Луганської обласної державної адміністрації icon

Луганської обласної державної адміністрації


Схожі
Голова Луганської обласної державної адміністрації...
Донецької обласної державної адміністрації...
Донецької обласної державної адміністрації...
Рівненська обласна державна адміністрація...
Одеської обласної державної адміністрації....
Луганської обласної державної адміністрації...
Харків
«Автоматизація процесу керування електропостачанням фермерського господарства від автономних...
Доповідь заступника голови обласної державної адміністрації В...
Затверджено
П л а н
Навчально -тематичний план підвищення кваліфікації вперше прийнятих на державну службу та за...



страницы:   1   2   3

УПРАВЛІННЯ КУЛЬТУРИ І ТУРИЗМУ

ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ


ЛУГАНСЬКА ОБЛАСНА БІБЛІОТЕКА ДЛЯ ЮНАЦТВА




Аналітичний огляд діяльності

публічних бібліотек області

по роботі з юнацтвом

за 2008 рік




Луганськ, 2009


Аналітичний огляд діяльності публічних бібліотек області по роботі з юнацтвом за 2008 рік / Луганська обласна бібліотека для юнацтва; Проблемно-аналітичний відділ, Уклад. Люблянська О.В. – Луганськ, 2009. – 37с.

Укладач: Люблянська О.В., завідуюча проблемно-аналітичним відділом

Відповідальний за випуск: Аладжальян С.О, директор обласної бібліотеки для юнацтва.




Далек и сложен путь книжки к читателю, путь, чем-то похожий на человеческую судьбу. Велика при этом, несомненно, роль библиотекаря, профессионального пропагандиста книги. Читателю порой трудно самому определить: хорошо, плохо ли то, что стоит на книжной полке. Считаю, что наличие огромного количества книг в библиотеке, пусть и мудрых, не освобождает библиотекаря от самостоятельных мыслей и поступков. Как и писатель, библиотекарь просто не имеет права быть личностью, остановившейся в своем развитии. И в этом наши профессии родственны. Будьте привлекательными. Будьте яркими! Эта суровая, может быть, требовательность, поверьте, от глубокого уважения к людям, как и мы, работающим для читателей, во имя читателей, заслуживающим, безусловно, доброго слова и благодарной любви нашей.


^ ВИKTOР АСТАФЬЕВ


Аналізуючи цифрові показники обслуговування юнацтва публічними бібліотеками Луганської області у 2008 році, треба зазначити, що порівняно з минулими роками кількість читачів юнацького віку дещо зросла (+5 729 до виконання 2007 року). Зокрема, суттєво зросла кількість молодих читачів у мм. Антрацит, Алчевськ, Первомайськ, Свердловськ, а також у Новопсковському, Сватівському, Станично-Луганському, Марківському, Кремінському та Краснодонському районах. Питома вага цієї категорії користувачів складає в середньому по області 24% користувачів бібліотек. Слід взяти до уваги, що до цієї категорії, за даними бібліотечної статистики віднесено користувачів 15-22 років включно.

Бібліотеки області традиційно приділяли увагу індивідуальній та масовій роботі з юнацтвом, що включала в себе всебічне виховання молодої людини та організацію змістовного дозвілля. У звітній документації керівники централізованих бібліотечних систем та децентралізованих бібліотек області широко висвітлюють діяльність колективів книгозбірень з надання молоді бібліотечно-інформаційних послуг та всебічного виховання юної генерації. Слід зауважити, що наразі в містах та районах області прийняті та функціонують місцеві програми з реалізації молодіжної політики (мм. Краснодон, Лисичанськ, Рубіжне, Слов’яносербський район), підтримки обдарованої молоді (м. Краснодон, Краснодонський, Слов’яносербський, Троїцький райони), в реалізації яких бібліотеки приймають найактивнішу участь. Багато зусиль бібліотекарів області спрямовано на патріотичне виховання молоді, становлення національної самосвідомості молодих громадян. Червоною ниткою через усі заходи бібліотек у 2008 році пройшло святкування 70-ї річниці Луганської області, а також святкування чисельних ювілеїв заснування адміністративно-територіальних одиниць та населених пунктів області. Детально висвітлювати цей напрямок діяльності у даній збірці ми не вбачаємо доцільним, адже краєзнавча робота та громадянське виховання ведеться у всіх бібліотеках планово та комплексно, бібліотекарі отримують багато методичних матеріалів цієї проблематики.

