Харукі муракамі. Поїздка до Таїланду icon

Харукі муракамі. Поїздка до Таїланду


1 чел. помогло.
Схожі



Загрузка...
страницы: 1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   20
повернутися в початок
скачать

49

Але ж своїй, українській, книжці давно час зіпнутися на ноги! Порівнювати з Японією немає, власне, чого: яка велемовна характеристика культурного рівня нашої держави!

У 2001 році Україна спромоглася видрукувати 20 млн. примірників книжок за мінімальної потреби 70 млн. Звичайно, це дуже далеко від показників Японії: аби зрівнятися з нею за кількістю книжок на душу населення, Україні треба було б видрукувати за рік майже 500 млн. примірників книжок, а це вже з галузі фантастики, принаймні на осяжне майбутнє.

І третє важливе втілення слова – це засоби масової інформації, або мас-медіа, як зараз нерідко кажуть. Коли бібліотеки – це арсенал слова, книговидавництво індустрія слова, то в ЗМІ слово виступає насамперед як політична та ідеологічна зброя, хоч це, можливо, і ненормальний стан. І тут Японія чемпіон світу. У Японії щодня виходить 73 млн. газет, тобто на кожні 1000 чоловік припадає 580 примірників! Причому 93,2% усієї кількості часописів японці передплачують, а вроздріб іде менше семи відсотків.

Всеяпонських газет небагато, усього п’ять: «Асахі Сімбун» («Ранкова газета»), «Йоміурі Сімбун» («Газета для читання»), «Майніті Сімбун» («Щоденна газета»), «Ніхон Кейдзай Сімбун» («Японська економічна газета»), «Санкей Сімбун» («Промислово-економічна газета»). Ну, ще дві англійською мовою «The Japan Times» і «Herald International Tribune» та дві китайською «Донг Фанг» («Схід») та ще одна, але у цих газет набагато менший наклад. Крім того, 78 газет (за даними 1998 року) – регіональні і, як правило, не виходять за межі однієї префектури.

Більшість редакційних компаній входять до Японської газетної асоціації журналістів та видавців, яку було засновано ще 1946 року. На січень 2000 року ця асоціація нараховувала 110 газетних компаній, 5 агенцій новин, а також 39 телерадіомовних компаній.

Газети та інші ЗМІ створили так звані прес-клуби, які оперативно висвітлюють поточну діяльність уряду. Взагалі ці прес-клуби з’явилися ще в добу Мейдзі (1868–1912) на вимогу громадськості про необхідність більшої відкритості преси. Після тривалої критики з боку американських і європейських мас-медіа, з 1993 року ці прес-клубн трохи відкрилися і для іноземних журналістів, попри тривалу процедуру одержання дозволу: іноземній газеті треба порушити клопотання перед міністерством закордонних справ Японії, яке враховує ряд вимог. Так що потрапити іноземному кореспондентові до прес-клубу не так просто.

Досі йшлося лише про писане слово. Тепер – про вимовлене, про телерадіомовлення. Телебачення прийшло до Японії ще в 30-х роках. Зараз майже в кожній японській родині по два, а то й по три телевізори. Японія має свою національну телерадіомовну корпорацію, що фінансується за рахунок абонементної плати телеглядачів. Парадоксально, але численні приватні теле- і радіостанції для телеглядачів (радіослухачів) безплатні: вони роблять гроші на рекламі. У кожному місті Японії на просту антену можна приймати від п’яти до дванадцяти телепрограм. Крім того, є п’ять всеяпонських кабельних телепрограм. Але переважна більшість японців наразі користується супутниковими антенами, у багатьох із них на даху будинку стоїть по дві «тарілки».

Самі японські програми досить нуднуваті. Відразу впадає в око невелика кількість художніх фільмів, зазвичай по одному на добу. Телепрограми рясніють новинами, спортом, рекламою і розважальними програмами.

