Кіровоградська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Д.І. Чижевського icon

Кіровоградська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Д.І. Чижевського


2 чел. помогло.
Схожі
1   2   3   4   5
повернутися в початок
^

КРАЄЗНАВЧА РОБОТА БІБЛІОТЕК ОБЛАСТІ

(АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ)




Вивчення історії рідного краю, популяризація його традицій, культурних цінностей, надбаних народом протягом століть, у наш час є одним із найголовніших завдань, що стоять перед бібліотеками як культурно - освітніми центрами.

“Без минулого немає майбутнього”, говорять в народі. І це так, адже за все, що маємо, ми завдячуємо предкам, наші надбання ляжуть в основу здобутків нащадків. Будучи на сьогодні чи не єдиним культурним центром, бібліотеки беруть активну участь у популяризації краєзнавства.

Мета бібліотечного краєзнавства - зібрати, зберегти та надати користувачам документальні джерела та інформацію з історії культури та сучасного життя краю.

Бібліотеки області започаткували роботу з програмно-цільового планування, в т.ч. із краєзнавства. Вперше цю роботу розпочали бібліотеки Олександрійського району, розробивши програму “Пізнай свій край, а в ньому себе”. Основною метою програми був пошук, збереження, надання користувачам документальних джерел інформації із історії, культури, сучасного життя краю. Виконавши цю програму, бібліотеки сформували банк даних “Історія нашого краю: факти відомі і невідомі”, “Олександрійщина в цифрах і фактах”. Крім цього в системі продовжувалась пошукова робота в рамках програми “Історія села в фотографіях і документах”. Зараз бібліотеки продовжують роботу над програмою “Сільська жінка”, очікуваний результат від її реалізації - створення банків даних “Жінка на порозі нового тисячоліття”, “Моя власна справа “ (про жінок – фермерів).

Як свідчить аналіз, робота бібліотек області з бібліотечного краєзнавства здійснюється у тісній співпраці з відділами райдержадміністрацій, міськвиконкомів, закладами освіти, культури, з громадськими організаціями, осередками партій в регіоні.

Однією із важливих ділянок своєї діяльності бібліотеки вважають формування краєзнавчого фонду. В сучасних умовах поповнення краєзнавчих фондів бібліотек здійснюється за допомогою матеріалів з місцевої історії у вигляді ксеро- і фотокопій, передруків матеріалів, виписок, вирізок із публікацій, а також відомостей, записаних від старожилів. Це дані про історичні об’єкти, пам’ятники архітектури, відомості про видатних земляків. Бібліотеки створюють архіви, фонд яких включає документи, фотографії, мемуари, щоденники, листи із особистих колекцій.

Поповненню бібліотечних фондів сприяють тісні контакти із видатними краєзнавцями області, які дарують свої книги бібліотекам. Наприклад, бібліотекам Новоукраїнського району письменники – земляки подарували 120 книг. Бібліотекам Олександрівського району подарована авторами Кузиком Б.М. та Білошапкою В.В. книга “Олександрівка : погляд крізь віки”. Світловодській ЦРБ подаровані видання “100 видатних імен України” та “ 500 впливових особистостей”. Першу подарував автор; другу- один із 11 героїв , депутат обласної Ради, генеральний директор ВО

“Дніпроенергобудпром”, Заслужений будівельник України І.Є. Марон.

Здійснюючи пошук альтернативних джерел фінансування, практикуючи спонсорство, надання додаткових платних послуг, проведення акцій “Подаруй бібліотеці книгу”, бібліотеки намагаються поповнювати свої фонди, в т.ч. і краєзнавчою літературою. Сприяє поповненню бібліотечних фондів і багаторічна співпраця із редакціями місцевих газет. Наприклад, в Олександрійському районі багаторічна співпраця Олександрійської ЦРБ з редакціями місцевих газет “Олександрійський тиждень”, “Олександрійські відомості” дала змогу безкоштовно передплатити ці періодичні видання для бібліотек системи. ЦРБ налагодила зв’язки із десятьма редакціями львівських, київських видавництв. Завдяки такій співдружності протягом 2001 року бібліотека одержала 8 назв періодичних видань. Крім ЦРБ з видавництвами працюють Добронадіївська, Новопразька центральна, Червонокам’янська, Попельнастівська бібліотеки – філії.

