Програма курсу за вибором для учнів 10-11 профільних класів суспільно-гуманітарного напряму (70 год) пояснювальна записка icon

Програма курсу за вибором для учнів 10-11 профільних класів суспільно-гуманітарного напряму (70 год) пояснювальна записка


1 чел. помогло.
Схожі
Програма курсу за вибором для учнів профільних класів суспільно-гуманітарного напряму новітня...
Навчальна програма із економіки (академічний рівень) для загальноосвітніх навчальних закладів...
Програма для учнів 10 класів загальноосвітніх навчальних закладів Пояснювальна записка...
Програма для учнів 10 класів загальноосвітніх навчальних закладів Пояснювальна записка...
Програма курсу за вибором пояснювальна записка...
Програми для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання...
Програма профільного курсу. 10-11 класи Пояснювальна записка...
Програма виховання учнів 1-11 класів Київ 2007 пояснювальна записка...
Національна програма виховання учнів 1-12 класів київ-2007 пояснювальна записка...
Авторська програма факультативного курсу профільного навчання суспільно-гуманітарного напрямку...
Навчальна програма із економіки для загальноосвітніх навчальних закладів суспільно-гуманітарного...
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів (технологічний, природничо-математичний...



ІСТОРІЯ УКРАЇНИ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ

XX СТОЛІТТЯ В ОСОБАХ

ПРОГРАМА КУРСУ ЗА ВИБОРОМ ДЛЯ УЧНІВ 10—11 ПРОФІЛЬНИХ КЛАСІВ СУСПІЛЬНО-ГУМАНІТАРНОГО НАПРЯМУ

(70 год)

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Мета і завдання курсу

Серед складових змісту шкільної історичної освіти важливим компонентом є навчальний ма­теріал, що містить відомості про видатних істо­ричних діячів та історичні постаті.

Більшість історичних діячів були виразни­ками інтересів певних груп людей, партій. Чиїх інтересів, чому саме цих людей, у чому та як це проявлялося — ось що має бути в центрі ува­ги учня. Без розуміння ролі особи в історії та обумовленості її діяльності приналежністю до певної соціальної, національної чи іншої групи історія неповноцінна.

Чимало історичних осіб, особливо видатних, залежно від часу та тих, хто їх оцінював, «змі­нювалися» до невпізнанності. Так, полярни­ми є оцінки різними дослідниками діяльності П.Скоропадського, М.Грушевського, С.Бандери, М.Міхновського, А.Мельника та ін.

Історія в шкільному віці краще засвоюєть­ся через сприйняття долі конкретних людей. Інформацію про те, як жили окремі історичні персонажі, як вони впливали на окремі події та весь історичний процес, учні запам'ятовують та засвоюють з більшим бажанням, ніж розповіді про події, явища, процеси поза впливом на них яскравих особистостей.

В умовах нової філософії освіти пріоритетною метою навчання є створення умов для розвитку та самореалізації кожної особистості, на що має бути націлений і курс за вибором «Історія Украї­ни першої половини XX століття в особах», зок­рема та технологія навчання, яка в ньому розкри­вається. Тому провідною дидактичною функцією курсу за вибором є реалізація особистісно орієн­тованого навчання. Цю функцію можна вважати технологічною, тобто такою, яка спрямована на реалізацію певних освітніх технологій і моделей навчання. Головна суть технології особистісно орієнтованого навчання історії полягає в тому, що: а) центром процесу навчання історії в школі стає особистість учня, його внутрішній світ; б) максимально враховуються особливості його роз­витку: інтелектуальні та фізіологічні можливості, здібності, інтереси, життєві плани; в) створюють­ся комфортні умови для розкриття потенційних можливостей кожного учня.

Курс за вибором «Історія України першої половини XX століття в особах» передбачає гу­манізацію і гуманітаризацію навчального проце­су, виховання учнів на засадах національних, за­гальнолюдських цінностей і морально-естетич­них ідеалів гуманістичного світогляду.

Зміст курсу інтегрує соціальну, політич­ну та духовну історію й висвітлює тісний взаємозв'язок усіх сфер людського буття. Особ­лива увага приділяється питанням духовності, повсякденного життя, психології суспільства. Це дає змогу одночасно з формуванням кон­кретних знань та загальноісторичних уявлень учнів створювати умови для розвитку їхніх мо­ральних і естетичних цінностей.

Курс за вибором «Історія України першої по­ловини XX століття в особах» не дає остаточ­них відповідей, але відкриває шлях для фор­мулювання подальших питань та проведення власних досліджень, стимулює критичне мис­лення, розвиває навички висловлювання осо­бистих суджень.

Курс має бути орієнтований на демократичні цінності та пріоритети громадянського суспіль­ства, розгляд історичних подій у загальнолюдсь­кому, загальноєвропейському та світовому кон­текстах, на діалог учителя з учнями.

У пропонованому курсі представлені біогра­фії загальновідомих постатей України — держав­них, громадських, культурних, наукових, цер­ковних діячів. Учням пропонується подивитися на історичну постать «ізсередини» — очима її су­часників, та «ззовні» — очима фахівців, політи­ків, діячів культури, журналістів нашого часу.

Вибираючи біографії історичних постатей, маємо завжди пам'ятати про об'єктивність кри­теріїв: у яких конкретно-історичних умовах діяла та чи інша людина, що вона зробила для прогре­су суспільства, для утвердження духовних і ма­теріальних загальнолюдських цінностей.

