Реферат на тему icon

Реферат на тему


1 чел. помогло.
Загрузка...


Реферат на тему:
“Обмін речовини і енергії”

Життя — це особлива форма руху матерії зі специфічним об­міном речовин, самовідновленням, системним управлінням, самороз­витком, фізичною і функціональною дискретністю живих істот і їх суспільних конгломерантів. З цього досить складного визначен­ня виведемо головне: життя можна розглядати як послідов­ний, упорядкований обмін речовин і енергії.

Фізіологічні особливості організму людини необхідно розглядати з ура­хуванням його взаємодії з навколишнім середовищем. У цьому випадку мож­ливе більш повне уявлення про джерела небезпек для здоров'я та життя людини. Така взаємодія здійснюється шляхом обміну речовин і енергії.

Життєві процеси організму пов'язані з постійним поглинанням речовин з навко­лишнього середовища і виділенням кінцевих продуктів розпаду в це середовище. Сукупність цих двох процесів складає обмін речовин. Саме обмін речовин створює те єднання, котре існує між живими організмами та навколишнім середовищем.

Обмін речовин властивий як живій, так і неживій природі. Однак між: ними існує принципова різниця. Внаслідок обміну речовин неживих тіл останні незворотно руйну­ються, тоді як обмін речовин живих організмів з навколишнім середовищем є основною умовою його існування.

Обмін речовин складається з двох процесів: асиміляції, або анаболізму — плас­тичний обмін (засвоєння речовин та синтезу специфічних для кожної тканини спо­лук), і дисиміляції, або катаболізму — енергетичний обмін (ферментативного роз­щеплення органічних речовин та виведення з організму продуктів розпаду).

В основі обміну речовин лежить велика кількість хімічних реакцій, які відбува­ються в певній послідовності і тісно пов'язані одна з одною. Ці реакції каталізуються ферментами і знаходяться під контролем нервової системи.

Обмін речовин можна умовно розділити на зовнішній обмін, який включає надход­ження харчових речовин в організм та видалення кінцевих продуктів розпаду, і внутрішній, який охоплює всі перетворення харчових речовин у клітинах організму.

Харчові речовини, які потрапили в організм, витрачаються на енер­гетичні та будівельні процеси, які протікають одночасно. При розпаді харчових речовин виділяється енергія, яка витрачається на синтез спе­цифічних для даного організму сполук, на підтримку постійної темпе­ратури тіла, проведення нервових імпульсів та ін.

Основним методом дослідження обміну речовин є метод визначення балансу речовин, які потрапили в організм та видалились зовні, а також їх енергетичної цінності. Баланс енергії визначається на основі даних про ка­лорійність харчових речовин, які вживаються, а також кінцевих продуктів, котрі виводяться з організму.

Потреба людини в енергії визначається дослідним шляхом і вира­жається в калоріях. Кількість калорій, які надходять в, організм з будь-якими продуктами, називається калорійністю їжі. Енергозабезпеченість їжі повинна відповідати енерговитратам організму, тобто енергетичні потреби людини повинні повністю покриватися за рахунок енергетич­ної цінності харчових продуктів, які входять у раціон людини.

* Основні види харчових речовин

Для нормального функціонування організму щоденний раціон повинен включати шість основних складових: білки, жири, вуглеводи, вітаміни, мінеральні речовини та воду. Харчові речовини, які люди отримують разом з їжею, можна умовно розділити на дві групи: ті, котрі необхідні їм у великих кількостях, або макрокомпоненти (вода, білки, жири, вуглеводи), та ті, котрі необхідні в менших кількостях, або мікрокомпоненти (вітаміни та мінеральні компоненти).

* Білки. Білки належать до життєво необхідних речовин, без яких неможливе життя, ріст і розвиток організму. Це пластичний матеріал для формування клітин і міжклітинної речовини. Всі складові частини людського організму складаються з білків (м 'язи, серце, мозок і навіть кістки містять значну кількість білків). Білки входять до складу гормонів, ферментів, антитіл, які забезпечують імунітет. Вони беруть участь в обміні вітамінів, мінеральних речовин, в доставці кров'ю кисню, жирів, вуглеводів, вітамінів, гормонів. Значення білків визначається не тільки різноманітністю їх функцій, але й незамінністю їх іншими речовинами. Якщо жири і вуглеводи тією чи іншою мірою взаємозамінні, то білки будь-чим компенсувати неможливо. Тому білки вважаються найбільш цінними компонентами їжі.