Кабельне телебачення в Японії донедавна було непопулярне. Його використовували переважно в тих районах, де ускладнене проходження радіохвиль, наприклад у горах. Та з 1998 року кабельні телекомпанії стали долучати до кабельного телебачення різні інтерактивні телекомунікаційні системи, наприклад доступ до Інтернету, і «кабелізація» великих міст стрімко пішла вгору. Нині в Японії майже 70 000 кабельних телестанцій.

Гордість японського телебачення – Ні-VisionTV – японський варіант телебачення з високою роздільною здатністю. Такі програми транслює поки що одна компанія – NHK (Японська телерадіомовна корпорація). За рахунок того, що розгортка має вдвічі більше рядків, Hi-VisionTV уможливлює помітне підвищення чіткості зображення, що особливо важливо для телевізорів із великими екранами.

Із 1996 року в Японії швидко розпочало поширюватися DTV – цифрове телебачення. У звичайному, аналоговому телебаченні зображення і звук передаються двома окремими радіохвилями. Цифрова ж технологія дає можливість розмістити на одній радіохвилі велику кількість відео- і звукових сигналів. А оскільки дані можна стиснути без втрати


50

якості, то на одній частоті можна вести водночас до семи різних телеканалів.

Зі стрімким повоєнним поширенням телебачення в Японії пророкували повний занепад радіомовлення. Однак радіокомпанії перейшли на музику, яку можна слухати будь-де, маючи кишеньковий чи портативний радіоприймач. Нині в Японії 99 комерційних радіокомпаній – 47 із амплітудною модуляцією і 49 із частотною (FM). Короткохвильовий канал тільки один. 45 FM-станцій передають також телетекст, «видиме радіо», як його називають в Японії. Телетекстом транслюють новини, дорожню інформацію для водіїв тощо. Кілька FM-радіо­станцій передають іноземними мовами: англійською, китайською, корейською, індонезійською, португальською, таґалоґською (або таґальською – мовою Філіппін) і тайською.

У буденній свідомості, одначе, поняття культури чи не найчастіше асоціюється з музеями, бо музеї – це акумулятори зримих, матеріальних продуктів культури. Вони ніби наочно демонструють ті історичні підвалини, на яких зростала дана культура і які дають можливість випроставшись гордо говорити про культурні традиції, про культурне коріння, про культурну спадщину, а це один із неодмінних стрижнів єдності нації. Недарма у всі віки завойовники нищили насамперед бібліотеки і скарбниці культури – музеї.

У Японії не багато й не мало – аж 3500 музеїв! Із них 1541 – історичні, на другому місці художні – 745, на третьому краєзнавчі та етнографічні – 490. Крім того, є музеї науково-технологічні, природничі, літературні, меморіальні та ін. Тільки в одному Кіото 140 музеїв! А зауважте, що Кіото місто такого ж масштабу, як і Одеса. І тут є не тільки традиційні музеї, а й такі оригінальні, як, наприклад, музей бамбука, музей бляшаних забавок, музей ліхтарів, музей паличок для їжі, музей старого кіно, музей пожежної техніки, музей ляльок, музей порцеляни, музей зброї, музей музичних скриньок, музей канцелярського приладдя, музей старих локомотивів, музей фізичних і хімічних приладів та обладнання, музей музичних інструментів, музей ікебани, музей чаю і т.д. Є навіть музей пива!

Звичайно, у всіх музеях я не бував, але десятків зо два найцікавіших відвідав. Про кілька із них стисло розповім.