Насамперед для розгляду в рамках кур­су були вибрані біографії тих історичних осіб, до яких у недалекому минулому застосовува­лось офіційне кліше, імена яких повертаються нашій історичній пам'яті та суспільній свідо­мості (М.Міхновський, С.Петлюра, Н.Махно, Є.Коновалець, А.Шептицький, С.Бандера тощо).

Кожна особа в межах курсу розкривається через сукупність: 1) біографічних відомостей на тлі історичного процесу; 2) уривків із дже­рел, творів, думок, виступів тощо, які її харак­теризують; 3) великої кількості оцінок (часто протилежних) її життя, діяльності та ролі в іс­торії. Такий підхід дає учням більше можливос­тей аналізувати, порівнювати, зіставляти, роби­ти власні висновки.

Координаційна функція цього курсу дає можливість встановити взаємозв'язки з інши­ми джерелами та засобами інформаційно-предметного забезпечення, що складають систему навчально-методичного забезпечення будь-якої навчальної дисципліни. Курс має координува­ти функціональне призначення всіх засобів нав­чання, а також використання відповідних змісту шкільної історичної освіти відомостей, що міс­тяться в засобах масової інформації, відповідно до диференціації навчання.


^ Головна мета курсу — створення умов для організації діяльності школярів з вивчення осо­бистостей видатних діячів України та усвідом­лення їхньої ролі в історії України, формуван­ня в учнів більш повної і яскравої картини ми­нулого нашої держави; виховання в них почут­тя патріотизму, гордості за свою Батьківщину та її громадян.

Провідну й синтезуючу роль відіграє виховна функція курсу за вибором. За допомогою цьо­го курсу мають бути реалізовані такі виховні за­вдання шкільної історичної освіти:

  • формування історичної (соціальної) само­свідомості учнів;

  • розвиток у них інтересу, прищеплення їм поваги, толерантного ставлення до історії, релігії, культури свого та інших народів світу;

  • вироблення ціннісних орієнтацій і переко­нань, суб'єктивних (індивідуальних) етичних та естетичних критеріїв ставлення до різноманіт­них аспектів світової цивілізації в її розвитку і визначення власної ролі в ній;

  • створення умов для набуття старшими школярами науково обґрунтованих знань про діалогічний, безпечний спосіб взаємодії з людь­ми, природою, культурою, цивілізацією;

  • розвиток творчого й критичного мислен­ня учнів;

• формування їх світоглядної, моральної, політичної, художньо-естетичної культури.

Ця програма персоніфікована і має розповіс­ти учням про людей, які своїми справами про­славляли Україну і завдяки діяльності яких Ук­раїна стала відомою в світі. В програму включені імена несправедливо забуті. Є тут і відомі прі­звища, але про життя їх носіїв, на жаль, мало що відомо широкому загалу наших громадян.

Розповісти учням про життя цих особистос­тей, що є яскравим прикладом славних тради­цій, на яких базується історія нашої держави, наголосити на зв'язку між поколіннями україн­ців, зауважити, що саме їм, сучасним громадя­нам країни, належить продовжувати ці тради­ції — на реалізацію саме цих цілей спрямова­на дана програма.

^ Методика поетапного аналізу та оцінювання діяльності історичної особистості

  1. Аналіз та оцінювання суспільно-політич­них умов, у яких зростала, формувалась та діяла історична особистість (державний і політичний лад у країні; характер війн та інших подій, у яких вона брала участь; мотиви її діяльності).

  2. Оцінювання результатів, досягнутих на кожному основному етапі діяльності історич­ної постаті.




  1. Моральна оцінка основної лінії поведінки історичної постаті, цілей та мотивів її діяльності, засобів, що їх вона використовувала.

4. Загальна об'єктивна оцінка історичної особистості.

Використання для характеристики історичної постаті художніх творів, репродукції картин та уривків музичних творів, широке залучення наочності дасть змогу створити в класі почуття співучасті та захоплення героями.

Одним із прийомів вивчення головних фактів, відтворення образів історичних діячів, подій та явищ є образна характеристика. Образна характеристика не тільки виділяє перелік основних зовнішніх ознак історичних фактів, а й звертає увагу на їх внутрішні, суттєві властивості.

До найважливіших методичних умов успішного формування оцінних умінь учнів належить використання прийомів, відповідних характеру матеріалу, що вивчається, та поетапне, планомірне формування дій, на основі яких виробляються вміння:

• ознайомлення учнів з учасниками історичних подій у процесі розповіді вчителя, читання тексту підручника, документів, додаткової літератури;

• розрізнення школярами елементів оцінки;

• демонстрація розгорнутої оцінки видатної історичної постаті та обґрунтування цієї оцінки вчителем;

• відтворення школярами засвоєних із підручника та розповіді вчителя оцінок з обґрунтуванням кожної з них як шляхом повторення наведених доказів, так і за допомогою самостійно знайдених фактів;

• ознайомлення учнів з алгоритмом діяльності (пам'яткою, яка визначає зміст і логічну послідовність характеристики видатної історичної постаті);

• напрацювання та засвоєння учнями критеріїв оцінювання видатної історичної постаті в конкретних історичних умовах (включно з моральним аспектом оцінки особистості людини).

