Робоча програма навчальної дисципліни для студентів за напрямом підготовки економіка, спеціальністю „ фінанси І кредит ” : 2009. с. Розробники: асистент кафедри філософії, канд філос наук Якуц Р. Р icon

Робоча програма навчальної дисципліни для студентів за напрямом підготовки економіка, спеціальністю „ фінанси І кредит ” : 2009. с. Розробники: асистент кафедри філософії, канд філос наук Якуц Р. Р


Схожі
Робоча програма навчальної дисципліни для студентів за напрямом підготовки економіка...
Робоча програма навчальної дисципліни для студентів за напрямом підготовки культурологія...
Робоча програма навчальної дисципліни для студентів за напрямом підготовки філософія...
Робоча програма навчальної дисципліни для студентів за напрямом підготовки кібернетика 2010...
Робоча програма навчальної дисципліни для студентів за напрямом підготовки українська мова І...
Робоча програма навчальної дисципліни для студентів за напрямом підготовки психологія...
Робоча програма навчальної дисципліни для студентів за напрямом підготовки психологія...
Робоча програма навчальної дисципліни для студентів за напрямом підготовки психологія...
Робоча програма навчальної дисципліни для студентів за напрямом підготовки психологія...
Робоча програма навчальної дисципліни для студентів за напрямом підготовки психологія...
Робоча програма навчальної дисципліни для студентів факультету журналістики за напрямом...
Робоча програма навчальної дисципліни для студентів за напрямом підготовки психологія...





ЗАТВЕРДЖУЮ

Проректор


___________________________

“______”_______________20___ р.

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ



Ф І Л О С О Ф І Я

_______________________________01філософія________________________

(шифр і назва навчальної дисципліни)

напряму підготовки економіка ___0501 фінанси_____________

(шифр і назва напряму підготовки)


для спеціальності (тей) 6.030.508фінанси і кредит _____________________

(шифр і назва спеціальності (тей)

спеціалізації ___________7.050104_________фінанси_____________

(назва спеціалізації)

інституту, факультету, відділення економічний факультет_______________

(назва інституту, факультету, відділення)


Кредитно-модульна система

організації навчального процесу


Філософія. Робоча програма навчальної дисципліни для студентів за напрямом підготовки економіка, спеціальністю „фінанси і кредит”__________: __________ 2009___. - ____ с.


Розробники: асистент кафедри філософії, канд. філос. наук Якуц Р.Р.

Робоча програма затверджена на засіданні кафедри (циклової, предметної комісії)_________

_______________________________________________________________________________


Протокол № ___ від. “____”________________20__ р.


Завідувач кафедрою (циклової, предметної комісії)________________________


_______________________ (__________________)

(підпис) (прізвище та ініціали)

“_____”___________________ 20___ р


Схвалено методичною комісією за напрямом підготовки (спеціальністю)_______________________________________________________________

(шифр, назва)

Протокол № ___ від. “____”________________20___ р.


“_____”________________20__ р. Голова _______________( _____________________)

(підпис) (прізвище та ініціали)


____________.20___

___________.20.___


  1. ^

    Опис навчальної дисципліни

(Витяг з робочої програми навчальної дисципліни “Філософія”)





Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни

денна форма навчання

заочна форма навчання

Кількість кредитів, –

Галузь знань


(шифр, назва)

Нормативна


Модулів – 2

Напрям


(шифр, назва)

^ Рік підготовки:

Змістових модулів – 2

Спеціальність (професійне спрямування)

менеджмент організацій


1-й




Курсова робота

Семестр

Загальна кількість годин -72

1-й




Лекції

Тижневих годин для денної форми навчання:

аудиторних – 4

самостійної роботи студента - 8

Освітньо-кваліфікаційний рівень:

бакалаври


36 год.




^ Практичні, семінарські




36 год.

Лабораторні

год.

год.

^ Самостійна робота

28 год.




ІНДЗ:

Вид контролю: іспит


Примітка.

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить:

для денної форми навчання – 1/3

для заочної форми навчання – 1:2



  1. ^ Мета та завдання навчальної дисципліни


Мета: Метою дисципліни «філософія» є ознайомити студентів з основними напрямками європейської філософії, з ключовими філософськими проблемами та способами їх вирішення в історії філософії.

