6. Реферат. Доповідь icon

6. Реферат. Доповідь


1 чел. помогло.
Схожі
  1   2   3   4   5



Творча спілка вчителів України

Асоціація вчителів української мови


ОЛЕКСАНДРА ГЛАЗОВА


РІДНЕ СЛОВО


Посібник з розвитку

зв’язного мовлення


11 КЛАС


Київ 2000


ЗМІСТ


Повторення




1. Мова і мовлення

2

2. Текст

5

3. Монологічні висловлювання різних типів, стилів, жанрів

8

4. Діалогічне спілкування

16

^ УКРАЇНСЬКИЙ МОВЛЕННЄВИЙ ЕТИКЕТ

Звертання до малознайомих та незнайомих людей

19

5. Розгорнута відповідь на уроці

22

6. Реферат. Доповідь

23

7. Виступ під час дискусії

25

^ УКРАЇНСЬКИЙ МОВЛЕННЄВИЙ ЕТИКЕТ

Критика без завдання образи. Реагування на критику

55

8. Творчий переказ

38

9. Твори на суспільну та морально-етичну теми

42

^ УКРАЇНСЬКИЙ МОВЛЕННЄВИЙ ЕТИКЕТ

Ділова телефонна розмова

47

10. Ділові папери




Автобіографія

49

Заява

50

Доручення

52

Розписка

54

Протокол (складний)

54

Звіт про виконану роботу

57

Відповіді до вправ

58


ПОВТОРЕННЯ

І. МОВА І МОВЛЕННЯ


1. Прочитати. Як ви гадаєте, чому Біблія ототожнює Слово з Богом?


І. 1. Споконвіку було Слово, і з Богом було Слово, і Слово було – Бог.

2. З Богом було воно споконвіку.

3. Ним постало все, і ніщо, що постало, не постало без нього.

4. І Слово стало тілом, і оселилося між нами., і ми славу його бачили – славу Єдинородного від Отця, Благодаттю та істиною сповненого.

^ Євангелія від Іоанна, І:1-3, 14


ІІ. СЛОВО. Слово «Логос»1 у Євангелії від Іоанна означає другу особу Святої Трійці – Божого як Вічне Слово Боже, яке споконвіку було з Батьком і потім втілилося в Божого Сина для нас, людей, заради нашого спасіння.

^ Біблійна енциклопедія

ІІІ. Таїну Святої Трійці відкрив нам Сам Господь Ісус Христос. Посилаючи апостолів на проповідь, Він сказав: «Ідіть, навчіть усі народи, хрестячи їх в ім’я Отця і Сина і Святого Духа» (Євангелія від Матвія, 28:19). Євангеліст Іоанн також засвідчив не тільки троїстість Божественних Осіб, але й Єдиносущність їх. «Троє існують на небі: Отець, Слово і Святий дух, і троє ці є суть єдина». Як слово, говорить Архієпископ Інокентій, є точне вираження думки, невіддільне від неї, і воно не зливається з думкою, так і Слово було в Бога, як істинний і точний образ Його. Слово Боже не є ні якістю, ні силою Бога воно – Сам Бог, Друга Особа Святої Трійці.

^ Закон Божий


2. Прочитати крилаті вислови. Кому належить кожен з них? Як впливали ці особистості на людей за допомогою слова? Яке значення мовлення і мови в самовираженні особистості?


1. І як бажаєте, щоб вам чинили люди, чиніть їм і ви так само. 2. Любов виникає з любові: коли хочу, щоб мене любили, я сам перший люблю. 3. О часи, о звичаї! 4 … Ми просто йшли; у нас нема зерна неправди за собою. 5. Слово, моя ти єдиная зброє, ми не повинні загинуть обоє!


Словник

Особистість – індивідуальність, конкретна людина з погляду її культури, сукупності її духовних і фізичних властивостей, характеру, поведінки.


^ 3. Прочитати. За якими джерелами – усними чи писемними – встановлено авторство крилатих висловів, поданих у попередній вправі? В усній чи писемній передачі дійшли до нашого часу народні прислів’я та приказки? Розповісти про усне та писемне мовлення.