Ґрунтуючись на викладених вище положеннях, доходимо висновку, що необхідно внести суттєві зміни в методику викладання історії та у зміст шкільної історичної освіти, пов'язані з роллю окремого індивіда в історії, функціями та можливостями суб'єкта історичного процесу.

Щоб досягти поставленої мети, треба розв'язати такі завдання:

• допомогти учневі осягнути роль людини (зокрема свою власну) в історії, усвідомити своє право на вибір способу соціальної поведінки;

• сформувати почуття відповідальності кожного перед історією за свої дії;

• розкрити ідею наступності в розвитку всіх проявів культури та соціального життя;

• навчити школяра ретроспективно розглядати свій соціально-психологічний образ, тобто шукати своє коріння в історії, у традиціях свого народу;

• сприяти творчому самопроектуванню, са­мовихованню особистості; створювати переду­мови для становлення єдиного погляду на пат­ріотизм та інтернаціоналізм на основі почуття невіддільності від конкретного історичного се­редовища і розуміння спільності людей, які на­лежать до різних епох та етносів.

Програма складена у вигляді таблиці. У таб­лиці подано перелік особистостей, життя та діяльність яких вивчається, у правій колонці — перелік умінь і навичок, які учні мають засвоїти в ході вивчення курсу за вибором «Історія Украї­ни першої половини XX століття в особах».


^ СТРУКТУРА І ЗМІСТ ПРОГРАМИ


Зміст навчального матеріалу


Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

1

2

^ 10 КЛАС. НОВІТНЯ ІСТОРІЯ УКРАЇНИ (35 год)


Вступ


Мета, завдання, особли­вості курсу. Як працюва­ти на уроках курсу. Як ко­ристуватися посібником


Учень (учениця):

- розповідає про мету, завдання, особливості курсу;

  • пояснює, як працювати на уроках курсу;

  • висловлює власні очікування щодо вивчення курсу




Тема 1. Видатні особистості України на початку XX століття (8 год)


Андрей Шептицький (1865-1944), видатний український церковний, культурний та громадський діяч, митрополит. Сергій Єфремов (1876— 1939), видатний українсь­кий громадсько-політич­ний і державний діяч, лі­тературний критик, істо­рик літератури.

Борис Грінченко (1863— 1910), видатний українсь­кий письменник, гро­мадсько-політичний діяч, фольклорист, мовознавець і педагог.

Іван Франко (1856-1916), видатний український поет, письменник, гро­мадсько-політичний діяч, національний ідеолог.

Микола Лисенко (1842— 1912), композитор, етно­граф, диригент, піаніст, громадський діяч, осново­положник української кла­сичної музики


Володіючи предметними уміннями, учень(учениця):

  • називає у хронологічній послідовності основні події життя видат­них особистостей;

  • показує на карті місця народження і проживання названих діячів;

  • на основі аналізу різних джерел інформації описує життя та діяль­ність Андрея Шептицького, Івана Франка;

  • характеризує особу та розповідає біографію Сергія Єфремова і дає йому власну оцінку;

  • визначає зв'язки між процесами формування поглядів Бориса Грінченка, Миколи Лисенка.

Набуваючи предметні компетентності, учень (учениця):

  • застосовує періодизацію вітчизняної та всесвітньої історії як інс­трумент для розуміння особливостей розвитку поглядів названих ук­раїнських діячів початку XX ст.;

  • використовує карту як джерело інформації для з'ясування місць проживання видатних особистостей української історії розглядува­ного періоду;

■ на основі критичного аналізу та інтерпретації альтернативних дже­рел інформації виділяє та пояснює характерні ознаки впливу діяль­ності названих видатних діячів на події російської революції, Столипінської аграрної реформи, суспільних та національних рухів, на економічний та соціальний розвиток та політичне життя на українських земель;

  • обґрунтовує зв'язок між причинами, сутністю, значенням та на слідками процесів формування індустріального суспільства і діяльністю видатних діячів;

  • спираючись на загальнолюдські та національні цінності, оцінює суперечливі процеси участі названих діячів у модернізації повсякденного життя населення, розкриває основні риси духовного розвитку, світоглядної культури цих осіб;

  • аналізує, узагальнює факти та різні позиції щодо поглядів Андрея Шептицького, Сергія Єфремова, Бориса Грінченка, Івана Франка, Миколи Лисенка, їхньої участі у процесах консолідації української нації, формуванні політичних партій, обґрунтовує власну позицію із цих питань, викладає її у формі усної відповіді та історичного есе;

  • користуючись для самостійного пошуку інформації довідковою літературою, Інтернетом тощо, готує доповіді, повідомлення, есе і реферати про основні події життя названих історичних осіб




^ Тема 2. Видатні особистості України в роки Першої світової війни, на початку Української революції (8 год)


Михайло Грушевський (1866—1934) громадсь­ко-політичний і держав­ний діяч.

Микола Міхновський (1873—1924), громадсько-політичний діяч, заснов­ник та ідеолог концепції державної незалежності України й українського на­ціоналізму.

Софія Русова (1856—1940), громадський діяч, педагог, літературознавець, етно­граф, одна із засновниць жіночого руху в Україні.

Кость Левицький (1859— 1941), видатний українсь­кий громадсько-політич­ний діяч, керівник уряду ЗУНР в листопаді—груд­ні 1918 р.

Симон Петлюра (1879— 1926), громадсько-полі­тичний і державний діяч, провідник національно-визвольних змагань 1917— 1921 рр.


