Загальні методичні реко мендації щодо виконання курсової роботи з навчальної дисципліни icon

Загальні методичні реко мендації щодо виконання курсової роботи з навчальної дисципліни


Схожі
Методичні рекомендації до виконання курсової роботи з навчальної дисципліни...
1 Загальні вказівки до виконання курсової роботи...
1 загальні вказівки до виконання курсової роботи та її теоретичної частини...
1 загальні вказівки до виконання курсової роботи та її теоретичної частини...
Методичні рекомендації до виконання курсової роботи з дисципліни...
Методичні рекомендації до виконання та захисту для студентів психологічних відділень Львів...
Методичні вказівки містять рекомендації до порядку підготовки...
Методичні рекомендації до виконання курсової роботи Здисципліни...
Методичні рекомендації до виконання курсової роботи Здисципліни...
Методичні рекомендації до виконання контрольної роботи з навчальної дисципліни...
Методичні рекомендації щодо виконання курсової роботи 5...
Методичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни “Основи зовнішньоекономічної...



Загрузка...
скачать
Загальні методичні рекомендації щодо виконання курсової роботи з навчальної дисципліни


Курсова робота – одна з найважливіших форм навчального процесу, форма самостійного пошуку, що сприяє поглибленому вивченню відповідного розділу курсу «Історії держави і права України». Вона потребує тривалого опрацювання навчальної літератури, документів, пам’яток права, монографічної літератури.

Тему курсової роботи студент обирає з переліку, що міститься в даному виданні. До кожної теми додається орієнтовний список рекомендованої літератури. Студент може за бажанням доповнити план або змінити послідовність його питань, використати додаткову літературу. Проте наведений мінімум питань і джерел треба розглядати як обов’язковий.

Опрацьовуючи літературу, можна виписувати окремі цитати чи самостійно формулювати їх основні положення з посиланням на джерела: зазначити прізвище та ініціали автора, назву роботи, місто та рік видання і сторінку.

Курсова робота повинна мати таку структуру: передмова, основна частина (три-чотири питання), висновки, список використаної літератури. У передмові необхідно охарактеризувати тему роботи в цілому, визначити хронологічні рамки, викласти відповідні загальні історичні умови. Основна частина мусить бути не менше ¾ обсягу роботи і включати в себе відповіді на всі зазначенні в плані питання. Висновки мають містити історичні оцінки визначених у роботі питань. За змістом курсова робота повинна бути конкретною. Не можна обмежуватися лише констатацією фактів, їх треба всебічно й глибоко проаналізувати, тобто висвітлити причини й умови виникнення того чи іншого державно-правового явища, процес його розвитку, особливості, значення та вплив на подальший розвиток держави і права.

Якщо будь-які історичні факти або явища оцінюються в літературі по-різному, бажано висловити власну думку щодо цих оцінок. Самостійний пошук відомостей, їх систематизація, узагальнення, аналіз, висновки – необхідні умови написання курсової роботи.

Робота повинна бути написана грамотно, правильно оформлена (відповідно до плану). У разі потреби можна використати схеми, діаграми тощо. Обсяг роботи – 25-30 сторінок формата А-4, обов’язково нумеруються сторінки, наприкінці наводиться список фактично використаної літератури, ставиться дата написання роботи і підпис.

Успішно виконана і правильно оформлена робота допускається до захисту. Під час захисту студенту можуть бути задані запитання щодо змісту курсової роботи, її теми або зауважень рецензента. Якщо студент не відповість на них, то він одержує незадовільну оцінку і повинен допрацювати курсову роботу на дану тему.


^ ТЕМИ КУРСОВИХ РОБІТ


Тема 1. Утворення держави Київська Русь

План

  1. Виникнення і формування державності у східних слов'ян.

  2. Виникнення держави Київська Русь.

  3. Роль і місце Київської Русі в історії Європи.

Для правильного висвітлення першого питання необ­хідно з'ясувати процес розвитку продуктивних сил у східних слов'ян у VI - VIII ст. н.е. При цьому важливо звернути увагу на процес виникнення приватної власності на знаряддя і засо­би виробництва як матеріальної основи розколу східно­слов'янського суспільства на соціальні групи з різними їх ін­тересами. Також треба описати хід руйнування родової орга­нізації, пояснити зміну патріархальної родини індивідуаль­ною, що було однією з умов виникнення державної організа­ції. Завершити перше питання необхідно характеристикою процесу перетворення органів громадського самоврядування пе­ріоду військової демократії в органи держави, аналізом перших державних утворень, які сформувались на рубежі VIII - IX ст.

При розкритті другого питання слід показати, як про­цес політичної консолідації східних слов'ян завершився напри­кінці IX ст. утворенням великої, відносно єдиної держави - Київська Русь. Визначити внутрішні й зовнішні чинники, які зумовили утворення цієї держави, різницю між процесом виникнення державності у східних слов'ян і процесом побудо­ви безпосередньо держави Київська Русь.

При розгляді третього питання доцільно зазначити, що Київська Русь була першою державою східних слов'ян. Крім того, це була перша велика стабільна держава у Серед­ньовічній Європі, яка значно вплинула на розвиток цивіліза­цій як заходу, так і сходу.


Література

  1. Історія держави і права України: У 2 т. / За ред. В.Я. Тація, В.Д. Гончаренка. - К.: Ін Юре, 2003 - Т. 1 (далі -Підручник).

  2. Хрестоматія з історії держави і права України: У 2 т. З найдавніших часів до початку XX ст. / За ред. В.Д. Гон­чаренка. - К.: Ін Юре, 2000" - Т. 1.

  3. Давня історія України: У 2 кн. - К.: Либідь, 1995. -Кн. 2.

  4. Іванов В.М. Історія держави і права України. – К.: Атіка, 2007.

  5. Баран В.Д., Козак Д.Н., Терпиловський Р.В. Похо­дження слов'ян. -К.: Наук, думка, 1991.

  6. Грушевський Михайло. Історія України - Русі: У 2 т. -К.: Наук, думка, 1991.-Т. 1.

  7. Мавродин В.В. Образование Древнерусского государства и формирование древнерусской народности. – М.: Высш. шк., 1971.

  8. Толочко П.П. Київська Русь. - К.: Абрис, 1996.

  9. Греков Б.Д. Киевская Русь.-М., 1953.

  10. Исаев И.А. История государства и права России; полный курс лекций. – 2-е изд., перераб и доп.. – М.: 1995.

  11. Толочко П.П. Древняя Русь. Очерки социально-политической истории. –К., 1987.

  12. Фроянов И.Я. Киевская Русь. Л., 1987.

  13. Історія державності України . / за ред. Бандурки О.М., - Х., 2004.



Тема 2. Суспільний лад Київської Русі

План

  1. Розвиток феодального землеволодіння і феодаль­них відносин у Київській Русі.

  2. Правове становище феодалів. Привілеї знаті за "Ру­ською Правдою".

  3. Правове становище смердів і закупів за "Руською Правдою".

4. Правове становище челяді й холопів.

Робота на цю тему потребує серйозного вивчення "Ру­ської Правди" та рекомендованої літератури.

Перш за все слід звернути увагу на виникнення фео­дального землеволодіння (княжого, боярського, церковного), розповісти про окняжіння общинних земель і наступ на них феодалів.

Висвітлення наступних питань потребує докладної ха­рактеристики різних суспільних груп на основі аналізу конк­ретних статей руського законодавства Київської Русі, особис­тих та майнових прав, розкриття неоднакового застосування кримінального права до феодалів, селян та челяді. Необхідно детально розглянути правовий статус закупів, виділити його особливості та характерні риси.

