Програми для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання icon

Програми для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання


1 чел. помогло.
Схожі
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою...
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою...
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання...
Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. „Навчальні програми для профільного навчання...
Програми для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання...
Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу загальноосвітніх навчальних закладів...
Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу загальноосвітніх навчальних закладів...
Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу загальноосвітніх навчальних закладів...
Проект базової навчальної програми мова іврит 1-4 класи загальноосвітніх навчальних закладів з...
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з угорською мовою навчання Українська мова...
Програми для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання...
Програми для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання...



страницы: 1   2   3   4
повернутися в початок



^

Для вивчення напам’ять


  • 1-2 вірша за вибором учня.



11 КЛАС


На навчальний рік – 35 год.

На тиждень – 1 год.

На тематичне оцінювання – 4 год.

Резервний час – 4 год.

На текстуальне вивчення – 27 год.


К-ть год.

Зміст навчального

матеріалу

Державні вимоги до рівня підготовки учнів

Міжпредметні зв’язки

Міжлітературні зв’язки

^ Культурологічний контекст

Рекомендована література

1. Вступ. Із літератури раннього модернізму (8 год.)

3

Модерністські зрушення у французькій поезії другої половини ХІХ ст.

^ Шарль БОДЛÉР (1821–1867). “Альбатрос”, “Вечорова гармонія”.

Бодлер – французький поет другої по­ловини XIX ст., пізній романтик і один із зачинателів символізму. Світогляд і естетичні погляди Бодлера і збірка “Квіти зла”. Протиставлення дійсності й ідеалу як семантико-образна вісь збірки. Пошуки “сучасної краси”, “видобування краси зі зла” в поезії Бодлера.

Традиційність і своєрідність вирішення проблеми “поет і натовп” у поезії “Альбатрос”.

Філігранність поетичної техніки, формальна довершеність і сугестивність вірша “Вечорова гармонія”.

Тлумачення предметних образів як “видимих знаків” ідей, почуттів, душевних станів (“Відповідності”).

Учень:

розповідає про модерністські зрушення у французькій поезії другої половини ХІХ ст.;

пояснює, чому французький поет Бодлер був водночас і пізнім романтиком (у його віршах яскраво втілене характерне для романтизму протиставлення ницої дійсності й недосяжного ідеалу, вони підкреслено контрастивні) і одним із зачинателів символізму, напряму, в якому головним засобом художнього вираження стає символ);

характеризує естетичні погляди Бодлера, втілені у збірці “Квіти зла”: протиставлення дійсності й ідеалу як змістово-образна вісь збірки;

висловлює судження про те, в чому полягає своєрідність вирішення проблеми “поет і натовп” у поезії “Альбатрос” (образ альбатроса, птаха, який завдяки великим крилам є “королем неба”, але “на падолі земному” через ці ж крила “не має змоги йти”, перетворюється на незграбу, посміховище, стає образом-символом поета, який є королем небес поетичної творчості, але безпомічний у реальному житті);

пояснює, в чому полягає філігранність поетичної техніки і формальна довершеність вірша “Вечорова гармонія”, завдяки яким художнім засобам зреалізовано його “навіювальний” (сугестивний) вплив на читача/слухача (“плетення” віршових рядків, чітко продумані повтори однакових рядків у різних строфах, “висока” церковна лексика “вівтар”, “потир /церковна чаша/” та ін.);

знаходить конкретні випадки тлумачення Бодлером предметних образів як “видимих знаків” ідей, почуттів, душевних станів людини, втілення думки про не видимий людському оку світ, де панують “взаємного зв’язку невидимі закони” у сонеті “Відповідності” (“символів ліси спостерігають нас і наші всі маршрути”; або “...підмурків та колон неясні голоси”);

висловлює особисте ставлення до проблем, що піднімаються в творах поета, аргументуючи свою точку зору прикладами і цитатами з тексту;

^ Наводить приклади втілення рис символізму в поезіях Бодлера;

виразно читає і аналізує вірші Бодлера.

ТЛ Дає визначення поняття символ.

Українська література:

1.Вплив французького символіста Ш.Бодлера на творчість М.Вороного („Інфанта”, „Vae victis!”). Проблема самотності людини в суспільстві. Відчуття катастрофізму, душевної розпуки, марності, незахищеності земного життя людини.

Т/л: поняття про символ та символізм.

2. Українська поезія поч. XX ст. і французький (Ш.Бодлер, П.Верлен, А.Рембо) і російський (В.Брюсов, К.Бальмонт, О.Блок) символізм.


Рильський М. Бодлер. // Тема. – 2000. – №2.

1.Курбе Г. "Портрет Бодлера" (1848). 2.Матісс А. "Портерт Ш.Бодлера" (1932). 3.Фонтен-Латур А. Портрет Ш.Бодлера (фрагмент картини "Присвята Делакруа"). 4.Піссаро К. Пейзажі. Ш.Бодлер. Жанна Дюваль (малюнок). 5.Аксьонов П. "Квіти зла" (2006). 6.Межберг А. Картини за мотивами віршів Бодлера (2004-2005). 7.Лазарев. Симфонія сонетів для баса, фортепіано і ударних на вірші з книги "Квіти зла" Ш.Бодлера. 8.Скульптура О.Родена "Я – прекрасний" (1882, з викарбуваним початком поеми Ш.Бодлера "Гімн красі". 9.Швабе К. "Сплін та Ідеал" (1896).