Володіючи предметними уміннями, учень (учениця):

називає основні події, пов'язані з діяльністю видатних особистос­тей в роки Першої світової війни на українських землях;

  • складає синхроністичну таблицю «Біографії видатних діячів»;

  • показує на карті території проживання цих особистостей;

  • на основі різних джерел інформації описує життя і діяльність Ми­хайла Грушевського;

  • характеризує особистість та розповідає біографію Софії Русової;

  • визначає сутність і особливості погляди Миколи Міхновського;

  • порівнює різні погляди на вплив Костя Левицького на політику українського уряду в листопаді—грудні 1918 р., Симона Петлюри як провідника національно-визвольних змагань 1917—1921 рр.

Набуваючи предметні компетентності, учень (учениця):

■ застосовує періодизацію вітчизняної та всесвітньої історії як інс­трумент для розуміння особливостей впливу видатних діячів на со­ціальний розвиток та політичне життя на українських землях;

  • використовує карту як джерело інформації для з'ясування місця народження і проживання видатних особистостей:

  • на основі критичного аналізу та інтерпретації альтернативних дже­рел інформації виокремлює та пояснює характерні епізоди біографій видатних діячів; обґрунтовує зв'язок між причинами, сутністю, зна­ченням та наслідками Першої світової війни, початком визвольних змагань українського народу і діяльністю цих особистостей;

  • спираючись на загальнолюдські та національні цінності, оцінює життя і діяльність видатних особистостей;

  • аналізує, узагальнює факти, порівнює та критично оцінює різні по гляди на ставлення названих видатних особистостей до Першої світо­вої війни, Української революції; обґрунтовує власну позицію щодо цих питань, викладає її у формі усної відповіді та історичного есе;

  • характеризує, порівнює, узагальнює та критично оцінює явища суспільного життя, пов'язані з впливом цих видатних діячів на події Першої світової війни, Української революції;

  • користуючись для самостійного пошуку інформації довідковою літе­ратурою, Інтернетом тощо, готує доповіді, повідомлення, есе і реферати про основні результати діяльності названих видатних особистостей.




Тема 3. Видатні особистості та український державотворчий процес (1917—1921 рр.) (8 год)


Павло Скоропадський (1873—1945), видатний український державний і політичний діяч, воєна­чальник, гетьман України (1918 р.).

Володимир Вернадський (1863—1945), видатний ук­раїнський учений, перший президент ВУАН.

Євген Петрушевич (1863— 1940), український гро­мадсько-політичний діяч, президент і диктатор ЗОУНР.

Нестор Махно (1888—1934), повстанський отаман, один із лідерів анархістського руху в Україні.
Володимир Чехівський (1876—1938), видатний український політик і церковний діяч, ідеолог УАПЦ,
професор.

Володіючи предметними уміннями, учень (учениця):

  • називає дати основних подій, пов'язаних із біографіями видатних історичних осіб періоду визвольних змагань та громадянської війни;

  • показує на карті місця основних подій періоду визвольних змагань та громадянської війни, пов'язаних із цими особистостями;

  • на основі різних джерел інформації описує політичні події, пов'язані З ім'ям Павла Скоропадського;

  • характеризує діяльність Володимира Вернадського;

  • дає характеристику історичним особистостям, складає політичні та історичні портрети видатних діячів Української революції;

  • визначає причинно-наслідкові зв'язки між подіями, явищами та процесами періоду визвольних змагань і діяльністю Євгена Петрушевича, Нестора Махна;

  • формулює власні оцінки та погляди на діяльність Володимира Чехівського.

Набуваючи предметні компетентності, учень (учениця):

  • застосовує періодизацію вітчизняної та всесвітньої історії як інс­трумент для розуміння особливостей життя і діяльності українсь­ких видатних осіб, їхньої ролі у державотворчому процесі у 1917— 1920 рр.;

  • використовує карту як джерело інформації для з'ясування місць, пов'язаних із життям та діяльністю видатних діячів української іс­торії зазначеного періоду;

• на основі критичного аналізу та інтерпретації альтернативних дже­рел інформації виокремлює та пояснює характерні ознаки діяльності цих видатних осіб за часів ЦР, Гетьманату, Директорії, ЗУНР, їх­ньої ролі у внутрішній та зовнішній політиці українських урядів, ра­дянського керівництва за часів визвольних змагань;

• обґрунтовує зв'язок між причинами, сутністю, значенням та на­слідками державотворчих процесів цього періоду, причинами пораз­ки визвольних змагань та їх наслідками і діяльністю названих видат­них особистостей;

• спираючись на загальнолюдські та національні цінності, оцінює роль людського чинника в Українській революції, розкриває брато­вбивчий характер громадянської війни;

• аналізує, узагальнює факти, порівнює та критично оцінює різ­ні точки зору щодо діяльності видатних діячів під час визвольних змагань, методів боротьби та значення УЦР, гетьманського уряду П.Скоропадського, Директорії, причин поразки визвольних змагань та їх наслідків; обґрунтовує власну позицію із цих питань; викладає її у формі усної відповіді та історичного есе;

• аргументує свою точку зору, посилаючись на історичні джерела, беручи участь у дискусіях та дебатах;

• користуючись для самостійного пошуку інформації довідковою лі­тературою, Інтернетом тощо, готує аналітичні доповіді, повідомлен­ня, есе і реферати про основні події, пов'язані з діяльністю видат­них особистостей української історії цього періоду.