Доцільно звернути увагу на суперечливі думки вчених стосовно правового становища смердів.

Наприкінці роботи важливо не тільки з'ясувати статус челяді й холопів, проаналізувати "Руську Правду", але й виді­лити причини, через які Русь обминула рабовласницьку формацію.


Література

  1. Підручник. - Т. 1.

  2. Хрестоматія з історії держави і права України: У 2 т. / За ред. В.Д. Гончаренка. - К.: Либідь, 2000. - Т. 1.

  3. Іванов В.М. Історія держави і права України. – К.: Атіка, 2007.

  4. Захарченко П.П. Історія держави і права України. – К., 2004.

  5. Греков Б.Д. Киевская Русь.-М., 1953.

  6. Исаев И.А. История государства и права России.– М.: 1995.

  7. Российское законодательство X-XX веков В 9 т., т. 1 Законодательство Древней Руси. - М., 1984.

  8. Рыбаков Б.А. Киевская Русь и русские княжества, XΙΙ-XΙΙΙ вв.-М., 1982

  9. Козюба В.К. «Двір» в історико-юридичних пам’ятках Давньої Русі / Укр. істор. журн. – 2003. №1. – с. 36-53.

  10. Пьянков А.П. Происхождение общественного и государственного строя Древней Руси. – Минск, 1980.

  11. Свердлов М.Б. Генезис и структура феодального общества в Древней Руси. – Л., 1983.


Тема 3. Державний лад Київської Русі


План


  1. Найвищі органи влади: великий князь, княжа рада, феодальні з’їзди.

  2. Місцеві органи управління.

  3. Суд, військо, церковна організація в Київській Русі.



Відповідаючи на перше питання, обґрунтуйте процес перетворення органів суспільного самоврядування у слов’янських племінних союзах на державні органи. Необхідно докладно розглянути організацію, структуру, компетенцію вищих органів влади та управління Київської Русі. Особливу увагу слід приділити владі великого князя, феодальним з'їздам і вічовим зборам.

Розглядаючи друге питання, слід надати характеристику місцевим органам управління, виділити та розкрити їх функції. Треба розкрити сутність десятичної та двірсько-вотчинної системи управління. Доцільно також використати ті статті "Руської Правди", в яких є відомості про осіб княжого управління.

Висвітлюючи третє питання, доречно звернути увагу на організацію та основні риси суду в Київській Русі, її війська, охарактеризувати взаємовідносини держави і церкви, проаналізувати основні положення давньоруських церковних статутів князів Володимира і Ярослава.


Література


  1. Історія держави і права України: Академ. Курс: У 2 т. / За ред. В.Я. Тація, А.Й. Рогожина. – К, 2003. – Т. 1

  2. Хрестоматія з історії держави і права України: У 2 т. / За ред. В.Д. Гончаренка. - К.: Либідь, 1997. - Т. 1.

  3. Греков Б.Д. Киевская Русь.-М., 1953.

  4. Толочко П.П. Київська Русь. - К., 1996.




  1. Іванов В.М. Історія держави і права України. – К.: Атіка, 2007. Захарченко П.П. Історія держави і права України. – К., 2004.

  2. Исаев И.А. История государства и права России; полный курс лекций. – 2-е изд., перераб и доп.. – М.: 1995.

  3. Історія державності України. / за ред.. Бандурки О.М., - Х., 2004

  4. Пьянков А.П. Происхождение общественного и государственного строя Древней Руси. – Минск, 1980.

  5. Рогов В.А. Государственный строй Древней Руси. – М., 1984.

  6. Российское законодательство X-XX веков В 9 т., т. 1 Законодательство Древней Руси. - М., 1984.

  7. Рыбаков Б.А. Киевская Русь и русские княжества, XΙΙ-XΙΙΙ вв.-М., 1982

  8. Фроянов И.Я. Киевская Русь. – Л., 1987

  9. Щапов Я.Н. Государство и церковь Древней Руси X -ХШ вв.-М., 1989.


Тема 4. Злочини і покарання та судовий процес за Руською Правдою

II л а н

1. Загальна характеристика Руської Правди: похо­дження, джерела.

  1. Злочини і покарання.

3. Судовий процес.

При висвітленні першого питання слід підкреслити самобутнє походження Руської Правди. Цей висновок можна зробити на основі ретельного аналізу походження і джерел цієї пам'ятки права. Необхідно також дати наукову класифіка­цію Руської Правди, пояснити, що таке списки, редакції Русь­кої Правди.

Друге і третє питання потребують ретельної роботи над текстом Руської Правди. Треба дати поняття злочину, вказати види злочинів, види і мету покарань.

Розкриваючи третє питання, важливо з'ясувати при­чини панування обвинувально-змагальної форми судового процесу в Київській Русі, проаналізувати досудові відносини сторін, систему доказів, роль судді в судовому процесі. Русь­ка Правда містить деякі відомості про виконання судових рі­шень, бажано використати їх для більш повної відповіді на це питання.

Завершуючи роботу, необхідно показати значення Ру­ської Правди для вивчення навчального курсу з «Історії держави і права України», а також світове значення цієї пам'ятки.

Література

  1. Історія держави і права України: Академ. курс: У 2 т../ За ред. В.Я. Тація. А.Й. Рогожина. - К.. 2000. - Т. 1.

  2. Хрестоматія з історії держави і права України: У 2 т. / За ред. В.Д. Гончаренка. - К., 1997. - Т. 1.

  3. Музыченко П.П. История государства и права Украины.-К., 2003.

  4. Іванов В.М. Історія держави і права України. – К.: Атіка, 2007.

  5. Свердлов М.Б. – От закона русского к «Русской правде» - М., 1988.

  6. Янин В.Л. Законодательство Древней Руси. – М., 1984

  7. Лащенко Р.М. Лекції по історії українського права.- К., 1998.

  8. Падох Я. Суди і судовий процес старої України. – Нью-Йорк - Львів, 1990.

  9. Владимирский-Буданов Н.Ф. Обзор истории руського права. – М., 1995.


Тема 5. Державний лад Галицько-Волинського князівства


План


  1. Створення Галицько-Волинського князівства.

  2. Центральні органи влади і управління в Галицько-Волинському князівстві.

  3. Система місцевого управління.

  4. Військо і судова система Галицько-Волинського князівства.

Відповідаючи на перше питання, слід назвати переду­мови виникнення Галицько-Волинського князівства, а також визначити риси держави Київської Русі, які воно наслідувало.

Головну увагу в курсовій роботі треба приділити ана­лізу організації та діяльності державного апарату князівства. При цьому слід детально розглянути повноваження князя як глави держави, боярської ради, двірсько-вотчинної системи управління. Визначте, які характерні для Давньоруської держави риси державного устрою зберігалися в Галицько-Волинському князівстві. Водночас з’ясуйте, які відмінності були притаманні його політичній організації, в чому полягали особливості державного управління. Розкрийте причини обмеження князівської влади та характер стосунків князя з боярською радою. Розкрийте структуру, функції та компетенцію усіх ланок системи місцевого управління.

Завершити курсову роботу необхідно викладенням матеріалу про призначення і склад війська Галицько-Волинського князівства, а також про судову систему князівс­тва, яка складалася зі світських і церковних судів.

У виснов­ках до курсової роботи треба підкреслити велике значення Галицько-Волинського князівства для західних земель і для всієї України.

