Програма з біології для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів icon

Програма з біології для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів


1 чел. помогло.



Скачати 0,72 Mb.
Сторінка7/8
Дата конвертації28.09.2011
Розмір0,72 Mb.
ТипДокументы
Практичні роботи

Схожі
1   2   3   4   5   6   7   8
Тема 2. Екосистемний рівень організації живої природи

Ознаки екосистемного рівня. Характеристика екосистеми: структура, стійкість, саморегуляція.

Екологічна характеристика виду. Колообіг речовин і енергії в екосистемах.

Стійкість і динаміка екосистем.

Стійке клімаксне угруповання.

Розміри та склад екосистеми: біотоп, біоценоз (біом). Структура і види біоценозів (біомів).

Екосистеми закриті та відкриті. Міграція і трансформація речовин у екосистемах. Саморегуляція екосистем.

Біогеоценоз як замкнена екосистема. Структура, біомаса і продуктивність біогеоценозу.

Структура біогеоценозу за В. Сукачовим. Біогенетичний гомеостаз біогеоценозу. Біомаса та продуктивність біогеоценозу. Просторова структура і трофічна мережа біогеоценозів.

Зміни біогеоценозів. Сукцесії. Закономірності сукцесійних процесів.

Агроценози (агроекосистеми): структура та зміни під впливом діяльності людини.

Фізико-хімічні характеристики основних типів ґрунтів в Україні та шляхи підвищення їх родючості. Мінеральні добрива: значення для рослин, хімічні властивості, норми внесення.

Агрофітоценози. Поживні середовища для культурних рослин. Хімічний захист рослин: основні групи сполук і особливості їх використання. Інтегрований захист рослин.

Узагальнення. Екосистема – самостійний рівень організації живої природи і результат спільного історичного розвитку видів.
Учень (учениця):

називає:

  • чинники стійкості екосистем;

  • причини зміни екосистем; основні складові біогеоценозу;

наводить приклади:

  • екосистем відкритих і закритих;

  • біогеоценозів, властивих Україні;

  • біомів, біотопів, сукцесій;

формулює:

  • правила створення агроекосистеми;

  • означення понять: "екосистема", "біогеоценоз",
    "біом", "біотоп", "біоценоз", "екологічна ніша",
    "ланцюг живлення", "трофічний рівень",
    "трофічна сітка", "піраміда енергії"; "біомаса";

описує:

  • екосистеми й агроекосистеми своєї місцевості;

  • компоненти біогеоценозу: біотоп (кліматичний режим, рельєф) та біоценоз (мікроорганізми, гриби рослини, тварини);

  • біотичні компоненти біогеоценозів (прісної водойми, луків, змішаного лісу);

  • фітоценоз, зооценоз, мікробіоценоз;

  • зміни трофічних рівнів в агроекосистемах;

характеризує:

  • екосистему як біологічну систему;

  • компоненти екосистеми;

  • колообіг речовин і енергії в екосистемах;

  • сукцесії;

  • агроекосистеми;

  • циклічні та послідовні зміни в екосистемах;

  • види продуктивності екосистем;

  • трофічні рівні;

  • групи організмів екосистем;

  • особливості обміну речовин і енергії у

  • біогеоценозі;

пояснює:

  • механізми саморегуляції в екосистемах;

  • значення розмаїття видового складу екосистем;

  • перетворення енергії в екосистемах;

  • зміну структури екосистеми у процесі еволюції видів;

  • сутність інтегрованого підходу до захисту рослин і методику їх мінерального підживлення;

  • закономірності поширення біогеоценозів на планеті;

порівнює:

  • закриті та відкриті екосистеми;

  • первинну продукцію в екосистемах різних типів;

  • функціональну роль продуцентів, консументів та редуцентів у житті екосистем;

  • продуктивність біогеоценозів у різних біомах;

  • біогеоценоз і екосистему;

  • сукцесійні і еволюційні зміни екосистем;

аналізує

  • засоби біологічного та хімічного захисту рослин;

  • причини сукцесій;

  • причини формування клімаксних угруповань;

обґрунтовує

  • причини незначної кількості ланок у ланцюгах живлення у штучних екосистемах;

  • переваги інтегрованого захисту рослин;

застосовує знання:

  • для догляду за рослинами;

  • виготовлення для рослин поживних

  • середовищ – аналогів ґрунтів;

висловлює судження:

  • піраміда енергії є способом вираження енергетичної структури екосистеми;

  • екосистема є результатом спільного історичного розвитку видів;

робить висновок:

  • про цілісність і саморегуляцію екосистем.