^ Тема 4. Видатні особистості у культурному і духовному житті України (1917—1921 рр.) (8 год)


Максим Рильський (1895— 1964), видатний українсь­кий поет, перекладач, куль­турно-громадський діяч.

Борис Лятошинський (1894-1968), відомий ук­раїнський композитор, ди­ригент і педагог.

Василь Липківський (1864—1937), видатний діяч Української автоке­фальної православної цер­кви, митрополит київський і всієї Русі.

Агатангел Кримсь­кий (1871 — 1942), видат­ний український вче­ний, письменник, сходо­знавець, історик українсь­кої мови і літератури.

Дмитро Багалій (1857— 1932), український істо­рик, архівознавець, гро­мадський діяч

Володіючи предметними уміннями, учень (учениця);

• називає дати основних подій культурного і духовного життя ви­датних діячів України в 1917—1920 рр.;

• показує на карті місця і території, пов'язані із життям та діяль­ністю видатних особистостей;

• на основі різних джерел інформації розповідає про життя і твор­чу діяльність Максима Рильського;

• характеризує погляди Бориса Лятошинського;

• порівнює ідеї та цінності, що були характерні для Василя Липківського на різних етапах його діяльності.

Набуваючи предметні компетентності, учень (учениця):

• застосовує періодизацію вітчизняної та всесвітньої історії як інструмент для розуміння ролі названих видатних особистостей у розвитку української культури 1917—1921 рр.;

• на основі критичного аналізу та інтерпретації альтернативних джерел інформації виокремлює та пояснює характерні ознаки куль­турної політики Агатангела Кримського;

• обґрунтовує зв'язок між причинами, сутністю, значенням і наслід­ками державотворчих процесів та культурного розвитку в Україні у зазначений період і діяльністю Дмитра Баталія;

• спираючись на загальнолюдські та національні цінності, оцінює роль видатних особистостей у розвитку науки, освіти і мистец­тва;

• аналізує, узагальнює факти, порівнює та критично оцінює різні точки зору щодо впливу названих видатних діячів на духовне жит­тя населення України; обґрунтовує власну позицію із цих питань; викладає її у формі усної відповіді та історичного есе;

• характеризує, порівнює, узагальнює та критично оцінює роль цих особистостей у розвитку культури України в контексті аналогічних загальноєвропейських і світових процесів, ідеї та цінності, що були характерні для тогочасної культури, зіставляє із сучасними державо­творчими ідеями та культурними цінностями українців;

• користуючись для самостійного пошуку інформації довідковою літературою, Інтернетом тощо, готує аналітичні доповіді, повідом­лення, есе і реферати з проблем розвитку вітчизняної культури та духовного життя названих видатних особистостей.

Тема 5. Видатні особистості в історії рідного краю (1900—1920 рр.) (3 год)





Володіючи предметними уміннями, учень (учениця):

• називає основні події та процеси історії краю, пов'язані з видат­ними особистостями, і співвідносить їх із подіями й процесами віт­чизняної та європейської історії;

• показує на карті просторові межі краю, місця основних подій ре­гіональної історії, пов'язаних із видатними особистостями;

• на основі різних джерел інформації (текстів, фрагментів історич­ної літератури, писемних та речових історичних джерел, інтернет-ресурсів, ілюстрацій, фондів та експонатів музеїв, історичних пам'яток) описує головні події життя та діяльності видатних осіб в історії краю у 1900-1921 рр.;

• характеризує особливості духовного та суспільного життя видат­них діячів краю;

• складає характеристики та політичні портрети видатних діячів в історії краю;

• готує доповіді, повідомлення, реферати про важливі події з життя та діяльність відомих жителів краю, виступає перед класом, батька­ми, місцевою громадою.

Набуваючи предметні компетентності, учень (учениця):

• бере участь у групових та індивідуальних дослідженнях, проектах, краєзнавчих походах, презентаціях та конференціях, діяльності міс­цевих музеїв, виготовленні засобів навчання для уроків історії, про­пагандистській краєзнавчій роботі серед населення, діяльності щодо збереження пам'яток історії культури краю


^ 11 КЛАС. НОВІТНЯ ІСТОРІЯ УКРАЇНИ (35 год)


Тема 1. Видатні особистості Української СРР в умовах нової економічної політики

(1921-1928 рр.) (8 год)


Григорій Гринько (1890— 1938), український полі­тичний діяч.

Олександр Шумський (1890—1946), український політичний діяч.

Микола Хвильовий (1893— 1933), український пись­менник, публіцист.