Більш докладно зупинимося на тих напрямках діяльності книгозбірень, які є для бібліотек дещо новими, такими, що тільки розвиваються та набувають нового значення.

§Просування книги та читання – головна місія бібліотеки§

Вже кілька років бібліотекарі із занепокоєністю відмічають, що сучасна молодь мало читає. На зламі ХХ-ХХІ століть відбувається відторгнення новим поколінням дітей багатьох культурних цінностей, норм, традицій покоління батьків. Соціологи читання у ХХ столітті стверджували, що в батьків, які не читають, діти ростуть «нечитаючими». Сучасна картина читання наочно ілюструє, що добрі традиції книжності і читання руйнуються настільки, що навіть у батьків, які читають, виростають «нечитаючими». В цих обставинах функція залучення до _____________________________

Чисельні показники діяльності бібліотек області див. у додатку в кінці збірки. активного та кваліфікованого читання людей, які не читають або читають мало, у великій мірі покладається на бібліотеки.

Здебільшого діяльність бібліотек Луганської області з просування книги та читання носить традиційний характер. Проводяться тематичні заходи, книжкові виставки, заходи у рамках Тижня дитячої та юнацької книги. Комплексно ця робота проводиться в Алчевській, Краснолуцькій, Лисичанській, Краснодонській міській, Свердловській ЦБС. У бібліотеках області проводяться опитування серед юнацтва з метою з’ясувати коло читання молодої людини (Краснолуцька, Лисичанська, Лутугинська ЦБС). Ці дослідження свідчать, що та частина молоді, яка відвідує бібліотеки, здебільшого віддає перевагу діловому читанню, що підтверджує також статистика бібліотечного обслуговування. Тому бібліотекам слід більшу увагу приділяти популяризації художньої літератури, так званого «дозвіллєвого» читання.

Зупинимося докладніше на цікавих прикладах діяльності бібліотек Луганської області з популяризації книги та читання.

Родзинкою діяльності Брянківської та Кремінської ЦБС стала популяризація сучасної української літератури. У бібліотеках пройшла низка заходів з презентації творів сучасних українських авторів. Зазвичай позитивну оцінку діяльності бібліотек викликають комплексні акції. Серед цікавого досвіду книгозбірень слід назвати акцію, проведену Лисичанською ЦБС до всесвітнього Дня поезії «Напиши листа поетові», літературний марафон «Читання для душі». У Краснолуцькій ЦБС було проведено читацьку конференцію «Кращий читач року. Краща книга року» та конкурс «Хто багато читає, той багато знає», до яких було залучено читачів усіх бібліотек системи. Свердловська ЦБС впроваджувала у свою діяльність комплексні заходи «Свято читацьких задоволень», «Бенефіс читача», дискусійні заходи для юнацтва «Книга в моєму житті», «Комп’ютер – не конкурент», провела PR-акцію «Рекламний листопад», до якої було виготовлені рекламні матеріали, інформаційні закладки та запрошення, тематичні рекомендаційні списки літератури. Сєвєродонецька ЦМБ для юнацтва протягом року проводила конкурс «Кращий молодий читач року». Цими заходами книгозбірні привертають увагу громадськості до діяльності бібліотек, пропагують книгу та читання, відкривають широкому колу читачів нові імена в літературі, зацікавлюють молодь у користуванні бібліотекою та читанні художніх творів.

