Цивільне процесуальне право України Штефан icon

Цивільне процесуальне право України Штефан


1 чел. помогло.
Схожі
Панченко М.І. (Микола Іванович) Цивільне право України: Навч. Посіб...
Програма курсу плани занять завдання для контрольних робіт приблизний перелік питань для...
Програма курсу плани занять завдання для контрольних робіт приблизний перелік питань для...
Цивільне право України Т.1 Шишка...
Міністерство освіти І науки україни київський національний економічний університет ім...
Зприйняттям 16 січня й підписання Президентом України 6 березня 2003 р нового Цивільного кодексу...
План Цивільне право як галузь права: поняття, предмет, метод...
Національна юридична академія україни імені ярослава мудрого на правах рукопису шадура дмитро...
Цивільне право України Мазур...
Науково-дослідний інститут приватного права І підприємництва академії правових наук україни на...
Цивільне право України Шишка...
М.І. Панченко цивільне право україни Навчальний посібник...



страницы: 1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   ...   26
повернутися в початок
§ 3. Ускладнення у процесі судового розгляду цивільних справ

У процесі судового розгляду цивільних справ можуть виникати обставини суб'єктивного і об'єктивного характеру, які перешкоджають суду розглядати справу по суті і ухвалити рішення у першому судовому засіданні або роблять неможливим його ухвалення взагалі у даній справі. За наявності одних обставин розгляд судом справи переноситься на інший точно

13 5-327385


визначений строк, при виникненні інших — тимчасово припиняється провадження на невизначений строк до усунення таких обставин, за наявності третіх — провадження у справі закінчується без ухвалення рішення. При цьому в одних випадках повністю виключається можливість ухвалення у даній справі рішення, в інших — тільки у цьому провадженні, а при усуненні обставин, що викликали такі наслідки, розгляд і ухвалення рішення можливі, але в іншому самостійному провадженні у справі.

Отже, ускладнення у процесі судового розгляду цивільних справ можливі у процесуальних формах тимчасового припинення здійснення процесуальних дій у справі і закінчення провадження у ній без ухвалення судового рішення. Тимчасове припинення здійснення процесуальних дій настає внаслідок відкладення розгляду справи (статті 169, 170 ЦПК України) і зупинення провадження у справі (статті 201-204 ЦПК України).

Закінчення провадження без ухвалення судового рішення настає у результаті закриття провадження у справі (статті 205, 206 ЦПК України) і залишення заяви без розгляду (ст. 207 ЦПК України).

^ Відкладення розгляду справи полягає в тому, що розгляд справи у даному судовому засіданні не провадиться, а переноситься судом на призначений ним день нового судового засідання (ст. 170 ЦПК України). Відкладення розгляду справи зумовлюється різними обставинами: неявкою осіб, які беруть участь у справі, та інших учасників процесу. Отже, при відкладенні розгляду справи вчиняються процесуальні дії, спрямовані на усунення обставин, які стали підставою для відкладення.

Відповідно до ст. 169 ЦПК України суд зобов'язаний відкласти розгляд справи у разі: а) неявки у судове засідання однієї зі сторін або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, про яких немає відомостей, що їм вручені судові повістки; б) неявки у судове засідання сторони або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, які були у встановленому порядку оповіщені про час і місце судового засідання по розгляду справи, якщо вони повідомили суд про причини неявки 386

і він визнав їх поважними; в) першої неявки без поважних причин позивача, який був у встановленому порядку повідомлений про час і місце розгляду або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності; г) визнання судом за потрібне, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення, незважаючи на те, що у справі беруть участь представники; ґ) неявки представника у судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, що не є перешкодою для розгляду справи. На заяву сторони та з урахуванням обставин справи суд може відкласти розгляд справи тощо (ч. 2 ст. 169 ЦПК України).

У випадках неявки у судове засідання свідка, експерта, спеціаліста, перекладача суд, заслухавши думку осіб, які беруть участь у справі, вирішує питання про можливість розгляду справи у відсутності кожного з них або відкладення розгляду справи, а також вирішує питання про їх відповідальність (ст. 170 ЦПК України).

Суд може відкласти розгляд справи також у зв'язку з необхідністю заміни відведеного судді або залучення до участі у справі інших осіб. У справах про розірвання шлюбу суд може відкласти розгляд справи і призначити строк для примирення подружжя (ст. 191 ЦПК України).