^
Обмін органічних речовин

Речовина


функції.


Основні перетворення


Білки


  1. Будівельна

  2. Транспортна

  3. Захисна

  4. Каталітична

  5. Рухова

  6. Сигнальна

  7. Енергетична




Білки — >• амінокислоти




синтез розпад власних до простих білків речовин


Жири


  1. Захисна

  2. Теплорегулятивна

  3. Енергетична





с
Гліцерин


Жирні кислоти
интез

власних

Жири жирів

Вуглеводи


Енергетична


Вуглеводи — »- прості вуглеводи — »- розпад до і простих синтез глікогену речовин

перетворення в жири



Білки — це органічні речовини, що складаються з амінокислот, які, поєднуючись між собою в різних композиціях, надають білкам різноманітних властивостей. Харчова і біоло­гічна цінність білків визначається збалансованістю амінокислот, що входять до їх складу. Певна частина амінокислот розщеплюється до органічних кислот, з яких в організмі знову синтезуються нові амінокислоти, а потім білки. Ці амінокислоти називаються замінними. Однак вісім амінокислот, а саме: ізолейцин, лейцин, лізин, метіонін, фенілаланін, трипто­фан, треонін і валін — не можуть утворюватись в організмі людини з інших амінокислот і повинні потрапляти з їжею. Ці амінокислоти називаються незамінними.

Основними джерелами тваринного білка в харчуванні є м'ясо, яйця, молоко і молочні продукти. Основними джерелами рослинного білка є хліб і крупи. Найдоступ­нішим джерелом білка є бобові. Доповнюючи їх м 'ясом, молоком, яйцями та хлібом, можна задовольнити значну частку потреби організму в білку.

Поєднання білків тваринного та рослинного походження підвищує цінність білко­вого харчування. Тому в харчуванні людини доцільно поєднувати білки зернових куль­тур з биками молока і м'яса (хліб з молоком, гречану кашу з молоком, вареники з сиром, пиріжки з м'ясом).

* Жири. Роль жирів у харчуванні визначається їх високою калорійністю і учас­тю в процесах обміну. Жири забезпечують у середньому 33% добової енергоцінності раціону. З жирами в організм надходять необхідні для життєдіяльності речовини: вітаміни A, D, Е, К і біологічно важливі фосфоліпіди (лецитин, холін). Жири забез­печують всмоктування з кишечника низки мінеральних речовин та жиророзчинних вітамінів. У вигляді сполук з білками жири входять до складу клітинних оболонок і ядер, беруть участь у регулюванні обміну речовин у клітинах.

Дефіцит жирів в їжі послаблює імунітет, тобто знижує опір організму інфекці­ям. Вони поліпшують смак їжі і викликають відчуття ситості. При нестачі жирів в організмі потреба в енергії задовольняється в основному за рахунок вуглеводів і, част­ково, білків, що збільшує витрати білків та незамінних амінокислот.

Жири складаються з гліцеринута жирних кислот, які можуть бути насиченими та ненасиченими. Ненасичені жирні кислоти підвищують еластичність та зменшують про­никливість судинної стінки, утворюють з холестерином легкорозчинні сполуки, які легко виводяться з організму, забезпечують нормальний ріст і розвиток організму.

Жири можуть бути рослинного та тваринного походження. Тваринні й рослинні жири мають різні фізичні властивості та склад. Тваринні жири — це тверді речовини, до складу яких входить значна кількість насичених жирних кислот. Рослинні жири, як пра­вило, рідини, які містять ненасичені жирні кислоти. Джерелом рослинних жирів є олії (99,9%), горіхи (53-65%), вівсяна (6,9%) та гречана крупи (3,3%). Джерела тваринних жирів — сало (90-92% жиру), вершкове масло (72-82%), жирна свинина (49%), ковбаси (20-40 %), сметана (30%), сири (15-30%).

* Вуглеводи, Вуглеводи є основною частиною харчового раціону. Фізіологічне зна­чення вуглеводів переважно визначається їх енергетичними властивостями. Вони — головне джерело енергії організму (становлять 55% енергоцінності добового раціону). Тому в організмі їх міститься тільки близько 2%, хоча в їжі їхня частка становить 70% (400-500 г на добу). Частково вуглеводи дають початок жирам, органічним кислотам, білкам, використовуються в пластичних та інших процесах організму. Надмірне споживання вуглеводів — поширена причина порушення обміну речовин, що сприяє розвитку низки захворювань. При раціональному харчуванні до 30% вугле­водів їжі здатні переходити в жири. У разі ж надмірної кількості вуглеводів цей відсоток вищий.