Певне зниження інтересу до читання сьогодні є загальносвітовою тенденцією, і в багатьох країнах світу вживаються активні спроби цьому протидіяти, виходячи з усвідомлення ролі читання для розвитку суспільства. Практиками бібліотечної справи відмічається, що максимальному стимулюванню читацької активності сприяють діалогові форми бібліотечної діяльності. Такі форми займають особливе місце серед інших форм масової роботи бібліотек. У відомій триаді «монолог – діалог – полілог» діалог являє собою найбільш ефективний засіб людського спілкування. Навіть внутрішня мова людини (наодинці з собою) здебільшого діалогічна. У бібліотекознавчій літературі обговорення книг, читацькі конференції, диспути, вечори запитань і відповідей, літературні вікторини відносять до активних, дієвих діалогових форм бібліотечної діяльності. Обговорення книг – це живий обмін думками, в ході якого читачі висловлюють ставлення до літературного твору. У процесі обговорення відбувається безпосереднє формування читацьких думок з літературної проблематики, представлених короткими, нерозгорнутими репліками, які містять аналіз та оцінку конкретного твору. У той же час сучасна бібліотека зустрічається з певними труднощами при впровадженні діалогових форм, і це пов’язано не тільки із зниженням читацької активності населення, значним згортання процесу усвідомлення у сучасній культурі, але й деформацією такого явища як «модна» та «злободенна» книга. Дозвіллєве читання нашого сучасника, представлене у більшості масовою розважальною літературою – жанрами детектива любовного романа, фантастики, тріллера тощо – не потребує подальшого обговорення. Однак останніми роками у читацьких аудиторіях пострадянського суспільства з успіхом проводяться обговорення творів Б.Акуніна, М.Булгакова, Е.Лімонова, С. Лук’яненка, В.Пєлєвіна, Т.Толстої, Л.Улицької, Р.Баха, С.Кінга, П.Коельо, М.Павича, М.Матіос, Ю.Андруховіча, М.Жадана, А. та С. Дяченків та інших.

Відмічаючи історико-культурну значущість і цінність пост-комунікативної фази читання, пропонуємо бібліотекарям ознайомитися з методикою проведення читацьких конференцій [3].

Процес обговорення книги проходить у три етапи. У підготовчий період бібліотекар обирає художній твір і тему для обговорення. Бажано звертатися до літературних творів, де моральна та естетична цінність утворюють гармонію та цілісну єдність, у той же час слід враховувати читацькі запити й відгуки літературної критики. І тут перед бібліотекарем постає нелегка задача. Ми не виключаємо ситуації, коли у центрі обговорення виявиться літературний твір масової культури: модний, але малохудожній за своєю сутністю. У цьому випадку в процесі літературної дискусії слід показати читачам на конкретному літературному матеріалі, завдяки якому ефектному сюжетному ходу, особливому прийому, «життєвому» викладенню книга стає бестселером. Далі керівник обговорення здійснює збір та аналітико-синтетичну обробку необхідної інформації: літературних фактів, поглядів літературознавців та критиків, оригінальних прочитань і читацьких оцінок та ін.; планує основну лінію, тези дискусії; складає проект її проведення, перелік та послідовність запитань; прогнозує ймовірні відповіді аудиторії тощо.

В ході другого етапу (саме обговорення) від ведучого вимагається проявити максимум інтелектуальних та комунікативних здібностей. Функції керівника обговорення складні та різноманітні: він повинен вміло ввести учасників заходу у суть проблеми; формулювати і ставити запитання до аудиторії, аналізувати та уточнювати запитання виступаючих, організовувати обмін думками; постійно активізувати хід дискусії, спонукати до виступів усіх слухачів, дисциплінувати аудиторію; узагальнювати сказане, оцінювати результати обговорення. Ефективність обговорення багато у чому залежить саме від дій керівника. Щоб обговорення літературного твору було активним, кількість учасників не повинна перевищувати 25-30 осіб, зібраних за круглим столом (ідеальна кількість – 12 осіб). Ведучий створює оптимально комфортні умови (фізичні та психологічні) для взаємодії читацьких думок. Дуже важливо, щоб кожний учасник обговорення відчував атмосферу повної безпеки і мав можливість вільно висловлювати власні погляди.

На третьому, заключному етапі обговорення пропонуємо провести експрес-опитування аудиторії для укріплення «зворотного зв’язку» та визначення ефективності проведеного заходу. Запропонуйте учасникам конференції самостійно оцінити результати за п’ятибальною шкалою у наступних критеріях:

  1. Наскільки вдало вибраний автор?

  2. Наскільки вдало вибраний твір?