Завдання: розглянути та проаналізувати історію європейської та філософії, оволодіти основними філософськими категоріями та поняттями.

В результаті вивчення даного курсу студент повинен:

знати: базовий категорійно-понятійний апарат філософії, основні напрямки розвитку філософії, історичні течії та школи, знати зміст основних праць, основних представників історії філософської думки.

вміти: сформулювати основні теоретичні проблеми філософії та змогти їх інтерпретувати, розрізняти особливості вчень філософських шкіл і представників філософської думки, аналізувати вчення основних філософських концепцій та тексти європейської традиції, спираючись на історію філософських вчень, формулювати та аргументувати власну думку.

  1. ^ Програма навчальної дисципліни




Тема лекційного заняття

Тема семінарського заняття

Лекцій

Семінарських занять

Самостійна робота студентів
^

Тема 1.

Вступ до філософії. Проблема предмету філософії





  1. Поняття філософії та його етимологія.

  2. Філософія та наука: проблема об’єкту та предмету.

  3. Філософський запит та рефлексія.

  4. Основні парадигми філософії: онтологія, гносеологія, феноменологія, логіка, аксіологія. Метафізика, діалектика, рефлексія.

  5. Закони і форми мислення, предметно-образне, абстрактно-логічне та концептуальне мислення.




2

2

4

2. Світогляд та його структура


  1. Розрізнення між відчуттям, сприйняттям та розумінням

  2. Міфологічний тип мислення. Поняття міфологічного часу та протору.

  3. Атрибутивні ознаки релігійного типу мислення.

  4. Філософія як абстрактне мислення.




2

2

4
^

3. Виникнення філософії у давньому Китаї та Індії





  1. «І-цзин»: поняття інь, ян.

  2. Поняття «дао» та «де» Лао-цзи, принцип у-вей, енергія «ці».

  3. Конфуціанство: принципи «лі» та «жень», поняття благородної людини.

  4. Ведична література: санскрит та палі як священні мови, текстовий характер індійської культури, веди, упанішади, араньяки,

  5. Брахманізм: трімурті, карма, сансара, майя, аватара, атман, брахман.

  6. Буддизм: махаяна, хінаяна, чотири дхарми, «савья дукха» і «тршна», «нульовий патха», боддхісатва, нірвана,

  7. «Виджнянавада», «йогачара»: проблема свідомості і самосвідомості.

  8. Йога: рух Кундаліні, чакри, тхяна, саматхі.

  9. Чарвака та логічні поняття: «нама», «сатьяна», «арупа», «віджня».




2

2

4

4. Натурфілософія до сократівського періоду


  1. 4. Мілецька школа: поняття архе, гідра, апейрон, пневма.

  2. Гераклід Ефезький: логос та дінаміс.

  3. Елейська школа: онтос, апорія, амеханія, топос, хора, хронос, кайрос.

  4. Піфагор: монада чисел. Золоті вірші Піфагора.

  5. Софісти: Протагор, Горгій. Софізм та логічні проблеми умовивидів.




2

2

4

5. Антична класика: запит про суще


  1. Філософія Сократа: відхід від натурфілософії, метод маєв тики, діалогу та іронії, знання про незнання, самопізнання, даймон.

  2. Онтологія Платона: ейдос та його атрибути: to on ontos, monoeidos, eidolon, eilikrinos, asomata, topos noetos, pandeios, mimesis, anamnesis, genesis.

  3. Категорія oysia та її онтологічна інтерпретація.

  4. Вчення Платона про Державу.

  5. Метафізика Арістотеля: категорії буття та причини буття сущого: hipokeimenon, kinesis, eidos, entelehia, teleos, gile, dinamis, energeia, to ti en einai, kathole, genos, symbebekota, teos.

  6. Логіка Арістотеля: закони мислення та силогізми.




2

2

4

6. Проблема універсалій та середньовічна філософія


  1. Патристика та схоластика: становлення та розвиток християнства, Оріген та Тертуліан: два типи мислення та їх реалізація.

  2. Августин Аврелій: проблема свідомості, часу та віри.

