Час заснування александрії Єгипетської за даними античної літературної традиції icon

Час заснування александрії Єгипетської за даними античної літературної традиції


Схожі
План Роль сім’ї у вихованні підростаючого покоління...
17 Міжнародний «Форум видавців у Львові» відбувся 15-19 вересня 2010 року Відвідувачі...
Лекц ія Мови світу, їх вивчення та генеалогічна класифікація...
Лауреати обласної літературної премії ім.Є. Маланюка...
Реферат на тему...
Старий кодак
Фіалкора Микитенко: «Допоки ще пишу – жива я буду»...
Диксиленд-Бенд «Джокер» був створений у вересні 1993р на базі кафедри духових та ударних...
Тема. Українська художня культура ХХ століття. Напрями популярної естрадної музики...
Гіппократ (460-377 рр д. н е) великий давньогрецький лікар реформатор античної медицини...
Устатті 54 Конституції України декларується: “Громадянам гарантується свобода літературної...
“Українська мова державна мова України...



3 Історія / Загальна історія


Разумович Д.А.

студентка кафедри всесвітньої історії історичного факультету Донецького національного університету

Україна, м. Донецьк

час заснування александрії Єгипетської за даними

АНТИЧНОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ ТРАДИЦІЇ


Однією з головних подій походу Александра Македонського до Єгипту стало заснування ним одного з найбільших міст елліністичного світу, яке одержало ім’я свого засновника — Александрії Єгипетської. Сучасне місто — вируючий мегаполіс з населенням близько чотирьох мільйонів чоловік інтенсивно живе на території колись обраній Александром. Сили природи та людини значно впливали на рельєф, в деяких районах місто опинилося нижче рівня моря. Багато місць античної Александрії втрачені для археології назавжди. Саме тому визначити час заснування міста використовуючи лише археологічні джерела сьогодні майже неможливо.

В даній роботи ми намагаємося визначити час заснування Александрії Єгипетської на підставі даних античної літературної традиції.

Відомі нам письмові джерела не одностайно переповідають історію заснування міста. Ці розбіжності в джерелах викликали серйозні протиріччя серед дослідників з приводу визначення часу заснування Александрії, хоча, в оцінці значення цієї події вони порівняно одностайні: зразком для заснування Александрії, як з точки її економічної ролі, та за її розташуванням, частково на узбережжі, частково на острові вважається місто Тир [1, с. 55; 2, с. 171-184; 3, с. 23].

Згідно свідчень Арриана, нову столицю Єгипту Александр заснував на шляху з Мемфісу до оазису Сива «из Мемфиса он поплыл вниз по реке к морю … Придя в Каноп, он проплыл кругом залива Мариа и вышел там, где сейчас находится город Александрия названный по имени Александра…» [4, с. 112]. Відомо, що Арриан засновував свою розповідь про перебування Александра в Єгипті на даних Птолемея, Аристобула й Каллисфена.

Плутарх не описує шлях Александра вниз по Нілу настільки докладно, проте, як і Арриан, повідомляє, що Александрія була заснована до відвідування македонським царем оракулу Амона «…приказав надзирателям следить за постройкой, Александр отправился к храму Аммона» [5, с. 393]. Присутність у «Життєписі Александра» неодноразових посилань на Каллисфена, наводить на думку про те, що саме його твір міг лягти в основу повідомлень Плутарха про перебування македонського царя в Єгипті.

Згідно свідчень Курція, Александрія була заснована на зворотному шляху з оазису Сива «когда Александр, возвращаясь от Аммона, прибыл к Матеотийскому болоту, недалеко от острова Фароса, он, осмотре местность, решил сначала основать новый город на самом острове. Потом, когда оказалось, что остров мал для большого города, он выбрал для него то место, где теперь находится Александрия, названная по имени основателя … оставив там людей наблюдать за постройкой города, отправился в Мемфис» [6, с. 65].

Диодор Сицилійський також повідомляє, що місто було засновано Александром після відвідування оракулу Амона в оазисі Сива «тут он решил основать большой город и поручил людям, оставленным для этого дела, выстроить город между озером и морем… назвал город по своему имени – Александрией… Александр, поставив нескольких друзей строить Александрию…вернулся с войском в Сирию» [7, с. 305].

Найменш інформативним є повідомлення Юстина, який також схиляється до думки, що місто було засновано по поверненню Александра з оазису Сива «возвратившись от Храма Амона, Александр основал Александрию и эту македонскую колонию приказал считать столицей Египта» [8, с. 356].

Проаналізувавши твори античних авторів з цього питання, видно що джерела по-різному переповідають історію заснування міста. Одні стверджують, що Александрія була заснована на шляху Александра Македонського з Мемфісу до оракулу Амона в оазисі Сива, інші, навпаки - на зворотному шляху великого полководця з оазису до Мемфісу.

