Виготовлення виробів з лози icon

Виготовлення виробів з лози


Схожі
Список рукописів підручників для внз, що поступили на грифування в іітзо у січні 2010 року...
Урок №1 Плетіння гачком як вид декоративно -ужиткового мистецтва. Види гачків...
Рецепт це письмове звернення лікаря до фармацевта про виготовлення І видачу ліків...
Міністерство освіти й науки україни одеський технічний коледж Одеської національної академії...
Загальні відомості про ліплення із пластичних матеріалів (солоного тіста)...
Правила зняття мірок; правила вибору тканини; технологію обробки рукавів та комірів...
С. М. Березненко являється співвиконавцем та науковим керівником держбюджетної тематики по...
Загальні відомості про ліплення із пластичних матеріалів (солоного тіста)...
Реферат робота присвячена розробці ефективної технології виготовлення взуттєвих деталей із...
Правила охорони праці при обслуговуванні просочувально-сушильного устаткування для виробництва...
Програма конференції 30-10. 00 Реєстрація учасників конференції, ранкова кава Модератор...
Програма фахового вступного випробування у формі співбесіди для зарахування на навчання для...



Назва реферату: Виготовлення виробів з лози
Розділ: Народні промисли

Виготовлення виробів з лози

З М І С Т

1. Вступ.

Розділ. 1. Лозоплетіння в житті людини

1.1. Історія розвитку лозоплетіння.

1.2. Територіальні особливості лози.

Розділ 2. Ознайомлення з основами лозоплетіння.

2.1. Техніка лозоплетіння.

2.2. Матеріали та обладнання.

Розділ 3. Лозоплетіння декоративно-ужиткового призначення.

Розділ 4. Лозоплетіння в школі.

4.1. Розробка календарно-тематичного плану для виконання практичної роботи.

4.2. План –конспект заняття.

Розділ 5. Майстри лозоплетіння.

Розділ 6. Висновки.

Розділ 7. Література.

1. Вступ.

Плетіння--одне з найдавніших ремесел. Воно виникло, як і кераміка, раніше, ніж обробка дерева, металу, які потребували відповідних знарядь виробництва. Його сліди знайдені археологами ще в неоліті. До наших днів збереглися багаточисельні свідоцтва про плетені предмети першої необхідності з античної епохи.

Віками нагромаджувались технічні прийоми обробки матеріалу для плетіння, уміння використовувати його практичні можливості та художні особливості.

Найбільшого розквіту в багатьох країнах світу досягло мистецтво виготовлення плетених виробів в другій половині ХlХ і початку ХХ століть.

На вишукані меблі, кошики інші предмети домашнього побуту виконані з обкореної лози, пофарбовані барвниками, а інколи і позолочені, з`явився такий попит, що в Франції в провінції Шампань для посадки лози розкорчовувались навіть виноградники.

Цим ремеслом почали займатись багато людей і навіть відкривали спеціальні школи.

В 90-х роках ХlХ століття лозоплетіння широко розвивалося і на Україні, зокрема в Корсунь-Шевченківському. На Чернігівщині збудували лозоплетільний завод.

В теперішній час далеко за межами України відома продукція Чернігівської фабрики лозових виробів. Підтримують і розвивають традиції промислового лозоплетіння Боромленська фабрика “Лоза” на Сумщині.

Великобагачанська фабрика “Веснянка” на Полтавщині, Корсунь-Шевченківська фабрика “Корсунчанка” на Чернігівщині, Ратковська фабрика “Веснянка” на Волині, завод “Маяк” на Хмельниччині, Хустська фабрика “Нарциз” на Закарпатті та багато інших.

Залежно від матеріалу, художнє плетіння поділяють на лозоплетіння, рогозоплетіння та плетіння соломкою.

Лоза – найпоширеніший природній матеріал, який завдяки своїй міцності і зручності в роботі став основою для виготовлення різноманітних побутових виробів великих і малих форм.

Розділ 1.

Лозоплетіння в житті людини.

1.1. Історія розвитку лозоплетіння.

Плетіння з природніх матеріалів , як припускають чимало дослідників належить до первісних виробів, і мабуть випереджує ткацтво та виготовлення керамічного посуду. Але якщо археологія, поки що не дає матеріалу, щоб підтвердити першість плетіння, то етнографія деяких народів Австралії, Південно –Східної Азії, Африки та Америки засвідчує наявність плетіння при відсутності ткацтва. Логічні міркування над цією гіпотезою приводять до висновку, навивання та плетіння простіші, бо не потребують попередньої обробки сировини й особливого устаткування а тому мали виникнути найшвидше.

