Реферат Курсовий проект містить: 28 сторінок, 7 джерел по переліку посилань, 2 додатка icon

Реферат Курсовий проект містить: 28 сторінок, 7 джерел по переліку посилань, 2 додатка


Схожі
Реферат пояснювальна записка містить сторінок, рисунків, посилань, додатків...
Реферат пояснювальна записка містить сторінок, рисунків, посилань, додатків...
Реферат Курсовий проект представлено студентом 5-го курсу Глянцем Д. Б...
Реферат вказівки викладено на 95 сторінках, вони містять 7 розділів, 8 ілюстрацій, п’ять таблиць...
Реферат звіт про науково дослідну роботу: 41 c., 5 рис., 10 табл. 2 додатка, 10 джерел...
Реферат курсова робота містить...
Реферат на одну з обраних тем (мін. 10 сторінок, мінімум 5 джерел...
Розроблений комплекс заходів, що стосуються реструктурізації овгро, виробничих робіт...
Реферат обов’язково містить: назву, план, текст, висновки, список використаних джерел...
Реферат обов’язково містить: назву, план, текст, висновки, список використаних джерел...
Реферат Тема дипломної роботи...
„Аналіз інвестиційного проекту”...



Міністерство освіти і науки України

Херсонський національний технічний університет


кафедра «Цивільна оборона»


Курсова робота


Розрахунок можливості використання сховищ для укриття

робітників та службовців броварського цеху

ВАТ "Коблево" с. Чаплинка надзвичайних ситуаціях


Виконав студент

групи 5КСМ2 Заречинський І.О.


Перевірив

ст. викладач Глухов Г.М.


Херсон 2010

Реферат


Курсовий проект містить: 28 сторінок, 7 джерел по переліку посилань, 2 додатка.

Мета проекту – розрахунок можливості використання сховищ для укриття робітників та службовців ВАТ "Коблево" с. Чаплинка ” в надзвичайних ситуаціях.

У даному курсовому проекті приведена оцінка захисної споруди по місткості осіб, можливості їх захисту від впливу надлишкового тиску, радіоактивних випромінювань, дані оцінка систем повітропостачання, водопостачання, санітарно-технічної системи, системи електропостачання та рекомендації щодо їх покращення у разі необхідності. Визначено час, необхідний на те, щоб зайняти місце у сховищі. В кінці кожного розділу зроблені загальні висновки.

ЗМІСТ

Вступ 5

Основна частина 6

1.Оцінка захисних споруджень по місткості 8

2.Оцінка захисних споруджень по захисним властивостям 10

3.Оцінка систем життєзабезпечення захисних споруджень 13

4.Оцінка захисних споруджень по своєчасному укриттю робітників та службовців 18

Загальні висновки 20

Список використаних джерел 21

Додатки 22

ВСТУП


В наш час роль і місце Цивільної оборони (ЦО) об`єктивно зумовлюється двома факторами: наслідками можливих надзвичайних ситуацій у мирних умовах, що виникають внаслідок аварій, катастроф і стихійного лиха, а також небезпекою виникнення воєнних конфліктів в ядерний вік.

Воєнні конфлікти в сучасних умовах можуть привести до незрівнянно більших ніж в минулому втрат серед населення, різних змін його життєдіяльності, значного падіння рівня виробництва.

Розвиток технічного процесу в промисловості пов'язаний з питаннями як поточного, так і капітального будівництва. Тому інженеру в своїй практичній діяльності треба узгоджувати розробку технологічного процесу або розміщення устаткування з врахуванням норм і правил, які розроблені на основі вимог громадянської оборони. Інженер повинен знати основні принципи, що пов'язують розроблений технічний процес із основними вимогами громадянської оборони, вміти визначати вартість будівництва будівель та споруд з врахуванням максимального захисту робітників та службовців при виникненні незвичайних ситуацій мирного та воєнного часу. Крім того, будь-який випускник вузу як інженер, майбутній керівник підприємства, відповідно до вимог України та Начальника штабу — заступника начальника громадянської оборони України від 20 червня 1995 року за №182/200, відповідає за будівництво та реконструкцію існуючих заводів, фабрик та цехів, повинен приймати розумні рішення в умовах незвичайної ситуації мирного та воєнного часу, які будуть спрямовані на збереження людини та її здоров'я як найбільшої цінності держави.

Тому в данний курсовий проект входить: методика оцінки захисних споруд на об’єктах господарчої діяльності (ОГД). Метою роботи є прищеплювання навичок самостійного інженерного мислення, розширення і поглиблення знань за курсом цивільної оборони, а так само підготування до заняття посад у невоєнізованих формуваннях по місцю майбутньої роботи стосовно до своєї професії.

