Курсів історичного факультету icon

Курсів історичного факультету


Схожі
Програма педагогічної практики студентів історичного факультету ухвалено...
Програма І методичн І рекомендац І ї з архівної практики для студентів історичного факультету...
Програма І методичн І рекомендац І ї з архівної практики для студентів історичного факультету...
Ділова іноземна мова" для студентів геологічного факультету (магістрів V-VI курсів) Київ...
Робоча програма навчальної дисципліни для студентів історичного факультету (назва дисципліни)...
Робоча програма навчальної дисципліни для студентів історичного факультету (назва дисципліни)...
Програми лекційних курсів кафедри світової літератури частина ІІ одеський національний...
Робоча програма практики виробнич а практика студентів Vкурсу хімічного факультету галузі знань...
В. І. Танцюра Куць О. М. Етнополітичний аспект Голодомору в Україні (1932 −1933 рр.)...
Записки історичного факультету. – Вип. 18. – Одеса, 2007....
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня...
Методика розслідування окремих видів злочинів: Плани семінарських...



страницы: 1   2   3   4
повернутися в початок
^

Титульна сторінка


«Затверджую»

Керівник практики

від кафедри педагогіки:__

класний керівник:

"_____"_____________________ 200_року ,

^

ТЕМА ВИХОВНОГО ЗАХОДУ


Конспект виховного заходу, розроблений студентом____курсу

__факультету

____________________________________________(прізвище, ім'я, по-батькові)

для проведення в класі________________ школи

"____" _200_ року


І. Загальна характеристика виховного заходу

  1. Виховна, пізнавальна та розвивальна мета.

  2. Форма проведення (класна година, диспут, колективна творча справа, екскурсія тощо).

  3. Місце проведення заходу і його тривалість.

  4. Обладнання.

  5. Використана література, методичні розробки тощо.


IІ Зміст виховного заходу (загальний варіант)

  1. Вступна частина: вступне слово учителя, організація заходу,актуалізація теми заходу.

  2. Основна частина: викладення інформаційного матеріалу, обговорення дискусійних питань, розв'язання поставлених практичних завдань, реалізація підготовленого сценарію.

  3. Заключна частина: підведення підсумків, рекомендації і пропозиції учням.


III. Опис виховного заходу, що проводиться у формі колективної творчої справи (далі КТС)

  1. Попередня робота вихователя: доведення мети і завдань КТС до учнів, зацікавлення їх творчою роботою.

  2. Колективне планування КТС, робота у мікроколективах, розподіл обов'язків.

  1. Колективна підготовка справи: робота з мікроколективами, консультації, репетиції фрагментів (при потребі), підбір ведучого(ведучих), стимулювання спільної роботи.

  2. Сценарій проведення колективної творчої справи: письмовий та усний аналіз.

  3. Виконання прийнятих рішень, реалізація пропозицій, зроблених у процесі обговорення.



Додаток 13


^ СХЕМА АНАЛІЗУ (САМОАНАЛІЗУ) ПОЗАКЛАСНОГО ВИХОВНОГО ЗАХОДУ

  1. Дати проведення заходу.

  2. Прізвище, ім'я, по батькові студента-практиканта.

3. Актуальність і вмотивованість теми заходу. Відповідність її віко-иим особливостям, запитам та інтересам учнів. Участь школярів у Порі теми.

  1. Чіткість, конкретність формулювання мети заходу, сприйняття її учнями.

  2. Доцільність вибору даної форми проведення заходу. її відповідність психофізіологічним особливостям школярів. Врахування можливості активної участі в обраній формі заходу всіх чи більшості учнів

  3. Доцільність вибору місця, часу і тривалості заходу, відповідність їх меті і віковим особливостям школярів.

  4. Наявність і продуманість плану чи програми підготовки виховного заходу. Конкретність доручень учням. Активність та ініціативність учнів у процесі підготовки. Рівень розуміння ними змісту організаторської діяльності. Відповідальність за вчасне і правильне виконання доручень. Співробітництво вчителя і учнів у процесі підготовки.

  5. Доцільність підбору обладнання, якість оформлення аудиторії.