Найдовші археологічні пам`ятки плетіння – залишки мішків, кошиків, тарілок для хліба, накривок для кошиків і глиняного посуду знайдено в Єгипті, Месопотамії, Балканах, у Великобританії, Швеції та інших, і датуються V-IV тис. до. н. е. В неоліті практично виникли всі основні техніки плетіння: спіральна, полотняна (пряме христовидне плетіння), каркасна, стрічкова, тощо. Здебільшого для плетіння (спірального, полотняного) використовували м`які матеріали: солома , шувар, папірус, очерет, та інші.

Як вже зазначалося, існують підстави вважати, що керамічний посуд спочатку у деяких країнах виготовляли на плетеній основі, тобто кошики для водонепроникнення обліплювали глиною. Під час випалу плетений каркас згорав, а черепок набував необхідної міцності.

У наступні епохи бронзи та заліза плетіння не набувало принципово нових технічних досягнень. Майже всі техніки були вже відомі, й на долю наступних поколінь залишилося тільки їх відшліфувати, дбаючи про різноманітність і досконалість конструкції виробів. В Античних країнах для плетіння частіше використовували прути дерев та кущів, їх коріння та інші матеріали. Тому тут особливо поширилася каркасна техніка плетіння а кошики різноманітного призначення і форми стали основними типологічними напрямами плетеного виробництва.

Деякі предмети з лози Античних міст Північного Причорномор`я за археологічними даними близькі формою і технікою виготовлення до виробів українського лозоплетіння ХVIII –поч. ХХ ст; що засвідчує традиційність ремесла і вікову спадкоємність культури.

Плетення продовжувалось розвиватись у колишніх ремеслах колоніях. Плетені вироби відносились до предметів першої необхідності і виготовляли їх спеціальні майстри кошикарі, плетільники рибальських споряджень та інші.

З вербової лози плели кошики і дитячі колиски, клітки для птахів і вулики.

Плетені вироби багатьох народів позначені національною своєрідністю, використання місцевих матеріалів, улюблених технік плетіння, виготовлення відповідних типів речей. Однак через слабку тривкість природних матеріалів плетені предмети з цих віддалених часів до нас не дійшли. Існують лише різні опосередкові свідчення їх широкого застосування.

Мода на плетені вироби збереглася у продовж всього середньовіччя.

1.2. Територіальні особливості лози.

Найдавніші пам’ятки українського плетіння походять з кінця ХVIII століття і початку ХIХ ст. і зберігаються у музеях Києва, Львова та інших міст. Важливим джерелом пізнання плетених речей початку ХIХ ст., зокрема особливостей їх функціонування на Західному Поділлі та в Карпатах є акварелі львівського художника Ю. Глоговського.

Малюючи людей в народному одязі та побутові сцени він водночас зображав як доповнення плетені кошики, брилі, клітки.

Лозоплетіння таким чином розповсюдилось у місцевостях прилеглих до озер і річок.

У Карпатах і на Поліссі сировиною для плетіння з народних матеріалів були коріння сосни, гілки ліщини тощо.

Найбільші центри плетіння зосереджені у тодішніх Київській, Чернігівській, Полтавській, Волинській губерніях та на Галичині.

Розвитку промислу плетіння з природних матеріалів сприяли засновані у 80-х роках ХIХ ст., школи і навчальні майстерні. Одна з перших таких шкіл виникла у 1879 році у с. Нижнів (тепер село у Тлумацькому районі) у 1891 році в місті Сторожинець на Буковині.

Кошикове ремесло було одним з самих розповсюджених промислів Росії на Україні. Крім Підмосков`я великими центрами кошикового ремесла були Костромська, Ярославська, Іванівська, Казанська, Володимирська, Оренбургська а також Чернігівська, Київська, Харківська, Волинська та інші губернії. Йшли роки, цей промисел поступово втрачав своє значення.

Але все ж таки масштаби в наші дні залишилися значними. Талановиті майстри і тепер не перестають вражати нас багатством фантазії; витонченістю своїх виробів, прикрашаючи інтер`єр сучасних квартир і громадських споруд, а також експозиції наших музеїв.

Розділ 2.

Ознайомлення з основами лозоплетіння.