Серед найважливіших факторів, що визначають обороноспроможність держави, особливе місце займає завчасна підготовка до захисту населення і народного господарства людей. Високорозвинуте сучасне індустріальне суспільство потребує все більш ускладненої технології виробництва, що неминуче веде до зростання можливостей виникнення аварій і катастроф.

У зв`язку з цим важливого соціального і економічного значення набуває практика прогнозування і ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій, що виникають в результаті катастроф, стихійного лиха, порушення нормального стану соціальних та економічних систем. А це відповідає міжнародному принципу Цивільної оборони: «Попередження - захист - порятунок».

Верховною Радою України у лютому 1993 р. прийнято Закон «Про цивільну оборону України», який проголошує, що громадяни України мають право на захист свого життя і здоров`я від наслідків аварій, катастроф, значних пожеж, стихійного лиха і вимагати від Уряду України, інших органів державної виконавчої влади, адміністрації підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності і господарювання гарантій щодо забезпечення його реалізації.

Під час проектування і експлуатації споруд та інших об'єктів господарювання, наслідки діяльності яких можуть шкідливо вплинути на безпеку населення та довкілля, розробляються і здійснюються заходи інженерного захисту з метою запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру:

- врахування під час розроблення генеральних планів проявів небезпечних і катастрофічних явищ;

- раціональне розміщення об'єктів підвищеної небезпеки з урахуванням можливих наслідків їхньої діяльності у разі виникнення аварії;

- спорудження будинків, будівель і споруд, інженерних мереж і транспортних комунікацій із заданими рівнями безпеки та надійності;

- розроблення і здійснення заходів безаварійного функціонування об'єктів підвищеної небезпеки;

- організація будівництва протизсувних, протиповіневих, протиселевих, протилавинних, протиерозійних та інших споруд спеціального призначення;

- реалізація заходів санітарної охорони території.

^ Основна частина


Для проведення оцінки інженерного захисту робітників та службовців об'єкта необхідно вивчити всі наявні захисні спорудження, їхні характеристики, розташування та зібрати слідуючи дані по місцю виробничої практики:

  1. Очікувана потужність ядерних боєприпасів (кт), і вид вибуху.

  2. Дані про середній вітер:

  • швидкість середнього вітру, що переважає в районі розташування об'єкта, км/г, Vв;

  • напрямок середнього вітру (приймається саме несприятливе убік об'єкта) НВ град.

  1. Кліматичні умови району розташування об'єкта: кліматична зона (1, II, III, IV) або середня літня температура повітря.

  2. Загальної кількість робітників та службовців об'єкта в найбільшій зміні, у тому числі жінок.

  3. Розподіл робітників та службовців по ділянках робіт та відстань останніх від захисних споруджень.

  4. Характеристика захисних споруджень:

  • розташування захисних споруджень на об'єкті;

  • тип захисних споруджень (сховище, ПРУ);

  • надлишковий тиск, що витримує конструкція cпорудження (Рф.зах.);

  • коефіцієнт ослаблення радіації (Косл конструкцій, що захищають, або матеріал і товщина кожного захисного прошарку перекриттів);

  • основні і допоміжні помешкання і їхні розміри (площа, висота);

  • тип і склад елементів систем повітрязабезпечення;

  • обсяг резервних ємностей систем водозабезпечення, і каналізації;

  • елементи санітарно-технічних устроїв.



Таблиця 1. Вихідні дані для розрахунку

Варіант

4

Приміщення для вкриваємих, площа (м2)

137

Місце для сан поста, площа (м2 )

2

Тамбур, шлюз (м2)

10

Допоміжні помешкання, площа (м2)

45

Висота приміщень (м)

2,2

Очікувана потужність ядерного боєприпасу (Мт)

0,02

Кількість найбільшої робочої зміни (осіб)

432

Вид вибуху

Н

Відстань від центру вибуху до об'єкту (км)

2

Швидкість середнього вітру (км/г)

100

Напрям середнього вітру (град)

315

Конструкція розрахована на динамічне наввантаження (кПа)

100

Перекриття сховища - бетон, товщиною (см)

25

Перекриття сховища - ґрунтова обсипка (см)

25

Системи повітряпостачання, комплекти ФВК-1 (шт.)

2

Системи повіряпостачання, електроручні вентилятори (шт.)

