Тема уроку icon

Тема уроку


40 чел. помогло.
Схожі
Розробки уроків з використанням інноваційних технологій


Урок – презентація


Тема уроку. Григір Тютюнник

Повість «Климко». Образ Климка Роль художньої деталі.


Мета уроку: з’ясувати, яке враження справило прочитання повіті «Климко» на учнів; які проекти підготували школярі після прочитання твору (образ Климка, роль художньої деталі) допомогти учням формувати свої думки з приводу прочитаного, оцінювати життєві явища; виховувати почуття відповідальності,здатність до співчуття, до виявів милосердя.


Обладнання: портрет письменника, творчі проекти учнів.


^ Хід уроку


1 етап. Організаційний момент


ІІ етап. Оголошення теми і завдань уроку


Тема уроку - Григір Тютюнник. Повість «Климко».


Завдання уроку: 1. З’ясувати, яке враження на кожного з вас справило

прочитання повісті «Климко»

2. Розглянути ваші творчі проекти.

ІІІ етап. Формування і вдосконалення умінь і навичок


«Найвища наука життя – мудрість,

а найвища мудрість бути добрим».

Григір Тютюнник


1. Слово вчителя.

Працюючи над повістю «Климко», автор у зрілому віці зробив такий запис: «Ціна життю пізнається тоді, коли у людини залишається одна можливість –дихати».

^ Вчитель – Як ви розумієте цей вислів співвідносно до тексту. (Відповіді учнів)


Вчитель – Головний герой твору Климко виявляє непереборну готовність дійти до заповітної мети, терпляче зносячи важкі випробовування.


Вчитель 1.Чи сподівались ви такого закінчення Климкової подорожі?

2. Що ж стало безпосередньо причиною смерті хлопця?

3. Чому читача вкрай переповнює жаль вчити героєм?


Учень. Все своє коротке життя Климко більше піклувався про інших, ніж про себе. Утративши єдину рідну людину ,Климко не може опанувати себе, аж поки не виникла потреба опікуватися долею своєї вчительки. Доля немов винагороджувала хлопчину за високе благородство помислів і вчинків. Але зла було завжди так багато, що воно не дало маленькому добротворцеві лишитися живим.

Учень. Автор уміло розкриває сутність людини, показуючи її реакцію у взаєминах з іншими людьми. Так епізодичні персонажі – дідусь Гарєєв, Зульфат, солдат – чех, безногий швець, тітоньки Марина – постають як самодостатні народні типи, що небайдужі до чужої біди.


ІУ етап. Коментування учнівських проектів.


І група Тестові завдання до повісті «Климко»


1. Чому Климко жив у дядька Кирила:

А) був сиротою;

Б) втік з дому;

В) пристав у найми


2. Скільки картоплин накопав Климко:

А) 24;

Б) 57;

В) 38


3. Де жили Климко з Зульфатом:

А) у ваговій;

Б) у бараці;

В) на пероні


4.Чому опинилася на базарі Наталя Миколаївна:

А) міняла трояндову сукню;

Б) купувала борошно;

В) спілкувалася з давньою подружкою


5. Що приніс дідусь Гарєєв у вагову:

А) торбинку сухарів;

Б) банку з молоком;

В) пакетик борошна


6. Що зацікавило Климка на базарі:

А) гарна дівчина;

Б) хор;

В) гадалка Зіночка


7. Де знаходилась сіль:

А) у Слов’янську;

Б) в Артемівську;

В) у Києві


8. Скільки Климко заплатив шевцеві за тапочки:

А) 5 рублів;

Б) 12 рублів;

В) нічого


9. Чому тітка Марина не хотіла відпускати Климка:

А) він був їй за сина;

Б) він був їй за наймита;

В) хотіла, щоб він відробив за сіль


10. Чим пригощала тітка Марина Климка

А) гарячим борщем;

Б) парним молоком;

В) смачною кашею


11. Яке дерево хотів посадити Климко на могилі дядька Кирила:

А) смереку;

Б) червону калину;

В) вишню


12. Як помер Климко:

А) від голоду;

Б) від фашистської кулі;

В) від підвищеної температури


ІІ група. Листи героєві


Доброго дня, дорогий Климко!

Пишуть тобі учні 7-Б класу Черкаської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 22. На уроках літератури ми вивчаємо творчість В.Винниченка, а зокрема повість «Климко». Ми дуже вражені твоїм героїчним вчинком, твоєю самопожертвою заради інших людей. Нам було приємно читати, коли ти піклувався про дядька Кирила, Наталю Миколаївну та маленьку Олю. А ось той епізод, де ти випив трішки молока, а потім запивав залишком води, щоб не чіпати молочка, яке передасть тітка Марина для Олі. А твоя мужність при зустрічі з німецьким солдатом. Мабуть, в часи війни всі діти такі були.

Хай тобі щастить в подальшому житті. Пиши. До побачення

10.11.2008 року Учні 7-Б класу


ІІІ група. Кросворд





1

к

а

р

т

о

п

л

ю







2

з

у

л

ь

ф

а

т




3

г

а

л

е

т

и







4

м

а

р

и

н

а







5

б

а

р

а

к







6

б

о

ч

о

н

о

к





1. Що їв у дорозі Климко ?

2. Як звали товариша Климка ?

3. Що дав чех Климкові ?

4. Як звали тітку, де перебував певний час Климко ?

5. Де проживав головний герой з дядьком Кирилом ?

6. Як називали аптекаря ?


ІІІ група. Художники малюють картину «Климкова подорож»,озвучують її.


ІУ група. «Тютюнникова скарбниця»


Коментування і цитування учнями щоденникових записів Г.Тютюнника, висловлювання свого ставлення крізь призму особистісного досвіду.

1. «З любові і муки народжується письменник – іншого шляху у нього немає».

2. «Іноді я відчуваю Людину, як рана сіль»

3. «Мила моя Людино, ніколи я не скажу про тебе чорного слова»

4. «Часто запитую себе: навіщо тобі істина ?. Відповідаю: Щоб знати, де брехня … Ніщо так боляче не б’є людину, як брехня»

5. «І що я в Господа за людина!!! Ні в чому немає мені ані міри, ані втіхи – ні в любові, ні в стражданні, ні в захопленнях, ні в сумі пекельному… Неприкаяний я»

6. «Ідеалізм мій полягає в тому, що я завжди жду від людини хорошого»

7. «Сумніве мій! Мій ти мучителю і поморнику. Як тяжко з тобою і як страшно залишитися без тебе».

