Впровадження проблемного навчання на уроках біології
1 чел. помогло. Ліходієвська О. М., вчитель вищої категорії, старший вчитель загальноосвітньої I – III ступенів школи №4 ВПРОВАДЖЕННЯ ПРОБЛЕМНОГО НАВЧАННЯ НА УРОКАХ БІОЛОГІЇПоганий учитель викладає істину, гарний учитель вчить її шукати. А. Дістерверг Модернізація сучасної освіти передбачає модернізацію змісту шкільної біологічної освіти, переорієнтацію цілей навчання, перебудову її структури, впровадження нових технологій вивчення предмета, інтеграцію та диференціацію знань, формування цілісних уявлень про природу. У педагогічній науці сьогодні триває пошук нових ефективних шляхів удосконалення навчального процесу. Підвищення якості навчання школярів реалізується за допомогою розробки і впровадження нових педагогічних технологій і методик, а також удосконалення вже існуючих. Важливо навчити людину самостійно орієнтуватися в інформації, успішно її використовувати. Для цього необхідно формувати здатність особистості творчо, нешаблонно мислити, самостійно поповнювати свої знання . Технологія проблемного навчання була широко розповсюджена у 20-30–х роках в радянській та іноземній школах та ґрунтувалась на теоретичних положеннях американського філософа, психолога і педагога Дж. Дьюі (1859 – 1952), який у1894 р. відкрив експериментальну школу, де замість навчання проводились ігрова та трудова діяльність. Заняття з читання, письма проводились лише у зв’язку з потребами – інстинктами, що виникають у дітей спонтанно під час фізіологічного розвитку Активна пізнавальна діяльність школярів передбачала формування інтересу до процесу пізнання. Джерело інтересу педагог бачив перш за все у застосуванні знань, що пов'язано з переживанням учнем почуття радості пізнання, гордості від почуття «володаря знань». У практиці оптимальні умови до такого виховання створюються в процесі проблемного навчання. Концептуальні положення (за Дж. Дьюі)
Умовами успішного навчання Дьюі вважав: - проблематизацію учбового матеріалу (“знання – діти здивування та зацікавленості”); - активність дитини (“знання повинні засвоюватися з апетитом”); - зв’язок навчання з життям дитини, грою, працею. У 1923р. у Радянському Союзі за основою Дж.Дьюі були створені «комплекс-проекти». У працях педагога В.Сухомлинського, психологів С. Л. Рубінштейна, Г.С.Костюка і методистів І. Лернера, М.. Махмутова, В. Оконь, О.Матюшкина, А. Фурмана знайшли глибоке обґрунтування проблеми сутності активності особистості, психологічних механізмів активності, питання активізації шляхом удосконалення методів, форм навчання, організації самостійної роботи як засобу активізації розумової діяльності учня. Сьогодні проблемне навчання розглядають як технологію розвивальної освіти, спрямовану на активне одержання знань, формування прийомів дослідницької діяльності, залучення до наукового пошуку, творчості, виховання соціально значущих рис особистості. Цей вид навчання передбачає дві основні цілі: допомогти учням самостійно засвоїти зміст навчального матеріалу та навчити застосовувати наукові методи у процесі пізнання . Проблемне навчання засноване на створенні такого виду мотивації, який вимагає особливого конструювання дидактичного змісту матеріалу. Він повинен бути представлений як ланцюжок проблемних ситуацій. М.