2.1. Техніка лозоплетіння.

Існує декілька видів (основних) плетіння. Найпростіший--плетення одним кінцем. Цим способом в основному заплітається стінки виробів. При замкнутому контурі (круг, овал) і безперервному плетенні кількість стоячків повинна бути непарною.

Плести одним кінцем можна не тільки через один стоячок-- один спереді, другий ззаді, але і в іншому порядку один спереді, два ззаді, один ззаді два спереді, два ззаді два спереді.

Плетення двома кінцями рядове застосування при безперервному плетенні з парним числом стояків.

Плетення двома кінцями мотузочкою – цей спосіб застосовується на початку плетення, так як цим способом за один прохід закріплюється, фіксується в конкретному положенні, а також для відокремлення одного виду плетення від другого.

Плетення трьома кінцями (мотузочка в три прути).

Цей вид плетення застосовується для оформлення початку плетення або його закінчення, а також для відокремлення одного виду плетення від іншого. Інколи його застосовують і для суцільного плетіння, коли потрібно одержати красиву річ.

Плетення парним прутом.

Починати плетення цим способом потрібно починати з 2-3 мотузочок в два або три прути.

Плетення починати з комельків. Два прути комельками заводять за стоячок один і потім обігнути стоячок спереді два і ззаді стоячок три виводять на зовні. Наступні два прути заводять за стоячок, заплітають в стоячках і виводять на зовні. Таким чином вплітаються по два прутики до кожного стоячка. Після цього кожна пара заплітається за наступні два стоячки і до тих пір поки не закінчаться прути.

Всі пари прутів повинні обігнути кількість стоячків.

Плетення косички.

Косичку з кінців стояків плетуть так. Крайній лівий стояк загинають вправо на зовні, поруч з ним укладають два прути однакові із стояком довжини і товщини; кошлеві кінці випускають всередину на 2,5-3 мм. Між другим та третім стояками закладають два прути, випускаючи кошлеві кінці назовні, а вершинні в середину.

Потім притискають їх кінцем другого стояка, загинаючи їх назовні вправо: кінець третього стояка загинають так само, як і кінець першого, а поруч з ним кладуть два прути кошлевими кінцями всередину. Так за рахунок додаткових прутів один бік звернено подвійні, а в другий – потрійні кінці. Дальша робота полягає у плетінні косички по два прути вправо і по три – вліво. З перекладених трьох прутів вліво після повороту їх вправо вплітають тільки два прути, а третій обрізають. Після зникання кінців плетення косички всі прути слід висмикнути, а на їх місце протягнути кінці плетених стояків. Накладну косичку плетуть у три, або чотири пари прутів простим плетенням, перекладаючи прути то вправо то вліво.

Плетення загинки.

Загинку, в чотири прути, плетуть так:

Стояк 1 перегинають через товсте шило або прути і огинають ним наступні два стояки із зовнішнього боку і три – з внутрішнього, а кінець виводять назовні. Стояком два огинають із зовнішнього боку наступні два стояки, а з внутрішнього – один. На цьому плетення стояком один закінчують. Потім загинають стояк п’ять, огинають ним із зовнішнього боку два стояки , а з внутрішнього – один і кінець виводять в один проміжок з стояком два. Після цього плетуть стояками три та шість, як стояками один та п’ять. У такій самій послідовності заплітають усі стояки, залишаючи в проміжках кінець одного з них.

Після змикання фігури кінці чотирьох стояків треба протягти під перший у тому місці, де було зроблено загин через шило, а в три наступні так, щоб між кожного парою стояків був обрізаний кінець.

Плетення полотнища із стрічок.

На кришці стола в ряд розкладають стрічки, що утворюють основу. Кінці одного боку стрічки при-кріплюють до кришки стола. У поперечно-му напрямі в основу вплітають стрічки утка. Плетення через одну стрічку утворює простий рисунок полотна, а плетення через дві стрічки утворює рисунок паркетиком. Урізноманітнивши порядок закладення стрічок утка в основу, можна плести полотно у вигляді килимових доріжок

Пошарове плетення.

Це плетення утворюється кількома прутами через один стояк. Для пошарового плетення потрібні прути однакової довжини та товщини. Починають плести колелевим кінцем прута, обплітають чотири стояки і кінець за-лишають на зов-нішньому боці. Прут притиска-ють, він має бути трохи піднятим. Починають плести кожен новий прут від нового стояка з лівого боку і закінчують біля першого вихідного стояка. Усі кінці прутів при цьому знаходяться із зовнішнього боку.