Олександр Довженко (1894—1956), видатний український кінорежисер, письменник, художник

Володіючи предметними уміннями, учень (учениця):

• називає хронологічні межі періоду економічної та соціальної ста­білізації в Україні та співвідносить їх із відповідними періодами у діяльності названих видатних осіб;

• показує на карті місця проживання цих видатних українців у 1921 — 1928 рр.;

• аналізує і підсумовує основні факти життя й діяльності Григорія Гринька;

• визначає сутність політики Олександра Шумського;

• характеризує погляди Миколи Хвильового;

• визначає та обґрунтовує зв'язки між політикою непу, входженням Ук­раїни до складу СРСР, політикою українізації й основними тенденціями розвитку вітчизняної культури та духовного життя видатних діячів. Набуваючи предметні компетентності, учень (учениця):

• застосовує періодизацію загальносвітового та європейського істо­ричного процесу як інструмент для розуміння особливостей діяль­ності видатних особистостей УСРР у 1921 — 1928 рр.;

• використовує карту як джерело інформації про життя та діяльність названих видатних осіб;

• на основі критичного аналізу та інтерпретації альтернативних дже­рел інформації:

• аналізує, узагальнює факти та різні позиції щодо впливу видатних діячів на входження України до складу СРСР, впровадження непу та політики «українізації», обґрунтовує власну позицію з цього питан­ня; викладає її у формі усної відповіді та історичного есе;

• обґрунтовує зв'язок між причинами, сутністю, значенням та наслід­ками діяльності названих видатних осіб у процесі входження України до складу СРСР, впровадження непу, політики українізації;

• спираючись на загальнолюдські та національні цінності, оцінює здобутки й проблеми культурного та духовного життя видатних осо­бистостей в Україні у 1921 – 1928 рр.;

• характеризує, порівнює, узагальнює та критично оцінює внесок цих видатних діячів у входження України до складу СРСР, запро­вадження непу та політики «українізації» в контексті процесів євро­пейської та світової стабілізації.

^ Тема 2. Видатні особистості у роки радянської модернізації України (1929- 1938 рр.). (5 год)


Лесь Курбас (1887-1937), видатний український те­атральний діяч і режисер.

Володимир Філатов (1875— 1956), видатний українсь­кий офтальмолог та хірург, академік АН України з 1939 р.

Юрій Кондратюк (1897— 1941), видатний учений-винахідник, один із пер­ших творців ракетної тех­ніки і теорії космічних по­льотів.


Володіючи предметними уміннями, учень (учениць):

  • називає хронологічні межі періоду у зв'язку з діяльністю назва­них видатних діячів в Україні та співвідносить їх із подіями і проце­сами в країнах Європи та світу, показує на карті основні місця про­живання цих видатних осіб;

  • на основі аналізу різних джерел інформації описує події та явища, пов'язані з діяльністю Леся Курбаса;

  • аналізує й узагальнює факти, пов'язані з діяльністю названих ви­датних особистостей та її впливом на процес радянської модерніза­ції України;

  • характеризує культурні процеси та оцінює підсумки культурниць­кої діяльності видатних діячів.

Набуваючи предметні компетентності, учень (учениць):

  • застосовує періодизацію загальносвітового та європейського істо­ричного процесу як інструмент для розуміння особливостей діяль­ності зазначених видатних особистостей та її впливу на розвиток ра­дянської України у 1929—1938 рр.;

  • використовує карту як джерело інформації про місце проживан­ня цих видатних діячів;

  • на основі критичного аналізу та інтерпретації альтернативних дже­рел інформації аналізує, узагальнює факти та різні точки зору щодо діяльності Володимира Філатова, Юрія Кондратюка;

  • обґрунтовує зв'язок між причинами, сутністю, значенням та на­слідками діяльності названих видатних особистостей для процесів радянської модернізації й утвердженням тоталітарного режиму, особливостями і суперечностями духовно-культурного розвитку су­спільства, зрушеннями у свідомості та психології населення, зміна­ми у повсякденному житті;

  • спираючись на загальнолюдські й національні цінності, оцінює здобутки та проблеми культурного і духовного життя видатних діячів України у 1929 – 1938 рр.;

  • характеризує, порівнює, узагальнює та критично оцінює різні точ­ки зору щодо ставлення названих видатних особистостей до про­цесів радянської модернізації, утвердження тоталітарного режиму, їхніх поглядів на рівень та спосіб життя населення, пропагандистський ідеал та ціннісні орієнтації радянської людини.




^ Тема 3. Видатні особистості західноукраїнських земель і в 1921—1938 рр. (8 год)

Євген Коновалець (1891 — 1938), військовий і полі­тичний діяч, голова прово­ду ОУН 1929-1938 рр.

Степан Бандера (1909— 1959), політичний діяч, ідеолог українського на­ціонального руху.

Дмитро Донцов (1883— 1973), видатний українсь­кий публіцист, політич­ний діяч, літературний критик.

В'ячеслав Липинський (1882-1931), засновник
консервативної течії в українській політичній думці
та історіографії.

Августин Волошин (1874— 1945), державний, громад­ський, науковий, культур­ний діяч, професор мате­матики і фізики, очолю­вав Християнську народну партію (ХНП), президент Карпатської України

Володіючи предметними уміннями, учень (учениць):

  • називає у хронологічній послідовності головні події життя видатних особистостей в західноукраїнських землях у зазначений період, співвідносить їх із подіями і процесами в радянській Україні, країнах Європи, складає синхроністичну таблицю;

  • показує на карті місця проживання видатних осіб Західної Ук­раїни;

  • на основі аналізу різних джерел інформації описує головні події, пов'язані з діяльністю Євгена Коновальця;

  • характеризує і порівнює події життя Степана Бандери;

  • аналізує, узагальнює факти, визначає причини та наслідки важливих подій політичного, соціального та культурного життя Дмитра Донцова, формулює власні оцінки цих подій;

  • визначає сутність політики В'ячеслава Липинського;

  • визначає та обґрунтовує особливості діяльності Августина Воло­шина.