Крилатими висловами вважаються такі поширені й загальновідомі елементи лексики та фразеології літературної мови, джерело яких може бути встановлене. На відміну від прислів’їв і приказок, що давно стали безіменними витворами, крилаті вислови зберігають більш чи менш прозорий зв'язок із першоджерелом виникнення (літературним чи конкретно-історичним). Це влучні вислови видатних осіб – письменників, філософів, політичних діячів.

^ З посібника


4. Прочитати. Розповісти, якими засобами людина може передавати думки й почуття. Чому найуніверсальніший засіб спілкування – словесна мова? Як повязані мова і мовлення?


Людина може передавати свої думки й почуття найрізноманітнішими способами. Думки й почуття музиканта виражаються в музичних звуках, художникf – e малюнках та кольорах, скульптора – у формах, конструктора – в кресленнях, математика – у формулах, геометричних фігурах тощо. Думки й почуття людини виражаються в її діях і вчинках. Але якими б засобами не передавалися думки, врешті-решт вони так чи інакше перекладаються на словесну (звукову) мову – універсальний засіб серед використовуваних людиною знакових комунікативних систем.

Таке особливе становище мови пояснюється її зв’язком із мисленням.

Взаємозв’язок мислення й мови, їхня тісна спорідненість спричинює те, що своє адекватне вираження думка отримує саме в мові. Саме за допомогою мови, писемного й усного мовлення думки людей передаються на величезні відстані, переходять від покоління до покоління. Саме завдяки мові та мовленню думки та емоції окремих людей з їхнього власного надбання перетворюються на духовне надбання всього суспільства. Завдяки мові та мовленню людина сприймає світ не лише власними органами почуттів і мислить не лише власним мозком, а використовує почуттєвий і розумовий досвід людей, який сприймає за допомогою мови. Зберігаючи в собі духовні цінності суспільства, будучи матеріальною формою нагромадження та зберігання людської свідомості, мова виконує роль механізму соціальної спадковості. Завдяки цьому механізмові людина включається в культуру, стає її носієм, отже, гуманізується (олюднюється).

Той, хто говорить чи пише, не тільки передає свої думки й почуття іншим людям, але й спонукає до тих чи інших вчинків, переконує в чомусь, наказує, радить, відмовляє від якихось дій тощо. Слово – велика сила.

^ З підручника філософії

Словник

Адекватний – відповідальний, тотожний.

Комунікативний – такий, що пов'язаний із процесом спілкування (комунікацією).


^ 5. Прочитати уривок з поезії. Як функціонування і розвиток мови пов’язані з мовленням? Розкрити суть поняття «мертва мова». Назвати відомі вам мертві мови.


Напівзатерті древні письмена –

Колись жива, тепер забута мова –

Чиясь молитва, думка, колискова…

А тих письмен ніхто уже не зна.

Боюся долі мертвих тих письмен –

Хіба розрада, що їх вивчать вчені?

Хто ж вимовить прадавні дивні ймення,

Як вимовляли рідні їх здавен?

Хоч, може, хтось обчислить, як звучать,

І розкладе в статті, немов на таці,

Та їм живих забракне інтонацій:

На мертвих мовах – німоти печать…

^ Н. Нікуліна


6. Прочитати. Скласти план прочитаного. За планом переказати висловлювання. До яких форм мовлення (усної, писемної) ви вдалися, виконуючи завдання?


Писемне мовлення вимагає найвищого рівня абстракції. Це – мовлення без озвучення. Це – мовлення подумки, в уяві, мовлення, позбавлене найістотнішої ознаки мовлення – матеріального звуку.

Ситуація писемного мовлення –така ситуація, у якій той, до кого мовлення звернене, або взагалі відсутній, або не перебуває в контакті з тим, хто пише. Це – мовлення-монолог, спілкування з папером, з уявним співрозмовником, тоді як ситуація усного мовлення сама по собі – ситуація діалогу, розмови. Ситуація писемного мовлення вимагає подвійної абстракції: і від звукового оформлення мовлення, і від співрозмовника. Ось у чому полягає основна складність оволодіння писемним мовленням.