8. «Але в житті людини один страшний день – коли вона вперше опустить плечі, зігнеться».


У етап. Підсумки

УІ етап. Оцінки

УІІ етап. Домашнє завдання:

1). Написати продовження повісті «Климко».

2). Твір-роздум «Моє враження від прочитаної повісті «Климко».

3). Творчий проект «Діти війни».


Урок – ток – шоу


Тема уроку. Морально-етичні уроки доброти, чуйності, турботи про рідних у повісті «Климко» Г.Тютюнника


^ Мета уроку:

  • з’ясувати, які уроки доброти, чуйності, турботи взяли для себе учні, найбільш разючий епізод, який їм запам’ятався, які роздуми супроводжували учнів під час читання твору «Климко»;

  • виховувати в учнів вищеназвані якості характеру;

  • розвивати почуття відповідальності за свої вчинки (за відносини між собою), за свої слова, розвивати творче мислення.


Хід уроку


І етап. Організаційний момент

ІІ етап. Перевірка домашнього завдання

ІІІ етап. Оголошення теми, мети і завдань уроку.


^ План роботи на уроці


1. Проведення ток-шоу з проблеми «Морально-етичні уроки доброти. Чуйності, турботи про рідних у повісті «Климко» Г.Тютюнника.

2. Обговорення і підсумок проведеного ток-шоу з визначеної проблеми


ІУ етап. Проведення ток-шоу.


^ Слова ведучого. Усі ми розуміємо, що які б ситуації у житті людини не траплялися, потрібно підійти до неї обдумано, виважено, роздумливо, зберігаючи при цьому свою власну позицію, порядність, людяність, доброту. Турботу за іншу людину.

Недарма і Творець заповідав нам любити і шанувати своїх батьків, любити свого ближнього, як самого себе.

Як же ж ці дорогоцінні людські якості. Доброта, чуйність, турбота за іншу людину, самовідданість розкрито Г.Тютюнником у повісті «Климко». Ці високі моральні людські якості розкрито у системі людських взаємин, які можна схематично зобразити у вигляді потягу.


Доброта

Чуйність

Турбота

милосердя




Климко і д. Кирило




Климко

і Бочонок




Климко

і водовоз




Климко

і Зульфат




Климко

І Н.М.




Климко і бабуся




Климко

і дівчина




Климко

І Мамка




Климко

І неон. солдат

O O O O O O O O O O

Тому й сьогодні на нашому ток-шоу присутні літературні герої повісті: Климко, д. Кирило, аптекар, Зульфат, Наталія Миколаївна, швець, тітка Марина.

Вони нам розкажуть, як їм довелося зберегти ці якості, незважаючи на воєнне лихоліття? Можна задати питання героям. До слова запрошується Климко.


Климко. Виріс я у бідній селянській сім’ї. Як ви знаєте, за творами, у Климка рано не стало батьків. Тому й забрав мене до себе дядько Кирило на виховання. Дуже цінував я у свому дядькові його доброту і чесність. Він до мене ставився, як до сина: похвалить, обніме, принесе гостинчик. Як з трепетом чекав його з роботи. Дуже болісно я переживав його трагічну загибель. І вирішив я, як би там не було, посаджу на могилі дядька Кирила вишню, яка буде прикрашати цвинтар щопори. У моєму житті зустрічались ще багато хороших щирих людей. Зульфат, мій однокласник, завжди був зі мною поруч. Допомагав облаштувати вагову, разом з ним було легше переносити життєві негаразди. Вчителька Наталія Миколаївна замінила нам із Зульфатом рідних людей, а з Олечкою ми гралися, ніби з молодшою сестричкою. Усім цим людям мені хотілося віддячити. Я знав, що похід за сіллю буде нелегким, але відповідальність за життя близьких була серйозною. Дякую доброму аптекарю, який дав мені і харчі на дорогу, і гроші, і батьківські напутні слова, як у світі жити. На Бочончиху не ображають за сухарі, бо не знає ця людина, що то воно голод. А швець – ця справжня добропорядна людина. Він мені дуже допоміг із взуванкою, яка для мене була потрібна, як повітря. Такі лагідні очі в цієї людини, багацько в житті довелось йому перетерпіти, але доброту свою він зберіг для усіх нас. Як би я вижив після такої довгої дороги, бо пройшовши 200 км. І відчувши, що втрачаю сили, коли б не тітка Марина. Вона лікувала мене. Давала яблука, хліба, молока. Та ще й на дорогу для Олечки передала. Бажаю усім людям бути сердечними, жити в мирі і злагоді.


(Запитання до Климка : Климко, чи нестрашно було тобі в дорозі?)

Дядько Кирило. Климко був мені за сина. Допомагав в усьому. Справжній господар: і наварить, і прибере. Та й розумний до наук вдався. Мені завжди хотілося йому гостинчика принести. Хоч маленького, але з поїздки. Климко завжди мене виглядав з роботи: чи вранці я приходжу, чи ввечері. На свята старався Климкові купити солодощі: морозива, цукерок. Люди, будьте милосердними. Виховуйте в собі і в своїх дітей хороші моральні якості. Допомагайте усім і завжди.


(^ Запитання: Що найбільше ви цінуєте в людях?)

Бочонок, аптекар: Усе своє життя я звик допомагати людям у позбавленні хвороб: кому куальцексом, кому аспірину призначу. А кого просто заспокою. Климка знаю давно. Без жалю віддав гроші, які тримав у кишені, галети і дв життєву пораду: пристати до старенької бабусі в поміч, поки життя налагодиться. Хочу сказати усім людям. Будьте уважними, співчутливими один до одного, тримайтеся купи, умійте вибачати.


(Запитання - Скільком людям у житті ви допомоги. Чому?)


Зудьфат. Климко – це мій давній друг, однокласник. Він ніколи мене не зраджував, не видавав секретів, не ображав, не розпускав кулаків. По натурі він дуже спокійний. Боляче мені було, коли дізнався, що фашистський снаряд зруйнував Кликові барак. Потім я шукав Климка, хотів по товариськи допомогти. Після нашої зустрічі допоміг облаштувати його невеличку кімнату. Дуже добре, що переїхала до нас Наталія Миколаївна. Життя стало кращим. Для маленької Олі приніс колиску ще свою. Дуже вболівав за Климка, коли його довго не було. Бігав на станцію щодня. Та ось на кінець замаячіла його постать. Я кинувся до нього, але враз він впав. Ми з Наталією Миколаївною довго його виходжували.