Трапилося так, що свій перший музей в Японії я відвідав не в Кіото, а в Осаці. Це був Муніципальний художній музей міста Осака, розташований у гарному парку Теннодзі. Будівля його має досить сучасний вигляд, бо збудовано його порівняно недавно, 1936 року, крім того, 1979 року його було капітально відремонтовано, відреставровано і добудовано підвальний поверх. На його трьох поверхах, включаючи підвальні, розміщено 7700 експонатів живопису, скульптури і художніх виробів. Звичайно, це, передусім, пам’ятки китайського і японського мистецтва: близько 250 зразків старовинного китайського живопису і каліграфії, 125 скульптур (деякі з них датуються навіть V, VI століттями, 99 металевих та керамічних виробів і т.ін., 615 зразків стародавнього японського буддійського мистецтва, 3300 лакованих виробів і нецке – невеликих керамічних фігурок (зараз їхні копії можна придбати навіть у Одесі на вернісажі в Міському парку, що біля Дерибасівської). Серед скульптурних експонатів найчастіше трапляються глибокі кам’яні і мармурові барельєфи з зображенням Будди у позі лотоса посередині та його послідовниками обабіч. Саме в той час у музеї демонструвалася виставка художніх полотен знаменитого японського поета і художника XVIII ст. Йосі Бусона Незабутнє враження справляють його праці, особливо картини «Дві ґави» та «Місто під снігом» – зорове втілення поезії, світова класика.

Крім азійського мистецтва, в музеї представлено також рідкісні зразки коптського, єгипетського та етруського мистецтва. Вражає те, що попри гострий брак вільних ділянок землі в Японії, для музеїв, а також для синтоїстських та буддійських храмів вона завжди знаходиться.

Найбільші і найбагатші музеї Кіото – це Муніципальний художній музей, Національний музей новітнього мистецтва, Національний музей Кіото, Кахіцукан – музей сучасного мистецтва, Галерея творів вишуканого мистецтва, Музей витонченого мистецтва Інсьо-Домото, Геологічний музей Мацутомі, Художній музей Кіотського університету мистецтв та ін.

Увагу привертають і не дуже великі, але оригінальні музеї.

Між сннтоїстським святилищем Ясака-дзіндзя (тим самим, під орудою якого проходить славетне свято Ґіон Мацурі) та буддійським храмом Кійомідзу з його знаменитими вуличками крамниць, де торгують посудом і всякою всячиною, є пішохідна стежка Хіґасіяма, яку часто називають стежкою Реставрації. Якщо підійнятися нею вгору,


51

ви потрапите до Історичного парку Реставраційної доби – доби Мейдзі. У цьому парку спочиває прах близько 400 героїв кінця Сьоґунату Токуґави, славетних лицарів Сакамото Рьома. Накаока Сінтаро, Кацура Коґоро, Омура Масудзіро, Кусака Ґендзуй та інших. Тут неподалік і розташовано Історичний музей Рьодзен – у старовинній, але, звичайно, оновленій двоповерховій будівлі. Серед його 5000 експонатів – предмети та документи військових та політичних діячів останніх, бурхливих років правління сьоґуна Токуґави і доби Реставрації (Мейдзі). Це сотні різних рушниць, пістолів, мечів, кинджалів, рукописів віршів і текстів зі зразками майстерної каліграфії, картини, портрети, фотографії і різні цікаві дрібнички.

Особливо популярні у відвідувачів – улюблений пістоль Рьоми, його військовий обладунок із шоломом, листи друзям і портрет. Мене ж більше привернули увагу численні великі прапори Сінсен-ґумі. Мимоволі пронизуєшся духом цієї драматичної доби і ще більшою повагою до японського народу, який, на відміну від багатьох інших, здатний ретельно оберігати кожну скалку, кожну крупинку своєї історії.

Інший цікавий музей – Арасіямський музей музичних скриньок. Хоча його було створено лише 1994 року, експонати стосуються XIX сторіччя. Звичайно, він відображає не японську, а західноєвропейську історію, але усе ж цікавий. Вже на вході вас чуємо величну органну музику, яку виконує симпатичний клоун, і величезний «Ґослар» – прекрасний годинник, виготовлений під старовину, висотою 3,8 м із химерним орнаментом і рухливими фігурками. На його виготовлення пішло 7 років. Кожну годину з’являється нова сцена за мотивами Нового Заповіту: від Різдва до Вознесіння. Та найцікавішими експонатами є справжні витвори старовини з колекції швейцарця Ґідо Руж, фундатора компанії Reuge Co, швейцарської компанії, що займалася виготовленням музичних скриньок. Серед його колекції – і власне музичні скриньки, і автоматичні музичні інструменти, і автоматичні музичні ляльки тощо.