Залежно від конкретних обставин справи вирішується можливість розгляду чи відкладення розгляду справи. Якщо показання свідка має важливе значення як єдине джерело для встановлення істотних обставин, необхідних для з'ясування правовідносин сторін, то суд повинен відкласти розгляд справи. Відсутність експерта може бути підставою для відкладення розгляду справи за умови, наскільки точні і вичерпні відповіді на поставлені дитання він дав у своєму письмовому висновку і чи не потребують вони роз'яснення при з'ясуванні обставин справи у судовому засіданні.

Про відкладення розгляду справи суд постановляє ухвалу (ст. 208 ЦПК України), зміст якої повинен відповідати ст. 210 ЦПК України. В ухвалі зазначаються мотиви та строк відкладення, процесуальні дії, які належить виконати для усунення обставин, що викликали відкладення, та які забезпечили б

387


розгляд справи у новому судовому засіданні, призначений день і час якого теж зазначається в цій ухвалі. При відкладенні розгляду справи, коли у судовому засіданні присутні всі особи, які беруть участь у справі, суд повинен допитати свідків, що з'явилися. Лише у виняткових випадках за ухвалою суду свідків можна не допитувати, а викликати знову в нове засідання, на яке відкладений розгляд справи. Про день і час такого засідання суд оголошує під розписку учасникам процесу, які з'явилися, а відсутніх та заново притягнених до участі у процесі у справі викликає в нове судове засідання повістками (ст. 191 ЦПК України).

^ Зупинення провадження у справі. При настанні певних об'єктивних обставин, точно визначених нормами цивільного процесуального права, припиняється тимчасово, на невизна-чений строк, здійснення процесуальних дій щодо розгляду справи. Настання одних обставин породжує обов'язок суду зупинити провадження у справі, настання інших — право зупинити провадження.

^ Обов'язкове зупинення провадження у справі настає з підстав, передбачених ст. 201 ЦПК України у випадках:

  1. смерті або оголошення фізичної особи, яка була стороною у справі, померлою, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво. Провадження у справі зупиняється до вступу у справу або притягнення до неї правонаступника. Ця норма поширюється на третіх осіб із самостійними вимогами, але не застосовується, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва, зокрема, коли вонипов'язані з особою померлої сторони чи третьої особи з самостійними вимогами (поновлення на роботі, стягнення аліментів тощо). У таких випадках провадження у справі закривається;

  2. злиття, приєднання, поділу, перетворення юридичноїособи, яка була стороною у справі — необхідно, щоб такі зміни відбулися з підстав, передбачених статтями 106-108 ЦКУкраїни;

  3. перебування позивача або відповідача у складі Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законувійськових формувань, що переведені на воєнний стан. Про-388

вадження зупиняється до припинення перебування сторони у складі таких формувань (п. 2 ч. 1 ст. 203 ЦПК України). Без зупинення провадження справа може бути розглянута судом за наявності заяви відповідача, який перебуває у складі Збройних Сил України або інших військових формувань, переведених на воєнний стан, про розгляд справи за його відсутності, якщо судом не буде визнано необхідним заслуховування його особистих пояснень. Перебування позивача у складі Збройних Сил України або інших військових формувань, переведених на воєнний стан, може бути підставою для зупинення провадження у справі за наявності про це його заяви. Надання таким позивачем доручення іншій особі на ведення справи у суді не є підставою для зупинення провадження у справі;

4) неможливості розгляду даної справи до вирішення іншоїсправи, що розглядається у порядку конституційного, цивільного, кримінального, адміністративного судочинства. Провадження зупиняється до набрання законної сили вироком,рішенням, ухвалою або постановою, від яких залежить вирішення справи. Обставини неможливості розгляду справи судом встановлюються у кожному конкретному випадку залежно від змісту справи.

У постанові «Про практику розгляду судами трудових спорів» Пленум Верховного Суду України роз'яснив, якщо судом буде встановлено факт звільнення працівника власником або уповноваженим ним органом без звернення до профспілкового органу, він зупиняє провадження у справі, запитує згоду профспілкового органу і після її одержання або відмови у дачі згоди на звільнення працівника розглядає спір по суті. Отже, провадження у справі зупиняється до одержання відповіді від профспілкового органу підприємства, установи, організації (абзац 4 п. 15);

5) призначення або заміни законного представника сторони чи третьої особи. Такі наслідки настають у випадкахвідсутності представника сторони чи третьої особи, визнаноюнедієздатною або обмеженою у цивільній дієздатності, а також тоді, коли законний представник цих осіб не має прававести справи у суді. З підстав, встановлених законом, суд зу-

389


пиняє провадження у справі і пропонує органу опіки та піклування чи іншому органу, визначеному законом, призначити або замінити законного представника (ст. 43 ЦПК України).