І. Махмутов під проблемною ситуацією розуміє «психологічний стан інтелектуального утруднення». У різних видах діяльності індивід зіштовхується з такими завданнями, котрі одразу не може розв'язати, хоч певні фактори викликають пізнавальну потребу. Така ситуація викликає здивування і потребу знайти вихід із цього стану, щоб задовольнити свою допитливість, що вимагає взаємодії суб'єкта з об'єктом, який необхідно пізнати. Внаслідок цього виникають пізнавальні суперечності . Прикладом такої ситуації на уроках біології є проблема, яка виникає при вивченні дихання у риб. Більшість тварин для дихання використовують кисень повітря. Риби—водні тварини. Чому вони не задихаються у воді? Пізнавальна суперечність: існування зв’язку між будовою дихальної системи тварини і способом її життя. Саме проблемна ситуація є початковим моментом мислення учня. Вона дає необхідну спрямованість думки і тим самим створює внутрішні мотиви для засвоєння нового матеріалу. У процесі розв’язання проблемної ситуації розумова діяльність набуває активного, цілеспрямованого характеру, мотиви учня співпадають із метою вирішення проблеми, запам’ятовування є ефективним. Протягом уроку таких ситуацій може бути декілька. У сучасній теорії проблемного навчання виділяють два види проблемних ситуацій: психологічну та педагогічну. Перша стосується діяльності учня, друга є організацією навчального процесу. Створення психологічної проблемної ситуації сугубо індивідуальне. Надто важке, занадто легке пізнавальне завдання не створює проблемної ситуації для дітей. Педагогічна проблемна ситуація створюється за допомогою активізуючи дій, питань педагога, що підкреслюють новизну, важливість, красу та інші відмінні якості об’єкта пізнання. У психолого-педагогічній літературі науковці (В. Оконь, В. Басова, Т. Ільїна) виділять чотири рівні проблемності: 1. Учитель сам ставить проблему ( завдання ) і сам її розв‘язує, а учні активно слухають. До цього рівня належить проблемний виклад. 2. Учитель пропонує розв'язати проблему, а учні самостійно або під його керівництвом розв’язують її, використовуючи частково-пошуковий метод. Учні не мають зразка, вони самостійно розмірковують, шукають відповідь 3. Учень пропонує проблему, учитель допомагає її розв‘язати. 4. Учень ставить проблему і сам її розв‘язує. Рівні, за якими учні можуть розв‘язати проблеми й ситуації, обирає вчитель. Алгоритм розумових дій під час розв’язання проблемної ситуації   На уроках біології проблемні ситуації можуть бути створенні вчителем різними способами :
Проблемна ситуація виникає, коли учні намагаються самостійно досягти поставленої перед ними мети під час проведення лабораторної роботи: “Мікроскопічна будова крові”. Учням пропонується дати відповідь на питання: “Чия кров: людини чи жаби, переносить кисню більше?” Діти зразу ж відповідають, що жаби, бо еритроцити крові жаби більші за розмірами. Але це не так. Разом починаемо пошук відповіді на запитання.
Під час виконання практичної роботи “Перша допомога при кровотечах “ виникає проблема: “Чому при артеріальній кровотечі джгут накладається вище місця поранення, а при венозній – нижче?“ Вивчаючи процес терморегуляції у 9 класі знаходимо пояснення поведінки жителів Середньої Азії, які у жарку погоду п’ють гарячий чай і надягають товстий халат, у той час коли жителі тропіків віддають перевагу прохолодним напоям і легкому одягу.
При вивченні теми “Плазуни” (8 клас) повідомляю, що ці тварини зуміли повністю опанувати суходолом та пропоную питання: “ Які зміни в будові цих тварин допомогли їм, на відміну від амфібій, повністю освоїти суходіл?”. І далі, використовуючи набуті знання, малюнки, натуральні об’єкти, підручник, у ході бесіди з’ясовуємо ці зміни. У темі “Серце, його будова” (9 кл) перед вивченням питання про властивості серцевого м’язу, розповідаю про лікаря, засновника наукової анатомії Везалія: “Одного року Везалій в присутності глядачів зробив розтин трупа людини, щоб з’ясувати причину смерті. Який же був жах усіх присутніх і самого Везалія, коли всі побачили слабко працююче серце! За це лікарю був винесений вирок до страти. Як же пояснити цей факт? Невже Везалій не зміг відрізнити: жива чи мертва людина?” Далі дається поняття про автоматію серця.