1

Кліматична зона розташування об'єкту

III

Очікуємі пожежі

О

Водопостачання забезпечується від

Міської водопровідної системи

Аварійне джерело від

Акумуляторної батареї

Електропостачання сховища забезп. від

Міської електричної мережі

Аварійний запас у проточних ємкостях (л)

1700

Термін укриття (діб.)

2

В санузлах встановлено унітазів (шт.)

3

В санузлах встановлено пісуарів (шт.)

1

Аварійний резервуар для стічних вод (л)

1200

В складі вкриваємих жінок, %

15

Режим роботи системи повітряпостачання

I

Час на вкриття людей (хв)

7

Розташування робочих ділянок відносно сховища

ділянка №1 на відстані (м)

100

ділянка №2 на відстані (м)

300



^ 1. ОЦІНКА ЗАХИСНИХ СПОРУДЖЕНЬ ПО МІСТКОСТІ

Місткість захисних споруджень об’єкта визначається відповідно до норм об’ємно-планувальних рішень. По кількості місць оцінюють можливість укриття найбільшої працюючої зміни.
^

Послідовність розв’язання задачі


1.Виявляють наявність основних і допоміжних помешкань установлюють відповідність їхніх розмірів нормам об’ємно-планувальних рішень.

2.Розраховують кількість місць для людей, що вкриваються (М) на наявній площі помешкань (S , ) з урахуванням таких норм на одну людину:

Si =0, 5м/особу з умови двох’ярусних нар: Si =0, 4м/особу при установці триярусних нар (для помешкань висотою 2, 9 м і більше)

М=Sn/Si

3.Перевіряють відповідність обсягу помешкань у зоні герметизації на одну людину, що вкривається по встановленій нормі (не менше ).

Для цього розраховують об’єм усіх помешкань у зоні герметизації (Vn), крім помешкань ДЕС, тамбурів і розширювальних камер, де h–висота помешкань, So, - загальна площа помешкань у зоні герметизації. Тоді обсяг на одну особу, що вкривається складе:

V= Vn/ M

Якщо , то розрахункова місткість М приймається за фактичну місткість 3С.

4.Визначають показник, що характеризує захисні спорудження по місткості – можливість укриття найбільшої працюючої зміни Км.

Км=M/N

де, М-загальне число місць у захисних спорудженнях.

N- чисельність найбільшої працюючої зміни.

За результатами розрахунків роблять висновки про можливість укриття робітників та службовців об’єкта.

Вході цієї операції необхідно перевірити наявність у захисних спорудах необхідної кількості нар (Н) відповідна до місткості:

(При установці двох’ярусних нар (довжина 180 см, чотири місця для сидіння, одне для лежання)Н=М/5;

(При установці триярусних нар (чотири місяці для сидіння два – для лежання)Н=М/6.

Рішення


1. Визначаємо кількість місць для розміщення людей, що вкриваються, з урахуванням того, що висота помешкань сховища дозволяє встановити трьох'ярусні нари, приймаємо в якості розрахункової норми площі на одну особу, що вкривається Sj=0,5 м2/особу, тоді розрахункова кількість місць у захисної споруди



Знайдене число визначає місткість сховища за умови, що обсяг помешкань у розрахунку на одну людину, що вкривається не менше 1.5 /особу.

Перевіряємо відповідність обсягу нормам на одну людину, що вкривається:



де, h - висота помешкання , м;

S0 - загальна площа в зоні герметизації

У нас - це сума площ помешкання для осіб, що вкриваються - 137 м2 , сан пости - 2 м2, допоміжних помешкань (вентиляційна, санвузли) – 45 м2, тобто

.

Оскільки об'єму приміщення не вистачає для 274 особи, то потрібно визначити скільки людей можуть бути забезпечені об'ємом приміщення.

осіб

Таким чином, місткість сховища відповідає розрахунковій кількості місць з урахуванням по об'єму приміщення.

2. Визначаємо потрібну кількість нар для розміщення людей, що вкриваються. Висота помешкання (h - 2.3м) дозволяє встановити двоярусні нари. При установці двоярусних нар (на 5 чоловік одна нара) необхідно встановити:



3. Визначаємо коефіцієнт місткості Км, що характеризує можливість сховища по укриттю найбільшої працюючої зміни об'єкта:



ВИСНОВКИ

  1. Об'ємно-планувальні рішення сховища відповідають вимогам норм (БНіП).

  2. Сховище дозволяє прийняти тільки 62% всіх робітників та службовців найбільшої працюючої зміни.

  3. Для розміщення людей, що вкриваються в сховищі необхідно встановити 55 двоярусних нар, що забезпечують 20 % місць для лежання і 80 % місць для сидіння.