^ Факультативне (необов'язкове) зупинення провадження у справі можливе з інших підстав, передбачених ст. 202 ЦПК України. Суд може на заяву сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у таких випадках:

^ 1) перебування сторони на строковій військовій службі або альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання. Це правило не застосовується до офіцерів і генералів, а також осіб надстрокової служби. Факт притягнення сторони до виконання альтернативної (невійськової) служби може бути підставою для зупинення провадження у справі, якщо така особа не може протягом тривалого часу з'явитися до суду і коли є потреба одержати від такої сторони особисті пояснення. Провадження зупиняється до припинення перебування сторони у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань альтернативної (невійськової) служби не за місцем проживання (п. 2 ч. 1 ст. 203 ЦПК України);

2) захворювання сторони, підтвердженого медичною довідкою, що виключає можливість явки до суду протягом тривалого часу. Провадження припиняється на час хвороби сторони;

^ 3) розшуку відповідача у разі неможливості розгляду справи за його відсутності. Якщо місце фактичного перебуваннявідповідача невідоме, суд може оголосити його розшук як звласної ініціативи, так і за заявою позивача. У справах за позовами про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди,заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю фізичної особи, суд зобов'язаний оголосити розшук відповідача. Про його розшук суд постановляє ухвалу,якою водночас зупиняє провадження у справі (ст. 78 ЦПК України). Провадження зупиняється до закінчення розшуку відповідача органами внутрішніх справ. Вирішуючи питанняпро зупинення провадження з цих справ, суд має обговорити іпитання про можливість розгляду справи за відсутності390

відповідача щодо якого оголошено розшук і за наявності у ній достатніх матеріалів розглянути її з додержанням вимог статей 75, 76 ЦПК України;

  1. перебування сторони у тривалому службовому відрядженні. Наприклад: відрядження сторони за кордон для роботи у складі дипломатичного представництва чи консульськоїустанови України в іноземній державі, перебування сторони векспедиції, на зимівлі (наприклад, в Антарктиді), у плаванні,робота за трудовим договором за межами України тощо. Фактзнаходження сторони у тривалому службовому відрядженнімає бути підтверджений документально. Провадження усправі зупиняється на час перебування сторони у триваломуслужбовому відрядженні. У випадках, представлених пунктами 1-3 ч. 1 ст. 202 ЦПК України (перебування сторони у тривалому службовому відрядженні) суд не зупиняє провадження, якщо відсутня сторона веде свою справу через представника (ч. 2 ст. 202 ЦПК України);

  2. призначення судом експертизи. Зупинення провадження настає, якщо проведення експертизи доручено поза судомекспертам відповідних установ (наприклад, науково-дослідний інститут судової експертизи) і для її виконання потрібентривалий час. Для вирішення деяких справ передбаченообов'язкове проведення експертизи. Відповідно до ст. 239ЦПК України у справах про обмеження фізичної особи у цивільній дієздатності чи визнання її недієздатною для визначення її психічного стану обов'язково призначається судово-психіатрична експертиза. Поновлення громадянина у дієздатності у разі його одужання або значного поліпшення здоров'яздійснюється рішенням суду на підставі відповідного висновку судово-психіатричної експертизи (ст. 214 ЦПК України).

Судово-психіатрична експертиза провадиться також у справах про визнання недійсною угоди, укладеної фізичною особою, нездатною розуміти значення своїх дій (ст. 225 ЦПК України), у справах про відшкодування (ст. 1186 ЦК України), а також для перевірки психічного стану сторін і свідків у інших справах. Обов'язковою є судово-психіатрична експертиза у справах про відшкодування завданої шкоди здоров'ю громадянина для встановлення причин інвалідності, її групи, ступеня

391


втрати працездатності тощо. Провадження у справі із зазначених підстав зупиняється на час проведення експертизи.

