Навчально-методичний посібник з курсу icon

Навчально-методичний посібник з курсу


Схожі
Навчально-методичний посібник (друге видання)...
Навчально-методичний посібник з дисципліни...
Навчально-методичний посібник Під загальною редакцією...
Навчально-методичний посібник Під загальною редакцією...
Навчально-методичний посібник Міністерство освіти І науки України...
Навчально-методичний посібник обговорено та схвалено на засіданні кафедри публічного права...
Навчально-методичний посібник Київ нпу 2003...
Навчально-методичний посібник для студентів вищих навчальних закладів...
Навчально-методичний посібник частина 2...
Навчально-методичний посібник (для маґістрантів факультету права)...
Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни...
Міністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства...



Загрузка...
страницы:   1   2   3
скачать
МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ ЮРИДИЧНИЙ ІНСТИТУТ

ЛУГАНСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

ІМ. Е.О. ДІДОРЕНКА


КАФЕДРА КОНСТИТУЦІЙНОГО ТА МІЖНАРОДНОГО ПРАВА


ПРАВО ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ


Навчально-методичний посібник з курсу

(за кредитно-модульною системою)


Донецьк

2009

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ ЮРИДИЧНИЙ ІНСТИТУТ

ЛУГАНСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

^ ІМ. Е.О. ДІДОРЕНКА


КАФЕДРА КОНСТИТУЦІЙНОГО ТА МІЖНАРОДНОГО ПРАВА


ПРАВО ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ


Навчально-методичний посібник з курсу

(за кредитно-модульною системою)


Донецьк

2009

Право Європейського Союзу: Навчально-методичний посібник для курсантів, студентів, студентів магістратури, слухачів // Укладачі: Січкар В.О., Борзих Н.В., – Донецьк: ДЮІ, 2009.


Автори:

^ Січкар В.О., кандидат юридичних наук, старший викладач кафедри конституційного та міжнародного права Донецького юридичного інституту ЛДУВС

Борзих Н.В., викладач кафедри конституційного та міжнародного права Донецького юридичного інституту ЛДУВС


Рецензенти:

Титов А.М., кандидат юридичних наук, доцент кафедри адміністративного та кримінального права та процесу Донецького університету економіки та права

Князькова Л.М., кандидат юридичних наук, доцент, начальник кафедри теорії та історії держави та права Донецького юридичного інституту ЛДУВС


Рекомендовано до друку та використання у навчальному процесі Вченою радою Донецького юридичного інституту ЛДУВС. Протокол № 8 від « 31 » серпня 2009 р.


Навчально-методичний посібник укладено відповідно до вимог кредитно-модульної системи. Містить програму навчальної дисципліни «Право Європейського Союзу», методичні рекомендації для самостійної роботи курсантів, студентів, студентів магістратури, слухачів, контрольні питання та завдання.


© Січкар В.О., Борзих Н.В., 2009.

© ДЮІ ЛДУВС, 2009


^ Пояснювальна записка


Україна, яка знаходиться в центрі європейського континенту, спираючись на безумовну повагу до норм демократичного громадянського суспільства, верховенства права, розвитку ринкових відносин на засадах вільної конкуренції, повинна зайняти належне місце та сприяти новим перспективам розвитку європейських та трансатлантичних відносин.

Україна не повинна обирати між існуючими структурами європейського та євроатлантичного співробітництва, а повинна інтегруватися в них, надаючи позитивного поштовху їх подальшій трансформації.

Тому сьогодні у вищих навчальних закладах юридичного профілю виникла потреба викладання нової навчальної дисципліни «Право Європейського Союзу».

