Впровадження проблемного навчання на уроках біології icon

Впровадження проблемного навчання на уроках біології


1 чел. помогло.
Схожі
Факультативний курс «Хімія І медицина» (2008-2009 н р.) сприяв поглибленню знань з хімії...
Наталія Грицай лекції з методики навчання біології як основа формування індивідуального...
«Формування та реалізація змісту біологічної компоненти природничої освіти учнів»...
Програми впровадження профільного навчання у зош полтавського району на 2011-2015рр...
Впровадження інноваційних технологій як шлях...
Бердичівський професійний будівельний ліцей...
Програма з біології для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів...
Програма з біології для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів...
Робоча програма дисципліни «Математичне моделювання в біології» Форма навчання...
Реферат з педагогіки Тема: Методика викладання біології як галузь педагогічної науки...
Інструктивно-методичні рекомендації мон україни щодо вивчення біології у 2006/2007 навчальному...
Курс 4 семестр 7 Денна форма навчання Заочна форма навчання...



Додатки


Ліходієвська О. М., вчитель вищої категорії, старший вчитель

загальноосвітньої I – III ступенів школи №4

ВПРОВАДЖЕННЯ ПРОБЛЕМНОГО НАВЧАННЯ НА УРОКАХ БІОЛОГІЇ



Поганий учитель викладає істину,

гарний учитель вчить її шукати.

А. Дістерверг


Модернізація сучасної освіти передбачає модернізацію змісту шкільної біологічної освіти, переорієнтацію цілей навчання, перебудову її структури, впровадження нових технологій вивчення предмета, інтеграцію та диференціацію знань, формування цілісних уявлень про природу. У педагогічній науці сьогодні триває пошук нових ефективних шляхів удосконалення навчального процесу. Підвищення якості навчання школярів реалізується за допомогою розробки і впровадження нових педагогічних технологій і методик, а також удосконалення вже існуючих. Важливо навчити людину самостійно орієнтуватися в інформації, успішно її використовувати. Для цього необхідно формувати здатність особистості творчо, нешаблонно мислити, самостійно поповнювати свої знання .

Технологія проблемного навчання була широко розповсюджена
у 20-30–х роках в радянській та іноземній школах та ґрунтувалась на теоретичних положеннях американського філософа, психолога і педагога
Дж. Дьюі (1859 – 1952), який у1894 р. відкрив експериментальну школу, де замість навчання проводились ігрова та трудова діяльність. Заняття з читання, письма проводились лише у зв’язку з потребами – інстинктами, що виникають у дітей спонтанно під час фізіологічного розвитку Активна пізнавальна діяльність школярів передбачала формування інтересу до процесу пізнання. Джерело інтересу педагог бачив перш за все у застосуванні знань, що пов'язано з переживанням учнем почуття радості пізнання, гордості від почуття «володаря знань». У практиці оптимальні умови до такого виховання створюються в процесі проблемного навчання.

Концептуальні положення (за Дж. Дьюі)

  • Дитина в онтогенезі повторює шлях людства в пізнанні світу.

  • Засвоєння знань є спонтанним, некерованим процесом.

  • Дитина засвоює матеріал, не просто слухаючи або сприймаючи органами чуття, а як результат задоволення потреб в знаннях, виступаючи активним суб’єктом свого навчання.

Умовами успішного навчання Дьюі вважав:

- проблематизацію учбового матеріалу (“знання – діти здивування та зацікавленості”);

- активність дитини (“знання повинні засвоюватися з апетитом”);

- зв’язок навчання з життям дитини, грою, працею.

У 1923р. у Радянському Союзі за основою Дж.Дьюі були створені «комплекс-проекти».

У працях педагога В.Сухомлинського, психологів С. Л. Рубінштейна, Г.С.Костюка і методистів І. Лернера, М.. Махмутова, В. Оконь, О.Матюшкина, А. Фурмана знайшли глибоке обґрунтування проблеми сутності активності особистості, психологічних механізмів активності, питання активізації шляхом удосконалення методів, форм навчання, організації самостійної роботи як засобу активізації розумової діяльності учня.

Сьогодні проблемне навчання розглядають як технологію розвивальної освіти, спрямовану на активне одержання знань, формування прийомів дослідницької діяльності, залучення до наукового пошуку, творчості, виховання соціально значущих рис особистості. Цей вид навчання передбачає дві основні цілі: допомогти учням самостійно засвоїти зміст навчального матеріалу та навчити застосовувати наукові методи у процесі пізнання .

Проблемне навчання засноване на створенні такого виду мотивації, який вимагає особливого конструювання дидактичного змісту матеріалу. Він повинен бути представлений як ланцюжок проблемних ситуацій. М.І. Махмутов під проблемною ситуацією розуміє «психологічний стан інтелектуального утруднення». У різних видах діяльності індивід зіштовхується з такими завданнями, котрі одразу не може розв'язати, хоч певні фактори викликають пізнавальну потребу. Така ситуація викликає здивування і потребу знайти вихід із цього стану, щоб задовольнити свою допитливість, що вимагає взаємодії суб'єкта з об'єктом, який необхідно пізнати. Внаслідок цього виникають пізнавальні суперечності . Прикладом такої ситуації на уроках біології є проблема, яка виникає при вивченні дихання у риб. Більшість тварин для дихання використовують кисень повітря. Риби—водні тварини. Чому вони не задихаються у воді? Пізнавальна суперечність: існування зв’язку між будовою дихальної системи тварини і способом її життя. Саме проблемна ситуація є початковим моментом мислення учня. Вона дає необхідну спрямованість думки і тим самим створює внутрішні мотиви для засвоєння нового матеріалу. У процесі розв’язання проблемної ситуації розумова діяльність набуває активного, цілеспрямованого характеру, мотиви учня співпадають із метою вирішення проблеми, запам’ятовування є ефективним. Протягом уроку таких ситуацій може бути декілька.