Бібліотеки підтримують ділові зв’язки із громадськими організаціями, політичними партіями, розташованими на території регіону. Наприклад, у Світловодському районі партії Демократичний Союз та СДПУ(о) передплатили на всі бібліотеки періодичні видання, СДПУ(о) надала фінансову допомогу в проведенні зустрічі “Про війну, перемогу і любов до життя”. За підтримки громадського об’єднання проведено ряд заходів у селах Іванівка, Павлівка, Григорівка, Нагірне, відзначено Всеукраїнський День бібліотек та День сільського голови в ЦРБ.

Успіх краєзнавчої діяльності бібліотек в значній мірі залежить від стану довідково-бібліографічного апарату, тому бібліотеки постійно удосконалюють його в зв’язку із змінами, що відбуваються в сучасному житті.

ДБА з питань краєзнавства доповнюють тематичні папки-конволюти. У бібліотеках Онуфріївського, Новоукраїнського, Кіровоградського, Компаніївського районів, міст Кіровограда, Олександрії створені папки- конволюти з екології, медицини, освіти та інших напрямків з використанням інформаційних матеріалів періодики, де подається інформація з питань соціально-економічного життя регіону.

У Долинському районі папки-конволюти розкривають сторінки життя і творчості письменників-земляків, а саме: “Земля людьми славиться” (письменники-поети), “Поезія - стан її душі“ (Л.Баранова), “Сповідь серця” (Т.Журба), “Відкритість душі і серця“ (М.Родинченко).

У філіях № 5, 7 Кіровоградської МЦБС, де краєзнавство є пріоритетним напрямком, створено папки за темами: “Історія рідного краю”, “Вулиці нашого міста”, “Культура Єлисаветградщини”.

Бібліотекарі області популяризують краєзнавчі джерела за допомогою змістовно оформлених книжково–ілюстрованих виставок, експозицій про історію і сьогодення рідного краю. Серед них, зокрема: “З минулим у майбутнє”, “Там земля мила, де мати народила” (Бобринецький район), “Олександріявугілля: погляд крізь віки”, “Славна ти, земле Долинська” та інші.

Бібліотеки області популяризують творчість письменників, поетів, митців, майстрів народно-декоративного мистецтва. Тут діють виставки художників, народних умільців.

Широкого розголосу набули виставки робіт народних умільців із селища Приютівка Олександрійського району “Є на світі талановитий люд і зветься він з пра-прадіда майстрами”.

У Долинській районній бібліотеці для дорослих представлена виставка робіт вишивальниці Мусієнко Ю.А., у Маловисківській ЦРБ - виставка вишиваних ікон вишивальниці Запорожець Л.Д. У Вільшанській ЦРБ – експонується виставка картин заслуженого художника України В.Цюпка. У Новгородківській ЦРБ відбулась зустріч із майстрами вишивання “Символи українських вишиванок”. На абонементі Гайворонської ЦРБ експонується виставка картин самодіяльного художника, ветерана Великої Вітчизняної війни Яровенка М.П., присвячена Дню Перемоги. У ЦРБ було організовано цикл екскурсій на виставки творів самодіяльного художника Г. Пилипишина, члена Національної спілки художників України Жидельова М.Ф. У 2001 році було видано каталоги творів цих митців. У бібліотеці відбувся також вечір– зустріч “Про людей хороших - наших земляків”. ЦРБ сприяла організації виставкам картин молодого митця В. Багрія на конкурс “Скарби Побужжя”. Роботи цього митця були представлені на конкурсі молодих художників в Америці, де він отримав призове місце.

Не проходить повз увагу працівників бібліотек вихід у світ нових робіт письменників-краян. Зокрема було проведено презентації книг І.П.Рака “Історичний нарис с.Калантаєва”, “Лісові конвалії”, “Становлення і розвиток освіти на Світловодщині. Історико - краєзнавчий нарис” Світловодською ЦРБ.

Презентації книг місцевих краєзнавців Ф.М.Плотніра “Петриківські бувальщини”, Зубова 0В. “Життєдайне джерело”, Петленка В.П. та КоханаА.І.“Школа городника”, “Сад, огород - залог здоровья и долголетия” організовані Олександрійською ЦРБ на сторінках газети “Сільський вісник”.