Європейське право – розгалужений комплекс міжнародних і наднаціональних правових норм, що належать до різних галузей права та знаходяться у стані інтенсивного розвитку. Під європейським правом у широкому сенсі розуміється правове регулювання відносин у Європі, що охоплюють організацію та діяльність практично всіх європейських міжнародних організацій, всю сукупність економічних, соціальних, політичних, наукових і культурних відносин. У цьому змісті європейське право є регіональним правом, складовою частиною міжнародного права в цілому. Європейське право у вузькому сенсі – це право Європейських Співтовариств, доповнене в певній мері правовим регулюванням усього Європейського Союзу (ЄС).

^ Мета курсу полягає в отриманні курсантами, студентами, студентами магістратури, слухачами систематизованих наукових знань про цілі, завдання, принципи Європейського Союзу, систему його органів, механізм створення та застосування юридичних норм на загальноєвропейському рівні; виховання у майбутнього правознавця почуття європейської ідентичності тощо.

^ Завдання курсу:

ознайомлення зі специфікою європейського права як унікальної правової системи;

– розгляд джерел європейського права;

вивчення порядку створення первинних та вторинних норм європейського права;

– розгляд органів Європейського Союзу;

– аналіз договірної бази європейської інтеграції;

вивчення правового статусу людини та громадянина у країнах Європейської спільноти;

розгляд шляхів та методів адаптації та гармонізації національного законодавства України до стандартів ЄС.

Для поглиблення знань з даного курсу і отримання відповідних навичок самостійного наукового дослідження проблем з курсу, одноразово курсантам, студентам, магістрантам, слухачам може бути запропоновано підготувати доклад або реферат на одну з вказаних тем або її окремої частини.

В процесі вивчення курсу рекомендовано застосовувати технічні засоби навчання та контролю, використовувати схеми, діафільми та інші прогресивні форми та методи навчання.

Розподіл часу в тематичному плані є приблизним. За погодженням з навчально-методичним відділом викладач має право змінювати відношення годин з окремих тем курсу, але в межах загального бюджету часу, відведеного на вивчення цього предмету.

Курсант, студент, магістрант, слухач вважається таким, що успішно оволодів даним курсом, за умови вільного володіння цими поняттями та вміння застосувати їх у практичній діяльності.

Самостійна робота курсантів, студентів, студентів магістратури, слухачів є одним з основних засобів освоєння навчального матеріалу, на цей вид роботи відводиться орієнтовно 2/3 часу.

^ Самостійна робота курсантів, студентів, студентів магістратури, слухачів складається з:

  1. Роботи на лекціях в процесі прослуховування і конспектування лекцій.

  2. Вивчення лекційного матеріалу за своїми конспектами.

  3. Дослідження текстів юридичних джерел у збірниках, де наведений зміст та коментарі до конституційного законодавства України.

  4. Вивчення рекомендованої основної і додаткової літератури в бібліотеці.

  5. Цілеспрямованої підготовки до семінарських занять у відповідності з тематикою цих занять і виданими викладачем питаннями.

  6. Підготовки реферативних повідомлень та доповідей з актуальних питань.

  7. Узагальнення всіх отриманих знань у процесі підготовки до заліку з курсу.

  8. Наукової праці та участі в конференціях.

  9. Роботи на ЕОМ та мережі Інтернет.

При вивченні курсу «Право Європейського Союзу” здійснюється поточний і підсумковий контроль. Поточний контроль проводитися під час семінарських занять з метою перевірки рівня підготовленості курсантів, студентів, студентів магістратури, слухачів за темами робочої навчальної програми. Його форми: атестація знань курсантів, студентів, студентів магістратури, слухачів на семінарських заняттях; оцінка виконаних завдань по самостійній роботі курсантів, студентів, студентів магістратури, слухачів.

Підсумковий контроль проводиться з метою оцінки результатів навчання курсантів, студентів, студентів магістратури, слухачів у формі проведення поточних контрольних робіт та заліку / іспиту наприкінці семестру.

Орієнтована структура курсу

для курсантів та студентів




Тема



Лекції

Семінарське зняття

Самостійна робота

Індивідуальна робота (проект)

^ Змістовний модуль

1. Поняття, принципи та система права Європейського Союзу.