У сучасній теорії проблемного навчання виділяють два види проблемних ситуацій: психологічну та педагогічну. Перша стосується діяльності учня, друга є організацією навчального процесу. Створення психологічної проблемної ситуації сугубо індивідуальне. Надто важке, занадто легке пізнавальне завдання не створює проблемної ситуації для дітей. Педагогічна проблемна ситуація створюється за допомогою активізуючи дій, питань педагога, що підкреслюють новизну, важливість, красу та інші відмінні якості об’єкта пізнання.

У психолого-педагогічній літературі науковці (В. Оконь, В. Басова,
Т. Ільїна) виділять чотири рівні проблемності:


1. Учитель сам ставить проблему ( завдання ) і сам її розв‘язує, а учні активно слухають. До цього рівня належить проблемний виклад.

2. Учитель пропонує розв'язати проблему, а учні самостійно або під його керівництвом розв’язують її, використовуючи частково-пошуковий метод. Учні не мають зразка, вони самостійно розмірковують, шукають відповідь

3. Учень пропонує проблему, учитель допомагає її розв‘язати.

4. Учень ставить проблему і сам її розв‘язує.

Рівні, за якими учні можуть розв‘язати проблеми й ситуації, обирає вчитель.

Алгоритм розумових дій під час розв’язання проблемної ситуації





На уроках біології проблемні ситуації можуть бути створенні вчителем різними способами :

  • ^ Спонукання до теоретичного пояснення явищ і фактів, що вивчаються, пошук зовнішньої невідповідності.

Проблемна ситуація виникає, коли учні намагаються самостійно досягти поставленої перед ними мети під час проведення лабораторної роботи: “Мікроскопічна будова крові”. Учням пропонується дати відповідь на питання: “Чия кров: людини чи жаби, переносить кисню більше?” Діти зразу ж відповідають, що жаби, бо еритроцити крові жаби більші за розмірами. Але це не так. Разом починаемо пошук відповіді на запитання.

  • ^ Використання навчальних і життєвих ситуацій, що виникають під час виконання практичних завдань у школі, вдома або на виробництві.

Під час виконання практичної роботи “Перша допомога при кровотечах “ виникає проблема: “Чому при артеріальній кровотечі джгут накладається вище місця поранення, а при венозній – нижче?“ Вивчаючи процес терморегуляції у 9 класі знаходимо пояснення поведінки жителів Середньої Азії, які у жарку погоду п’ють гарячий чай і надягають товстий халат, у той час коли жителі тропіків віддають перевагу прохолодним напоям і легкому одягу.

  • ^ Розстановка навчальних проблемних завдань із орієнтацією на пояснення явищ або пошук шляхів їх практичного розв’язання.

При вивченні теми “Плазуни” (8 клас) повідомляю, що ці тварини зуміли повністю опанувати суходолом та пропоную питання: “ Які зміни в будові цих тварин допомогли їм, на відміну від амфібій, повністю освоїти суходіл?”. І далі, використовуючи набуті знання, малюнки, натуральні об’єкти, підручник, у ході бесіди з’ясовуємо ці зміни.

У темі “Серце, його будова” (9 кл) перед вивченням питання про властивості серцевого м’язу, розповідаю про лікаря, засновника наукової анатомії Везалія: “Одного року Везалій в присутності глядачів зробив розтин трупа людини, щоб з’ясувати причину смерті. Який же був жах усіх присутніх і самого Везалія, коли всі побачили слабко працююче серце! За це лікарю був винесений вирок до страти. Як же пояснити цей факт? Невже Везалій не зміг відрізнити: жива чи мертва людина?” Далі дається поняття про автоматію серця.

  • ^ Суперечностей між життєвими уявленнями і науковими поняттями про ці факти.

На вивчення фотосинтезу у 10 класі учнів націлює ситуація: ”У 1898 р. англійський вчений Томсон лорд Кельвін стверджував, що людству загрожує задуха, оскільки у повітря почав виділятися у великій кількості вуглекислий газ не тільки при диханні живих істот , а і промисловістю та транспортом. Це твердження заперечив К. А. Тимирязєв. Які докази він навів?”

  • ^ Висунення припущення (гіпотези), формулювання висновків та їх дослідницька перевірка.

Перед початком лабораторної роботи “ Травлення в ротовій порожнині” у 9 класі доцільно поставити учням питання: “ Чому хліб після довгого жування у роті стає солодким?” Після вивчення розмноження плазунів (8 клас) обговорюємо з учнями на уроці причину відсутності в життєвому циклі плазунів личинкової стадія розвитку і наявності у земноводних та риб стадії личинки. При вивченні розмноження та розвитку птахів (8 кл.)з’ясовуємо питання: “Чому в кладці виводкових птахів яєць більше, ніж у кладці птахів гніздового типу?”.

  • ^ Спонукання учнів до порівняння та зіставлення фактів, явищ, правил, в результаті яких виникає проблемна ситуація

Урок у 9 класі , на якому вивчаються дихальні рухи людини, починаю з запитання: “Як ви вважаєте, повітря потрапляє до легенів людини тому, що об’єм легенів збільшується, чи об’єм легенів збільшується тому, що туди заходить повітря?”. Діти активно працюють над цим питанням і так вчитель переходить до викладу матеріалу про дихальні рухи – вдих та видих та їх регуляцію.

  • ^ Спонукання учнів до попереднього узагальнення.