  3. Тома Аквінський: онтологічний статус універсалій, поняття субстанції, акциденції, атрибуту. Докази існування Бога.

  4. Номіналізм та реалізм. Концептуалізм. В. Оккам, А. Кентерберійський, І. Росцелін, С. Еріугена, П. Абеляр.




2

2

4

7. Особливості філософії доби Відродження. Ннеоплатонізм


  1. «Вчене незнання» Н. Кузанського: поняття абсолютного мінімуму та максимуму, Бог як інтеграл світу, можливість як основа буття.

  2. «Про причину, початок та єдине»: Дж. Бруно, єдність протилежностей як ключовий закон буття, пантеїзм, «світова душа», вчення про плюральність світів, неоплатонівські ідеї та їх розвиток у вченні Дж. Бруно.




2

2

4

8. Філософія Нового часу

.

  1. «Новий Органон» Ф. Бекона: вчення про чотири ідоли, метод індукції.

  2. «Метафізичні розмисли» Р. Декарта, «Роздуми про метод»: поняття cogito, cogitatum, substantia, ens extensa et ens cogitans, dubito universalis.

  3. Табула раса: «Есе про людське розуміння» Дж. Локка, вчення про пізнання, ідеї та їх якості, атрибути.

  4. Монадологія Г. Ляйбніца: монада, проблема самоконституювання ego cogito, teodiceia.

  5. Геометричний метод та «Етика» Б. Спінози, модус, атрибут, субстанція, акциденція. Пантеїзм та панлогічність буття світу.

  6. Субєктивний ідеалізм та скептицизм: Дж. Берклі та Д. Юм.




2

2

4

9. Німецька класична філософія


  1. І. Кант та його «Критика чистого розуму»: категорії чистого розсудку, феномен та ноумен, трансцендентне та трансцендентальне, трансцендентальна логіка та трансцендентальна естетика, поняття апріорі та апостеріорі, чистий синтез форм мислення, трансцендентальна єдність апперцепцій, категоричний імператив Канта.

  2. Й. Фіхте: суб’єктивний ідеалізм та трансцендентальний суб’єкт.

  3. В. Шеллінг: об’єктивний ідеалізм.

  4. Г. Гегель: єдність логічного та історичного. Метафізичний та діалектичний вимір «Феноменології духу»




2

2

4

10. Ірраціональна філософія та філософія життя.


  1. Воля та уявлення як основні поняття філософії А. Шопенгауера. Критика гегелівської філософії.

  2. Воля до влади Ф. Ніцше. Поняття надлюдини, діонісійське та аполонівське начало.




2

2

4

11. Феноменологія та герменевтика 20ст.


  1. Поняття інтенції та інтенційного акту. Настанова та інтенція у концепції Ф. Брентано.

  2. «Епохе» Е. Гуссерля: проблема здійснення трансцендентально-феноменологічної редукції, соліпсизм, проблема феномену та неможливості його опису.

  3. Феноменологія як онтологія М. Гайдеггера: екзистенціали як присутнісно-вимірні форми мислення, da-sein, seiende, sachwerhalt, einschtallung, sein-in-der-welt, angst. Критика європейської метафізики як онто-теології та забуття бутя. Проблема смислу бутя та ніщо. Мова як дім буття. Ніщо як присутність бога: містицизм та поверення до метафізики пізнього Гайдеггера.

  4. Буття як інтерпретація: Г.Г. Гадамер. Поняття belechrung, vorurtail. Дієво-історична свідомість.




2

2

4

12. Екзистенційна філософія 20ст.


  1. Релігійний екзистенціалізм: С. Кіркегор. Поняття страху, естетика, етика та релігія: стадії духовного росту.

  2. Поняття абсурду у філософії А. Камю: самогубство як ключова проблема життя і філософії. Абсурд та героїзм.

  3. «Нудота» як екзистенціал Ж. П. Сартра




2

2

4

13. Аналітична філософія та філософія мови


  1. Внутрішня форма мови: В. фон Гумбольдт.

  2. Поняття мовної вартості Ф. де Соссюра

  3. Факт та смисл: Л. Вітгенштайн та Г. Фреге




2

2

4

14. Структуралізм, семіотика та пост-модерн 20ст.