Демонстрації:

Міжвидові взаємозв’язки, ярусність фітоценозів, колообіг речовин і перетворення енергії в екосистемах.

Екскурсії:

Краєзнавчий, біологічний музеї; фенологічні спостереження за життям рослин різних відділів, класів, родин у різні пори року.

Практичні роботи:

№ 9.* Дослідження змін в екосистемах на біологічних моделях (акваріум).

№ 10. Виявлення антропогенних змін в екосистемах своєї місцевості.

№ 11. Розв’язування екологічних задач.




Лабораторний практикум № 6

1. Геоботанічний опис рослинності екосистеми суходолу.

2. Складання схем колообігу хімічних елементів у водних екосистемах.

3. Складання схем колообігу хімічних елементів у наземних екосистемах.

4. Проведення агрохімічного аналізу ґрунту (регіональні особливості).

5. Вивчення хімічних засобів боротьби зі шкідниками, хворобами рослин і бур’янами.

6. Виготовлення розчинів мінеральних добрив.

7. Складання схеми чергування культурних рослин для різних видів ґрунтів.

8. Спостереження за сукцесіями одноклітинних у витяжці сіна.

20
Тема 3. Біосферний рівень організації життя

Біосфера та її межі. Вчення В. Вернадського про біосферу. Компоненти біосфери і головні принципи її функціонування.

Жива речовина біосфери, її екологічний діапазон, властивості та функції.

Біомаса поверхні суші, ґрунту і Світового океану.

Роль організмів у еволюції біосфери. Колообіг речовин у біосфері. Малий (біологічний) і великий (геологічний) колообіги речовин.

Саморегуляція біосфери. Морфологічна сталість біосфери.

Поняття ноосфери.

Біогеохімія. Геохімічна діяльність живих організмів. Концентрація та перерозподіл хімічних елементів у біосфері.

Деградація біосфери.

Сучасні проблеми забруднення біосфери. Оцінка глобальних антропогенних змін у біосфері. Безпечна для довкілля хімія (“green chemistry”). Основні напрямки та перспективи розвитку “green chemistry”.

Узагальнення. Біосфера – стійка динамічна відкрита система.
Учень (учениця):

називає:

  • межі біосфери;

  • компоненти біосфери;

  • функції живої речовини;

  • основні речовини, що забруднюють біосферу;

наводить приклади:

  • ефективного використання “green chemistry”;

формулює :

  • основні положення вчення В. Вернадського про ноосферу;

  • визначення поняття жива речовина; біогенна речовина, нежива речовина біосфери;

описує:

  • причини порушення біогеохімічних циклів

  • хімічних елементів;

характеризує:

  • функції живої речовини біосфери;

  • компоненти біосфери;

  • роль біоценозів у концентрації та перерозподілі

  • хімічних елементів у біосфері;

  • ноосферу як стадію розвитку біосфери;

  • колообіг речовин у біосфері як умову її

  • існування;

  • головні принципи функціонування біосфери:

  • використання зовнішнього джерела енергії,
    колообіги речовин, рівновага між видами та
    угрупованнями;

  • біосферу як стійку, динамічну відкриту

  • систему;

пояснює:

  • роль живої речовини у підтриманні біосферного балансу;

  • процеси деградації біосфери, їх тривалість та наслідки для існування життя на Землі;

  • основні напрями розвитку “green chemistry”;

  • механізми саморегуляції біосфери;

порівнює:

  • концентрацію окремих хімічних елементів у живій, біогенній і неживій (косній) речовині біосфери;

  • біомасу поверхні суші, ґрунту і Світового океану;