2

2

2




2. Рада Європейського Союзу.

2

4

6




3. Європейський парламент.

2

4

6




4. Європейська комісія.

2

4

6




5. Адаптація українського законодавства до права Європейського Союзу.


2

4

6




Всього годин: 54

10

18

26






Орієнтована структура курсу

для студентів магістратури факультету права

спеціальності Правознавство (6.030402)




Тема



Лекції

Семінарське зняття

Самостійна робота

Індивідуальна робота (проект)

^ Змістовний модуль

1. Поняття, принципи та система права Європейського Союзу.

2

2

9




2. Рада Європейського Союзу.

2

4

9




4. Європейська комісія.

2

2

9




5. Адаптація українського законодавства до права Європейського Союзу.


2

2

9




Всього годин: 54

8

10

36






^ РОЗПОДІЛ БАЛІВ:

(для курсантів, студентів та студентів магістратури)


Робота на семінарському, практичному занятті


Самостійна робота

Модульний контроль

Максимальна сума балів, яку може отримати

курсант, студент, студент магістратури



30














30


40


100


^ Шкала оцінювання:

90–100 балів – відмінно (А);

81–89 балів – добре з правом підвищення оцінки (В);

75–80 балів – добре без права підвищення оцінки (С);

60–74 балів – задовільно з правом підвищення оцінки (D);

60-69 балів – задовільно без права підвищення оцінки (E);

50–59 балів – незадовільно з можливістю повторного складання (FX);

0–49 балів – незадовільно з обов’язковим повторним курсом (F).


Обрахування успішності (кількості балів) курсанта, студента, студента магістратури на практичних та семінарських заняттях за формулою:

сума отриманих оцінок (балів)

К = * 30 =

округлити (0,6 * кількість групових занять) * 5


  • обов’язкове відпрацювання «0» та «Н»;

  • право кожного курсанта, студента, студента магістратури на відпрацювання інших пропусків занять;

  • одержання додаткових балів за контроль участі у межах тільки: «0» або «10» для осіб, що активно працювали але за об’єктивних причин не змогли отримати відмінні оцінки.


^ Методи навчання: лекції, семінарські заняття, робота в бібліотеці, в мережі Інтернет, підготовка індивідуального дослідницького завдання (проекту).


Методи оцінювання: поточне тестування, опитування, оцінка за проект (за його підсумками); модульний контроль.

^ Методичне забезпечення: опорні конспекти лекцій; комплекс навчально-методичного забезпечення дисципліни; нормативно-правові акти, рекомендована література та інтернет-сайти.


^ ПОТОЧНЕ ТЕСТУВАННЯ

(для курсантів та студентів)


Поточне тестування проводиться з метою контролю знань і вмінь курсантів (студентів), отриманих при вивченні відповідних тем курсу. Питання до тестів до всіх тем містяться в загальній бібліотеці Донецького юридичного інституту. Ця форма контролю проводиться за підсумками вивчення змістовного модулю (теми з 1 по 5).

За підсумками поточного тестування курсанти (студенти) отримують 40 балів за модуль. Поточне тестування проводиться у комп’ютерному класі відповідно графіка, під контролем викладача.


^ ПОТОЧНЕ ТЕСТУВАННЯ

(для студентів магістратури)


Поточне тестування проводиться з метою контролю знань і вмінь студентів магістратури, отриманих при вивченні відповідних тем курсу. Питання до тестів до всіх тем містяться в загальній бібліотеці Донецького юридичного інституту. Ця форма контролю проводиться за підсумками вивчення змістовного модулю (теми 1, 2, 4, 5).

За підсумками поточного тестування студенти магістратури отримують 40 балів за модуль. Поточне тестування проводиться у комп’ютерному класі відповідно до графіку, під контролем викладача.