Потім беруть будь-який із заплетених прутів і обплітають ним наступний стояк, що залишився, обплітають наступним прутом з лівого боку. Плетення продовжують доти, поки не зімкнеться коло і не буде заплетений цілий шар прутів. У такий спосіб виплітають другий шар, потім третій і так до кінця плетення. Починаючи і закінчуючи плетення, кінці всіх прутів слід залишати в середині кошика.

Плетення рядами.

Його починають найкоротшими прутами. Прутом обплітають стояки, що стоять прямо, залиша-ючи із зовніш-нього боку вершинні кінці завдовжки 8-10 см. Другим прутом починають плести з наступного (другого) стояка з правого боку. Далі починаючи від третього стояка, плетуть третім прутом і т.д.

Квадратне плетення.

Починають комлевим кінцем прута і прокладають через два стояки, рахуючи кутовий стояк. Плетуть доти, поки до вершинного (кута) кінця прута на зовнішньому боці залишиться 8-10 см. Другим прутом починають плести з правого боку з другого стояка. Плетуть через два стояки, виводять кінець прута назовні на два стояки раніше, ніж перший. Дальші прути плетуть так само до утворення квадрата, тобто висота виплетеного ряду повинна бути рівна відстані між двома стояками. Закінчивши плетення першого ряду квадратів, плетуть другий, але починають його вже з наступного стояка і вершинними кінцями прутів. Так плетуть наступні ряди квадратів до потрібної висоти.

Загинка в три пари прутів.

Кінці стояків стінок кошиків обплітають так званою загинкою. Для цього під будь-який із стояків підставляють шило, згинають стояк всередину і обгинають ним два наступні стояки з правого боку.

Так само згинають наступні стояки. Після того, як будуть зігнуті три стояки, першим зігнутим стояком обгинають два стояки із зовнішнього боку і кінець виводять назовні. Те саме роблять із іншими загнутими стояками і з наступними прямими стояками з правого боку. У такий спосіб складають три пари зігнутих стояків. Аналогічно плетуть загинку з чотирьох пар прутів. Відмінність у тому, що в цьому випадку із зовнішнього боку обгинають не по два, а по три стояки, а з внутрішнього – по два стояки.

Загинка косою з трьох пар прутів.

Цим видом закінчують плетення стінок кошиків та інших предметів. Під один із стояків підставляють шило і згинають стояк назовні. Так само згинають і другий стояк. Перший прут за допомогою шила проводять під другим, обгинають один стояк і виводять всередину.

У цьому місці, забравши шило, вставляють клиночок, щоб позначити початок плетення. Це потрібно також для закінчення плетення кошика.

Третій стояк згинають над першим і залишають із зовнішнього боку, а другий згинають над третім і залишають в середині.

Першим стояком обгинають один стояк і виводять назовні. Згинаючи перший і третій прути, а також крайній прямий стояк одержують першу пару прутів. Другим стояком обгинають один стояк, виходять на зовні і загинають його за крайнім стояком, одержуючи другу пару прутів. Аналогічно складають третю пару.

З трьох зігнутих разом прутів залишають крайній з правого боку, а рештою двома плетуть у такий же спосіб другою парою і за наступним стояком виводять назовні. Так само діють із наступними парами прутів, загинаючи весь час крайній прут з правого боку. Закінчуючи плетення, кінці, що залишились від трьох пар прутів ховають у косу, а решту зрізають. Таку ж косу можна плести із п’яти пар прутів. Спосіб плетення такий самий, але , починаючи плетення, замість двох стояків, обгинають три і першим стояком обгинають зовні два прути .

Ажурне плетення.

Всі попередні види плетення належать до суцільного густого плетення. Ажурним називається плетення відкритими чарунками. Види цього плетення різноманітні. У виготовленні плетених меблів застосовують прості і досить складні рисунки фігур.

Для більшої міцності ажурне плетення в окремих місцях скріплюють або мотузочкою в два прути, з’єднуючи комлеві кінці прутів цією мотузкою, або товстішими прутами і пластиною, які обвивають разом з прутами стрічкою.

При цьому застосовують два види обвивки: всередині плетення прути обвивають стрічкою, а утворені кінці прутів обвивають разом з крайніми стояками; основи обвивають перехресною обвивкою через прут.

2.2.Матеріали та обладнання.

