Навчальна програма для вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, які здійснюють підготовку молодших спеціалістів на основі базової загальної середньої освіти Укладачі icon

Навчальна програма для вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, які здійснюють підготовку молодших спеціалістів на основі базової загальної середньої освіти Укладачі


Схожі
1   2   3   4   5   6
повернутися в початок

^ 2.2. ОСНОВИ ТЕРМОДИНАМІКИ


Під час вивчення теми розглядається перший закон термодинаміки як закон збереження енергії щодо теплових явищ. Наголошується на шляхах зміни внутрішньої енергії системи (виконання роботи та теплообмін). Роз­межовуються поняття роботи газу та роботи над газом з використанням відповідних математичних моделей та графіка ізотермічного процесу. Детально аналізується рівняння першого закону термодинаміки щодо різних теплових процесів. Варто розглянути ізольовану термодинамічну систему та її властивості. Актуалізується та поглиблюється поняття внутрішньої енергії, формули для об­числення кількості теплоти в різних теплових процесах.

Потрібно формувати розуміння того, що важливим наслідком першого закону термодинаміки є обгрунтування неможливості створення вічного двигуна, а другого закону - необоротність фізичних процесів і напряму самочинного переходу теплоти. Поняття необоротності поширюється на довільні природні процеси.

Варто звернути увагу на необоротність хімічних, біологічних та фізіологічних процесів і можливість їх призупинення на конкретних прикладах. Вивчається принцип дії теплових двигунів та холодильних машин, їх ККД та значення для народного господарства, повязані з їх використанням екологічні питання.






Внутрішня енергія тіл. Два способи зміни внутрішньої енергії тіла. Робота газу. Перший закон термодинаміки. Застосування першого закону термодинаміки до ізопроцесів. Рівняння теплового балансу для найпростіших теплових процесів. Адіабатний процес.

^ Необоротність теплових та інших процесів

Теплові машини. Принцип дії теплових двигунів. Двигун внут­рішнього згоряння. Парова і газова турбіни. ККД теплового двигуна. Шляхи підвищення ККД теплових двигунів. Роль теп­лових двигунів у народному господарстві. Холодильна машина.


Демонстрації


^ 1. Зміна внутрішньої енергії тіла внаслідок виконання механічної роботи.

  1. Властивість адіабатного процесу.

  2. Необоротність теплових процесів.

  3. Моделі теплових двигунів.






Студенти:

висловлюють судження про необоротність фізичних, хімічних, біологічних, фізіологічних та інших природних процесів;

називають та описують поняття: внутрішня енергія ідеального одноатомного газу, робота газу, робота над системою, необоротність теплових процесів, ККД теплового двигуна;

формулюють перший закон термодинаміки;

пояснюють принцип дії теплових двигунів, холодильної машини компресорного типу;

наводять приклади застосування теп­лових двигунів на транспорті, в енергетиці, у сільському господарстві; їх вплив на оточуюче середовище, біологічні системи та шляхи його зменшення;

аналізують чинники та наслідки порушення теплового балансу планети та пропонують шляхи зменшення негативних впливів;

використовують отримані знання для: обчислення роботи газу за графіком залежності тиску від об'єму; пояснення на основі першого закону термодинаміки напряму самочинного переходу теплоти;

розв'язують задачі з використанням рівняння пер­шого закону термодинаміки та формул, які були ви­вчені в даній темі.


24/

76

Розділ 3. Електродинаміка





^ 3.1. Електричне поле

Вивченням цієї теми розпочинається важливий етап формування уявлень та знань про електромагнітне поле та його властивості. На прикладі електростатики вводяться основні характеристики силового поля. Важливість теми визначається її значенням для вивчення і усвідомлення поняття такого виду матерії як поле.

Значна увага приділяється формуванню правильних уявлень про електричний заряд як властивість елементарних частинок, що проявляється в процесі їх електромагнітної та інших взаємодій; дискретність заряду, елементарний заряд; закон збереження заряду як прояв фундаментального закону природи.