9. Точність і організованість початку. Мотивація діяльності вчителя й учнів. Прийоми активізації школярів на початку заходу.

10. Змістовність заходу. Достовірність, науковість та емоційна насиченість фактичного матеріалу, зв'язок його з життям, опора на життєвий досвід учнів. Відповідність змісту віковим особливостям учнів. Повнота і послідовність викладу матеріалу.

11. Доцільність відбору методів і методичних прийомів. Наявність елементів дискусії. Використання фронтальної, групової та індивідуальної форм організації діяльності. Стимулювання діяльності школярів. Раціональне використання наочності, ТЗН. Уважність, дисциплінованість, зацікавленість учнів.

  1. Рівень педагогічної майстерності студента-практиканта. Уміння в становити гуманні і демократичні взаємини між усіма учасниками заходу. Стиль педагогічного спілкування. Педагогічний такт.Культура мовлення. Організаторські вміння.

  2. Організованість завершення виховного заходу. Участь школярів у підведенні підсумків, прийнятті рішень, виробленні пропозицій, програми наступних дій.

  3. Загальні висновки:




  • досягнення мети, реалізація пізнавальних, виховних, розвивальних можливостей заходу;

  • ступінь задоволення учнів проведенням заходу;

  • формуванню яких особистісних рис та якостей особливо сприяло проведення заходу;

  • які можливості для дальшого поліпшення виховної роботи розкриває проведення заходу.



Додаток 14


^ ОРІЄНТОВНА СХЕМА ЗВІТУ ПРО ВИВЧЕННЯ УЧНІВСЬКОЇ ГРУПИ


  1. Загальні відомості про учнівську групу (школа; клас; кількість учнів; статевий та віковий склад; спеціалізація, якщо така існує; тривалість існування групи).

  2. Структура класу:

а) офіційна — перелік посад, розподіл обов'язків між ними, система підпорядкування, рівень авторитетності учнів, що займають посади; чим його можна пояснити;

б) неофіційна — її співвідношення з офіційною, популярні, непопулярні, ізольовані учні в класі; якості особистості, які найвище оцінюються в групі. Поділ класу на мікрогрупи, причини їх існування;

в) взаємини між учнями: емоційний клімат у групі, прояви взаємодопомоги, співвідношення міри вимогливості до себе і до інших, стиль та мотиви спілкування між учнями, особливості стосунків хлопчиків і дівчат. Негативні прояви у стосунках:частота та зміст конфліктів, проблема непопулярних та ізольованих членів групи, байдужість один до одного, труднощі в спілкуванні, способи коригування та оптимізації взаємовідносин.

З. Відносини учнівської групи із:

а) вчителем (стиль керівництва класом, його зв'язок із характером міжучнівських стосунків; характеристика контактів з учнями, рівень авторитетності);

б) іншими учнівськими групами — одновіковими (суперництво, співробітництво, доброзичливість, взаємодопомога, стосунки лідерів); різновіковими (старшими, молодшими);

в) позашкільними групами (спортивні секції, неформальні угрупування).

4. Спрямованість учнівської групи:

а) навчально-пізнавальна — рівень успішності, дисципліни, знань, ставлення до відмінників, до невстигаючих;

б) професійна — наявність різноманітних форм професійної підготовки, ставлення до них учнів; рівень професійних знань, умінь, навичок та зацікавленості майбутньою професією;

в) егоїстична — перевага особистих інтересів над інтересами класу, низький рівень контактності, обмеженість у спілкуванні в позаурочний час, байдуже ставлення до товаришів;

г) гуманістична — прояви взаємодопомоги, зацікавленість справами один одного, змістовні та інтенсивні контакти.

Визначити переважну спрямованість групи.

5. Висновки:

- рівень організованості учнівської групи (забезпечує, чи ні самоуправління та самовиховання);

- педагогічні засоби підвищення організованості класу та активізації його виховних можливостей.

^

Методи вивчення учнівської групи


  1. Спостереження за певною схемою.

  2. Соціометрія.

  3. Референтометрія.

4 Опитування (анкета, бесіда, інтерв'ю).

5. Вивчення шкільних та класних документів.