  1. Поняття структури

  2. Знак, код, текст.

  3. Деструкція та рознесення Ж. Дерріди

  4. Відсутня структура У. Еко




2

2

4

15. Психоаналіз 20 ст., свідомість та підсвідомість


  1. Структура психіки, поняття лібідо, ерос, танатос.

  2. Поняття архетипу та психотипу. Анімус, аніма, тінь, самість.




2

2

4

16. Філософія на Україні


  1. Особливості українського міфу

  2. Поняття «сродної праці» Г. Сковороди

  3. Вчення Сковороди про три світи та дві натури

  4. Філософія «серця» П. Юркевича

  5. Проблема свободи у поглядах І. Франка




2

2

4

17.Метафізика, онтологія, гносеологія.

Категорії буття та сущого.

Закони буття та мислення.

Поняття суб’єкта та об’єкта пізнання.

Духовна та практична діяльність людини.

2

2

4

18.Філософська антропологія та соціальна філософія

Єдність природного та соціального в людині.

Людина, свідомість, розум. Проблема походження людини.

Поняття соціуму. Людина як соціальна істота.

2

2

4

Разом:





36

36

72


^ Тематичний план модульного контролю

з дисципліни „Філософія”


П/П

МК

Семестр

Тиждень

Тема

1

І

9

Філософія від античності до нім. класики

2

І

17

Німецька класика та філософія 19-20ст.


^ 4. Структура навчальної дисципліни

Назви змістових модулів і тем

Кількість годин

Денна форма

Заочна форма

Усього

у тому числі

Усього

у тому числі

л

п

лаб

інд

ср

л

п

лаб

інд

ср

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

Модуль 1

Змістовий модуль 1. Філософія від античності до нім. класики
^

Тема 1. Вступ до філософії. Проблема предмету філософії








2

2




























Тема 2. ^ Світогляд та його структура




2

2



























^

Тема 3. Виникнення філософії у давньому Китаї та Індії








2

2




























Тема 4. ^ Натурфілософія до сократівського періоду





2

2




























Тема 5. ^ Антична класика: запит про суще




2

2




























Тема 6. ^ Проблема універсалій та середньовічна філософія




2

2




























Тема 7

^ Особливості філософії доби Відродження. Ннеоплатонізм




2

2




























Тема 8

Філософія Нового часу




2

2




























Разом – зм. модуль1








































Змістовий модуль 2. Німецька класика та філософія 19-20ст.





































Тема 9. ^ Німецька класична філософія




2

2




























Тема 10. Ірраціональна філософія та філософія життя




2

2




























Тема 11. Феноменологія та герменевтика 20ст.




2

2




























Тема 12

Екзистенційна філософія 20 ст.




2

2




























Разом – зм. модуль 2
^

Усього годин









































  1. ^ Теми семінарських занять




з/п

Назва теми

Кількість годин

1.
^

Вступ до філософії. Проблема предмету філософії


2

2.

Світогляд та його структура

2

3.
^

Виникнення філософії у давньому Китаї та Індії


2

4.

Натурфілософія до сократівського періоду

2

5.

Антична класика: запит про суще

2

6.

Проблема універсалій та середньовічна філософія

2

7.

Особливості філософії доби Відродження. Ннеоплатонізм

2

8.

Філософія Нового часу

2

9.

Німецька класична філософія

2

10.

Ірраціональна філософія 19 ст

2

11.

Феноменологія та герменевтика 20 ст

2

12.

Екзистенційна філософія 20 ст.

2

13.

Аналітична філософія та філософія мови

2

14.

Структуралізм, семіотика та пост-модерн 20ст.

2

15.

Психоаналіз 20 ст., свідомість та підсвідомість

2

16.

Філософія на Україні

2

17.

Метафізика, онтологія, гносеологія.

2

18.

Філософська антропологія та соціальна філософія

2




Разом

36




  1. ^ Самостійна робота




з/п

Назва теми

Кількість годин

1.

Праця М.К. Мамардашвілі «Как я понимаю философию»

2

2.

Проблема буття і свідомості у текстах Дао де цзин та Ланкаватара сутра.

2

3.

Філософія Демокріта та Емпедокла.

2

4.

Вчення про державу та політику в класичній античній філософії

2

5.