У Кіото є вельми оригінальний Музей пожежної безпеки. Власне, це не лише музей, а й осередок, де навчають запобігати пожежам, правильно поводитися під час пожежі та за різних природних катаклізмів. Поруч із експонатами, що демонструють протипожежне спорядження та обладнання, у музеї є цікаві приміщення-симулятори. У будові з симулятором тайфуну відвідувач може на власному досвіді відчути ураганну силу вітру, який дме із швидкістю 30 м/сек. У приміщенні із симулятором землетрусу ви можете власноруч переконатися, що землетрус силою в 7 балів – таки жахлива річ. А в приміщенні з імітацією пожежі можете спробувати свої сили в гасінні невеликої пожежі вогнегасником або потренуватися у своєчасній евакуації з задимленої кімнати через вікно п’ятого поверху на линві.

Перед цим, звичайно, вас поведуть до аудіовідеозали, де на великому екрані з відеосистемою підвищеної чіткості ви зможете ознайомитися з цікавою відеострічкою щодо методів запобігання та боротьби як із природною стихією, так і з нещастями від людської діяльності.

Працівники музею вважають, що навіть раз ознайомившись із подібною методикою, людина спроможна буде краще підготуватися до екстремальних обставин і, використавши знання, набуті тут, порятувати своє життя і життя своїх близьких.

У Футю, західному районі Токіо, є досить оригінальний Музей кінних перегонів. Ви зможете ознайомитися тут з історією взаємин коня й людини з найдавніших часів, починаючи з X ст. до нашої ери і закінчуючи найостаннішими подіями на кінних доріжках у Великобританії, США та Японії. Крім цього, тут можна одержати вичерпну інформацію щодо порід коней, їхнього характеру, звичок, масті, особливостей статури тіла, психології, хвороб, годівлі і т.ін. І звичайно, в музеї наявний кінь-робот – білий, стрункий красень. Відвідувач може сісти на нього й проскакати одне коло. Робот докладно передає чвал, клус і т.д., а просто перед очима вершника – широкий екран, де ви спостерігаєте за своїм рухом. У Японії дуже люблять ходити на верхогони. Щороку на них буває до 11 млн. японців. Мета музею – сприяти більшій поінформованості громадян як про коней взагалі, так і про кінські перегони зокрема.

До музеїв варто долучити стислий огляд виставок – своєрідних музеїв нашого сьогодення. А їх у Японії люблять влаштовувати. Звичайно, найбільш вражаючими є виставки техніки та високих технологій. Це й виставка роботів у Осаці, які можуть і ходити по-людськи, і розмовляти, і трати на роялі і т.д. Це й виставка автомобілів у Токіо, це й виставки комп’ютерної техніки, аудіо- та відеоапаратури, фотоапаратів і т.д.

Цікаві так звані технохудожні виставки авангардного спрямування. Таку виставку, наприклад, було організовано восени цього року у Йокогамі (до речі, місто-побратим Одеси).

52

Експонати її незвичайні. Наприклад, композиція «Нарцисовий сад» (автор Кусама Яйой) побудована із 2000 дзеркальних куль 30 см перерізом, які плавають у воді, займаючи цілу величезну залу. Пристрій спеціально хвилює воду, срібні хвилі прокочуються одна за одною, творячи неповторний ефект «срібного» моря. Чи експонат, представлений Йоко Оно (дружина загиблого Джона Леннона, лідера ансамблю «Beatles») – залізничний товарний вагон, увесь зрешечений кулями, особливо дах. І через ці кульові отвори пробиваються врізнобіч потужні промені прожектора, схованого всередині. Найбільші світлові пучки спрямовані в небо, колір променів поступово змінюється. Свою композицію Йоко Оно назвала «Любов і мир», і оглядати її слід, звісно, ввечері.