На вивчення фотосинтезу у 10 класі учнів націлює ситуація: ”У 1898 р. англійський вчений Томсон лорд Кельвін стверджував, що людству загрожує задуха, оскільки у повітря почав виділятися у великій кількості вуглекислий газ не тільки при диханні живих істот , а і промисловістю та транспортом. Це твердження заперечив К. А. Тимирязєв. Які докази він навів?”
Перед початком лабораторної роботи “ Травлення в ротовій порожнині” у 9 класі доцільно поставити учням питання: “ Чому хліб після довгого жування у роті стає солодким?” Після вивчення розмноження плазунів (8 клас) обговорюємо з учнями на уроці причину відсутності в життєвому циклі плазунів личинкової стадія розвитку і наявності у земноводних та риб стадії личинки. При вивченні розмноження та розвитку птахів (8 кл.)з’ясовуємо питання: “Чому в кладці виводкових птахів яєць більше, ніж у кладці птахів гніздового типу?”.
Урок у 9 класі , на якому вивчаються дихальні рухи людини, починаю з запитання: “Як ви вважаєте, повітря потрапляє до легенів людини тому, що об’єм легенів збільшується, чи об’єм легенів збільшується тому, що туди заходить повітря?”. Діти активно працюють над цим питанням і так вчитель переходить до викладу матеріалу про дихальні рухи – вдих та видих та їх регуляцію.
Учні отримують завдання розглянути деякі факти, явища, що містяться в новому для них матеріалі, порівняти їх із відомим і зробити самостійне узагальнення. На уроці з теми: “Запилення квіткової рослини”(7 кл.) пропоную учням з’ясувати чим будуть між собою відрізнятися рослини, що запилюються вітром від тих рослин, які запилюються комахами? Під умілим керівництвом учителя та завдяки знанням учнів про будову різноманітних квіток, суцвіть, термін їх розпускання формулюються відповідні висновки..
У темі “Рух крові по судинах” (9 кл.) спочатку знайомлю учнів із поняттям “тиск крові” і з’ясовуємо, що кров рухається завдяки різниці тисків (згідно законам фізики) від ділянки з вищим тиском до ділянок із нижчим тиском. Проте далі вивчається поняття “швидкість руху крові”, де учні дізнаються, що найбільша швидкість в аорті, найменша – в капілярах, а в венах вона зростає. Виникає питання: «За рахунок чого ж зростає швидкість у венах?». До методів навчання, які забезпечують максимальну пізнавальну активність учнів при проблемному навчанні (відповідно до типології І. Лернера і М. Скаткіна), належать: проблемний виклад матеріалу, еврістична бесіда та дослідницький метод.  Проблемне викладання нового матеріалу здійснюється вчителем та передбачає використання знань та вмінь учнів у процесі наукового міркування При проблемному викладанні матеріалу учні вчаться логіці наукового пізнання. Перед ними ніби постає процес пізнання в мініатюрі, його логічна структура: постановка проблеми → формулювання гіпотези → її експериментальна перевірка → висновок (або нова проблема). За допомогою підручника, різних наочних посібників та інших засобів навчання вчитель надає учням інформаційний матеріал з проблеми, групуючи його так, що проблема послідовно з ним розвивається за допомогою системи доказів і логічних міркувань( дедуктивних та індуктивних ) У такий спосіб учні доходять кінцевого висновку тим самим шляхом, що і кожен дослідник. Від початку дослідження проблеми і до завершення цього процесу здійснюється контроль за діяльністю учнів та оцінка знань та умінь. На уроці біології це можна зробити, познайомивши учнів із експериментами, які проводили вчені з метою вивчення механізмів орієнтування рукокрилих ссавців у просторі. Учених давно цікавило, які органи чуття кажанів допомагають її безпомилково літати у темряві? Спочатку вчені вважали, що це відбувається завдяки особливій будові органів зору. Для