Учні отримують завдання розглянути деякі факти, явища, що містяться в новому для них матеріалі, порівняти їх із відомим і зробити самостійне узагальнення. На уроці з теми: “Запилення квіткової рослини”(7 кл.) пропоную учням з’ясувати чим будуть між собою відрізнятися рослини, що запилюються вітром від тих рослин, які запилюються комахами? Під умілим керівництвом учителя та завдяки знанням учнів про будову різноманітних квіток, суцвіть, термін їх розпускання формулюються відповідні висновки..

  • ^ Організація міжпредметних зв’язків.

У темі “Рух крові по судинах” (9 кл.) спочатку знайомлю учнів із поняттям “тиск крові” і з’ясовуємо, що кров рухається завдяки різниці тисків (згідно законам фізики) від ділянки з вищим тиском до ділянок із нижчим тиском. Проте далі вивчається поняття “швидкість руху крові”, де учні дізнаються, що найбільша швидкість в аорті, найменша – в капілярах, а в венах вона зростає. Виникає питання: «За рахунок чого ж зростає швидкість у венах?».

До методів навчання, які забезпечують максимальну пізнавальну активність учнів при проблемному навчанні (відповідно до типології І. Лернера і М. Скаткіна), належать: проблемний виклад матеріалу, еврістична бесіда та дослідницький метод.



Проблемне викладання нового матеріалу здійснюється вчителем та передбачає використання знань та вмінь учнів у процесі наукового міркування При проблемному викладанні матеріалу учні вчаться логіці наукового пізнання. Перед ними ніби постає процес пізнання в мініатюрі, його логічна структура: постановка проблеми → формулювання гіпотези → її експериментальна перевірка → висновок (або нова проблема). За допомогою підручника, різних наочних посібників та інших засобів навчання вчитель надає учням інформаційний матеріал з проблеми, групуючи його так, що проблема послідовно з ним розвивається за допомогою системи доказів і логічних міркувань( дедуктивних та індуктивних ) У такий спосіб учні доходять кінцевого висновку тим самим шляхом, що і кожен дослідник. Від початку дослідження проблеми і до завершення цього процесу здійснюється контроль за діяльністю учнів та оцінка знань та умінь.

На уроці біології це можна зробити, познайомивши учнів із експериментами, які проводили вчені з метою вивчення механізмів орієнтування рукокрилих ссавців у просторі. Учених давно цікавило, які органи чуття кажанів допомагають її безпомилково літати у темряві?

Спочатку вчені вважали, що це відбувається завдяки особливій будові органів зору. Для перевірки гіпотези вони поставили експеримент: летючий миші були заклеєні очі. Але це не завадило тварині рухатися у просторі та добувати собі їжу.

Знову науковцями висувається гіпотеза про надмірний розвиток у цих тварин органів нюху. Для того, щоб перевірити її, тварину з заклеєними очами та органами нюху випустили в кімнату, де було натягнуто багато ниток. Дослідники були здивовані тим, що тварина вільно літала, не доторкуючись до них.

Лише коли кажану були закриті вушні раковини та рот, він не зміг піднятися у повітря. Це дало можливість з’ясувати, що у цих тварин існує ехолокація .Далі розповідаю учням про застосування цього явища людиною в техніці при створенні радіолокаторів та ехолокаторів.

^ Евристична бесіда як метод розвитку пізнавальної активності нараховує вже кілька тисячоліть. Вперше він увійшов в ужиток як “сократова бесіда”, від імені славетного філософа Сократа, що вів філософські бесіди з учнями, які мали на меті з’ясування істини не прямим повідомленням, а власним розумом .

Суть евристичної (сократівської) бесіди полягає в тому, що вчитель уміло сформульованими запитаннями скеровує учнів на формування нових понять, висновків, правил, використовуючи набуті знання, спостереження. До неї вдаються лише за умови належної підготовки вчителя, досконалого володіння ним методикою навчання й відповідного рівня мислення учнів. Цей метод цінний у тому випадку, якщо вчитель за допомогою ретельно дібраних запитань і правильного ведення всієї бесіди уміє залучити всіх учнів класу до активної роботи.

Структура евристичної бесіди:

  1. Актуалізація опорних знань.

  2. Створення проблемно-пошукових ситуацій.

  3. Спонукання учнів висловити припущення про вирішення проблеми.

  4. Вимога довести свою точку зору.

  5. Спрямування розумової діяльності учнів, коректування відповідей.

6. Узагальнення і систематизація знань.

Основним “інструментом” у бесіді є запитання. Запитання вчителя повинні бути конкретними за змістом, тобто учень повинен розуміти, про який об’єкт питає вчитель і що саме про нього треба розповісти. Запитання не повинні бути невизначеними.

Евристична бесіда може бути використана у курсі біології при вивченні комахоїдних тварин. На прикладі цієї групи тварин учні вперше знайомляться із явищем зимової сплячки у ссавців.Для цього я пропоную дітям запитання :

  • У нашій місцевості мешкає їжак. Який спосіб життя веде ця тварина?

  • Чим живиться їжак ?

Знайомлю учнів ще з одним представником комахоїдних тварин –кротом.

  • Назвіть риси подібності між цими тваринами.

  • Комахоідна їжа для їжака взимку відсутня.Як же він існує?

  • Кріт є активним цілий рік, він не впадає у сплячку.Чим можна пояснити цю його відмінність у поведінці?

Результатом евристичної бесіди є нові знання та уміння. Тому вона здебільшого використовується у процесі формування понять, встановлення різноманітних зв’язків у природі, тобто на етапі засвоєння нових знань, умінь і навичок. Не менш важливе значення має ця бесіда на етапі застосування засвоєного змісту як одного із способів організації виконання школярами творчих завдань.