^ Переведення результатів модульного контролю з бальної системи оцінювання у національну:

МК

37 – 40 балів – «5» відмінно

30 - 36 балів – «4» добре

10 – 29 балів – «3» задовільно



^ ПРОГРАМА КУРСУ


ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ


ТЕМА №1: ПОНЯТТЯ, ПРИНЦИПИ ТА СИСТЕМА ПРАВА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ


    • Європейський Союз – інтеграційне об’єднання народів Європи.

    • Держави-члени Європейського Союзу.

    • Об’єктивна обумовленість інтеграційного процесу в Європі та світі.

    • Європейська ідея: поняття, значення, еволюція.

    • Право Європейського Союзу, внутрішньодержавне (національне) право та міжнародне право: співвідношення та взаємодія.

    • Принципи права Європейського Союзу.

    • Джерела права Європейського Союзу.

    • Галузі та інститути права Європейського Союзу.


^ ТЕМА №2: РАДА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ.



    • Місце Ради в системі органів Європейського Союзу.

    • Склад і порядок формування Ради Європейського Союзу.

    • Загальна та спеціальна Рада Європейського Союзу.

    • Посада голови Ради Європейського Союзу та порядок її заміщення. Порядок роботи та прийняття рішень.

    • Особливості прийняття актів у Раді Європейського Союзу на основі одноголосності та кваліфікованої більшості.

    • Повноваження Ради Європейського Союзу: обсяг і зміст.

    • Відповідальність Ради Європейського Союзу.


^ ТЕМА №3: ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ПАРЛАМЕНТ.



  • Місце Європейського парламенту в системі органів Європейського співтовариства.

  • Формування Європейського парламенту.

  • Функції та повноваження Європейського парламенту.

  • Структура й організація роботи Європейського парламенту.

  • Голова Європейського парламенту: порядок обрання та повноваження.

  • Склад та порядок формування Бюро Європейського парламенту. Його повноваження.

  • Комісії Європейського парламенту.


^ ТЕМА №4: ЄВРОПЕЙСЬКА КОМІСІЯ.



  • Місце Європейської комісії в системі органів Європейського Союзу.

  • Склад, порядок формування та повноваження Європейської Комісії.

  • Правовий статус членів Європейської Комісії. Гарантії їхньої незалежності.

  • Голова Європейської Комісії та його основні повноваження. Правовий статус заступників голови та комісарів Європейської Комісії.

  • Генеральні директорати та інші структурні підрозділи Європейської Комісії.

  • Політична відповідальність Європейської Комісії.


^ ТЕМА №5: АДАПТАЦІЯ УКРАЇНСЬКОГО ЗАКОНОДАВСТВА ДО ПРАВА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ.



  • Політико-правові засади європейської інтеграції України.

  • Інституалізація процесу адаптації українського законодавства до права Європейського Союзу.

  • Стан та перспективи адаптації законодавства України до акі комунітер.



^ ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ


ТЕМА №1: ПОНЯТТЯ, ПРИНЦИПИ ТА СИСТЕМА ПРАВА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ


Питання для вивчення


1. Як ви розумієте поняття „європейська ідентичність”?

2. Які вам відомі теорії європейської інтеграції?

3. Що таке спільні європейські цінності?

4. Яким чином відбувалося договірне оформлення Європейського союзу?

5. Що таке «стовпи» Європейського союзу?

6. Що таке право Європейського союзу?

7. З чого складаються принципи та ознаки права ЄС?

8. Охарактеризуйте джерела права ЄС?

9. Яким чином набувають сили акти ЄС?

10. Як відбувалася еволюція органів Європейського союзу?


План семінарського заняття:

1. Європейська інтеграція: передумови, розвиток та концепція.

2. Договірне регулювання європейської інтеграції та створення загальноєвропейських інститутів.

3. Поняття, джерела та структура Європейського права. Європейське право та право Європейського союзу.

4. Система інституційних механізмів об’єднаної Європи на сучасному етапі.


Література:

1. Горниг, Гилберт, Витвицкая О. Право Европейского Союза. – М., 2005.