На робочому місці повинен бути міцний стіл, висотою до 650 мм, довжиною 750 мм, та шириною 440 мм з дерев`яною кришкою і висувними ящиками для зберігання інструменту, цв`яхів, шурупів. Для сидіння потрібно самостійно виготовити стілець з лози із спинкою з фанери, який відповідав атронометричним даним того, хто буде плести.

Верстати, полички та інше знаряддя повинні бути міцними, стійкими надійно прикріплені до підлоги, по висоті зручними для роботи. Для заготовки лози, підготовки її до плетіння і виготовлення виробів потрібно мати :

садовий ніж - для зрізання прутів, обрізання їх кінців у виробах, розколювання прутів;

прямий ніж - для зрізання прутів, різання при виготовленні вироба, розколюванні прутів, струганні пластин;

сікач – для зрізання прутів, торцювання та інших операцій поперечного різання прутів;

садова ножовка з косим зубом – для різання”на себе” ;

ножовка по дереву з рівним мілким зубом – для поперечного різання мебельних заготовок, деталей з пиломатеріалів, фанери;

серповидний ніж – для різання прутів і мебельних заготовок;

щемилка – для обкорування прутів лози;

колунок – для розколювання прутів;

жамка – для гнуття і рихтування прутів;

слюсарний молоток – для забивання цвяхів;

кліщі – для витягування цвяхів;

кусачки – для перекушування дроту та цвяхів;

плоскогубці – для протягування кінців прутів та загинання цвяхів;

круглогубці – для загинання цвяхів, виготовлення гачків з дроту та інше;

шила різних товщин – для розведення плетення, при обробці кінців прутів, виготовленні ручок таін;

ручна або електрична дрель з набором свердл – для свердління отворів під шурупи та інше;

ручний оббрискувач – для зволоження лози при плеттенні;

викрутка – для закручування шурупів;

ручний або електричний заточний верстат, бруски, напильники – для загострення ріжучого інструменту;

слюсарна лінійка (1=500мм) металева рулетка (1=2000мм) для контролювання розмірів;

різні струбцини – для закріплення елементів виробів при складанні;

слюсарний інструмент (тиски настільні, ножівка по металу, рашпиль та ін.) – для виготовлення нескладної форнітури;

столярний інструмент (рубанок, рашпиль по дереву, шерхебель, напівфуганок) – для виготовлення елементів з пиломатеріалу;

Ручний інструмент повинен бути високоякісним, справним, відповідати роботі, яка виконується.

Ручки виготовляють з сухої, твердої та в’язкої деревини і надійно закріплюють до інструменту.

Ножі носять в футлярах, які закривають ріжучу частину по всій довжині. Також потрібно мати клеєну фанеру, деревостружкові та деревоволокнисті листи, стрічки та трубки з полівінілхлоридного пластику, лаки та емалі нітроцелюлозні, пентафталеві (ПФ—283) та їх розчинники, замш, металевий низьковуглецевий дріт, органічні барвники, цвяхи, шурупи, клей ПВА, мебельно-декоративну бавовняну тканину, бавовняні нитки.

Розділ 3.

Лозоплетіння декоративно-ужиткового призначення.

Світ речей, що оточують нас вдома, аж ніяк не байдужий для нас. І тому, мабуть, варто подбати про те, щоб він був не бездушно-стандартним, а міг би розповісти дещо про те, що ми цінуємо в житті, чого прагнемо і що вміємо робити. Не слід забувати, що часом люди, побувавши в нашому домі, можуть цілком змінити свою думку про нас.

Промисловість випускає великий асортимент виробів для прикрашання житла. Проте кожен прагне надати своїй домівці, індивідуальності, неповторності.

В атмосфері нашої духовності, серед красивих речей, зроблених нашими руками, в теплому, приємному, комфортабельному мікрокліматі нашого дому ми починаємо менше нервувати через невдачі на роботі поступово навчаємося м’ягше ставитись до людей, потроху набираємо впевненості в собі.

Домашній інтер’єр досить гарно можуть прикрасити майстерно виконані вироби з лози. Найпоширеніший вид плетених виробів господарсько-побутового призначення – кошики. Їх плетуть із зеленого і білого прута, а також із прутових стрічок. Кошики із зеленого прута простіші й міцніші. Їх призначено для різних господарських потреб та перенесення і транспортування кормів, овочів, плодів тощо. Кошики з білого прута чи стрічки відзначаються легкістю та витонченістю. Великого поширення набули різні ручні кошики, дорожні, кошики для білизни і т.д.

