«Велика Британія» icon

«Велика Британія»


Схожі
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ


ХАРКІВСЬКИЙ ЛІЦЕЙ МІСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ


Шляхи подальшого розвитку творчої ініціативи


Гранкова О.Г., вчитель історії


Харків - 2007

Зміст


    1. Шляхи подальшого розвитку творчої ініціативи………………….………...4




    1. Особливості проведення вступного уроку з всесвітньої історії в 10-му класі до розділу „Тоталітарний і диктаторський режими”………..…..9




    1. Урок всесвітньої Історії вчителя
      Гранкової О. Г. у 10 класі..………..11




    1. Урок всесвітньої Історії вчителя Гранкової О.Г. у 10 класі «Велика Британія»…………………………...19


Шляхи подальшого розвитку творчої ініціативи


Головне завдання вчителя не тільки навчити, передати свої знання учню, а й виховати особистість. Особистість з високими життєвими цінностями, яка б завжди змогла відрізнити гарне від поганого, розпізнати фальш, діяти тільки згідно з совістю, особистість – яка б була достойним громадянином суспільства.

„... Быть хорошим учителем можно, только будучи хорошим воспитателем. Без участия в воспитательной работе вся педагогическая культура, все знания педагога являються мертвым багажом” – писав В. Сухомлинський. Саме навчити та виховати учня – головна мета історії. Вивчаючи події, історичні постаті, учні бачать як певні риси характеру, ставлення до оточуючих, рішення деяких політичних діячів впливали на цілий хід історії, коли особисті інтереси ставилися понад усе і приводили до загибелі великої кількості людей. Вчитель історії повинен не тільки познайомити своїх учнів з розвитком країн в різні часи, а і навчити їх не повторювати помилки наших пращурів.

Карл Іванович Май, керівник відомої петербурзької гімназії у другій половині ХІХ століття, головною метою навчання та виховання вважав гармонійний розвиток всіх сил і природних здібностей людини. Як девіз педагогічного колективу він обрав слова видатного чеського просвітителя
Я.А. Каменського „Спочатку кохати – потім навчати”. Саме користуючись цими словами завжди потрібно пам’ятати з яким настроєм вчитель заходить до класу, від цього залежить кінцевий результат уроку. Вчитель повинен спрямувати учнів на позитивне, це можуть бути навіть якісь, підбадьорюючи слова, комплімент; або можна розпочати урок з вірша, який не тільки сприяє гарному настрою, а може бути і мотивацією даного уроку.

Завжди плануючи урок, я намагаюсь використовувати різноманітні форми роботи (групові завдання, рольові ігри, аналіз джерел, робота з додатковою літературою, написання міні-творів, складання рецензій на відповіді учнів, заповнення таблиць тощо), тобто побудувати урок таким чином, щоб учні завжди виявляли свою зацікавленість. Але не завжди урок проходить за планом, це залежить від багатьох факторів. По-перше, від підготовки класу, від рівня навченості класу, навіть від емоційного стану учнів. Тому на деяких уроках, коли я запланувала одну форму роботи, наприклад, учитель самостійно викладає матеріал лекції, але я бачу, що індивідуальні учні достатньо засвоїли попередній матеріал, підготували домашнє завдання, у цьому випадку я можу згаяти форму роботи на уроці. Таким чином, щоб учні самостійно опрацьовували новий матеріал. Взагалі методична тема, над якою я працюю – „Самостійна робота учнів на уроках історії на етапі вивчення нових знань”, тому втілювати елементи самостійної роботи я намагаюсь на кожному уроці. С.Т. Шацький, вивчаючи педагогічну практику іноземних країн, писав у листі до свого колеги: „Треба, щоб учні самостійно робили відкриття, самостійно складали свої граматики, арифметики і геометрії, які нічого нам не дали в гімназії, крім диплому і права вступати до університету. Потрібно, щоб вже діти створювали своє життя”. Саме в цих словах я бачу сенс роботи вчителя – навчити дитину самостійно будувати своє життя, щоб кожен учень використовував набуті знання у майбутньому дорослому житті.

Суспільство не стоїть на місці, воно постійно змінюється, набуває поширене використання нових технологій, з’являються нові педагогічні парадигми. Щоб виховати сучасного учня, вчитель повинен використовувати на своїх уроках сучасні технології та методи. Саме про це можна дізнатися із таких періодичних видань як „Історія”, „Історія та правознавство”, „Диво слово”, „Історія в школі”, „Рідна школа”. Ознайомившись з новими педагогічними інноваціями, завжди виникає бажання запровадити їх на своїх уроках: нестандартні форми проведення уроків, використати нову цікаву інформацію, методичні рекомендації. Головні завдання, які я ставлю перед собою, показати учням історичні перспективи, підвести до розуміння деяких історичних закономірностей, розвивати здатність до інтегруючого мислення, бачення нових сторін явища. Вивчення історії, її глибинне розуміння неможливе без усвідомлення учнями різноманітних зв’язків між подіями або явищами. Вони повинні навчатися розуміти зв’язок між мотивами, які рухали людьми, та їхнім практичним втіленням. Мотиваційна причинність пояснює багато вчинків релігійних людей, не зовсім зрозумілі на сьогодні. Учні на конкретних прикладах пересвідчуваються в тому, що люди тієї або іншої епохи, культури, цивілізації діють, підкоряючись певним стереотипам поведінки, закріпленим у традиції. З кожним роком знання учнів з історії постійно поглиблюються, вони на власні очі бачать як впливав час на людину, як вона пристосовувалась чи ні до нововведень, прийняття або неприйняття ними цінностей прогресу. Наприклад, у Європі початку ХІХ ст. жили й ті, хто носив кишенькові годинники, й ті, хто звіряв час за відбиттям годин на міській ратуші, як у Середньовіччі, й ті, хто дізнавався про час за сонцем, як у давнину. Так і зараз у сучасному суспільстві є деякі народи, які, навіть, не використовують електроприладів, без існування яких ми не можемо уявити своє життя. Саме в цьому я бачу головну мету – пов’язати історію з сучасністю.