  3. Як ви оцінюєте роботу групи?

  4. Як ви оцінюєте дії ведучого?

  5. Як ви оцінюєте власну участь у обговоренні?

У бібліотечній практиці, а тим більше, у роботі з художньою літературою, завжди є місце творчості – новому та оригінальному. Багато морально-етичних проблем сучасності можуть стати предметом літературного диспуту: взаємодія багатства та бідності, свободи та насилля, правди та брехні, любові й ненависті (помсти), почуттів та обов’язку, розуму та серця, альтруїзму та егоїзму, справедливості та беззаконня тощо. Кожне нове покоління, навіть відкидаючи звичні закони буття, потребує осмислення себе та свого місця у суспільстві. Треба пам’ятати, що діалогові форми, живе слово у бібліотеці дають потужний імпульс для розвитку усіх сфер особистості читача. Активна участь читачів у літературних дискусіях сприяє формуванню нових психологічних рис (терпимість, товариськість, екстравертність) і навичок (слухати, публічно виступати, переконувати). Велике значення діалогові форми мають і для розвитку особистості й творчого потенціалу самого бібліотекаря.

Все більшого значення в умовах сучасного суспільства з його насиченістю подіями, шаленим темпом життя, надмірністю інформації набуває пропаганда книги та читання засобами рекомендаційної бібліографії. Фахівці бібліотек різних рівнів намагаються привернути увагу молоді до цікавих творів сучасної та класичної літератури, виготовляючи різноманітні рекомендаційні посібники малих форм: листівки, закладки, буклети тощо. У багатьох виданнях наших колег відчувається прагнення авторів до сучасного стилю подання матеріалу, оригінальної структури посібника, яскравої, образної мови. Наразі задачі рекомендаційної бібліографії для молоді все більш ускладнюються, оскільки основними вимогами стають захоплююче подання матеріалу, кольоровість оформлення, змінення самої мови, стилю видань, того, що зараз іменують «форматом». Сучасні рекомендаційні посібники для молоді повинні містити інформацію з рекомендацією у прихованій формі, інакше молодь відчуває тиск нав’язування, і зацікавленість до неї вгасає. За думкою російських дослідників сучасної рекомендаційної бібліографії для молоді фахівцям бібліотек слід постійно удосконалювати вміння залучати нову генерацію користувачів до книги та читання [2].

Бібліотеки традиційно одним з основних напрямків своєї діяльності вбачають виховання всебічно розвиненої особистості через проведення заходів, направлених на соціалізацію молоді.

§Ідеї толерантності – в практику бібліотек!§

Останнім часом окремим напрямком цієї діяльності виділяють виховання толерантності в молодого покоління. Термін «толерантність» походить від латинського tolerantia – терпіння та означає терпимість до іншого способу життя, поведінки, звичаїв, почуттів, думок, ідей та вірувань; здатність індивіда сприймати без агресії думки, які відрізняються від власних, а також особливості поведінки та способу життя інших [6]. ХХ століття завершилося прийняттям декларації принципів толерантності, затвердженої резолюцією генеральної конференції ЮНЕСКО від 16 листопада 1995р., у якій розглянуто основні принципи толерантності та шляхи затвердження цих принципів у світовій спільноті. У цьому документі толерантність визначається таким чином: «Толерантність означає поважання, сприйняття та розуміння багатого різноманіття культур нашого світу, форм самовираження та самовиявлення людської особистості. Формуванню толерантності сприяють знання, відкритість, спілкування та свобода думки, совісті і переконань. Толерантність - це єдність у різноманітті. Це не тільки моральний обов'язок, а й політична та правова потреба. Толерантність - це те, що уможливлює досягнення миру, сприяє переходу від культури війни до культури миру» [1].

Треба також усвідомлювати, що виявлення толерантності, яке співзвучне поважанню прав людини, не позначає терпимого ставлення до соціальної несправедливості, відмови від своїх переконань або поступок чужим, тобто кожен вільний утримуватися власних переконань та визнає таке право за іншими. Це означає визнання того, що люди за своєю природою різняться за зовнішнім виглядом, соціальним станом, мовою, поведінкою та цінностям і мають право жити у мирі й зберігати свою індивідуальність. Це також означає, що погляди одної людини не можуть бути нав’язані іншим.