Поняття електричної сталої формується під час вивчення закону Кулона та розв’язування задач на визначення сили взаємодії точкових зарядів, що розташовані на одній прямій. Уявлення про матеріальність електромагнітного поля формується шляхом вивчення питань про близько- та далекодію, силових і енергетичних характеристик поля.

Важливим етапом вивчення властивостей електричного поля є дослідне вивчення спектрів електричних полів заряджених тіл різної форми і знаків. Метою цих досліджень є встановлення умов утворення однорідних електричних полів і особливостей розподілу вільних носіїв електричного заряду в провідниках. Акцентується увага на відсутності електричного поля всередині провідника та на практичному застосуванні цього явища.

Під час розв'язування задач у більшому обсязі використовується математичний апарат для визначення напруженості електричного поля точкового заряду, нескінченно довгої зарядженої дротини, площини та електропровідної сфери. Варто наголосити на тому, як впливають електричні поля на живі організми.






Електризація тіл. Види електричних зарядів, їх взаємодія. Електричний заряд, його дискретність, елементарний заряд. Закон збереження електричного заряду. Закон Кулона. Діелектрична проникність середовища.

^ Електричне поле. Напруженість електричного поля. Робота електричного поля під час переміщення заряду. Потенціал. Різниця потенціалів. Напруга. Зв'я­зок між напругою і напруженістю.

Провідники в електричному полі. Електростатич­ний захист. ^ Дія електричного поля на живі орга­нізми. Діелектрики в електричному полі. Поляризація діелектрика.

Електроємність. Конденсатор. Види конденсаторів та використання їх у техніці. Послідовне та паралельне з'єднання конденсаторів.

Енергія електричного поля.

Демонстрації:


  1. Будова і дія електрометра.

  2. Закон Кулона.

  3. Електричне поле заряджених кульок.

  4. Електричне поле двох заряджених пластин.

  5. Провідники в електричному полі.

  6. Будова і дія конденсатора постійної та змінної ємності.

  7. Енергія зарядженого конденсатора.






Студенти:

висловлюють судження про електричне поле як складову єдиного електромагнітного поля;

називають та розрізняють поняття: електричний заряд, електричне поле, напруженість електричного поля, принцип суперпозиції полів, діелектрична проникність середовища, полярні й неполярні діелектрики, енергія електричного поля, різниця потенціалів, напруга, електроємність;

формулюють закони Кулона та збереження електричного заряду;

аналізують та записують формули: напруженості електричного поля, напруженості поля точкового заряду, зв'язку між напругою і напруженістю, роботи сил електричного поля під час переміщення заряду в однорідному електричному полі, електроємності, електроємності плоского конденсатора, енергії електричного поля, енергії зарядженого конденсатора;

наводять приклади практичного використання явища електростатичної індукції, конденсаторів;

використовують набуті знання для розв’язування задач на закон збереження електричного заряду, закон Кулона, на розрахунок роботи електричного поля; визначення напруженості й потенціалу електричного поля в даній точці простору; на використання зв'язку між напругою і напруженістю електричного поля, на знаходження електроємності плоского конденсатора; на визначення енергії електричного поля; для розрахунків батареї конденсаторів;

класифікують конденсатори та читають їх характеристики.




^ 3.2. Закони постійного струму


Основною метою вивчення теми є поглиблення знань студентів про природу, умови виникнення та існування постійного струму, таких понять як сила струму, напруга, опір. Формуючи поняття опору, потрібно звернути увагу, що електричний опір властивий як неорганічним матеріалам, так і органічним сполукам; ознайомити студентів з фізичними основами електричного опору організму людини. Під час формування поняття електрорушійної сили акцентувати увагу на її можливу хімічну природу, розглянути будову та особливості використання штучних джерел постійного струму, навести приклади природних джерел та здатності представників тваринного світу продукувати електричний струм.