^ 2. ОЦІНКА ЗАХИСНИХ СПОРУДЖЕНЬ ПО ЗАХИСНИМ ВЛАСТИВОСТЯМ


На цьому стані визначають властивості захисних споруджень і оцінюють можливість захисту осіб, що укривається від впливу надлишкового тиску, радіоактивних випромінювань очікуваних на об’єкті.

1.Дані про захисні властивоті по ударній хвилі беруть із характеристик сховища (ПРУ) по розміру надлишкового тиску (Д Сф.зах).

Дані про захисні властивості можуть бути приведенні в характеристиці сховищ (ПРУ), або знайдені розрахунковим шляхом. Якщо в районі розташування об’єкта очікується дія проникаючої радіації, та потрібно розраховувати вплив по радіоактивному зараженню і по проникаючій радіації роздільно, користуючи формулою:

hi

n Ї

Kо.зах = Kp*Р 2 ai

i=1

де, Kp – коефіцієнт, що враховує умови розташування захисту, обумовлений по табл. 11.3 с.123(1);

n – число захисних прошарків матеріалів перекриття захистку;

hi – товщина кожного захисного прошарку, см;

ai – товщина прошарку половинного ослаблення, см;

визначається по додатку 11 (1) окремо для ПР і РЗ с.248..

-0, 2 -0, 2

Дрз•мax 5* Pi ·(tн - tx )

Kосл.пот. = ———— = ————————

  1. 50

ДрзМмax – доза отримана на відкритій місцевості за 4 доби;

Pi – максимальний рівень радіації на 1 час після вибуху, P/г.

tн – час початку зараження;

tвип – час випадання РР (у середньому tвии = 1г);

tx – час закінчення опромінення, г;

Vc – швидкість вітру, км/г;

50 – безпечна доза опромінення, Р

Rx – відстань від центру вибуху до об’єкта, км

Vс.в. – швидкість вітру, км/

tн = Rx/ Vc+ tвип г

2.Визначають необхідні захисні властивості Рф.пот.

Необхідна міцність ЗС Рпотр визначається за допомогою довідника додаток 1(1).

3.Порівнюючи фактичні захисні властивості захисних споруджень ЗС з розрахунковими, отриманими з довідника (1), робимо висновок про надійність захисту людей і складаємо показник (коефіцієнт), що характеризує ЗС по захисних властивостям.

Kзм = Mзм/M

де, Мзм – кількість місць у ЗС із захисними властивостями, не нижче необхідних

М – чисельність вкриваємих у сховищі з найбільшої працюючої зміни.

У висновках указують, які сховища (укриття) не відповідають вимогам по захисних властивостях і заходи, що підвищують їхні захисні властивості.

Рішення


  1. Очікувана потужність ядерних боєприпасів, q = 20кт,

  2. Вид вибуху - наземний. Відстань від центру вибуху до об'єкта Rx = 2 км;

  3. Швидкість середнього вітру Vс = 100 км/г;

  4. Напрямок середнього вітру – 315%.

  5. Конструкції захистку розраховані на динамічні навантаження, утворювані надлишковим тиском 100 кПа

  6. Перекриття сховища: бетон hi= 25 см, ґрунтова обсипка hi=25см.

  7. Сховище розраховано на 269 осіб.


1. Визначаємо необхідні захисні властивості:

а) по ударній хвилі.

Розраховуємо максимально надлишковий тиск ударної хвилі, очікуваний на об'єкті при ядерному вибуху. По додатку. 1 с.228 [1] при RX = 2km, q=20 кт, для наземного вибуху. На 1,9 км ∆Р=20кПа, а для 2,3км ∆Р=15кПа.

P=20кПа-15кПа=5кПа

R=2,3км-1,9км=0,4км

P/R=12,5кПа/км

2,13-2=0,13км

0,13*12,5=1,62



б) по радіоактивному випромінюванню.

Визначаємо необхідний коефіцієнт ослаблення радіації по формулі:



Pi - максимальний рівень радіації, очікуваний на об'єкті, обумовлений по додатку 12, с249 [1] при RX = 2 км, VС = 100 км/г, потужності 20 кт, якщо об'єкт виявиться на осі сліду то Рі = 1600 Р/г.



tвип - час випадання радіоактивних речовин, рівне в середньому 1г.

tK=tH+96=l+96=97 г

Тут 96 - період однократного випромінювання (4 доби), у годинах

Тоді:



Дія проникаючої радіації на об'єкті при RX=2 км очікується і дорівнює 20 P див. додаток .9 [1] с 246.


