Короткий курс лекцій з курсу “історія економічних вчень” Склав: ст викладач Бортнікова Л. П. Київ 2001 Лекція icon

Короткий курс лекцій з курсу “історія економічних вчень” Склав: ст викладач Бортнікова Л. П. Київ 2001 Лекція


2 чел. помогло.
Схожі
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11
повернутися в початок
^

Економічні вчення західноєвропейських соціалістів-утопістів



План

  1. Історичні умови виникнення утопічного соціалізму в Західній Європі (початок ХІХ ст.) і його загальна характеристика.

  2. Соціалісти-рікардіанці.

  3. Історичні концепції А.Сен-Сімона та Ш.Фур’є, Р.Оуена.


Епохою раннього соціалізму прийнято вважати першу третину ХІХ століття. Саме в цей час сформувалося декілька напрямів соціалістичної думки. Вони розрізнялися уявленнями про майбутнє ідеальне суспільство, але їх об’єднувало критичне ставлення до капіталістичної системи господарювання.

Утопічні ідеї – це втілення мрій про справедливе суспільство. Вони не ґрунтуються на пізнанні економічної дійсності, а змальовують умоглядну модель якогось “справедливого” суспільства майбутнього. Історія економічної думки була б неводною без розгляду історії утопій.

Утопічні ідеї мають тисячолітню історію. У досить виразній формі вони представлені в релігійних вченнях, викладених Платоном у “Політейї” та “Законах”, де він описує модель ідеальної держави, побудованої на суспільному інтерес та рівності.

Одним з найвидатніших представників утопічного соціалізму був Томас Мор (1478-1532), видатний мислитель-гуманіст, політичний діяч Англії. В 1516 р. Мор опублікував свою знамениту книжку “Утопія”, де виступив як один з перших критиків капіталізму. Йому належить модель справедливого суспільства, побудованого на суспільній власності, зрівняльному розподілі благ за розумними потребами, планово-організованій і обов’язковій для всіх громадян праці, суспільному контролі, рівності.

Ранні ідеї утопічного соціалізму поділяв італійський мислитель Томмазо Кампанела (1568-1639), один з лідерів боротьби за звільнення Італії від гніту Іспанської монархії. Знаменитий твір мислителя – ”Місто Сонця” (1623), де пропонується проект ідеальної утопічної держави, в основі якої він бачить загальнонародну власність га майно та господарство натурально типу. Але ні Т.Мор, ні Т.Кампанелла не ставили собі завдання знайти шлях до побудови ідеального суспільства.

Одна із соціалістичних економічних концепцій зросла з вчення Рікардо. До цього напрямку соціалістів належали англійці Вільям Томпсон (1785-1833), Томас Годскін (1787-1869), Джон Грей (1798-1850) та Джон Френсіс Брей (1809-1895). Початковим пунктом для соціалістів-рікардіанців була трудова теорія вартості. Соціалістичне суспільство рікардіанці уявляють як суспільство колективної трудової власності при збереженні ринкових відносин.

Друга гілка соціалістичних вчень пов’язана з іменем французького мислителя Анрі де Сен-Сімона (1760-1825). Для його концепції характерний послідовний історизм. Вважав, що на зміну існуючим порядкам неминуче прийде новий устрій. Сен-Сімон називає його індустріалізмом, бо в основі його буде велика індустрія. Найважливіші праці Сен-Сімона – “Про промислову систему”, “Про стару і нову політичну систему”, “Катехізис промисловців”, “Нове християнство”, які були написані у 1813-1825 рр. Теоретичні підходи Сен-Сімона до аналізу суспільства базувалися на історичному методі.

Духом історизму пройняте і вчення другого французького соціаліста - Шарля Фур’є (1772-1837). Для Фур’є очевидний зв’язок історичних епох зі ступенями розвитку виробництва. Майбутнє суспільство Фур’є уявляє собі як ряд самокерованих невеликих общин (до 2 тис. чоловік), які він називає фалангами. Вирішальну роль у фаланзі відіграє землеробство, промисловість же служить їй доповненням. Потрібні для організації фаланг кошти повинні дати капіталісти, які, входячи в число членів фаланги, одночасно стануть її акціонерами.

Саме майбутнє суспільство пройде в своєму розвитку три ступені, які Фур’є називає гарантизмом або пів-асоціацією, соціантизмом або простою асоціацією і гармонізмом або складною асоціацією.

Основна праця Ш.Фур`є – “Теорія чотирьох рухів і загальних доль” (1808), а також такі роботи як “Трактат про домашню і землеробську асоціації” (1828), “Новий промисловий і суспільний світ” (1828) та інші. Основним змістом його праць є ідея соціальної гармонії, що можлива лише в суспільстві, побудованому на засадах справедливості й рівності.

Видатним представником раннього соціалізму в Англії був Роберт Оуен (1771-1858). Він, так само як і соціалісти-рікардіанці, спирався на трудову теорію вартості, але, на відміну від них, вважав, що в існуючому суспільстві ця теорія не реалізується, закон вартості не діє. Цінність при капіталізмі вимірюється не працею, а грошима.

