Урок № Образний зміст музики. Характер людини в музичному образі icon

Урок № Образний зміст музики. Характер людини в музичному образі


2 чел. помогло.
Схожі
  1   2   3   4   5   6   7
Урок № 1. Образний зміст музики. Характер людини в музичному образі     Вступ. Образний зміст музики
Музика – світ дивовижних уявлень, картин та образів. Вони подекуди тендітні й нерухомі, позбавлені предметної конкретності, адже ми сприймаємо їх на слух. Двері у світ музичних образів відкриті перед усіма, хто має багату уяву та чуйне серце.

Характер людини в музичному образі
Життя надихає митців на створення художніх образів. Здатність мислити образами є важливою рисою мислення митця, ознакою його таланту. Завдяки художнім образам мистецтво може глибоко хвилювати і вражати людину, справляти на неї величезний вплив. Без них немає мистецтва.
Людина часто є головним образом мистецтва. Наприклад: у живописі – портрети. У літературі – описи головних персонажів. У музичному мистецтві – настрій, почуття та характер людини.

^ Музичний образ – це узагальнене віддзеркалення в музиці явищ дійсності та духовного світу людини. Він розкривається через виклад музичної теми та її розвиток

Пригадайте образи трьох подруг – Пустунки, Плакси та Злюки, створені Дмитром Кабалевським, або образ Кобзаря в Рапсодії № 2 для фортепіано Миколи Лисенка. Кожен музичний образ є яскравим зображенням характеру людини.

^ Музичні образи у творчості М. Лисенка
Музичні образи втілюють засобами різних жанрів - фортепіанної, хорової, симфонічної чи оперної музики. Саме в цих жанрах спробував себе Микола Лисенко. Усе своє життя композитор присвятив розвиткові та пропаганді української національної культури. Завдяки композиторській, виконавській і громадській діяльності Лисенка українська музика вийшла на широкий шлях розвитку і посіла почесне місце у світовій музичній культурі.

Пригадайте, які образи створив Микола Лисенко у таких знайомих вам творах: Рапсодія № 2 для фортепіано, увертюра до опери „Тарас Бульба”.
Рапсодія № 2 для фортепіано (образ Кобзаря)
Увертюра до опери „Тарас Бульба” (образ козацтва)

Великою часткою музики Миколи Лисенка є опери. Сьогодні прозвучать фрагменти з двох найвідоміших його опер.
Ваше завдання: визначити та описати образи, втілені в музиці.

^ Слухання. М. Лисенко. Опера “Тарас Бульба”. Арія
Визначте та опишіть образ, утілений у музиці

Аналіз прослуханого твору
Прозвучала арія Остапа з опери Миколи Лисенка „Тарас Бульба”.
Яким ви уявили цей образ? Опишіть.
Який за характером Остап?

^ Відомості про прослуханий фрагмент
Оперу “Тарас Бульба” Микола Лисенко написав за однойменною повістю Миколи Гоголя. Вона розповідає про боротьбу українського народу проти польських магнатів. У центрі опери – героїко-патріотичні образи. Яскравими є характеристики головних героїв опери – Тараса Бульби та двох його синів – Остапа й Андрія.
Арія Остапа „Що ти вчинив?” звучить у трагічний момент, після загибелі його брата Андрія. Скорбота, відчай, жаль за втраченими честю та життям – основні почуття арії. Без відповіді залишаються питання Остапа: „Чому зо мною в Січі, брате, не положив ти голови? Чого життя безславно стратив? Чого як зрадник батька й брата тут залишив, посиротив?” Арія є втіленням трагічного та ліричного образів. Її музику можна охарактеризувати латинським словом кантилена.
^ Кантилена – співуча мелодія; наспівність і мелодійність музичного твору, співацького голосу, виконання.

Слухання. М. Лисенко. Опера “Наталка Полтавка”. Уривок
Визначте та опишіть образ, утілений у музиці

^ Аналіз прослуханого твору
Прозвучала арія Наталки з опери Миколи Лисенка “Наталка Полтавка”.
Яким ви уявили цей образ? Опишіть.
Опишіть характер Наталки.