Визначенням поняття толерантності опікуються не тільки громадські діячі й науковці, а й фахівці з практичної психології. За визначенням А.Асмолова перш за все – це здатність почути й зрозуміти іншу людину, це також стійкість до стресів, третє значення – терпимість по відношенню до ближнього [7]. Взагалі-то кожний з тих, хто звертається до поняття толерантності, розглядає його під своїм кутом зору, воно дуже різнопланове. І все ж таки, толерантна особистість – це особа, яка наділена наступними якостями: чуйність, почуття довіри, терпіння, вміння не засуджувати інших, здатність до співчуття, милосердя, приязнь до людей.

Актуальність теми формування толерантної свідомості беззаперечна. Виховання в дусі толерантності «повинне розвивати в молоді здібності до незалежного мислення, критичної оцінки та формувати високі моральні критерії», - записано в Декларації принципів толерантності [1]. Підлітковий період розвитку особистості характеризується деякими особливостями, яки відносять до інтолерантної (протилежної толерантності) поведінки: підвищена агресивність, некритичність мислення, несформованість образу «я», незахищеність, безкомпромісність. Від того, як людина подолає цей кризовий період, багато у чому залежатиме й те, наскільки людяним, терпимим, демократичним стане вона у подальшому.

Бібліотеки намагаються допомогти підліткам у подоланні труднощів періоду інтолерантності, виховувати молодих читачів у дусі терпимості до індивідуальних, культурних та національних відмінностей інших людей. Саме бібліотека, як надзвичайно толерантна установа, сьогодні має можливість вести розмову в дусі поваги до культур, традицій, поглядів інших людей на прикладах світової художньої культури, літератури і мистецтва, використовуючи сучасні інформаційні ресурси й канали зв’язку. Сьогодні кожна бібліотека – територія толерантності.

Бібліотеки Луганської області останніми роками все більшу увагу приділяють цьому напрямку виховної діяльності. Системно та планово ця діяльність вже кілька років ведеться у Алчевській ЦБС, де проводяться заходи, направлені на профілактику та подолання агресивної поведінки в молодіжному середовищі; на подолання різноманітних форм забобонів, ксенофобії, націоналізму, расизму; на розвиток навичок конструктивного вирішення конфліктів, подолання протиріч та пошуки компромісу. Методистом ЦБС у 2007 р. було складено методичну розробку «Толерантность: объединяем усилия», де пояснювалися поняття та принципи толерантності та надавались приклади масових заходів. 2008 року у бібліотеках системи відбулися заходи, спрямовані на морально-етичне виховання підлітків. Молодь прийняла участь у корисному діалогу – пораді про культуру мови та чистоту слова «Общаться можно не бранясь», годині спілкування «Зачем нужен этикет», сімейних читаннях «Вчитися жити в мирі й злагоді», виховній годині «Душі людської доброта» та заходах медіа-акції «Ми проти насилля».

Кіровська ЦБС значне місце у системі громадянського виховання відводить вихованню доброзичливості, взаємоповаги та відповідальності в юних читачів. Бібліотеками системи було проведено інтерактивні заходи «Зовнішня і внутрішні краса людини», «Отцы и дети: живем дружно», до Дня людей з особливими потребами було проведено урок доброти «Милосердие – потребность души».

Краснодонська міська ЦБС активізує інформаційно-просвітницьку діяльність з питань ліквідації всіх форм дискримінації за ознакою статі, забезпечення рівних можливостей жінкам і чоловікам, щодо поєднання професійних та сімейних обов’язків. У бібліотеках системи проводилася інформаційна година «Чоловік і жінка є рівними, але різними», прес-огляди й круглі столи «Гендерна рівність», «Індустрія рабства», «Живий товар».