складає схеми:

  • біохімічних циклів елементів-органогенів;

аналізує:

  • причини деградації біосфери та можливі шляхи її усунення;

  • причини і наслідки порушення біохімічних циклів елементів-органогенів;

  • ступінь небезпеки для біосфери різних джерел забруднення біосфери;

обґрунтовує:

  • провідну роль взаємозв’язків між видами організмів у колообігу речовин і енергії в біосфері;

  • необхідність впровадження принципів “безпечної для довкілля хімії”;

висловлює судження:

  • про еволюцію фотосинтезуючих організмів як визначальний чинник розвитку біосфери.




Демонстрації:

Колообіг речовин і потік енергії у біосфері, наслідки деградації біосфери.

Екскурсії:

Насосно-фільтрувальна станція (очищення води, методи фільтрації).

^ Практичні роботи:

№ 12. Складання схем перенесення речовин і енергії у біосфері.

№ 13. Складання схем надходження шкідливих речовин у навколишнє середовище свого регіону.




Польовий практикум № 1

1. Складання екологічної характеристики місцевих видів рослин і тварин.

2. Вивчення видового складу, структури та використання екосистеми (водної чи наземної) своєї місцевості. Ланцюги живлення та трофічні рівні.

3. Спостереження і виявлення пристосувань організмів до впливу різних екологічних чинників.

4. Спостереження і опис сукцесійних змін екосистем (своєї місцевості).

5. Вивчення видового складу агроценозів.

6. Проведення підживлення культурних рослин.

7. Вивчення стану фітоценозів (своєї місцевості) та їх зміни під впливом антропогенних чинників.

26
Розділ VІ. історичний розвиток та СИСТЕМА органічного світу

20
Тема 1. Історичний розвиток органічного світу

Розвиток уявлень про походження життя на Землі.

Сучасні погляди на виникнення життя на Землі. Космічна біологія.

Геологічна історія Землі.

Поняття еволюції природи. Розвиток еволюційних поглядів.

Концепції, що пояснюють виникнення органічної доцільності: креаціонізм, трансформізм, ламаркізм, дарвінізм.

Основні положення еволюційного вчення
Ч Дарвіна.

Закономірності еволюційного процесу: чинники, рівні, рушійні сили.

Синтетична гіпотеза еволюції.

Макроеволюція.

Докази еволюції органічного світу. Філогенетичні ряди. Біогенетичний закон.

Напрями і шляхи еволюції. Біологічний прогрес і біологічний регрес.

Закономірності еволюції: дивергенція, конвергенція, паралелізм.

Етапи еволюції органічного світу: еволюція одноклітинних і багатоклітинних еукаріотів.

Основні шляхи еволюції наземних рослин.

Шляхи еволюції тварин.

Еволюція людини – антропогенез.

Сучасний етап еволюції людини.

Закономірності еволюції екосистем і біосфери. Біоценотичні кризи.

Сучасні уявлення про еволюцію органічного світу.

Узагальнення. Система організмів живої природи як відображення еволюції та доказ єдності органічного світу
Учень (учениця):

називає:

  • умови, які сприяли появі перших органічних сполук на Землі;

  • геологічні ери Землі;

  • причини біологічного прогресу і біологічного регресу;

  • біологічні та соціальні чинники еволюції людини;

наводить приклади:

  • форм природного добору;

  • ароморфозів, ідіоадаптацій і дегенерацій у рослин і тварин;

  • видів, що перебувають у стані біологічного прогресу чи регресу;

описує:

  • докази еволюції органічного світу;

  • основні ароморфози в еволюції органічного світу в кайнозойську еру;

  • еволюційні процеси у протерозої, палеозої, мезозої;

  • формування наземних екосистем;

  • різноманітність морської фауни і флори в різні ери;

  • шляхи історичного розвитку наземних груп організмів;

  • етапи еволюції людини;

характеризує:

  • гомологічні органи, рудименти, атавізми як докази еволюції;

  • еволюційну роль мутацій;

  • адаптації як результат еволюційного процесу;