Шановні семикласники! Цінуйте своїх учителів, любіть школу, не зраджуйте своєї людяності.


(Запитання. Що найбільше ти цінуєш в дружбі)


Наталія Миколаївна. Повік буду вдячна Климкові і Зульфатові які в тяжку хвилину протягнули руку допомоги. Дуже переживали ми із Зульфатом за Климком. Була б побігла за ним, наздогнала, та куди. Де він пішов? Климка знайшла пораненим. В його торбинці була маленька пляшечка з молоком. Це ж він для Олі його привіз. Так можуть вчинити тільки самовіддані сердечні люди. Самопожертва його дуже велика. Люди, майте Бога в серці, будьте турботливими, добрими, бережіть один одного. І тоді життя буде прекрасним.


(Запитання. Скажіть, чим були схожі Зульфат і Климко, а чим – ні?)


Швець. Дивлюсь на цього босоногого хлопчину і думаю: «Яке ж складне життя тобі випало, хлопчино?», - та й подарував йому взуванку. Хотілося ще й нагодувати його, але грошей у мене не було, бо й сам бідував. Пристроїв хлопчину до жіночки, у якої була сіль. Думаю, може підсобить йому, харч дасть який – небудь. А може, Климко ще й залишиться в неї. Допомагатиме та й не буде бити ноги по сирій холодній землі. Бажаю усім людям думати не тільки про себе, а й про свого ближнього.


^ Тітка Марина. Думала собі:» Що людині треба для щасті». Виходить – дружну сім’ю. Побачивши добру, страдницьку, працьовиту дитину, хотілося всю материнську невичерпану любов передати йому. Климко занадто вдячний. Ще перебуваючи в стані хвороби, хотілося йому допомогти по господарству. Він і слово чемне скаже ,і пожаліє. Люба дитина. Турбувався за якусь маленьку Олю і молока для неї попросив. Я дала в дорогу йому солі стільки, скільки він міг донести, і молока для дівчинки.

Хотілося б, щоб усі люди стали добрішими, мали турботу про свого ближнього, цінували почуття. Може б і злочинців стало менше. Люди, вмійте знайти зернину любові в собі і подарувати тим, хто поряд.


(Запитання. Яка риса характеру Климка вам найбільш запам’яталася. Розкажіть.)


У етап. Підсумок ток-шоу. (Мікрофон)


Вчитель. - Скажіть, будь ласка, які уроки ви взяли для себе із сьогоднішнього ток-шоу. Чому? (Учні називають і пояснюють)


Вчитель. - Чи маєте ви в собі ці моральні якості?

  • Як ви гадаєте, як їх потрібно розвивати ?

  • Чи модно зараз бути добрим, турботливим, чемним? Доведіть.


УІ етап. Оцінки


У етап. Домашнє завдання.


Прочитати «Зав’язь» с. 377-380, переказати, виписати із енциклопедії, словника літературне значення слова НОВЕЛА.


^ Урок – творче дослідження


Тема уроку. Григір Тютюнник «Климко»


Мета уроку: ознайомити учнів із життям і творчістю Григорія Тютюнника, викликати інтерес до вивчення творів письменника, розвивати навички виділення головного, сприйняття та засвоєння матеріалу на слух; виразного читання та спостереження над художнім текстом, з’ясовувати поняття «повість», «автобіографічність», сюжет твору. ; виховувати почуття гуманізму, здатність до співчуття.


Обладнання: ілюстративний матеріал до життя і творчості, виставка книжок письменника.


^ Хід уроку

І етап. Організаційний момент

ІІ етап. Повідомлення теми та завдань уроку


Тема уроку – Життєвий і творчий шлях Г.Тютюнника. Повість «Климко»


Завдання уроку: розглянути шляхом пошукового дослідження життєвий творчості Григора Тютюнника,

  • прочитати виразно перший розділ повісті «Климко»;

  • провести словникову роботу (т. л. повість, автобіографічність, сюжет твору);

  • як закріплення вивченого провести тестові завдання;

  • розвивати образне мислення;

  • з’ясувати витоки гуманізму героя твору Климка.


ІІІ етап. Сприйняття й засвоєння учнями нового матеріалу.


«Найвища наука життя – мудрість,

а найвища мудрість – бути добрим»


1. Слово вчителя

Якось у Григора Тютюнника запитали, - у чому ж секрет його творчості? Письменник відповів: «Повна душа болю! Передаю секрет - біль».


Робота в групах.

^ Науковці – критики.

Критик 1.

Народився Григір Михайлович Тютюнник 5 грудня 1931 року у сім’ї селян - Тютюнника Михайла Васильовича і Тютюнник (до заміжжя Сивокінь) Ганни Михайлівни Батька плотникував, косив, пиляв ос корчики довгою дворучною пилкою, готувався до екзаменів у вчительський вуз. Мати працювала на різних роботах: полола, в’язала, поливала і подавала снопи в барабан. У 1933 році сімейство опухло з голоду, а дід Василь Феодулович Тютюнник помер – ще й не сивий був і зуби мав до одного»

Григір Тютюнник тоді мав півтора року, перестав ходити (вже вміючи це робить), сміятися і балакать перестав. Коли батькові виповнилося сорок років, його заарештували, маючи на увазі політичний мотив, і пустили по сибірських етапах. Важко було матері Г.Тютюнника самій виховувати сина, а ще вже, коли прийшов папірець, який сповіщав, що чоловік ні в чому не винен і реабілітований посмертно.


Критик 2 Після того, як заарештували батька Григора Тютюнника, хлопчика забрав на виховання батьків брат, бо мати одружилася з іншим. Дядько і його дружина Наталія Рябовецька дітей не мали, тому виховували Григора ,як сина. «Другі батьки» працювали у школі: дядько – бухгалтером, тьотя – вчителем української мови та літератури. Ще коли жив у батька з матір’ю, то там читав «Кобзаря» Т.Шевченка, «Під тихими вербами» Б.Грінченка, «Хіба ревуть воли…» П.Мирного. Спочатку Григора дядько віддав до україномовного класу. А коли той клас розпався на другий день, бо було сім учнів у ньому, то перевели до російськомовного. Тому з 1938р по 1962р писав Тютюнник і розмовляв російською мовою На початку війни тьотя народила доньку, дядька забрали на фронт. Уже в сорок другому році почався голод. Як згадував письменник: «Я їв тоді картоплину зав’язь, жолуді, пробував конюшину, коли вона кипить, з неї багато піни виділяється. Сусіди, дивлячись на змучену тьотю і на нас, голодних дітей, порадили мені піти до матері на Полтавщину, щоб легше стало всьому сімейству, голод як – не –як своє зробив». Цей факт ліг в основу написання повісті «Климко».