^ Відомості про прослуханий фрагмент
Оперу «Наталка-Полтавка» Микола Лисенко написав за мотивами п’єси відомого українського письменника Івана Котляревського. Дія п’єси переносить нас в українське село. Донька бідної вдови, Наталка, відхиляє залицяння старого і багатого пана Возного, бо кохає і чекає друга дитинства Петра, який пішов до міста на заробітки і не подає про себе звістки. Їх кохання взаємне. Розчулена їх почуттями, мати Наталки дає згоду на шлюб, а пан Возний мусить змиритися з цим. Пісня Наталки є втіленням ліричного та жартівливого образів.
Микола Лисенко є визнаним майстром створення правдивих глибоко народних образів.
Прослухані фрагменти оперних творів і представлені в них образи ще раз переконали нас у тому, що музика може виражати характер людини.

^ Відомості про В. Івасюка
Якщо українська класична музика почалась із Миколи Лисенка, то українська естрадна музика – з Володимира Івасюка. Спільною для цих митців є глибока народнопісенна основа їх музики.
Володимир Івасюк – це видатний український поет і композитор, який за своє коротке життя створив близько 100 пісень і 50 інструментальних творів, зокрема дві сюїти, писав музику для театру.
Володимир Івасюк був професійним медиком і скрипалем, чудово грав на фортепіано, віолончелі, гітарі. Він майстерно виконував свої пісні; мав художній талант, був неординарним живописцем. Для його творів характерні високий професіоналізм, різноманітність образного змісту, яскравість художніх образів, щирість і глибокий патріотизм.
Міцним підґрунтям творчості Володимира Івасюка є народна пісенність, а також глибоко вивчена й осмислена ним багата спадщина композиторів-класиків, зокрема Миколи Лисенка, Кирила Стеценка та Сергія Рахманінова.
За спогадами його друзів, Володимир Івасюк не уявляв, як можна бути музикантом чи просто культурною людиною й не знати і не любити народну пісню. Він збирав народні пісні свого краю, збирався видати їх у збірці “З-над Черемоша й Прута”. У пам’яті народу надовго поселилися музичні образи його пісень: кохання, гори, червона рута, водограй.

^ Відомості про балади. Читання тексту «Балади про мальви»
Балада про мальви” написана Володимиром Івасюком на вірш Богдана Гури в 1975 році.

Термін „балада” вживають для пісень розповідного характеру. Цей жанр утвердився ще в епоху Середньовіччя. Балади розповідали про різні історичні події, лицарські подвиги, історії з народного життя. Виконували їх у супроводі інструменту.

Прочитайте текст „Балади про мальви” і з’ясуйте її життєвий зміст та образ твору.
Заснули мальви коло хати,
Їх місяць вийшов колихати.
І тільки мати не засне,
Мати не засне, –
Жде вона мене.

Приспів:
О, мамо рідна, ти мене не жди,
Мені в наш дім ніколи не прийти.
З мойого серця мальва проросла
І кров’ю зацвіла.
Не плач, не плач, бо ти вже не одна,
Багато мальв насіяла війна.
Вони шепочуть для тебе восени:
«Засни, засни, засни, засни…»

У матерів є любі діти,
А у моєї – тільки квіти.
Самотні квіти під вікном,
Квіти під вікном
Заснули вже давно.
Приспів:
Як сонце зійде – вийди на поріг,
І люди схиляться тобі до ніг.
Пройдися полем – мальви буйних лук
Торкнуться твоїх рук.
Життя – як пісня, що не віддзвенить.
Я в мальві знов для тебе буду жить.
Якщо ж я ласку не встигла принести –
Прости, прости, прости, прости.

^ Демонстрація пісні „Балада про мальви”
„Балада про мальви”
Сл. Б. Гури,
муз. В. Івасюка

Розучування пісні „Балада про мальви”
Під час розучування мелодії пісні попрацюйте над фразуванням, диханням і дикцією. У приспіві зверніть увагу на ланцюгове дихання у кантиленних фразах, особливості ритму (тріолі) та паузи на перших долях тактів.

^ Підсумки уроку
Сьогодні ми дізналися, що основою будь-якого твору мистецтва є художній образ, в якому митець уміло поєднує власне світосприйняття, власну уяву з реальним життям.
Музичні образи є емоційно-чуттєвим відображенням життєвих образів. Наприклад, оперна творчість Миколи Лисенка і пісенна творчість Володимира Івасюка є справжньою скарбницею музичних образів.