перевірки гіпотези вони поставили експеримент: летючий миші були заклеєні очі. Але це не завадило тварині рухатися у просторі та добувати собі їжу. Знову науковцями висувається гіпотеза про надмірний розвиток у цих тварин органів нюху. Для того, щоб перевірити її, тварину з заклеєними очами та органами нюху випустили в кімнату, де було натягнуто багато ниток. Дослідники були здивовані тим, що тварина вільно літала, не доторкуючись до них. Лише коли кажану були закриті вушні раковини та рот, він не зміг піднятися у повітря. Це дало можливість з’ясувати, що у цих тварин існує ехолокація .Далі розповідаю учням про застосування цього явища людиною в техніці при створенні радіолокаторів та ехолокаторів. ^ як метод розвитку пізнавальної активності нараховує вже кілька тисячоліть. Вперше він увійшов в ужиток як “сократова бесіда”, від імені славетного філософа Сократа, що вів філософські бесіди з учнями, які мали на меті з’ясування істини не прямим повідомленням, а власним розумом . Суть евристичної (сократівської) бесіди полягає в тому, що вчитель уміло сформульованими запитаннями скеровує учнів на формування нових понять, висновків, правил, використовуючи набуті знання, спостереження. До неї вдаються лише за умови належної підготовки вчителя, досконалого володіння ним методикою навчання й відповідного рівня мислення учнів. Цей метод цінний у тому випадку, якщо вчитель за допомогою ретельно дібраних запитань і правильного ведення всієї бесіди уміє залучити всіх учнів класу до активної роботи. Структура евристичної бесіди:
6. Узагальнення і систематизація знань. Основним “інструментом” у бесіді є запитання. Запитання вчителя повинні бути конкретними за змістом, тобто учень повинен розуміти, про який об’єкт питає вчитель і що саме про нього треба розповісти. Запитання не повинні бути невизначеними. Евристична бесіда може бути використана у курсі біології при вивченні комахоїдних тварин. На прикладі цієї групи тварин учні вперше знайомляться із явищем зимової сплячки у ссавців.Для цього я пропоную дітям запитання :
Знайомлю учнів ще з одним представником комахоїдних тварин –кротом.
Результатом евристичної бесіди є нові знання та уміння. Тому вона здебільшого використовується у процесі формування понять, встановлення різноманітних зв’язків у природі, тобто на етапі засвоєння нових знань, умінь і навичок. Не менш важливе значення має ця бесіда на етапі застосування засвоєного змісту як одного із способів організації виконання школярами творчих завдань. ^ М. І Махмутов вважає найефективнішим у проблемному навчанні. Учбовий процес організовується шляхом застосування системи теоретичних та практичних дослідницьких завдань, які характеризуються високим рівнем проблемності, при цьому усі етапи пізнавального процесу учні проходять самостійно, використовуючи головним чином продуктивно-практичну та пошукову діяльність. Вони виконують практичну роботу зі збирання фактів (досліди, експерименти, спостереження, робота з книгою, збір матеріалу) та теоретичного його аналізу, систематизації та узагальнення . Проблемне завдання передбачає вказівку учням про їх самостійну пошуково-пізнавальну діяльність, спрямовану на одержання необхідного результату. І. Я.Лернер класифікує дослідницькі задачі на текстові, графічні, практичні, засновані на наочно-образному матеріалі. Вони можуть бути невеликими( їх рішення відбувається протягом кількох хвилин ) та більш великими( вирішуються протягом кількох уроків). Дослідницькою задачею не вважається дослідження за інструкцією, бо вона не має творчого пошуку. До числа проблемних задач можна віднести такі:
Красива осінь вишиває клени Червоним, жовтим, срібним, золотим, А листя просить: - Виший нас зеленим! Ми ще побудем, ще не облетим…