Головною складовою частиною кожного уроку – є індивідуальний підхід до кожного учня. Коли вчитель працює деякий період в учнівському колективі він вже бачить індивідуальні властивості кожного учня, і може побудувати урок таким чином, щоб кожному учню було цікаво і він отримав знання з теми. З цією метою я опрацьовую літературу з вивчення особистісно-орієнтованого підходу до учнів і впроваджую ці ідеї на своїх уроках. Наприклад, робота в групах, де сильні учні спрямовують роботу більш слабких учнів або виконання завдань за індивідуальними картками тощо.

Тобто для того, щоб навчити дитину її треба любити, ставитися як до особистості, враховуючи її індивідуальні властивості, настрій, поважаючи її власну думку.

У вільний від роботи час я читаю літературні твори, поезію, детективи, відвідую театральні виставки, вирощую квіти. У подальшому буду працювати над підвищенням свого кваліфікаційного рівня.


Особливості проведення вступного уроку з всесвітньої історії в 10-му класі до розділу „Тоталітарний
і диктаторський режими”



У десятому класі з всесвітньої історії, після закінчення вивчення теми «Західні демократії» далі за програмою вивчають країни, в яких після Першої світової війни були встановлені тоталітарні режими.

Розпочинається цей блок загальною темою «Тоталітаризм». Головна мета уроку – з’ясувати причини виникнення тоталітарних режимів і показати їх безперспективність для подальшого розвитку країн. Для її досягнення розглядаються тоталітарні режими в Німеччині, Італії, Іспанії та Радянському Союзі. Таким чином, на уроці учні повинні засвоїти великий обсяг матеріалу; зробити відповідні висновки. Для цього вчителю необхідно обов’язково правильно побудувати урок, використовуючи різні форми пізнавальної діяльності та дидактичні засобі. На етапі вивчення нового матеріалу учні вивчають нові терміни, які повинні бути записані на дошці або спроектовані на мультимедійний екран.

Однією з найважливіших ознак тоталітарного режиму є культ особі вождя, тому дуже важливо розглянути на цьому уроці біографічні дані та факти з життя, які сприяли становленню А.Гітлера, Б.Муссоліні, Ф.Франко, Й.Сталіна, як особистості.

Кількість часу для вивчення цього матеріалу обмежена, тому доцільно використати випереджувальне домашнє завдання. Декілька учнів в позаурочний час, працюючи з додатковою літературою, добирають інформацію та фотоматеріал про того чи іншого диктатора, далі вчитель обов’язково прослуховує та коректує доповідь учнів. Щоб урок був цікавий і не монотонний, пропонується застосовувати різні способи, наприклад, повідомлення про А.Гітлера зробити як відеофільм і при його перегляді пропонуються класу питання, на які вони повинні відповісти. Це робиться з метою заохочення всього класу до роботи на уроці. З цією ж метою під час прослуховування інших доповідей, класу можна запропонувати скласти рецензію на кожне з повідомлень. Також доцільно на екрані демонструвати світлини політичних діячів.

Під час вивчення другого питання уроку «Природа тоталітаризму», учням пропонується самостійно порівняти тоталітарний режим з демократичним; висновки занести в таблицю.

Для перевірки цього завдання на екрані висвітлюється таблиця, підготовлена вчителем заздалегідь. Таким чином, слід наголосити, що для досягнення поставленої мети: засвоєння великого обсягу матеріалу, вчителю потрібно побудувати урок з урахуванням раціонального використання часу та обов’язкового використання випереджальних домашніх завдань, відеозаписів та мультимедійної техніки.


Урок всесвітньої Історії

вчителя Гранкової О. Г.

у 10 класі


Загальні відомості про урок

Хід уроку

Тема:

Тоталітаризм


План уроку:

1. Причини виникнення тоталітарних режимів

2. Природа тоталітаризму.

3. Сила і слабкість тоталітарних систем

Мета: з’ясувати причини виникнення тоталітарних режимів, визначити суть тоталітаризму і показати його безперспективність для соціально-політичного і економічного розвитку країни, формувати вміння аналізувати історичний матеріал.


Терміни:

Тоталітаризм

Фашизм

Нацизм


Особистості в історії:

Б. Муссоліні

Ф. Франко

Й. Сталін


Обладнання:

Політична карта світу, відеофільм


Тип уроку:

Засвоєння нових знань і вмінь

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань і умінь учнів.


  1. Дайте визначення поняття “держава”.

  2. Які форми політичного режиму вам відомі? У чому полягають їхні відмінності?

  3. Яку форму правління ви вважаєте більш доцільною? (відповідь обґрунтуйте)

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів:

Сьогоднішній урок я хочу розпочати з уривку із роману Д. Оруелла “1984”: (зачитати уривок)

Ми розкриваємо суть і вплив на долю світу і окремої людини тоталітарних режимів, визначаємо головну роль тоталітаризму – заперечення абсолютної цінності людської особистості. Ви повинні научитися відрізняти тоталітарні режими, тому що саме тоталітаризм як втілення абсолютного сваволі та насильства породжує в суспільстві велику утопію “світлого і щасливого майбутнього”.