Особливу увагу під час вивчення теми приділяють формуванню вмінь складати та досліджувати електричні кола, обчислювати електричні характеристики різноманітних з’єднань споживачів електричного струму з використанням законів Ома для ділянки та повного кола, закріпленню навичок вимірювань струму та напруги за допомогою амперметра та вольтметра. Встановлюється залежність сили струму від характеристик носіїв заряду та площі поперечного перерізу провідника, формується поняття та практичні навички визначення питомого опору провідника.






Електронна провідність металів. ^ Постійний електричний струм. Умови його виникнення та існування. Характеристики струму. Одиниці їх вимірювання. Електричне коло. Джерела і споживачі електричного струму. Закон Ома для ділянки кола. Спад напруги . Вольт – амперна характеристика металевих провідників. Опір провідника. Залежність опору від довжини, площі поперечного перерізу і матеріалу провідника. Залежність питомого опору провідника від температури. Надпровідність.

Вплив струму на організм людини. ^ Заходи техніки безпеки під час роботи з електричними пристроями. Послідовне і паралельне з'єднання провідників.

Робота і потужність струму. Теплова дія струму. Закон Джоуля – Ленца.

^ Електрорушійна сила (ЕРС). Закон Ома для повного кола. Природні та штучні джерела електрорушійної сили, струм у природі.


Фронтальні лабораторні роботи

8. Визначення питомого опору провідника

9.Визначення ЕРС і внутрішньго опору джерела струму.

10. Дослідження залежності потужонсті споживача від наруги на затискачах.


Демонстрації

1.Закон Ома для ділянки кола.

2.Розподіл струмів і напруг у колах з послідовним і паралельним зєднанням провідників

3.Залежність сили струму від ЕРС джерела і повного опору кола.



Студенти:

розпізнають основні елементи електричного кола;

характеризують поняття: сила струму, напруга, опір, електропровідність, питомий опір провідника, питома електропровідність, внутрішній опір джерела струму, робота і потужність струму, ЕРС;

формулюють закон Ома для ділянки та повного кола, закон Джоуля-Ленца;

наводять приклади природних та штучних джерел струму; практичного застосування законів послідовного і паралельного з'єднань споживачів струму, залежності опору від матеріалу і геометричних розмірів провідника, практичне застосування з'єднання елементів жив­лення в батарею, роботи і потужності постійного струму;

використовують для розв’язування задач формули: залежності опору провідника від матеріалу та його геометричних розмірів; паралельного і послідовного з'єднань провідників; роботи і потужності постійного струму;

дотримуються правил техніки безпеки та експлуатації під час роботи з електричними колами та вимірювальними приладами;

використовують набуті знання та уміння для складання електричних кіл з послідовним і пара­лельним з'єднаннями провідників; вимірювання сили струму і напруги у колах постійного струму, ЕРС і внутрішнього опору джерела струму; міліамперметри, амперметри, вольтметри;

розв'язують задачі на визначення сили струму, характеристик ділянки кола, ЕРС із застосуванням закону Ома для повного кола, на розрахунок кіл зі змішаним з'єднанням провідників електричного струму, роботи і потужності струму.




^ 3.3. Електричний струм в різних середовищах


Під час вивчення теми студенти ознайомлюються з умовами та особливостями проходження струму в різних середовищах.

З метою унаочнення теоретичних узагальнень пропонується дослідно визначати характер залежності електропровідності чистих напівпровідників від температури й освітленості і показати її практичне застосування.

Слід розглянути технічне використання електронно-діркового переходу, ознайомити студентів з особливостями великих інтегральних схем, на основі яких створюється мікропроцесорна техніка, і які є основою сучасних інформаційних технологій, перспективами розвитку нанотехнологій.

Розглядаючи закон електролізу, слід, крім встановлення залежності m ~ q, зосередити увагу на фізичному змісті електрохімічного еквівалента та сталої Фарадея, ознайомити студентів з одним із методів визначення елементарного заряду, показати важливість застосування елек­тролізу в хімічній промисловості, техніці, медицині.