^ Урок № 2. Пісня-балада     Вступ. Пісня-балада
Сьогодні ми розповімо велику історію про один музичний жанр. Він досить довго мандрує сторінками музичного та літературного мистецтва.
Ще в епоху Середньовіччя з’явився пісенний жанр, в основі якого лежить розповідь. Він оповідав про різні історичні події, лицарські подвиги, історії з народного життя. Його твори виконували в супроводі інструменту. Нове життя цей жанр отримав у ХІХ столітті. І з тих пір живе як повноправний родич пісні та романсу; крім того, розповідає мовою різних інструментів – тобто став ще й інструментальним жанром.
Ви здогадалися, про що йдеться?

^ Демонстрація пісні „Балада про мальви” (виконання С. Ротару)
„Балада про мальви”
Сл. Б. Гури,
муз. В.Івасюка

Розучування пісні „Балада про мальви”
Продовжмо розучування пісні „Балада про мальви”. У приспіві зверніть увагу на ланцюгове дихання в кантиленних фразах, особливості ритму (тріолі) та паузи на перших долях тактів.

^ Караоке. Пісня „Балада про мальви”
Сл. Б. Гури,
муз. В. Івасюка

Розповідь про романтизм. Й. Гете. «Лісовий цар»
Пісні-балади й донині пишуть і виконують, однак розквіт цього жанру припав на епоху романтизму.
Романтизм – це мистецький напрям, який дуже яскраво виявився в музиці ХІХ століття.

Композиторів-класицистів цікавили високі суспільні ідеали, вони віддавали перевагу жанрам симфонії, сонати, опери, інструментальному концерту. Натомість композитори-романтики зосередили свою увагу на внутрішньому світі людини, любовній ліриці і надали перевагу жанру мініатюри – як вокальної, так і інструментальної.
Серед улюблених жанрів романтиків є пісня та романс, а балада переживає друге народження. У ХІХ ст. вона стала спочатку літературно-поетичним жанром, а потім – музично-пісенним. Варто зазначити, що для створення балад композитори неодмінно зверталися до балад поетичних. Митці прагнули передати в музиці розвиток сюжету, нерідко використовували риси зображальності.
Прикладом класичної балади є твір Франца Шуберта на вірші Йоганна Гете “Лісовий цар”.

Прочитайте цей вірш у перекладі українською мовою. Спробуйте визначити кількість образів.
Передайте кожен із них артистично виразним читанням літературного тексту балади.

^ Й. Гете «Лісовий цар»
(переклад Б.Грінченка)

Хто їде в негоду тим лісом густим?
То батько, спізнившись, і хлопець із ним.
Обнявши малого, в руках він держить,
Його пригортає, його він пестить.

– Чом личко сховав ти, мій синку малий?
– Ой тату! Чи бачиш? – Он цар лісовий:
У довгій киреї, в короні... дивись!
– То, синку, тумани навкруг простяглись.

«Мій хлопчику любий, до мене сюди
На луки зелені ти гратись іди;
В моєї матусі є пишні квітки,
Гаптовані злотом тобі сорочки».

– Ой тату, він кличе на луки рясні,
І квіти, і злото дає він мені.
–Нема там нічого, мій синочку. Цить!
То вітер між листям сухим шелестить.

«До мене, мій хлопче, в дібровах густих
Дочок уродливих побачиш моїх,
Вестимуть таночок і будуть співать,
Співаючи, будуть тебе колихать».

– Ой тату, мій тату, туди подивись:
В танку королівни за руки взялись...
– О ні, усе тихо у темряві там:
То верби старії схилились гіллям.

«Мене, хлопче, вабить урода твоя:
Чи хочеш – не хочеш, візьму тебе я!»
– Ой тату, вже близько!.. Він нас дожене!
Він давить, він душить, він тягне мене!..

Наляканий батько не їде – летить...
А хлопець нудьгує, а хлопець кричить.
Добіг він додому і дивиться він:
В руках уже мертвий лежить його син.

^ Слухання. Ф. Шуберт. Балада “Лісовий цар” (німецькою мовою)
Франц Шуберт
Балада „Лісовий цар”

Аналіз прослуханого твору
Скільки образів утілено в музиці балади?
Якими засобами музичної виразності втілено кожен образ?