Праця П. Абеляра «Так і ні»

2

6.

Праця Дж. Бруно «Про героїчний ентузіазм»

2

7.

Праця Р. Декарта «Роздуми про метод»

2

8.

«Критика чистого розуму» І. Канта: трансцендентальне вчення про метод

2

9.

Праця Ф. Ніцше «Народження трагедії»

2

10.

Праця М. Гайдеггера «Кант і проблеми метафізики»

2

11.

Есе А. Камю «Бунтівна людина»

2

12.

Праця Л. Вітгенштейна «Логіко-філософський трактат»

2

13.

Праця К. Г. Юнга «Душа і міф. Шість архетипів»

2

14.

Праця Ю. Лотмана «Культура та вибух»

2




Разом нас багато

28




  1. ^ Розподіл балів, що присвоюється студентам

Оцінювання знань студента здійснюється за 100-бальною шкалою

  • максимальна кількість балів при оцінюванні знань студентів з дисципліни, яка завершується іспитом, становить: за поточну успішність – 50 балів, на іспиті – 50 балів.

  • при оформленні документів за екзаменаційну сесію використовується таблиця відповідності оцінювання знань студентів за різними системами.

  • Поточний контроль рівня засвоєння навчального матеріалу дисципліни „Філософія” оцінюється за п’ятибальною шкалою. У кінці семестру виводиться середнє арифметичне усіх одержаних оцінок за відповіді й окремо середнє арифметичне із оцінок на модулях. Ці дві середні арифметичні додаємо. Одержану суму середніх арифметичних множимо на коефіцієнт 5. За семестр студент набирає до 50 балів.

  • Бали за аудиторну роботу не відпрацьовуються у разі пропусків без поважної причини. Якщо студент жодного разу не відповідав на семінарських заняттях, матиме відповідний поточний контроль – 0 балів.

  • Форми участі студентів у навчальному процесі, які підлягають поточному контролю:

  • виступ з основного питання

  • усна доповідь

  • доповнення, запитання до виступаючого, рецензія на виступ

  • участь у дискусіях

  • аналіз джерельної і монографічної літератури

  • письмові завдання (тестові, контрольні, творчі роботи)

  • реферат, есе (письмові роботи, оформлені відповідно до вимог)

Результати поточного контролю заносяться до журналу обліку роботи академічної групи. Позитивна оцінка поточної успішності студента за відсутності пропущених і невідпрацьованих семінарських занять, позитивні оцінки за модульні роботи є підставою допуску до підсумкової форми контролю – іспиту.


^ Шкала оцінювання: вузу, національна та ECTS


Оцінка ECTS

Оцінка в балах

За національною шкалою

Екзаменаційна оцінка, оцінка з диференційованого заліку


Залік

А

90 – 100

5

Відмінно



Зараховано


В

81-89

4

Дуже добре

С

71-80

Добре

D

61-70

3

Задовільно

Е

51-60

Достатньо

Протягом семестру проводиться не менше двох модулів або колоквіумів чи контрольних робіт або інших видів контролю. Максимальна кількість балів, яка встановлюється для цих видів контролю, а також відповідність оцінок FX та F у шкалі ECTS, у балах та національній шкалі визначається Вченими радами факультетів або кафедрами, які забезпечують викладання відповідних дисциплін.


  1. Методичне забезпечення




  1. Філософія: Навч. посіб. / За ред. І. Ф. Надольного. — К.: Либідь, 1999.

  2. Філософія. Курс лекцій: Навч. посіб. /І. В. Бичко, В. Г. Табачковський, Г.І.Брак та ін. — К.: Либідь, 1994.

  3. В.Касьян Філософія. Відповіді на питання екзаменаційних білетів. Навч. посібник - К., 2006.

  4. Філософія: Підруч. / Г. А. Заїченко, В. М. Сагатовський, І.І. Каль­ний та ін.: За ред. Г.Заїченка та ін. – К., 1995.

  5. Захара І. Історія філософії. Конспект лекцій для студентів – Львів, 2008

  6. Захара Ігор. Лекції з історії філософії. – Львів, 1997.

  7. Гусєв В. ”Історія західноєвропейської філософії XV-XVII ст.”. Курс лекцій. – К., 1994.