Наприклад, для виготовлення кошика найпростішої форми спочатку виготовляють рамку. З горіхових або вербових прутів середньої товщини згинають два однакових обручі потрібного розміру.

Кінці обруча скріплюють дротом, тонкою міцною шворкою або тонкими цвяхами. Заготовлені обручі вставляють хрестоподібно один в одного і скріплюють цвяшками.

Місце схрещення обручів обплітають прутом або стрічкою, або стрічку міцно заплітають на хрестовині кілька разів. Утворюються зірочки, які скріплюють обручі. Вони призначені також для прикріплення до нижньої частини кошика поздовжніх зігнутих стовпчиків-ребер кошика (не менше ніж по одній парі з кожного боку обруча).

Зірочку для окріплення обручів і закріплення стовпчиків кошика можна виплести і іншим способом.

Для поздовжніх стовпчиків кошика беруть прути товстіші ніж для плетення. Довжина стовпчиків та їх вигини мають бути такі, щоб форма кошика була симетрична.

Простим плетенням, починаючи від зірочки, плетуть дно кошика до його середини. Під час плетення для більшої міцності вставляють нові повздовжні стояки, оскільки відстань між першою парою стоячків значно збільшується. Так заплітають дно кошика.

Також можна плести з лози крупний кошик, овальний кошик, прямокутні кошики, напівкруглі та кутові кошики, призначені для зберігання легких предметів. Їх можна повісити на стіну або поставити в куток.

Багато кошиків також закривають кришками, які теж плетуть з лози. Плетуть кошики для паперів, дно яких роблять з дошки або плетуть з прутів, а от у кошиках для рукоділля середину оббивають кольоровим шовком, сатином, оксамитом чи іншими тканинами. З лози плетуть звичайні та рамкові клітки.

Бутель великого розміру, щоб краще було його зберігати, зручніше переносити та перевозити, замикають у футляр, сплетений із зеленого прута. Плетуть його так само, як і кошики.

Для зберігання газет та журналів зручно користуватися газетницею, яку вішають на стінку. Газетниця складається з двох виплетених стінок (передня меншого, а задня більшого розмірів). Основи стінок прибивають до дна з дощечки. Передню стінку трохи відгинають вперед. Стінки з боків з’єднують дужками.

Для зберігання щіток для одягу та взуття виготовляють кошики (на одну, дві і більше ) щіток. Спочатку згинають задню рамку і її заплітають, потім до нижнього краю рамки прибивають дно з дощечки. До країв дна прикріплюють стояки і заплітають їх на висоту до 12-15 см.

Плетуть з лози і крісла. Крісло, виконане візерунковим плетенням, каркас якого збивають з планок перерізом 6 + 12 см. Квадратне крісло, яке відзначається простотою конструкції, міцністю та зручністю в користуванні. Ніжки цього крісла високі – до підлокітника.

Крісло “підкова” виконують з підковоподібною спинкою, розташованою в одній площині з підлокітниками. Передня сторона рами – сидіння цього крісла пряма, бокові та задня – у вигляді дуги. Висота задніх ніжок – до підлокітників, а передніх – тільки до рами сидіння. Проміжки – таврові або хрестовинної форми.

Крісла-гойдалки призначені для відпочинку в напівлежачому стані. Тому їх роблять з похилом спинки 15-20 градусів. Щоб крісло похитувалось ніжки встановлюють на дугоподібні вигнуті полозки, а щоб воно не перекидалось, кінці полозків, які виступають за задні ніжки, залишають прямими.

Крісла-гойдалки повинні бути досить міцними і не розхитуватись від погойдування.

Диван за формою та конструкцією являє собою розширене крісло або два крісла складені разом, тільки без підлокітників. Конструкція плетеного дивана відрізняється від конструкції інших диванів додатковою (середньою) парою ніжок. Їх вставляють, щоб запобігти прогинанню та поломці тонких деталей і рами сидіння.

Також з лози ще плетуть прямокутні столи та столи на одній ніжці з плетеною кришкою.

Розділ 4.

Лозоплетіння в школі.