^ Розповідь про баладу «Лісовий цар»
Балада «Лісовий цар» - вокальний твір для чоловічого голосу в супроводі фортепіано. У партії голосу чітко розрізняємо три образи: спокійний образ батька, який не бачить нікого, переляканий, неспокійний образ хлопчика і ласкаво-підступний образ Лісового царя.
Партія фортепіано передає образ шаленого галопу коня і завивання бурі. Таким чином, акомпанемент не лише слугує фоном для мелодії, а й сам створює живописну картину.
Балада «Лісовий цар» стала першим прикладом романтизму в музиці, адже вона проникнута глибоким інтересом до народного мистецтва і світу людської душі. Саме з народних казок і переказів виник сюжет (розповідь про нічного мандрівника) і форма віршів (балада-оповідання).

^ Розповідь про Ф. Шуберта
У 1815 році в передмісті Відня сімнадцятилітній помічник шкільного вчителя музики Франц Шуберт написав пісню „Лісовий цар” і відкрив нову сторінку не лише в історії пісні, а й в історії музичного мистецтва.
Згадуючи творчий шлях Франца Шуберта, перш за все говорять про пісні – їх у композитора більше 600! Він писав симфонії, камерну музику, хори та опери, однак саме пісня, пісенність лежать в основі всієї його творчості, а теми інструментальних творів Шуберта можна назвати піснями без слів.
Російський музикознавець Борис Асаф’єв зазначав: “Шуберта вирізняє рідкісна здатність: бути ліриком, не замикаючись у своєму особистому світі, а відчувати й передавати радості та скорботи життя, як їх відчувають і хотіли би передати більшість людей…”.

^ Підсумки уроку
Жанр балади є популярним і досі, адже в різні епохи, в різних стилях композитори зверталися до нього. Наприклад, у романтичній баладі “Лісовий цар” Франца Шуберта представлені образи батька, сина та лісового царя на фоні стрімкого бігу коня; в сучасній “Баладі про мальви” Володимира Івасюка – образ матері.
Способи вираження життєвого змісту в музичних образах різноманітні.

Домашнє завдання: придумайте власний сюжет літературної чи музичної балади.
 


^ Урок № 3. Образи музичних оповідань     Вступ. Образи музичних оповідань
Епоха музичного романтизму звернулась не лише до літературних балад, а й запозичила з літератури такий жанр, як новелета. Новелета в перекладі означає «невелике оповідання».
Німецький композитор Роберт Шуман, запозичивши з художньої літератури жанр новелети, створив під цією назвою фортепіанну п’єсу лірико-розповідного характеру (оповідання для фортепіано). Сьогодні ми познайомимось із сучасними новелетами і визначимо їх образи.

^ Новелета – лірико-розповідна (рідше драматична або жанрова) інструментальна п’єса

Відомості про Б. Фільц
Творчість нашої сучасниці Богдани Фільц є багатообразною та яскравою. Саме в цієї української композиторки можна знайти безліч музичних оповідань. Одні захоплено змальовують красу Карпат, барвистий побут їх жителів, інші розповідають про знаменну подію, пропущену крізь емоційну призму, або діляться зі слухачем певним станом чи настроєм.
За жанрами музичні оповідання Богдани Фільц найрізноманітніші – симфонічні, інструментальні, вокальні та хорові. Улюбленим жанром композиторки є фортепіанні мініатюри, об’єднані в цикли: „Музичні присвяти”, „Шість візерунків”, „Калейдоскоп настроїв”, „Закарпатські новелети”, „Київський триптих”.
“Закарпатські новелети” – це фортепіанний цикл із десяти п’єс. Назва досить промовиста: мальовнича природа та оригінальний побут Закарпаття надихнули композиторку на створення музичних оповідань. Щоб передати музикою природу та побут Закарпаття, Богдана Фільц звернулася до фольклорних джерел – використала мелодії закарпатських народних пісень, а також створила власні мелодії в народному стилі.

^ Слухання. Б. Фільц. Закарпатська новелета № 5

Аналіз прослуханого твору
Легка весела мелодія на фоні стрімкого акомпанементу створює жартівливий образ. У середній частині, як тільки з’являються акордова фактура й різкі звучання гармонії, образ змінюється; в уяві постають фантастичні образи. Радісно-скерцозний настрій повертається у третій частині. Саме мелодія першої та третьої частин є запозиченою, але творчо переосмисленою.