  8. Предмет і проблематика філософії. За заг. ред. М.Скринника і З.Скринник.- Львів, 2001.

  9. Горський В.С. Історія української філософії. Курс лекцій - К., 1999

  10. Є.А. Подольська. Кредитно-модульний курс з філософії. – К.,2006.

  11. Філософія. Підручник / за ред. І.В.Бойченко – К., 2001

  12. Історія філософії України: Підручник. / М. Ф. Тарасенко, М. Ю. Ру­син, І.В.Бичко та ін. — К.: Либідь, 1994.


Рекомендована література

Базова


  1. Юнг К.Г. Душа и миф. Шесть архетипов. М., 2001.

  2. Лао-цзи Дао де цзин "Древнекитайская философия". М., "Мысль", 1972.

  3. Платон Теетет, Філеб, Федр, Держава, Тімей. Соч. В 3х т. т. 1-3. М., 1980.

  4. Аристотель. Метафизика// Соч.: В 4 т. – М., 1976. – Т.1.

  5. Августин Аврелій Сповідь http://lib.aldebaran.ru

  6. Кузанский Николай Об ученом незнании. www.lib.ru

  7. Декарт Р. Метафізичні розмисли - К., 2002.

  8. Спиноза Б.Етика - М., 2000.

  9. Кант, Критика чистого розуму. - К., 2000.

  10. Гегель Г.Энциклопедия философских наук: В 3-х т., - М., 1974-77.

  11. Гайдегер М. Бытие и время - М., 2002.

  12. Камю А. Міф про Сізіфа Харків, 1994.

  13. Вітгенштейн Л. Логіко-філософський трактат. М., 1989.

  14. Юнг К.Г. Психологические типы Спб.:Азбука, 2001.

Допоміжна

  1. Нечуй-Левицький. Світогляд українського народу.

  2. Боровський Я. Світогляд давніх киян.– К., 1992.

  3. Д.Гудінг, Дж.Леннокс. Людина та її світогляд. У 2-х т. К, 2007.

  4. Світогляд і духовна культура. К., 1993

  5. Ян Парандовський. Міфологія. К., 1977

  6. Грейвс Р. Мифы древней Греции. М.,1992.

  7. Рашидов С. Афінський поліс як зародок громадянського суспільства // Мультиверсум. Філософський альманах. Вип..23. – К., 2001. – С.51-58.

  8. В.Балух. Історія античної цивілізації.- Т.1. Стародавня Греція. – Чернівці, 2007

  9. Григулевич И. Инквизиция. – М.,1976.

  10. Анатолій Карась. Філософія громадянського суспільства в класичних теоріях і некласичних інтерпретаціях. К.- Львів, 2003.

  11. А.Камю. Міф про Сізіфа // Зарубіжна філософія ХХ ст.

  12. Сартр Ж-П. Екзистенціалізм – це гуманізм // Зарубіжна філософія ХХ ст.

  13. Історія філософії України / Хрестоматія – К.,1993

  14. Франко І.Я. Що таке поступ? // том 45.

  15. Крисаченко В. Обрії ноосфери: соціально-світоглядні аспекти гармонізації взаємин людини і природи. – К., 1991.

  16. Бурдіян Б. Дерев’янко В., Кривульченко А. Навколишнє середовище та його охорона – К., 1993.

  17. Сидоренко Л.І. Сучасна екологія. Наукові, етичні та філософські ракурси. Навчальний посібник.- К., 2002..

  18. М.Кисельов, Ф.Канак. Національне буття серед екологічних реалій., К.- 2000.

  19. Ганна Арендт. Становище людини. – Львів, 1999

  20. Юркевич П. Д. З науки про людський дух // Вибране. — К.,1993.

  21. Гелъвецій К. Про людину, її розумові здібності та її виховання. — К., 1994.

  22. Винниченко В. Відродження нації. — К., 1990.

  23. Аристотель. Метафизика// Соч.: В 4 т. – М., 1976. – Т.1.

  24. Арістотель. Політика. – К., 2000.

  25. Вернадский В. И. Несколько слов о ноосфере // Русский космизм. —

  26. М., 1993.