Гайворонською ЦРБ організовано презентації книг Л.Солгутовського “Реформа кріпосного права на Гайворонщині”, О.Білятинського “Пісні рідного краю”, О.Малиновської “Хочу стати птахом я”, М.Красуцького “Довга дорога вночі”, під час яких користувачі мали змогу познайомитись із творчістю та поспілкуватись із письменниками.

Багато робиться бібліотеками Онуфріївського району щодо популяризації творчості письменників-земляків. При ЦРБ працює літературна студія “Перевесло”. З її допомогою проводяться години поезії, присвячені творчості поетів-земляків В.Базилевського, В.Юречка, І.Шевченка, письменникам В.Близнецю, В.Терену.

Бібліотеки області регулярно проводять творчі зустрічі із видатними людьми краю. Одна із таких зустрічей відбулась у Вільшанському районі під час проведення науково-практичної конференції: ”Вільшанка: 10 років Незалежності”, в ній взяли участь 13 осіб, вихідців із району. Двом з них -

Г.Білопольському та А.Задерію було присвоєне звання “Почесний громадянин Вільшанки”.

Згадали свого видатного земляка Юрія Івановича Маленченка і в селі Павлівці Світловодського району, де в бібліотеці було проведено гру “Космічний рейс”. Маленченко Юрій Іванович досяг космічних вершин, йому присвоєне звання Героя Росії та Казахстану. На захід було запрошено батьків Героя - Івана Карповича та Ніну Іванівну, брата Сергія Івановича.

Видатному землякові, заслуженому діячеві науки Росії, академіку академії військових наук, генерал-майору, генеральному директорові холдингової компанії , що працює в реальному секторі високотехнологічної оборонної промисловості Росії КузикуБ.М. присвячено цикл тематичних полиць: ”Наш земляк в біографії сусідньої Росії”, “Ніхто, крім нас: книги земляка” в Олександрійській районній бібліотеці для дорослих.

Великою популярністю серед читачів користуються вечори, присвячені пам’яті видатних діячів – земляків краю. У м.Олександрії відбувся вечір - портрет “Д.І.Чижевський – видатний вчений у царині філософії, славістики, україністики”.

У Світловодському районі відзначено ювілей відомого вченого – ентомолога Зіновія Голов’яненка; в Онуфріївському традиційно відбулись Дні В.Сухомлинського, також відзначено 150-річчя з дня народження М.М.Калачевського, батька української симфонії.

Значну увагу бібліотеки області приділяли подіям Великої Вітчизняної війни. Минуло 60 років від її початку. До цієї трагічної дати бібліотеки провели Дні скорботи, уроки, дні пам’яті, вечори- зустрічі з ветеранами. У Добровеличківському районі відбулась зустріч трьох поколінь “Зі сльозами на очах”, у Новоархангельському районі вшановані загиблі біля с.Підвисоке і організована конференція за книгою “Зелена брама”. У Компаніївському районі бібліотека провела читацьку конференцію за Книгою Пам’яті України, вечір пам’яті у Знам’янському районі - “Тобі пишу листа із 45-го“, Дні пам’яті “І.Д.Діброва - наш земляк, герой, командир партизанського з’єднання” проведено в Олександрійській МЦБС.

Значна увага приділяється бібліотеками краєзнавству під час роботи клубів, гуртків, об’єднань за інтересами. Популярні серед користувачів клуби, в яких навчаються рукоділлю, домашньому господарству, різним ремеслам, фольклору, традиціям, притаманним саме цьому регіону. При Гайворонській ЦРБ діє районне жіноче народознавче об’єднання “Мальва”, засідання якого присвячуються відродженню забутих свят таких, як: “Масляні гостини”, “Великий піст”, “Великдень - найбільше християнське свято“, “Зелені свята”, “Спас - літа вінець”, “Покрова Пресвятої Богородиці”. На засідання запрошуються представники преси, місцеві поети Г.Берізка, М.Джус та фольклорний гурт “Обереги”, який є учасником Міжнародного фестивалю “Родослав”, що відбувся у Івано-Франківську. Під час грудневого засідання відбулась презентація компакт-диску “Обереги” під назвою “Пісні східного Поділля”.