Головне завдання уроку: “У чому полягають причини появи і яка суть тоталітаризму?”

IV. Вивчення нового матеріалу:


Тоталітаризм – одна з форм державного устрою, що характеризується тотальним (загальним) контролем держави над усіма сферами життя суспільства, ліквідацією конституційних прав і свобод громадян, репресіями стосовно опозиції.


Зараз ми розглянемо країни, в яких після Першої Світової війни було встановлено тоталітарні режими:

- Пригадайте, як закінчилась ПСВ?

- Який договір був підписаний по її закінченню?

- Для яких країн умови післявоєнних договорів були принизливими?

- Яка країна була невизнана на міжнародній арені в цей період, чому?

Розглядаючи кожну з цих країн, процес становлення тоталітарних режимів їх керівників, ви повинні з’ясувати причини виникнення тоталітарних –режимів і записати їх собі у зошит.

Встановлення в міжвоєнний період тоталітарних режимів у цілій низці держав було випадковим. Так, Німеччина програла ПСВ Версальський мирний договір був принизливим для країни . І хоча в 1919 році в Німеччині було прийнято Веймархську конституцію, країну розривали політичні, економічні, соціальні, суперечності. Дедалі більшої ваги в суспільстві набували ідеї шовінізму (національної зверхності та національної виключності) та відновлення повоєнних кордонів. При цьому не було соціальної сили, що могла б запобігти сповзанню країни до фашизму – однієї з форм тоталітаризму.


Фашизм (від латинського fascio – пучок, об’єднання) – ідейно політична течія, що сформувалась у 1919 році на засадах синтезу категорії нації як вищої і одвічної реальності гарантом якої виступає держава.


У результаті цього 1933р. фашисти на чолі з Адольфом Гітлером прийшли до влади конституційним шляхом, перемігши на виборах.

(перегляд відеофільму)

Італія також була невдоволена підсумками ПСВ. Країна з 1915 р. воювала на боці Антанти, однак не одержала бажаного після підписання Версальського договору. З 1919 року в Італії стали поширюватися фашистські ідеї. Лідер італійських фашистів Беніто Муссоліні прагнув створити сильну державу, де інтереси нації та держави будуть вищими за інтереси окремого індивідуума чи групи людей. У 1922 році фашисти захопили владу в країні.

(Доповідь учня)

В Іспанії у міжвоєнний період на тлі економічної відсталості загострилися національні суперечності. –Демократична революція і прихід до влади демократичних сил у 1931 році не змогли розв’язати загальних проблем держави. Зростав вплив фашистських організацій. Громадянська війна, що почалася в 1936 році між прихильниками демократії та фашистами, закінчилася у 1939 році, приходом до влади фашистів. Керівником держави був проголошений Франциско Франко.

У Росії в результаті лютневої революції 1917 року було повалено монархію. Влада опинилася в руках тимчасового уряду і рад. Тимчасовий уряд виступав за демократичний шлях розвитку країни, а більшовики, які стали переважати в радах з осені 1917 року, прагнули до захоплення влади й побудови в країні соціалізму. У результаті жовтневого перевороту 1917 року більшовики на чолі з В. Леніним прийшли до влади Після смерті в 1924 році Леніна державу очолив Й. Сталін. Саме він став уособленням тоталітарної комуністичної держави, що склалася в СРСР наприкінці 1920-х – на початку 1930-х років

(повідомлення учня)

- У яких країнах у повоєнний період було встановлено тоталітарні режими?

- Назвіть причини встановлення тоталітарних режимів в цих країнах.

(Перевірка завдання у зошитах)

Причини виникнення тоталітарних режимів:

(Порівняння, причини висвітлюються на екрані)

  1. Перед країною постають завдання для розв’язання яких необхідні надзвичайна мобілізація та концентрація зусиль усього населення, яке підтримує цей режим і виявляє готовність на певні жертви.

  2. Складна соціально-політична ситуація в країні.

  3. Глибока економічна криза.



2. У ході вивчення цього питання ви розглянете природу тоталітаризму та порівняєте його з демократичними режимами. Під час розповіді ви повинні заповнити порівняльну таблицю.

Демократія та тоталітаризм


Критерії для порівняння

Тоталітаризм

Демократія


1. Роль держави


2. Ставлення до власності


3. Права людини


4. Методи здійснення влади


5. Зовнішня політика


Головні ознаки тоталітаризму:

  1. Існування офіційної і обов’язкової для всіх ідеології, у центрі якої уявлення про «ідеальне суспільство».

  2. Існування в країні єдиної масової партії, керованою, як правило, однією людиною, заборона опозиції.

  3. Практично повна монополія на інформацію.

  4. Система всеохоплюючого політичного контролю.

  5. Одержавлення економіки.

  6. Усебічний вплив на особистість через родину, школу, засоби масової інформації, державні та громадські організації, діяльність яких перебуває під контролем партії та держави.

  7. Культ особи вождя, перетворення населення на юрбу, покірну його волі.

  8. Терор, як засіб досягнення мети.

  9. Прагнення до нав’язування своєї ідеології іншим народам, зовнішня експансія.

- У минулому році на уроках основ правознавства ми з вами вивчали ознаки демократії і як саме втілені її головні принципи в управлінні державою. Давайте з вами їх пригадаємо:

Головні ознаки демократичного режиму:

  1. Панування права в усіх сферах суспільного життя.

  2. Постійне утвердження народу, як єдиного джерела державної влади.

  3. Поділ влади на законодавчу, виконавчу та судову.