  27. Декарт Р. Рассуждения о методе // Избр. произв.: В 2 т. — М., 1989.

  28. — Т. 1.

  29. Ницше Ф. Так казав Заратустра. — К., 1993.

  30. Ніцше Ф. По той бік добра і зла./ Генеалогія моралі. Львів: Літопис, 2002.

  31. Макіавеллі Нікколо. Флорентійські хроніки. Державець. К., 1998

  32. Франко І. Мислі об еволюції в історії людськості // Зібр. у 50 т.— К., 1986. —Т. 45.


Міжпредметні зв’язки

Запропонована програма переплітається з рядом інших програм дисциплін, які викладаються студентам. Зокрема йдеться про логіку, культурологію, психологію.

Теми пов’язані з логікою: 1,2,5,6,9. В цих темах прослідковується історія генези людського мислення, рефлексії структури форм мислення, дослідження типів мислення і виокремлення законів мислення. Особливо важливий зв'язок між логікою і темою «антична класика» та «німецька класика», оскільки вивчення саме цих періодів історії становлення і розвитку мислення є принципово необхідним для розуміння історичного контексту поступу цивілізації, цивілізаційних викликів сучасності.

Теми пов’язані з культурологією: 3,4,7.

З культурологією пов’язані теми, в яких репрезентується східна філософія та релігія, культурний поворот у добу Відродження. Знання філософської думки сходу і європи допомагає краще та глибше зрозуміти соціально-культурні процеси, які відбуваються сьогодні.

Теми пов’язані з психологією: 10,11,12.

З психологією пов’язані ті теми, в яких йдеться про проблему свідомості людини, глибинних структур мислення та законів життя. Особливо важливе місце в цьому займає вивчення психоаналітичної традиції та феноменології.

^ Підсумковий (семестровий) контроль


Позитивна оцінка поточної успішності (сумарного результату проміжної і модульної оцінки за семестр) за умови відсутності пропущених або невідпрацьованих семінарських занять є підставою допуску до підсумкової форми контролю.

З дисципліни „Філософія” передбачена така форма звітності, як іспит, який проводиться у І семестрі. Протягом семестру студент може набрати до 50 балів. Для допуску до іспиту студент повинен набрати за результатами поточного і модульного контролю не менше 24 балів.

Іспит є обов’язковою підсумковою формою контролю, яка дає змогу оцінити системне, а не фрагментарне засвоєння навчального матеріалу з „Філософії” і проводиться в усній формі. За усну відповідь 50 балів виставляється таким чином:


41-50 балів – „відмінно”

31-40 бали – „добре”

21-30 балів – „задовільно”

11-20 балів – „достатньо”

1-10 балів – „незадовільно”


Контрольні питання до курсу:

  1. Проблема визначення філософії.

  2. Запит та його горизонт.

  3. Основні категорії даосизму та конфуціанства;

  4. Проблема свідомості у філософії буддизму та йогачари.

  5. Першопричина як метафізичне поняття.

  6. Категорії архе, апейрон та логос у до сократівській філософії.

  7. Буття, категорії часу та простору у філософії досократиків.

  8. Буття в концепції Платона та Арістотеля.

  9. Причини буття сущого та закони логіки арістотеля.

  10. Атрибутивні ознаки міфологічного світогляду.

  11. Оріген та Тертуліан: диференціація типів мислення.

  12. Проблема свободи, віри, розуму та часу у філософії Августина.

  13. Докази існування бога Т. Аквінського та вчення про способи буття сущого.

  14. Номіналізм та реалізм: проблема універсалій.

  15. Конвенціоналізм П. Абеляра.

  16. Основні онтологічні категорії філософії Н Кузанського

  17. Вчення Дж. Бруно про причину, початок та єдине.

  18. Методологія та вчення про ідоли Ф. Бекона.

  19. Рівні буття. Буття та свідомість.

  20. Буття та Ніщо.

  21. Проблема мови і мовлення.

  22. “Метафізика“ Арістотеля як першофілософія.

  23. “Метафізичні розмисли” Р. Декарта.

  24. “Теодицея” та “Монадологія” Г. Ляйбніца.

  25. Основні категорії філософії Б. Спінози.