Вивчаючи лозоплетіння, в’язальник-початківець тільки на перших порах повинен дотримуватись взірців, оригіналів та рекомендацій. Коли учень вивчив і освоїв на практиці методи і види плетення, він може в подальшому проявляти свою фантазію. В цьому і є суть творчого процесу. Вироби видатних майстрів служать взірцями довгий час. І саме вони підказують шлях до самовдосконалення. В процесі набирання навиків учень вдосконалює свою працю. В пошуці нових форм, ліній, композицій проходить шлях до творчих звершень. Але добре знати ремесло – це ще не означає бути ремісником.

Ремесло – це перша дорога до успіху. Далі нас вчить природа – великий художник. Звичайно, вчитися плетінню нелегко. Часто трапляється, що вже в готовому виробі знаходяться помилки, але плетеного не розпустити. Тому на початку учням потрібно чітко дотримуватись вказівок та рекомендацій як, чим, і вякій послідовності плести. З самого опчатку в’язання необхідно дотримуватися чистоти і акуратності виробу.

Необхідно розвивати в учнів просторову уяву і вміння використовувати в роботі побачене в природі.

4.1. Розробка календарно-тематичного плану для виконання практичної роботи.



п/п

Назва теми

Кількість

годин

Дата




Вступ. Виготовлення кошика для білизни.

Підбір стояків за довжиною і товщиною.

Виготовлення каркаса.

Кріплення прутів основи до менших сторін дна і кришки.

Плетення дна і кришки.

Кріплення стояків.

Плетення бокових стінок методом простого плетення.

Кріплення кришки до кромок бокових стінок.







4.2.План-конспект заняття.

Конспект уроку.

Тема: Плетення з лози. Ознайомлення з історією розвитку лозоплетіння та технологією плетення.

Мета навчальна: ознайомити учнів з історією розвитку плетення та технологією плетення.

Мета розвиваюча: розвинути в дітей вміння заготовляти природний матеріал – лозу.

Мета виховна: виховати любов до природи; ДУМ та його митців.

Обладнання: ілюстративний матеріал, картини, зразки, вироби майстрів.

Інструменти та матеріали: ножиці,сікатор, шила, щемилка, лоза.

Хід уроку.

І.Організаційна частина.

а) на перерві (підготовка робочих місць учнів, вчителя, дошки, унаочнення).

б) на уроці (організація учнів, активізація уваги).

ІІ. Повідомлення теми і завдання уроку.

Вступна бесіда. Привітавшись з дітьми оголошую тему уроку “Лозоплетіння”.

Завдання уроку.

Ознайомлення з історією розвитку лозоплетіння.

2.Технологія плетення та інструменти для плетіння.

3. Споглядання виробів видатних майстрів.

4.Сприймання та оцінка виробів на які зверталася увага.

ІІІ. Розповідь учителя.

Даю кортку розповідь про історію виникнення лозоплетіння; розповідаю про технологію плетіння з лози та інструменти, які необхідні для плетення.

ІV. Активізація уваги учнів.

Показую учням вироби з лози різних майстрів. В ході показу аналізую роботи.

V. Підведення підсумків уроку.

Назвіть відомі центри лозоплетіння ?

Які ви знаєте види плетення ?

Які матеріали та інструменти використовують для

лозоплетіння ?

Чи сподобався вам сьогоднішній урок ? Чим ?

VІ. Оголошення домашнього завдання.

Розділ 5.

Майстри лозоплетіння.

Село Вербіж, назване іменем верби, бо по берегах річок Сопівки та Прута з давніх-давен дуже багато лози. Ще у XVI ст., як засвідчують писемні джерела, тут займалися лозоплетінням.

І зараз у Вербіжі живе та працює відомий своїми виробами по цілій, Україні майстер по лозоплетінню, Лаврук Ярема Кузьмич.

Займається Ярема Кузьмич цим промислом вже протягом 20 років.

Мав виставки у м. Києві, також організовує по 2 рази на рік виставки у м. Івано-Франківську. Знають його роботи у Дніпропетровську та Сімферополі, де він робив літнє кафе загальною площею 300 квадратних метрів.

У 1988р. п. Лаврук створив кооператив “Вербиченька” у с. Вербіжі, де мав понад 10 працівників та одночасно учнів. Та нажаль за різних причин на даний кооператив припинив своє існування, тепер Ярема Кузьмич займається своєю улюбленою справою життя вдома.