  4. Непорушність прав, свобод, законних інтересів людини і громадянина, виконання ними своїх обов’язків перед іншими людьми, державою, суспільством.

  5. Врегулювання взаємовідносин особи і держави на засадах дозволеності особі робити все, що прямо не заборонене законом, а державним органам тільки те, що прямо дозволено законом.

  6. Взаємна відповідальність особи і держави.

  7. Ефективна організація контролю та нагляду за додержанням закону.

  8. Високий рівень правосвідомості та правовї культури громадян.


- Ми з вами ознайомилися і повторили головні ознаки двох політичних режимів тоталітаризму та демократії. Давайте їх порівняємо у вигляді заповнення таблиці і зробимо висновок, у чому ви бачите негативні сторони тоталітарного режиму?


Критерії для порівняння

Тоталітаризм

Демократія


1. Роль держави

Контроль над усіма сферами суспільного життя

Надання та захист прав та свобод громадян.


2. Ставлення до власності

Націоналізація підприємств, одержавлення економіки.

Надання прав на приватну власність.


3. Права людини

Всебічне порушення особистих прав громадянина

Панування права в усіх сферах суспільного життя, непорушність прав та свобод.


4. Методи здійснення влади

Шляхом встановлення всеохоплюючого контролю існуючої єдиної партії.

Джерелом влади є народ, який обирає президента країни. Розподіл влади на законодавчу, виконавчу та судову.


5. Зовнішня політика

Експансія, прагнення нав’язати свою ідеологію іншим країнам.

Встановлення дипломатичних відносин з іншими країнами.


- Перевірка таблиці, учні роблять висновок.

- Але під час панування в країнах тоталітарних режимів були і свої позитивні, сильні сторони. Які саме ми розглянемо при вивченні третього питання.

^ 3. Сила і слабкість тоталітарних систем.

(Записати у зошит!)

Встановлення тоталітарних режимі приносило неоднозначні результати, причому не завжди негативні. Так, в Італії було взято курс на власні ресурси, вирішилася зернова проблема, вкладалися фінанси у розвиток машинобудування, важкої, видобувної промисловості.

Для Німеччини також було характерним зростання економіки: до 1936 року не стало безробіття, підвищилася заробітна плата, високими темпами розвивалася важка індустрія.

СРСР наприкінці 1930-х років став індустріально-аграрною країною.

Однак цінність досягнень тоталітаризму є дуже відносною. У тоталітарних державах існувала диспропорція у розвитку економіки (розвиток промисловості і відставання с/г)


- Але ви повинні запам’ятати, що яким би важким не було соціальне та економічне становище країни, жодна држава не повинна будувати свій курс відродження ціною життя мільйонів людей.


V. Висновок уроку.

Сьогодні на уроці ми розглянули з вами тоталітаризм, причини його виникнення, головні ознаки, слабкі та сильні сторони.

(відповідають на логічні питання)


«У чому полягають причини появи і яка суть тоталітаризму?»


VІ. Оцінювання


VІІ. Д/З:

  1. Опрацювати §11.

  2. За допомогою дослідницьких методів провести порівняльний аналіз демократичних та тоталітарних режимів на прикладі певних країн.



Велика Британія.


Мета: охарактеризувати процес розвитку Великої Британії у повоєнні

роки; розкрити основні тенденції економічного, політичного, соціального розвитку; показати основні проблеми, що стояли перед країною,

і шляхи їх подолання; охарактеризувати зовнішню політику країни

в період з 1945 р. і до сьогодні; вміти давати аналіз історичному матеріалу, розглядати історичні явища в конкретно-історичних умовах; виховувати учнів в дусі толерантності, поваги до історії інших народів.

^ Тип уроку: урок-лекція.

Обладнання: підручник, хрестоматія, карта «Політична карта світу»,

атлас, схеми.

Основні поняття і терміни: лейбористи, консерватори, «тетчеризм»,

проблема Ольстера, НАТО, інфляція, ЄЕС.

^ Основні дати:

1945-1951 рр. — лейбористи при владі;

1952 р. — сходження на престол королеви Єлизавети II;

жовтень 1952 р. — випробування атомної бомби, вступ Англії до «клубу ядерних держав»;

1952-1964 рр. — консерватори при владі;

1969р.— «загострення» ольстерської проблеми;

1973 р. — вступ Великої Британії до ЄЕС;

1979-1990рр. — прем'єрство М. Тетчер;

13-15 грудня 1995р.— візит до Великої Британії президента

України Л. Кучми;

1 травня 1997 р. — лейбористи виграли вибори на чолі із прем'єр-міністром Т. Блером.

^ ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань і умінь учнів:

  • Пригадайте, яким був економічний стан Великої Британії до початку Другої світової війни.

  • Яку участь у Другій світовій війні приймала Велика Британія?


^ III.Мотивація навчальної діяльності учнів:

Тема уроку дозволяє зрозуміти зміну місця Великої Британії у світовій економіці, познайомитися на прикладі Великої Британії з економічними реформами, спрямованими на подолання економічної кризи.

^ IV.Вивчення нового матеріалу

План

1. Наслідки Другої світової війни.

2. Внутрішня політика країни 1945-2004рр.

3. Зовнішня політика Великої Британії 1945-2004 рр.


I. Наслідки Другої світової війни.

Велика Британія — парламентська монархія. Її офіційна назва — Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії.

Вона складається з Англії, Шотландії, Уельсу і Північної Ірландії (Ольстера). Глава держави з 1952 р. — королева Єлизавета II. Фактична влада зосереджена в руках двопалатного парламенту (палата громад і палата лордів) і Кабінету Міністрів, що формується правлячою партією.