2. Визначаємо захисні властивості сховища.

а) від ударної хвилі.

Відповідно до вихідних даних Рф.зах= 100 кПа.

б) від радіоактивного зараження.

Коефіцієнт ослаблення радіації сховища не заданий, тому його визначаємо



По вихідним даним перекриття захистку складається з двох прошарків (п=2): прошарку бетону hi = 25 см і прошарку грунту hi = 25 cm. Прошарки половинного ослаблення матеріалів від радіоактивного зараження, знайдені по додатку. 11, складають для бетону (аі) 5,7см, для грунту (аі) 8,1см див. додаток 11 с.248 [1].

Прошарки половинного ослаблення матеріалів від проникаючої радіації зараження, знайдені по додатку. 11, с.248 [1], складають для бетону (аі) 10см, для ґрунту (аі) 14,4см.

Коефіцієнт КР, що враховує розташування захистку, знаходимо по [1] табл.11.3 с.123 [1]. Для сховища, розташованого в районі забудови Кр= 8, тоді:





З. Порівнюємо захисні властивості сховища з необхідними.

Порівнюючи РФ.ЗАЩ = 100 кПа і Рф.потреб = 21,6кПа отримуємо, що міцність забезпечена,

Косл.зах р.з. = 1406 Косл.потр. = 100 знаходимо, що Косл.зах р.з. > Косл.потр., тобто по захисних властивостях сховище забезпечує захист людей від радіоактивного зараження.

Косл.зах пр.р. = 149 Косл.потр. = 100 знаходимо, що Косл.зах пр.р > Косл.потр., тобто по захисних властивостях сховище забезпечує захист людей від проникаючої радіації.


4. Визначаємо показник, що характеризує інженерний захист робітників та службовців об'єкту, по захисних властивостях

Визначаємо показник, котрий характеризує інженерний захист людей по захисним властивостям.


По міцності:



По проникаючий радіації

Кпр = = 1,49


По радіоактивному зараженню



ВИСНОВОК

Захисні властивості сховища забезпечують захист 100% укриваємих по міцності і захищають від радіоактивного зараження та проникаючої радіації на 100%.

^ 3. ОЦІНКА СИСТЕМ ЖИТТЄЗАБЕСПЕЧЕННЯ ЗАХИСНИХ СПОРУДЖЕНЬ

Для забезпечення життєдіяльності осіб, що вкриваються захисні спорудження обладнують системами повітропостачання, водопостачання, санітарно-технічною системою, електропостачання і зв’язку.

При оцінці систем життєзабезпечення визначають кількість осіб, що вкриваються, життєдіяльність яких може забезпечити система протягом встановленого терміна.

^ Послідовність і отримання оцінки систем повітряпостачання.

1.Виявляють тип, склад і параметри системи і визначають кількість поданого повітря системою в 1г. у 2 режимах: у режимі 1 (“чистої вентиляції”) і в режимі 2 (“фільтровентиляція”).

Наприклад, якщо в сховищі установлені комплекти ФВК-1, то система забезпечує подачу повітря в режимі 1:

600 + 600 = 1200мі/ч., у режимі 2:-300мі.

Якщо установлений ФВК-2, то система забезпечує в режимі 1:-1200мі, а у режимі 2:-300мі.

2.Визначають кількість осіб, що вкриваються, яких може забезпечити система очищеним повітрям з урахуванням таких норм: у режимі 1 у залежності від кліматичної зони-8мі/г на людину – для 1 зони (температура зовнішнього повітря до 20°C);10мі/г на людину для 2 зони (20-25°C), 11мі/г на людину, - для 3 зони (25 - 30°C) і 13мі для 4 зони (більш 30°C); а у режимі 2 – 2мі/г на одну особу, що вкривається і 5мі/г на одного працюючого на пункті керування незалежно від зони:

Wn= Wo/Wi

де, Wo - загальна продуктивність системи мі/г

Wi- норма подачі повітря на 1 особу у годину, мі осіб/г.

При наявності в системі додаткових електроручних вентиляторів, можливості системи в режимі 1 збільшуються на 900мі/г від вентилятора типу ЭРВ-72-211 і на 1300мі/ч- типа ЭРВ-72-3.

Якщо система повітряпостачання сховища обладнана на бази промислового вентилятора і електроприводом із фільтрами-поглинавачами типу ФП-300, то продуктивність системи визначають по кількості ФП-300.Продуктивність установки і одним фільтром-поглиначем ФП-300мі/г.