Вивчаючи самостійний розряд та його властивості, варто звернути увагу на можливості його використання для зменшення забруднення навколишнього середовища та відновлення екологічної рівноваги. Вивчення електричного струму в газах завершується ознайомленням студентів з властивостями плазми, як чет­вертого стану речовини та можливостями її технічного використання (МГД-генератори). Слід підкреслити роль вітчиз­няних учених у розв'язанні проблем утворення високо­температурної плазми і керованих термоядерних реакцій.






Електричний струм у рідинах. Електролітична дисоціація. Електропровідність рідин. Явище електролізу. Закони Фарадея. Застосування електролізу.

Електричний струм в газах і вакуумі. Несамостійний і самостійний розряди в газах. Поняття про плазму. Термоелектронна емісія. Вакуумні прилади. Електричний струм у напівпровідниках. Електропровідність провідників, діелектриків, напівпровідників. Власна та до­мішкова провідності напівпровідників. Залежність провідності напівпровідників від температури і освітленості. Термо- та фоторезистор. Їх застосування. Електронно-дірковий перехід. Напівпровідниковий діод. Транзистор. Напівпровідникові прилади та їх застосування.


Фронтальні лабораторні роботи

11.Дослідження властивостей напівпровідників


Демонстрації:

  1. Будова і дія електронно-променевої трубки.

  2. Види газових розрядів.

  3. Залежність опору напівпровідників від температури та освітленості.

4.Електрична провідність напівпро­відникового діода.



Студенти:

формулюють закони електролізу;

характеризують поняття: термоелектронна емісія, дисоціація, власна і домішкова провідність напівпровідників, переходи у напівпровідниках, самостійний і несамостійний розряди у газах;

пояснюють залежність електричного опору від тем­ператури для різних середовищ;

наводять приклади використання електролізу в металургії й гальванотехніці; напрямів застосування іскрового, ду­гового, коронного розрядів у техніці; практичного використання явища надпровідності; принципів дії та за­стосування напівпровідникового діода, транзистора та інтегральних схем;

розв'язують задачі на закони електролізу з використанням залежності між хімічним і електрохімічним ек­вівалентами,

аналізують та будують графічні залежності електропровідності від температури;

володіють навичками роботи з електровимірювальними приладами;

дотримуються правил експлуатації вище названих приладів





^ 3.4. Магнітне поле


Поглиблення уявлень та знань студентів про магнітне поле варто здійснювати послідовно, розпочинаючи із дослідного встановлення існування магнітного поля та його властивостей, формування понять “магнітна взаємодія”, “індукція магнітного поля”, “лінія магнітної індукції”; продовжуючи формування вмінь визначати напрям дії магнітного поля постійного магніту, прямого та колового струмів, за допомогою досліду ілюструвати силову дію магнітного поля (дія сили Ампера на провідник зі струмом у магнітному полі) та визначати її напрям; як частковий випадок дії сили Ампера розглянути поведінку рухомої зарядженої частинки в магнітному полі (сила Лоренца).

При вивченні характеристик магнітного поля слід фор­мувати поняття “вектор магнітної індукції”, “магнітна проникність”. Звернути увагу на залежність магнітних властивостей від хімічного складу матеріалів, природні та штучно створені матеріали з магнітними властивостями, магнітні аномалії.

Однією з особливостей вивчення цієї теми є акцентування уваги на тісному взаємозв’язку живих організмів і магнітних полів Землі та інших астрономічних об’єктів; особливостях їх впливу на розвиток живих організмів, самопочуття людини, шляхах зменшення впливу “магнітних бур”; поняттях магнітних полюсів Землі та їх співвідношенні з географічними, причинах змін клімату; використання магнітних полів у медицині.






^ Електрична і магнітна взаємодії. Взаємодія провідників зі струмом. Магнітне поле. Зображення магнітних полів. Індукція магнітного поля. Потік магнітної індукції. Магнітна проникність середовища. Пара-, діа- та феромагнетики.

^ Дія магнітного поля на провідник зі струмом. Сила Ампера.