^ Дослідницький метод М. І Махмутов вважає найефективнішим у проблемному навчанні. Учбовий процес організовується шляхом застосування системи теоретичних та практичних дослідницьких завдань, які характеризуються високим рівнем проблемності, при цьому усі етапи пізнавального процесу учні проходять самостійно, використовуючи головним чином продуктивно-практичну та пошукову діяльність. Вони виконують практичну роботу зі збирання фактів (досліди, експерименти, спостереження, робота з книгою, збір матеріалу) та теоретичного його аналізу, систематизації та узагальнення . Проблемне завдання передбачає вказівку учням про їх самостійну пошуково-пізнавальну діяльність, спрямовану на одержання необхідного результату. І. Я.Лернер класифікує дослідницькі задачі на текстові, графічні, практичні, засновані на наочно-образному матеріалі. Вони можуть бути невеликими( їх рішення відбувається протягом кількох хвилин ) та більш великими( вирішуються протягом кількох уроків). Дослідницькою задачею не вважається дослідження за інструкцією, бо вона не має творчого пошуку.

До числа проблемних задач можна віднести такі:

  • Відомо, що причиною утворення річних кілець на деревах є зміна пір року. Чи завжди це відбувається?

  • Відомо, що під час фотосинтезу рослини виділяють кисень. Чи зменшується його кількість узимку?

  • Які особливості будови та розмноження спорових рослин дозволили вийти їм на суходіл?

  • У одних рослин насіння проростає відразу після утворення, в інших- після деякого періоду спокою. В одному з дослідів у перший рік після утворення насіння рослиною лободи проросло лише близько 6% насіння від загальної кількості, у наступні 3 роки –ще 12%, у наступні 6 років - ще 17%, з яких більшість насіння було життєздатним. Чим можна пояснити таке розтягнуте в часі проростання насіння?

  • Дайте біологічну оцінку явищу, описаному у рядках поезії Ліни Костенко:

Красива осінь вишиває клени

Червоним, жовтим, срібним, золотим,

А листя просить: - Виший нас зеленим!

Ми ще побудем, ще не облетим…

  • Чому запліднення у квіткових рослин має назву “подвійного запліднення?

  • У творі Д. Свіфта “ Подорож Гулівера “ описано як маленькі люди створили проект по добуванню енергії з огірків. На вашу думку, це можливо?

  • Ще стародавні греки використовували морських безхребетних тварин губок як засіб для миття. Стародавні римляни малювали губками як пензлями, клали їх у шоломи для пом‘якшення ударів та робили з них келихи для напоїв. У середні віки губок спалювали і золою лікували хворих, бо вважали цих примітивних тварин добрим лікувальним засобом завдяки їх здатності до регенерації. Якщо губку розтерти у порошок та просіяти через сито – вона всеодно виживе. Чому ж у наш час екологи говорять про штучне розведення цих тварин?

  • Доведіть походження земноводних від кістеперих риб.

  • Існує думка, що птахи Їдять дуже мало. Звідси походить вислів “їсть як пташка “. Чи розділяєте ви цю думку?

  • Природа наділила північного ведмедя білим хутром. З одного боку це допомагає тварині маскуватися. З іншого – дуже незручно: у північних районах сонце ледве гріє. Щоб використовувати сонячне тепло, ведмедю краще мати чорне волосся. Як пояснити це протиріччя?

  • Від яких тварин походять ссавці?

  • Кімнатна муха може дати 6 поколінь або 5 трильйонів мух, загальною масою 500 тис. тон. Проте в природі цих комах існує менше, ніж утворюється під час розмноження. Чому?

  • Які зміни в будові плазунів допомогли їм перейти до життя на суходолі?

  • У самок одних видів антилоп роги є, у інших відсутні. У самців цих тварин такої відмінності немає. Рогами вони захищаються від ворогів, вирішують конфлікти у шлюбний період, захищають свою територію. Чому у природі існують безрогі самиці?

  • Які особливості будови та хімічного складу кісток роблять їх твердими, міцними та пружними?

  • Які особливості вірусів дозволяють віднести їх до неклітинних форм життя, що займають проміжне положення між живою та неживою природою?

^ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Брушлінський А. В. Психология мышления и проблемное обучение. – М., Педагогіка, 1983 - 146с.

  2. Данилова Л., Розвивати пізнавальну активність учнів // Рідна школа. – 2002. - №6.– С.18-20.

  3. Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток осо-бистості / За ред. Л.Н.Проколієнко. – К.: Рад. школа, 1989. – 608 с.

  4. Махмутов М. И. Проблемное обучение. Основные вопросы теории – М. :Педагогика, 1975 - 68с.

  5. Матюшкін А.М. Проблемні ситуації в мисленні та навчанні. – М.: Педагогіка. 1972 - 168с.

  6. Селевко Г. К.Современные образовательные технологии: Учебное пособие. – М. : .Народное образование, 1998. с.256

  7. Шамова Т.И. Активизация учения школьников. - М.: Педагогика, 1982. - 208 с.

  8. Фурман А. В.Проблемні ситуації в навчанні. - К.: Радянська школа,1991 - 191 с.

  9. Шарко В. Д. Сучасний урок: технологічний аспект/ Посібник для вчителів і студентів- К. 2006 – 220с.



УРОК

Тема уроку:

Різноманітність грибів. Цвілеві гриби.

Мета:

сформувати поняття про різноманітність грибів, особливості будови, життєдіяльності та розмноження; виявити характерні особливості нижчих та вищих грибів; розвивати розуміння еволюційного розвитку живого, уміння порівнювати, аналізувати, робити висновки.