На об’єктах, де можливі наземні пожежі, сильна загазованість шкідливими речовинами і для підприємств із пожежнонебезпечним виробництвом, система повітропостачання оцінюється так само як при режимі 2 (із регенерацією повітря).

Оцінка системи водопостачання.

Визначають запас води в наявних ємкостях і розраховують кількість осіб, що вкриваються, забезпечених водою протягом заданого терміна з нормою 3 літра на одну особу, що вкривається за добу:

Nо.вод.= Wо.вод./(Wі.вод.*Cдіб.)

Де, Wо.вод. - запас води в ємностях, л,

Cдіб. - кількість діб для перебування в сховищі.

Wі.вод.- норма води (3л) на одну особу, що вкривається в добу, л.доб/чол.

^ Оцінка санітарно-технічної системи (санвузлів і каналізації).

Визначають кількість осіб, що вкриваються, забезпечуваних системою, з урахуванням кількості елементів і існуючих норм; одна напільна чаша (унітаз) і один пісуар для 150 чоловіків, одна напільна чаша (унітаз) на 75 жінок, умивальник із розрахунку один на 200 осіб, що вкриваються але не менше одного на санвузол.

У помешканні санвузла повинний бути аварійний резервуар для збору стоків із розрахунку 2л стічних вод у добу на одну особу, що вкривається:

Win= 2л.доб/чол.

На підставі розрахунків визначають кількість осіб No.cm, що обслуговується системою сантехнічних устроїв (Wо.ст.) і показник, що характеризує можливості системи по життєзабезпеченню, чол.:

No.cm= Wо.ст./(Wі.ст.*Cдіб.)

Де, Cдіб. - кількість діб.

Wо.ст.- кількість літрів води, що забезпечує системи санітарно-технічних устроїв.

No.cm - кількість осіб, що вкриваються, життєдіяльність яких забезпечується санітарно-технічною системою.

За результатами розрахунків оцінюють можливість системи життєзабезпечення по мінімальному показнику.При цьому враховують, що визначальним є система повітропостачання.

Намічають заходи щодо підвищенню можливостей системи до необхідної продуктивності.

Рішення

а) система повітропостачання.

  1. На об'єкті у сховищі вкриваються 269 осіб.

  2. Система повітропостачання містить у собі 2 комплекта ФВК-1, 1 електроручний вентилятор ЗРВ-72-2.

  3. Об'єкт розташований у 3-й кліматичній зоні (температура зовнішнього повітря 25 - 30 °С).

  4. На об'єкті не очікуються сильні пожежі і загазованості.


1.Визначаємо можливості системи в режимі 1 (чистої вентиляції) з урахуванням, що продуктивність одного комплекту ФВК-1 у режимі 1 складає 1200 м3/г, а одного ЕРВ-72-2 - 900 м3 /г, продуктивність системи в режимі 1 складає:

Wo. і = (2 х 1200)+(1 х 900) = 2300 м3/г.

З урахуванням норми подачі повітря на одну особу, що вкривається в режимі 1 для 3-й кліматичної зони Wj=11 м3/т, то система може забезпечити:



Тоді залишаються не забезпечені повітрям:

269 - 209 = 60 особ

Для них потрібно повітря:

60 * 10 = 600 м3

Слід додатково розмістити 1 комплект ЕРВ-72-2 або 1 ФВК-1.

2. Визначаємо можливості системи в режимі 2 (фільтровентиляції). З урахуванням того, що продуктивність одного комплекту ФВК-1 у режимі 2 складає 300 м3/г, загальна продуктивність системи в режимі 2 складає:

W0=2 * 300 = 600 м3/г.

На підставі норми подачі повітря на одну особу, що вкривається в режимі фільтрації рівного 2 м3/г система може забезпечити повітрям



Тоді всі робітники забезпечені повітрям.


3.Оцінюємо можливості системи повітропостачання очищеним повітрям осіб, що вкриваються у сховищі:

а) при чистій вентиляції



б) при фільтровентиляції



ВИСНОВОК

Система повітропостачання може забезпечити в необхідних режимах (1 і 2) тільки 209 осіб, що вкриваються, що менше місткості сховища. Необхідно додатково встановити 1 ФВК-1 або 1 ЕРВ-72-2.


б) система водопостачання.

  1. Водопостачання осіб, що вкриваються в сховищі забезпечується від міської водопровідної системи.

  2. Аварійний запас є в проточних ємностях місткістю 1700 л.

  3. Тривалість укриття 3 доби.

  4. Кількість вкриваємих – 269 осіб.