^
УРОК
План-схема уроку
^ І. Організаційний етап Земля, моя всеплодющая мати, Сили, що в твоїй глибині, Краплю, щоб в бою сильніше стояти, Дай і мені! Дай теплоти, що розширює груди, Чистить чуття і відновлює кров, Що до людей безграничную будить Чисту любов! Іван Франко ІІ. Актуалізація опорних знань а) Використовуючи знання про походження терміну, знайдіть пару  сапрос тканинатрофе симбіози риза живлення співжиття корінь гнилий спора мікес посів гриб вчення логос нахлібник вигляд паразитос гіфе б) Дайте визначення термінам, складові частини яких тут зустрічаються. ІІІ. Мотивація Вчитель.У людини є багато супутників серед тварин, рослин. А що ви знаєте про гриби, які весь час живуть поряд з людиною? Пригадайте зіпсовані продукти. У каструлі під кришкою зосталася варена картопля і про неї забули. Коли через декілька днів відкрили кришку, то побачили пухнасту “вату “- білу цвіль Що ж це за живі організми та як вони утворилися? Відповідь на це питання ми знайдемо, вивчивши тему. Формування теми і мети уроку. ІV. Вивчення нового матеріалу. 1)Поняття про вищі та нижчі гриби. Вчитель. Гриби - велика група організмів, яка займає особливе місце у системі органічного світу і нараховує близько 100 тис. видів. Гриби різноманітні за зовнішнім виглядом, місцем існування та фізіологічними особливостями, але в їх будові є спільні риси, і тому їх умовно поділяють на нижчі та вищі гриби. Міцелій нищих грибів або зовсім не розвинутий , або представлений неклітинним міцелієм. У вищих грибів він багатоклітинний. 2)Розгляд особливостей будови нижчих грибів на прикладі білої цвілі – мукору. Виконання лабораторної роботи ^
^
3)Особливості будови вищих грибів на прикладі пеніцилу. Опрацювання тексту та малюнка підручника. Демонстрація постійних мікропрепаратів.(Методика виготовлення постійних препаратів грибів наведена у додатку №1) Робота у групах 1. Що спільного у будові мукора та пеніциліуму? 2. Що відмінного у будові мукора і пеніцилу ? 3 .Чому цвілеві гриби оселяються на органічних рештках ? 4. Запропонуйте умови, які дозволять уникнути появи цвілі. ^ 4)Різноманітність цвілевих грибів Вчитель На рештках рослин і тварин, у ґрунті та продуктах харчування можна побачити характерні плівочки, утворені добре розгалуженими міцеліями грибів. За цю особливість їх називають цвілеві гриби. Вони є представниками різних класів грибів. Ознайомлення зі схемою (додаток 2) Сьогодні на урок ми запросили науковців та фахівців , діяльність яких пов’язана з існуванням цих грибів. Мікробіолог У 1928 році видатному шотландському бактеріологу Олександру Флемінгу замовили статтю про властивості стафілококів. Перш ніж написати статтю, Флемінг вирішив перевірити особливості розвитку цих мікробів: форму колоній, їхнє забарвлення, розміри. Під час досліджень доводилося відкривати чашки з мікробами і довго розглядати їх під мікроскопом. Стояла вогка лондонська осінь. Та що це? Поблизу пухнастої цвілі, що виросла в чашці, колонії стафілококів неначе розчинилися. Флемінг уже бачив подібну картину років вісім тому, коли відкрив лізоцим – сильну антимікробну речовину, яку виділяє людський організм. Отже, цвіль також виділяє речовини згубні для стафілококів? „Ні, цю чашку не можна викидати! Навпаки, її треба берегти як зіницю ока. Можливо в ній – нове відкриття.” О.Флемінг, вивчаючи гриби, винайшов дуже знайому вам речовину, яка рятує життя хворим людям - антибіотик пеніцилін. У 1945 році О.