Фахівці Краснодонської районної ЦБС справедливо вважають, що виховуючи толерантність, необхідно розвивати такі складові особистості, як співчуття, милосердя, повагу та терпимість до старшого покоління та людей з обмеженими можливостями. Це знайшло відгук у тематичних засіданнях, уроках-подяках, уроках ввічливості та інших діалогових заходах за наступними темами: «Що означає бути добрим», «Людей я буду любити, добро і милосердя чинити», «Мы уважаем вашу седину», «Бережіть свою душу від холоду байдужості». Формування високоморальної особистості розуміє під собою всебічний розвиток людини, психологічну й практичну підготовку її до дорослого життя, людських стосунків на засадах взаємної поваги. Цьому сприяли такі заходи, як бесіда «Своє життя я побудую сам», круглий стіл «Какие мы, такие и подростки», диспут «Кожен стає таким, яким хоче бути», час спілкування «Чи вмієш ти вирішувати проблеми?». Пореченська бібліотека-філія організувала цикл заходів для учнів 8-11 класів «Тропинка к своему «Я», до якого увійшли різноманітні дискусійні, тренінгові та ігрові зустрічі, зокрема за такими темами: «Я – человек моральный», «Конфликты и я», «Парадоксы жизни», «Как быть толерантным в общении». Робота з формування толерантності пов’язана не тільки з навчанням дітей конкретним навичкам толерантної поведінки, але й з формуванням у них певних особистісних якостей, а саме відчуття власної гідності та вміння поважати гідність інших, усвідомлення того, що кожна людина багатогранна у своїх проявах і не схожа на інших, позитивного ставлення до самого себе і представників інших народів і культур.

Краснолуцька ЦБС у роботі з виховання толерантності вірно виділяє кілька напрямків, серед яких провідними вважають поширення правових знань у частині визнання рівних прав і обов’язків усіх людей; орієнтація молодої людини на вивчення себе, своїх сильних і слабких сторін, виховання відповідальності за власні вчинки; поширення інформації, що сприяє врегулюванню конфліктів між представниками різних соціальних груп усередині країни. Різні прояви толерантності демонструють книжкові виставки «Толерантність – це…», уроки взаєморозуміння, рольові ігри, етичні бесіди та консультування за участю психолога, диспути «Що таке толерантність?», «Человек среди людей или общество, в котором мы живем» .

Бібліотекарі Лисичанської ЦБС багато зусиль направляють на подолання у користувачів гендерних стереотипів і формування гендерної культури. У місті діє Програма гендерної рівності на 2007-2010рр. Проблема гендерного насильства, на думку бібліотекарів. як у дзеркалі, відображає нездорову ситуацію в творенні нових суспільних стосунків.

_____________________________

Сценарії заходів див. у збірці «Молодь – за толерантність!»

Хоча всі форми насильства та дискримінації людини вимагають їхнього усунення, але насильство у ставленні до жінок потребує особливої уваги, оскільки вимагає спеціальних підходів. Всі бібліотеки ЦБС проводять велику кількість заходів, присвячених ролі жінки у суспільстві та подоланню усіх форм насильства й інших проявів нерівності за статевою ознакою.

Лутугинська ЦБС свої зусилля з формування толерантної свідомості направляє на виховання молоді на конкретних справах. В бібліотеках проводяться тренінги та навчальні бесіди серед юних користувачів, завдяки яким залучають їх до лав волонтерів з обслуговування інвалідів та ветеранів. Читачі-волонтери допомагають бібліотекарям здійснювати інформаційно-бібліотечне обслуговування людей з фізичними вадами. Вони виступають у ролі книгонош, скрашуючи своїм приходом та спілкуванням одинокість та безпорадність людей з фізичними обмеженнями.

Працівники Марківської ЦБС за допомогою книги намагаються прищеплювати читачам любов до ближнього, повагу до батьків, уважне ставлення до людей похилого віку, готовність співчувати та допомагати людям. Цьому були присвячені наступні заходи: школа взаємин «Стежинами любові і добра», ігротека «Місто ідеальних взаємин», яка працює у формі рольових ігор з різних життєвих ситуацій, діалог «Що важливіше: ким бути чи яким бути».

У Новопсковській ЦБС відбувалися діалогові заходи з питань виховання морально-етичних якостей, що є складовими толерантної людини: година пізнання «Вчимося жити в злагоді», зустріч за круглим столом «Філософія юності», дискусійні заходи «В чому сенс життя», «Яким я бачу своє майбутнє», «На порозі дорослого життя».