При владі змінюють одна одну дві найбільші впливові партії— консервативна і лейбористська.


Після Другої світової війни Англія остаточно втратила «пальму першості» в міжнародних відносинах. У цей час починається розпад найбільшої Британської колоніальної імперії. Після виснажливої війни Англія залишилася серед великих держав, але не могла змагатися зі США та СРСР. Після шести років війни англійці не претендували на світове панування. Різко скоротився експорт англійських товарів, прибутки від капіталовкладень за кордоном також знизилися, зріс експорт сировини і продовольства, виник хронічний дефіцит платіжного балансу. Несподіваного удару економічному становищу Великої Британії завдали США, які оголосили у 1945р. про припинення поставок за лендлізом. Відтепер імпорт із США потрібно було сплачувати у повному обсязі, що перевищувало 1,2млрд фунтів стерлінгів на рік.

Наслідки Другої світової війни бажано розкрити у вигляді таблиці,

яку слід підготувати і вивісити на дошці (див. табл. 2).


^ Наслідки Другої світової війни


Людські втрати

Загинуло 265 тис. військових (без Урахування втрат 100 тис. осіб країн Співдружності та імперії) та 70 тис. осіб мирного населення


Становили чверть національного багатства (ЗО млрд дол.); внутрішній борг збільшився у 3 рази, зовнішній — на 21 млрд фунтів стерлінгів.


Початок отримання незалежності Британськими

Колоніями.


Падіння ВВП до рівня 1936—1937 рр. Фінансова паливна кризи. Безробіття сягало 2 млн осіб


Поразка консерваторів на перших повоєнних виборах, прихід до влади лейбористів



Матеріальні втрати



Територіальні зміни


Соціально- економічні

наслідки


Політичні зміни


^ 2. Внутрішня політика країни 1945-2004 рр.

Учні підчас вивчення матеріалу заповнюють таблицю 1.

: Таблиця 1

Роки

Прізвища лідерів правлячих партій

Консерватори

Лейбористи







Економіка

Політика

Соціальна сфера

Економіка

Політика

Соціальна сфера


На перших післявоєнних виборах 26 липня 1945 р. Англійці проголосували за лейбористів, які чітко сформулювали свою головну мету — перетворити Англію на процвітаючу державу. Лідер лейбористів К. Еттлі сформував уряд, який взявся здійснити низку реформ.

У результаті реформ, проведених лейбористами, було націоналізовано вугільну, газову та металургійну галузі промисловості, електроенергетику, зв'язок, транспорт, Англійський банк. Власникам підприємств сплачувалася компенсація у розмірі 2,5 млрд фунтів стерлінгів. Згодом темпи націоналізації були знижені, лейбористам стало зрозуміло, що держава неспроможна взяти на себе занадто багато. Було проголошено курс на змішану економіку Лейбористський кабінет став більше уваги приділяти питання програмування економіки, регулювання зайнятості, експорту-імпорту та ін. За планом Маршалла Англія отримала близько 2,5 млрд доларів, що сприяло структурній переорієнтації британської економіки і водночас збільшило її залежність від США. Лейбористи здійснили також програму соціальних реформ: скасування антипрофспілкових законів, розширення безкоштовної системи охорони здоров'я та розширення житлового будівництва. Лейбористи домоглися подальшого обмеження повноважень палати лордів британського парламенту Процес націоналізації і створення державної власності був у першу чергу зумовлений тим, що держава брала на себе розв'язання загальнонаціональних завдань: акумуляція фінансових ресурсів для здійснення проголошених широких соціальних реформ, створення надійної інфраструктури, транспортної системи, єдиної електромережі, підтримка нерентабельних, але стратегічно необхідних для економіки держави галузей (вуглевидобувна, суднобудівна тощо).

Компенсація мала забезпечити колишнім власникам можливість вкладати свій капітал в інші, більш прибуткові галузі економіки.

У галузі зовнішньої політики лейбористи залишалися на позиції союзу зі США і повністю поділяли небезпеку радянської загрози.

У 1949 р. Англія стала членом НАТО. Найскладнішою проблемою для післявоєнної Великої Британії була доля колоніальної імперії. Надання

незалежності Індії було неминучим кроком, і з цим довелося змиритися. Незалежність було надано Палестині та Йорданії, але на більше вона не бажала йти. У колоніях почав розгортатися національно-визвольний рух, який став набирати збройного характеру (Малайя, Кенія та ін.).

Реформи лейбористів призвели до непомірного зростання державних витрат, різкого збільшення дефіциту державного бюджету, падіння рівня життя.

Фінансові труднощі сприяли перемозі на президентських виборах в 1951 р. партії консерваторів, очолюваної В. Черчіллем. Головне завдання свого правління він сформулював у фразі: «Я не хочу бути сутнім на похоронах Британської імперії».

^ Основні заходи уряду В. Черчілля.

- збереження статусу великої держави. Створення власної ядерної зброї

- Збереження якомога більшої частини Британської імперії. Стримування розпаду імперії.

- Тісний союз зі США. Координація зовнішньої політики.

- Зміцнення фінансової системи, повернення довіри до національної грошової одиниці (фунта стерлінга).

- Здійснення часткової денаціоналізації, скорочення соціальних програм.

У 1952 р. помер король Георг IV, на престол вступила його донька Єлизавета II. У цьому ж році Велика Британія, прагнучи залишитись наддержавою, з допомогою США створила ядерну зброю.