Цікаво працює читацьке об’єднання “Краєзнавець”, створене при Бережинській сільській бібліотеці Кіровоградського району, очолюване завідуючою сільською бібліотекою Н.Шаріповою. Учасники об’єднання ведуть значну пошукову роботу. Краєзнавці оформили декілька альбомів “Береже пам’ять село”, “В бронзі, граніті, наших серцях”, “Герої - наші земляки” , “Екологія нашого села”.

Бібліотеки сприяють також відродженню культур національних меншин, які компактно проживають у їхньому регіоні. Значну роботу у цьому напрямку проводять бібліотеки Вільшанського району. В ЦРБ здійснюється робота щодо формування фонду літератури болгарською мовою в зв’язку з тим, що в школі та в естетичному центрі вивчається болгарська мова. При бібліотеках створені і працюють клуби “Родовід” та “Другарче”.

Приділялась увага відродженню національних культур і традицій у Світловодській МЦБС, де були проведені тижні культур німецького народу, єврейської книги, під час яких відбулись зустрічі з членами товариства німців “Відродження”, міського товариства єврейської культури і милосердя “Міцва”. Читачі ознайомились із особливостями національних культур , звичаями, піснями, іграми. “Міцва” забезпечує ЦБ журналами “Ліхаїм”.

В Ульяновському районі відбувся тиждень циганської культури

“Циганська душа”, під час якого проведено читацьку конференцію за романом А. Калініна “Циган”.

Представникам інших національностей були присвячені інформаційні огляди творів письменників національних меншин краю, вечір-зустріч “Кавказькі зорі”, дискусія “Чи можна вибирати батьківщину?”

В бібліотеках Новгородківського району сприяють розвитку лемківської національної культури. Через літературно - музичні вечори, уроки народознавства “Відлуння лемківської культури”, “Лемківські передзвони” знайомлять читачів з предметами побуту, національного одягу, вишиванками, народними піснями, іграми, танцями лемків.

Взаємодія бібліотеки і влади, отримання, зберігання, надання у користування жителям інформації про її діяльність є одним із напрямків сучасного бібліотечного краєзнавства. З цією метою на базі центральних бібліотек були створені регіональні публічні центри інформації. В регіонах були прийняті відповідні рішення райдержадміністрацій, постанови міськвиконкомів, укладено угоди. Але дуже важко ще вирішується питання з прийняттям відповідних документів, створенням публічних центрів регіональної інформації, отриманням, зберіганням і наданням у користування жителям неопублікованих документів влади у Кіровоградському, Світловодському, Маловисківському, Гайворонському, Голованівському. Новгородківському, Ульяновському, Устинівському районах, містах Знам’янці, Олександрії, Світловодську.

Бібліотекам слід поновити і продовжити роботу щодо укладання відповідних угод, прийняття документів, які сприятимуть створенню регіональних центрів публічної інформації.

З метою популяризації краєзнавства бібліотеки налагоджують тісні стосунки із місцевими ЗМІ : редакціями газет, радіомовлення, телебачення. Мають добрі стосунки, партнерські відносини із ЗМІ бібліотекарі Голованівського, Гайворонського, Онуфріївського, Кіровоградського, Світловодського, Добровеличківського районів. Налагоджують зв’язки із місцевим телебаченням працівники Добровеличківки, Світловодська, давно працюють на телебаченні бібліотекарі міст Знам’янки, Олександрії.

Значну допомогу бібліотекарям у проведенні краєзнавчої роботи надають методичні центри. Основними напрямками методичного забезпечення є популяризація документів про край, поширення інформації про Кіровоградщину шляхом розробки методичних матеріалів, сценаріїв масових заходів, підвищення професійної кваліфікації бібліотечних працівників. Семінари із питань краєзнавства були проведені у Вільшанському, Гайворонському, Знам’янському, Кіровоградському, Олександрівському, Новомиргородському районах, містах Світловодську, Знам’янці. В роботі семінарів брали участь представники краєзнавчих музеїв та архівів. Під час семінарів були подані аналізи краєзнавчої діяльності, методичні поради щодо поліпшення роботи з краєзнавства, обміни досвідом, практичні заняття, презентації нових краєзнавчих видань.

В Олександрійському, Знам’янському, Олександрівському районах проведено практикуми з різних аспектів краєзнавчої роботи бібліотек, м.Олександрії – творчі заняття для працівників ЦБС “Сучасні аспекти краєзнавчої роботи”.