Обладнання:

мукор на харчових продуктах, лупа, мікроскоп, обладнання для виготовлення мікропрепаратів, постійні мікропрепарати з пеніцилом, таблиця “Гриби “

Поняття:

нижчі гриби, вищі гриби.

^ Тип уроку:

засвоєння нових знань, формування практичних умінь, навичок.


План-схема уроку



^ Етап уроку

Час
(хв.)


Форми і методи
діяльності вчителя


Мета діяльності

1

2

3

4

І. Організаційний етап

3

Вступне слово вчителя

Створення позитивного настрою, налаштування на роботу

ІІ. Актуалізація опорних знань

5

Робота з термінами

Повторення вивченого

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

2

Проблемне запитання

Розвиток пізнавального інтересу й уяви

IV. Сприйняття та засвоєння нового матеріалу

15

Пояснення матеріалу, виконання лабораторної роботи, робота у групах, рольова гра

Вивчення навчального матеріал

V. Рефлексія

15

Проблемне запитання

Осмислення об’ єктивних зв’ язків у вивченому матеріалі

VI.Узагальнення знань

5

Обговорення проблемного питання запропонованого на початку уроку

З’ясування зв’язків у вивченому матеріалі

VII.Підсумки уроку

2

Інтерактивна вправа “Мікрофон “

Підбиття підсумків уроку

VIII.Домашнє завдання

1

Диференціація домашнього завдання, відповідно до можливостей учнів

Ефективне засвоєння матеріалу. Розвиток творчих здібностей

^ Хід уроку

І. Організаційний етап

Земля, моя всеплодющая мати,
Сили, що в твоїй глибині,
Краплю, щоб в бою сильніше стояти,
Дай і мені!


Дай теплоти, що розширює груди,

Чистить чуття і відновлює кров,

Що до людей безграничную будить

Чисту любов!

Іван Франко


ІІ. Актуалізація опорних знань

а) Використовуючи знання про походження терміну, знайдіть пару

сапрос тканина
трофе симбіози риза
живлення співжиття
корінь гнилий спора
мікес
посів гриб вчення
логос нахлібник
вигляд паразитос гіфе



б
) Дайте визначення термінам, складові частини яких тут зустрічаються.


ІІІ. Мотивація
Вчитель.
У людини є багато супутників серед тварин, рослин. А що ви знаєте про гриби, які весь час живуть поряд з людиною? Пригадайте зіпсовані продукти. У каструлі під кришкою зосталася варена картопля і про неї забули. Коли через декілька днів відкрили кришку, то побачили пухнасту “вату “- білу цвіль Що ж це за живі організми та як вони утворилися?

Відповідь на це питання ми знайдемо, вивчивши тему.

Формування теми і мети уроку.


ІV. Вивчення нового матеріалу.

1)Поняття про вищі та нижчі гриби.
Вчитель. Гриби - велика група організмів, яка займає особливе місце у системі органічного світу і нараховує близько 100 тис. видів. Гриби різноманітні за зовнішнім виглядом, місцем існування та фізіологічними особливостями, але в їх будові є спільні риси, і тому їх умовно поділяють на нижчі та вищі гриби. Міцелій нищих грибів або зовсім не розвинутий , або представлений неклітинним міцелієм. У вищих грибів він багатоклітинний.


2)Розгляд особливостей будови нижчих грибів на прикладі білої цвілі – мукору.

Виконання лабораторної роботи

^ ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №16

Тема :

Будова нижчих грибів

Мета:

ознайомлення з біологічними особливостями мукору

^ Обладнання та матеріали

Мукор на харчових продуктах, мікроскоп, лупа, обладнання для виготовлення мікропрепаратів.

^ Хід роботи

  1. Розглянь неозброєним оком та за допомогою лупи мукор на хлібі. Знайди нитку цвілі і спорангій зі спорами.

  2. Приготуй мікропрепарат: на сухе предметне скло поклади частину грибниці і, не накриваючи покривним скельцем, розглянь під мікроскопом при малому збільшенні. Знайди міцелій, спорангії зі спорами.

  3. На поверхню препарату нанеси краплину води та накрий його покривним скельцем.

  4. Розглянь мікропрепарат при великому збільшенні. Спостерігай за збільшенням розмірів спорангія і виходом із нього великої кількості спор. Переконайся, що гриб не має перетинок і вся грибниця схожа на розгалужену багатоядерну клітину.

  5. Зробіть висновок про особливості будови мукора як нижчого гриба


3)Особливості будови вищих грибів на прикладі пеніцилу.
Опрацювання тексту та малюнка підручника. Демонстрація постійних мікропрепаратів.(Методика виготовлення постійних препаратів грибів наведена у додатку №1)



Робота у групах

1. Що спільного у будові мукора та пеніциліуму?

2. Що відмінного у будові мукора і пеніцилу ?

3 .Чому цвілеві гриби оселяються на органічних рештках ?

4. Запропонуйте умови, які дозволять уникнути появи цвілі.

^ Звіти роботи груп

4)Різноманітність цвілевих грибів

Вчитель На рештках рослин і тварин, у ґрунті та продуктах харчування можна побачити характерні плівочки, утворені добре розгалуженими міцеліями грибів. За цю особливість їх називають цвілеві гриби. Вони є представниками різних класів грибів.

Ознайомлення зі схемою (додаток 2)

Сьогодні на урок ми запросили науковців та фахівців , діяльність яких пов’язана з існуванням цих грибів.