У 1950-ті рр. Англія, як й інші західні держави, вступила в смугу економічного піднесення. Але темпи розвитку були надто низькими. Це пояснювалося такими обставинами: у попередні роки її економіка розвивалась в умовах відсутності конкуренції на великому ринку імперії; колонії забезпечували її дешевою сировиною і продовольством, отже Англія не мала достатніх стимулів для розвитку.

В. Черчіллю вдалося зупинити розпад імперії, закріпити за Англією статус великої держави, але він не зумів подолати всіх негативних явищ, що накопичились у житті країни.

Деколонізація виявила всі слабкі сторони Англії. Зусилля по збереженню імперії сприяли консервації відсталості. Після поразки Англії, Франції та Ізраїлю в агресії проти Єгипту в 1956 р. (операція Мушкетер») Велика Британія взагалі відмовилася від спроб зберегти імперію. Останньою спробою збереження впливу в колишніх колоніях стало зміцнення Британської співдружності націй. В Європі консерватори намагалися зміцнити позиції Англії, створивши Європейську асоціацію вільної торгівлі, що було своєрідною противагою єес. Усі ці поразки, як у внутрішній, так і зовнішній політиці, привели до «англійської хвороби»: Англія з кожним роком втрачала позиції великої держави.


Складові «англійської хвороби»: постімперський синдром; економічне відставання, утрата колишніх позицій; Ольстерська проблема; «егоїзм» профспілок.

Повернення до влади лейбористів не вилікувало Англію. У 1964 прем'єр-міністром став Г. Вільсон. Спроба посилити етатистські тенденції (втручання держави в економічне життя) не сприяла економічному піднесенню Англії. Було продовжено націоналізацію встановлено контроль за квартплатою, цінами, підвищено пенсії і соціальні виплати, створено національне управління по цінах і прибутках. Однак ці заходи мали зворотний результат. Економіка опинилась у глибокій кризі, посиленій енергетичною кризою початку 1970-х рр. Країну охопило масове безробіття. Матеріальне становище англійців погіршилось. На тлі цих обставин відбулися зрушення в суспільній свідомості та політиці провідних партій. Серед консерваторів посилився вплив прихильників розвитку приватного підприємництва і згортання державного втручання в економіку, а також орієнтації до європейської інтеграції.

Перші спроби Англії вступити в ЄЕС не мали успіху. Президент Франції Ш. де Голль двічі накладав вето на прийняття Великої Британії до ЄЕС, аргументуючи це занадто тісними відносинами Англії зі США. І лише в 1973 р. принижена Англія була «допущена» в Європу. Економічна криза 1970-х рр. не дала змогу проявитися позитивним рисам цього кроку. Економічні труднощі поглибилися, зросли безробіття та інфляція. Наприкінці 1960-х рр. загострилась ірландська проблема. Велика Британія надала незалежність Ірландії. Але в її складі залишилося шість графств Північної Ірландії, заселених переважно протестантським населенням. Католицька меншість Ольстера в 1968 р. почала боротьбу за громадянські права. У 1969 р. в Ольстер було введено англійські війська. У відповідь на це у Північній Ірландії таємна організація Ірландська республіканська армія (ІРА) розв'язала терор проти англійських солдатів. Жертвами дій терористів все частіше ставало мирне населення. Хвиля насильств перекинулась і на інші райони Великої Британії.


Лейбористські уряди Г. Вільсона та Д. Каллагена не змогли ефективно розв'язати назрілі проблеми. Ситуація змінилась після перемоги на виборах консерваторів. 4 червня 1979 р. був сформований уряд на чолі з Маргарет Тетчер. Новий уряд енергійно вжив заходів, які, на думку М. Тетчер, повинні були оздоровити англійську економіку.

^ Біографічна довідка

Маргарет (Хільда) Тетчер народилася 13 жовтня 1925р. в англійському м. Грантем у сім'ї бакалійника Роберта. Після закінчення школи навчалась в Саммервілл — коледжі Оксфордського університету за спеціальністю «Органічна хімія» (1944-1947 рр.).

У цей період бере активну участь у громадському житті; на третьому курсі обирається президентом університетської організації консерваторів. Здобувши ступінь бакалавра природничих наук, протягом 1947-1951 рр. поєднує роботу на підприємствах хімічної промисловості з політичною діяльністю.

Перша спроба пробитися до парламенту (1950 р.) виявилася невдалою. У 1951 р. виходить заміж за підприємця Деніса Тетчер і у 1953 р. народжує йому двох близнюків — Марка й Керол. Паузу в політичній кар'єрі використала для здобуття юридичної освіти (пройшла в Лондоні відповідні курси), склавши екзамени на звання адвоката, певний час займалася адвокатською практикою.

У 1959р. обрана до парламенту, а через два роки отримала першу державну посаду — молодшого міністра у справах пенсій та державного страхування (1961-1964рр.). В уряді Е. Хіта (19701974) — міністр освіти і науки. З 1975р. — лідер консервативної партії, у 19751979 рр. — лідер опозиції. З травня 1975 р. по листопад 1990 р. —

прем'єр-міністр Великої Британії.

Разом з ім'ям М. Тетчер з кінця 70-х рр. до політичного лексикону країни надовго увійшло поняття «тетчеризм», яким позначали вияв правих тенденцій в ідеології внутрішньої і зовнішньої політики Англії. «Тетчеризм», або «новий консерватизм», означав зміщення державної політики країни вправо від того стану, в якому вона перебувала протягом усього повоєнного періоду, як за лейбористів, так і за консерваторів.