^ За Л. Виготським


Словник

Абстракція – уявне виокремлення найсуттєвіших, основних ознак, зв’язків, що характеризують предмети і явища.




2. ТЕКСТ



7. Пояснити, чи є подане в попередній вправі висловлювання текстом. Свою думку обґрунтувати.




Текст – це зв’язне висловлювання, що складається з речень, об’єднаних темою, головною думкою і граматично.

^ Ознаки тексту:

  • смислова цілісність (передбачає наявність певної теми (змісту) та задуму мовця, тобто головної думки висловлювання);

  • зв’язність (забезпечується тим, що речення розміщено в такій послідовності, яка гарантує розвиток думки; кожне наступне речення додає щось нове до вже відомого; формальні засоби зв’язку речень у тексті – займенники, синоніми, спільнокореневі слова, повтори, сполучники і т. ін.);

  • структурна організація (обов’язкові для тексту – зачин, основна частина і кінцівка; в основі тексту лежать не окремі речення, а більші одиниці – блоки речень, через які відбувається розвиток думки та послідовне розгортання змісту (теми).

  • Такі блоки речень – синтаксичні одиниці текстового рівня. Їх називають складними синтаксичними цілими (ССЦ). У порівнянні з реченням ССЦ характеризується повнішим розвитком думки. Якщо в тексті розкрито тему, то ССЦ розкриває частину цієї теми – підтему.






^ 8. Прочитати висловлювання, довести, що воно є текстом. Визначити структурні елементи тексту: зачин, основну частину (виклад) і кінцівку. В якій частині розкривається тема тексту? Яку функцію виконують зачин і кінцівка? Визначити тему на головну думку тексту. Яка роль заголовка? Що таке ССЦ? Навести приклад із тексту.


^ Святиня українців


Собор Успіня Пресвятої Діви Марії було побудовано на найвищому з Печерських горбів над Дніпром у ХІ ст.. Ця проста й аскетично сувора будівля була прикрашена мозаїками й фресками роботи київських митців, з яких найвидатнішим був Алімпій.

У наступні століття споруду не раз перебудовували. У середині XVIII ст. до храму добудували маківки в стилі бароко. Згодом будову розширили. Поміж релігійними сюжетами стінопису було створено галерею портретів благодійників Успенського собору - князів, гетьманів, архімандритів монастиря. Храм був одним із найяскравіших досягнень українського бароко.

У роки радянської влади коштовності Печерської лаври було конфісковано, а Печерський монастир оголошено державним культурно-історичним заповідником.

Під час окупації фашистами Києва 1941 року німецькі війська розташували на території лаври батареї зенітної артилерії. 3 листопада стався грандіозний вибух – собор Пресвятої Богородиці було висаджено в повітря. Відомо, що залишаючи місто, радянські бійці замінували деякі громадські й культурні будівлі. Причину вибуху досі не з’ясовано.

Суперечки про те, хто знищив Успенський собор, не вщухають. Потрібна копітка праця у вивченні матеріалів злочину і ґрунтовному їх дослідженні фахівцями. Таємниця варварського знищення собору хвилює не лише нас – вона не залишить байдужими й нащадків.

Понад півстоліття храм чекав на своє відродження. Собор Успіня Пресвятої Діви Марії – покровительки України – національна святиня українців, його було відбудовано.

^ З календаря


Словник

Бароко – стиль у європейському мистецтві кінця XVI - середини XVIIІ ст., що характеризується декоративною пишністю та урочистістю.



Як правило, на початку ССЦ стоїть речення, яке несе в собі найважливішу інформацію блоку і відзначається відносною самостійністю. Таке речення називається самозначним (автосемантичним). Після нього йдуть речення, які допомагають уточнити, поглибити, конкретизувати зміст автосемантичного речення.

До складу тексту поряд із ССЦ можуть входити й окремі речення. Так буває, коли такого речення досить, щоб охопити весь зміст підтеми тексту.