Мікробіолог У 1928 році видатному шотландському бактеріологу Олександру Флемінгу замовили статтю про властивості стафілококів. Перш ніж написати статтю, Флемінг вирішив перевірити особливості розвитку цих мікробів: форму колоній, їхнє забарвлення, розміри.
Під час досліджень доводилося відкривати чашки з мікробами і довго розглядати їх під мікроскопом. Стояла вогка лондонська осінь.
Та що це? Поблизу пухнастої цвілі, що виросла в чашці, колонії стафілококів неначе розчинилися. Флемінг уже бачив подібну картину років вісім тому, коли відкрив лізоцим – сильну антимікробну речовину, яку виділяє людський організм. Отже, цвіль також виділяє речовини згубні для стафілококів? „Ні, цю чашку не можна викидати! Навпаки, її треба берегти як зіницю ока. Можливо в ній – нове відкриття.”

О.Флемінг, вивчаючи гриби, винайшов дуже знайому вам речовину, яка рятує життя хворим людям - антибіотик пеніцилін. У 1945 році О.Флемінга за це відкриття було нагороджено Нобелівською премією. Сам же Флемінг, виступаючи у Французькій академії з промовою відзначив, що і в нього було багато попередників.


Лікар Дійсно, це насправді так. Сама назва антибіотиків (від лат. antibioticum – проти життя) – а пеніцилін був першим вуцій серії ліків – походить від терміну „антибіозис”, який у 1889 р. запропонував французький лікар П. Віллємен для позначення процесу взаємного знищення організмів.
У 1896 році з грибків був виділений перший антибіотик – „мікофенолова кислота”.(від грец. mykes- гриб, фенол –карболка, що вказує на хімічну природу виділеного антибіотика). У цьому ж році нікому невідомий студент Ліонської військово- медичної академії Е. Дюшес описав у своїй дипломній роботі „життєву конкуренцію” між мікроорганізмами та цвілевими грибами, особливо зеленими.
На згубну дію зеленої цвілі на мікроорганізми звернули увагу ще за 50 років до Флемінга російські лікарі В.О.Манасеїн і О.П.Полотебнов .Вони лікували шкіряні хвороби, спричинені бактеріями , шкіркою апельсинів, на якій росла цвіль У роки Великої Вітчизняної війни з пеніцилу стали одержувати у великій кількості антибіотик – пеніцилін, який успішно використовувався для лікування запалення легень, газової гангрени та інших хвороб. 1 г. пеніциліну припиняє дію тисячі мільярдів хвороботворних бактерій.


Вчитель. Антибіотики – речовини, які знищують або припиняють розвиток мікробів, тобто проявляють бактерицидну дію. У наш час ученими вже виділено й вивчено понад 400 ,антибіотиків і добувають їх з природного матеріалю або синтетичним способом.


Кулінар Історія знаменитого французького сиру “ Рокфор“, пов’язана з легендою про хлопчика – пастуха. Одного разу, виганяючи худобу на пасовище, він забув шматочок сиру, загорнутий у хустку, у печері, де він ночував. Повернувшись через декілька днів, він розгорнув хустку і побачив, що сир вкрився плямами та прожилками синьо-зеленої плісняви, став схожим на мармур. Але хлопчик був дуже голодним, і він вирішив з’їсти сир. Як же він здивувався, коли сир не тільки не втратив свій смак, а став ще приємнішим і пікантнішим. У наш час французькі сири „Камамбер”, „Брі”, італійський сир „Горгонцола”, голубий датський сир – теж готуються за допомогою грибів.


Вчитель. Виробництва, у яких для отримання якогось продукту використовують живі організми, називають біотехнологічними.До таких виробництв можна віднести пивоваріння, випікання хліба, виноробство.

Біотехнолог 6000 років тому назад шумери вже володіли мистецтвом пивоваріння, вміли варити пиво і стародавні єгиптяни. Досліджуючи краплину пива , А. Ван Левенгук зумів знайти під мікроскопом у ній жовті кульки дріжджів-одноклітинні гриби, які здатні розщеплювати глюкозу на етиловий спирт та вуглекислий газ. Деякі дріжджі нагромаджують у клітинах білки та жири, тому їх споживають як їжу.У природі налічують близько 390 видів дріжджів, але в промисловості використовують усього декілька видів.


Вчитель. Яку роль відіграють цвілеві гриби у природі ?


Еколог Цвільові гриби за способом живлення – сапротрофи. Досить поширені гриби ризопус та мукор, розмножуючись на харчових продуктах , псують їх і наносять шкоду людині. Але у природі цвілеві гриби разом з бактеріями складають групу редуцентів , які розкладають органічні рештки, при цьому відбувається кругообіг речовин у природі.На 1 га грунту знаходиться 4 ц бактерій, 2-3 ц грибів, водоростей та найпростіших тварин.


V.Рефлексія

Проблемне питання

Відомо, що гриби не можуть активно відшукувати для себе їжу, але чому вони, як і бактерії, всюдисущі? Які біологічні особливості забезпечують їм успішне захоплення нових місць існування?

Бесіда

-Яку функцію виконують спорангії у грибів?

-До якого виду розмноження відноситься розмноження грибів спорами?

-Спори нижчих грибів мають джгутики. У якому середовищі вони допомогають грибам поширюватися?

-Спори грибів можуть підійматися з висхідними течіями повітря на висоту 6000 м і у вільному падінні перебувати 15 діб. Які властивості спор забезпечують таке повільне падіння?

-Яке біологічне значення мають різні пристосування в будові спор?


(Гриби утворюють численні спори, розміри яких від 0,03до 0,12 мм. Завдяки маленькій масі та відносно великій поверхні спори розносяться повітрям на сотні й тисячі кілометрів. Крім вітру ,у 9 розповсюдженні спор беруть участь вода, слимаки , комахи та інші тварини)


^ VI. Узагальнення знань

Обговорення проблемного питання, яке було поставлене на початку уроку


VII. Підсумки уроку


Інтерактивна вправа “Мікрофон “

-На уроці ми вивчили....