Так само ввечері слід оглядати композицію американця китайського походження Цай Ґуо Чжаня, котра представляє собою видовищний феєрверк під назвою «Монгольська навала».

Оскільки ми згадали знакову для музичного життя другої половини XX сторіччя фігуру Джона Леннона, то слід зазначити, що в Японії є музей Джона Леннона. Його було відкрито 9 жовтня 2000 року у Йоно-сі, передмісті Токіо, на 60-річчя з дня народження співака. Опоряджено його було під опікою Йоко Оно, яка надала для експозиції близько ста документів та власних речей Джона. Всього ж у музеї виставлено до 130 експонатів, котрі охоплюють усе життя цього видатного музиканта (1940–1980 рр.). Тут і його шкільні зошити, і чорна гітара Рікенбакера, і військовий однострій сержанта Пеппера, його окуляри, кредитна картка, паспорт, оригінальні рукописи текстів відомих пісень «Уяви» («Imagine»), «Кохання» («Love»), «Жінка» («Lady woman»). У музеї є можливість також переглянути цікаві кадри із хроніки його життя.

Починаючи з 1867 року Японія щоразу брала участь у міжнародних виставках «Експо», демонструючи великий індустріальний поступ та національну потугу. Кілька разів Японія була організатором таких виставок. Виставку «Експо-2005» знову заплановано провести в Японії, в місті Наґоя. На участь у ній вже подали заявки 90 країн світу (цікаво, чи є у цьому списку Україна?).

Як бачимо, Японія, на перший погляд, типово технократична держава, вельми чуйно ставиться до всебічного розвитку національної культури, не шкодуючи на це величезні кошти.

Одеса

^ ДО УВАГИ ЧИТАЧІВ І АВТОРІВ «ВСЕСВІТУ»!

У минулому сторіччі «Всесвіт» понад 5000 разів друкував вірші, оповідання, повісті, романи письменників різних країн у перекладі з 82 мов світу і здійснив близько 14 000 різноманітних публікацій на теми літературної критики, мистецтвознавства, філософії, соціології, політики, життя українців за кордоном та ін.

Щоб дати можливість читачам і науковцям орієнтуватися в цьому морі перекладів і публікацій, Видавничий дім «Всесвіт» готує фундаментальний (700 стор.) бібліографічний покажчик змісту журналу за весь період його діяльності. Покажчик уперше розкриє повний зміст журналу «Всесвіт» від 1925-го до 2000 p., а також розповість про історію цього унікального видання.

Покажчик «Всесвіт» у XX сторіччі» вийде у світ 2004 року. Для визначення тиражу книги оголошується прийом попередніх замовлень. Охочих придбати покажчик «Всесвіт» у XX сторіччі», просимо надсилати заявки на поштову адресу редакції (вул. Грушевського, 34/1, Київ, 01021, Україна) або електронну адресу myk@vsesvit-reviev.kiev.ua із зазначенням: прізвища замовника або назви організації, котра замовляє; поштової адреси та номера телефону; потрібної кількості примірників.

Після виходу книги кожному, хто подав попереднє замовлення, буде надіслана листівка з проханням переказати потрібну суму на адресу «Всесвіту». Орієнтовна ціна покажчика із вартістю пересилання:

в Україні – 60 гривень;

в країнах СНД 20 умовних одиниць;

для інших країн вартість річної передплати на журнал становить 90 дол. США.

Редакція

53


^ ЯПОНСЬКІ НАРОДНІ ПРИСЛІВ’Я ТА ПРИКАЗКИ

Мандрівець без приятеля – все одно, що людина без кохання.

Очерет, який косили тисячу днів, може згоріти в один день.

^ Батьки й дитя – один світ, чоловік і жінка – два світи.

Жіноча волосина може й слона на припоні втримати.