Здебільшого ССЦ збігається з абзацом. Проте буває, що ССЦ членується на кілька абзаців (що надає текстові експресивності2 – в художньому та публіцистичному стилях).




^ 9. Визначити підтеми (частини загальної теми) поданого в попередній вправі тексту. Звернути увагу на відповідальність підтем абзацам. Проаналізувати будову абзаців. Чи в усіх випадках абзац і ССЦ збігаються? Вказати автосемантичні речення. Чи є в тексті речення, які не входять до ССЦ? Назвати їх.


^ 10. Поданий уривок перетворити на текст, додавши самостійно складені зачин та кінцівку. До тексту дібрати два варіанти заголовка: співвідносний з темою та співвідносний з головною думкою тексту.


Іван Григорович-Барський – талановитий архітектор, яскравий представник українського бароко. Його роботи – міський водогін на Подолі, фонтан Самсон, надбрамна церква Кирилівського монастиря, Покровська церква, церква Миколи Набережного.

Його брат Василь (мав псевдоніми Плака, Альбов) – видатний мандрівник і письменник. У подорожніх нотатках із багатьма малюнками він розповів про життя, звичаї та історичну долю населення, торгівлю в країнах, які відвідав. Після двадцятирічних мандрів (він відвідав Угорщину, Болгарію, Австрію, Румунію, Молдавію, Італію, Грецію, Палестину, Сирію, Аравію, Єгипет) Василь Григорович-Барський повернувся додому, до Києва.


^ 11. Продовжити текст за поданим початком (зачином), заздалегідь обміркувавши його тему і головну думку. До завершеного тексту дібрати заголовок.


Могутні хвилі національного відродження повертають нам імена знищених у сталінські часи гідних дітей України. Але реабілітації потребують не лише люди, а й пам’ятки. Оті собори наших душ – неперевершені взірці краси й гармонії, свідчення величі народного духу.


^ Словник

Реабілітація – поновлення доброго імені, репутації несправедливо заплямованої або безпідставно звинуваченої людини; відновлення в правах людини, стосовно якої скасовано судовий вирок.


^ 3. МОНОЛОГІЧНІ ВИСЛОВЛЮВАННЯ

РІЗНИХ ТИПІВ, СТИЛІВ, ЖАНРІВ



Мовлення існує в двох формах спілкування – монологічний та діалогічний.

^ Монологічне мовлення – це висловлювання однієї особи (усне чи письмове) з метою передачі інформації, впливу або спонукання до дії. Саме від визначеної мовцем комунікативної мети висловлювання залежить вибір способу викладу змісту монологу, тобто тип мовлення.

Розповідь вибирають, якщо потрібно розказати про якісь події. Розповідь відтворює реальне життя в динаміці (дії та події розгортаються в часі й просторі).

До опису вдаються, якщо треба описати якийсь предмет або явище, показати його відмінність від інших, до нього подібних. Опис відтворює реальне життя у статиці, основна його особливість – одномоментність сприйняття дійсності.

Роздум як тип мовлення застосовують, якщо потрібно пояснити причину або суть якогось явища чи процесу, довести певну точку зору. Роздум виражає причиново-наслідкові відношення.

^ Оцінка предмета (явища) – висловлювання, змістом якого є вияв ставлення мовця до того, що він розповів, що описав, чи щодо суті явища або предмета, про який йдеться в роздумі.

Кожен тип мовлення має певні мовні особливості.

Для розповіді характерне:

а) вживання обставин часу, що вказують на послідовність перебігу подій або виконання дій (спочатку, тоді, потім, пізніше), та обставин місця (в Україні, у школі, у класі, на обійсті);

б) використання дієслів-присудків зі значенням послідовності дій, що стосується однієї особи (народився, навчався, працював, написав).

Для опису характерне:

а) вираження одночасності через дієслова однієї часової форми (тільки в теперішньому, тільки в минулому або тільки в майбутньому часі);

б) уживання однорідних членів речення;

в) використання неповних речень з опущеним присудком або дієсловом -зв’язкою в складеному іменному присудку (Чоло – високе. Очі – темно-сині й лагідні).