-До нижчих грибів відносяться....

-Пеніцил має міцелій...

-Цвілеві гриби у природі відіграють....

-Знання про цвілеві гриби потрібні для....


^ VII.Домашне завдання

Вивчити відповідний параграф підручника.Дати відповіді на запитання після параграфа

*Поясніть, чому під час випікання виробів з дріжджового тіста вони в кілька разів збільшуються в об ємі?

*Підготувати повідомлення про гриби-паразити, які вражають людей , тварин та рослини.


Цікаво знати, що...

* Крім пеніциліну, з грибів були виділені інші антибіотики:

стрептоміцин ( 1943 р. )

хлортетрациклін ( 1945 )

тетрациклін ( 1953 )

олеандоміцин ( 1960 )

* За допомогою грибів виготовляють деякі вітаміни. Вітамін В 2( рибофлавін ) виділено з продуктів життєдіяльності дріжджів.

*Клітини дріжджів при обробці звуками збільшують свою активність по зброджуванню тіста вдвічі. Хліб із такого тіста більш якісний.

*Біля ста років назад в аулах горців-карачаївців біля підніжжя Ельбрусу винайшли спосіб готувати дуже корисний напій- кефір, добавляючи до молока закваску-кефірні “зерна “. Таємницю про них горці не розголошували: ак вимагала релігія. Але поступово з рецептом приготування кефіру познайомилися в Росії, а потім в усьому світі. Як виникли кефірні зерна до нашого часу невідомо. Гадають, що їх виявили у недостатньо вискобленому бурдюці, куди наливали молоко для заквашування. На вигляд вони схожі на грудочки рисової каші. Це симбіоз молочнокислої бактерії та дріжджового гриба


Додаток 1

У записник вчителя

Приготування постійних препаратів грибів для мікроскопічного вивчення.


  1. Готують невелику кількість агарізованого поживного середовища.

  2. Поживне середовище тонким шаром наливають на поверхню предметного скла та дають застигнути.

  3. Мікробіологічною петлею проводять по поверхні культури гриба вирощеного в чашці Петрі, а потім по поверхні предметного скла.

  4. Предметне скло ставлять у стакан, на дні якого налита дистильована вода. Краї стакана змащують вазеліном та зверху закривають склом.

  5. Через 2-3 дні на склі розів’ється міцелій гриба. Скло виймають. На поверхню поживного середовища, яка містить міцелій гриба, за допомогою піпетки наносять суміш 96% спирту та 70% оцтової кислоти (2:3), слідкуючи за тим, щоб рідина повністю покривала міцелій гриба и не залишалось повітря. Після цього скло витримують 20 хв. на повітрі.

  6. Потім скло на 10 хв. занурюють у інший стакан з дистильованою водою.

  7. Скло з міцелієм гриба переносять у стакан з розчином генцианвіолета (3 мл. фіолетового чорнила „Радуга-2” розчиняють у 100 мл. води) та залишають у розчині барвника на добу.

  8. Через добу скло підсушують, знімаючи розчин фарбника за допомогою фільтрувального паперу, переносять на 10 хв. у стакан з водою, після чого знову підсушують та вивчають під мікроскопом. Під мікроскопом можна добре роздивитися будову міцелію, спорангії чи конідії.

  9. При розглядані мікропрепарату обирають найбільш вдалу його частину розміром з покрівельне скельце, а решту видаляють.

  10. Ділянку з міцелієм заливають кількома краплями гліцерин-желатину та накривають покрівельним скельцем. Залишок гліцерин-желатину, що виступає за край покрівельного скельця, видаляють за допомогою леза. Скельце по краях окантовують клеєм БФ-2.


Гліцерин-желатин готують наступним чином: 7 г. чистого харчового желатину розмочують протягом 2-3 годин у 42 мл. води, додають 50 мл. гліцерину та 0,5 г. фенолу. Суміш нагрівають при перемішуванні на водяній бані, після чого фільтрують через складену втричі марлю та охолоджують. Застиглий гліцерин-желатин може зберігатися досить довго. За необхідності беруть частину застиглого гліцерин-желатину, розгрівають та використовують.

Додаток 2



Відділ Слизовики (Myxomycota)

Відділ Лишайники (Myxomycota)

Класи нижчих грибів

Хітридіоміцети (Chitridiomycota)

ольпідіум, синхітріум

Ооміцети
(Oomycota)

фітофтора, сапролегнія

Зигоміцети
(Zygomycota)

мукор

1000 видів

Класи вищих грибів

Аскоміцети
(Ascomycota)


Базидіоміцети
(Bazidiomycota)

шапкові гриби, сажкові та іржасті гриби

Дейтероміцети
(Deiteromycota)

фузаріум

90 000 видів

Царство Гриби (Fungi)

Література

Грин Н.,Стаут У., Тейлор Д. Біологія- М.: мир, 1993.-Т.1

Лишенко І. Д., Міхеєва Г. М., Юрик Л. О. Біологія:Запитання, Задачи, вправи. Тести. 6 клас.Посібник.-К.:Видавничий центр “Академія “, 2000

Рохлов В., Теремов А., Петросова Р.Занимательная ботаника: Книга для учащихся, учителей и родителей-М.: АСТ- ПРЕСА, 1999

Рожавін М. А. Розповіді про антибіотики: Наук.-худож. кн.. для серед. і ст.. шк.. віку.-К.: Веселка, 1985

Смирнов А. В. Мир растений - М.: Мол. гвардія, 1979

Селиванов Е. В. Выращивание и микроскопическое изучение плесневих грибов-Биология в школе, 1990,№6,с. 44-45

Вікторина ”Загадки природи “

( для учнів 8 класів )

  1. Чому стовбур у берези білий?