Додаток 15


Методику 1. СОЦІОМЕТРІЯ (ОЦІНКА МІЖОСОБИСТІСНИХ ЕМОЦІЙНИХ ЗВ'ЯЗКІВ У ГРУПІ)


І. Процедура проведення


  1. Проводиться з усім класом.

  2. Учні записують своє прізвище на окремому аркуші паперу. Практикант повідомляє, що отримані результати не розголошуються, за них не виставляють оцінок, а потрібні вони для організації цікавої роботи в класі (це зауваження стосується і всіх наступних методик).

  3. Нижче пропонується під номером «1» записати відповідь на питання типу «З ким би ти хотів відвідати кінотеатр?», «З ким бити хотів провести дозвілля?». Зміст питання спрямований на виявлення симпатій-антипатій. Зрозуміло, що питання «З ким бити хотів сидіти під час контрольної роботи, або виконувати домашні роботи» для цієї мети не підходять. Необхідно попередити учнів, що кожен може записати будь-яке, але тільки одне прізвище і тільки товариша з свого класу. Переходити до наступного етапу можна, коли переконались у тому, що кожен записав обране ним прізвище.

  4. Пропонуємо під номером «2» записати прізвище ще одного (і небільше) товариша. Переконуємося в тому, що учні встигли записати і просимо назвати ще одне — третє і останнє — прізвище товариша з класу.

  5. Відповіді збираємо — вони становлять матеріал для подальшої обробки.



^ II. Обробка результатів


№ п/п

Список учнів

Кількість учнів у класі

1.

Антоненко

1

2

3

4

5

6

7

...

20

2.

Анрієвський










1




3

2







3.

Бочаровський
















3

2




1

4.

...










2

1

3










5.

...




























6.

Іваненко

3

2

1



















7.

Петренко

1

2







3













...

Собко




1

2







3










20

Сума балів
















12












Складаємо таблицю. У 1-й колонці — список прізвищ всіх учнів ласу. Кількість наступних колонок дорівнює кількості учнів у класі. 7 цих колонках позначаємо прізвища учнів числами, які відповідають порядку прізвища у списку з 1-ої колонки.

Наприклад, у 1-й колонці прізвище Бочаровський розташоване у списку третім, йому відповідає колонка із № 3. Тепер подібно звернутись до відповідей учнів. Результати кожного опитуваного фіксуємо в таблиці таким чином. Припустимо, Андрієвський назвав послідовно прізвища Іваненка, Петренка, Собка. Обраний 1-м (Іваненко) отримує 3 бали, 2-м (Петренко) — 2 бали, 1-м (Собко) — 1 бал.

У клітинці на перехресті, горизонтального рядка з прізвищем Андрієвський і вертикальною колонкою із № 6, під яким знаходиться з списку прізвище Іваненко ставимо 3 бали. У клітинці на перехресті s вертикальною колонкою № 7 (відповідає місцю Петренко) ставимо 2 бали. Аналогічно виставляємо 1 бал Собку у відповідній клітинці Таким чином вносимо в таблицю дані всіх опитуваних. Під кожною колонкою, позначеною числами, записуємо суму балів. Наприклад, під колонкою 6 записано суму 12 балів. Такі дані підраховуємо для всіх учнів. За їх значенням робимо висновки про соціометричну структуру класу. Учні, які набрали більше ніж (N + 1)/2 бал (N — кількість учнів в класі) належать до групи популярних, яка називається «актив», менше — до групи пасивних. Серед активу виділяються 1-2 учні, які набрали максимальну кількість балів. Це лідери або «зірки». Учні, які не отримали жодного балу — ізольовані в системі міжосо-бистісних відносин школярів класу.


Додаток 16


Методика 2. ^ ОЦІНКА ЗАДОВОЛЕНОСТІ ВІДНОСИНАМИ З РОВЕСНИКАМИ І ХАРАКТЕРОМ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ


Процедура проведення:

  1. Проводиться з усім класом.

  2. Кожен учень записує своє прізвище на аркуші і обирає один з можливих варіантів відповіді:

  1. повністю задоволений;

  2. задоволений;

  3. не задоволений;

  4. зовсім не задоволений;

  5. не знаю.