Література

  1. Історія держави і права України: Академ. курс: У 2 т. / За ред. В.Я. Тація, А.Й. Рогожина. - К. 2000. - Т. 1.

  2. Хрестоматія з історії держави і права України: У 2 т. / За ред. В.Д. Гончаренка. - К., 1997. - Т. 1.

  3. Іванов В.М. Історія держави і права України. – К.: Атіка, 2007.

  4. Галицько-Волинська держава, XΙΙ-XΙV ст.; У 2 кн. / Упор. О.С. Кучерук. – Львів, 2002.

  5. Історія України / Керівник авт. кол. Ю. Зайцев. – Львів, 1996.

  6. Крин'якевич І.П. Галицько-Волинське князівство: На­риси. - К., 1984.

  7. Пашуто В.Т. Очерки по истории Галицко-Волынской Руси. - М., 1950.

  8. Софроненко К.А. Общественно-политический строй Галицко-Волынской Руси XI - ХНІ вв. - М., 1955.

Т е м а 6. Злочини і покарання за статутами Великого князівства Литовського

План

1. Загальна характеристика Литовських статутів 1529 р., 1566 р., 1588 р.

2. Злочини за статутами.

3. Покарання за статутами.

При викладенні першого питання необхідно звернути увагу на підготовку й прийняття Литовських статутів, їх стру­ктуру, призначення.

Відповідаючи на друге питання, слід визначити понят­тя злочину за статутами, розкрити зміст складу злочину (об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона), виявити соціальну сутність кримінально-правових норм. Далі треба коротко охарактеризувати основні види злочинів, пере­дбачених статутами.

При висвітленні третього питання доцільно визначити мету покарання, описати систему покарань та виявити харак­терні риси цієї системи.

Курсова робота може бути зарахована тільки за умови широкого використання при її виконанні статей усіх трьох Литовських статутів.


Література

  1. Історія держави і права України: Академ. курс: У 2 т. / За ред. В.Я. Тація., А.Й. Рогожина. - К.. 2000. - Т. 1.

  2. Хрестоматія з історії держави і права України: У 2 т. / '.За ред. В.Д. Гончаренка. - К., 1997. - Т. І.

  3. Вансявичус С.А. Государственно-правовые институты Великого княжества Литовского. - Вильнюс. 1981.

  4. Іванов В.М. Історія держави і права України. – К.: Атіка, 2007.

  5. Первый Литовский статут 1529 гола. - Вильнюс. 1982.

  6. Развитие права в Литве в XV - XIX вв. - Вильнюс. 1980.

  7. Статут Велікага княства Літоускага 1588 г. - Мінск, 1989.

  8. Ткач А.П. Історія кодифікації дореволюційного права України. -К., 1968.

  9. Терлюк І.П. Литовські статути та їх застосування в Україні. – Львів, 1999.

  10. Шабульдо Ф.М. Земли юго-западной Руси в составе Великого княжества Литовского. – К., 1987.

Тем а 7. Міське самоврядування на засадах Магдебурзького права в Україні в XIV-XVII ст.

План

  1. Становлення міського самоврядування в Україні.

  2. Органи міського самоврядування та їх функції.

  3. Основні риси міського права.


На початку роботи слід розглянути шляхи отримання українськими містами права на самоврядування внутрішню регламентацію ремесла і торгівлі, судочинство, Пояснити, чим було спричинене значне поширення на українські міста магдебурзького права. Треба показати, як польський та литовський уряди за певну винаго­роду надавали окремим містам грамоти "на вільність", дару­вали право «судитися і радитися відповідно до звичаю положень Магдебурзького права», які його джерела застосовувалися в українському судочинстві.

Основну увагу доцільно приділити характеристиці міського самоврядування, розглянувши насамперед такий орган, як магістрат, що складався з двох колегій: міської ради – головного органу самоврядування і лави – міського суду. Необхідно визначити основні повноваження міської ради, окреслити компетенцію лави, показати процедуру формування органів міського самоврядування. Слід згадати і про так звані юридики – відокремлені міські території, на які не поширювалася влада міського самоврядування.

Наприкінці треба дати загальну оцінку міського права, що діяло в Україні. Визначивши його джерела, треба звернути увагу на найважливіше завоювання міст – вільний стан усіх міщан, що знайшло вираз у формулі: «Повітря міста робить людину вільною». Тому з’ясуйте, як застосування магдебурзького права відбилося н соціально-правовому становищі міст та чи можна стверджувати, що магдебурзьке право в українських містах застосовувалося лише як зразок юридичного регулювання.


Література

  1. Історія держави і права України: Академ. курс: У 2 т. / За ред. В.Я. Тація., А.Й. Рогожина. - К.. 2000. - Т. 1.

  2. Хрестоматія з історії держави і права України: У 2 т. / За ред. В.Д. Гончаренка. - К., 1997. - Т. 1.

  3. Іванов В.М. Історія держави і права України. – К.: Атіка, 2007.

  4. Хрестоматія з історії Української РСР: У 2 т.-К., 1959.-Т. 1.

  5. Історія Львова.-К., 1984.

  6. Михайліна П.В. Міста України в період феодалізму (До питання про становище міст в умовах іноземного панування в кінці XVΙ- першій пол. XVΙΙ ст.).-Чернівці, 1971.

  7. Сас П.М. Феодальные города Украины в конце XV – 60-х годах XVΙ в.-К., 1989.



Тема 8. Запорозька Січ - зародок козацької держави


План

  1. Передумови виникнення українського козацтва.

  2. Запорозька Січ як військово-політичне об'єднання козаків.

  3. Суд і судочинство на Запорозькій Січі.

При розгляді першого питання слід зазначити, що ко­зацтво виникло як результат історичних умов, в яких прожи­вав український народ на початку XV - XVII ст. Доцільно на­вести думку М. Грушевського, який синтезував і розвинув погляди різних істориків щодо цієї проблеми.

Як окрема суспільна верства зі своїми звичаями, тра­диціями і організацією козацтво сформувалося на рубежі XVΙ - XVII ст. Висвітлюючи цей класичний етап розвитку ко­заччини як новий стан українського суспільства, важливо по­казати колонізацію козацтвом південних степів; його уходництво як специфічну форму класової боротьби, а також націо­нально-визвольну боротьбу проти поневолювачів.

Розкриваючи друге питання, необхідно зазначити, що соціальна база запорозького козацтва формувалася на таких глибоко демократичних принципах, як заперечення феодаль­но-кріпосницької залежності й станової нерівності, як рівність у праві на володіння землями та угіддями, участь в органах самоврядування, вільний вступ до його лав незалежно від со­ціальної, національної чи релігійної належності тощо.

Далі слід охарактеризувати військову організацію ко­заків і проаналізувати структуру суспільних (державних) ін­ституцій на Запорожжі: найвищий орган козацького самовря­дування і виконавчу владу.

Завершуючи освітлення другого питання, доцільно за­значити, що Запорозька Січ. безперечно, не була державою в повному розумінні слова, але мала стільки виразних ознак державності, що її не раз справедливо називали "козацькою республікою".

При розгляді третього питання треба визначити своєрідність судової системи Запоріжжя, показати судові функції кошового отамана, військового судді, військового осавула, курінного отамана паланкового полковника, інших представників козацької адміністрації, охарактеризувати судовий процес.


Література

  1. Історія держави і права України: Академ. курс: У 2 т. / За ред. В.Я. Тація., А.Й. Рогожина. - К.. 2000. - Т. 1.