Факультативне зупинення провадження у справі може мати й інше факультативне вирішення питань розвитку процесу із зазначених підстав — справа може бути розглянута по суті або розгляд її відкладений. Так, за наявності у справі достатніх матеріалів про права і взаємовідносини сторін і якщо немає потреби заслухати особисті пояснення відповідача, розшук якого оголошено, суд може розглянути справу без його участі. За наявності цих умов суд може розглянути справу у випадках перебування сторони у тривалому службовому відрядженні чи виконанні нею державного обов'язку. А якщо у суду є достовірна інформація про те, що такі особи незабаром повертаються на постійне місце проживання, — відкласти розгляд справи. Суд може розглядати справу без участі відповідача за наявності зазначених підстав, а потім оголосити його розшук.

Питання про зупинення провадження у справі розглядається у судовому засіданні за участю осіб, які беруть участь у справі, про що суд постановляє ухвалу. У ній зазначаються: мотиви зупинення, закон, яким керувався суд, подія або дія, з настанням якої закінчується строк зупинення провадження у справі, інші дані, які визначають її зміст. Ухвала про зупинення провадження у справі може бути оскаржена в апеляційному порядку (п. 13 ч. 1 ст. 293 ЦПК України). Після усунення обставин, які були підставою для зупинення провадження, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи відновлює провадження у справі, постановляючи про це ухвалу. Така ухвала оскарженню не підлягає. Після відновлення провадження справа призначається до розгляду і вирішується за загальними правилами цивільного судочинства (ст. 204 ЦПК України).

^ Закриття провадження у справі. Розвиток процесу по розгляду справи не може продовжуватися і бути доведеним до ухвалення рішення за наявності обставин, точно встановлених законом, тобто провадження у справі закінчується без ухвалення судом рішення.

Вичерпний перелік підстав для закриття провадження у справі визначений ст. 205 ЦПК України і свідчить про те, що 392

процес виник або неправомірно за відсутності у заінтересованої особи права на звернення до суду за захистом, або не може бути продовжений з інших причин, у тому числі і волевиявлення сторін щодо розпорядження своїми правами, які викликають зазначені правові наслідки. Отже, підставами закриття провадження у справі є обставини, які підтверджують неправомірність виникнення процесу і неправомірність його подальшого продовження. Тому закриття провадження у справі виключає можливість повторного порушення в суді тотожної справи.

Стаття 205 ЦПК України про закриття провадження у справі адресована суду і має обов'язковий для нього характер за наявності зазначених у ній обставин.

^ Провадження у справі закривається, якщо: 1) справа не підлягає розглядові у порядку цивільного судочинства (п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України). До таких належать справи, непідвідомчі суду, які виключають можливість їх судового розгляду, але не виключають захист порушеного чи оспорюваного права іншим уповноваженим органом. Не підлягають розглядові у судах також справи за спірними вимогами, захист яких не передбачений законом і до яких не може бути застосована аналогія права або аналогія закону (ч. 7 ст. 8 ЦПК України), зокрема стягнення аліментів на утримання дітей від батьків, які не перебувають у зареєстрованому шлюбі, і у разі відсутності запису про батьківство в органах реєстрації; порушення справи про розірвання шлюбу під час вагітності дружини без її згоди і протягом року після народження дитини (ст. 110 СК України) тощо;

^ 2) є такі, що набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав (п. 2 ч. 1 ст. 205 ЦПК України). Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, ухваленого між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Відповідно до ч. 2

393




ст. 223 ЦПК України після набрання рішенням законної сили сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті самі позовні вимоги, з тих самих підстав або оспорювати в іншому процесі встановлені судом факти і правовідносини.

Нормативне визначення принципу диспозитивності надає сторонам право вільно розпоряджатися предметом спору і процесу, зокрема позивач має право відмовитися від позову, а сторони мають право укласти мирову угоду (частини 2, З ст. 31 ЦПК України). Заява про це подається до суду і розглядається за правилами статей 174, 175 ЦПК України. У випадку прийняття судом відмови від позову чи визнання мирової угоди сторін він постановляє про це ухвалу, якою одночасно закриває провадження у справі. Така ухвала з набранням законної сили виключає можливість розгляду судом тотожної справи. Отже, суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова була прийнята судом (п. З ч. 1 ст. 205 ЦПК України), якщо сторони уклали мирову угоду і вона визнана судом (п. 4 ч. 1 ст. 205 ЦПК України);

^ 3) є наявність рішення третейського суду, прийняте у межах його компетенції, з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, за винятком випадків, коли суд відмовив у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду або повернув справу на новий розгляд до третейського суду, який ухвалив рішення, але розгляд справи у тому самому третейському суді виявився неможливим (п. 5 ч. 1 ст. 205 ЦПК України).