Вуглеводи поділяють на групи: моносахариди — глюкоза, фруктоза, галактоза; олігосахариди — сахароза; полісахариди — крохмаль, глікоген, клітковина, пекти­нові речовини. Основним джерелом вуглеводів у харчуванні людини є рослинна їжа, і тільки лактоза і глікоген містяться в продуктах тваринного походження. Моносахариди (прості вуглеводи) легкорозчинні в воді, швидко всмоктуються в канали травлення й легко засво­юються. Вони мають виражений солодкий смак.

* Вітаміни, важливе значення для організму людини мають вітаміни. Вони регулю­ють процеси обміну речовин, необхідні для формування ферментів, гормонів та ін. Віта­міни беруть участь в окисних процесах, внаслідок яких з вуглеводів і жирів утворюються численні речовини, які використовуються організмом як енергетичний та пластичний матеріал.
^
Вітаміни і їх функції

Назви вітамінів


Харчові продукти, які містять вітамін


Вплив на організм при їх відсутності


Прояви при авітамінозі


А (ретинол)


^ Тваринна їжа: масло, молоко, яйця, печінка Рослинна їжа: морква, помідори, абрикоси


Зміни в шкирі і с.шзових оболонках: сухість, запалення с/Іизової і рогівки •ока


^ Сутінкова сліпота (куряча сліпота)


С (аскорбінова кислота)


Рослинна їжа: горобина, смородина, суниця, цитрусові, капуста, шипшина


^ Руйнування кровоносних судин, ламкість кісток, нервово-психічні розлади, зниження імунітету

Цинга


Д (кальциферол)


^ Тваринна їжа: печінка, яйця, риб'ячий ясир. Утворюється в шкірі під впливом ультра-фіолетового проміння

Порушення утворення кісткової тканини


Рахіт


В

В1 — тіамін

В12 - ціано кобаламін


^ Неочищений рис, горох, дріжджі, печінка, нирки

Розлад нервової системи, роботи серця, травного апарату

^ Параліч (бері-бері)


Печінка, синтезується бактеріями кишок людини

Порушення складу крові


^ Анемія (недокрів 'я)


Вітаміни майже не синтезуються в організмі і повинні надходити з їжею. Відсутність вітамінів у раціоні протягом тривалого часу може спричинити різні за­хворювання. У нашому кліматичному поясі наприкінці зими та на початку весни най­частіше зустрічається дефіцит вітамінів А, С, Bt, В2.

* Мінеральні речовини. Мінеральні речовини не мають енергетичної цінності, але необхідні для життєдіяльності організму. Потрапляють вони в організм з продуктами харчування у вигляді мінеральних солей. Мінеральні речовини, які містяться в харчових продуктах і тканинах організму в значній кількості, відносять до мак­роелементів. Макроелементи бувають основного та кислотного характеру. До ос­новних належать кальцій, магній, калій, натрій, до кислих - фосфор, сірка, хлор. Продуктами харчування, які містять макроелементи кислотного характеру, є м'ясо, птиця, яйця, сичужний сир, хліб, бобові, журавлина тощо. В молоці, кефірі, овочах, багатьох ягодах, фруктах містяться макроелементи основного характе­ру. Основні властивості макроелементів наведені в табл. 2.З.

^ Значення макроелементів для організму людини

Таблиця Значення мікроелементів для організму людини


Макро- елементи

Функції макроелемента а організмі

Продукти харчування,

які містять макроелементи

Кальцій


^ Основна складова частіша кісткової тканини, компонент системи зсідання крові, активатор ряду ферментів, гормонів.

Молоко та молочні продукти.


Магній


Нормалізує стан нервової системи, регулює кальцієвий і холестериновий обмін, має властивість розширювати судини, сприяє зниженню артеріального тиску.


^ Різні крупи, горох, квасоля, хліб з грубо змеленого борошна, рибні продукти (шпроти, горбуша та ін.).


Фосфор


^ Регулює функції центральної нервової системи, енергетичне забезпечення Процесів життєдіяльності організму.

mojioko і молочні продукти, м'ясо, риба, зернові та бобові.