Під № 1 він записує відповідь на питання: Наскільки ти задоволений відносинами з учнями твого класу?

Під № 2 — відповідь на питання: «Наскільки ти задоволений своїм навчанням у школі?».

^ Обробка результатів:

1. Знайти коефіцієнт задоволеності для всього класу: а) відносинами з однокласниками; б) навчанням у школі. Порядок обчислення однаковий:



п, — кількість учнів, що обрали відповідь № 1 (повністю задоволений);

п2 — кількість учнів, що обрали відповідь № 2;

п3 — кількість учнів, що обрали відповідь № 3;

п4 — .... № 4;

п6 — .... № 5;

п — кількість учасників опитування.

  1. Оцінка коефіцієнту задоволеності: чим коефіцієнт ближчий до 1,тим вища міра задоволеності даною стороною життя; чим ближчий до (~1), тим нижча міра задоволеності.

  2. Висловити пропозиції щодо виховної роботи в цьому класі


Методика 3. ^ ВИЗНАЧЕННЯ ЕМОЦІЙНОЇ ЄДНОСТІ ГРУПИ

Проводиться з усім класом. Виконується коленим індивідуально, шляхом запису відповідей на окремому аркуші. Учням повідомляється інструкція.

«Мета нашої роботи визначити, який настрій панує у вашому класі. Вам зачитують 14 пар полярних тверджень. Ви повинні оцінити, до якого з двох протилежних тверджень схиляється ваша думка. Оцінку слід дати шляхом вибору одного з чисел від 7 до 1. Числа мають таке значення: 7(1) — повністю згоден з 1(2)-м твердженням; 6(2) — майже згоден з 1(2) твердженням; 5(3) — швидше згоден з 1(2) твердженням; 4 — не згоден із жодним твердженням.

Ваш запис повинен складатись з номера твердження та оцінки до нього. Наприклад: запис 5,6 означає, що до п'ятої пари ви обрали оцінку 6.

  1. У колективі переважає життє- Переважає песимістичний тон.

радісний настрій.

  1. Між членами доброзичливість у Між членами конфлікти, агресив- відносинах, взаємні симпатії. ність, антипатія.

  2. Між угрупуваннями в колективі Угрупування в межах колективу

існує взаєморозуміння. конфліктують.

  1. Учням подобається брати участь Учні уникають участі у спільних

у спільних справах, разом про- справах, неконтактні між собою, водити дозвілля.

  1. Успіхи і невдачі товариша викли- Члени групи байдужі до справ

кають активну співучасть інших. свого товариша.

  1. Взаємовідносини характеризую- Члени групи зловтішаються не-

ться підтримкою, критика з добро- вдачами інших, критика у вигляді зичливістю, зауваження відкритих або прихованих звину- висловлюються з добрими на вачень.

мірами.

  1. Учні поважають думку один од- Учні нетерпимі до думки своїх то-

ного. варишів.

  1. У важких ситуаціях група діє У важких ситуаціях група розгублюється.

за принципом "один за всіх і всі

за одного".

9) Успіхи і невдачі групи в цілому Успіхи і невдачі групи не знаходять

кожен член переживає як власні. відгуку у кожного.

  1. Група активна, сповнена енергії. Група пасивна, байдужа.

  2. Новачкам група допомагає ада- До новачків нерідко проявляється птуватись. ворожість.

  3. Група швидко відгукується, як- Групу неможливо організувати нащо потрібно зробити корисну спільну у кожного свої інтереси.

справу.

  1. У групі справедливе ставлення У групі є привілейовані і ті, ким

до всіх. нехтують.

14) Заохочення всієї групи До заохочень колективу його викликає педагогом почуття гордості члени байдужі.

у всіх.