Білий колір захищає дерево від перегрівання.

  1. Яка болотна рослина може замінити вату та йод?

Сфагнум.

  1. Яка рослина поширилась в Україні після нашестя татар?

Аїр. Татари возили кореневища аїру з собою, вважаючи , що ця рослина очищає воду. Перепливаючи на конях ріки, вони кидали в них кореневища, які швидко вкорінювалися. Тому цю рослину й називають ще татарським зіллям. Здавна відомі лікарські властивості аїру.

  1. Чому на схилах ярів , для укріплення пісків, садять сосну, а не ялину?

^ Корені сосни проникають у грунт глибоко, а у ялини вони поверхневі.

  1. Яку рослину називають ”живим компасом “?

Пижмо. Листки цієї рослини орієнтовані у меридіальному напрямку.

  1. На перший погляд така слабенька, але залишивши її на грядці – вмить заглушить овочі. Біла квіточка - вірний барометр: якщо не розкрилась до 9 ранку – чекай дощу. Ніжна рослинка, а зимує під снігом. Цей бур’янець – улюблена їжа багатьох мешканців живого куточка. Про яку рослину йдеться?

^ Мокрець, або зірочник.

  1. У її листі містяться вітаміни С і К, провітаміни А, корисні мінеральні солі й білки. Навесні з неї варять зелений борщ. Можна добути й зелену фарбу. У давнину з її волокон виробляли мішковіну. А ти думаєш, вона лиш пече? Назвіть цю рослину, яке значення для неї має здатність обпікати?

^ Кропива. Захисне значення.

  1. Про що може розповісти пень?

За річними кільцями можна визначити : вік дерева; сторони світу; зміни

кліматичних умов по рокам.

  1. Що птахам страшніше взимку: голод чи холод?

Голод

  1. Чому сойку називають зоохором?

Сприяє поширенню дерев. Природному лісовідновленню.

  1. Чим корисний горобець? Де йому споруджено пам’ятник?

У період розмноження живиться лише комахами. Ними ж вигодовує пташенят. Пам’ятник горобцеві споруджено у м. Бостоні ( США ) за знищення комах.

  1. Чому птахи не падають з гілок , навіть коли засинають?

Завдяки особливій будові м’язів: чим менше напружує їх птах, тим міцніше стискується лапка. І навпаки, щоб розтиснути пальці птах докладає зусиль.

  1. Чи існує насправді “ синій птах”? І де він зустрічається?

^ Сиворакша, Карпатський заповідник


Тематичний вечір

Виставка “патентів“ природи


Мета: формування уявлень у учні про взаємозв’язки біології та техніки, вивчення особливостей будови рослинних організмів, ознайомлення учнів з досягненнями біоніки,розвиток пізнавального інтересу, вмінь працювати з додатковими джерелами наукової інформації.


Підготовка до проведення заходу


1.Учні знайомляться з винаходами у техніці, будівництві, народному господарстві, які створені за типом природних систем з різноманітних джерел наукової інформації.

2.Виготовлення плакатів з зображенням природних об’єктів та їх технічних аналогів.

3. Підготовка двох доповідачів, які пояснюють біологічні особливості організму та технічні характеристики створеного людиною винаходу. Під час виступу доповідачам можуть бути поставлені запитання учнями та членами журі .

4.Формування журі конкурсу,яке оцінює науковість змісту виступу, логічність пояснень, естетичність малюнків.


Проведення заходу

Виступ вчителя

Багато із того, що винайшли люди, вже здавна спостерігається у природі. Ось чому природу вважають першовинахідником, який по праву має на це патент. Будова організмів і дія їх організмів часто бувають зразком для створення нових конструкцій машин, різних апаратів тощо . розвиток нової техніки залежить від того , наскільки глибоко людина пізнає закони природи і зуміє її застосовувати в своїй діяльності. Вирішенням цієї проблеми і займається біоніка. Слово біоніка походить від давньогрецького слова ” біон “, що означає осередок життя.

Днем народження біоніки прийнято вважати 13 вересня 1960 року: в цей день у Дайтоні ( США ) відкрився симпозіум з біоніки на тему ”Живі прототипи штучних систем – ключ до нової техніки “. Біоніки своєю емблемою вибрали ланцет і паяльник, з’єднанні знаком інтегралу. Ланцетом вчені розкривають таємниці живого світу. Паяльник – основний інструмент при створенні електричних схем для технічних пристроїв. Знак інтегралу означає союз біології і фізики, біології і кібернетики і т. д. Сьогодні ми познайомимося з деякими прикладами таких патентів.


Виступи учнів

Патент № 1 на винахід ультразвукового генератора.

Володар патенту - крилан

Патент № 2 на винахід універсального клею

Володар патенту - павук


Патент № 3 на винахід реактивного двигуна .

Володар патенту – личинка бабки.


Патент № 4 на винахід гідроприводу.

Володар патенту - косарик.


Патент № 5 на винахід пробору, який передбачає землетрус.

Володар патенту – сарана.

Патент № 1 на винахід газоаналізатора.

Володар патенту – личинка майського хруща




Скачати 291.27 Kb.
залишити коментар
Дата конвертації28.09.2011
Розмір291.27 Kb.
ТипУрок, Освітні матеріали
Додати документ в свій блог або на сайт

отлично
  7
Ваша оцінка:
Додайте кнопку на своєму сайті:
uadocs.exdat.com

База даних захищена авторським правом ©exdat 2000-2014
При копировании материала укажите ссылку
звернутися до адміністрації
Реферати
Автореферати
Методички
Документи
Поняття

опублікувати
Документи

Рейтинг@Mail.ru
наверх