2. Дейвис, Кэрен. Право Европейского Союза. – Киев, 2005. Гл. 1.

3. Европейское право. Учебник / Под ред. проф. Л. М. Энтина. – М., 2000. Гл. 2, 4.

4. Ильин Ю. Д. Лекции по истории и праву Европейского Союза. – М., 2002.

5. Право Европейского Союза. Учебник / Под ред. проф. С. Ю. Кашкина. – М. 2002. Глава II, пар. 1.

6. Право Европейского Союза в вопросах и ответах. Учебное пособие / Отв. ред. С. Ю. Кашкин. – М., 2005. С. 10-15, 58-63.


Методичні рекомендації для підготовки до семінару


Самостійна робота з цієї теми передбачає вивчення політичних, економічних та соціальних процесів, які викликали необхідність європейської інтеграції. Обов’язкову уваги рекомендовано звернути на складові елементи поняття європейської ідентичності. Також рекомендовано зосередитися на гуманістичних принципах повоєнної євроінтеграції, головної мети створення загальноєвропейських інституцій. Після цього можна переходити до аналізу положень нормативних актів, які є джерелами права Європейського Союзу та визначенню завдань кожного з етапів євро інтеграції. Також бажано з’ясувати причини відхилення Євро конституції та шляхи подальшого розвитку законодавства об’єднаної Європи.


Практичні завдання:


1. Поняття європейської ідентичності означає:

А) єдине загальноєвропейське громадянство;

Б) Участь у створені Євросоюзу;

В) європейську зорієнтованість політики;

Г) почуття приналежності до групи, засноване на соціальній спільності.


2. Європейська інтеграція бере початок з:

А) Віденського конгресу 1815 p.;

Б) Паризького конгресу 1856 p.;

В) “плану Шумана” 9 травня 1950 р.;

Г) Гаазьких конференцій миру 1899 р. і 1907 р.


3. До складу Європейського співтовариства вугілля і сталі (ЄСВС) увійшли:

А) Бельгія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Німеччина та Швеція;

Б) Бельгія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Німеччина та Франція;

В) Австрія, Іспанія, Люксембург, Нідерланди, Німеччина та Фінляндія;

Г) Греція, Італія, Люксембург, Норвегія, Німеччина та Франція.


4. Головною ціллю євроінтеграції є:

А) забезпечення вільного руху по території країн-учасниць Співтовариства товарів, послуг, капіталу, робочої сили

Б) створення політичного об’єднання європейських країн;

В) забезпечення обороноздатності європейських країн;

Г) створення валютного союзу європейських країн.


5. Програма створення єдиного внутрішнього ринку з єдиними митними, тарифними і торговельними правилами й обмеженого тільки зовнішніми державними кордонами країн-учасниць встановлювалася:

А) Договором про заснування Європейського оборонного співтовариства 1952 р.;

Б) Договором про створення Європейського економічного співтовариства 1957 р.;

В) Єдиним європейським актом 1986 р.;

Г) "Маастрихтським договором" 1992 р.


6. Згідно до положень Амстердамського договору 1996 р. сфера юстиції і внутрішніх справ визначається як:

А) співробітництво у протидії злочинності;

Б) співробітництво поліції і судів у кримінально-правовій сфері;

В) правова допомога у кримінально-правовій сфері;

Г) уніфікація кримінального законодавства країн Євросоюзу.


7. Шенгенська угода 1997 р. встановлювала:

А) заходи для підвищеного захисту прав, свобод та інтересів громадян;

Б) вільне (безвізове) пересування громадян у межах Європейського Союзу;

В) квоти представництва в інституціях ЄС;

Г) формування економічного та валютного союзу ЄС.


8. Ніццький договір 2001 р. передбачав:

А) заходи для підвищеного захисту прав, свобод та інтересів громадян;

Б) вільне (безвізове) пересування громадян у межах Європейського Союзу;

В) квоти представництва в інституціях ЄС;

Г) формування економічного та валютного союзу ЄС.