Калій


^ Забезпечує нормальну життєдіяльність органів кровообігу, процесів нервового збудження в м 'язах, внутрішньоклітинного обміну

Соя, квасоля, горох, картопля, морська капуста, сухофрукти (урюк, родзинки, груші, яблука), молоко.

Натрій


Бере участь у процесах внутрішньоклітинного та міжклітинного обміну, в підтримці осмотичного тиску протоплазми і біологічних рідин організму, у водному обміні.

^ Потрапляє в організм переважно у вигляді хлориду натрію (кухонної солі).


Хлор


Регулює осмотичний тиск в клітинах та тканинах, нормалізує водний обмін, бере участь в утворенні саііяної кислоти в шлунку.

Потреба в хлорі задовольняється за рахунок хлориду натрію (кухонної солі).


Сірка


^ Необхідний структурний елемент деяких амінокислот, входить до складу інсуліну, бере участь в його утворенні.

Яловичина, свинина, морський окунь, тріска, ставрида, яйця, молоко, сир



* Мікроелементи — це група хімічних елементів, присутніх в організмі людини і тварин у малих концентраціях. Добова потреба в них виражається в міліграмах або частках міліграма. Мікроелементі* мають високу біологічну ак­тивність та необхідні для життєдіяльності організму. До таких мікроелементів належать залізо, мідь, кобальт, нікель, марганець, стронцій, цинк, хром, йод, фтор. Нестача цих речовин у харчуванні може призвести до структурних та функціональних змін в організмі, а їх надлишок має токсичну дію. Найбільш деф­іцитні мінеральні елементи в їжі людини — кальцій та залізо. Основні власти­вості мікроелементів наведені в табл.


Мікро­елементи

Функції мікроелемента в організмі

^ Продукти харчування, які містять мікроелементи

Залізо


Міститься в гемоглобіні крові, бере участь в окисно-відновних процесах, входить до складу ферментів, стимулює внутрішньоклітинні процесії обміну.


^ Печінка, нирки, м'ясо кролів, яйця, гречана крупа, пшоно, бобові, яблука, персики.


Мідь


Необхідна для синтезу гемоглобіну, ферментів, білків, сприяє нормальному функціонуванню залоз внутрішньої секреції, виробленню інсуліну, адреналіну.


^ Печінка, морські продукти, зернові, гречана та вівсяна крупи, горіхи.


Кобальт


Активізує процеси утворення еритроцитів і гемоглобіну, впливає на активність деяких ферментів, бере у уасть у виробленні інсуліну, необхідний для синтезу вітаміну В12


Морські рослини, горох, буряк, червона смородина, полуниці.


Нікель


^ Стимулює процеси кровотворення.


Морські продукти.


Марганець



^ Береу чacmь у процесах утворення кісток, кровотворенні, функціях ендокринної системи,

обміні вітамінів, стимулює процеси росту.

^ Злакові, бобові, горіхи, чай, кава..



Йод


Бере участь в утворенні гормону щитовидної залози — тироксину, який контролює стан енергетичного обміну, активно впливає на фізичний і психічний розвиток, обмін білків, жирів, 'вуглеводів, водно-сольовий обмін

^ Морська вода, морські риби (тріска), креветки, морська капуста.


Фтор


Бере участь у розвитку зубів, утворенні кісток, нормалізує фосфорно-кальцієвий обмін.

Риба, баранина, телятина, вівсяна крупа, горіхи.

Цинк


Входить до скіїаду багатьох ферментів, інсуліну, бере участь у кровотворенні, синтезі амінокислот, необхідний для нормальної діяльності ендокринних залоз, нормшізує жировий обмін.

^ Печінка, м 'ясо, жовток яйця, гриби, злакові, бобові, часник, картопля, буряк, горіхи.


Хром


^ Бере участь у регуляції вуглеводного і -мінерального обміну, метаболізмі холестерину, активізує ряд ферментів.

Волова печінка, м'ясо, птиця, зернові, бобові, перлова крупа, житнє борошно.


Неправильне харчування суттєво знижує захисні сили організму і працездатність, порушує процеси обміну речо­вин, призводить до передчасного старіння і може спричи­няти виникнення багатьох захворювань, зокрема інфекцій­ного характеру.