Флемінга за це відкриття було нагороджено Нобелівською премією. Сам же Флемінг, виступаючи у Французькій академії з промовою відзначив, що і в нього було багато попередників. Лікар Дійсно, це насправді так. Сама назва антибіотиків (від лат. antibioticum – проти життя) – а пеніцилін був першим вуцій серії ліків – походить від терміну „антибіозис”, який у 1889 р. запропонував французький лікар П. Віллємен для позначення процесу взаємного знищення організмів. У 1896 році з грибків був виділений перший антибіотик – „мікофенолова кислота”.(від грец. mykes- гриб, фенол –карболка, що вказує на хімічну природу виділеного антибіотика). У цьому ж році нікому невідомий студент Ліонської військово- медичної академії Е. Дюшес описав у своїй дипломній роботі „життєву конкуренцію” між мікроорганізмами та цвілевими грибами, особливо зеленими. На згубну дію зеленої цвілі на мікроорганізми звернули увагу ще за 50 років до Флемінга російські лікарі В.О.Манасеїн і О.П.Полотебнов .Вони лікували шкіряні хвороби, спричинені бактеріями , шкіркою апельсинів, на якій росла цвіль У роки Великої Вітчизняної війни з пеніцилу стали одержувати у великій кількості антибіотик – пеніцилін, який успішно використовувався для лікування запалення легень, газової гангрени та інших хвороб. 1 г. пеніциліну припиняє дію тисячі мільярдів хвороботворних бактерій. Вчитель. Антибіотики – речовини, які знищують або припиняють розвиток мікробів, тобто проявляють бактерицидну дію. У наш час ученими вже виділено й вивчено понад 400 ,антибіотиків і добувають їх з природного матеріалю або синтетичним способом. Кулінар Історія знаменитого французького сиру “ Рокфор“, пов’язана з легендою про хлопчика – пастуха. Одного разу, виганяючи худобу на пасовище, він забув шматочок сиру, загорнутий у хустку, у печері, де він ночував. Повернувшись через декілька днів, він розгорнув хустку і побачив, що сир вкрився плямами та прожилками синьо-зеленої плісняви, став схожим на мармур. Але хлопчик був дуже голодним, і він вирішив з’їсти сир. Як же він здивувався, коли сир не тільки не втратив свій смак, а став ще приємнішим і пікантнішим. У наш час французькі сири „Камамбер”, „Брі”, італійський сир „Горгонцола”, голубий датський сир – теж готуються за допомогою грибів. Вчитель. Виробництва, у яких для отримання якогось продукту використовують живі організми, називають біотехнологічними.До таких виробництв можна віднести пивоваріння, випікання хліба, виноробство. Біотехнолог 6000 років тому назад шумери вже володіли мистецтвом пивоваріння, вміли варити пиво і стародавні єгиптяни. Досліджуючи краплину пива , А. Ван Левенгук зумів знайти під мікроскопом у ній жовті кульки дріжджів-одноклітинні гриби, які здатні розщеплювати глюкозу на етиловий спирт та вуглекислий газ. Деякі дріжджі нагромаджують у клітинах білки та жири, тому їх споживають як їжу.У природі налічують близько 390 видів дріжджів, але в промисловості використовують усього декілька видів. Вчитель. Яку роль відіграють цвілеві гриби у природі ? Еколог Цвільові гриби за способом живлення – сапротрофи. Досить поширені гриби ризопус та мукор, розмножуючись на харчових продуктах , псують їх і наносять шкоду людині. Але у природі цвілеві гриби разом з бактеріями складають групу редуцентів , які розкладають органічні рештки, при цьому відбувається кругообіг речовин у природі.На 1 га грунту знаходиться 4 ц бактерій, 2-3 ц грибів, водоростей та найпростіших тварин. V.