Набуваючи предметні компетентності, учень (учениць):

• застосовує періодизацію загальносвітового та європейського іс­торичного процесу як інструмент для розуміння особливостей жит­тя й діяльності видатних особистостей в західноукраїнських землях у 1921 – 1938 рр.;

• використовує карту як джерело інформації для з'ясування особ­ливостей біографій видатних осіб у розвитку західноукраїнських зе­мель у складі інших держав;

• на основі критичного аналізу та інтерпретації альтернативних дже­рел інформації виділяє та пояснює характерні ознаки процесів розвитку поглядів видатних особистостей у 1921—1938 рр.;

• обґрунтовує зв'язок між, сутністю, значенням та наслідками діяль­ності названих видатних осіб у процесі входження західноукраїнсь­ких земель до складу Польщі, Румунії, Чехословаччини

^ Тема 4. Видатні особистості України в роки Другої світової (1939—1945) і Великої Вітчизняної воєн

(1941—1945 рр.) (8 год)


Михайло Кирпонос (1892— 1941), воєначальник, ге­нерал-полковник, Ге­рой Радянського Союзу (1940 р.).

Семен Тимошенко (1895— 1970), воєначальник, мар­шал Радянського Союзу.

Сидір Ковпак (1887—1967), український радянський військовий і державний діяч, генерал-майор з 1943 р.

Андрій Мельник (1890— 1964), видатний українсь­кий військовий і політич­ний діяч, полковник Ар­мії УНР, один із лідерів ОУН.

Остап Вишня (1889—1956), український письменник-сатирик, гуморист, пере­кладач

Володіючи предметними уміннями, учень (учениць):

• показує на карті території, де відбувалися події, пов'язані із жит­тям названих видатних осіб в роки Другої світової та Великої Віт­чизняної воєн;

• на основі різних джерел інформації описує героїчні події, пов'язані з діяльністю Семена Тимошенка;

• характеризує діяльність Сидора Ковпака, надає їй власну оцінку;

• складає характеристики й політичні портрети видатних українсь­ких полководців та героїв війни;

• порівнює різні точки зору, що існують в історичній науці відносно діяльності названих видатних осіб у роки Другої світової та Великої Вітчизняної воєн, та визначає власну позицію з цього питання;

• розповідає про Михайла Кирпоноса та висловлює власну позицію щодо його ролі в історії Другої Світової війни;

• готує доповіді, повідомлення і реферати про основні події, пов'язані з діяльністю названих видатних особистостей в роки Другої світової й Великої Вітчизняної воєн, та їхні героїчні подвиги. Набуваючи предметні компетентності, учень:

• застосовує періодизацію Другої світової та Великої Вітчизняної воєн як інструмент пояснення суті історичних подій, пов'язаних із життям і діяльністю названих видатних особистостей в історії України;

• використовує карту як джерело інформації для з'ясування фактів, пов'язаних із діяльністю видатних особистостей в роки Другої сві­тової та Великої Вітчизняної воєн. ...

• на основі критичного аналізу та інтерпретації альтернативних дже­рел інформації:

• розкриває характерні ознаки творчості Остапа Вишні;

• обґрунтовує зв'язок між причинами, сутністю, значенням і наслід­ками участі Андрія Мельника у подіях Другої світової війни;

• аналізує, узагальнює факти, порівнює та критично оцінює різні точки зору щодо стратегії й тактики ведення військових дій Семена Тимошенка, Сидора Ковпака, Андрія Мельника, обґрунтовує влас­ну позицію з цих питань, викладає її у формі усної відповіді та історичного есе

^ Тема 5. Видатні особистості України в перші повоєнні роки (1945—початок 50-х рр.) (3 год)


Роман Шухевич, (псев­донім Тарас Чупринка) (1907—1950), український політичний і військовий діяч, головнокомандувач Української повстанської армії (1943-1950).

Йосип Сліпий (1892— 1984), видатний українсь­кий церковний діяч

Володіючи предметними уміннями, учень (учениця):

• називає головні події, пов'язані з біографіями названих видатних осіб, у хронологічній послідовності;

• показує на карті території та місця, пов'язані із життям і діяльніс­тю видатних особистостей;

• визначає умови, сутність і особливості діяльності Романа Шухевича;

• характеризує погляди Йосипа Сліпого;

• зіставляє різні точки зору щодо цих питань та дає їм власну оцін­ку;

визначає зв'язки між відбудовчими процесами, особливостями політичного життя і суперечливими явищами у розвитку культури та духовного життя названих видатних особистостей. Набуваючи предметні компетентності, учень (учениця):

• застосовує періодизацію загальносвітового та європейського істо­ричного процесу як інструмент для розуміння особливостей біогра­фій видатних діячів УРСР у 1945—на початку 1950-х рр.;

• використовує карту як джерело інформації про місце проживан­ня цих видатних осіб;

• на основі критичного аналізу та інтерпретації альтернативних дже­рел інформації:

• виділяє та пояснює характерні риси діяльності Романа Шухевича і Йосипа Сліпого у 1945—на початку 1950-х рр.;

• обґрунтовує зв'язок між причинами, сутністю, значенням і наслід­ками діяльності Трохима Лисенка (1898—1976), радянського агроно­ма, біолога, академіка АН УРСР (1934);

• спираючись на загальнолюдські й національні цінності та спогади рідних і близьких старшого віку, оцінює трудовий героїзм названих особистостей в роки відбудови країни, наслідки ідеологічних кам­паній, спрямованих проти інтелігенції;

• аналізує, узагальнює факти, порівнює та критично оцінює різні точки зору щодо протистояння радянської влади й ОУН та УПА, зру­шень у ціннісних орієнтаціях названих видатних діячів в умовах від­будовчих процесів та радянізації західних областей України, обґрун­товує власну позицію з цих питань, викладає її у формі усної від­повіді та історичного есе.