1.Бодлер Ш. Об искусстве. – М., 1986. 2.Наливайко Д. Шарль Бодлер – поет скорботи і протесту // Шарль Бодлер. Поезії (Прим. М.Москаленка). – К., 1989. – С.5-30. 3.Ніколенко О. Поезія французького символізму: Ш.Бодлер, П.Верлен, А.Рембо: Посібник для вчителя. – Х., 2003. 4.Бодлер і модернізм: Посібник-хрестоматія // Тема. – 2001. - №2. 5.Вітко М. М.М.Бахтін: Перше завдання – зрозуміти твір так, як його розумів автор” // ВЛ. – 2003. –№12.

6.Тригуб І. Вплив світогляду митця на його творчість. Урок- дослідження за поезіями Ш.Бодлера // ВЛ. – 2004. – №1.



2

Із поезії французького символізму

Поль ВЕРЛÉН (1844–1896). “Забуті арієти”, “Так тихо серце плаче...”, “Поетичне мистецтво”.

^ Артюр РЕМБÓ (1854–1891). “Відчуття”, “П’яний корабель”, “Голосівки”.

Символізм як літератур­ний напрям останньої третини XIX – початку XX ст. Основні естетичні принципи та поетичне нова­торство символістів. Поняття про символ як основ­ний засіб поетичного самовираження, його потрак­тування французькими символістами: спонтанність з’яви, непроясненість і багатозначність, “підказу­вання” смислів і простір для відгадування. Сугéстія (навіювання) як важливий художній засіб симво­лістської поезії. Зняття інформаційно-розповідної функції поетичної мови.

Учень:

характеризує в найзагальніших рисах символізм як літератур­ний напрям останньої третини XIX – початку XX ст.;

визначає музичність як важливу ознаку віршів Верлена, засіб прямого вираження інтуїтивно-емоційного, несвідомого, настроєвого;

тлумачить поняття сугéстія (навіювання), визначає її як важливий художній засіб симво­лістської поезії (поети-символісти прагнучи передати те, що не висловиш звичайним словом, навіювали невизначене, позбавлене чіткого сенсу й обрисів (“про неясне говорили неясно”);

висловлює судження про причини зменшення питомої ваги інформаційно-розповідної функції поетичної мови у віршах символістів і активізації функції сугестивної;

наводить конкретні приклади використання символів у поезіях Верлена, Рембо або Малларме (наприклад, п’яний корабель із однойменного вірша А.Рембо) як основ­ного засобу поетичного самовираження, його потрак­тування французькими символістами: спонтанність з’яви, непроясненість і багатозначність, “підказу­вання” смислів і простір для відгадування;

виразно читає і аналізує вірші Верлена, Рембо.

ТЛ Дає визначення поняття символізм, сугестія.

Українська література: 1.Вплив французьких символістів на розвиток української поезії кн. ХІХ - поч.ХХ ст.: багатолінійна асоціативність та сугестія в творах П.Тичини, Ол.Олеся, М.Вороного, М.Драй-Хмари, М.Зєрова. Т/л. Поняття про символ. 2.Українська поезія про П.Верлена і А.Рембо (М.Рильський. “Є така поезія Верлена...”. Л.Костенко “Хлопчичок прийшов із Шарлевілю...”).


„Поетичне мистецтво” Верлена у контексті літературних епох: Арістотель „Про мистецтво поезії”, Горацій Флакк „Наука поезії”, П.Ронсар „Поетичне мистецтво”, Ф.Сідней „Виправдання поезії” (трактат), Ж.Дю Белле „О защите и прославлении французского языка” (трактат), М. де Сервантес „Путь на Парнас”(поема) Н.Буало «Мистецтво поетичне» (трактат), М.Рильський

“Поетичне мистецтво”.


1.Родо Н. “Поль Верлен” (бюст, 1900). 2.Регаме Ф. “Верлен і Рембо в Лондоні”. 3. Кар’єр Е. Портрет П.Верлена. 4.Рембо А. "Поль Верлен" (малюнок). 5.Фонтен-Латур А. "Кут стола" (фрагмент: Верлен, Рембо). 6.Форе Г. Цикл пісень на вірші П.Верлена з книги “Пісні чистої любові”. 8.Стравинський І. Два романси для голосу на вірші П.Верлена. 9.Малюнки П.Верлена, А.Рембо. 10.Росман. "Артюр Рембо". (1873). 11.Рембо І. “Рембо у східному костюмі”, “Портрет хворого Рембо після повернення з Африки в 1891р.”. 12.Делае Е. “П.Верлен”, “Рембо у 1872 році”, “Рембо, якого переслідує око совісті”. 13.Тепляков А. "П’яний корабель" (симфонічна поема для читця та комп’ютера на вірші А.Рембо; Іркутськ, 2000). 14.Матісс А. Ілюстрації до вірша “Вікно”. 15.Мане Е. “Портрет С.Малларме”. 15.Гоген П. “Портрет С.Малларме”. 16.Е.Мане. Ілюстрації до творів С.Малларме. 18.Булез П. “Складка на складці – портрет Малларме”. 19.Сен-Санс К. “Лебідь”.

1.Верлен, Рембо, Малларме // Антологія зарубіжної поезії другої пол. ХІХ – ХХ ст.: Укл. Наливайко Д.С. – К., 2002.

2.Верлен, Рембо, Малларме // Тема. – 2001. – №2.

3.Андреев Л. Рембо // Рембо А. Произведения. – М., 1988.

4.Птифис П. Артюр Рембо. – М., 2000.

5.Карре Ж. Жизнь и приключения Ж.А. Рембо. – СПб: Лань, 1994. 6.Зуєвський П. Стефан Маллярме // Маллярме С. Поезії. – Оттава, 1990. 7.Цвейг С. Жизнь Поля Верлена // Нева. – 1991. – №9.

8. Пастернак Б. Поль Верлен // Верлен П. Романсы без слов. – СПб, 1999. 9. Сутула О. Розвивати асоціативне мислення учнів шляхом з’ясування специфіки символів // ВЛ. – 2004. – №8.