Виховання толерантності у Попаснянській ЦБС здебільшого відбувається на конкретних добрих справах: юні читачі Калинівської бібліотеки – філії приймають активну участь в обслуговування хворих, що знаходяться у будинку престарілих; вони приносять літнім людям літературу, проводять для них масові заходи, а також просто виявляють співчуття, інтерес до їх потреб. Широко розповсюджений у бібліотеках системи волонтерський рух з позастаціонарного обслуговування літніх людей та інвалідів. У бібліотеках проводяться й масові заходи: уроки добра «Будьте добрими і людяними», свято ввічливості «Незвичайні пригоди в країні добра», родинні свята тощо.

У Сватівській ЦБС захід «Толерантність – ознака високого духовного і інтелектуального розвитку» відбувся у рамках занять Школи гарних манер.

Серед заходів Свердловської ЦБС з виховання толерантності в молодих користувачів слід окремо відзначити круглий стіл «Вчимося бути толерантними». В рамках цього комплексного заходу була організована книжкова виставка: «Толерантність – терпимість до чужих думок,

_____________________________

Сценарії заходів див. у збірці «Молодь – за толерантність!»

підготовлено пам’ятку для читачів «Мистецтво спілкування», оформлено плакат «Поводься з іншими так, як би ти хотів, щоб поводилися з тобою». При організації круглого стола бібліотекарі мали на меті ознайомити юнацтво з поняттям «толерантність», показати їм, наскільки важливим у стосунках між людьми є вміння спілкуватися, переконати молодь у необхідності бути терпимими до оточуючих. В ході заходу ведучий пропонував присутнім пригадати такі ситуації, коли доводилось хоч у чомусь поступатися у відносинах з батьками, друзями, учителями, із незнайомими людьми. Після обговорення різних ситуацій учасники прийшли до висновку, що повинні бути взаємна повага і терпимість до інших, що кожна людина - особистість, кожен заслуговує на повагу та розуміння оточуючих, свобода кожної людини закінчується там, де починається свобода іншого.

Тема виховання толерантності в юних читачів також буде висвітлена у збірці Луганської обласної бібліотеки для юнацтва «Молодь – за толерантність!».

Подальша еволюція інформаційно-комунікативних технологій обумовлює необхідність відповідного розвитку бібліотечно-інформаційної діяльності. В умовах глобальної світової кризи, перманентної політико-економічної кризи в державі фахівці бібліотек майже втратили надію на державне вирішення проблем галузі. Але не варто опускати руки! Задля збереження мережі книгозбірень, недопущення подальшого падіння престижу професії, налагодження сталих взаємозв’язків з місцевими органами влади бібліотечні фахівці мають постійно вживати заходів, направлених на створення іміджу сучасного інформаційного закладу, що опікується соціальними проблемами суспільства.

Бібліотекарі повинні впроваджувати нові послуги задля потреб громади, опановувати новітні технології і прогресивні методики виховної та просвітницької діяльності. Сподіваємось, що матеріали, надані в цьому узагальненні, допоможуть бібліотекарям області, а насамперед – методистам, у самоосвіті та ще раз переконають, що можливості нашої професії майже безмежні.

Для більш детального ознайомлення з новітньою діяльністю бібліотек Луганської області пропонуємо вам ознайомитися з картами інновацій, наданими до Луганської обласної бібліотеки для юнацтва.




Скачати 0.64 Mb.
залишити коментар
Сторінка1/3
Дата конвертації28.09.2011
Розмір0.64 Mb.
ТипДокументы, Освітні матеріали
Додати документ в свій блог або на сайт

страницы:   1   2   3
Ваша оцінка цього документа буде першою.
Ваша оцінка:
Додайте кнопку на своєму сайті:
uadocs.exdat.com

База даних захищена авторським правом ©exdat 2000-2014
При копировании материала укажите ссылку
звернутися до адміністрації
Реферати
Автореферати
Методички
Документи
Поняття

опублікувати
Документи

Рейтинг@Mail.ru
наверх