Коли злодія спіймано, годі вже плести мотузки.

Рисове поле краще дбати, ніж вірші складати.

^ Погані новини розтікаються на тисячу верст.

Краще, щоб тебе чекали, ніж самому чекати.

Слово мовлене не наздоженеш і четвернею.

Про майбутнє балакати – чортів смішити.

^ Було б бажання, а приключка знайдеться,

якщо сина любиш, пускай його в мандри.

Ніколи не повторюй тієї ж самої помилки.

Серце чоловіче мінливе, наче осіннє небо.

^ Небесна мережа не плетена, а все ловить.

Грім сильний, а блискавка ще сильніша.

Плітка живе всього сімдесят п’ять днів.

Краще купити, ніж дістати в дарунок.

^ Тремтиш за п’ятак – загубиш сотню.

В
Люди на шляху Токайдо.

Андо Хіросіґе

гарному вбранні й мавпа вродлива.


Хто знає забагато, той нічого не знає.

Житія людське – мов ранкова роса.

Криничні жаби про океан не знають.

Де птахів немає, там і кажан птиця.

Хто має ліхтаря, тому йти попереду.

Високі дерева від вітру потерпають.

Легко знайдеш – легко загубиш.

Бідність працелюбця не здожене.

Солодкі галушки кращі за квіти.

Проти милосердя меч безсилий.

^ Забагато – гірше, ніж замало.

Спершу дай, коли хочеш мати.

Гроші роблять людей чужими.

Верби від снігу не ламаються.

Після свята пізно веселитися.

З
Прості люди на шляху Токайдо.

Худ. Андо Хіросіґе.
агнана миша й кішку кусає.


Горобець і в сто років скаче.

Здалеку все квітками пахне.

Світ довгий, життя коротке.

Плинові часу нема перепон.

Дзеркало – жіноча душа.

Лотос і в багнюці квітне.

Б
Подаються в українському перекладі за виданням: О. Фудзии.

Ниппонские пословнцы. Восточное обозрение. (Далянь, 1943).
ез вогню немає й диму.


^ Від дурості ліків немає.

Меч – душа самурая.

Чужі квіти гарніші.






^ НЕЗАЛЕЖНИЙ ЛІТЕРАТУРНО-МИСТЕЦЬКИЙ ТА ГРОМАДСЬКО-ПОЛІТИЧНИЙ МІСЯЧНИК.

ВИДАЄ ВИДАВНИЧИЙ ДІМ «ВСЕСВІТ» У КИЄВІ

E-mail: myk@vsesvit-review.kiev.ua

ЗМІСТ

^ РІК ЯПОНІЇ У «ВСЕСВІТІ»

МІНАСЕ САН-ГІН ХЯКУ-ІН. Сто віршів трьох поетів

з Мінасе у жанрі ренґа (1488).

З японської переклав Іван Бондаренко 3

^ ІВАН БОНДАРЕНКО. Японська поезія середньовіччя 9

ВІКТОР ПЄРШИН. Пам’ять кольору смутку.

З російської переклала Юлія Патлань 11

ЮЛІЯ ПАТЛАНЬ. Смуток, забарвлений пам’яттю 18

^ ПАВЛО БАСАНСЬКИЙ. Про вірші і не тільки 20

КУДО НАОКО. Поле співає – КАНАЇ ТЬОКУ. Ксилофон. –

ТАКЕНАКА ІКУ. Сліди. Поезії.

З японської переклав Павло Басанський 20, 22, 23

^ ХІНО ТАКАО. Леся Українка і Японія

аспекти нового прочитання 24

МІЯДЗАВА КЕНДЗІ. Царівни полів. Вірш.

З японської переклав Мирон Федоришин 26

^ ОЛЕКСАНДР БОНДАР. Японія очима українця.

Лист 3. Японські звичаї 27

НАЦУМЕ СОСЕКІ. Серце. Роман.