На жаль, методичними центрами мало уваги приділялось узагальненню досвіду роботи бібліотек регіону шляхом видання окремих матеріалів. Як приклад, можна навести узагальнення досвіду роботи Іскрівської сільської бібліотеки Петрівського району “Патріотичне виховання – повага до свого роду і народу”.

Недостатньо уваги приділено програмно-цільовому плануванню із краєзнавства. Лише в Олександрійському районі була розроблена програма “Історія Олександрійського краю: факти відомі і невідомі”, “Олександрійщина в цифрах і фактах”.

Питання краєзнавчої діяльності недостатньо заслуховувались на радах при директорі, міжвідомчій раді, раді відділу культури.

Сьогодення вимагає від бібліотек просвітницької діяльності в галузі краєзнавства, залучення користувачів до читання краєзнавчої літератури, розповсюдження краєзнавчих знань.

Популяризація знань про рідний край має здійснюватись бібліотеками у тісній взаємодії із закладами освіти, культури, місцевою інтелігенцією.

Провідними напрямками подальшої роботи з краєзнавства будуть:

  • комплектування і доукомплектування краєзнавчого фонду, особливо копіями матеріалів із архівів та музеїв;

  • створення спеціалізованого краєзнавчого апарату;

  • краєзнавче бібліографічне інформування;

  • дослідницька робота;

  • підготовка і видання методико - бібліографічних матеріалів “Забуті імена”, “Письменники-земляки,” “Герої Великої Вітчизняної війни” тощо.

  • Необхідно сконцентрувати увагу на тому, щоб особливо в сільській місцевості, жителі відчували себе справжніми господарями села, щоб відроджувались і зберігались національно-етнічні, природничо-географічні, мовні традиції, щоб представники різних національних меншин могли задовольнити свої національно-культурні запити.

Бібліотеки мають поліпшити просвітницьку діяльність з краєзнавства шляхом створення клубів, організацій, краєзнавчих куточків, обговорення краєзнавчих книг, організації вечорів, зустрічей із письменниками. краєзнавцями, проведення вікторин, конкурсів на кращого знавця краю, ігр- подорожей, краєзнавчих читань, свят села.

Значну допомогу в організації краєзнавчої діяльності мають надати регіональні методичні центри, які традиційно розробляють сценарії літературних вечорів, конференцій, методично-бібліографічних видань, що сприяють поширенню краєзнавчих знань, проводять заходи із підвищення кваліфікації.

Провідна роль визначена бібліотекам у створенні літопису населених пунктів, де бібліотекар є в ролі дослідника, етнографа, археографа, письменника. Складовою частиною літопису має бути історія створення бібліотек регіону, що сприятиме соціальному статусу і створенню іміджу цих закладів.

Бібліотекарі нерідко сумніваються щодо правильності визначених напрямків розвитку, але є об’єктивні критерії оцінки їх роботи - це кількість читачів, відвідувачів заходів бібліотеки, збільшення книговидач. Збільшення основних показників діяльності бібліотек свідчать про те, що все більше краян цікавиться своєю історією, минулим і майбутнім і в цьому немала заслуга бібліотеки.

В житті кожного народу настає час, коли виникає потреба озирнутися назад, відчути себе частиною тієї великої спадщини, яка залишилась нам від минулого і запитати себе: ”Хто ми такі є?”. Дати ж відповідь на це запитання можна лише вивчаючи свій край, його минуле і сьогодення.

І, як вже зазначалось, велика роль у цьому належить бібліотекам. Тож давайте якомога більше працювати в цій галузі, любити і пізнавати свій край, своє минуле, і, можливо, наша невелика часточка, внесена в краєзнавчу роботу сьогодні стане запорукою завтрашнього великого майбутнього.

Гурба Л.В., завідуюча відділом довідково-інформаційних послуг та краєзнавства ОЮБ ім. О.М.Бойченка


БІБЛІОТЕЧНЕ КРАЄЗНАВСТВО: НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ
^

І ТРАДИЦІЙНІ ЦІННОСТІ



Краєзнавство – комплексна наука, об`єктом її вивчення може бути історія, природа, населення, господарство, культура краю. Комплексне краєзнавство розглядає ці питання у взаємозв’язку, галузеве краєзнавство – окремі розділи.