Повідомлення про заснування Александрії до відвідування македонським царем оракулу Амона сходять до творів сучасників і учасників його походів, з яких принаймні Птолемей і Каллисфен без сумніву були його супутниками в Єгипті. Ми припускаємо, що їх відомості повинні відрізнятися особливою достовірністю саме в тому, що стосується послідовності подій і маршрутів Александра в ході його перебування в Єгипті. Варто зауважити, що чисто констатуючі відомості подібного роду навряд чи могли піддатися спотворенню з яких-небудь ідеологічних мотивів. Відповідно є висока ймовірність того, що саме свідчення цієї групи джерел, про заснування Александрії відразу після від’їзду Александра з Мемфісу, заслуговує довіри в найбільшою мірою.

Загальним прототипом творів Курція, Диодора, Юстина, одностайних у тім, що Александрія була заснована на зворотному шляху македонського царя з оазису Сива, є твір Клітарха Александрійського. Виходячи з цього, ряд істориків висловили припущення про свідоме введення їм невірного датування цього епізоду: як мешканець Александрії, Клітарх повинен був прагнути показати, що Александр заснував його рідне місто вже в якості сина божества визнаного оракулом Амону [9, с. 127]. П. Жуге та Л. Персон взагалі вважають заснування Александрії на шляху македонського царя з оазису в принципі неможливим, виходячи з повідомлення Птолемея про повернення Александра в Мемфіс не по морському узбережжю, а прямим шляхом через пустелю. [10, с. 196; 11, с. 162].

Деяка схожість в свідченнях Арриана, Плутарха, Курція та Диодора наводить на думку про наявність загального для усіх творів прототипу опису заснування Александрії. Для того, щоб визначити який твір античної літературної традиції міг стати загальним прототипом усіх наступних описів заснування міста, варто звернути увагу на легенду про розмітку плану майбутнього міста на землі борошном (у Курція - ячменем) [4, с. 112-113; 5, с. 392-393; 6, с. 65]. У творі Плутарха, як вже відзначалося, відомості щодо перебування Александра в Єгипті, були запозичені з твору Каллисфена. При переказі цієї легенди Аррианом з’являється провидець Аристандр з Телмесу, про якого також згадує Плутарх в контексті фрагменту походження якого від твору Каллисфену, завдяки прямому посиланню не викликає сумнівів. Можливо, до Каллисфена через Клітарха сходить легенда про розмітку плану Александрії і у Курція. Припущення М. Хеммонда щодо того, що прототипом легенди про розмітку плану Александрії ячменем або борошном у всіх її версіях було твір Клітарха, здається нам неправдоподібним: з творів про Александра Плутарх і Арриан явно воліють звертатися безпосередньо до Каллісфена, минаючи Клітарха [12, с. 173].

Таким чином, є усі припущення вважати, що загальним прототипом опису заснування Александрії є твір Каллисфена, який повинен містити відомості щодо прибуття Александру з Мемфісу до Мареотиди – «туди, де тепер знаходиться Александрія» [6, с. 65; 4, с. 112] - ця фраза є загальною в творах Курція і Арриана, і без сумніву сходить до Каллисфена.

Для більш повної картини варто розглянути ще один твір який містить відомості щодо заснування Александрії – це «Роман про Александра» Псевдо-Каллисфена. Автором роману традиція вважає Каллисфена, грецького історика, племінника Аристотеля, який брав участь у поході Александра як історіограф. Сучасні дослідники відносять написання роману до часу Птолемеїв, вважаючи його автором Псевдо-Каллисфена — александрійського письменника, який жив у III столітті, і відмінно знав сучасні йому реалії [13].

Згідно Псевдо-Каллисфену при відвідуванні оракулу Амона Александр запитав божество про своє походження, та про те, де йому варто заснувати місто свого імені, пам’ять про яке залишиться вічною [14, c. 403-404]. І вже у виконання волі оракулу Александр засновує місто на острові Протея (Фаросі) [14, c. 404-408]. Розповідь про заснування міста також містить повідомлення про розмітку плану мукою, яку потім склювали птахи [14, c. 405-406]. Найбільш значущим у творі Псевдо-Каллисфена є зазначення дати заснування Александрії Єгипетської. Ця подія датується днем єгипетського календаря – 25 тібі [14, c. 405-406]. Настільки точне датування цієї події можна пояснити звичаєм більш пізнього (римського, можливо птолемеївского) часу відзначати в цей день свято на честь александрійського міського божества Агатодемона, що пов’язане з заснуванням міста [15, с. 219-224].

Ми схиляємося до думки У. Вількена [16, с. 576-603] та П.Фрезера [17, с. 3-4; 18, с. 3], про те, що датування зазначене в творі Псевдо-Каллисфена треба інтерпретувати виходячи з того, що воно наведено на основі календарної системи, яка існувала не раніше оформлення перших версій твору, тобто в римський час.

Таким чином, 25 число місяця тібі відповідає 20-му січня. З погляду абсолютної хронології подій перебування Александра в Єгипті дане датування не суперечить повідомленням Арриана та Плутарха про заснування Александрії до відвідування царем оазису Амона і опосередковано може сходити до реалій часу Александра.

Загальний висновок, до якого варто прийти на основі аналізу повідомлень античної літературної традиції, які стосуються часу заснування Александрії, полягає в тому, що ця подія повинна була відбутися на шляху Александра Македонського з Мемфіса до оазису Амона, можливо, десь в середині січня 331 року.