9. Амстердамський договір встановлював:

А) заходи для підвищеного захисту прав, свобод та інтересів громадян;

Б) вільне (безвізове) пересування громадян у межах Європейського Союзу;

В) квоти представництва в інституціях ЄС;

Г) формування економічного та валютного союзу ЄС.


10. Право Європейського Союзу за своєю юридичною природою це:

А) норми, що визначають режим економічних свобод, діючих по відношенню до різних учасників життя ЄС;

Б) принципи і норми здійснення загальних економічних заходів і дійв країнах-членах ЄС;

В) норми, що регулюють поведінку і діяльність індивідів та соціумів різних галузях права, що входять в сферу дії європейських договорів;

Г) інституційне право, яке регулює політичну, адміністративну та юридичну організацію Європейської спільноти.


Теми реферативних повідомлень


1. Прискорення інтеграційних процесів як один з важливіших міжнародно-правових феноменів другої половини ХХ – початку ХХІ ст.

2. Аналіз співвідношення європейського, національного та міжнародного права.


^ ТЕМА №2: РАДА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ


Питання для вивчення


1. Що являє собою Рада Європейського союзу?

2. Яким чином створюється Рада Європейського союзу?

3. Яку структуру має Рада Європейського союзу?

4. З чого складаються повноваження Ради Європейського союзу?

5. Визначте сутність координаційної функції Ради Європейського союзу.

6. Охарактеризуйте законодавчу функцію Ради Європейського союзу.

7. Дайте характеристику формувальній функції Ради Європейського союзу.

8. У чому полягає контрольна функція Ради Європейського союзу?

9. Які стадії включає процес прийняття рішень у Раді Європейського союзу.

10. За якими процедурами приймаються рішення в Раді Європейського союзу?


План семінарського заняття:

1. Правовий статус Ради Європейського союзу в системі органів Євросоюзу, її відносини з Радою Європейського Союзу.

2. Склад, порядок формування та скликання Ради Європейського союзу.

3. Рішення Ради Європейського союзу та порядок їх реалізації.


Література:

1. Европейский Союз на пороге XXI века: выбор стратегии развития / Под ред. Ю.А. Борко и О.В. Буториной. М., 2001.

2. Каргалова М.В. От социальной идеи к социальной интеграции. М., 1999.

3. Лобанов К.Н. Договор о Европейском Союзе: правовой анализ новейших тенденций в развитии западноевропейской интеграции. Белгород, 1996.

4. Маргиев В.И. О некоторых особенностях внутреннего права Европейских Сообществ // Правоведение. – 1999. – № 1.

5. Толстухин А.Э. О наднациональном характере Европейского Союза // Московский журнал международного права. – 1997. – №4.

6. Хартия основных прав и свобод Европейского Союза. Комментарий / Под ред. С.Ю. Кашкина. – М., 2001.

7. Хартли Т. Основы права Европейского сообщества. Введение в конституционное и административное право Европейского сообщества. – М.: ЮНИТИ, 1998.

8. Юмашев Ю.М. Правовая природа Европейских Сообществ: до и после Маастрихта // Московский журнал международного права. 1992. №3.


Методичні рекомендації для підготовки до семінару


Опрацювання цієї теми передбачає з’ясування місці та ролі Ради Європейського союзу у системі органів об’єднаної Європи. Необхідно звернути увагу на порядок створення Ради Європейського союзу, її структуру, порядок призначення голови Ради Європейського союзу, нормотворчу діяльність цього органу.


Практичні завдання:


1. Рада Європейського Союзу являє собою:

А) вищий адміністративний орган ЄС;

Б) інститут Європейського Союзу, який наділений повноваженнями на здійснення законодавчої влади та ухвалення правових рішень, що є обов’язковими для виконання всіма суб’єктами, яким вони адресовані;

В) міжурядовий консультативно-дорадчий орган ЄС;

Г) Раду Міністрів Європейського Союзу.