Надмірне харчування, особливо в сполученні з нервово-психічною Напругою, малорухливим способом життя, вживанням алкогольних

напоїв і курінням, може призвести до виникнення багатьох захворю­вань. Всесвітньою організацією охорони здоров'я (ВООЗ) до захворю­вань, пов'язаних з надмірною вагою, віднесені * атеросклероз, * серце­во-судинні порушення, * гіпертонія, * ожиріння, * жовчнокам'яна хво­роба, * цукровий діабет та інші. Переїдання досить часто буває причи­ною захворювань органів кровообігу.

Раціональним вважається таке харчування, яке забезпечує нормальну життєдіяльність організму, високий рівень працез­датності і опору впливу несприятливих факторів навколишньо­го середовища, максимальну тривалість активного життя.

Обмін речовин в організмах можливий лише за наявності води, бо майже всі хімічні, колоїдно-хімічні та фізіологічні процеси відбуваються у водних розчинах органічних, та неорганічних речовин або за обов'язкової участі в них води. Процеси травлення і засвоє­ння їжі у травному каналі та синтез живої речовини в клітинах організмів відбуваєть­ся виключно у рідкому середовищі. Втрата організмом лише 10—20% води веде до його загибелі. Без води людина може прожити не більше п'яти діб.

Без води не може існувати й людська цивілізація, бо вода використо­вується людьми не лише для пиття, а й для забезпечення своїх санітарно-гігієнічних та господарсько-побутових потреб. Вода використовується у промисловості, побуті, сільському господарстві, як джерело енергії.

Багато джерел і водоймищ мають лікувальне призначення.

Але для більшості людських потреб придатна не будь-яка вода, а прісна — з вмістом мінеральних солей до 1 г/л. Незважаючи на величезні обсяги гідросфери (16млрд м3 води), прісні води становлять менше 3%. її об'єму. Доступною для використання є лише невели­ка частка прісних вод, що зосереджена у прісноводних озерах, водосховищах, річках та підземних водоносних горизонтах.

Забезпеченість річковою водою України дуже мала. Цей дефіцит річкової води доводиться надолужувати використанням підземних вод, яких у нашій країні чималий запас. Головним джерелом річкової води в Україні є Дніпро, а також Дністер, Півден­ний Буг, Тиса] Прут, малі річки (їх налічується понад 63000).

Не всяка прісна вода може використовуватись людьми. До якості води висуваються певні вимоги залежно від галузей її використання. Найбільш жорсткими є вимоги до якості питної води та води у водой­мищах, що використовуються для розведення риби. Вода повинна відпо­відати санітарним вимогам — гранично допустимим нормам (ГДН) вмісту тих чи інших компонентів, що забезпечують склад і властивості води. Така вода повинна бути безпечною щодо бактеріального складу, не­шкідливою за вмістом і складом розчинених хімічних речовин. В основі гігієнічного нормування якості питної води лежить відповідність її сані­тарним нормам безпеки в епідеміологічному, патафізіологічному і ток­сикологічному відношеннях, а також — естетичним вимогам (нормаль­ної реакції людини). Якщо джерела водопостачання не відповідають нор­мам, їх заздалегідь очищують від бактерій, позбувають зважених часток. Проте є такі забруднення, які усунути неможливо, тому така вода для використання непридатна.

Показники хімічного складу води визначаються нормами вмісту — гранично допустимими концентраціями (ГДК) речовин, які з'яви-лися у природній воді внаслідок промислового, сільськогосподарсь­кого і комунально-побутового забруднення. ГДК обмежують загальну мінералізацію води, вміст хімічних речовин, загальну жорсткість і рН.


Використана література:

  1. Основи безпеки життєдіяльності. Підручник. – К., 2001.

  2. Основи охорони праці. – К., 2000.

  3. Загальна гігієна та основи екології. – К., 2002.





Скачати 160.72 Kb.
залишити коментар
Дата конвертації25.09.2011
Розмір160.72 Kb.
ТипРеферат, Освітні матеріали
Додати документ в свій блог або на сайт

плохо
  1
хорошо
  1
отлично
  1
Ваша оцінка:
Додайте кнопку на своєму сайті:
uadocs.exdat.com

Загрузка...
База даних захищена авторським правом ©exdat 2000-2017
При копировании материала укажите ссылку
звернутися до адміністрації
Реферати
Автореферати
Методички
Документи
Поняття

опублікувати
Загрузка...
Документи

Рейтинг@Mail.ru
наверх