3

Óскар УÁЙЛЬД (1854–1900). “Портрет Доріана Грея”.

Уайльд – письменник англійського раннього модернізму. Естетизм Уайльда, імпресіоністичність стилю.

“Портрет Доріана Грея” як осереддя творчості письменника, філософсько-естетичні та моральні проблеми твору. Риси інтелектуального роману.

Учень:

пояснює, чому англійця О.Уайльда називають письменником англійського раннього модернізму (передовсім, підкреслюючи естетизм Уайльда, імпресіоністичність стилю);

визначає роман “Портрет Доріана Грея” як осереддя творчості Уайльда: саме в цьому романі риси естетизму, поетизація краси як сенсу й основного завдання мистецтва втілилися найповніше;

характеризує “Портрет Доріана Грея” як інтелектуальний роман і вказує на головні філософсько-естетичні та моральні проблеми твору: співвідношення краси й моралі, чи може краса бути вільною від моралі, як це вивільнення діє на особистість;

висловлює особисте ставлення до проблем, що піднімаються в творі, аргументуючи свою точку зору прикладами і цитатами з тексту.

^ ТЛ Дає визначення понять естетизм, інтелектуальна проза, парадокс.




Мотив продажу власної душі в творах світової літератури (Й.В.Гете. “Фауст”, М.Гоголь. “Портрет”, О.Бальзак. “Шагренева шкіра”)

1.Тулуз-Лотрек Анрі де. "Оскар Уайльд" (1895). 2.Бірбом М. Карикатури на О.Уайльда. 3.Штраус Р. "Саломея" (опера). 4.Х/ф “Портрет Доріана Грея” (Німеччина, 1916). 5.“Портрет Доріана Грея” (вистава театру ім. Є.Вахтангова). 6.Х/ф "Портрет Доріана Грея" (реж. Д.Розенбаум, США, 2004). 7.Х/ф "Портрет Доріана Грея" (реж. Е.Левін, США, 1945). 8.Х/ф "Доріан Грей" (реж. А.Гольдштейн, Канада-Велика Британія, 2004).

1.Соколянский М. Оскар Уайльд. – К.-Одесса, 1999. 2.Свічкарьова І. Урок-дослідження за романом О.Вайльда „Портрет Доріана Грея” // ВЛ. – 2003. – №12. 4.Гавришко Г. “Принц Парадокс”? „Апостол естетизму”? „Король життя”? Зраджений, в’язень, вигнанець, злидар? // ВЛ. – 2000. – №3.

2. Із літератури першої третини ХХ століття (8 год.)

1

XX ст. як літературна епоха, глибинний переворот в естетиці й художній практиці. Формування нових принципів і структур художнього мислення і творчості.

Світова література XX ст.: основні етапи та тен­денції розвитку. Посилення взаємодії національних літератур. Модернізм і авангард. Реалізм у літературі XX ст.: продовження тради­цій, пошуки нових засобів і форм художнього вира­ження. Взаємодія з модернізмом. Елітарна й масова культура.

Учень:

називає розвиток модернізму і авангардизму провідними тенденціями літературного процесу першої половини ХХ століття;

висловлює судження про долю реалізму в літературі XX ст. (з одного боку – продовження тради­цій літератури попередніх епох, з другого – пошуки нових засобів і форм художнього вира­ження, взаємодія з модернізмом);

характеризує роздвоєння культурного процесу на два річища (елітарну і масову культуру) як характерну ознаку ХХ століття.

^ ТЛ Дає визначення понять авангардизм, модернізм (у літературі).

Українська література: Основні риси раннього українського модернізму (О.Кобилянська, М.Коцюбинський, В.Стефаник, Леся Українка, О.Олесь, Б.Лепкий). Посилення зв’язку з культурою Європи, активні націотворчі процеси. Альманах „З-над хмар і долин” - перший маніфест українського модернізму.


Всесвітня історія:

Світ на початку XX ст. (10 кл.).







1.Бергсон А. Два источника морали и религии // История философии в памятниках. – М., 1994. 2.Моклиця М. Філософія модернізму: Шопенгауер і Ніцше: дві естетичні моделі // ВЛ. – 2001. – №8; 2002. – №1-2.

3.Наливайко Д. Література в системі мистецтв як галузь порівняльного літературознавства // Слово і час (СіЧ). – 2003. – №6. 4. Ніцше Ф. Так казав Заратустра. Жага влади. – К., 1993. 4.Шпенглер О. Закат Европы. – Р. н/Д., 1998.

2

Франц КÁФКА (1883–1924)

Перевтілення”


Кафка – австрійський письменник-модерніст.

Своєрідність світобачення і його художнього ви­раження в оповіданні “Перевтілення”. Грегор Замза і його родина.

Особливості стилю Кафки, поєднання реальності і міфотворчості.

Учень:

пояснює, що характерні особливості індивідуального стилю австрійського письменника-модерніста Франца Кафки зокрема полягають у: а) поєднанні реальності і міфотворчості (у його творах, зокрема в оповіданні “Перевтілення”, абсолютно неймовірні, фантастичні події мирно співіснують із цілком реалістичними побутовими замальовками; б) як фантастичні (наприклад, перетворення Грегора на фантастичну комаху), так і вірогідні події (наприклад, смерть згаданої комахи) автор описує підкреслено буденно, неемоційно, зовсім без “експресії”, що є важливою ознакою індивідуального стилю Кафки; в) письменник відтворює трагізм буття “маленької людини”, яка в цьому світі часто відчуває себе “самотньою комахою”, відчуженою і приреченою;

висловлює судження про особливості стосунків Грегора з його родиною;

висловлює особисте ставлення до проблем, що піднімаються в творі, аргументуючи свою точку зору прикладами і цитатами з тексту.