Тема 6. ^ Видатні особистості в історії рідного краю у 1921—на початку 50-х рр. (3 год)





Володіючи предметними уміннями, учень (учениця):

• називає основні події та процеси в історії краю, пов'язані з видат­ними особистостями, і співвідносить їх із подіями й процесами віт­чизняної та європейської історії;

• показує на карті просторові межі краю, місця основних подій ре­гіональної історії, пов'язаних із видатними особистостями;

• на основі різних джерел інформації (текстів, фрагментів історич­ної літератури, писемних та речових історичних джерел, інтернет-ресурсів, ілюстрацій, фондів та експонатів музеїв, історичних пам'яток)

• описує головні події та явища життя й діяльності видатних осіб, пов'язані з історією краю, у 1921—на початку 50-х рр.;

• характеризує особливості духовного та суспільного життя видат­них діячів краю;

• складає характеристики та політичні портрети видатних історич­них діячів краю;

• готує доповіді, повідомлення, реферати про важливі події та діяльність відомих жителів краю та виступає з ними перед класом, бать­ками, місцевою громадою.

Набуваючи предметні компетентності, учень (учениця) бере участь у групових та індивідуальних дослідженнях, проектах, краєзнавчих походах, презентаціях та конференціях, діяльності місцевих музеїв, виготовленні засобів навчання для уроків історії, пропагандистсь­кій краєзнавчій роботі серед населення, діяльності зі збереження пам'яток історії культури краю.



^ ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ

У разі застосування компетентнісного підхо­ду до навчання основним об'єктом оцінювання є рівень, на якому учень у конкретній навчаль­ній ситуації застосовує інтегрований комплекс набутих знань, умінь, навичок, ставлень, орієн­тацій, що відповідає певному рівневі розвитку його предметної компетентності. Виходячи із цього, вчителям необхідно застосовувати нові підходи до оцінювання. Розглянемо їх.

  • Для досягнення навчальних результатів необхідно виконувати складні колективні за­вдання, наприклад, розв'язання проблем і при­йняття рішень.

  • Учитель має спонукати учнів до вислов­лювання ними власного розуміння обговорю­ваних ідей, а не відтворення фрагментів пев­ної інформації.

• Учитель переходить від простої перевір­ки знань і вмінь до оцінювання вмінь, необхід­них для створення демократичних інститутів су­спільства (наприклад, здатності спільно працю­вати і приймати рішення, висловлювати обґрунтовані думки, уміння слухати, розв'язувати кон­флікти, застосовувати знання історії в реальних життєвих ситуаціях).

На перший план за такого підходу висуваєть­ся вироблення в учнів певних навичок науково­го сприйняття історії.

Учні повинні навчитися:

  • розуміти, як раніше було представлено та інтерпретовано минуле в історичній науці;

  • збирати та аналізувати матеріали, що над­ходять з різних джерел, і критично використову­вати ці матеріали в кожному історичному кон­тексті (пам'ятаючи ключові ознаки і характе­ристики періоду розвитку суспільства або ситу­ації, що розглядається);

  • вибирати поміж різними версіями або тлу­маченнями минулого кілька точок зору і дава­ти їм оцінку;

  • відрізняти факт від вимислу, викривати упередженість, необ'єктивність, стереотипність, шаблонність мислення;




  • формулювати незалежні та виважені оцін­ки і приймати справедливі й збалансовані рішення на підставі аналізу доступних фактів та ви­вчення широкого кола можливостей;

  • розуміти, що ті чи інші історичні виснов­ки можна знову оцінювати у світлі нових або заново переглянутих фактів;

  • працювати з усіма доступними джерела­ми знань, самостійно відшукувати історичну інформацію з теми, порівнювати, пояснювати, аналізувати, узагальнювати й критично оціню­вати історичні факти та діяльність осіб, спира­ючись на набуті знання, на основі альтернатив­них поглядів на проблеми;

  • аргументовано на основі історичних фак­тів обстоювати власні погляди на проблеми, то­лерантно ставитися до думок опонентів, помі­чати помилки та прояви упередженості в мір­куваннях, критично ставитись до тенденційної інформації.


Т.ЧУБУКОВА,

кандидат педагогічних наук,

старший науковий співробітник лабораторії

суспільствознавчої освіти Інституту педагогіки НАПН України




Скачати 319.65 Kb.
залишити коментар
Дата конвертації27.09.2011
Розмір319.65 Kb.
ТипДокументы, Освітні матеріали
Додати документ в свій блог або на сайт

Ваша оцінка цього документа буде першою.
Ваша оцінка:
Додайте кнопку на своєму сайті:
uadocs.exdat.com

База даних захищена авторським правом ©exdat 2000-2014
При копировании материала укажите ссылку
звернутися до адміністрації
Реферати
Автореферати
Методички
Документи
Поняття

опублікувати
Документи

Рейтинг@Mail.ru
наверх