  2. Голобуцький В. Запорозьке козацтво. – Х., 1994.

  3. Шевчук В.П., Тараненко М.Г. Історія української державності. – К., 1999.

  4. Яворницький Д. Історія запорозьких козаків: У 3 т. – К., 1990-1991.

  5. Захарченко П.П. Історія держави і права України. – К., 2004.

  6. Грушевский М.С. Иллюстрированная история Украины.-К., 1995.

  7. Дорошенко Д. Нарис історії України.-Львів, 1991.

  8. Козаченко А. Про державну владу Б. Хмельницького.// Право України. – 1998. - №2.

  9. Мельник Л.Г. Боротьба за українську державність.-К.,1995.

  10. Степанков В.С. Українська Козацька Республіка в середині XVΙΙ ст., особливості політичного устрою та соціально-економічних відносин.-Хмельницьких, 1990.

  11. Українсько-російський договір 1654 р.: нові підходи до історії міждержавних стосунків.-К., 1995

  12. Єрмолаєв В.М., Козаченко А.І. Органи влади і управління української держави. – Х., 2002.

  13. Шумов С., Андреев А. История Запорожской Сечи. – К., 2003.


Тема 9. Входження України під протекторат Росії

(1654 р.)


План


1. Українсько-російські зв’язки в роки визвольної війни 1648-1654

2. Рішення Земських соборів у лютому 1651 р. та жовтні 1653 р.

Переяславська рада 1654р.

3. Березневі статті 1654 р, та Московський договір.

4. Значення договору 1654 р.


При висвітленні першого питання слід охарактеризу­вати економічні, політичні відносини між Україною і Росією в роки визвольної війни 1648-1654 рр. як такі, що сприяли до­вірі і взаєморозумінню між суб'єктами цих взаємовідносин і зумовили в кінцевому підсумку входження України до складу Росії.

Відповідаючи на друге питання, необхідно ретельно проаналізувати рішення Земських соборів, Переяс­лавської ради, які мали принципове значення для встановлен­ня протекторату Росії над Україною.

При відповіді на третє питання слід визначити пра­вовий статус України під протекторатом Росії. Дайте власне пояснення, що спричинило звернення Б. Хмельницького до Москви за військовою та дипломатичною допомогою. Охарактеризуйте зміст Переяславсько-Московської угоди 1654 р. та процедуру їх укладення. Які існують погляди на відносини України з Росією за цією угодою? Розкрийте їх.

Завершити роботу доцільно аргументованою оцінкою значення договору 1654 р. для обох держав. Треба визначити роль Б. Хмельницького у процесі розвитку взаємовідносин між Україною і Росією. Які наслідки для України мав Переяславсько-Московський договір?

Література

  1. Історія держави і права України: Академ. курс: У 2 т. / За ред. В.Я. Тація. А.Й. Рогожина. - К.. 2000. - Т. 1.

  2. Хрестоматія з історії держави і права України: У 2 т. / За ред. З.Д. Гончаренка. - К.. 1997. - Т. 1.

  3. Іванов В.М. Історія держави і права України. – К.: Атіка, 2007.

  4. Апанович О. Українсько-російський договір 1654 р.: Міфи і реальність. - К., 1994.

  5. Грушевський М. Про батька козацького Богдана Хме­льницького. -Дніпропетровськ. 1993.

  6. Історія України: нове бачення: У 2 т.- К.. 1995. — Т. 1.

  7. Крип'якевич І.П. Богдан Хмельницький. - Львів, 1990.

  8. Российское законодательство X - XX веков: У 9 т. -М.. 1985. - Т. 3.

  9. Смолій В.. Степанков В. Богдан Хмельницький: Хро­ніка життя та діяльності. - К., 1994.

  10. Яковлів А. Українсько-московські договори в XVII -XVIII ст. // Укр. іст. журн. - 1993. - № 4-6, 7-8. 9. 11-12: 1994. -Л1> 1,2-3, 4, 6.

  11. Дві Русі.-К., 2003.

  12. Шумов С., Андреев А. История Запорожской Сечи. – К., 2003.

  13. Дорошенко Д. Нарис історії України.-Львів, 1991.


Тема 10. Державний лад Гетьманщини у другій половині XVΙΙ-XVΙΙΙ ст.


План


  1. Утворення Гетьманщини. Причини, умови, завдання та цілі.

  2. Формування важливих елементів державності:

  • населення;

  • територія і кордони;

  • органи публічної влади;

  • податки.


При розгляді першого питання необхідно зазначити, що створення української незалежної держави є надзвичайним явищем у житті українського народу, яке визначило весь її подальший розвиток. Далі потрібно вказати основні причини, умови, завдання та цілі утворення української незалежної держави в роки визвольної війни 1648-1654 рр.

Одна з основних цілей роботи – вивчити і проаналізувати процес формування найважливіших елементів державності, а саме: населення, території, кордонів, органів публічної влади, податків, війська. Необхідно показати, як формувалося правове становище України за Березневими статтями 1654 р. Аналізуючи державний лад Гетьманщини у другій половині XVΙΙ ст., слід розкрити суть влади гетьмана та ради старшин, охарактеризувати порядок виникнення, повноваження загальної військової ради, роль генерального, полкового та сотенного урядів у системі вищих і місцевих органів влади та управління.

Здійсніть порівняльний аналіз правового статусу, складу та повноважень генеральної та старшинських Рад у різні періоди існування козацько-гетьманської держави. З'ясуйте, зокрема, коли Генеральна Рада набула ознак органу прямого народовладдя, за яких умов вона набуває цих ознак вищого представницького органу та поясніть, чому вона не є постійно діючим органом. Поясніть, які існували різновиди стар­шинських рад, назвіть їхні склад та повноваження. Установіть, як нази­вався вищий військово-адміністративний орган, за допомогою якого гетьман здійснював цивільну і військову владні функції. На основі аналізу функцій цього органу зробіть висновок, чи можна його вважати гетьманським урядом. Охарактеризуйте склад та повноваження гетьманських посадовців — генеральної старшини.

Охарактеризуйте полково-сотенну систему місцевого управління. Назвіть склад та повноваження полкових та сотенних урядів на різних ета­пах існування козацько-гетьманської держави. З'ясуйте, які зміни відбува­лися в системі управління територіями та поясніть, чим вони зумовлювалися.


Література


  1. Історія держави і права України: Академ. курс: У 2 т. / За ред. В.Я. Тація. А.Й. Рогожина. - К.. 2000. - Т. 1.

  2. Хрестоматія з історії держави і права України: У 2 т. / За ред. З.Д. Гончаренка. - К.. 1997. - Т. 1.

  3. Іванов В.М. Історія держави і права України. – К.: Атіка, 2007.

  4. Грушевский М.С. Очерк истории украинского наро­да - К.. 1990.

  5. І'уржій О.І. Українська козацька держава в другій по­ловині XVII ст.: Кордони, населення, право. - К.. 1996.

  6. Єрмолаєв В.М., Козаченко А.І.Органи влади і управ­ління Української держави (друга половина XVII XVIII сі.). - X.. 2002.

  7. Ефименко А.Я. История украинского народа. - К.. 1990.

  8. Полонська-Василенко Н. Історія України: У 2 т. - К., 1995.-Т. 2.


Тема 11. Еволюція права України-Гетьманщини

другої половини XVII - XVIII ст.

План

  1. Україно-польські та україно-російські угоди.

  2. Козацьке право.