Бібліотечне краєзнавство – важлива складова частина загального краєзнавства. Його мета – виявити, зібрати, зберегти і надати в користування читачеві всі друковані матеріали, пов’язані за змістом з певною місцевістю, яка для її населення є рідним краєм. Не менш важливо – забезпечити бібліографічною інформацією про ці матеріали всіх бажаючих.

Краєзнавча робота районних (міських) бібліотек складається із таких основних компонентів:

- комплектування та організації краєзнавчого книжкового фонду;

- створення довідково – бібліографічного апарату;

- архіву (фонду) виконаних довідок про район (місто);

- складання та видання краєзнавчих бібліографічних посібників;

- довідково-бібліографічного та інформаційного обслуговування;

- пропаганди краєзнавчих знань;

- надання методичної допомоги іншим бібліотекам району.

Особлива роль обласних бібліотек полягає в її унікальній функції регіональної пам’яті. Краєзнавчий напрям стає пріоритетним в діяльності бібліотек. Районні бібліотеки стають центром регіональної пам’яті по відношенню до свого району; філіали зберігають пам’ять про своє місто і село.

Перш за все звернемо увагу на бібліотечні краєзнавчі фонди, як основу всієї краєзнавчої роботи бібліотек. Склад краєзнавчих фондів переважної більшості бібліотек не можна вважати задовільним.

У фондах бібліотек повинні бути статистичні, демографічні, етнографічні матеріали, література про природу, клімат, геологічну структуру, ґрунти, специфіку землеробства, охорону середовища.

Отже, першочерговим завданням кожної бібліотеки можна вважати створення репертуару краєзнавчих видань одночасно з оперативним придбанням нових краєзнавчих документів. Треба використовувати будь-яку можливість для придбання науково- популярної літератури, а також використовувати кожну можливість доповнювати фонд копіями та перевиданнями. Звичайно, відродити фонд краєзнавства силами однієї бібліотеки важко. Доцільно об’єднати зусилля бібліотек різних типів, а також архівів, музеїв, місцевих видавництв, всіх культурологічних установ краю.

Необхідною умовою правильного формування краєзнавчих фондів є облік наявних краєзнавчих документів, вивчення читацьких запитів. І лише на основі такого дослідження можливе вироблення довгострокового прогнозу розвитку краєзнавчих фондів.

Суттєву частину краєзнавчих фондів складає періодика. Краєзнавча періодика зберігається вічно, крім того створюються краєзнавчі досьє (папки газетних вирізок), куди включаються і вирізки краєзнавчої так і не краєзнавчої періодики.

До складу краєзнавчих фондів включаються картографічні видання, кіно- фото- фоно документи, в тому числі записи на відео та аудіо-касети, фотографії, зустрічі з письменниками, розповіді ветеранів, неопубліковані матеріали (наприклад, спогади ветеранів війни, розповіді старожилів, учасників тих чи інших подій).

Специфіка краєзнавства полягає в тому, що краєзнавчими матеріалами можуть бути не лише книги, але й грамплатівки, фотографії й навіть предмети побуту, зразки продукції підприємств.

У краєзнавчий фонд слід відбирати і такі, наприклад, документи, як ілюстрації художників-земляків у книгах краєзнавчого змісту.

Ось 5 основних аспектів змісту краєзнавчого документу:

1) природничо – кліматичний;

  1. суспільно – політичний;

  2. культурно – освітній;

  3. соціально – економічний;

5) персоніфікаційний (тобто відомості про видатних діячів краю)

Особливої уваги заслуговує інформація про видатних діячів краю.

Кого ж треба вважати діячами краю? Виходячи із основних параметрів (місце народження, місце проживання, зміст діяльності),

дослідники виділяють 7 груп осіб:

  1. особи, які народилися в даній місцевості і пов’язані з нею за родом своєї діяльності;

  2. особи, які народилися і живуть в даній місцевості, робота і творчість яких виходить за рамки місцевості;

  3. видатні діячі, пов’язані з краєм тільки місцем народження і характером діяльності, незалежно від місця проживання;

  4. особи, пов’язані з краєм лише місцем народження;

  5. особи, які проживали в краї і пов’язані з ним своєю діяльністю, але які народилися в іншому місці;

  6. особи, які проживають в даній місцевості, незалежно від місця народження і змісту діяльності;

  7. видатні діячі, чия праця повністю присвячена даній місцевості, незалежно від місця народження і проживання.