Законом України «Про третейські суди» передбачено, що після набрання законної сили ухвалою суду про відмову у видачі виконавчого документа спір між сторонами може бути вирішений компетентним судом у загальному порядку (ст. 56);

4) після смерті фізичної особи, яка була однією зі сторін у справі, спірні правовідносини не допускають правонаступ-ництва (п. 6 ч. 1 ст. 205 ЦПК України). Це має місце стосовно особистих прав і обов'язків, які не можуть переходити до інших осіб у порядку правонаступництва. Так, ст. 608 ЦК Ук-394


раїни передбачено, що зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно нерозривно пов'язане з його особою і не може бути виконане іншою особою. Зобов'язання також припиняється смертю кредитора. До них можна віднести аліментні обов'язки, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом тощо. Перехід таких прав і обов'язків до правонаступника не відбувається. У випадку, коли правонаступ-ництво допускається і суд зупинив провадження, але правонаступник не вступив до справи протягом строку давності, то виникають підстави для закриття провадження у справі;

5) ліквідовано юридичну особу, яка була однією зі сторін у справі (п. 7 ч. 1 ст. 205 ЦПК України). Про закриття провадження суд постановляє ухвалу у письмовій формі за змістом, встановленим ст. 210 ЦПК України, на яку може бути подано апеляційну скаргу особами, які брали участь у справі (п. 14 ч. 1 ст. 293 ЦПК України). Така ухвала з набранням законної сили набуває властивостей виключності — повторне звернення до суду щодо спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається (п. 2 ч. 2 ст. 122, ч. З ст. 206 ЦПК України). Наявність ухвали про прийняття відмови від позову і закриття провадження у справі не є перешкодою для відповідача на звернення до суду за вирішенням цього спору.

^ Залишення заяви без розгляду пов'язане з обставинами, які виключають розгляд справи у суді до їх усунення.

Провадження у справі у суді закінчується без ухвалення рішення за наявності точно встановлених у законі обставин, які свідчать про недодержання умов реалізації права на звернення до суду за захистом і можливість застосування яких не втрачена, та при повторній неявці сторін.

^ Підстави для залишення заяви без розгляду визначені ст. 207 ЦПК України. Заява залишається без розгляду, якщо:

1) її подано недієздатною особою (п. 1 ч. 1 ст. 207 ЦПК України) (недієздатними є особи, які не досягли повноліття або не мають статусу юридичної особи (ст. 29 ЦПК України). При встановленні цієї обставини суддя зобов'язаний відмовити у прийнятті заяви до свого провадження (п. 2 ч. З ст. 121 ЦПК України), а помилково прийнята заява підлягає залишенню

395


без руху і повертається позивачу (п. 2 ч. З ст. 121 ЦПК України). Факт недієздатності особи встановлюється також рішенням суду, яке набрало законної сили (ст. 241 ЦПК України). На його виконання орган опіки та піклування призначає недієздатному опікуна, який може відкрити нову тотожну справу у суді на захист прав недієздатної особи. Правило п. 1 ч. 1 ст. 207 ЦПК України поширюється на осіб, обмежених у дієздатності, які мали такий статус під час порушення справи у суді, але воно не застосовується до тих обмежено дієздатних осіб, які можуть виступати в суді у справах як сторона без участі піклувальника (ст. 37, ч. 2 ст. 39 ЦПК України). Аналогічні процесуально-правові наслідки настають при визнанні особи обмежено дієздатною чи недієздатною (втрати дієздатності) під час провадження у справі1;

  1. заява подана від імені заінтересованої особи іншою особою, яка не має повноважень на ведення справи (п. 2 ч. 1ст. 207 ЦПК України). За правилом ст. 119 ЦПК України допозовної заяви, яка подається представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує йогоповноваження (факт батьківства, усиновлення, опіки, піклування). Подача позовної заяви до суду без наявності належнихповноважень є підставою для відмови в її прийнятті (п. З ч. Зст. 121 ЦПК України), а прийнятої заяви — для залишення їїсудом без розгляду;

  2. у разі повторної неявки у судове засідання позивача,повідомленого належним чином, без поважної причини абонеповідомлення ним про причину повторної неявки, від ньогоне надійшла заява про розгляд справи за його відсутності(ч. З ст. 169, п. З ч. 1 ст. 207 ЦПК України).