Література

1. Hogarth D.G. Alexander in Egypt and Some Consequences / D.G. Hogarth // The Journal of Egyptian Archaeology. — 1915. — Vol. 2. — № 2. — P. 53-60.

2. Bell H.I. Alexandria / H.I. Bell // The Journal of Egyptian Archaeology. — 1927. — Vol. 13. № 3/4. — P. 171-184.

3. Ehrenberg V. Alexander und Ägypten / V. Ehrenberg. — Leipzig: Hinrichs, 1926. — 59S.

4. Арриан. Поход Александра / Арриан; [пер. с древнегр. М.Е. Сергеенко]. — Москва: МИФ, 1993. — 271 с.

5. Плутарх. Александр / Плутарх; [пер. с древнегр. М.Е. Сергеенко] // Квинт Курций Руф. История Александра Македонского. С приложением сочинений Диодора, Юстина, Плутарха об Александре / Отв. редактор А.А. Вигасин. — Москва: Изд-во МГУ, 1993. — С. 347-482.

6. Квинт Курций Руф. История Александра Македонского. С приложением сочинений Диодора, Юстина, Плутарха об Александре / Отв. редактор А.А. Вигасин. — Москва: Изд-во МГУ, 1993. — 464c.

7. Диодор Сицилийский. Историческая библиотека в 40 книгах / Диодор Сицилийский. — Книга XVII; [пер. с древнегр. М.Е. Сергеенко] // Квинт Курций Руф. История Александра Македонского. С приложением сочинений Диодора, Юстина, Плутарха об Александре / Отв. редактор А.А. Вигасин. — Москва: Изд-во МГУ, 1993. — С.276-347.

8. Юстин. Эпитома сочинения Помпея Трога «Historiarum Philippicarum» / Юстин; [пер. с лат А. А. Деконский, М. И. Рижский] // Квинт Курций Руф. История Александра Македонского. С приложением сочинений Диодора, Юстина, Плутарха об Александре / Отв. редактор А.А. Вигасин. — Москва: Изд-во МГУ, 1993. — С.348-373.

9. Ладынин И.А. Александр Македонский и Египет: проблемы греко- египетского взаимодействия в эпоху генезиса эллинизма: Дис. на соиск. учен. степ. канд. ист. наук (07. 00. 03) / Ладынин И.А.; Кол.авт. МГУ им. М.В. Ломоносова. Исторический факультет. - Москва: Б/и, 1998. - 343 с.

10. Jouguet P. La date alexandrine de la fondation d'Alexandrie / P. Jouguet // RЕA. — 1940. — T. 42. — P. 192-197.

11. Pearson L. The Lost Histories of Alexander the Great / L. Pearson. — London: William Clowes and Sons, 1960. — 275 p.

12. Hammond N.G.L. Three Historians of Alexander the Great. The So-called Vulgate Authors, Diodorus, Justin and Curtius / N.G.L. Hammond. — Cambridge: Cambridge University Press, 1983. — 205 p.

13. Бертельс Е.Э. Роман об Александре / Е.Э. Бертельс. — Москва – Ленинград: АН СССР, 1948. — 186 с.

14. Татий Ахилл. История Александра Великого / Ахилл Татий; [пер. с древнегр. А.Егунова] // Поздняя греческая проза. — Москва: Художественная литература, 1961. — С.397-414.

15. Серова М.Ю. Культ Agathos Daimon в Александрии Египетской [текст] / М.Ю. Серова // Мнемон. Исследования и публикации по истории античного мира / Под ред. проф. Э.Д. Фролова. — 2005. — Вып.4. — С.219-224.

16. Wilcken U. Alexanders Zug in die Oase Siwa / U. Wilcken // Sitzungsberichte der Preußischen Akademie der Wissenschaften. — Berlin, 1928. — № 30. — S.576-603.

17. Fraser P. M. Ptolemaic Alexandria: [In 3 vol.] / P. M. Fraser. — Oxford: Clarendon Press, 1972. — Vol. 1. — 1972. — 812 p.

18. Fraser P. M. Ptolemaic Alexandria: [In 3 vol.] / P. M. Fraser. — Oxford: Clarendon Press, 1972. — Vol. 2. — 1972. — 1116 p.


Разумович Дар’я Андріївна

місце навчання: Донецький національний університет, історичний факультет

посада: студентка 5 курсу

адреса: вул. Космонавтів, б. 53, кв. 31., м. Дружківка, Україна, 84207

тел. +38 095 178 94 82




Скачати 81,81 Kb.
залишити коментар
Дата конвертації26.09.2011
Розмір81,81 Kb.
ТипДокументы, Освітні матеріали
Додати документ в свій блог або на сайт

Ваша оцінка цього документа буде першою.
Ваша оцінка:
Додайте кнопку на своєму сайті:
uadocs.exdat.com

База даних захищена авторським правом ©exdat 2000-2014
При копировании материала укажите ссылку
звернутися до адміністрації
Реферати
Автореферати
Методички
Документи
Поняття

опублікувати
Документи

Рейтинг@Mail.ru
наверх