  3. Литовсько-польські джерела права.

  4. Кодифікація права України XVIII ст.


При відповіді на перше питання потрібно розкрити причини та умови укладення Зборівської (1649 р.) та Білоцер­ківської (1651р.) угод з Польщею. Московської (1654 р.), Переяславської (1659 р.), Глухівської (1669р.), Коломацької (1687) та інших угод України з Росією. Слід звернути увагу на те, що вказані угоди були основними джерелами державного права України, ви­значали її державно-правовий статус.

Питання про козацьке право потребує детальної хара­ктеристики козацьких правових звичаїв та нормативно-правових актів Української держави: постанов загальновійсь­кової та старшинської рад. гетьманських універсалів, наказів, інструкцій, ордерів. Необхідно описати структуру, зміст та оформлення універсалів.

Далі слід з’ясувати, які джерела польсько-литовського права і чому зберегли свою чинність з утворенням Української держави. Потрібно охарактеризувати особливості використання в Україні третього Литовського статуту та магдебурзького права.

При висвітленні четвертого питання необхідно розкрити державно-правові зміни, що сталися в Україні в першій половині XVΙΙΙ ст. у зв’язку з колоніальною політикою російського самодержавства та причини проведення кодифікації. Треба дати характеристику основних правових збірників, підготовлених у процесі кодифікації: «Права, за якими судиться малоросійський народ» (1743 р.), «Суд і розправа в правах малоросійських» (1758 р.), «Екстракт малоросійських прав» (1767 р.). Доцільно також зазначити причини невдачі кодифікації права.

Література

  1. Історія держави і права України: Академ. курс: У 2 т. / За ред. В.Я. Тація, А.Й. Рогожина. - К., 2000. -Т. 1.

  2. Хрестоматія з історії держави і права України: У 2 т. / За ред. В.Д. Гончаренка. - К., 1997. - Т. 1. ,

  3. Бойко І.Й. Держава і право Гетьманщини: Навч. посі­бник. - Львів. 2000.

  4. Гуржій О. Українська козацька держава в другій поло­вині XVII - XVIII ст.: кордони, населення, право. - К., 1996.

  5. Кульчицький В. Кодекс Українського права 1743 р. // Право України. - 1999. - № 9.

  6. Месяц В.Д. История кодификации права на Украине в первой половине XVIII века. - К., 1963.

  7. Пашук А.Й. Суд і судочинство на Лівобережній Ук­раїні в XVII - XVIII вв. (1648- 1782).-Львів, 1967.

  8. Іванов В.М. Історія держави і права України. – К.: Атіка, 2007.

  9. Кульчицкий В.С. Кодекс українського права 1743 р. // Право України, 1994.-№ 9.

  10. Кульчицкий В.С., Кастюк М.И., Пащук Б.І. З історії української державності . – Львів, 1992.

  11. Ткач А.П. Історія кодифікації дореволюційного права України. – К., 1968.

  12. Яковлів А. Україно-московські договори в XVII -XVIII віках // Укр. іст. журн. - 1993. - № 4-6, 7-8, 9, 11-12: 1994. - № 1. 2-3, 4, 6: 1995. - № 2, 6.

Тема 12. Селянська реформа 1861 р. в Україні

II л а н

1. Причини і передумови скасування кріпосного пра­ва в 1861 р.

2. Майнові права селян за реформою.

3. Особисті права селян за реформою.

4. Значення реформи.


Відповідаючи на перше питання, слід показати причи­ни і передумови скасування кріпосного права, а також процес підготовки і проведення селянської реформи і назвати основні нормативні акти, які регулювали проведення реформи.

При висвітленні наступних питань треба спира­тися на "Загальне положення про селян, які вийшли з кріпос­ної залежності".

У висновках слід показати значення реформи та її вплив на подальший розвиток економіки і суспільного ладу в Україні. Здійсніть власний аналіз змісту Маніфесту Олександра ΙΙ від 19 лютого 1861 р. про звільнення селян та з’ясуйте в чому полягала половинчастість селянської реформи 1861 р.


Література

  1. Історія держави і права України: Академ. курс: У 2 т. / За ред. В.Я. Тація. А.Й. Рогожина. - К., 2000. - Т. 1.

  2. Хрестоматія з історії держави і права України: У 2 т. / За ред. В.Д. Гончаренка. - К., 1997. - Т. 1.

  3. Шевченко В.М. Селянська реформа і питання економічного розвитку Лівобережної України у ΙΙ п. XΙX-XX ст. – укр. Істор . журнал.-1981.-№11.

  4. Головченко В. Сільське самоврядування на Україні (1860-1861 рр.) // Право України .-1992.-№3.

  5. Зайончковский П.А. Отмена крепостного права в России.- М., 1968.

  6. Российское законодате.тьство X - XX веков: У 9 т. - М., 1989. -Т. 7. Документы крестьянской реформы.

  7. Якименко М.А. Становлення селянського (фермерсь­кого) господарства в Україні після скасування кріпосного права (1861 - 1918 рр.) // Укр. іст. журн.- 1996. -№1.

  8. Іванов В.М. Історія держави і права України. – К.: Атіка, 2007.

  9. Музиченко П.П. Історія держави і права України. – К., 2003.

  10. Єкономічна історія України. За ред. Уперенко М.О., Кузнецов Е.А. – Х., 2005.

11. Захарченко П.П. Історія держави і права України. – К., 2004.


Тема 13. Судова реформа 1864 р.


План



  1. Причини реформи та її підготовка.

2. Судові органи.

3. Прокуратура і адвокатура.

4. Судочинство.


При розгляді першого питання треба зазначити основ­ні риси судоустрою і судочинства Російської імперії напере­додні реформи 1864 р., а також основні причини проведення судової реформи 1864 р.

Відповідаючи на друге питання, слід охарактеризува­ти систему судів, основні ланки цієї системи, порядок їх формування, компетенцію. Розкрийте юрисдикцію, порядок створення й діяльності мирових суддів та судових палат, повноваження та значення інституту присяжних засідателів.

Далі треба проаналізувати організацію прокуратури і адвокатури та функції цих органів. Характеризуючи судочин­ство, слід докладно розкрити його принципи. Також розкрийте характерні особливості проведення судової реформи на Правобережжі та Лівобережжі України.

У курсовій роботі необхідно використовувати матеріали судових статутів 1864 р.


Література

  1. Історія держави і права України: Академ. курс: У 2 і. / За ред. В.Я. Тація, А.Й: Рогожина. - К., 2000. - Т. 1.

  2. Хрестоматія з історії держави і права України: У 2 т. / За ред. В.Д. Гончаренка. – К., 1997. - Т. 1.

  3. Іванов В.М. Історія держави і права України. – К.: Атіка, 2007.

  4. Музиченко П.П. Історія держави і права України. – К., 2003.

  5. Виленский Б.В. Судебная реформа и контрреформа в России. - Саратов, 1969.

  6. Ерошкин Н.П. История государственных учреждений дореволюционной России. - М., 1968.

  7. Коротких М.Г. Самодержавне и судебная реформа 1864 года в России. – Воронеж, 1989.

  8. Курицын В.М. Реформы государственного аппарата и развитие права России во второй половине XIX в. - М., 1996.

  9. Пащук А.Й. Суд і судочинство на Лівобережній Україні. –Львів, 1967.

  10. Российское законодательство X - XX веков: В 9 т. – М., 1991. - Т. 8. Судебная реформа.