Для роздуму характерне:

а) уживання складнопідрядних речень з підрядними причини, мети, умови;

б) використання обставин причин, мети, умови;

в) вживання вставних слів, що вказують на порядок висловлення думок, джерело інформації, упевненості чи невпевненості.




^ 12. Прочитати уривок, з’ясувати, до якого типу мовлення він належить. Розповісти про характерні особливості опису. Відповідь проілюструвати прикладами з тексту.


Цвітуть соняшники. Озвучені бджолами, вони схожі на круглі кобзи, піднесені землею на високих живих стеблах. Тіло кобз пахуче, вкрите жовтим пилом, поросле пелюстками, золоте… Всі соняшники веселі, але водночас по-доброму замислені, кожен щось хоче сказати тобі, тільки підійди, наблизь своє обличчя до нього – уважного і доброзичливого…

^ За Є. Гуцалом


13. Прочитати. Визначити, до якого типу мовлення належить уривок. Розповісти про особливості розповіді, підтверджуючи сказане прикладами з уривка.


- Пустіть колядувать! – чую голос дівочий знадвору. В маленькім віконці рожевіє на морозі дівоче лице.

«Молодець Сашечко та по торгу ходив, Святий вечір…» - заспівало зразу аж чотири дівки. …Притулившись на лавці край вікна з рушниками, я весь перетворююсь на слух. І вони тоді довго і повільно виспівують мені талан. Вслухаючись в чарівні слова, я починаю видіти: великий молодець, ходжу я по торгу з конем. І мушу я ніби продати коня. А кінь у яблуках, шия крута, червона стрічка в гриві, одспівує мені на вухо не продавати його. А слова коневі у дівчат такі, що повік пам’ятатиму: «Ой чи не забув, як війську був, як ми з тобою бились з ордою, да як же за нами турки влягали, ой, да не самі турки, пополам з татарами. Да догнали ж бо нас аж на тихий Дунай, до крутого берега, - святий вечір…»

Потім співали другі і треті дівки. Чого тільки не чув я про себе! Після того мене переносили вже зовсім сонного на піч. Там я і засинав…

^ За О. Довженко


14. Прочитати. З’ясувати тип мовлення, покладений в основу уривка. Як відрізнити розповідь з елементами опису від поєднання розповіді з описом або вкраплення опису в розповідь (як в уривку, поданому в попередній вправі)?


Ген пасуться двоє коней. Йду і мимоволі звертаю все лівіше, поки не опиняюсь поблизу них. Чалий і карий поопускали голови, скубуть траву, - так, немов своїми вологими губами обціловують, голублять цей луг; мене вони вдавано не помічають, але досить ще ступити до них, як чалий і карий підводять голови, гриви їхні сплескують і розливаються, - тепер коні насторожено вглядаються в мене, в якусь мить у їхніх очах видно тільки бездонне, чорноземне здивування, потім коні повертаються до мене хвостами, знову пасуться…

Тоді я, усміхаючись якомога дружніше, пробую підійти до них. Коні мене підпускають, і коли я гладжу по зігнутій шиї карого, відчуваю, як вона злякано тремтить. Моя рука повзе по гриві, повзе, я вже простягаю другу руку, щоб зіпертись, щоб вискочити… але карий, уловивши в тому моєму русі щось підозріле, одскакує вбік, а за ним і чалий, вигнувши спину та різко загрібаючи передніми ногами повітря, також скаче, вони обоє іржуть і легкою риссю віддаляються від мене.

Скільки я потім не ходжу слідом, вони вже не підпускають мене.

^ За Є Гуцалом


15. Прочитати байку. Що подано в байці – опис троянди чи її оцінка? Як розрізнити ці типи мовлення? Що в них спільного і що відмінного?


Троянда


В саду Хоминому, навпроти веранди

Розквітла на диво красива троянда.

  • Яка кострубата! Огидна яка! –

Почувся сухий тенорок Будяка.

- Паскудна! Потворна! Я просто в відчаї! -

Услід пролунав голосок Молочаю.

- Від неї смердючий, важкий іде дух! -

Скривившись, промовив зелений Лопух.