На відміну від Фур’є і Сен-Сімона, Оуен принциповий супротивник приватної власності. В основу нового суспільства, вважає Оуен, потрібно покласти загальну працю, загальну власність, рівність в правах та обов’язках. Оуен називав економічний устрій, який пропагандував, соціалізмом. Основні праці Олена: “Про формування людського характеру” (1813), “Доповідь графству Ленарк” (1820), “Зауваження про вплив промислової системи” (1815), “Виклад раціональної системи суспільства” (1830) та інші. Р.Оуен був одночасно і теоретиком, і практиком. Він виступав за створення нового суспільства за допомогою просвітительства та законодавства.

Усі без винятку соціалісти-утопісти не визнавали ні рівності потреб, ні рівності здібностей, так само як економісти-класики бачили мету економічної організації суспільства в досягненні максимуму виробництва, але, на відміну від класиків, засуджували приватну власність і на цьому ґрунті створили теоретичну систему, що містить у собі майже всі ті ідеї та формули, які стали обов’язковими для пізніших соціалістичних доктрин ХІХ-ХХ ст.


Лекція №8
^

Виникнення і розвиток марксистської економічної теорії



План

  1. Зародження марксистської економічної теорії в 40-50 рр. ХІХ ст.

  2. Розробка К.Марксом і Ф.Енгельсом економічної теорії капіталізму.

  3. Розвиток В.І.Леніним марксистської політичної економії.


Марксизм виник у 40-х роках ХІХ ст., як напрямок класичної політекономії, що претендував на вдосконалення методу теоретичних досліджень і створення нової соціальної картини світу. Джерелами марксизму були німецька філософія (Гегель, Фейєрбах), французький утопічний соціалізм (Оуен, Фур`є, Сен-Сімон) та англійська класична політекономія (Сміт, Рікардо).

У перших були запозичені ідеї діалектики і матеріалізму, у других – поняття класової боротьби, елементи соціального устрою суспільства, у третіх – серед багатьох інших трудову теорію вартості, положення закону тенденції норми прибутку до зниження, продуктивності праці тощо. Марксистська політична економія у том вигляді, як її було започатковано Марксом і Енгельсом, увібрала в себе всі методі дослідження, доповнивши їх новим підходом – визначенням економічних процесів як фази соціально-економічного розвитку, економічні сили якого визначаються мотиваціями та боротьбою протилежних, конфліктуючих інтересів. Суспільство розглядається з позиції боротьби класів.

Виникнення марксистського економічного вчення було підготовлено всією історією розвитку капіталізму, а також історією участі авторів у революційній боротьбі першої половини ХІХ ст. Карл Маркс (1818-1883) і Фрідріх Енгельс (1820-1895) були сучасниками і свідками краху феодалізму та утвердження капіталістичних відносин. Цей процес супроводжувався загостренням суспільних суперечностей, проявом яких були заворушення та повстання, революційні потрясіння.

Карл Маркс і Фрідріх Енгельс розпочинали свою діяльність як революційні демократи та теоретики революційної боротьби.

Економічні ідеї звучать вже в ранніх роботах Маркса і Енгельса. Висновки, які роблять автори підпорядковані одній меті - довести, що економічний розвиток капіталістичного суспільства приведе до його краху, революційні перетворення необхідні для прискорення цього процесу.

Серед особистих праць Ф.Енгельса, котрі торкаються проблем економічної теорії, слід насамперед назвати роботу “Анти-Дюрінг” (1878). Ним було поставлено питання про політекономію у широкому і вузькому значенні, були розглянуті процеси виникнення приватної власності, класів, держави, товарного виробництва, вартості, нагромадження капіталу, економічних криз. Енгельса виділив протиріччя, які виникають у ринковій економіці. Вклад Енгельса у розвиток економічної теорії і марксистське вчення про капіталізм пов’язаний насамперед з аналізом тих нових явищ, які знайшли розповсюдження після смерті Маркса: акціонерних товариств, фондової біржі і т.д. Найбільший вклад Енгельса в економічну теорію майбутнього комуністичного суспільства, яке повинне за Марксом і Енгельсом, неминуче змінити капіталізм.

Спільною рисою ранніх наукових праць Маркса та Енгельса було намагання поєднати нове філософське бачення світу із соціальною теорією, довести необхідність змінити суспільний лад. Цікаві роботи того періоду – “Критика гегелівської філософії права”, Нариси до критики політичної економії” (1844), Злиденність філософії” (1847), “наймана праця і капітал” (1849), “Маніфест комуністичної праці” (1848). Ці праці були кроком на шляху до створення цілісної економічної доктрини.