Критик 3

Йшов Григір мовчки, маючи за плечами 1 років, три класи освіти і торбинку, в котрій з початку подорожі було дев’ять сухарів, перепічка і банка з медом – земляки дали а дорогу Потім харчі вийшли. Почав старцювати. Йшов рівно два тижні. Через Слов’янськ, Краматорськ, Павлоград. Потім і тьотя з грудною сестричкою приїхали. Німці хату спалили, де жив письменник, і всі почали жити у чужих людей. Григір навчався у Зінківському ремісничому училищі. Носив мамі хліба у 47-ому, і це врятувало їх від голоду. Із 1950 по 1951 рік працював у Красно луцькій автотранспортній конторі.

В 1961 році написав російською мовою «Сумерки», «Крестьянка».

За книги «Климко» (1976) і «Вогник далеко в степу» (1979) Григорові Тютюннику присуджено літературну премію ім. Лесі Українки 1980 р. Не будучи в змозі в усій повноті реалізувати свій талант в атмосфері чиновницького диктату над літературою, 6 березня 1980 р. Григір Тютюнник покінчив життя самогубством.


^ Психолог – аналітик 1

Чому ж біль проходив першопоштовходи творчості Г.Тютюнника?

За епігенетичною теорією Ериксона, у віці шести-одинадцяти років над людиною нависає почуття власної неповноцінності, тому дитяча психічна травма може зупинити еволюцію особистості до «его-ідентичності», завершальної стадії у формуванні людини. В такому разі психічна травма стає вузликом напам’ять, про який людина пам’ятатиме все життя. Пам’ять дитячого болю може спровокувати психічний застій і розвинути комплекс неповноцінності.


^ Психолог – аналітик 2

Зацикленість Тютюнника на психічній травмі пояснює його постійне повернення через творчість до свого дитинства. Підтвердженням цього є зізнання письменника, який у своїй автобіографії писав, що, коли йому було шість років, заарештували батька, а «мати осталися заміжні за іншим».


^ Психолог – аналітик 3

Другу психічну травму майбутній письменник пережив одинадцятирічним, коли з Донбасу вирушив пішки до матері на Полтавщину і в дорозі змушений був старцювати! Йшов пішки, маючи за плечима 11 років, три класи освіти і порожню торбину, в котрій з початку подорожі було дев’ять сухарів. Перепічка і банка меду – земляки дали на дорогу».


Вчитель. Співвідношення між кількістю написаного про дітей і дорослих у Григора Тютюнника приблизно однакове, але саме оповідання й повісті про хлопчика, що проходить через складні життєві перипетії, створюють ілюзії єдиного твору. На сьогоднішньому уроці ми будемо розглядати автобіографічну повість Г.Тютюнника «Климко». Але з’ясуємо, що таке «повість», «сюжет», « автобіографічність».


Літературознавець 1

Сюжет – подія або низка подій, через які у творі розкриваються взаємини між героями, їхні характери, зміст твору і ставлення автора до персонажу.


Автобіографічність – факти із життя письменника, які лягли в основу написання твору.


Повість – досить великий за обсягом прозовий розповідний художній твір у якому доля однієї людини залежить від багатьох інших людей.


Літературознавець 2


Тема повісті – розповідь про життя дітей ,зокрема Климка і Зульфата в часи Другої світової війни.


Ідея повісті - возвеличення самовідданості, саможертовності, патріотизму, гуманізму дітей у часи воєнного лихоліття.


Вчитель. Повість «Климко» складається із 6 розділів, у яких іде мова про подорож Климка за сіллю, його голодування та небезпеку. Цей факт є автобіографічним. Григір Тютюнник теж два тижні зазнавав поневірянь, голоду, коли йшов до матері на Полтавщину два тижні з Донбасу від дядька.


Експозиція повісті – похід Климка у Артемівськ по сіль.

Зав’язка – життя Климка у ваговій.

Розвиток дії – зустріч Климка із вчителькою.

Кульмінація – зустріч Климка із фашистом в ешелоні.

Розв’язка – смерть Климка.


2. Виразне читання першого розділу повісті «Климко»

3. Обмін враженнями щодо прочитаного.


ІУ. Закріплення знань, умінь та навичок.


Тести.

1. Після розстрілу батька Григора виховував:

А) дід;

Б) материна мати;

В) батьків брат.


2. Де працювали дядько і тітка Григора:

А) у лікарні;

Б) на заводі;

В) у школі.


3. Скільки було років Григорові? Коли він з Донбасу вирушив на Полтавщину:

А) 12;

Б) 15;

В) 11.


4. Перші твори Тютюнник писав:

А) українською мовою;

Б) білоруською мовою;

В) російською мовою.


5. Григір навчався:

А) у Зінківському ремісничому училищі;

Б) у Полтавській семінарії;

В) у Краснолуцькому ремісничому училищі.


6. У 1961 році написав такі твори:

А) «Зав’язь»;

Б) «В сумерки»;

В) «Три зозулі з поклоном».


7. Літературні премії ім. Л.Українки отримав:

А) «Климко», «Вогник далеко»;

Б) «Деревій»;

В) «Степова казка».


8. Факти, що лягли в основу повісті є:

А) запозиченими із зарубіжної літератури;

Б) автобіографічними;

В) абсолютно придуманими.


9. На виховання гуманізму Климка впливає:

А) батьки;

Б) дідусь та бабуся;

В) дядько.


10. Що снилося Климкові?

А) аптекар Бочонок і Зульфат;

Б) Жовте жито в тумані;

В) зграя жовтих воронів із жовтими горобцями.


11. Найбільшою радістю для Климка були:

А) покласти перед дядьком чепурно списані зошити;

Б) отримати листи від рідних;

В) у вихідний весь час гратися надворі.


12. Що отримав Климко від чеха:

А) галети і коробку солі;

Б) шматочки хліба;

В) пиріжок і дві цибулини.


У етап. Підсумки уроку.