  11. Черкасова Н.В. Формирование и развитие адвокатуры в России (60 - 80-е годы XIX в.). - М., 1987.

  12. Щербина П.Ф. Судебная реформа 1864 года в Право­бережной Украине. -Львов, 1974.


Тема 14. Представництво від українських губерній

та міст у Державній думі Російської імперії першого

та другого скликань

II л а н

  1. Правові основи створення та функціонування Дер­жавної думи першого та другого скликання.

  2. Склад депутатів від українських губерній та міст у Державній думі.

  3. Основні напрямки діяльності депутатів від україн­ських губерній та міст у Державній думі.

  4. Наслідки діяльності Державної думи першого та другого скликань.


Насамперед на основі законодавчих актів, які заклали основи створення та функціонування Державної думи ("Положение о выборах в Государственную Думу", "Учреждение Государственной Думы», "Основные государственные законы), необхідно охарактеризувати правові заса­ди створення Державної думи першого та другого скликання, приділяючи особливу увагу нормам представництва від українських губерній і міст та застосуванню закону про вибо­ри на місцях. Також потрібно розглянути повноваження Думи відповідно до закону "'Учреждение Государственной Думьґ" та показати, як трактували ці положення депутати від україн­ських губерній та міст.

При висвітленні другого питання слід проаналізувати соціальний та партійний склад українських депутатів, роз­глянути процес становлення та діяльності українських фрак­цій в Державній думі першого та другого скликань.

Далі необхідно: охарактеризувати діяльність депутатів від українських губерній та міст по вирішенню аграрного та національного питань, їх роль у забезпеченні рівності грома­дян: показати участь депутатів від українських губерній та міст у розробленні відповідних законопроектів; розглянути основні напрямки діяльності українських депутатів Державної думи першого та другого скликань у сфері аграрного законо­давства, законодавства про громадянські права і свободи, у вирішенні національного питання; оцінити ступінь їх участі у розв'язанні конкретних питань.

При викладенні останнього питання слід показати, як досвід організації та функціонування Державної думи було використано,під час утворення і діяльності Центральної Ради, в чому велику роль відіграли депутати Державної думи від українських губерній та міст. Це дозволить простежити тра­диційне прагнення українського народу до своєї державності.


Література

  1. Історія держави і права України: Академ. курс: У 2 і. / За ред. В.Я. Тація, А.Й: Рогожина. - К., 2000. - Т. 1.

  2. Хрестоматія з історії держави і права України: У 2 т. / За ред. В.Д. Гончаренка. – К., 1997. - Т. 1.

  3. Іванов В.М. Історія держави і права України. – К.: Атіка, 2007.

  4. Дорошенко Д. Нарис історії України.-Т. 2.-Львів, 1991.

  5. Зырянов П. Как работала Государственная дума // Полит. образование. - 1989.-№ 15.-С. 84-91.

  6. История Украинской ССР: В 10 т.-К., 1983. - Т. 5.

  7. Киян М.Ш. Представительство от украинских губерний в Государственной Думе Российской империи І и II созывов(1906- 1907 гг.). -X., 1997.

  8. Крип’якевич І. Історія України.-Львів, 1990.

  9. Субтельний О. Україна. Історія. - К., 1991.


Тема 15. Центральна Рада - перший український парламент

План

  1. Створення Центральної Ради.

  2. Формування Центральної Ради як представницького органу.

  3. Структура, організаційні та правові форми діяльно­сті Центральної Ради.


Розкриваючи перше питання, слід показати передумо­ви створення Центральної Ради, її первісний склад і ті завдан­ня в царині державотворення, що постали перед нею. З’ясуйте, які заходи на підтримку Центральної Ради сприяли її легітимації як вищого представницького органу українського народу.

Друге питання передбачає висвітлення порядку фор­мування Центральної Ради як представницького органу за принципами територіального та партійного представництва. При цьому треба проаналізувати засади формування складу Центральної Ради на Українському національному конгресі, розкрити процес розширення її складу шляхом кооптування делегатів, що були обрані Всеукраїнськими військовими, се­лянським та робітничим з'їздами, а також показати доповнен­ня складу Центральної Ради представниками національних меншин. Важливо підкреслити, що завдяки цим доповненням Центральна Рада перетворилася на представницький орган спочатку лише українського, а згодом усього населення України і стала форумом провідних політичних сил України.

Далі слід проаналізувати Наказ Українській Цент­ральній Раді від 23.04.1917 р. Розглядаючи структуру (Мала Рада, Президія, Секретаріат, Голова), організаційні (пленум, комісії, партійні фракції) та правові (нормативні акти, форму­вання уряду, депутатські запити) форми діяльності Централь­ної Ради, показати, що вона була організована і діяла як революційний парламент. При закінченні роботи дайте висновки діяльності Центральної Ради та обґрунтуйте причини її поразки.


Література


  1. Копиленко О., Копиленко М. З досвіду законотворчо­сті УНР та Української Держави // Право України. - 1995. -№ 5-6.

  2. Копиленко О.Л., Копиленко М.Л. Держава і право України. 1917- 1920: Навч. посібник.- К., 1997.

  3. Мироненко О.М. Світоч української державності: Політико-правовий аналіз діяльності Центральної Ради. - К., 1995.

  4. Павленко Ю., Храмов Ю. Українська державність у 1917- 1919 рр. (історико-генетичний аналіз). - К., 1995.

  5. Рум'янцев В.О. Українська державність у 1917-1922 рр. (форми і проблеми розбудови). - X., 1996.

  6. Рум'янцев В.О. Центральна Рада: боротьба за віднов­лення української державності: Навч. посібник. - X., 1995.

  7. Рум'янцев В.О. Центральна Рада: витоки українського парламентаризму // Вісн. Акад. правових наук України. -1997. -№ 4.

  8. Українська Центральна Рада. Док. і матеріали: У 2 т. -К., 1996-1997.

  9. Український парламентаризм: минуле і сучасне / За ред. Ю.С. Шемшученка. - К., 1999.


Тема 16. Західноукраїнська Народна Республіка


  1. Розпад Австро-Угорщини і проголошення ЗУНР.

  2. Державний лад ЗУНР.

  3. Законодавча діяльність ЗУНР. Злука УНР і ЗУНР.

  4. Падіння ЗУНР.


Відповідаючи на перше питання, слід коротко поясни­ти причини падіння Австро-Угорщини і зосередити увагу на подіях жовтня - листопада 1918 р. в Галичині, а потім про­аналізувати діяльність Української національної ради, яка проголосила Західноукраїнську Народну Республіку. Охарактеризуйте процес утворення Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР) та її історичну долю. Поясніть, які спроби робилися ЗУНР для возз’єднання із Східною Україною, розкрийте зміст та значення Акту злуки (соборності) від 22 січня 1922 р. Чому, на вашу думку, він так і не був реалізований?

При викладенні другого питання необхідно докладно описати структуру державного апарату влади і управління, а також судові органи і збройні сили ЗУНР. На основі аналізу Статуту Української Національної Ради з’ясуйте, який державний статус мав цей орган та проаналізуйте його склад та порядок діяльності. Охарактеризуйте склад повноваження та порядок діяльності уряду ЗУНР – Державного секретаріату. Охарактеризуйте порядок утворення місцевих органів влади й управління, структуру цих органів та їхні повноваження відповідно до Закону від 16 листопада 1918 р. «Про адміністрацію Західноукраїнської Народної Республіки». Яким вимогам мали відповідати службовці державного апарату? Можливо в додатках до курсової роботи привести схему центральних та місцевих органів влади і управління ЗУНР.