Основна економічна праця, над якої Маркс працював багато років, майже все життя, і роботу на якою завершив Ф.Енгельса – це “Капітал”. Перший том “Капіталу” був опублікований у 1867 році другий та третій були підготовлені до видання Ф.Енгельсом вже після смерті К.Маркса (1885-1894), четвертий, який залишився у начерках, вийшов у світ під назвою “Теорії додаткової вартості” (1905-1910). Цей фундаментальний твір було задумано як критичний огляд поширених у той час економічних теорій. Викладення усіх чотирьох томів “Капіталу” підпорядковано одній меті – розкриттю закону руху і загибелі капіталістичного способу виробництва. У першому томі “Капіталу” (повна назва тому – “Процес виробництва капіталу”) присвячений проблеми виробництва додаткової вартості як основи розвитку й виразника відносин між капіталом та працею. Дослідження починається з визначення товару та виникнення грошей. Другий тому (“Процес обігу капіталу”) визначає сутність капіталу, виникнення його в обігу та поза обігом одночасно. Обіг зумовлюється виробництвом та набирає тих форм, які відповідають вимогам виробництва. Третій том вийшов під назвою “Процес капіталістичного виробництва, взятий у цілому”. Четвертий том (“Теорій додаткової вартості”) вийшов вже за редакцією К.Каутського, якому Енгельс заповів видання цієї праці. По суті це була праця як перше дослідження з історії економічної думки. Водночас в ньому розглядалася й низка важливих теоретико-економічних проблем: питання відтворення , криз, продуктивності праці, продуктивної та непродуктивної праці, абсолютної та диференційної ренти, прибутку, ціни виробництва. Саме цей том дає уявлення про велетенський обсяг опрацьованого Марксом матеріалу.

К.Маркс намагався розв’язати ті проблеми, на які вказувала ще класична політекономія, але вирішити їх з позиції теорії трудової вартості не змогла. Маркс шукав і зміг дати визначення причин порушення економічної рівноваги та суперечностей у розвитку капіталізму, спираючись на теоретико-економічні аргументи, і тим самим продемонстрував можливості економічної теорії.

Марксистське економічне вчення генетично пов’язане з англійською класичною школою в політичній економії. Маркс та Енгельс вважали, що комуністичне суспільство пройде в своєму розвиткові дві стадії - “соціалізм” і “комунізм”, що це суспільство прийде на зміну капіталізму.

Маркс, виходячи з рікардіанською розуміння трудової теорії вартості, вносить в цей аналіз принципово нові моменти. Він говорить про двоїстий характер праці, втіленої в товар, виділяє п’ять функцій грошей та дає їх економічне визначення. Маркс показує, що додаткова вартість - джерело прибутку капіталістів, він виділяє шляхи збільшення додаткової вартості, ділення капіталу на постійний та змінний, формулює “загальний закон капіталістичного накопичення”, дає визначення ренти будує схеми простого та поширеного відтворення. В теорії Маркса велику роль відіграє закон концентрації та централізації капіталізму і виробництва. Із цього закону випливає неминучість заміни великої капіталістичної вартості єдиною загальнонародною вартістю.

К.Маркс та Ф.Енгельс називали своє вчення єдино науковим. Якщо вони і визнавали деякі наукові заслуги своїх попередників, то сучасників оголошували апологетами капіталізму, які навмисне відмовляються від об’єктивного аналізу економіки. В тому ж дусі виступали послідовники марксизму.

Ортодоксальне сприйняття теорії марксизму пов’язується з ім’ям В.І.Леніна, який вів боротьбу з будь-якими проявами спроб критичного переосмислення чи доповнення економічної та революційної доктрини. Догматизувавши та перетворивши економічне вчення Маркса і Енгельса на партійну науку, він дискредитував його, сприяв тому. Що ця доктрина була протиставлена всім напрямкам розвитку економічної думки.

Розвиток Леніним теорії марксизму полягав не в позитивній творчості, а в доведенні непересіченості марксистського економічного вчення, його справедливості по відношенню до всіх етапів розвитку капіталістичного суспільства та стосовно до всіх країн, особливо Росії, що мало підтвердили достовірність марксистських революційних висновків. Ортодоксальне сприйняття теорії марксизму повзується з ім’ям В.І.Леніна (1870-1924), який вів боротьбу з будь-якими проявами спроби критичного переосмислення чи доповнення економічної та революційної доктрини марксизму. Догматизувавши та перетворивши економічне вчення Маркса і Енгельса на партійну науку, він дискретував його, сприяв тому, щоб ця доктрина була протиставлена всім напрямкам розвитку економічної думки.

Відомі економічні праці Леніна – “До характеристики економічного романтизму” (1897), “”Розвиток капіталізму в Росії” (1896-1899), “Аграрне питання і “критика Маркса” (1901), “Імперіалізм як найвища стадія капіталізму” (1916) та багато інших. В цих творах Ленін аналізував економічні категорії розвитку капіталістичних відносин у суспільстві. Ленін постійно протиставляв марксистські методи дослідження іншим. Ортодоксальне спрямування ленінських ідей вплинуло на рівень науковості досліджень, зумовило їх певне гальмування і обмеження.


Лекція №9



залишити коментар
Сторінка6/11
Дата конвертації26.09.2011
Розмір0,71 Mb.
ТипКурс лекцій, Освітні матеріали
Додати документ в свій блог або на сайт
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11
средне
  1
хорошо
  1
отлично
  2
Ваша оцінка:
Додайте кнопку на своєму сайті:
uadocs.exdat.com


База даних захищена авторським правом ©exdat 2000-2014
При копировании материала укажите ссылку
звернутися до адміністрації
Документи

Рейтинг@Mail.ru
наверх