Хома пробубнів: - Може, й справді потворна?!

Подумав… і вирвав Троянду із коренем.


Не тільки троянди псує той Хома,

У котрого власної думки нема.

^ Ю. Кругляк


16 Прочитати. З’ясувати покладений в основу уривка тип мовлення. Розповісти про види роздуму (роздум-доведення, роздум-пояснення та міркування). До якого виду роздуму належить поданий текст? Свою думку обґрунтувати.


От як воно буває в житті. Людина щось витворює для себе, на перший погляд, наче й велике та вічне, сподіваючись вразити світ та й самому мати від того радість бодай наприкінці життя. А життя мудріше за людину. Її не стає, вона віднуртувала свою мить і вгасла, спалила себе на власному багатті… І тепло багаття доброї людини ще довго гріє інших, а може, навіть не згасла ніколи, й тим вільно скористатись кожному, хто здатний не відкидати пріч тепло життів, які горіли до нього, не ставити одне своє життя в центрі всесвіту, серед безмежної галактики життів.

Лише тирани можуть плекати надію, що всесвіт належить їм увесь без обмежень. Вони навіть можуть існувати деякий час у тому ілюзорному надсвіті, певні, що вони вічні, тоді як вони такі ж весняні метелики, як і всі інші, хіба що з більшим чи меншим вкрапленням на крильцях…

^ За В. Земляком





Роздум-доведення відповідає на питання ЧОМУ? Розгорнутий роздум-доведення складається з трьох частин: тези (думки, що потребує доведення), доказу (або кількох доказів) та висновку. У стягненому роздумі-доведенні висновок відсутній.

Роздум-пояснення відповідає на питання ЩО ЦЕ ТАКЕ? Він складається лише з тези, що сприймається як істинна, а тому не потребує доведення.

Міркування – це висловлювання, що включає ланцюг тез.




17. Прочитати. Вказати наявні в тексті тези, докази, висновок. Які види роздуму покладено в основу міркування?


Основні сфери життєвих виявів людини – робота і сім’я. Кожен прагне осягнути глибинний смисл життя і бути щасливим. Проте зазнати щастя автоматично, не докладаючи жодних зусиль, мало кому вдається, тому що здатність бути щасливим залежить від того, наскільки людина знає саму себе, чи спроможна сьогодні стати досконалішою, ніж була вчора, а завтра кращою, ніж є сьогодні. Те, що сприймалось як щастя вчора, післязавтра може видатися чимось звичайним і буденним, бо ж найбільше цінується те, що досягається напруженням сил. І ще одне – щастя кожного залежить від щастя інших людей. Щасливим почувається лише той, хто впевнений у здоров’ї та добробуті своєї родини, і той, чия праця стає в пригоді близьким або й далеким від нього людям. І, нарешті, найщасливішим можна вважати того, хто задоволений результатами своєї роботи і має міцну та дружну родину. Таким чином, щастя треба навіть не заслужити, а вибудувати власними зусиллями.

^ З журналу




Основні різновиди літературної мови, які використовуються за різних обставин спілкування, називають стилями.

У сучасній українській літературній мові розрізняють стилі розмовний та книжні (науковий, художній, офіційно-діловий, публіцистичний, конфесійний3).




18. Визначити стиль уривка, поданого у вправі 16. Назвати найсуттєвіші для художнього стилю мовні засоби.


19. Прочитати. З’ясувати стиль висловлювання. Назвати мовні засоби, найсуттєвіші для наукового стилю. У яких сферах життя суспільства вживається науковий стиль?




залишити коментар
Сторінка1/5
Дата конвертації26.09.2011
Розмір0,92 Mb.
ТипРеферат, Освітні матеріали
Додати документ в свій блог або на сайт
  1   2   3   4   5
плохо
  4
не очень плохо
  1
отлично
  1
Ваша оцінка:
Додайте кнопку на своєму сайті:
uadocs.exdat.com


База даних захищена авторським правом ©exdat 2000-2014
При копировании материала укажите ссылку
звернутися до адміністрації
Документи

Рейтинг@Mail.ru
наверх