УІ етап. Домашнє завдання:

1. Переказ і виразне читання 1 розділу „Климко”

2. Скласти план або « сюжетний ланцюжок».

3. Підготувати реферат «Діти - війни. Спогади і біль».


Урок – літературна композиція


Тема уроку: Григір Тютюнник. Повість «Климко»


Мета уроку: розкрити погляди письменника на життя, на світ людської душі, сприяти усвідомленню життєвого кредо письменника «Від людини я чекаю завжди чогось хорошого»; з’ясувати , чому письменник вклав стільки болю в повість «Климко»; виховувати в учнів почуття любові до ближнього, розвивати творче мислення.


Обладнання: портрет письменника, ілюстрації до творів Г.Тютюнника, видання творів автора.


«Ідеалізм мій полягає в тому, що я завжди

жду від людини хорошого»

Григір Тютюнник


Вступне слово вчителя

На думку критиків, сьогодні літературознавча наука знаходиться лише на підступах до усвідомлення природи, самобутності до слова Григора Тютюнника. Так само розробляються тільки перші кроки осягнення особливостей внутрішньої будови кожного його твору. Водночас у роботах, присвячених творчості письменника, спостерігається різнобій оцінок, розбіжності тлумачень тих самих творів окремих композиційних елементів, мотивів дій персонажів. А давайте запитаємо у самого автора про його центральну тему творів.


Григір Тютюнник.

Кожен письменник обирає собі тему найближчу, найріднішу його життєвому досвідові і - неодмінно - своєму ідеалові людини в тому часі, в якому він живе. Найдорожчою темою, а отже, ідеалом для мене завжди були й залишаються доброта, самовідданість і милосердя людської душі в найрізноманітніших їх виявах. Я не шукав якихось виняткових історій, подій, незвичайних героїв – розповідав про те, чим живе, чим щоденно заклопотана людина – трудівник.


Учень. Однак за цією позірною ординарністю поставали характери небуденні, долі такої драматичної напруги, які завжди були красою літератури.


Учениця. І.Стогнійчук посвятив Григорові Тютюннику поезію «Григорові Тютюннику» із світлою печаллю на 50-річчя»

^ Побачив вперше… У кожусі білім

По коридору втомлено ходив…

А десь за ним хуткі хвилини бігли,

Як струмені холодної води.

Тоді ж довідався: Григір Тютюнник…

Спадав на очі непокірний чуб.

І голос, наче сумовиті струни,

Бринів, і спів я вперше розчув.

Лише пізніше… Мови світла пісня

Вже не озватись в серці не могла.

Настало свято для душі опісля –

Як зустріч із героями була…


Вчитель. Григоре Михайловиче, розкажіть про своє життя і творчість.


^ Григір Тютюнник. Народився я в селянській родині Михайла Васильовича Тютюнника і Сивокінь Ганни Михайлівни. Батько плотникував, косив, готувався до екзаменів у вчительський вуз. Мати працювала на різних роботах: полола, поливала і подавала снопи в барабан. У 1988 р. сімейство опухло від голоду, а дід Василь Феодулович Тютюнник помер – «Ще й не сивий був і зуби мав до одного». У півтора року, як казали мати, я перестав ходити, сміятися, балакати. Коли батькові виповнилося сорок років, його заарештували за « політичний мотив» Пізніше виявилося, що він ні в чому не винен і реабілітований посмертно. Мати виходить заміж вдруге. Для мене це була велика психічна травма. Потім я виховувався у батькового брата. Тут було мені дуже добре. Дядько зі своєю дружиною стали мені «другими батьками». Коли розпочалася Друга світова війна, я пішки повернувся від дядька із Донбасу до матері на Полтавщину. Враження від цієї небезпечної подорожі лягли в основу повісті «Климко». Я навчався у Зінківському ремісному училищі. Цей період свого життя я описав у зворушливій, неповторній повісті «Вогник далеко в степу».


Учень. Коли ви вперше зрозуміли, що хочете стати письменником?

Григір Тютюнник. Спочатку я працював робітником на будівництві й на заводі. Чуючи в собі потяг до літератури, вступив на філологічний факультет Харківського університету. Після закінчення працював учителем у школі. На Київській кіностудії ім. О.Довженка, у видавництві «Молодь».


Учениця. Ми знаємо, що з-під вашого пера вийшли чудові оповідання і новели - «Зав’язь», «Деревій», «Батьківські пороги», «Крайнебо», «Коріння», «Лісова сторожка», «»Степова казка». А як ви охарактеризуєте повість «Климко»? Що можна про неї зазначити?


^ Григір Тютюнник. «Климко» історія душ цілого покоління. Воно рано подорослішало, сприйнявши дитячим серцем трагедії довоєнних та воєнних років, підставивши свої ще слабкі плечі під тяжку ношу відбудови, яку ще тяжчими робили трагедії повоєнні…

Учениця. Григору Михайловичу, охарактеризуйте свого героя Климка.

Автор. Я люблю свого героя Климка, тому переконливо змальовую чистий світ дитячої душі, якій органічно притаманна потреба жити за законами справедливості, чуйності, доброти Климко все своє життя піклувався про інших. З радістю зустрічав дядька – машиніста, пригощав смачним власноруч зготованим обідом і так само турботливо проводжав на чергову зміну. Задля вчительки, її доньки Зульфата він пустився в далеку небезпечну дорогу по сіль. Але зла довкола було так багато, що воно не дало маленькому добротворцеві лишитися живим.

Вчитель. Григоре Михайловичу, охарактеризуйте свій письменницький стиль.


Автор. - За своїми героями я ховаю саме себе, своє страждання на цій землі.

  • Своїх героїв я не ідеалізую, не наділяю якимись особливими рисами характеру. В основному це звичайні сільські люди. Говорять вони природною живою мовою.

  • Я не роблю висновків, не нав’язую своїх думок.

  • Люблю людину, незважаючи на те, яка вона.

  • Моїм творам властива лаконічність. Майстерність деталі.

  • Мої твори сягають загальнолюдських вічних мотивів і проблем.


Вчитель. Мова творів Г.Тютюнника – це мова молитви, вірш у вищий сенс світобудови й людської доброти. У ній відбилася та мудрість, яка з’єднує віки і не дає людині загинути через свій розум.