^ Слухання. Б. Фільц. Закарпатська новелета № 7

Аналіз прослуханого твору
Ця новелета має зовсім інший характер, але теж написана у тричастинній репризній формі. Мелодія основної частини – вишукано-наспівна. Вона викладена одноголосно на фоні розкладених акордів. Фразування мелодії імітує народний спів; здається, що між фразами співак бере дихання. І він розповідає ліричну історію з хвилюючими подіями в середній частині.
„Закарпатські новелети” – це романтично окрилені оповідання, що оригінально передають національний колорит. На прикладі «Закарпатських новелет» ми побачили, як у творчості Богдани Фільц поєдналися любов до українського фольклору та романтична окриленість, мелодичність і витонченість.

^ Демонстрація пісні “На полонині, на верхівці”
“На полонині, на верхівці”
Сл. В. Ладижця,
муз. Б. Фільц

Розучування пісні “На полонині, на верхівці”
Зверніть увагу на інтонування цілих тривалостей, ланцюгове дихання, прийом marcato, дотримання залігованих тривалостей та виразне виконання підголосків.
Домагайтесь інтонаційно й динамічно виразного звучання, готуючись до виконання пісні в темпі алегро.

^ Караоке. Пісня „Балада про мальви”
Сл. Б. Гури,
муз. В. Івасюка

Підсумки уроку
Сьогодні на уроці ми дізналися про музичний жанр новелети, а також познайомилися з творчістю композиторки Богдани Фільц та її „Закарпатськими новелетами”, що втілюють образи української природи й почуття любові до неї.

Домашнє завдання: спробуйте створити власний твір на ліричну тему у будь-якому жанрі улюбленого виду мистецтва.
 


^ Урок № 4. Голос води     Вступ. Голос води
Така сильна, що рукою не втримати; така швидка, що конем не обігнати.
Слова-підказки: стрімка, рухлива, шалена, грайлива, швидкоплинна, могутня, сильна.
У води є свій „голос”. Ми говоримо: річка шумить, море рокоче, водоспад гуде, краплі дзвенять. Скільки музичний висловів, присвячених воді, знаходимо у власній мові! А скільки поетів і композиторів передали благозвучність водної стихії мовою мистецтва. Слухайте уважно!

^ Слухання. Вірш П. Шеллі «Острівець». Романс С. Рахманінова “Острівець”
Знайдіть у тексті слова, які підкреслюють особливість поетичного пейзажу

Персі Шеллі. «Острівець»
Из моря смотрит островок,
Его зеленые уклоны
Украсил трав густых венок,
Фиалки, анемоны.
Над ним сплетаются листы,
Вокруг него чуть плещут волны.
Деревья грустны, как мечты,
Как статуи, безмолвны.
Здесь еле дышит ветерок.
Сюда гроза не долетает,
И безмятежный островок
Все дремлет, засыпает.

Який образ створив поет?
Порівняйте поетичний та музичний образи.

^ Сергій Рахманінов
Романс „Острівець”


Аналіз прослуханого твору
Романс Сергія Рахманінова на вірш Персі Шеллі «Острівець» немов написаний прозорими, акварельними фарбами, музика створює спокійний, споглядальний настрій. Невелика за діапазоном, проста за інтонаційним висловлюванням, мелодія вирізняється ніжністю та ліричністю. Прозора фактура акомпанементу створює звукове враження переливання хвиль, крапель води.
Про музичні твори з подібними музичними образами – образами умиротвореної природи кажуть, що вони пасторальні. Музика пасторальних творів спокійна, мелодія плавна, в супроводі – витриманий звук. Це музичний пейзаж лірико-споглядального характеру.

Пастораль, пасторальний твір – це музичний твір (опера, балет, вокальна чи інструментальна п’єса), головним образом якого є картини сільського життя, природи

Слухання. Вірш Ф. Тютчева «Весняні води». Романс С. Рахманінова “Весняні води”
Федір Тютчев "Весняні води"
(переклад з російської Максима Рильського)
Лежать у полі ще сніги,
А води весняні шумлять.
І сонні будять береги,
Біжать, і грають, і дзвенять.
Вони дзвенять на всі кінці:
«Іде весна, іде весна!
Весни ми юної гінці,
Вперед послала нас вона».
Іде весна, іде весна!
За нею ллється срібний спів,
То лине вслід юрба гучна
Травневих днів, веселих днів!