  26. Субєктивний ідеалізм Дж. Берклі.

  27. Критицизм Д. Юма.

  28. Проблема апріорності знання. “Критика чистого розуму” та “Критика практичного розуму” І. Канта.

  29. Трансцендентальна естетика Канта.

  30. Трансцендентальна логіка Канта.

  31. Трансцендентальне вчення про метод канта.

  32. «Факти свідомості» І. Фіхте.

  33. «Система трансцендентального ідеалізму» В.Й.Ф. фон Шеллінга.

  34. Проблема змісту, форми, матерії та руху.

  35. Час, простір та рух як виміри буття.

  36. Свідомість та дійсність. Проблема об’єкту та суб’єкту.

  37. Питання про буття як запит про бога.

  38. “Феноменологія духу” Гегеля.

  39. Ірраціональна філософія А. Шопенгауера.

  40. Основні ідеї філософії життя Ф. Ніцше.

  41. Буття та Суще. Самокажучість та феномен.

  42. Феноменологічна редукція та епохе у феноменології Е. Гуссерля.

  43. Екзистенціальний аналіз присутності М. Гайдеггера.

  44. Буття як інтерпретація: герменевтика Г.Г. Гадамера.

  45. Основні напрямки та проблеми екзистенційної філософії 20ст.

  46. Аналітична філософія 20 ст.

  47. Поняття структури, системи, знаку, коду, тексту, знакової дії.

  48. Свідоме та підсвідоме. Поняття архетипу.

  49. Психологічні типии К.Г. Юнга.

  50. Основні проблеми психоаналізу.

  51. Поняття світогляду та його категоріальна структура.

  52. Проблема визначення предмету та об’єкту філософії.

  53. Міфологія: основні підходи до її аналізу.

  54. Специфіка релігійного світогляду.

  55. Філософія і світогляд.

  56. Структура філософського знання.

  57. Специфіка філософії за природою елементів її знання.

  58. Релігія як феномен. Зв'язок міфу та релігії.

  59. Метафізика та її місце у філософії та її історії.

  60. Галузі філософського знання та принципи його структурування.

  61. Функції філософського знання.

  62. Основні форми відношення людини до природи як об’єкту філософії.

  63. Форми та закони мислення. Типи логік та їх застосування у філософії.

  64. Особливості філософії Г. Сковороди. Вчення про три світи і дві натури.


^ Методичні вказівки для виконання індивідуальних завдань

та самостійної роботи

Запропонована студентам програма передбачає інтенсивну самостійну роботу студента, адже позиція вищої школи – це не позиція середньої школи, де вчитель зобов’язаний навчити. Отже, ми виходимо з того, що студент – свідома, доросла та відповідальна людина, яка здатна самостійно організовувати свій робочий графік та балансувати навантаження. Тому дані методичні вказівки мають лише рекомендаційний характер.

Вважаємо за доцільне рекомендувати студенту:

  1. Працювати з першоджерелами (читання, конспектування, конструювання блок-схем)

  2. Складати словник філософських термінів

  3. Завести зошит для власних думок, питань та ідей, які виникають під час читання.

  4. Активно обговорювати прочитане зокрема на семінарських заняттях, у дискусійних клубах, студентських наукових товариствах для кращого запам’ятовування.

  5. Бути обачним працюючи з Інтернет ресурсами та враховувати, що там можна натрапити на неякісну, браковану та сфальшовану продукцію.

  6. Ставити акцент на самостійне мислення, а не на цитування та репродукцію.

  7. Рекомендуємо регулярно та систематично читати літературу, для чого необхідно заздалегідь забезпечувати себе літературою.






Скачати 323,27 Kb.
залишити коментар
Дата конвертації27.09.2011
Розмір323,27 Kb.
ТипДокументы, Освітні матеріали
Додати документ в свій блог або на сайт

Ваша оцінка цього документа буде першою.
Ваша оцінка:
Додайте кнопку на своєму сайті:
uadocs.exdat.com

База даних захищена авторським правом ©exdat 2000-2014
При копировании материала укажите ссылку
звернутися до адміністрації
Реферати
Автореферати
Методички
Документи
Поняття

опублікувати
Документи

Рейтинг@Mail.ru
наверх