Робота при переміщенні провідників у магнітному полі Напруженість магнітного поля. ^ Сила Лоренца. Рух зарядів у магнітних полях.

Магнітний запис інформації.

Магнітне поле Землі та інших тіл Сонячної системи. Магнітні полюси Землі.

^ Вплив природних та штучних магнітних полів на живі організми.


Демонстрації

  1. Взаємодія паралельних струмів.

  2. Дія магнітного поля на струм.

  3. Модель доменної структури феромагнетиків.

4.Будова і дія амперметра і вольтметра.

5.Відхилення електронного пучка магнітним полем.

6.Будова і дія гучномовця.



Студенти:

характеризують магнітне поле як складову єдиного електромагнітного поля;

розкривають зміст понять: магнітне поле, індукція магнітного поля, напрям вектора магнітної індукції, лінія магнітної індукції; маг­нітна проникність середовища;

визначають напрям дії сили Ампера та сили Лоренца;

використовують отримані знання для графічної інтерпретації ліній напруженості та індукції магнітного поля;

описують вплив природних та штучних полів на організм людини;

обґрунтовують шляхи зменшення негативного впливу магнітних полів на живі організми; значення магнітного поля Землі для людини та тваринного світу;

розв'язують розрахункові задачі з використанням формул для визначення індукції магнітного поля, сили Ампера, сили Лоренца, магнітної проникності середовища, радіуса обертання зарядженої частинки в магнітному полі.





^ 3.5. Електромагнітна індукція


Ця тема є важливою для формування уявлень про електромагнітне поле. У процесі її вивчення доцільно ознайомити студентів з дослідами Фарадея та проявами електромагнітної індукції; сфор­мувати поняття про індукційне електричне поле; з'ясувати роль сили Лоренца у виникненні ЕРС індукції в рухомих і нерухомих провідниках; дати кількісний вираз енергії магнітного поля струму; ознайомити з практичним застосуванням явища електромагнітної індукції; навчити застосовувати теоретичні знання для пояснення принципу дії технічних приладів; си­стематизувати й узагальнити знання студентів про енергію електромагнітного поля; підтвердити зв'язок між природними явищами на основі аналізу математичних виразів для різних видів енергії; показати важливість фізичних методів пізнання навколишнього світу.





Досліди Фарадея. ^ Явище електромагнітної індукції. Закон електромагнітної індукції. Правило Ленца. Індукційне електричне поле. Вихрові струми Фуко та їх застосування. Са­моіндукція. Індуктивність. Енергія магнітного поля струму.

Взаємозвязок електричного і магнітного полів як прояв єдиного цілого електромагнітного поля.


Фронтальні лабораторні роботи

12. Вивчення явища електромагнітної індукції.


Демонстрації

1.Електромагнітна індукція.

2.Правило Ленца.

3.Залежність ЕРС індукції від швидкості зміни маг­нітного потоку.

4.Самоіндукція.



Студенти:

висловлюють судження про взаємозвязок та взаємоперетворюваність електричного та магнітного полів;

розпізнають електричні та магнітні поля за їх проявами, основними властивостями та джерелами утворення;

розуміють сутність явища електромагнітної індукції, самоіндукції; правило Ленца, закон електромагнітної індукції;

обґрунтовують закон електромагнітної індукції як підтвердження взаємозв'язку і взаємообумовленості електричних і магнітних явищ; індукційну природу магнітного поля Землі;

наводять приклади застосування явища електромагнітної індукції; використовують знання про властивості магнітного поля для визначення напряму індукційного струму, розв'язу­вання простих якісних задач; розв’язують задачі на обчислення ЕРС індукції; енергії магнітного поля струму;

володіють навичками роботи з електровимірювальними приладами;

дотримуються правил експлуатації вище названих приладів



20/

32


Розділ 4. КОЛИВАННЯ ТА ХВИЛІ

^ 4.1. Механічні коливання та хвилі


Одним з основних завдань вивчення теми є формування поняття коливального руху, з’ясування умов здійснення гармонічних коливань, їх основних характеристик (амплітуди, періоду, частоти) та властивостей (періодичність, затухання). Слід розповісти також про ритмічну діяльність органів людини, серце та кровоносну систему як одну з найдосконаліших коливальних систем у живій природі.