Наявність хоча б однієї із перелічених ознак дозволяє розглядати документ про будь - якого діяча, як краєзнавчий.

Що стосується комплектування краєзнавчих видань, то не слід забувати про специфічний характер запитів краєзнавчої тематики і в цілому виявлення інтересу до краю. У читачів масових бібліотек вони часто носять спонтанний, одноразовий характер, який не передбачає довгого чекання запитаних видань.

Така література повинна бути під рукою, тому що інтерес до неї може зникнути так же швидко, як і з’явитися. Краєзнавча масова література повинна бути в кожній бібліотеці, будь то центральна бібліотека або найменший філіал.

Краєзнавча тематика пронизує всю діяльність бібліотек, тому у фонді повинно бути краєзнавче ядро, орієнтоване на загальноосвітні питання. У цій роботі дуже важливим є аналітичний розпис матеріалів із не краєзнавчої періодики: газети, журнали.

У комплектуванні краєзнавчих фондів допоможуть і аналізи відмовлень на краєзнавчу літературу. При цьому уточнюються хронологічні рамки, тематика і тип видань, яких не вистачає.

Хочеться відзначити, що останнім часом кіровоградські видавництва, Кіровоградський педагогічний університет збільшили кількість видань краєзнавчого характеру.

Довідково – бібліографічний апарат по краєзнавству складається із:

1) краєзнавчої картотеки;

  1. фонду довідкових видань і бібліографічних посібників краєзнавчої тематики;

  2. тематичних краєзнавчих досьє і альбомів;

  3. фонду виконаних довідок.

В краєзнавчому каталозі з найбільшою повнотою відображаються друковані матеріали про район (місто), а по області в цілому тільки роботи загального характеру. Картотека включає опис книг, збірників, розділів, абзаців із книг і періодичних видань.

Відображаються також краєзнавчі видання, відсутні в фонді даної бібліотеки, але обов’язково з вказівкою місця їх зберігання (обласна бібліотека, музей, архів). Важливими джерелами поповнення картотеки є місцеві періодичні видання, на сторінках яких дається регулярна інформація про життя міста, району. Матеріал в картотеці розставляється за спеціальною схемою. По мірі накопичення матеріалу в картотеку можуть бути внесені додаткові підвідділи і рубрики, які відображають особливості економічного і культурного життя району.

ОЮБ ім. О.М.Бойченка видає довідково – бібліографічні списки для молоді краєзнавчого характеру: ”І.Карпенко-Карий”, “М.Садовський”, ”В.Базилевський”, ”Журлива Олена”, ”В.Стус”, “Ю.Липа”, ”М.Зеров” та інші, а також постійно видається “Календар знаменних і пам’ятних дат”, присвячений Кіровоградській області. Вони здебільшого присвячені круглим датам і використовуються при плануванні та інших довідкових запитах.

В даний час більша увага приділяється індивідуальному інформуванню. У відділах обслуговування можна брати на індивідуальну інформацію користувачів, які цікавляться історією і сьогоденням краю.

Останнім часом багато бібліотек інформують широкі кола читачів про краєзнавчі матеріали через засоби масової інформації.

Великий інтерес викликають газетні публікації, які інформують читачів про новини краєзнавчої літератури, крім того, увагу привертають публікації, присвячені знаменним і пам’ятним датам краю, його історії і т.д.

Звичайно, зараз великі можливості електронних баз даних, мережі “Інтернет”, але поки що не всі бібліотеки мають такі можливості і нам доводиться працювати в умовах, які маємо.



Скачати 0,61 Mb.
залишити коментар
Сторінка2/5
Дата конвертації28.09.2011
Розмір0,61 Mb.
ТипДокументы, Освітні матеріали
Додати документ в свій блог або на сайт
1   2   3   4   5
плохо
  1
хорошо
  2
отлично
  6
Ваша оцінка:
Додайте кнопку на своєму сайті:
uadocs.exdat.com


База даних захищена авторським правом ©exdat 2000-2014
При копировании материала укажите ссылку
звернутися до адміністрації
Документи

Рейтинг@Mail.ru
наверх