Обробка:

Знайти суму всіх визначених чисел і розділити її на 14. Це індивідуальна оцінка психологічного клімату в класі. Сума всіх індивідуальних оцінок, розділена на кількість опитуваних — середній коефіцієнт суб'єктивних оцінок. Цей коефіцієнт має такі значення:

а) 1-3,5 — в учбовій групі негативний психологічний клімат.Мають місце байдужість, емоційний дискомфорт, висока конфліктність, відсутність впевненості у своїх товаришах;

б) 3,6-5,4 — неврівноважений психологічний клімат: настрій укласі коливається, взаємні симпатії вибіркові, відсутня емоційнаєдність, спостерігаються застійні явища в розвитку групи;

в) 5,5-7,0 — мажорний психологічний настрій. Учні відчувають радість у спілкуванні між собою, відносини будуються переважно на взаємній симпатії, група згуртована, активна, демократична,нормально розвивається.


ЛІТЕРАТУРА

^

МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ ІСТОРІЇ





  1. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Всесвітня історія.Історія України // Витоки. — 2001. — Серпень.

  2. Гора В.П. Методические приемы и средства наглядного обучения исто-рии в средней школе. — М., 1971.

  3. Зотов Ю.Б. Организация современного урока. — М., 1984.

  4. Киршнер Л.А. Формирование познавательных возможностей учащихся в процессе изучения истории. — М., 1982.

  5. Озерский И.З. Начинающему учителю истории. — М., 1989.

  6. Онищук В.А. Урок в современной школе. — М., 1986.

7.Підласий І.П. Як підготувати ефективний урок. — К., 1989.

8. Никифорон Д.М , Симсрсико С.Ф. Наглндность в преподаваиии истории.

— М, 1984

  1. Формы внеклассной работы по истории. — М., 1965.

10. Баханов К. Способи фіксації навчального матеріалу на уроках історії //

Історія в школах України. — № 4. — 1997.

  1. Борисов С. Хронологічні завдання на уроці історії // Історія в школі. —№ 9. — 1998.

  2. Войцеховський Ю. Підготовка вчителя до уроку історії (на прикладі теми "Центральна та Східна Європа в ІХ-ХІ ст." // Історія в школі. —№ 7-8. — 1998.

  3. Голованов С. Нетрадиційні уроки історії з використанням історичних міні-вистав. // Історія в школах України. — № 2. — 1996.

  4. Копцюх Б. Вірші-загадки у вивченні історії України (7 кл.) // Історія в школах України. — № 8-9. — 1999.

  5. Мороз П. Методичні вимоги та критерії до характеристики історичної особи. // Історія в школах України. — № 3. — 1997.

  6. Мисан В. Використання опорних конспектів на уроках історії. // Історія в школах України. — № 1. — 1997.

  7. Сотніченко В., Ільюшина О. Бізнес-фестиваль на уроці історії. // Історія в школі. — № 4. — 1998.

  1. Тесленко Т. Нетрадиційні уроки в процесі навчання історії (на прикладітеми. "Культура XVIII — І пол. XIX ст.", 9 кл.). // Історія в школахУкраїни. — № 10. — 1999.

  2. Чубукова Т., Войцеховський Ю. Використання дидактичних ігор на уроціісторії України (7-8 класи). // Історія в школі. — № 2. — 1996.

  3. Баханов К. Облік індивідуальних досягнень учнів у навчанні історії //Історія в школах України. — № 2. — 1999.

  4. Кулакова И.И. Игровые ситуации и опорные конспекты на уроках истории // Преподавание истории в школе. — № 8. — 1999.

22. Фідря О. Афоризми і висловлювання у викладанні історії // Історія в школі. — № 1. — 1998.

  1. . Уланова Л. Рівні навченості учнів з історії та критерії їх оцінювання //Історія в школах України. — № 3. — 2000.

  2. . Кожем'яка О. Гра при вивченні історії в 6-8 класах // Історія в школахУкраїни. — № 1, — 2000.

  1. Саплина Е.В. Как сделать зффективньїм урок истории // Преподаваниеистории в школе. — № 6. — 2001.

  2. Короткова М.В. Рабочие тетради на уроке истории // Преподавание истории и обществоведения. — № 2. — 2002.

  3. Задорожна Л. Історичні документи як основа побудови пізнавальних завдань // Історія в школах України. — № 2. — 2002.

  4. Тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів на уроках історії //Історія в школі. — № 2. — 2001.

  5. Осадчук Р. Вимоги до контролю та перевірки за навчанням учнів з предметів суспільно-гуманітарного циклу // Історія в школі. — № 10. —2001.