Тож прислухаймося до слів Г.Тютюнника:


«Найвища наука життя – мудрість,

А найвища мудрість – бути добрим»


Виховна година


Яке коріння, таке й насіння


Мета: прищеплювати розуміння правильного доброзичливого виховання в сім’ї, культури спілкування, поваги до батьків, до людей старшого віку


^ Вчитель. Сьогодні ми поговоримо про виховання дітей, про взаєморозуміння в сім’ї, про глибоку невичерпну батьківську любов.


Учень. Батьки і діти, діти і батьки – життя земного нерозривне коло. Спливає час, минають роки.

Воно ж не розривається ніколи.


Учениця. Майже три з половиною тисячі років тому на кам’яних таблицях, які отримав пророк Мойсей на горі Сінай, були вирізьблені слова: «Шануй батька й матір свою, щоб добре тобі було та щоб довголітнім ти був на землі».

Шанувати – це значить любити їх, бути вдячними, турбуватися про них, допомагати в усьому, ділити з ними їх скорботи і труднощі.

Дивіться , яке коло обов’язків розкриває перед нами 4-та заповідь.

Хто не шанує батька або матір, той не буде мати благословення у своєму житті.


Учениця. Біблія неодноразово нагадує про це: «Шануй свого батька і матір свою, щоб довгі були твої дні на землі, які Господь Бог твій дає тобі» (2 книга Мойсея, 20:12)

Хто кляне свого батька чи матір свою, - погасне світильник йому серед темряви». (Приповісті, 20:20)

І ще: « Шануй свого батька та матір – перша заповідь з обітницею, - щоб добре було і ти був на землі довголітній»


Вчитель. «Є три біди у людини: смерть, старість і погані діти», - говорить українська мудрість. «Старість – неминуча, смерть – невблаганна, - перед нею не можна зачинити двері свого дому, а від поганих дітей дім можна вберегти, як від вогню. І це залежить не тільки від батька, а й від самих дітей», - писав В.Сухомлинський.


Учень.

^ Батько й син

Як мені вас не любити,

Рідний батьку, нене!

Та ж ви мене згодували

І дбали про мене.

Та ж ви мене згодували

Щирими руками, -

Ой, нема-то ніде в світі,

Як в батька і мами.

Батько розуму навчає,

Мати приголубить,

Але так ніхто на світі,

Як вони, не любить.

Дай же, Боже, щоб я виріс,

В школі гарно вчився,

Щоб я батькові і неньці

Добре відплатився.


Вчитель. Не завжди дитині вчинки викликають у нас захоплення. Буває дуже складно зрозуміти дитину, знайти спільну мову з дорослими. Ось послухаймо 15 дитячих прохань до дорослих.


Учениця. Почуйте серцем голос вашої дитини!

(15 дитячих прохань)

1. Окрім їжі, дайте мені тепло, сердечність, безпечний спокій і вашу любов.

2. Не розбещуйте мене, цим мене псуєте. Я добре знаю, що необов’язково давати мені все, що в вимагаю.

3. Не бійтесь бути вимогливими зі мною.

4. Не покладайтесь на силу у стосунках зі мною. Це привчить мене до того, що зважати треба лише на силу.

5. Не давайте обіцянок, яких ви не зможете виконати – це похитне мою віру у вас.

6. Не засмучуйтесь від моїх слів:»Я не буде цього робити!». Я просто хочу проявити свою самостійність.

7. Не змушуйте мене почувати себе меншим, ніж я є насправді.

8. Не повчайте мене у присутності сторонніх людей, Я зверну більше уваги, якщо ви скажете мені спокійно і віч-на-віч.

9. Не читайте мені «нотації», бо я сам добре знаю, що «добре», а що «погано».

10. Не вимагайте від мене пояснень, навіщо я це зробив, бо я і сам цього не знаю.

11. Не намагайтесь відчепитися від мене, коли я ставлю якісь питання, якщо ви не даватимете відповіді, я шукатиму їх на «стороні».

12. Ніколи не натякайте, що ви чесні і безгрішні.

13. Не забувайте, що я не можу успішно жити без розуміння і підбадьорювання, але чесна похвала іноді все ж забувається, а прочуханка – ніколи.

14. Ставтесь до мене так, як ви ставитесь до своїх друзів. Тоді я також стану вашим другом.

15. Будь ласка, ставтеся до мене з любов’ю.


Учень. А ось батьківські поради, звернення до дітей.


«Батьківські поради»

Дорогі діти!

Ваші батьки звертається до вас з колективним листом своїх прагнень!

1. Співпрацюйте з нами. Простягніть нам руку допомогти і зрозумійте, що ми ростемо разом з вами.

2. Пам’ятайте, що серйозне ставлення до навчання означає, що ви правильно обираєте свою життєву дорогу.

3. Ми не завжди були батьками, а стали ними після вашого народження. Як батьки, ми – ваші ровесники. Від нас залежить, якими ви станете, але і від вас залежить, якими батьками будемо ми.

4. Пам’ятайте, ми, дорослі, не менше за вас помиляємося, й ніколи самі є безсилими. Будьте великодушні, якщо іноді ми не на висоті.

5. Дуже хочеться, щоб ви не ображали нас своєю неуважністю.

6. Спробуйте любити нас навіть тоді, коли ми помиляємося. Батьки – не Боги і не ангели.

7. Намагайтеся ставитися до нас, як до рівних собі.

8. Учіться самостійно приймати рішення, а ми будемо любити вас незалежно від того, правильні вони, чи ні.

9. Не копіюйте нас, підходьте до кожної справи творчо, будьте самі собою.

10. Нам теж потрібен відпочинок. Поважайте наших друзів, як ми ваших.


P.S. Ми любимо вас!


Вчитель. Дотримуватись вищесказаних правил спілкування, взаєморозуміння у сім’ях, результат взаємоповаги не доведеться довго чекати.


Виховна година


Нащо кращий скарб, коли в сім’ї лад


Мета: виховувати в учнів повагу і любов до традицій сімейного виховання; розвивати у школярів взаєморозуміння та милосердя до членів своєї родини; переконати учнів, що саме із взаємоповаги один до одного у сім’ї, доброзичливості культури мови та одягу буде позитивний результат у виховному процесі сучасних і майбутніх сімей.


Вчитель. Змінювалися покоління людей, змінювалися суспільні формації, а проблема виховання за своєю суттю залишалася тією самою. Доброта, чесність, порядність шанобливе ставлення до старших, піклування про літніх, немічних людей, працьовитість – ось неповний перелік основних моральних якостей, які у всі віки цінувалися нашим народом. Тож поговоримо сьогодні про традиції сімейного та громадського виховання.