  • виникнення багатоклітинності як важливий ароморфоз у розвитку органічного світу;

  • основні етапи у розвитку рослинного світу;

  • основні положення синтетичної гіпотези еволюції;

  • рушійні сили і напрями еволюції людини;

пояснює:

  • еволюційні переваги виходу рослин на суходіл;

  • закономірності еволюційного процесу;

  • значення модифікаційної мінливості для

  • еволюційних перетворень;

  • співвідношення онтогенезу і філогенезу;

порівнює:

  • еволюційні погляди Ж.-Б. Ламарка і Ч. Дарвіна;

  • біологічне і соціальне на різних етапах еволюції

людини;

розкриває:

  • провідні ідеї креаціонізму, трансформізму, ламаркізму, дарвінізму;

  • основні етапи еволюції рослин і тварин;

  • шляхи досягнення біологічного прогресу: ароморфоз, ідіоадаптація, дегенерація;

  • формування і розвиток наземних екосистем;

  • основні положення синтетичної гіпотези еволюції;

  • принципи молекулярної еволюції, нейтральної еволюції, явище горизонтального перенесення генів;

  • співвідношення між шляхами еволюції;

аналізує:

  • досягнення і перспективи розвитку космічної

  • біології;

  • роль ароморфозів у освоєнні організмами всіх

  • середовищ існування на нашій планеті;

висловлює судження:

  • розвиток людини як істоти біосоціальної підпорядкований законам природи і суспільства;

робить висновки:

  • про направленість і передбачуваність еволюційних процесів;

  • про відмінності у будові клітин організмів різних груп як свідчення різних шляхів еволюції;

застосовує знання:

  • для вивчення і опису палеонтологічних і ембріологічних доказів еволюції;

  • для пояснення філогенетичного розвитку окремих груп організмів та їх представників;




Демонстрації:

Докази еволюції органічного світу

Рушійні сили антропогенезу.

Екскурсії. Природничий музей. Біологічні факультети вищих навчальних закладів.

Практичні роботи:

14. Вивчення і опис зовнішнього вигляду скам’янілостей древніх організмів.

15. Вивчення гомологічних та аналогічних органів, руди­ментів і атавізмів.

16. Порівняння природного і штучного добору.

17. Виявлення ароморфозів у тварин

18. Виявлення ароморфозів у рослин.

6
Тема 2. Система органічного світу

Підходи до класифікації організмів (історичний аспект).

Поняття про природні (філогенетичні) та штучні системи організмів.

Систематика органічного світу: завдання, методи дослідження, значення. Бінарна номенклатура Принципи сучасної класифікації організмів. Сучасна система органічного світу. Основні таксони та їх ієрархія: царство, тип (відділ), клас, ряд (порядок), родина, рід, вид.
Учень (учениця):

називає:

  • основні таксономічні категорії;

  • науки, що визначають належність організмів до систематичних груп;

  • принципи класифікації організмів;

наводить приклади:

  • організмів різних таксонів;

характеризує:

  • підходи до класифікації організмів;

  • еволюційне вчення як теоретичну основу систематики;

  • систему органічного світу як результат еволюції;

  • ознаки клітинних організмів;

  • практичне значення систематики;

пояснює:

  • принципи укладання основних таксономічних груп;

  • значення праць К. Ліннея для розвитку систематики;

висловлює судження:

  • сучасна система органічного світу є відображенням його історичного розвитку;

робить висновок:

  • про органічний світ як динамічну систему;

застосовує знання:

  • для розпізнавання організмів основних таксонів; визначення систематичного положення рослинних і тваринних організмів.




Демонстрації:

Сучасна система органіч­ного світу.

Представники різних таксонів.

14
1   2   3   4   5   6   7   8
средне
  2
отлично
  3
Ваша оцінка:
Додайте кнопку на своєму сайті:
uadocs.exdat.com

База даних захищена авторським правом ©exdat 2000-2012
При копировании материала укажите ссылку
звернутися до адміністрації
Реферати
Автореферати
Методички
Документи
Поняття

опублікувати
Документи

Рейтинг@Mail.ru