  6. Треф'як Я. Методика краєзнавчої роботи в школі // Історія в школах України. №1. — 2002.

ПЕДАГОГІКА





  1. Абдулина О.А., Загрязкина Н.П. Педагогическая практика студентов. —М., 1989.

  2. Бех І.Д. Особистісно зорієнтоване виховання. — К., 1998.

  3. Боровский А.Б., Потапенко Т.М., Щекин Г.В. Система методов профес-сиональной ориентации. Кн. 2. Методики профориентационной работы (приложение). — К., 1993.

  4. Дитинство в Україні: права, гарантії, захист: 36. док. — К.: Столиця,1998.

  5. Класний керівник у сучасній школі: Метод, посібник (В.М.Оржеховська,О.І.Пилипенко та ін. — К., 1996.

  6. Концепція громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності: Проект // Шлях освіти. — 2000. — № 3.

  7. Особистісно зорієнтоване навчання та виховання. За покликом серця: З досвіду // Педагогічна газета. — 2000. — № 3.

  8. Національна доктрина розвитку освіти // Освіта України. — 2002. — 24 квітня — 1 травня.

  9. Полякова Т.С. Анализ затруднений в практической деятельности начи-нающих учителей. — М., 1983.

  1. Підготовка майбутнього вчителя до морального виховання учнів: Навчальний посібник. — К., 1996.

  2. Сухомлинський В.О. Народження громадянина: Вибр. тв. У 5-ти т. — Т.З.— К., Рад. школа, 1976.

  3. Шептенко П.А., Воронина Г.А. Методика и технология работы социаль-ного педагога. — М., 2001.

13 Щербань П. Формування духовної культури особистості // Рідна школа.

— 1999. — № 7-8.

14. Шкільні свята та розваги: Збірник сценаріїв на допомогу педагогічним працівникам загальноосвітніх та педагогічних закладів: у 3-х частинах. - Тернопіль, 1999.

15. Щуркова Н.Е. Классное руководство: теория, методика, технология. —М., 2000.

ПСИХОЛОГІЯ





  1. Альманах психологических тестов / Сост. P.P. и С.А. Римские — М.,1996.

  2. Аникеева Н.П. Психологический климат в коллективе. — М., 1996.

  3. Бадмаев БІД. Психология в работе учителя: В 2 кн. — М., 2000.

  4. Изучение личности школьника учителем / Под ред. З.И.Васильевой. —М., 1991.

  5. Ішмуратов А.Т. Конфлікт і згода. — К., 1996.

  6. Коломинский Я.Л. Психология детского коллектива. — Минск, 1984.

  7. Социальная психология // Под ред. А.В.Петровского. — М., 1987.

  8. Савчин MB. Педагогічна соціальна психологія. — Дрогобич, 1998.

  1. Корнєв М.Н., Коваленко А.Б. Соціальна психологія. — К., 1995.

  2. Семиченко В.А. Психология социальных отношений. — К., 1999.

  3. Петровский А.В., Шпалинский В.В. Социальная психология коллектива.— М., 1978.

  4. Немов Р.С. Практическая психология. — М., 1998

  5. Психология личности: тесты, опросники, методики / Авторы-состави-тели: Н.В.Киршнева, Н.В.Рябчикова. — М., 1995.



ЗМІСТ




  1. ПРОГРАМА ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ..........................................3




  1. МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ СТУДЕНТАМ-ПРАКТИКАНТАМ..............10




  1. ДОДАТКИ.................................................................................................25



література ....................................................................................................43




залишити коментар
Сторінка4/4
Дата конвертації10.10.2011
Розмір0.72 Mb.
ТипДокументы, Освітні матеріали
Додати документ в свій блог або на сайт

страницы: 1   2   3   4
отлично
  1
Ваша оцінка:
Додайте кнопку на своєму сайті:
uadocs.exdat.com

База даних захищена авторським правом ©exdat 2000-2014
При копировании материала укажите ссылку
звернутися до адміністрації
Реферати
Автореферати
Методички
Документи
Поняття

опублікувати
Документи

Рейтинг@Mail.ru
наверх