Відповідно до пунктів 5-9 ч. 1 ст. 207 ЦПК України суд залишає заяву без розгляду у разі, якщо: позивач подав заяву про залишення позову без розгляду; між сторонами укладено договір про передачу спору на вирішення до третейського суду і від відповідача надійшло до початку з'ясування обставин у



і 3 урахувайням положень Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодек- .] су України» від 3 березня 2005 р. № 2450-ІУ // Голос України. — 2005. — 22 березня. \

396

справі та перевірки їх доказами заперечення проти вирішення спору у суді; особа, в інтересах якої у встановлених законом випадках відкрито провадження у справі, за заявою іншої особи, не підтримує заявлених вимог і від неї надійшла відповідна заява; провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог щодо форми і змісту позовної заяви (статті 119, 120 ЦПК України) та не було оплачено судовий збір чи не було оплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк; позивач до закінчення розгляду справи покинув судове засідання і не подав до суду заяви про розгляд справи за його відсутності;

4) спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав знаходиться на розгляді в іншому суді (п. 4 ч. 1 ст. 207 ЦПК України). З метою надання більших можливостей доступу до судового захисту ЦПК України вста-- новлені альтернативні правила підсудності справ за вибором позивача: за місцем знаходження відповідача чи місцем свого цроживання або за місцем заподіяння шкоди, виконання договору (ст. 110 ЦПК України). Реалізація права вибору підсудності має разовий характер — погашає можливість повторної реалізації цього права у даній справі, тому суд відмовляє у прийнятті заяви, якщо у провадженні суду вже є справа між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Прийняття до провадження тотожної справи з порушенням цієї норми процесуального права є підставою для залишення заяви без розгляду. Про залишення заяви без розгляду судом постановляється ухвала, яка має відповідати вимогам ст. 210 ЦПК України. Така ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку (п. 15 ч. 1 ст. 293 ЦПК України).

Залишення заяви без розгляду за підставами, передбаченими ч. 1 ст. 207 ЦПК України, виключає можливість розгляду судом даної справи у даному судовому засіданні, але після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, заінтересована особа має право повторно звернутися до суду із заявою у загальному порядку (ч. 2 ст. 207 ЦПК України).

397


ЦПК України передбачені інші підстави залишення без розгляду заяв, скарг, документів, зауважень. Відповідно до ч. 6 ст. 235 ЦПК України підставою для залишення заяви без розгляду є виникнення спору про право, яке виникає під час розгляду справи у порядку окремого провадження. Заінтересовані особи можуть такий спір вирішити за загальними правилами цивільного судочинства. За правилом ст. 72 ЦПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або судом процесуального строку. Скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, якщо суд не знайде підстав для продовження або поновлення строку. Аналогічно з пропуском строку залишаються без розгляду подані зауваження щодо запису в журналі судового засідання (ч. З ст. 199 ЦПК України).

§ 4. Фіксування цивільного процесу

Фіксування цивільного процесу здійснюється шляхом: фіксування судового засідання технічними засобами (ст. 197 ЦПК України); ведення журналу судового засідання (ст. 198 ЦПК України); складання протоколу про окремі процесуальні дії (ст. 200 ЦПК України).

^ Фіксування судового засідання технічними засобами. Конституція України встановила у числі основних засад судочинства повне фіксування його технічними засобами (п. 7 ст. 129 Конституції України). Повне фіксування судового засідання у цивільних справах здійснюється секретарем судового засідання або іншим працівником апарату суду за розпорядженням головуючого та за допомогою звукозаписувального технічного засобу (ст. 197 ЦПК України). Носій технічного запису судового засідання (касета, дискета тощо) є додатком до журналу судового засідання і після закінчення судового засідання приєднується до матеріалів справи. Особа, яка брала участь у справі, має право вимагати від суду повного або часткового відтворення технічного запису судового засідання. Таке відтворення можливе за ініціативою суду. За розпорядженням головуючого судового засідання на заяву особи, яка бере участь у справі, можливе повне або часткове роздрукування 398

технічного запису судового засідання за плату, встановлену Кабінетом Міністрів України. Особа, яка бере участь у справі, має також право одержати копію інформації з носія, на який здійснювався технічний запис.