Механізм утворення механічних хвиль розглядають на прикладах поперечних хвиль, при цьому наголошують, що хвиля переносить не речовину, а енергію. Вивчення звукових хвиль супроводжується формуванням понять гучності звуку та висоти тону.

Для розвязування студентам пропонуються задачі на використання формул періоду власних коливань математичного та пружинного маятників, а також довжини механічних хвиль.







Механічні коливання та хвилі. ^ Коливальний рух. Вільні коливання. Амплітуда, пе­ріод, частота. Гармонічні коливання. Рівняння гармонічних коливань.

Математичний маятник. Формула періоду коливань математичного маятника.

Коливання ванта­жу на пружині.

Перетворення енергії в коливальному русі. ^ Вимушені коливання. Резонанс. Автоколивальні системи.

Поширення механічних коливань у пружних середовищах. По­перечні та поздовжні хвилі. Довжина хвилі. Зв'язок дов­жини хвилі зі швидкістю її поширення і періодом (час­тотою).

Звукові хвилі, їх характеристики та використання. Інфра- та ультразвуки, їх застосування.

Фронтальні лабораторні роботи

^ 13. Визначення прискорення вільного падіння за до­помогою математичного маятника.


Демонстрації

1.Вільні коливання вантажу на нитці та вантажу на пружині.

2.Залежність періоду коливання вантажу на пружині від її жорсткості та маси вантажу.

3.Залежність періоду коливання вантажу на нитці від її довжини.

4.Вимушені коливання.

5.Резонанс маятників.

6.Застосування маятника в годиннику.

7.Поширення поперечних і поздовжніх хвиль.

8.Тіла, що коливаються, як джерела звуку.

9.Залежність гучності звуку від амплітуди коливань.

10.Залежність висоти тону від частоти коливань.

11.Акустичний резонанс.


Студенти:

характеризують поширеність коливальних рухів в природі, техніці, взаємні перетворення кінетичної й потенціальної енергій матеріальної точки під час коливань; ідеальні коливальні системи та затухання коливань в реальних системах за наявності сил тертя;

спостерігають механічні коливання та аналізують коливальні процеси;

формулюють означення амплітуди, періоду, частоти коливань, ре­зонансу, поперечних і поздовжніх хвиль, довжини хвилі;

пояснюють залежність періоду власних коливань від параметрів коливальної системи;

використовують знання властивостей механічних коливань для вимірювання їх характеристик та визначення періоду коливань маятника.





^ 4.2. Електромагнітні коливання та хвилі


Вивчаючи тему, з'ясовують механізм виникнення вільних електромагнітних коливань та перетворення енергії електричного та магнітного полів у коли­вальному контурі, розкривають взаємозв'язок та взаємо­залежність явищ природи, закону збереження та перетворення енергії, залежність власної частоти коливань конту­ру від його параметрів, властивості гармонічних електромагнітних коливань та їх основні характеристики. Потрібно звернути увагу на особливості отримання та використання змінного струму, його вплив на живі організми; резонанс в електричному колі, умови його виникнення, використання в медицині та техніці; удосконалювати уміння студентів вимірювати силу струму та напругу в колах змінного струму, користуватися трансформатором для перетворення струмів і напруг, визначати параметри коливального контуру, обчислювати часто­ту вільних коливань у ньому; ознайомити студентів з правилами техніки безпеки при користуванні побутовими приладами та виробничим електрообладнанням; формувати розуміння соціально-економічного зна­чення розвитку енергетики в України та світі; розкрити екологічні та енергозберігаючі проблеми, шляхи розвитку екологічно чистої енергетики.






Змінний струм. Обертання рамки у магнітному полі. ЕРС рамки при обертанні. Миттєве, амплітудне та діюче значення ЕРС, сили струму, напруги. Індукційні генератори.