2. Рада Європейського Союзу не приймає рішень у разі:

А) якщо принаймні одна з держав-членів заявить про те, що його ухвалення не відповідає національній Конституції;

Б) якщо принаймні одна з держав-членів заявить про те, що його ухвалення не відповідає установчим договорам ЄС;

В) якщо принаймні одна з держав-членів заявить про те, що його ухвалення завдасть істотної шкоди національним інтересам;

Г) якщо принаймні одна з держав-членів заявить про те, що його ухвалення не відповідає міжнародним договорам цієї країни.


3. Згідно з Протоколом про місцезнаходження резиденцій деяких органів і служб Європейських Співтовариств і Європолу, прийнятим у 1997 р., Рада Європейського Союзу знаходиться:

А) у Парижі;

Б) у Страсбурзі;

В) у Брюсселі;

Г) у. Гаазі.


4. Рада Європейського Союзу складається:

А) з обраних населенням країн-членів депутатів;

Б) з голів держав країн-членів;

В) з представників усіх країн-членів міністерського рівня;

Г) з представників усіх країн-членів, які направлені національними парламентами.


5. До складу Ради Європейського Союзу зазвичай входять:

А) міністри від кожної країни Союзу пропорційно чисельності населення;

Б) по два міністра від кожної країни Союзу;

В) по одному міністрові від кожної країни Союзу;

Г) міністри від кожної країни Союзу залежно від об’єму ВВП.


6. На теперішній час існує:

А) 10 конфігурацій Ради;

Б) 7 конфігурацій Ради;

В) 8 конфігурацій Ради;

Г) 9 конфігурацій Ради.


7. Відмінності у складі та форматі засідань Ради:

А) впливають на її статус та правову значущість ухвалюваних рішень;

Б) не впливають на правову значущість ухвалюваних рішень;

В) юридична сила ухвалюваних рішень вирішуються кожним складом Ради;

Г) юридична сила ухвалюваних рішень вирішуються міжурядовими угодами.


8. Засідання Ради проводяться:

А) Рада не проводить своїх засідань регулярно;

Б) один раз на рік;

В) один раз на місяць;

Г) один раз на тиждень.


9. Голова Ради обирається таким чином:

А) голова Ради обирається більшістю членів Ради шляхом таємного голосування;

Б) в Раді діє система ротації, відповідно до якої представник кожної з держав-членів по черзі обіймає посаду голови протягом шести місяців відповідно до алфавітного переліку держав-членів;

В) голова Ради призначається на підставі міждержавної угоди;

Г) голова Ради обирається шляхом жеребкування.


10. Голова Ради ЄС, або Президент – це:

А) Представник Європейського Союзу на міжнародній арені;

Б) найвища посадова особа Європейського Союзу;

В) не конкретна фізична особа, а держава – член Європейського Союзу загалом;

Г) особа, яка символізує Європейський Союз.


Теми реферативних повідомлень


1. Основні риси права Європейських Спільнот та права Європейського Союзу.

2. Європейський Союз – динамічна політико-правова система.


^ ТЕМА №3: ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ПАРЛАМЕНТ.

Питання для вивчення


1. Який правовий статус має Європейський парламент в системі органів ЄС?

2. Дайте характеристику структури та складу Європейського парламенту.

3. Яка процедура проведення парламентських виборів у ЄС?

4. Які керівні органи створюються та діють у Європейському парламенті?

5. Опишіть порядок створення та діяльності комісій Європейського парламенту.

6. Яка процедура проведення засідань Європейського парламенту.

5. Охарактеризуйте повноваження Європейського парламенту.

6. Дайте характеристику інституційних взаємозв’язків між Радою ЄС, Комісією і Європарламентом.


План семінарського заняття:

1. Місце Європейського парламенту в системі органів Європейського співтовариства.

2. Формування Європейського парламенту.