Відповідь на трете питання повинна складатися з ана­лізу законодавства в політичній сфері, економіці, освіті, куль­турі тощо. Далі треба показати процес постійних переговорів між владою УНР і ЗУНР про об'єднання обох українських держав і проаналізувати правові акти, які зафіксували злуку УНР і ЗУНР. Необхідно звернути увагу на значення цієї події.

Завершити роботу слід визначенням причини падіння ЗУНР і формуванням висновків про героїчну боротьбу укра­їнського народу за свою національну державність.


Література


  1. Історія держави і права України: Академ. курс: У 2 т. / За ред. В.Я. Тація., А.Й. Рогожина. - К., 2003. -Т. 2.

  2. Хрестоматія з історії держави і права України: У 2 т. / За ред. В.Д. Гончаренка. - К., 1997. - Т. 2.

  3. Іванов В.М. Історія держави і права України. – К.: Атіка, 2007.

  4. Гунчак Т. Україна: перша половина XX століття: На­риси політичної історії. - К., 1993.

  5. Кульчицький В.С., Настюк М.І., Тищик Б.Й. Історія держави і права України. -Львів, 1996.

  6. Литвин М. Науменко К. Історія ЗУНР.-Львів, 1995.

  7. Малик Я., Вол Б., Чуприна В. Історія української дер­жавності. - Львів, 1995.

  8. Рум'янцев В.О. Українська державність: 1917-1922 рр. (форми і проблеми розбудови). - X., 1996.

  9. Тищик Б.Й., Вівчаренко О.А. Західноукраїнська На­родна Республіка 1918-1923 рр. – Коломия, 1993.

Тема 17. Українська держава гетьмана

П. Скоропадського

П л а н

  1. Утворення гетьманської держави.

  2. Державний лад Української гетьманської держави.

  3. Основні риси права.

  4. Падіння гетьманської держави.

Висвітлюючи перше питання, необхідно з'ясувати причини поразки Центральної Ради, які сприяли приходу до влади гетьмана П. Скоропадського. Треба показати, яким шляхом прийшов до влади П. Скоропадський, яка була реак­ція в суспільстві на цей факт.

Для відповіді на друге питання слід проаналізувати повноваження гетьмана як глави держави, компетенцію уря­ду, інших органів державної влади і управління, а також зу­пинитися на організації суду та армії Української держави.

Відповідь на трете питання має базуватися на аналізі законодавчих актів, прийнятих в державі гетьмана П. Скоро­падського.

В останньому розділі роботи слід проаналізувати причини й обставини падіння Української гетьманської дер­жави.


Література

  1. Історія держави і права України: Академ. курс: У 2 і. / За ред. В.Я. Тація, А.Й: Рогожина. - К., 2000. - Т. 2.

  2. Хрестоматія з історії держави і права України: У 2 т. / За ред. В.Д. Гончаренка. – К., 1997. - Т. 2.

  3. Іванов В.М. Історія держави і права України. – К.: Атіка, 2007.

  4. Нагаєвський І. Історія Української держави XX ст. -К., 1993.

  5. Скоропадський П. Спогади (кінець 1917 - грудень 1918).-К., 1995.

  6. Рум'янцев В.О. Українська державність у 1917-1922 рр. (форми і проблеми розбудови). - X., 1996.

Тема 18. Органи Надзвичайної комісії в Україні

План

  1. Більшовицька доктрина і терор. Утворення ВУНК та її місцевих органів.

  2. Правове регулювання діяльності надзвичайних ко­місій.

  3. Організація контролю та нагляду за діяльністю Надзвичайної комісії (НК).

При висвітленні першого питання теми необхідно по­казати, що органи НК були необхідним елементом Радянської влади та провідником її терористичної політики. Бажано, спи­раючись на різні точки зору, висловити свою особисту думку про причини утворення НК та політику терору. Далі належить більш докладно описати процес формування центральних та місцевих органів НК, показати їхню структуру.

При розкритті другого питання треба визначити коло нормативних актів, якими регулювалася діяльність Всеукра­їнської та місцевих НК. Окремо треба показати, як правові прогалини нерідко поповнювалися ''революційною правосві­домістю" і "цілеспрямованістю" класової боротьби.

Відповідаючи на трете питання, необхідно відмітити, що основним органом контролю була комуністична партія, а потім зупинитися на контрольних повноваженнях різних державних органів. Далі потрібно охарактеризувати нормати­вно-правову базу контролю, розкрити його форми та методи. На закінчення слід зробити висновок про критерії та значення контролю за НК.


Література


  1. Хрестоматія з історії держави і права України: У 2 т. / За ред. В.Д. Гончаренка. – К., 1997. - Т. 2.

  2. ВЧК-ГПУ: Документы и материалы.-М., 1995.

  3. Дукельский С.С. ЧК на Украине.-К., 1989.

  4. Маймескулов Л.Н., Рогожин А.И., Сташис В.В. Всеукраинская чрезвычайная комиссия (1918-1922). – Х., 1990.

  5. Мельгунов С.П. Красный террор в России. 1918-1923.-М., 1990.

  6. Велидов А.С. Коммунистическая партия – организатор и руководитель ВЧК (1917-1920). – М., 1967.

  7. Гринберг М.С. Уголовное право и массовые репрессии 20-х и последующих годов // Государство и право.-1993.-№ 1.

  8. Реабилитация. Политические процессы 30-50-х годов.-М., 1991.


Тема 19. Україна й утворення Союзу РСР

План

  1. Розвиток федеративних зв'язків УСРР з РСФСР та іншими радянськими республіками в роки громадянської вій­ни.

  2. Договірні відносини між УСРР та РСФРР в 1921 -1922 рр.

  3. Утворення Союзу РСР.

Висвітлюючи перше питання, слід зазначити, що в ра­дянських республіках, створених на території колишньої Ро­сійської імперії, склалися тотожні суспільно-політичні устрої, утверджувалося монопольне керівництво партії комуністів. Жорстка централістська побудова РКП(б) (вона повністю контролювала партійні організації національних республік). її ідеологія та політика забезпечили в будівництві федерації особливе становище РСФРР.

Далі треба дати характеристику військово-політичного союзу радянських республік 1919 - 1920 рр., визначити його правові засади, які містилися в декреті ВЦВК РСФРР від 01.06.1919 р. та інших правових актах.

При відповіді на друге питання слід проаналізувати договір між Україною і Росією 1920 р. і визначити сутність договірної федерації, її суб'єктів, органи влади і управління в ній. Важливо з'ясувати, що в основу федерації було покладе­но принцип нерівності суб'єктів об'єднання, що РСФРР мала серйозні переваги перед іншими договірними республіками, привласнюючи собі право союзного центру.

Викладення третього питання має базуватися на аналі­зі проектів об:єднання республік у союз і тих правових актів, які юридично оформили Союз РСР: "Декларація про утворен­ня Союзу РСР" та "Договір про утворення Союзу РСР".

Література

  1. Історія держави і права України: Академ. курс: У 2 т. / За ред. В.Я. Тація., А.Й. Рогожина. - К., 2000. -Т. 2.

  2. Іванов В.М. Історія держави і права України. – К.: Атіка, 2007.

  3. Кульчицький С.В. Як вирішувалося "'українське пи­тання". Чи була радянська Україна незалежною в 1917 -1922 рр. // Політика і час. - 1994. -№11, 12.