^ ТЛ Дає визначення понять міфотворчість, експресіонізм.

Українська література: Т/л: експресіонізм. Духовні перевтілення героїв М.Хвильового (Новела „Я (Романтика)”


1.Тип „маленької людини” в творах Ф. Достоєвського, М.Горького, Ф. Кафки. 2.“Перевтілення” Ф.Кафки крізь призму „Метаморфоз” Овідія. 3.Фантастика в творах К.Чапека, О.Уайльда, Ф. Кафки.


1.Мунк Е. “Крик”. 2.Ейнем Г. “Процес” (опера), “Перетворення” (музика для оркестру). 3.Х/ф “Замок” (1971, реж. У. Шамані). 4.Х/ф «Перевтілення» (реж. В.Фокін, Росія, 2002). 5.Ф.Кафка в сучасному українському кінематографі. Х/ф „Співачка Жозефіна і мишачий король” за 8 творами Кафки (реж. С.Маслобойщиков, 1994).

1.Затонский Д. Ф.Кафка и проблемы модернизма. – М., 1972. 2.Брод М. О Франце Кафке. – СПб., 2000. 3.Набоков В. Лекции по зарубеж. лит-ре. Франц Кафка "Превращение". – М., 1998. 4.Ковбасенко Л. Ф.Кафка: людина в цьому світі – самотня комаха. Конспект уроку з вивчення оповідання „Перевтілення” // ВЛ. – 1998. – №8.

5.Ніколенко О. Духовні перевтілення героїв Ф.Кафки і М.Хвильового // ВЛ. – 2002. – №2.

6.Затонський Д. Франц Кафка. // Газета „Зарубіжна література” (ГЗЛ). – 2002. – № 34.

7.Вовк Я. Жорстокий світ самотності. Оповідання Ф.Кафки „Перевтілення” // ЗЛ. – 2002. – № 4.

1

Джеймс ДЖОЙС (1882–1941). “Джáкомо Джойс”.

Джойс – ірландський письменник-модерніст, його світоглядні й естетичні позиції. Харак­терні риси поетики модерністських творів Джойса: “потік свідомості”, елемент пародійності й іронізму, яскраво виражена інтертекстуальність.

Психологічне есе “Джакомо Джойс”, його автобіографічний характер.

Учень:

називає та ілюструє прикладами з тексту психологічного есе “Джакомо Джойс” харак­терні риси поетики модерністських творів ірландського письменника Джойса: а) використання “потоку свідомості” (його оповідь “плине, мов ріка” (В.Джеймс), іноді логіка поступається відвертій асоціативності, фрагменти тексту начебто не пов’язані між собою і навіть спеціально розірвані більшими або меншими пропусками і т.д.); б) наявність елементу пародійності й іронізму: так, вже в самій назві твору слово “Джакомо” водночас є і італійським відповідником англійського імені “Джеймс” (ім’я автора – Джеймс Джойс), і своєрідним самоіронічним натяком на знаменитого Джакомо Казанову (пор. “Джакомо Джойс” і “Джеймс Казанова”); в) інтертекстуальність (есе насичене запозиченнями з текстів Біблії (“не його, а Варраву”), Шекспіра (“Гамлет”, “Макбет”), Ібсена (“Ляльковий дім”, “Гедда Ґаблер”);

наводить приклади автобіографічної складової есе “Джакомо Джойс”: автор теж заробляв уроками, його дружину, як і дружину героя твору, звали саме Нора (Барнакль) і т.д.;

^ ТЛ Дає визначення понять “потік свідомості”, інтертекстуальність.




Античний пласт в романі Джойса “Улісс” (Гомер. “Одіссея”).


1.Клімт Г. "Поцілунок". 2.Йєйтс Дж.Б. “Водойма, в якій Пілат умив руки”.

1.Ауербах Е. Мимесис. – М.-СПб., 2000. 2.Гениева Е. Перечитываем Джойса // Джойс Дж. Дублинцы. Джакомо Джойс. – М., 1982. – С.5-22. 3.Хорунжий С. “Уллис” в русском зеркале // Джойс Дж. Собр. соч. в 2-х т. – Т.2. – М., 1997. 4.Борецький М. Міф як засіб художнього осмислення сучасності (урок-лекція: “Джеймс Джойс і його роман “Улісс”") // Відродження. – 1996. – №9. 5.Ковбасенко Ю. Дж.Джойс. Штрихи до портрета. // Тема. – 2002. – № 2.

4

Михáйло БУЛГÁКОВ (1891–1940). “Майстер і Маргарита”.

Булгаков – російський письменник. “Майстер і Маргарита” як вершина його творчості. “Магічний реалізм” роману. Часові шари в творі, художні засоби їхньої зв’язності (сонце, спека в Єршалаїмі межі старої й нової ер – сонце, спека в Москві 1930-х років; спільні образи). Особливості композиції твору Булгакова – “роман у романі”. Реальне та ірреальне в творі.

Булгаков і Київ.