Знайдіть у тексті слова, що символізують рух і звуки води.
Який образ створив поет?
Порівняйте поетичний та музичний образи
Поміркуйте, чи відчуваються сила та енергія весняної води в музиці

^ Сергій Рахманінов
Романс “Весняні води”


Аналіз прослуханого твору
Романс Сергія Рахманінова на слова Федіра Тютчева «Весняні води» не лише весняний пейзаж - це ціла поема піднесених почуттів. Скільки радісної енергії у цьому творі, у живописній картині весни! Це все завдяки музичній мові.
У мелодії переважають висхідні фрази, рішучі стрибки, закличні звороти. В акомпанементі фортепіано переважають стрімкі пасажі, що експресивно злітають догори; подекуди вони переходять у радісні дзвони. Партія фортепіано зображає голос бурхливого весняного потоку.

^ Відомості про С. Рахманінова
„Левітан російської музики” – так називали Сергія Рахманінова, оскільки велике місце в його творчості займають образи природи. Сьогодні прозвучали вокальні образи – романси.
Усього композитор написав приблизно 80 романсів. Вони є скарбницею настроїв та почуттів, в якій кожен діамант має відточену форму і глибокий зміст.
Серед романсів Рахманінова є й такі, що написані на тексти Тараса Шевченка в російському перекладі.

^ Читання. Т. Шевченко. “Реве та стогне Дніпр широкий”
Реве та стогне Дніпр широкий,
Сердитий вітер завива,
Додолу верби гне високі,
Горами хвилю підійма.

І блідий місяць на ту пору
З-за хмари де-де виглядав,
Неначе човен в синім морі,
То виринав, то потопав.

Ще треті півні не співали,
Ніхто ніде не гомонів,
Сичі в гаю перекликались,
Та ясен раз у раз скрипів

Пригадайте вірш Тараса Шевченка „Реве та стогне Дніпр широкий”.
Знайдіть слова, що характеризують образ Дніпра.

Вірш Т. Шевченка „Реве та стогне Дніпр широкий”, покладений на музику українським композитором і педагогом Данилом Крижанівським, неодмінно виконують на урочистостях, присвячених Великому Кобзареві. Співають її стоячи, немов гімн.
Послухайте цю пісню і поміркуйте, якими засобами музика допомагає глибше розкрити поетичний образ.
Чому ця пісня звучить сьогодні як гімн?

^ Демонстрація пісні “Реве та стогне Дніпр широкий”
“Реве та стогне Дніпр широкий”
Сл. Т. Шевченка,
муз. Д. Крижанівського

Аналіз прослуханого твору
Образ розбурханого Дніпра поглиблюють засоби музичної виразності: одноголосна мелодія складається з фраз, кожна з яких стрімко рухається. Образній інтерпретації допомагає динаміка: постійне підсилення звуку, перехід від тихого до голосного звучання. У такому пейзажі шанувальники творчості Тараса Шевченка відчули образ самого Кобзаря – волелюбного, нескореного, героїчного. Саме тому цю пісню вважають гімном творчості видатного українського поета.

^ Робота над піснею “На полонині, на верхівці”
А зараз ми продовжимо розучувати пісню “На полонині, на верхівці”.
Будьте уважні. Пам’ятайте: найголовніше в музичному образі пісні – зображення засобами музики картини прекрасної української природи та вираження почуття любові до неї.

^ Караоке. Пісня “На полонині, на верхівці”
“На полонині, на верхівці”
Сл. В. Ладижця,
муз. Б. Фільц

Підсумки уроку
Живописні пейзажі допомогли нам узагальнити поетичні та музичні образи. Слід зазначити, що музика завдяки виражальним засобам глибше та виразніше передала голос води – він то пасторально шепотів хвильками навколо острівка, то заклично й переможно сповіщав про прихід весни, то піднімав високі та величні хвилі Дніпра.
Вокальний жанр творів допоміг поетичному слову залунати більш повнозвучно.
 




залишити коментар
Сторінка1/7
Дата конвертації25.09.2011
Розмір0,99 Mb.
ТипУрок, Освітні матеріали
Додати документ в свій блог або на сайт
  1   2   3   4   5   6   7
плохо
  2
не очень плохо
  1
средне
  1
хорошо
  3
отлично
  9
Ваша оцінка:
Додайте кнопку на своєму сайті:
uadocs.exdat.com


База даних захищена авторським правом ©exdat 2000-2014
При копировании материала укажите ссылку
звернутися до адміністрації
Документи

Рейтинг@Mail.ru
наверх