Політика кабінету М. Тетчер відзначалась жорсткістю і рішучістю, ураховувала реальні потреби часу. Саму Тетчер англійці прозвали «залізною леді». Вона прийшла до влади, маючи чітку програму дій, і стала наполегливо втілювати її в життя

Основні заходи уряду М. Тетчер

  • Запровадження жорстких заходів в боротьбі з інфляцією — скорочення державного апарату та витрат на його утримання і соціальних програм.

  • Підтримка приватного підприємництва як основи економіки.

  • Відмова від жорсткої регламентації бізнесу.

  • Денаціоналізація (приватизація) нафтової, авіаційної промисловості, вантажного транспорту та частини комунальної власності.

  • Обмеження прав на страйки, звуження сфери діяльності профспілок.

  • Зменшення податкових ставок, збільшення опосередкованих податків.

  • Перегляд соціальних програм.

  • Підтримка приватної освіти, охорони здоров'я

Позитивні результати

  • Подолання кризових явищ, покращання економічної кон'юнктури.

  • Високі темпи економічного зростання.

  • Надходження іноземних інвестицій.

  • Структурні зміни в економіці на основі наукоємних технологій.

  • Модернізація традиційних англійських галузей промисловості: суднобудівної, металургійної, вуглевидобувної тощо.

  • Скорочення державного сектору, підвищення його рентабельності.

  • Низькі темпи інфляції.

  • Бездефіцитний бюджет.

  • Більшість англійців стали власниками нерухомості.

  • Пожвавлення економічної активності населення.

наслідки

  • Подорожчання комунальних послуг та транспорту.

  • Розгортання широкого страйкового руху.

  • Зростання воєнних витрат.

  • Зростання безробіття, зумовленого структурними змінами в економіці Зменшення безробіття

Політика кабінету М. Тетчер відзначалася твердістю і рішучістю. Ураховувала реальні потреби часу. Наприклад, приватизація відбувалась не «обвально», а в кілька етапів. У 1979—1984 рр. майбутнім власникам продавались активи компаній, частина їх перетворювалась на «публічні» корпорації. У 1984—1989 рр. акціонерами колишніх державних компаній стали індивідуальні власники. З 1989 р. головна увага уряду зосередилась на економічній ефективності приватизованих підприємств.

М. Тетчер рішуче виступила проти так званого „егоїзму” профспілок — страйків, що призводили до неконтрольованого підвищення заробітної плати і до зростання темпів інфляції. Від березня 1984 р. по березень 1985 р. тривав страйк шахтарів, що закінчився їх поразкою. У 1980-ті рр. у країні значно послабився профспілковий рух, кількість членів британського конгресу тред-юніонів скоротилась у 1,5 разу. Водночас значно знизився авторитет лейбористської партії. Позитивний вплив на економічний розвиток мав зростаючий видобуток нафти в Північному морі (близько 100 млн тонн щорічно), що повністю задовольняло потреби Англії. Політичний курс кабінету М. Тетчер забезпечив зниження рівня інфляції, скорочення безробіття, знову підвищились темпи розвитку британської промисловості. Зріс добробут населення, особливо середніх верств.

15 листопада 1985 р. була укладена англо-ірландська угода про Ольстер, згідно з якою Ірландія отримала право брати участь в управлінні Північчю. Однак проблема тероризму залишилась, оскільки прихильники Ірландської робітничої армії (ІРА) продовжували свою діяльність. У 1994 р. ІРА оголосила про перемир'я, але на початку 1996 р. знову пролунали вибухи.

У зовнішній політиці консерватори займали однозначну позицію атлантичної солідарності. З початком загострення міжнародної напруги в 1979 р. Велика Британія приєдналася до жорстких антирадянських заходів. М. Тетчер твердо і рішуче відстоювала інтереси Великої Британії в ЄЕС. Успіх у зовнішній політиці, а саме вирішення конфлікту з Аргентиною навколо Фолклендських (Мальвінських) островів (1982 р.) — значно підвищив популярність М. Тетчер у країні. Аргентинські війська, які окупували острови, були примушені капітулювати. У цій війні Англія втратила 250 осіб, 6 військових кораблів, 10 літаків. Аргентина втратила 500 осіб, кілька кораблів і понад 70 літаків. Ця перемога продемонструвала відродження духу Англії і сприяла перемозі М. Тетчер на позачергових виборах.

Після перемоги на виборах 1983 р. консерватори продовжували втілювати в життя свою програму реформ. До 1990 р. було приватизовано 21 державну компанію, 9 млн англійців стали акціонерам 2/3 сімей отримали у власність будинки або квартири.

Однак наприкінці 1980-х рр. уряд М. Тетчер зіткнувся з низько гострих проблем: європейська економічна інтеграція, протести населення проти введення «подушного» податку та ін. У керівництві консерваторів загострилися суперечності, особливо після того, як колишній міністр кабінету М. Тетчер М. Хазелтайн виступив з критикою політики «залізної леді». У листопаді 1990 р. М. Тетчер пішла у відставку. Новим прем'єр-міністром став Джон Мейджор, який прагнув зберегти досягнення тетчеризму. Тривале перебування при владі консерваторів (18 років), які вже не могли запропонувати нічого нового, набридло англійцям. Їхні здобутки — зменшення податків, приватизація та інші заходи — вже ставились їм у провину.