Учень 1. Ще на зорі формування державності київський князь Володимир Мономах, палкий патріот своєї Вітчизни, дає настанови своїм дітям, які, досягнувши повноліття, посядуть на князівства, і від того, якими вони виростуть, заме жатими подальше доля держави.


Учениця 1. Якими хоче бачити своїх дітей – київський князь?

1. Убогих не забувайте, але наскільки є змога по силі, то годуйте і подавайте сироті, і за вдовицю вступітеся самі, а не задавайте сильним погубити людину»

2. «Лжі бережіться, і пияцтва, і блуду, бо в ньому душа погибає і тіло»


Учень 2. А ось як Петро І вимагав високої культури у росіян:

«Руки твои да не лежат долго на тарелке, ногами везде не мотай, когда тебе пить, не вытирай рта (губ)рукою, но полотенцем, и не пей, когда еще пищи не проглотил. Над еством не чавкай, как свинья, и головы не чеши, но проглотя куска, не говори. Часто чихать и кашлять не пригоже».


Учень 3. Важливу роль у вихованні дитини займають традиції родинного виховання. Український народ свято охороняє традиції, вчить не цуратися і дорожити честю роду.

Ой роду наш красний,

Роду наш прекрасний,

Не цураймося, признаваймося.


Учениця 3. Згадаймо такий простий на перший погляд дитячий віршик, але яке велике виховне значення він має:

Ходить гарбуз по городу,

Питається свого роду:

  • Ой чи живі, чи здорові

  • Всі родичі гарбузові ?


Справді, для нас, українців, найголовніше, щоб усі рідні, близькі нам люди були живі й здорові. Ми – не американці, для яких майже не існує поняття, родичання. Згадаймо популярні серіали «Династія», «Повернення в Едем», де найближчі родичі люто ненавидять одне одного, постійно чинять перешкоди в особистому житті, намагаються розорити економічно.


Учень 4. Пошана до батьків, взагалі до старших виховувалась з раннього дитинства. В Україні до цього часу існує ласкаво-шанобливе звертання до кожного старшого члена родини на «ви».


Учениця 4. Нащо скарб, коли в сім’ї лад.

Нащо ліпший клад, коли в дітках лад.

Сім’я без батька – як хата без даху.

Сім’я міцна – гору плаче.

Найкраща спілка – чоловік і жінка.


Вчитель. Так, любі діти, батько й мати – найрідніші і найближчі кожному з нас люди. Вони дають нам життя. Вони вчать нас людських правил, збагачують наш розум, вкладають у наші вуста добрі слова.

Недаремно образи батьків опоетизовані у віршах, оспівані у музичних творах, прославлені в казках і легендах.


^ Син. Чом у тебе у косі ясна

Забриніла раптом сивина?


Мати. Од любові, од… надії:

Ти ж один у мене, син мій.


Син. А в бабусі голова біліш –

Тож мене бабуся любить більш?


Мати. В неї діти – доньки і сини –

Додають сердешній сивини.


^ Син. Чом же тьотя біла, як зима –

В неї ж діток не було й нема ?


Мати. Так, синочку, біла геть вона:

Бо нудьгує цілий вік одна.


Група дівчаток виконує пісню «Летіла зозуля»


Вчитель. Діти, ви отримали завдання – підібрати і вивчити приказки та прислів’я. Вони становлять начебто неписаний збірник правил, якими людина має користуватися у повсякденному житті.


Учні.

1. Шануй батька й неньку – буде тобі скрізь гладенько.

2. У сокола і діти – соколята.

3. Добрі діти - батькам вінець, а злі діти – батькам кінець.

4. Яка сім’я, такий і я.

5. Батько краще догляне семеро синів, ніж семеро синів – батька.


Учениця. «Корисні поради, як бути чемними, добрими, турботливими»

1. На спілкування і любов батьків відповідай чемністю і чуйним ставленням до них.

2. Не задавай своїм близьким неприємностей, не ображай словами, вчинками.

3. Будь чуйним з усіма членами родини , бажай «Доброго ранку», «на добраніч», вітай із святами, роби послуги.

4. Підтримуй порядок та чистоту в домі.

5. Пам’ятай: запізнення з прогулянки – це зайві хвилювання для рідних, обман – страшна образа.

6. Допомагай батькам по господарству.

7. Сам стеж за своїм одягом, зовнішністю.

8. Будь завжди стриманим виявленні своїх почуттів, настроїв.

9. будь терплячим до недоліків, вад своїх близьких.

10. Раціонально використовуй своє дозвілля.

11. Завжди зважай на думку батьків, старших.

12. Зміцнюй своє здоров’я, загартовуй себе.

13. Будь добрим сином чи донькою.


Урок – експрес – контроль


Тема уроку. Григір Тютюнник. Повість «Климко»


Мета уроку: виявити рівень знань, умінь та навичок учнів з даної теми з метою корекції; розвивати логічно й образне мислення, пам’ять, уміння висловлювати власні думки й аргументувати їх;

Виховувати кращі якості людини на прикладі позитивних героїв творів.


Обладнання: тестові завдання, учнівські ілюстрації до творів Г.Тютюнника.


Теорія літератури: повість; автобіографічний твір, сюжет; композиція, символ.


^ Хід уроку


І етап. Повідомлення теми й мети уроку.

ІІ етап. Мотивація навчальної діяльності школярів.

ІІІ етап. Основний зміст роботи.


1. Інструктаж до виконання тестових завдань.

2. Виконання тестових завдань


І варіант

І-ІІ рівні (кожна правильна відповідь – 1 бал.)


1. Укажіть який із творів є автобіографічним:

А) «Зав’язь»;

Б) «Климко»;

В) «Оддавали Катрю».


2. Допишіть визначення:

Автобіографічний твір –...


3. Назвіть декілька епізодів з повісті «Климко», де герой виявив свою саможертовність.


ІІІ рівень (кожна правильна відповідь – 2 бали)

1. Схарактеризуйте образ Климка.

2. З’ясуйте, що спільного і відмінного в образах Климка («Климко»)Федька («Федько-халамидник»)


ІУ рівень (кожна правильна обґрунтована відповідь – 5 балів)


Напишіть твір на одну з тем:

«Діти війни. Які вони?»

«Климко – автобіографічний герой із однойменної повісті»


ІІ варіант

І-ІІ рівні (кожна правильна відповідь –1 бал)


1. Що є секретом творчості Г.Тютюнника:

А) натхненна муза;

Б) жадоба слави;

В) повна душа болю.