Визначаємо можливості системи по забезпеченню водою в аварійній ситуації. На підставі норми на одну особу, що вкривається (3 л. у добу) знаходимо, що система спроможна забезпечити:



Тоді не забезпечені водою:

269 – 188 =81 осіб

Для них потрібно ємність:

81 * 9 = 729 л

ВИСНОВОК

Водою можуть бути забезпечені особи, що вкриваються не на повну місткість сховища. Потрібно додатково встановити ємність на 750 л.


в) Санітарно -технічна система.

  1. Кількість укриваємих у сховищі 269 осіб.

  2. Тривалість укриття - 3 доби.

  3. У санвузлах сховища знаходиться 3 унітазів і 1 пісуари.

  4. Аварійний резервуар для стічних вод від санітарних вузлів місткістю 1200л.

  5. У складі осіб, що вкриваються, 15 % жінок.


1. Визначаємо можливості санітарних вузлів.

На підставі норм: один унітаз на 75 жінок, один унітаз і один пісуар на 150 чоловіків, знаходимо, що жінки складають 269 * 0,15 = 40 осіб, тоді чоловіків буде 269 - 40 = 229 осіб.

Для чоловіків потрібно 229/ 150 = 2 унітаза і 2 пісуара. Для жінок потрібно 40/ 75 = 1 унітаз.

Загальна кількість потреби унітазів складає 1+2=3, в наявності є 3, отже унітазів достатньо. Загальна кількість пісуарів складає 1, а потрібно 2, отже не достає 1 пісуара .

2. Визначаємо можливості по збору стічних вод санвузлів в аварійному режимі.

Потрібно ємність на 240 * (2хЗ) = 1440 л , а є на 1200 л. Тоді не достає 1440-1200=240 л


ВИСНОВОК

Санвузли і каналізація не забезпечують осіб, що вкриваються у сховищі. Треба встановити 1 пісуар. Необхідно додатково установити: ємність для стічних вод на 250 л.


г) Система електропостачання.

  1. Електропостачання сховища забезпечується від міської електромережі.

  2. Аварійне джерело – акумуляторна батарея.

  3. Робота системи повітропостачання в режимі регенерації не передбачається.


1.При устаткуванні системи повітропостачання на базі ФВК-1 із електроручним вентилятором можна обійтися аварійним джерелом з акумуляторної батареї, що використовуються для освітлення, а робота вентиляторів забезпечуються від електроприводів або вручну.

У нашому випадку потрібно забезпечення роботи системи повітропостачання в режимі 1 (чистій вентиляції ) можливої тільки при роботі електропривода.

ВИСНОВКИ

  1. Система електропостачання в аварійному режимі забезпечує тільки освітлення сховища.

  2. Робота системи повітропостачання в аварійному режимі повинна забезпечуватися ручним приводом.

На підставі приватних оцінок систем життєзабезпечення виводимо загальну оцінку по мінімальному показнику однієї із систем.


  1. Кількість укриваємих у сховищі - 269 особи.

  2. Забезпечення повітрям Кпов = 0,77

  3. Забезпечення питною водою Квод = 0,69

  4. 3абезпечення ємністю для стічних вод Кствод = 0,83

  5. 3абеспечення сантехнічними устроями Ксан = 1


Найменша кількість осіб, що вкриваються може забезпечити система водопостачання питною водою – 188 осіб. Тому показником (коефіцієнтом), що характеризує можливості інженерного захисту об'єкта по життєзабезпеченню є:



ВИСНОВКИ

1. Система життєзабезпечення дозволяє забезпечити життєдіяльність 69 % укриваємих найбільшої працюючої зміни в повному обсязі норм протягом установленої тривалості (3 доби).

2. Можливості по життєзабезпеченню знижує система водопостачання.


^ 4. ОЦІНКА ЗАХИСНИХ СПОРУДЖЕНЬ ПО СВОЄЧАСНОМУ УКРИТТЮ РОБІТНИКІВ ТА СЛУЖБОВЦІВ

Дана оцінка провадиться в залежності від розташування ЗС щодо місць роботи. Оцінювати зручніше усього за схемою розміщення ЗС, де повинні бути позначені робітники ділянки (цеху) і кількість виробничого персоналу в них. При цьому розраховують тільки зі ЗС, що мають захисні властивості і система життєзабезпечення не нижче необхідних.

У ході оцінки виявляють число осіб, що вкриваються які можуть зайняти ЗС у встановлений термін, визначають відстань від місця роботи до сховища (ПРУ). Для сховищ радіус своєчасного збору можна прийняти 500м. Для ПРУ радіус збору залежить від часу початку радіоактивного зараження

tH= Rx/ VB + tB

Визначають показник, що характеризує інженерний захист по своєчасному укриттю робітників і службовців об’єкта Kсу:

Kсу= Mсу/M,

де Mсу - число осіб, що вкриваються у встановлені терміни у сховищі; M- чисельність укриваємих з найбільшої працюючої зміни.