На цій хвилі зневіри до консерваторів на виборах 1 травня 1997 р. лейбористи здобули переконливу перемогу, отримавши абсолютну тну більшість місць в обох палатах парламенту. Новим прем'єр-міністром та Тоні Блер, наймолодший в історії Англії XX ст. політик. Прийшовши до влади, Т. Блер відразу взявся за реформи, які кожна назвати радикальними. Реформування зачепило конституційний устрій Великої Британії. У Шотландії та Уельсі було сформовано Регіональні парламенти. Важливим кроком стало поступове реформування палати лордів з метою перетворення її на орган, до якого обирають, а не призначають. Уряд взагалі планує змінити систему виборів до англійського парламенту. Лейбористи не обмежились конституційними реформами. Вони започаткували реформи в системі освіти, охороні здоров'я. На сьогодні ці галузі вважаються одними з кращих у світі.

Важливим здобутком Т. Блера стало підписання Угоди про політичне врегулювання ольстерської проблеми. Основний зміст цього документа полягає в тім, що Ірландія відмовляється від об'єднання з Північною Ірландією, а Велика Британія надає право Північній Ірландії на самовизначення аж до відокремлення, якщо населення проголосує за це на референдумі. Угода передбачає, припинення насилля, уведення самоуправління (Північно-ірланська асамблея), здачу зброї і проведення референдуму про статі Північної Ірландії.

Важливим досягненням лейбористів є подолання проблеми безробіття. На сьогодні показник безробітних серед молоді не перевищує декількох тисяч осіб, у той час як за період правління консерваторів він сягав 3 млн. Уряду Т. Блера також вдалося приборкати інфляцію і значно збільшити соціальні витрати. Сьогодні економіка Великої Британії посідає четверте місце у світі. У свій актив лейбористи можуть записати і те, що вперше за повоєнні роки значно зменшилися показники злочинності. Опоненти лейбористів, консерватори, у свою чергу стверджують, що в разі зміни світової кон'юнктури широка соціальна політика може стати серйозним ударом для Великої Британії, і закликають бути ощадливішими.

^ 3. Зовнішня політика Великої Британії (1945-2004 рр.)

У зовнішній політиці як консерватори, так і лейбористи чітко координують свою політику із США, беруть участь майже в усіх зовнішньополітичних акціях американців (війна проти режиму С.Хусейна в Іраці тощо). У рамках Європейського Союзу уряд Великої Британії нерідко займає особливу позицію.


Таблиця 2

1949р.

Англія стала членом НАТО. Надання незалежності Індії. Палестині, Йорданії

1950-1953 рр.

Велика Британія брала участь у збройній інтервенції США в Кореї

1954-1955 рр.

Участь Великої Британії у створенні воєнних блоків СЄАТО і СЄНТО

1956р.

Англія разом із Францією та Ізраїлем веде війну проти Єгипту

1958р.

Інтервенція в Йорданію

1979р.

Велика Британія приєдналася до жорстких антирадянських заходів

1982р.

Розв'язання конфлікту з Аргентиною навколо Фолклендських (Мальвінських) островів

10 лютого 1993р.

Між Україною і Сполученим Королівством Великої Британії й Північної Ірландії було підписано Договір про принципи відносин і співробітництва

12-13 грудня 1995р.

Президент України Л. Д. Кучма відвідав Велику Британію з офіційним візитом, у ході якого було підписано Спільну декларацію


III. Завдання на закріплення


1. Хто очолив Британський уряд у перші повоєнні роки? (Клемент Еттлі)

2. Яку партію він очолював? (Лейбористську)

3. В яких сферах життя були проведені реформи? (Економіка, політика, соціальна сфера}

4. Хто переміг на виборах до англійського парламенту в 1951 р.? (Консерватори)

5. Назвіть їхнього лідера.? (Уінстон Черчілль)

6. Хто став прем'єр-міністром Великої Британії у січні 1957 р.? (Гарольд Макміллан від консервативної партії)

7. Гарольд Вільсон — лідер якої армії? (Лейбористської)

8. Кого у Великій Британії називали «залізною леді»? (Маргарет Тетчер)

9. Хто з 1997 р. очолив кабінет міністрів Великої Британії? (Тоні Блер)

10. Коли Англія стала членом НАТО? (1941р.)

11. З ким Велика Британія підписала Договір про принципи відносин і співробітництва? (З Україною, 10.02.1993р.)

12. Хто з представників влади України відвідав з офіційним візитом у грудні 1995р. Велику Британію? (Президент України Л. Д. Кучма)


^ II. ПІДСУМКИ УРОКУ

Після Другої світової війни Велика Британія остаточно втратила першість у світі. Розпочався розпад Британської колоніальної імперії. Цей процес виявився занадто болючим для Англії «Англійська хвороба» настільки серйозно вразила країну, що здавалося, вона ніколи вже не стане однією з провідних країн світу. Проте завдяки діяльності М. Тетчер Англія посіла гідне її місце у світі.


ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацюйте тексти підручників: [9, § 13; 18,
§ 14; 22, с. 407—
412; 24, § 52].

2. Підготуйте реферати за темами «Розпад Британської колоніальної імперії», «Останнє прем'єрство В. Черчілля», «Консерватори і лейбористи в пошуках ліків у подоланні "англійської хвороби"», «М. Тетчер і тетчеризм», «Т. Блер — прем'єр нової Англії».



Скачати 301,38 Kb.
залишити коментар
Дата конвертації17.10.2011
Розмір301,38 Kb.
ТипУрок, Освітні матеріали
Додати документ в свій блог або на сайт
отлично
  1
Ваша оцінка:
Додайте кнопку на своєму сайті:
uadocs.exdat.com


База даних захищена авторським правом ©exdat 2000-2014
При копировании материала укажите ссылку
звернутися до адміністрації
Документи

Рейтинг@Mail.ru
наверх