Індуктивність та ємність у колі змінного струму. Перетворення змінного струму. Трансформатори.

Виробництво, передача та використання енергії електричного струму.

^ Коливальний контур. Виникнення електромагнітних коливань у коливальному контурі. Гармонічні електромагнітні коливання. Рівняння електромагнітних гармонічних коливань. Частота власних коливань контуру. Перетворення енергії в коливальному контурі. Формула Томсона. Вимушені коливання. Автоколивання. Резонанс.

Утворення і поширення електромагнітних хвиль. Досліди Герца. Відкриття радіо О.С.Поповим.^ Швидкість поширення, довжина і частота електромагнітної хвилі. Електромагнітні хвилі в природі і техніі. Принцип дії радіотелефонного зв’язку. Радіомовлення і телебачення. Радіолокація. Стільниковий зв’язок. Супутникове телебачення.

Демонстрації

  1. Перетворення енергії в закритому коливальному контурі.

  2. Залежність частоти вільних електромагнітних ко­ливань від електроємності та індуктивності контуру.

  3. Осцилограми змінного струму.

  4. Електричний резонанс.

  5. Одержання змінного струму під час обертання рам­ки в магнітному полі.

  6. Будова і принцип дії генератора змінного струму (на моделі).

  7. Випрямлення змінного струму.

  8. Будова і принцип дії трансформатора.

  9. Випромінювання і приймання електромагнітних хвиль.

  10. Відбивання і заломлення електромагнітних хвиль.





Студенти:

описують взаємні перетворення енергії електричного та магнітного полів;

визначають амплітуду, період, частоту і фазу коливань;

розпізнають вільні та вимушені електромагнітні коливання, елементи коливального контуру;

пояснюють поняття змінний струм, резонанс, автоколивання, автоколивальна система;

дотримуються правил техніки безпеки під час вимірювання силу струму та напруги в колах змінного струму;

наводять приклади впливу змінного струму на живі організми; практичного застосування генератора змінного стру­му, генератора незатухаючих коливань;

пояснюють будову, принцип дії та призначення трансформатора;

аналізують екологічні проблеми електроенергетики та пропонують шляхи вирішення енергозберігаючих проблем, пов'язаних із розвитком енергетики; джерела забруднення навколишнього середовища, можливі засоби його захисту;

називають та пояснюють поняття: електромагнітне поле, електромагнітна взаємодія, електромагнітні хвилі;

розв’язують задачі на застосування формул, що пов'язують довжину хвилі з частотою та швидкістю, період коливань із циклічною частотою;

висловлюють судження про взаємоперетворюваність електричного та магнітного полів та наявність єдиного електромагнітного поля.



20/

40


Розділ 5. ОПТИКА ТА ОСНОВИ ТЕОРІЇ ВІДНОСНОСТІ





^ 5.1. Х в и л ь о в а о п т и к а


Завдання цієї теми полягає у формуванні уявлення про електромагнітну природу світла, поняття інтерференції, дифракції, дисперсії світла; формування знань про поляризацію світла на основі електромагнітної теорії. Необхідно ознайомити студентів із застосуванням поляроїдів; розвивати уміння спостерігати явища природи і давати їм наукове тлумачення; показати застосування вивчених явищ у різних галузях науки, техніки, народного господарства. Також студенти знайомляться з різними методами вимірювання швидкості світла. Формується знання про одне з основних положень хвильової теорії – принцип Гюйгенса; на його основі пояснюється закон відбивання світла; з’ясовуються умови повного відбивання і використання цього явища.






Розвиток уявлень про природу світла. Поширення світла в різних середовищах. Джерела і приймачі світла. Поглинання і розсіювання світла. Відбивання світла. Закони відбивання світла. Заломлення світла. Закони заломлення світла. Показник заломлення. Повне відбивання світла. Волоконна оптика. Лінзи та їх характеристики. Побудова зображень, одержаних за допомогою лінз. Формула тонкої лінзи. Отичні прилади та їх застосування. Корпускулярно-хвильовий дуалізм.