З японської переклав Мирон Федоришин 34

^ НОВІТНЯ ЛІТЕРАТУРА

ЛУЇС ГОМЕС ДЕ АРАНДА. Поезії.

З іспанської переклали Олена Курченко. Михайло Литвинець 123

ЛУЇС СЕПУЛЬВЕДА. Щоденник сентиментального кілера. Повість.

З іспанської переклала Маргарита Жердинівська 128

Утрачений рай. Оповідання письменниць-африканерок.

^ ЕЛЛІС МЮЛЛЕР. Сильніше за спрагу. – МАРГАРЕТ БАККЕС.

Утрачений рай Франсін. ЙЄНЕ ГООЗЕН. Лялька.

З мови африканс переклала Олена Власенко……………………148

3

^ РІК ЯПОНІЇ У «ВСЕСВІТІ»




НЕЗАЛЕЖНИЙ ЛІТЕРАТУРНО-МИСТЕЦЬКИЙ ТА ГРОМАДСЬ- 14

^ КО-ПОЛІТИЧНИЙ МІСЯЧНИК. ВИДАЄ 14

ВИДАВНИЧИЙ ДІМ «ВСЕСВІТ» У КИЄВІ 14

ЗАПОВІТНИЙ ЗАКОН ЖИТТЯ І СМЕРТИ 16

З ЯПОНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ XVII-XVIII ст. 29

^ ЯПОНІЯ ОЧИМА УКРАЇНЦЯ* 39

Освіта і наука в Японії 40

Аспекти японської культури 47

ЯПОНСЬКІ НАРОДНІ ПРИСЛІВ’Я ТА ПРИКАЗКИ 55

E-mail: myk@vsesvit-review.kiev.ua 57

^ ЯПОНІЯ ОЧИМА УКРАЇНЦЯ* 70

Лист 3. Японські звичаї 70

Ейкіті НІСІКАВА: 93

«ТЕРПІННЯ Й ПРАЦЯ – ОСЬ РЕЦЕПТ УСПІХУ ПО-ЯПОНСЬКОМУ» 93

Лист 10. Грані японського мистецтва: Японський театр 103

^ ЧИ БУЛА ІСТОРІЯ РОСІЇ ТА 149

СРСР ІСТОРІЄЮ УКРАЇНИ? 149

ЯПОНІЯ ОЧИМА 168

УКРАЇНЦЯ* 168

ІКЕБАНА: ЄДНАННЯ З ПРИРОДОЮ 183




(1) У горах сніг,

Але підніжжям гір

Вже стелиться серпанок вечорами.

(Соґі)

*

(2) І талі води здалеку несуть

Села гірського аромат сливовий.

(Сьохаку)

*

(3) Над річкою легенький вітерець

Весни прикмету –

Верб табунчик пестить.

(Сотьо)

*

(4) Ледь-ледь світає.

Весел чути сплеск,

Проте човна самого ще не видно.

(Соґі)

(5) Ще проступає крізь нічний туман

У небі слід Від місяця блідого.

(Сьохаку)

*

(6) Закінчується осінь – і поля

Сріблястий іній рясно покриває.

(Сотьо)

*

(7) Посеред трав засохлих –

Плач комах

Безжалісно бентежить нзшу душу!

(Соґі)

*

(8) Помітив раптом стежку у траві,

Приблизившись до тина. Звідки?

Дивно!

(Сьохаку)





залишити коментар
Сторінка6/20
Дата конвертації25.09.2011
Розмір4.31 Mb.
ТипДокументы, Освітні матеріали
Додати документ в свій блог або на сайт

страницы: 1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   20
хорошо
  2
Ваша оцінка:
Додайте кнопку на своєму сайті:
uadocs.exdat.com

Загрузка...
База даних захищена авторським правом ©exdat 2000-2017
При копировании материала укажите ссылку
звернутися до адміністрації
Реферати
Автореферати
Методички
Документи
Поняття

опублікувати
Загрузка...
Документи

Рейтинг@Mail.ru
наверх