^ Журнал судового засідання веде секретар судового засідання по конкретній справі у письмовій формі і встановленого ст. 198 ЦПК України змісту. У ньому повинні бути зазначені: 1) рік, місяць, число і місце судового засідання; 2) найменування суду, який розглядає справу, прізвище та ініціали судді, секретаря судового засідання; 3) справа, що розглядається, найменування (назва) сторін та інших осіб, які беруть участь у справі; 4) порядковий номер вчинення процесуальної дії; 5) назва процесуальної дії; 6) час вчинення процесуальної дії; 7) інші відомості, передбачені ЦПК України. Журнал невідкладно після судового засідання підписується секретарем судового засідання, який його веде та приєднується до матеріалів справи.

Цивільними процесуальними гарантіями законності та об'єктивності технічного запису судового засідання і журналу судового засідання є право осіб, які беруть участь у справі, ознайомитися з технічним записом та журналом протягом семи днів з дня проголошення рішення у справі і подати до суду письмові зауваження щодо неповноти або неправильності їх запису. Головуючий судового засідання повинен розглянути такі зауваження не пізніше п'яти днів з дня їх подання і за наслідками постановити ухвалу. У разі пропуску строку подання зауважень і відсутності підстав для його поновлення головуючий залишає їх без розгляду (ст. 199 ЦПК України).

^ Протокол про окремі процесуальні дії. Про кожну окрему процесуальну дію, вчинену поза судовим засіданням, складається протокол в письмовій формі за змістом, передбаченим ст. 200 ЦПК України. У протоколі зазначаються: рік, місяць, число і місце вчинення процесуальної дії: час початку вчинення процесуальної дії; найменування суду, який розглядає справу, прізвище та ініціали судді, секретаря судового засідання; справа, що розглядається, назва (найменування) сторін та інших осіб, які беруть участь у справі; відомості про явку осіб, які беруть участь у справі, експертів, спеціалістів, перекладачів, свідків; відомості про роз'яснення сторонам, іншим осо-

399


бам, які беруть участь у справі, їх процесуальних прав та обов'язків; усі розпорядження головуючого та постановлені ухвали; заяви і клопотання осіб, які беруть участь у справі; основний зміст пояснень осіб, які беруть участь у справі, а також показання свідків, усне роз'яснення експертам своїх висновків і відповідей на поставлені йому додаткові запитання; консультації та висновки спеціалістів; докази, а у разі, якщо докази не додаються до справи — номер, дата та зміст письмових доказів, опис доказів; час закінчення вчинення процесуальної дії, інші відомості, передбачені ЦПК України. Протокол окремої процесуальної дії повинен бути оформлений не пізніше наступного дня вчинення такої дії і приєднується до матеріалів справи. Запитання для самоконтролю

  1. Яким є зміст і значення стадії судового розгляду цивільнихсправ?

  2. Судове засідання як процесуальна форма розгляду цивільнихсправ. Назвіть складові частини судового засідання і їх зміст.

  3. Охарактеризуйте:

а) відкладення розгляду справи;

б) зупинення провадження у справі;

в) закриття провадження у справі;

г) залишення заяви без розгляду.

4. Як відбувається фіксування судового засідання технічними засобами?

Рекомендована література

  1. Застосування судами цивільного і цивільного процесуальногозаконодавства / За заг. ред. В. І. Шевчука. — К., 2002.

  2. Проблеми науки гражданского процессуального права / Под.ред. проф. В. В. Комарова. — X., 2002.

  3. Домбровський І. П. Розгляд судами справ за позовами до засобів масової інформації про захист честі, гідності й ділової репутації та компенсацію моральної шкоди // Вісник Верховного СудуУкраїни. — 1998. — № 2.

  4. Штефан М. Й. Підприємство і правосуддя. — К., 1992.

  5. Треушников М. К., Шерстюк Б. М. и др. Особенности рассмот-рения отдельньїх категорий гражданских дел. — М., 1987.

Глава 19. Постанови суду першої інстанції





залишити коментар
Сторінка15/26
Дата конвертації11.10.2011
Розмір8.24 Mb.
ТипДокументы, Освітні матеріали
Додати документ в свій блог або на сайт

страницы: 1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   ...   26
отлично
  2
Ваша оцінка:
Додайте кнопку на своєму сайті:
uadocs.exdat.com

База даних захищена авторським правом ©exdat 2000-2014
При копировании материала укажите ссылку
звернутися до адміністрації
Реферати
Автореферати
Методички
Документи
Поняття

опублікувати
Документи

Рейтинг@Mail.ru
наверх