Рефлексія Проблемне питання Відомо, що гриби не можуть активно відшукувати для себе їжу, але чому вони, як і бактерії, всюдисущі? Які біологічні особливості забезпечують їм успішне захоплення нових місць існування? Бесіда -Яку функцію виконують спорангії у грибів? -До якого виду розмноження відноситься розмноження грибів спорами? -Спори нижчих грибів мають джгутики. У якому середовищі вони допомогають грибам поширюватися? -Спори грибів можуть підійматися з висхідними течіями повітря на висоту 6000 м і у вільному падінні перебувати 15 діб. Які властивості спор забезпечують таке повільне падіння? -Яке біологічне значення мають різні пристосування в будові спор? (Гриби утворюють численні спори, розміри яких від 0,03до 0,12 мм. Завдяки маленькій масі та відносно великій поверхні спори розносяться повітрям на сотні й тисячі кілометрів. Крім вітру ,у 9 розповсюдженні спор беруть участь вода, слимаки , комахи та інші тварини) ^ Обговорення проблемного питання, яке було поставлене на початку уроку VII. Підсумки уроку Інтерактивна вправа “Мікрофон “ -На уроці ми вивчили.... -До нижчих грибів відносяться.... -Пеніцил має міцелій... -Цвілеві гриби у природі відіграють.... -Знання про цвілеві гриби потрібні для.... ^ Вивчити відповідний параграф підручника.Дати відповіді на запитання після параграфа *Поясніть, чому під час випікання виробів з дріжджового тіста вони в кілька разів збільшуються в об ємі? *Підготувати повідомлення про гриби-паразити, які вражають людей , тварин та рослини. Цікаво знати, що... * Крім пеніциліну, з грибів були виділені інші антибіотики: стрептоміцин ( 1943 р. ) хлортетрациклін ( 1945 ) тетрациклін ( 1953 ) олеандоміцин ( 1960 ) * За допомогою грибів виготовляють деякі вітаміни. Вітамін В 2( рибофлавін ) виділено з продуктів життєдіяльності дріжджів. *Клітини дріжджів при обробці звуками збільшують свою активність по зброджуванню тіста вдвічі. Хліб із такого тіста більш якісний. *Біля ста років назад в аулах горців-карачаївців біля підніжжя Ельбрусу винайшли спосіб готувати дуже корисний напій- кефір, добавляючи до молока закваску-кефірні “зерна “. Таємницю про них горці не розголошували: ак вимагала релігія. Але поступово з рецептом приготування кефіру познайомилися в Росії, а потім в усьому світі. Як виникли кефірні зерна до нашого часу невідомо. Гадають, що їх виявили у недостатньо вискобленому бурдюці, куди наливали молоко для заквашування. На вигляд вони схожі на грудочки рисової каші. Це симбіоз молочнокислої бактерії та дріжджового гриба Додаток 1 У записник вчителя Приготування постійних препаратів грибів для мікроскопічного вивчення.
Гліцерин-желатин готують наступним чином: 7 г. чистого харчового желатину розмочують протягом 2-3 годин у 42 мл. води, додають 50 мл. гліцерину та 0,5 г. фенолу. Суміш нагрівають при перемішуванні на водяній бані, після чого фільтрують через складену втричі марлю та охолоджують. Застиглий гліцерин-желатин може зберігатися досить довго. За необхідності беруть частину застиглого гліцерин-желатину, розгрівають та використовують. Додаток 2  Відділ Слизовики (Myxomycota) Відділ Лишайники (Myxomycota) Класи нижчих грибів Хітридіоміцети (Chitridiomycota) ольпідіум, синхітріум Ооміцети (Oomycota) фітофтора, сапролегнія Зигоміцети (Zygomycota) мукор 1000 видів Класи вищих грибів Аскоміцети (Ascomycota) Базидіоміцети (Bazidiomycota) шапкові гриби, сажкові та іржасті гриби Дейтероміцети (Deiteromycota) фузаріум 90 000 видів Царство Гриби (Fungi) Література Грин Н.,Стаут У., Тейлор Д. Біологія- М.: мир, 1993.-Т.1 Лишенко І. Д., Міхеєва Г. М., Юрик Л. О. Біологія:Запитання, Задачи, вправи. Тести. 6 клас.Посібник.-К.:Видавничий центр “Академія “, 2000 Рохлов В., Теремов А., Петросова Р.Занимательная ботаника: Книга для учащихся, учителей и родителей-М.: АСТ- ПРЕСА, 1999 Рожавін М. А. Розповіді про антибіотики: Наук.-худож. кн.. для серед. і ст.. шк.. віку.-К.: Веселка, 1985 Смирнов А. В. Мир растений - М.: Мол. гвардія, 1979 Селиванов Е. В. Выращивание и микроскопическое изучение плесневих грибов-Биология в школе, 1990,№6,с. 44-45 Вікторина ”Загадки природи “ ( для учнів 8 класів )
Білий колір захищає дерево від перегрівання.