Рішення

  1. Розташування робочих ділянок щодо сховища:

ділянка №1(200 чол) - на відстані 100 м;

ділянка №2(69+163 чол.) – 300 м.

  1. Час на укриття людей не більш 7 хв.


1. Визначаємо час, потрібний робітникам на те, щоб дійти до сховища і зайняти місце в ньому. Відстань у 100 метрів проходять прискореним кроком у середньому за 2 хв. На те, щоб зайти в сховище і зайняти місце, потрібно 2 хв., тоді:

- для робітників ділянки №1 потрібно tH = 2 хв.*1 + 2 хв. = 4 хв. Тоді встигають всі 200 осіб, якщо виходять по 1 ос/с.

- для робітників ділянки №2 потрібно tH = 2 хв.*3 + 2 хв. = 7 хв. Тоді встигають усі 69 осіб, якщо виходять по 1 ос/с.

2. Порівнюємо потрібний час для укриття людей (7 хв) із заданим (7 хв) і переконуємося, що умови розташування сховища забезпечують своєчасне укриття. Тоді за розрахунками всі встигають своєчасно зайняти своє місце у сховищі.

3. Визначаємо показник, що характеризує інженерний захист об'єкта по своєчасному укриттю вкриваємих з найбільшої працюючої зміни:



ВИСНОВОК

Розташування сховища дозволяє своєчасно укрити тільки 62% робітників які укриваються з найбільшої працюючої зміни. Для 163 осіб потрібно використати наявний автотранспорт на об'єкті, для відправлення їх до сусіднього сховища.

ВИСНОВОК


Сховище може прийняти 269 осіб при умові додаткового встановлення:

  • 1 комплекту ФВК-1;

  • ємності для води на 750 л;

  • ємності для стічних вод на 250 л;



ЗАКЛЮЧЕННЯ


Для забезпечення інженерного захисту всього складу працюючої зміни - 332 осіб, броварського цеху ВАТ "Коблево" с. Чаплинка, необхідно:

  1. 269 осіб забезпечуються захистом у сховищі при умові додаткового встановлення 1 комплекту ФВК-1, ємності для води на 750 л, ємності для стічних вод на 250 л.

  2. Для 163 осіб збудувати сховище на 200 осіб з пунктом керування, медпостом і т.п.

  3. На час будівництва сховища 163 особи направляю у сусіднє сховище ВАТ «КомТорг» с. Нове, використовуючи для цього наявний автотранспорт.

Список використаних джерел


  1. Демиденко Г. П. и др. Защита объектов народного хозяйства от оружия массового поражения. Справочник, «Высшая школа», 1989.

  2. Методика оценки радиационной и химической обстановки. Изд.КПП, 1985.

  3. Стеблюк М.И. Гражданская оборона – К. 1994.

  4. Атаманюк В.Г. и др. Гражданская оборона. М «Высшая школа». 1986.

  5. Шоботов В.М. Цивільна оборона – Київ: «Центр навчальної літератури». 2004. – 439с.

  6. Под редакцией Демиденко Г.П. Повышение устойчивости работы народного хозяйства в военное время. Учебное пособие. К., «Высшая школа». 1984, 232с.

  7. Егоров П.Т., Шляхов И.А., Алабин Н.И. Гражданская оборона. Учебник. М., «Высшая школа», 1977, 304с.


Додаток 1

Розташування ділянок №1 і №2 цеху 1 по відношенню до сховища


Сховище


269 осіб


250м


300м


Ділянка №1


200 осіб


Ділянка №2

69 осіб

+163 осіб

До сусіднього сховища ВАТ «КомТорг» с. Нове

Додаток 2

План сховища

броварського цеху ВАТ "Коблево" с. Чаплинка






Скачати 272.71 Kb.
залишити коментар
Дата конвертації11.10.2011
Розмір272.71 Kb.
ТипРеферат, Освітні матеріали
Додати документ в свій блог або на сайт

отлично
  1
Ваша оцінка:
Додайте кнопку на своєму сайті:
uadocs.exdat.com

База даних захищена авторським правом ©exdat 2000-2017
При копировании материала укажите ссылку
звернутися до адміністрації
Реферати
Автореферати
Методички
Документи
Поняття

опублікувати
Документи

Рейтинг@Mail.ru
наверх