^ Світло як електромагнітна хвиля. Когерентність світлових хвиль. Інтерференція світла. Біпризма Френеля. Кільця Ньютона. Інтерференція світла в природі і техніці. Дифракція світла. Дифракційна решітка і дифракційний спектр. Поляризація світла.

Розкладання білого світла призмою. ^ Дисперсія світла. Додавання спектральних кольорів. Спектроскоп. Спектральний аналіз.

Інфрачервоне та ультрафіолетове випромінювання. Значення в природі та використання у техніці. Рентгенівське випромінювання. Шкала електромагнітних хвиль.

Фронтальні лабораторні роботи

14.Визначення показника заломлення скла.

15.Спостереження інтерференції та дифракції світла.

16.Вимірювання довжини світлової хвилі за допомогою дифракційної решітки.


Демонстрації:

1.Закони заломлення світла.

2.Повне відбивання.

3.Світловоди.

4.Одержання інтерференційних смуг.

5.Дифракція світла від вузької щілини та дифракційної решітки.

6.Дисперсія світла при його проходженні через тригранну призму.


Студенти:

називають та пояснюють різні методи вимірювання швидкості світла;

формулюють закони відбивання та заломленння світла, принцип сталості швидкості світла в вакуумі;

пояснюють явища, які спостерігаються на межі розділу двох середовищ; явище повного відбиття та його практичне застосування;

вміють виконати побудову зображень за допомогою лінз та розрахувати їх характеристики (оптичну силу, фокусну відстань, лінійне збільшення); використати формулу тонкої лінзи;

розкривають суть явищ інтерференції, дифракції, поляризації та дисперсії світла;

розв’язують задачі на знаходження абсолютного та відносного показників заломлення середовища, кута повного відбивання та кута заломлення; на розрахунок довжини світлової хвилі за допомогою дифракційної решітки, умови інтерференційного максимуму та мінімуму.





^ 5.2. Елементи квантвої фізики


Одним з основних понять цієї теми є фотоефект. Його закони потрібно пояснювати з позицій квантової теорії світла та використовувати кількісний опис явища фотоефекту за допомогою рівняння Ейнштейна. Важливо сформувати розуміння корпускулярно-хвильового дуалізму, квантового характеру взаємодії світла з речовиною; з’ясувати зміст та взаємозв’язки між величинами, які характеризують фотон; висвітлити значення сонячного світла для розвитку біосфери; показати приклади практичного використання фотоелементів у мікроелектроніці, можливості використання екологічно чистих джерел енергії на основі сонячних батарей на Землі та в космічному просторі.

Тема має важливе світоглядне значення і дає можливість формувати науковий світогляд та науково-природничу картину світу; розуміння закономірності причинно-наслідкових зв’язків між явищами природи; уявлення про форми та способи існування матерії.





^ Квантові властивості світла. Гіпотеза М.Планка. Світлові кванти. Стала Планка. Енергія та імпульс фотона.

Зовнішній фотоефект і його закони. ^ Рівняння фотоефекту. Застосування фотоефекту.

Тиск світла. Досліди Лебедєва. Прояви тиску світла в при­роді. Хімічна дія світла та її використання. Значення сонячного світла для розвитку біосфери.

Люмінесценція.

Квантові генератори та їх застосування.




Скачати 0,75 Mb.
залишити коментар
Сторінка5/6
Дата конвертації27.09.2011
Розмір0,75 Mb.
ТипДокументы, Освітні матеріали
Додати документ в свій блог або на сайт
1   2   3   4   5   6
Ваша оцінка цього документа буде першою.
Ваша оцінка:
Додайте кнопку на своєму сайті:
uadocs.exdat.com


База даних захищена авторським правом ©exdat 2000-2014
При копировании материала укажите ссылку
звернутися до адміністрації
Документи

Рейтинг@Mail.ru
наверх