Учителів Ярема Кузьмич не мав жодного, бо одні старі майстри померли, а інші просто не захотіли передавати секрети майстерності лозоплетіння, щоб не мати конкурентів серед молодих. Літератури з лозоплетіння на той час теж було годі шукати.Тому, доводилось молодому майстрові з Нижнього Вербіжа, як кажуть, доходити всього своїм розумом та руками. Робив десятки зразків, переробляв їх. Родичі та друзі з нього просто кепкували, мовляв, маєш диплом інженера, отож і займайся своїм ділом, а не кошиками вербовими.

-- А мене, -- говорить Ярема Лаврук, -- саме оті прутики, їхня гнучкість і пластичність, золотистість причарували.

Сьогодні, на рахунку майстра з Нижнього Вербіжа, незлічена кількість різних виробів: меблі, сумки, дитячі іграшки і т.п. І всі вони різні, двох однакових речей не знайти. Кожна з них оригінальна, зроблена зі справжнім художнім смаком. Оформлений лозою інтер’єр кафе у с. Турка, здивує навіть маститих майстрів.

Основними інструментами у роботі майстра є сікатор, садовий ніж, колунки, круглогубці, набір різних шил.

Має Ярема Кузьмич 1 га лугу, засадженого сортовою лозою, яку майстер привозив із Закарпаття. Та також , багато лози є на річках.

Ярема Кузьмич передав свій досвід , вже понад пів тисячі учням, проводячи тримісячні курси з виданням дипломів майстрів по лозоплетінню.

А ось зразки деяких, з багаточислених його виробів:

Розділ 6.

Висновки.

Я думаю, що художнє плетення відіграє важливу роль в розвитку декоративно-ужиткового мистецтва. Цей вид мистецтва, як і інші походить з сивої давнини, а його вироби завжди знаходять місце у побуті.

Ознайомившись з усіма тонкощами цього мистецтва стає зрозуміло, що праця клопітка, але водночас цікава та захоплива.

Говорячи про плетення виробів з лози різної форми та призначення, застосовуючи різні методи та види плетення необхідно керуватися насамперед метою виконання. Так, як від цього залежить якість конструкцій виробів, міцність, надійність, довговічність. Якщо виріб буде знаходитись в квартирі, то він повинен відповідати за своїми художніми характеристиками стильній єдності інтер’єра в цілому. Будь-яке ускладнення форми повинно бути оправданим. Мистецтво лозоплетіння не тільки в тому, який вид плетення він використовує, але і як цей вид відповідає раціональності і призначенню предмета.

Якщо взяти дані з історії художнього плетення стає дивно, що людина з давніх давен займалася плетенням різних виробів, які до нашого часу не змінили значних форм. Так, два стільця знайдених в гробниці Тутанхамона цілком відповідають стандартам сучасного дизайну.

Уміння плести хороші, якісні вироби притаманні тим людям в яких є певний досвід у цій сфері. І напевне, щоб стати справжнім майстром, знавцем, потрібно послідовно оволодіти окремими видами плетення , потім навчитись виготовляти окремі елементи виробу, тільки після цього можна цілком перейти до виготовлення виробів.

Досвід і практика показали, що інтерес до плетених виробів і попит на них постійно зростає, а саме лозоплетіння удосконалюється і стає більш якісне і красивіше.

Розділ 7.

Використана література.

1. Воропай О. “Звичаї нашого народу.”

2. Енциклопедія “Мистецтво України.” 1991р.

3. Стегенко А. Ф. “Виготовлення плетених виробів.” 1991р.

4. Тарасенко В. М., Петрова А. І. “Конструювання і виробництво плетених меблів.” 1983р.

5. Чернишов Г. А. “Виробництво плетених виробів.” 1961р.

6. Чесноков В. І. “Виробництво кошиків та плетених виробів.” 1940р.

7. Антонович В. Б. “Мистецтво.” 1979р.

8. Чернишов Г. О. “Меблі та інші вироби з лози.” 1946р.

9. Царук В. В. “Прикрась свій дім.” 1988р.




Скачати 208,29 Kb.
залишити коментар
Дата конвертації16.10.2011
Розмір208,29 Kb.
ТипДокументы, Освітні матеріали
Додати документ в свій блог або на сайт

хорошо
  1
Ваша оцінка:
Додайте кнопку на своєму сайті:
uadocs.exdat.com

База даних захищена авторським правом ©exdat 2000-2014
При копировании материала укажите ссылку
звернутися до адміністрації
Реферати
Автореферати
Методички
Документи
Поняття

опублікувати
Документи

Рейтинг@Mail.ru
наверх