Учень:

пояснює, що видатний російський письменник М.Булгаков народився і виріс у Києві, на Андріївському узвозі є його будинок-музей, а творчість пов’язана з Україною;

характеризує роман “Майстер і Маргарита” як вершину творчості М.Булгакова;

наводить приклади використання автором елементів “магічного реалізму”, нерозривне поєднання реального та ірреального в творі: підкреслено буденні описи магічних, фантастичних вчинків Воланда та його почту, або літання Маргарити на швабрі;

характеризує головних героїв твору;

розповідає про різні часові шари в творі, а також ілюструє прикладами з тексту художні засоби їхнього зв’язку: наприклад, стрижневий мотив спеки: нестерпне сонце в Єршалаїмі на межі старої й нової ер, під час розп’яття Ієшуа (Ісуса), а також сонце, спека в Москві 1930-х років; або наявність спільних образів: Понтій Пілат з його собакою в “єршаліїмській” частині роману, а також на місячній доріжці, що веде до космічного часового виміру;

висловлює судження про особливості композиції твору Булгакова – “роман у романі” (роман Майстра про Ієшуа як складова роману Булгакова “Майстер і Маргарита”);

висловлює особисте ставлення до проблем, що піднімаються в творі, аргументуючи свою точку зору прикладами і цитатами з тексту.

Всесвітня історія: Тоталітарний режим у СРСР. Життя пересічної людини: успіхи, турботи, страхи (11 кл.)


1.Традиції Й.Гете, Е.Т.А.Гофмана в романі М.Булгакова. 2.Філософія Г.Сковороди і її відбиття в романі М.Булгакова. 3.Образ Іуди в творі М.Булгакова та в творах українського письменства (Леся Українка)

1.Нечаєва П. Малюнки до роману “Майстер і Маргарита” (2006). 2.Басиров Г. Графічні ілюстрації до роману (2005). 3.Ілюстрації до роману: Н.Рушева (2002), Н.Сафронов, (2005). 4.Йєйтс Дж.Б. “Водойма, в якій Пілат умив руки”. 5.Катаев Д. “Гела та Бегемот” (2003). 6.Петров А. “Майстер і Маргарита“ (балет). 7.“Майстер і Маргарита” (вистава Театру на Таганці). 8.“Майстер і Маргарита” (вистава Національного акад. укр. драм. театру ім. І.Франка). 9.Суд Пілата (рельєф Західного леттнера собора в Наумбурзі). 10.Т/ф “Пілат та інші” (реж. А.Вайда, ФРН, 1971). 11.Т/ф “Майстер і Маргарита“ (реж. М.Войтишко, Польща, 1989). 8.Х/ф “Майстер і Маргарита“ (реж. Ю.Кара, Росія, 1994). 9.Т/ф “Майстер і Маргарита“ (реж. В.Бортко, Росія, 2005).

Екскурсія: Будинок-музей М.Булгакова в Києві, Андріївський узвіз, 13.

1.Анна Ахматова. Памяти М.А Булгакова // Тема. – 2000. – №2. 2.Назарець В. Булгаков тайный. // ЗЛ. – 1999. – №3. 3.Барков А. Уроки за романом „Майстер і Маргарита” у філософському, світоглядному і біблійному вимірах // ВЛ. – 2004. – №11. 4.Разуменко Т. Иешуа, Воланд и другие. Библейские мотивы в романе М.Булгакова "Мастер и Маргарита" // ЗЛ. – 2000. – №12.


^ 3. Глибинні зрушення в поезії початку ХХ ст. (7 год.)

4

Із західноєвропейської поезії

Глибинні зрушення в поезії XX ст. Творення нової поетичної метамови. Модернізм і основні течії європейської поезії XX ст.

Рáйнер Марíя РÍЛЬКЕ (1875–1926). “Орфей, Еврідіка, Гермес”, “Ось дерево звелось...”

Синтетичний вияв новітніх течій і тенденцій в поезії австрійського поета Р.М.Рільке. Вираження традиції відчуження людини в дегуманізованому світі. Ностальгія за втраченою єдністю людини зі світом.

Рільке і Україна, українські мотиви в його творчості.

ҐІЙÓМ Аполлінéр (1880–1918). “Лорелея”, “Міст Мірабо”, “Зарізана голубка й водограї”.

Шлях французького поета Ґійóма Аполлінéра від неоромантизму до кубофутуризму. Реакція на символізм, звернення до реального, предметно-чуттєвого і його вираження “прямим словом”. Зміна позиції щодо життя, ствердження активно-творчого ставлення до нього.

^ Федерíко Гарсíа ЛÓРКА (1898–1936)

Балада про чорну тугу”, “Гітара”, “Газела про темну смерть”, “Касида про сон під зорями”

Іспанський поет Гарсіа Лорка, його міфопоетика. Синтез у творах міфології і фольклору з поетикою модернізму. Персоніфікація природних сил і стихій.

Учень:

розповідає про модерністські глибинні зрушення в поезії ХХ ст.;

характеризує творчість австрійського поета Рáйнера Марíя Рíльке (1875–1926) як синтетичний, об’єднаний вияв новітніх течій і тенденцій у поезії (на матеріалі творів “Орфей, Еврідіка, Гермес”, “Ось дерево звелось...”);

наводить приклади втілення в творах Р.М.Рільке мотивів: а) відчуження людини в дегуманізованому світі; б) ностальгії за втраченою єдністю людини зі світом; в) українських мотивів;

характеризує творчість французького поета Ґійóма Аполлінéра (1880–1918) як шлях від неоромантизму до кубофутуризму;

підтверджує свої судження прикладами з текстів поезій “Лорелея”, “Міст Мірабо”, “Зарізана голубка й водограй”;

простежує на матеріалі згаданих поезій зміну життєвої позиції поета, ствердження активно-творчого ставлення до життя;

характеризує творчість іспанського поета Федерíко Гарсíа Лóрки (1898–1936) як поєднання міфології і фольклору з поетикою модернізму;

визначає персоніфікацію природних сил і стихій як важливу рису стилю поета, підтверджує свої висновки прикладами з поезій “Балада про чорну тугу”, “Гітара”, “Газела про темну смерть”, “Касида про сон під зорями”;

виразно читає і аналізує вірші Р.М.Рільке, Гійома Аполлінера, Ф. Гарсіа Лорки

^ ТЛ. Дає визначення понять мо­дернізм, авангардизм, а також ілюструє їх прикладами з конкретних поезій.