  4. Мироненко О. Союзний договір 1922 р. / Мироненко ОМ.. Римаренко Ю.І., Усенко І.Б., Чехович В.А. Українсь­ке державотворення: Словник-довідник. - К., 1997.

Тема 20. Кодифікація права України в 1922 - 1924 рр.

План

  1. Перехід до нової економічної політики та завдання кодифікації права.

  2. Цивільний кодекс УСРР 1922 р.

  3. Земельний кодекс УСРР 1922 р.

  4. Кодекс законів про працю УСРР 1922 р.

  5. Кримінальний кодекс УСРР 1922 р.


У вступі слід дати коротку характеристику нової еко­номічної політики, визначити її сутність і значення. Важливо підкреслити загальну потребу в кодифікації права у зв'язку з переходом до непу, висвітлити процес кодифікації.

У другому - п’ятому питаннях на основі текстів кодексів треба розкрити головні інститути і особливості цивільно­го (форми власності, статус державної власності, обмеження приватної власності і реалізації приватного підприємництва), земельного (види і порядок оренди землі, використання на­йманої праці, правовий стан кооперації), трудового (впрова­дження нового порядку залучення до праці, соціальне страху­вання, спеціальні заходи захисту трудових прав осіб, які пра­цюють за наймом на приватних підприємствах), кримінально­го (види злочинів і покарань тощо) права.

Література


  1. Історія держави і права України: Академ. курс: У 2 т. / За ред. В.Я. Тація., А.Й. Рогожина. - К., 2000. -Т. 2.

  2. Хрестоматія з історії держави і права України: У 2 т. / За ред. В.Д. Гончаренка. - К., 1997. - Т. 2.

  3. Иванов В.М. Історія держави і права України. – К.: Атіка, 2007.

  4. Исаев И.А. История государства и права России: Полный курс лекций. - М., 1995.

  5. Курицын В.М. Переход к непу и революционная за­конность - М., 1972.

  6. Развитие кодификации советского законодательства. -М., 1968.

  7. Усенко И.Б. Первая кодификация законодательства Украинской ССР. - К., 1989.

  8. Усенко І.Б. Україна в роки непу: доля курсу на рево­люційну законність. - X., 1995.

Тема 21. Голодомор в Україні 1932 - 1933 рр.

П л а н


1. Суцільна колективізація в Україні та її законодавче забезпечення:

- методи воєнно-комуністичного штурму в проведенні колективізації;

- експропріація заможного прошарку селянства;

- бюрократичні методи керівництва створеними колгоспами.

2. Голодомор в Україні: причини голоду, його масштаб.

3. Наслідки голодомору.

Викладення першого питання має базуватися на аналізі партійних постанов про суцільну колективізацію і законо­давчих актів, які регулювали цей процес. Слід звернути увагу на методи колективізації та її наслідки.

Розкриваючи причини голодомору на основі матеріалу першого питання, маємо дійти висновку, що терор голодом був ретельно зваженим примусовим кроком партійно-державної верхівки на чолі зі Сталіним. Далі потрібно висвітлити роль закону від 07.08.1932 р., який отримав у народі назву закону «про п’ять колосків», у посиленні голодомору; підкреслити, що він вирвав із рук умираючого з голоду українського селянина близько 200 млн. пудів хліба. Характеризуючи «діяльність надзвичайної комісії Молотова в Україні, слід показати, як реалізовувалася постанова Раднаркому УСРР «Про заходи щодо посилення хлібозаготівель» від 20.11.1932 р., прийнята під тиском В.М. Молотова; підкреслити, що метою комісії було створення умов для фізичного винищення сільського населення, включаючи жінок і дітей.

На завершення необхідно відобразити демографічні втрати населення України в результаті голодомору.

Література

  1. Звернення Президента України до українського наро­ду у зв'язку з днем пам'яті жертв голодомору та політичних репресій // Уряд, кур'єр. - 2002. - 26 листоп.; Голос України. -2002.- 26 листоп.

  2. Голодомор 1932 - 1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів. - К., 1990.

  3. Голодомор 1933 року в Україні: свідчення про вини­щення Москвою українського селянства. - 2-е вид., доп. -Дніпропетровськ- Мюнхен, 1993.

  4. Джеймс М. Політичні причини голодомору в Україні (1932 - 1933) // Укр. іст. журн. - 1995. - № 1. - С. 34-48.

  5. Кульчицький С.В., Максудов С. Втрати населення України від голодомору // Там же. - 1991. - № 2. - С. 3-10.

  6. Марочко В. Голодомор в Україні: причини і наслідки (1932- 1933) // Освіта. - 1993.-№ 1 (спец. вип. - підручник); № 2 (спец. вип. - підручник).

  7. Марочко В. Наслідки голодомору: (ч. 4 теми: Голодо­мор.) // Освіта. - 1993. -№2 (спец. вип.).

  8. Голодомор 1932-1933 років, величезна трагедія українського народу.-К., 2003.


Тема 22. Проголошення і розбудова незалежної

демократичної держави України


План


1. Проголошення незалежності України у 1991 р.

2. Створення власного державного апарату.

3. Становлення українського права.


При висвітленні першого питання треба коротко охарактеризувати події 1991 р. та ті державно-правові акти, які визначили незалежність України.

Відповідь на друге питання потребує розкриття процесу побудови державного апарату України (центральні і місцеві органи влади і управління, правоохоронні органи, збройні сили, дипломатичне відомство, суди).

При розгляді третього питання слід виділити прийняття важливих законодавчих актів з основних галузей права; звернути увагу на нові інститути, які проваджуються в життя.

Матеріал курсової роботи обмежується такими хронологічними рамками: з 1991 р. до червня 1996 р., тобто до моменту прийняття Конституції України 1996 р., коли розпочався новий етап розбудови Української незалежної держави.


Література


  1. Історія держави і права України: Академ. курс: У 2 т. / За ред. В.Я. Тація., А.Й. Рогожина. - К., 2000. -Т. 2.

  2. Хрестоматія з історії держави і права України: У 2 т. / За ред. В.Д. Гончаренка. - К., 1997. - Т. 2.

  3. Іванов В.М. Історія держави і права України. – К.: Атіка, 2007.

  4. Шевчук В.П., Тараненко М.Г. Історія української державності: Курс лекцій.-К., 1999.

  5. Гончаренко В.Д. Державно-правове будівництво в перші роки незалежності України (24 серпня 1991 р. – середина 1996 р.) // Вісн. Акад. правових наук України.-2000.-№ 4 (19).-С. 79-82.

  6. Захарченко П.П. Історія держави і права України. – К., 2004.

  7. Історія державності України. / За ред. Бандурки О.М., Х., 2004.

  8. Губарев В.К, История Украины.-Донецк, 2004.

  9. Кульчицький В.С., Настюк М.І., Тищик Б.Й. Історія держави і права України. – Львів, 1996.








Скачати 463.87 Kb.
залишити коментар
Дата конвертації25.09.2011
Розмір463.87 Kb.
ТипДокументы, Освітні матеріали
Додати документ в свій блог або на сайт

Ваша оцінка цього документа буде першою.
Ваша оцінка:
Додайте кнопку на своєму сайті:
uadocs.exdat.com

Загрузка...
База даних захищена авторським правом ©exdat 2000-2017
При копировании материала укажите ссылку
звернутися до адміністрації
Реферати
Автореферати
Методички
Документи
Поняття

опублікувати
Загрузка...
Документи

Рейтинг@Mail.ru
наверх