2. Доповніть речення:

Сюжет –...


3. Чому на базарі зібрався натовп, який привернув увагу хлопців?


ІІІ рівень (кожна правильна відповідь – 2 бали)


1. Охарактеризуйте образ Зульфата.

2. Визначте спільні і відмінні риси у Климка і Зульфата.


ІУ рівень (кожна правильна відповідь –5балів)


1. У чому б я хотів (ла) буди схожим (ою) на Климка?

2. Які роздуми викликає у мене повість «Климко»?


ІУ етап. Домашнє завдання. Самостійно прочитати новелу «Зав’язь»

Пояснити символічні образи новели.


Урок – портрет


Тема уроку Образ Климка, його автобіографічність.

Мова персонажів.

Роль художньої деталі.


Мета уроку:

  • розглянути образ Климка, визначити його риси характеру, ставлення до людей, життя, провести паралель із прототипом (сам автор); зосередити увагу учнів на мові персонажів, що допоможе розкрити людину, дати поняття «художньої деталі» та її ролі у повісті «Климко».

  • Виховувати в учнів почуття милосердя, чуйності до людей;

  • Розвивати творчу уяву, логічний виклад думок, поетичний настрій.


Тип уроку. Урок комбінований вивчення нового матеріалу і урок-дослідження (образ Климка).


Обладнання. Портрет Г.Тютюнника, малюнки учнів підручник.


^ Хід уроку


І етап. Організаційний момент

ІІ етап. Перевірка домашнього завдання


1. Що найбільше запам’яталось у біографічних відомостях про Г.Тютюнника?

2. Найбільш цікавий епізод у повісті «Климко»?

3. Сюжет, сюжетні елементи повісті «Климко»

4. ПРО які часи розповідається у творі?


ІІІ етап. Оголошення теми, мети, завдань уроку.


План роботи на уроці


1. Розглянути образ Климка, визначити його риси характеру.

2. Дослідити мову персонажів.

3. Теорія літератури. Художня деталь. Роль її у творі.


ІУ етап. Робота в групах. Пояснення завдання.


І група.

1. Хто такий Климко? Коротко розповісти про нього (1 розд.)

2. Яка риса характеру розкривається у Климка під час зустрічі з німецьким солдатом (1 розд.)?

3. Яким змальовано Климка у І розд., УІ р? Цитатами підтверджуйте свої міркування.

2 група.

1. Розкажіть про зустріч Климка із аптекарем. Які риси характеру є подібними у цих двох персонажах?

2. Як винахідливість Климка допомагала врятувати від голоду?

3. Визначте основні риси Климка у ІІ розд.


3 група.

1. Де знайшов собі притулок Климко після смерті дядька Кирила? Риса характеру Климка?

2. Як Г.Тютюнник показав милосердя Климка при зустрічі його із вчителькою?

3. Чи виправдовуєте ви вчинок Климка, йти за сіллю не попередивши дорослих? Риса характеру Климка.


4 група

1. Чи показною була милість Климка при зустрічі з бабусею? Доведіть.

2. Розкажіть про зустріч Климка із безногим Швецем. Чи змінилося після цього життя хлопчика?

3. Які риси характеру Климка найвдаліше розкрито у цьому розділі?


5 група

1. Як віддячив за доброту тітки Марини Климко? Риса його характеру.

2. Чому Климко не погодився на пропозицію тітки Марини?

3. Які епізоди доброти, вдячності Климка ви можете назвати із 5 розділу?

Риси характеру Климка:

1. Самопожертва.

2. Милосердя.

3. Чуйність.

4. Відповідальність.

5. Вдячність.


У етап. Слово вчителя

Мова персонажів.


Дядько Кирило «мій помошничок»,

« - Ай добра ж (про юшку). Такої не всяка кухарка зварить» (щирість, подяка)


Бочонок дав Климкові чимало грошенят: «Може, хоч хлібину колись купиш. На всі… А ще краще, якби ти подався на сала та пристав до якоїсь бабусі в поміч та й перебув. Цю лиху годину. Я тобі харчів на дорогу дам» (турбота, доброта).


Бочончиха: «Людина, людина. І всім на дурняк дай» (жадібність).


^ Климко: «Наталю Миколаївно. Не треба вам нічого промінювати, а переходьте до нас. Ми вам помагати будемо, маленьку глядітимемо»


Зульфат. «А Олі я колиску принесу. У нас є. Все помагать будемо» (людяність, чуйність).


Швець. «Не треба (Климкові) . Носи собі, раз уже ти земляк»

« -Ти, молодице хотіла балетки за сіль. То бери.

  • Та хотіла. Ви ж просили борошенця склянок п’ять.

  • Нічого, обійдусь. Давайте за сіль. Тут ось хлопчина.. забився аж із Донбасу. (людяність, доброта)”


^ Тітка Марина. «Не треба мені грошей, хлопчику. Я тобі й так насиплю з півпуда, а то й більше, скільки донесеш». (милосердя, чуйність)


Вчитель. Ось на мові героїв можна говорити про сутність цих людей.

Г.Тютюнник хотів передати найцінніші якості людей: милосердя, чуйність, доброту, людяність. Ці риси є провідними і життєствердженими у творі.


3. Отже, зображення автором чогось особливого. Значимого у своїх героях називається художньою деталлю. Вона відіграє важливу роль у творі, допомагаючи визначити ідею твору: ствердження доброти, самопожертви, нечуйності в образі Климка та усього українського народу під час Великої Вітчизняної війни.


УІ етап. Підсумки


УІІ етап. Оцінки


УІІІ етап. Домашнє завдання. Цитатна характеристика до образу Климка.

Дати розгорнуту відповідь на питання: «Чому Климко йшов на самопожертву задля інших людей?».



Скачати 358,29 Kb.
залишити коментар
Дата конвертації28.09.2011
Розмір358,29 Kb.
ТипУрок, Освітні матеріали
Додати документ в свій блог або на сайт
плохо
  15
не очень плохо
  1
средне
  2
хорошо
  7
отлично
  46
Ваша оцінка:
Додайте кнопку на своєму сайті:
uadocs.exdat.com


База даних захищена авторським правом ©exdat 2000-2014
При копировании материала укажите ссылку
звернутися до адміністрації
Документи

Рейтинг@Mail.ru
наверх