Всесвітня історія: Перша світова війна 1914 – 1918 р. (10 кл.)

Громадянська війна в Іспанії. Режим Франко (11 кл.)


1. Античність в творах Рільке. Міф про Орфея. 2. Українські переклади Р.М.Рільке Василя Стуса, Юрія Андруховича. 3. Усвідомлене наслідування традицій Р. Рільке в творчості Б. – І. Антонича („Зелена Євангелія”, „Дороги”, „Різдво”). 4. Українська пісенна культура в творчості Р.М.Рільке («Пісня про Правду»).

1.Типологічна спорідненість творчості Г.Аполінера, Р.М. Рільке, Т. Еліота з українською поезією 20 -30 років (М.Зеров, М.Драй- Хмара, Ю.Клен, Б.-І. Антонич). 2. Урбаністична поезія Г.Аполінера і В.Маяковського. Осмислення поетами трагедії першої світової війни.

1. Образ Кармен в ліриці О.Блока і Ф.Гарсія Лорки. 2. „Лорківська” тема в українському письменстві (В.Стус, Д. Павличко).


1.Пастернак Л. “Рільке в Москві”. 2.Джорджоне. “Смерть Орфея”. 3.Рулант Саверей. “Орфей”. 4.Шагал М. “Міф про Орфея”. 5.Шостакович Д. Симфонія №14 (на слова Рільке).

А.Веберн. 6.Ораторія №8. Дві пісні для голосу та ансамблю на вірші Р.М.Рільке. 7.Мійо Д. “Бідування Орфея” (опера). 8.Х/ф. “Заповіт Орфея” (фр. реж. Жан Кокто, 1960). 9.Матісс А. “Портрет Аполлінера”. 10.Кіріко Ж. де. “Портрет Гійома Аполлінера”. 11.Верейський В. “Париж. Міст Мірабо”. 12.Пікассо П. “Голуб”. 13.Пікассо П. Шаржі: “Аполлінер у вигляді Папи Римського, Геракла, французького академіка”. 14.Пуленк Ф. “Звіринець”, “Банальності” (цикл пісень на вірші Аполлінера). 15.Мане Е. “Іспанський гітарист”, “Іспанський балет”. 16.Пікассо П. “Скрипка і гітара”. 17.Кандинський В. “Закохана пора”. 18.Клімт Г. “Поцілунок”. 19.Ноно Луїджі. “Епітафія Ф.Гарсіа Лорки” (у 3-х ч. для солістів хору та інстр.). 20.Мамедов Ю. Три драматичні романси на вірші Ф.Гарсіа Лорки. 21.Т.Мансурян, Я.Верещагін, В.Зубицький (твори на вірші Ф.Гарсіа Лорки).

1.Борецький М. Творцем покликаний Орфей // ВЛ. – 2000. – №1. 2.Наливайко Д. У пошуках єдності зі світом і людьми // Всесвіт. – 1973. – №10. 3.Ніконенко О., Барданова Ю. Філософське осмислення Р.М.Рільке сенсу буття і призначення мистецтва // ВЛ – 2002. – №10. 4.Рільке Р.М. Думки про мистецтво і поезію. – К., 1986. 5.Рильке Р.М. Дыхание лирики: Переписка с Мариной Цветаевой и Борисом Пастернаком: Письма 1926 г. – М., 2000. 6.Лу Андреас Саломе. Р.М.Рильке: из переписки // Вопросы литературы. – 2001. – №5-6.

7.Гришин-Грищук І. До історії одного вірша Гійома Аполлінера // СіЧ. – 1997. – №3. 8.Мележик В. Таємниця народження поезії (урок-дослідження за творчістю Г. Аполлінера) // ЗЛ. – 2003. – №6. 9.Хартвиг Ю. Аполлінер. – М., 1971.

10.Вайсброд М. Федерико Гарсиа Лорка – музыкант. – М., 1970. 11.Гибсон Я. Гренада 1936 г. Убийство Федерико Гарсиа Лорка. – М., 1986. 12.Гарсіа Лорка. Думки про мистецтво – К.: Мистецтво, 1975. 13.Гарсиа Лорка Франсиско. Федерико и его мир. – М., 1987. 14.Осповат Л. Гарсиа Лорка.- М., 1965. 15. Павличко Д. Федеріко Гарсія Лорка // Тема. – 2000. – №2. 16.Новикова М. Федеріко Гарсія Лорка: бенкет катастроф // ГЗЛ. – 2002. – №34. 17.Гладишев В., Пронкевич А. О роли анализа подстрочного перевода для постижения идеи произведения. На примере стихотворения "Гитара" Ф.Гарсия Лорки // ВЛ. – 2000. – №3.

3.

Срібна доба” російської поезії, її модерністські й авангардистські течії.

Олексáндр БЛОК (1880–1921). “Незнайома”, “Весно, весно, без меж і без краю...”, “Скіфи”

Своєрідність символізму в російській поезії. О.Блок – найвидатніший поет російського символізму.

^ Аннá АХМÁТОВА (1889–1966). “Довкола жовтий вечір ліг”, “Дав мені юнь ти сутужную”, “Реквієм”

Акмеїзм, його естетичні засади і поетика у твор­чості Анни Ахматової.

Пізня поезія Ахматової (“Реквієм”). Анна Ахматова і Україна.

Футуризм як авангардистська літературна течія, його естетичні засади. Епатажність, радикальний розрив із літературною традицією, сміливий формальний експеримент, пошуки нових засобів художньої виразності як характерні риси поезії футуризму.

^ Володúмир МАЯКÓВСЬКИЙ (1893–1930). “А ви змогли б?”, “Послухайте!”,

Маяковський – лідер російського футуризму, його непересічна поетична обдарованість. Трагічна доля поета.

Борúс ПАСТЕРНÁК (1890–1960). “Визначення поезії”, “По стіні збігали стрілки...”, “Зимова ніч”

Пастернак і російський футуризм, неоднозначність стосунків поета з футуризмом. Еволюція поезії Пастернака.

Учень:

називає провідні модерністські й авангардистські напрями і течії “срібної доби” російської поезії, а також їхніх найвідоміших представників: символізм (Блок), футуризм (Маяковський, ранній Пастернак), акмеїзм (Ахматова);

визначає символізм як перший модерністський напрям “срібної доби” російській поезії, а творчість О.Блока як один із найповніших виявів російського символізму;

аналізує поезії Блока “Незнайома”, “Весно, весно, без меж і без краю...”, “Скіфи”, відзначає наявність у них елементів символізму (звукопису, натяку, сугестії, символів тощо);

пояснює, що видатна російська поетеса Анна Ахматова (справжнє ім’я – Ганна Горенко) протягом тривалого часу жила в Україні, закінчила гімназію в Києві;

визначає акмеїзм як своєрідну модерністську течію “срібної доби” російській поезії, а творчість Анни Ахматової як одне з найповніших утілень можливостей акмеїзму;

аналізує поезії “Довкола жовтий вечір ліг”, “Дав мені юнь ти сутужную”, відзначає наявність у них елементів акмеїзму (чіткість, ясність і особливу “прозорість” образів);

називає риси пізньої поезії Ахматової: вишукану “простоту” стилю, звернення до наболілих суспільних проблем (“Реквієм”);

визначає футуризм як одну з найяскравіших авангардистських течій “срібної доби” російській поезії, а творчість В.Маяковського як найповніший вияв можливостей російського футуризму;

відзначає органічне поєднання в творчості поета, з одного боку, “сенсаційних ефектів і гарячково-карколомних образів” (К.Чуковський) (“А ви змогли б?”, “Послухайте!”, з другого – щирого і тонкого ліризму;

розповідає про заангажованість поезії Маяковського радянського періоду і фінал поета;

висловлює судження про поетичну творчість відомого російського письменника Б.Пастернака, аналізує його поезії “Визначення поезії”, “По стіні збігали стрілки...”, “Зимова ніч”;

виразно читає і аналізує вірші О.Блока, Анни Ахматової, В.Маяковського, Б.Пастернака.

^ ТЛ Дає визначення понять символізм, футуризм, акмеїзм, а також ілюструє їх прикладами з поезій,що входять до розділу.

Всесвітня історія: Тоталітарний режим, масові репресії 1937-1938 в СРСР (11 кл.).

Перша світова війна. Російська революція 1917 року, розбудова соціалістичної держави у СРСР (10 кл.).

Доля митців слова за часи тоталітарного режиму в СРСР.


До історії термінів «золотий» та «срібний вік»: Гесіод «Труди і дні» та Овідій «Метаморфози»

1.Вплив О.Блока на творчість українських символістів (М. Вороний „Блакитна панна”, ”Інфанта”). 2.Російський та французький символізм. 3.Образ О.Блока в українській поезії (Л.Костенко).

1.Образ А.Ахматової в російській поезії (О.Блок, О.Мандельштам).

1.Образ В. Маяковського в російській та українській поезії (М.Цветаєва, Б.Пастернак, Д.Павличко) 2.Російській та італійській футуризм.

1.Образ Б.Пастернака в російській та українській поезії (А. Ахматова, Л.Костенко) 2.Вплив Б.Пастернака на творчість українського поета В.Стуса. 3.Вплив Р.М.Рільке на творчість Б.Пастернака.


1.Крамськой І. “Незнайома”. 2.Сомов К. “Портрет О.Блока”. 3.Шапорін Ю. “На полі Куликовому” (симфонія-кантата). 4.Шостакович Д. Вокально-інструментальна сюїта “Сім віршів О.Блока”. 5.Свиридов Г. Петербурзькі пісні на вірші О.Блока. 6.Коньонков С. “Портрет О.Блока” (скульптура). 7.Модільяні А. “Анна Ахматова”. 8.Альтман М. “Портрет Анни Ахматової”. 9.Дейнека О. “В.В.Маяковский у РОСТА”. 10.Шагал М. Із серії “Володимир Маяковський”. 11.Свиридов Г. “Патетична ораторія” (за мотивами творів В.Маяковського). 12.Локшин О. “На весь голос” (поема для баса, органу та оркестру). 13.Петров А. “Маяковський починається” (опера-феєрія). 14.Гурт “Сплін”. “Лілічко! Замість листа” (2004). 15.Кербель Л. “В.В.Маяковський” (конкурсний проект пам’ятника для Москви). 16.Чайков І. “В.В.Маяковський” (граніт). 17.Х/ф “Маяковський починався так...” (СРСР, 1958).

18.Піменов Ю. “Портрет Б.Пастернака”. 19.Пастернак Л. “Портрет Б.Пастернака”. 20.Волосов В. “Свіча горіла” (2005). 21.Романс на слова вірша “Зимова ніч” (вик. І.Сказіна). 22.Романс “Свіча горіла” (вик. А.Пугачова, 2001). 23.Масленікова З. “Б.Пастернак” (бюст).

Екскурсія: Ахматівські місця (Київ, Одеса, Крим).

1.Клінг О. “Серебряный век” – через сто лет (диффузное состояние в рус. лит-ре нач. ХХ в.) // ВЛ. – 2000. – №11-12. 2.Бульвинська О. “Серебряный век” русской поэзии в идеомах А.Вознесенского // ЗЛ. – 2000. – №5. 3.Пахарева К., Пахарева Т. Литература «серебряного века»: эстетическое превыше всего // ВЛ. – 2000. – №1. 4.Зайцев В. В русле поэтической традиции (о цикле А.Галича “Читая Блока”) // ВЛ. – 2000. – №11-12. 5.Жирмунский В. Творчество Анны Ахматовой. – Л., 1973. 6.Кац Б.А., Тименчик Р.Д. Анна Ахматова и музыка. – Л., 1989. 7.Найман А. Рассказы об Анне Ахматовой. – М., 1989. 8.Чуковская Л. Записки об Анне Ахматовой. – СПб.-Х., 1996. 9.Марінетті Ф.Т. Перший маніфест футуризму; Чуковский К. Ахматова и Маяковский // Тема. – 1999. – №3. 10.Маяковский в воспоминаниях современников. – М., 1963. 11.Пахарева Т. Владимир Маяковский. Его искания и поэзия // ВЛК. – 2000. – №11. 12.Назарець В., Васильєв Є. Маяковський і Пастернак // ВЛК. – 2002. – №12. 13.Караменов М. “Доктор Живаго” – царство мертвых, срез общественного сознания российской интеллигенции // ВЛ. – 2001. – №2. 14.Пастернак Е. Борис Пастернак.- М., 1989. 15.Бітківська Г. Сторінками лірики Б.Пастернака // ВЛ. – 2001. – №2.

^ 4. Новаторство в драматургії (3 год.)

3

Бертóльт БРЕХТ (1898–1956). “Життя Галілея”

Брехт як драматург-новатор. “Епіч­ний театр” Брехта, його теоретичні засади й творча практика. Проблема моральної відповідальності вче­них за наслідки наукових досліджень у драмі “Життя Галілея”.

Неоднозначність образу Галілея. Інтелектуальний харак­тер драми.


Учень:

пояснює, чому німецького драматурга Брехта називають новатором драматургії і театру: він створив так званий “епічний театр”;

визначає проблему моральної відповідальності вче­них за наслідки своїх наукових досліджень як головну в драмі “Життя Галілея” (бажано, щоб учні підтверджували актуальність цієї проблеми для нашого часу: відкриття вченими страшної сили ядерної енергії і наслідок цього відкриття – незчисленні людські жертви Хіросіми й Чорнобиля; непередбачуваність можливих наслідків клонування тварин і особливо людини тощо);

пояснює, в чому полягає неоднозначність образу Галілея: з одного боку, він талановитий вчений, з другого – конформіст, готовий до співпраці з церквою;

висловлює судження про інтелектуальний харак­тер драми “Життя Галілея”, про наявність у ній проблем, що спонукають людину до роздумів, інтелектуальної напруги;

висловлює особисте ставлення до проблем, що піднімаються в творі, аргументуючи свою точку зору прикладами і цитатами з тексту.




Трактування образу Галілео Галілея в українській поезії (Л.Костенко, Д.Павличко, Л.Кисільов, В.Стус)


1.Ілюстрації до твору (А.Катен, М.Дорохов, А.Романова, Г.Хаустова, Ф.Кремер). 2.Хеллер Б. “Портрет Б.Брехта”. 3.Рембрандт. “Доктор Фауст” (гравюра). 4.Ейнем Г. “Пісня годинника” (для хору і оркестру за словами Б.Брехта), “До нащадків” (для солісту, хору та оркестру за словами Б.Брехта). 5.Вайль К. “Тригрошова опера”. 6.Х/ф. “Галілей” (Італія, 1968). 7.Х/ф. “Життя Галілея” (реж. Л.Джозеф).


1.Брехт Б. Общие вопросы эстетики. О себе и своем творчестве. – М., 1965. 2.Брехт Б. О театре. – М., 1960. 3.Глумова-Глухарева Э. Драматургия Бертольта Брехта. – М., 1962. 4.Братко В. Новаторство Брехта-драматурга (до вивчення драми “Життя Галілея” ) // ЗЛ. – 2000. – №2. 5.Драматургія ХХ ст.: Посібник. – К.-П., 2001. 6.Чирков О. Бертольт Брехт. – К., 1981. 7.Шумахер Е. Жизнь Брехта. – М., 1988. 8.Гонташ Г. "Одначе правий впертий Галілей". Система уроків з вивчення творчості Б.Брехта // ЗЛ. – 2001. – №7.

^ 5. Підсумок (1 год.)

1

Узагальнення та систематизація вивченого протя­гом року матеріалу


Учень:

називає авторів і переказує зміст вивчених протягом року творів;

повторює і систематизує засвоєні протягом навчального року відомості про особливості перебігу світового літературного процесу кінця ХІХ – початку ХХ століття;

^ ТЛ Дає визначення понять: авангардизм, акмеїзм, експресіонізм, імпресіонізм, інтертекстуальність, модернізм, опо­відання-міф, “потік свідомо­сті”, символ, символізм, футуризм.
















залишити коментар
Сторінка2/4
Дата конвертації16.10.2011
Розмір0.61 Mb.
ТипДокументы, Освітні матеріали
Додати документ в свій блог або на сайт

страницы: 1   2   3   4
отлично
  1
Ваша оцінка:
Додайте кнопку на своєму сайті:
uadocs.exdat.com

База даних захищена авторським правом ©exdat 2000-2014
При копировании материала укажите ссылку
звернутися до адміністрації
Реферати
Автореферати
Методички
Документи
Поняття

опублікувати
Документи

Рейтинг@Mail.ru
наверх