3. Функції та повноваження Європейського парламенту.

4. Структура й організація роботи Європейського парламенту.


Література:


1. Каргалова М.В. От социальной идеи к социальной интеграции. М., 1999.

2. Лобанов К.Н. Договор о Европейском Союзе: правовой анализ новейших тенденций в развитии западноевропейской интеграции. Белгород, 1996.

3. Маргиев В.И. О некоторых особенностях внутреннего права Европейских Сообществ // Правоведение. – 1999. – № 1.

4. Толстухин А.Э. О наднациональном характере Европейского Союза // Московский журнал международного права. – 1997. – №4.

5. Хартия основных прав и свобод Европейского Союза. Комментарий / Под ред. С.Ю. Кашкина. – М., 2001.

6. Юмашев Ю.М. Правовая природа Европейских Сообществ: до и после Маастрихта // Московский журнал международного права. 1992. №3.

7. Хартли Т. Основы права Европейского сообщества. Введение в конституционное и административное право Европейского сообщества. – М.: ЮНИТИ, 1998.


Методичні рекомендації для підготовки до семінару


Опрацювання цієї теми передбачає з’ясування місця та ролі Європейського парламенту в системі органів Європейського співтовариства. Необхідно звернути увагу на порядок створення Європейського парламенту, його склад та організацію роботи, порядок призначення голови Європейського парламенту.


Практичні завдання:


  1. На який термін обирається Європейський парламент?

А) 3 роки;

Б) 5 років;

В) 7 років;

Г) 9 років.


2. Скільки разів на рік проводяться пленарні сесії Європарламенту?

А) 2 рази;

Б) 6 разів;

В) 10 разів;

Г) 12 разів.


3. В якому місті Європи проводяться пленарні сесії Європарламенту?

А) Женева;

Б) Гаага;

В) Страсбург;

Г) Люксембург;


4. Який орган не входить у структуру Європарламенту?

А) Голова Європарламенту;

Б) Заступник Голови Європарламенту;

В) Бюро Європарламенту;

Г) Колегія квесторів.


5. Скільки віце-голів входить в склад Бюро Європарламенту?

А) 10;

Б) 12;

В) 14;

Г) 16.


6.Який допоміжний орган не входить в структуру Європарламенту?

А) Політичні групи Європарламенту;

Б) Генеральний секретаріат;

В) Рахункова палата;

Г) Служба перекладачів.


7. Коли скликається на сесію Європарламент?

А) в перший вівторок лютого;

Б) в другий вівторок лютого;

В) в перший вівторок березня;

Г) в другий вівторок березня.


8. В якій країні Європейського Союзу активне виборче право надається з 20 років?

А) Фінляндія;

Б) Греція;

В) Швеція;

Г) Італія.


9. В якій країні Європейського Союзу пасивне виборче право надається з 23 років?

А) Бельгія;

Б) Греція;

В) Франція;

Г) Нідерланди.


10. Яка комісія Європарламенту створюється для розгляду особливих комуні тарних проблем?

А) комісія з бюджетного контролю;

Б) слідча комісія;

В) тимчасова комісія;

Г) комісія з петицій.


Теми реферативних повідомлень


1. Динаміка розвитку Європейського парламенту.

2. Особливості статусу Європейського парламенту.






залишити коментар
Сторінка1/3
Дата конвертації10.10.2011
Розмір0.57 Mb.
ТипНавчально-методичний посібник, Освітні матеріали
Додати документ в свій блог або на сайт

страницы:   1   2   3
Ваша оцінка цього документа буде першою.
Ваша оцінка:
Додайте кнопку на своєму сайті:
uadocs.exdat.com

Загрузка...
База даних захищена авторським правом ©exdat 2000-2017
При копировании материала укажите ссылку
звернутися до адміністрації
Реферати
Автореферати
Методички
Документи
Поняття

опублікувати
Загрузка...
Документи

Рейтинг@Mail.ru
наверх