Сфагнум.
Аїр. Татари возили кореневища аїру з собою, вважаючи , що ця рослина очищає воду. Перепливаючи на конях ріки, вони кидали в них кореневища, які швидко вкорінювалися. Тому цю рослину й називають ще татарським зіллям. Здавна відомі лікарські властивості аїру.
^
Пижмо. Листки цієї рослини орієнтовані у меридіальному напрямку.
^ .
^
За річними кільцями можна визначити : вік дерева; сторони світу; зміни кліматичних умов по рокам.
Голод
Сприяє поширенню дерев. Природному лісовідновленню.
У період розмноження живиться лише комахами. Ними ж вигодовує пташенят. Пам’ятник горобцеві споруджено у м. Бостоні ( США ) за знищення комах.
Завдяки особливій будові м’язів: чим менше напружує їх птах, тим міцніше стискується лапка. І навпаки, щоб розтиснути пальці птах докладає зусиль.
^ Тематичний вечір Виставка “патентів“ природи Мета: формування уявлень у учні про взаємозв’язки біології та техніки, вивчення особливостей будови рослинних організмів, ознайомлення учнів з досягненнями біоніки,розвиток пізнавального інтересу, вмінь працювати з додатковими джерелами наукової інформації. Підготовка до проведення заходу 1.Учні знайомляться з винаходами у техніці, будівництві, народному господарстві, які створені за типом природних систем з різноманітних джерел наукової інформації. 2.Виготовлення плакатів з зображенням природних об’єктів та їх технічних аналогів. 3. Підготовка двох доповідачів, які пояснюють біологічні особливості організму та технічні характеристики створеного людиною винаходу. Під час виступу доповідачам можуть бути поставлені запитання учнями та членами журі . 4.Формування журі конкурсу,яке оцінює науковість змісту виступу, логічність пояснень, естетичність малюнків. Проведення заходу Виступ вчителя Багато із того, що винайшли люди, вже здавна спостерігається у природі. Ось чому природу вважають першовинахідником, який по праву має на це патент. Будова організмів і дія їх організмів часто бувають зразком для створення нових конструкцій машин, різних апаратів тощо . розвиток нової техніки залежить від того , наскільки глибоко людина пізнає закони природи і зуміє її застосовувати в своїй діяльності. Вирішенням цієї проблеми і займається біоніка. Слово біоніка походить від давньогрецького слова ” біон “, що означає осередок життя. Днем народження біоніки прийнято вважати 13 вересня 1960 року: в цей день у Дайтоні ( США ) відкрився симпозіум з біоніки на тему ”Живі прототипи штучних систем – ключ до нової техніки “. Біоніки своєю емблемою вибрали ланцет і паяльник, з’єднанні знаком інтегралу. Ланцетом вчені розкривають таємниці живого світу. Паяльник – основний інструмент при створенні електричних схем для технічних пристроїв. Знак інтегралу означає союз біології і фізики, біології і кібернетики і т. д. Сьогодні ми познайомимося з деякими прикладами таких патентів. Виступи учнів Патент № 1 на винахід ультразвукового генератора. Володар патенту - крилан Патент № 2 на винахід універсального клею Володар патенту - павук Патент № 3 на винахід реактивного двигуна . Володар патенту – личинка бабки. Патент № 4 на винахід гідроприводу. Володар патенту - косарик. Патент № 5 на винахід пробору, який передбачає землетрус. Володар патенту – сарана. Патент № 1 на винахід газоаналізатора. Володар патенту – личинка майського хруща
|
отлично
7 Додайте кнопку на своєму сайті:
