“затверджую” проректор з навчальної роботи icon

“затверджую” проректор з навчальної роботи


Схожі
Затверджую” Проректор з навчальної роботи...
Робоча навчальна програма навчальної дисципліни “ Промислова електроніка ” (за...
Міністерство освіти та науки україни...
Тематичний план І розподіл навчального часу в курсі “Історія економіки та економічної думки”...
Затверджую проректор з наукової роботи С. К. Бостан «24»...
Програм а
Проректор з навчальної роботи...
Проректор з навчальної роботи...
Проректор з навчальної роботи...
Проректор з навчальної роботи...
Методичні рекомендації проведення в Київському університеті права нан україни першої лекції...
Проректор з навчальної роботи...



страницы: 1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   22
повернутися в початок


Всього 27 години


ПЕРЕЛІК практичних навичок З дисципліни “ЛАБОРАТОРНІ ТА ФУНКЦІОНАЛЬНІ МЕТОДИ ДІАГНОСТИКИ” для студентів Ііі курсу ФАРМАЦЕВТИЧНОГО факультету за СПЕЦІАЛЬНІСТЮ “КЛІНІЧНА фармація” НА 2007-2008 НАВЧАЛЬНИЙ РІК


  1. Забір крові для загального аналізу.

  2. Визначення концентрації гемоглобіну. Тлумачення результатів.

  3. Визначення кількості еритроцитів, показники в нормі та при патології.

  4. Визначення кольорового показника.

  5. Підрахунок кількості лейкоцитів, визначення лейкоцитарної формули (процентного співвідношення різних видів лейкоцитів), показники в нормі та за різних патологічних станів.

  6. Визначення швидкості осідання еритроцитів. Інтерпретація результатів.

  7. Взяття і підготовка крові для біохімічних досліджень.

  8. Визначення вмісту загального білку. Показники в нормі та при патології.

  9. Дослідження білкового спектру плазми крові.

  10. Визначення фібриногену.

  11. Визначення сечовини, креатиніну, сечової кислоти. Інтерпретація результатів дослідження.

  12. Дослідження рівня глюкози у крові. Показники в нормі.

  13. Взяття крові для визначення кислотно-лужної рівноваги крові.

  14. Визначення часу кровотечі.

  15. Підрахунок кількості тромбоцитів.

  16. Визначення часу згортання крові.

  17. Кількісне визначення Т-, В-лімфоцитів.

  18. Збирання мокроти і доставка у лабораторію.

  19. Макроскопічне, мікроскопічне, мікробіологічне дослідження мокроти. Інтерпретація результатів.

  20. Пункція плевральної порожнини.

  21. Визначення фізико-хімічних властивостей плевральної рідини.

  22. Мікроскопічне та мікробіологічне дослідження плеврального випоту.

  23. Підготовка хворих до рентгенологічних досліджень органів дихання, бронхографії, спірографії.

  24. Проведення класичної спірографії. Основні показники.

  25. Проведення комп’ютерної спірографії. Основні показники.

  26. Постановка функціонального діагнозу за результатами спірографії.

  27. Реєстрація електрокардіограми у стандартних і грудних відведеннях, за Небом.

  28. Оцінка регулярності серцевих скорочень, серцевого ритму і провідності.

  29. Визначення положення електричної вісі.

  30. Аналіз ЕКГ при порушеннях ритму, провідності, автоматизму.

  31. ЕКГ- заключення.

  32. Діагностика змін ЕКГ при стенокардії, інфаркті міокарда, порушеннях ритму.

  33. Накладання електродів при тривалому моніторуванні за Холтером.

  34. Аналіз ехо- і фонокардіограм. Основні показники.

  35. Вимірювання артеріального тиску.

  36. Дослідження шлункового вмісту.

  37. Підготовка хворих до проведення ГДФС, ректороманоскопії, колоноскопії, комп'ютерної томографії, УЗД дослідження.

  38. Визначення білірубіну крові та сечі, жовчних пігментів, уробіліну в сечі.

  39. Проведення класичного та багатомоментного дуоденального зондування.

  40. Дослідження дуоденального вмісту, інтерпретація отриманих результатів.

  41. Визначення -амілази в крові, сечі, дуоденальному вмісті.

  42. Копрологічне дослідження калу, оцінка результатів.

  43. Підготовка хворих до рентгенологічних досліджень печінки, жовчного міхура, жовчних шляхів, підшлункової залози.

  44. Підготовка хворих до УЗД гепатобіліарної системи, підшлункової залози.

  45. Проведення парацентезу.

  46. Дослідження асцитичної рідини.

  47. Забір сечі для лабораторних досліджень.

  48. Загальний аналіз сечі.

  49. Дослідження сечі за Нечипоренко, Аддис-Каковським. Інтерпретація результатів.

  50. Бактеріологічне дослідження сечі.

  51. Проба за Зимницьким.

  52. Визначення швидкості клубочкової фільтрації, канальцевої реабсорбції. Діагностичне значення показників.

  53. Підготовка хворих до рентгенологічного та ультразвукового дослідження сечовидільної системи.

  54. Визначення парапротеїнів у сироватці крові. Діагностичне значення.

  55. Визначення часу згортання крові, тривалості кровотечі.

  56. Визначення білка Бенс-Джонса в сечі

  57. Дослідження рівня глюкози в крові.

  58. Забір крові для визначення гормонального складу.

  59. Дослідження мазку із піхви.

  60. Визначення ступеня чистоти піхви.

  61. Мікробіологічне дослідження мазку із піхви.

  62. Проведення ехо- та електроенцефалографії. Інтерпретація результатів.

  63. Добовий моніторинг діяльності серцево-судинної, дихальної систем, функціонального стану нирок, печінки.


ПЕРЕЛІК КОНТРОЛЬНИХ ПИТАНЬ ПЕРЕВІДНОГО ІСПИТУ З дисципліни “ЛАБОРАТОРНІ ТА ФУНКЦІОНАЛЬНІ МЕТОДИ ДІАГНОСТИКИ” для студентів ііІ курсу фармацевтичного факультету за СПЕЦІАЛЬНІСТЮ “клінічна фармація” на 2007-2008 навчальний рік


  1. Організація роботи КДЛ і відділення функціональної діагностики, їх функції.

  2. Чинні накази та інструктивні листи МОЗ України.

  3. Клінічний аналіз крові. Правила взяття крові.

  4. Основні показники клінічного загального аналізу крові: еритроцити, гемоглобін, ретикулоцити, лейкоцити, швидкість осідання еритроцитів.

  5. Забір крові для біохімічного аналізу та підготовка її для дослідження.

  6. Білки, небілкові азотисті компоненти.

  7. Визначення креатиніну крові та сечі. Методики. Діагностичне значення.

  8. Методики визначення сечовини. Діагностичне значення.

  9. Сечова кислота. Методи визначення. Інтерпретація результатів.

  10. Визначення калію, натрію, хлоридів, заліза сироватки крові. Показники в нормі та при патології.

  11. Визначення загального білка крові. Нормальні показники.

  12. Визначення активності ферментів.

  13. Визначення амілази в крові та сечі.

  14. Визначення кислотно-лужного стану. Основні показники, методи оцінки.

  15. Дослідження системи гемостазу: судинно-тромбоцитарний, коагуляційний гемостаз, фібриноліз. Значення для діагностики.

  16. Загальні уявлення про імунні реакції організму.

  17. Неспецифічна гуморальна система захисту: реакція зв’язування комплементу, С-реактивний протеїн.

  18. Гуморальний специфічний імунітет: визначення різних класів імуноглобулінів,

  19. Визначення специфічних антитіл, циркулюючих імунних комплексів, діагностичне значення.

  20. Визначення антитіл до ДНК, еритроцитів.

  21. Значення визначення ревматоїдного фактору, антистрептолізину-О.

  22. Клітинний специфічний імунітет. Основні показники.

  23. Визначення кількості Т-, В-лімфоцитів.

  24. Реакція бласттрансформації лімфоцитів. Діагностичне значення.

  25. Неспецифічна клітинна система імунітету.

  26. Фагоцитарний індекс, фагоцитарне число. Інтерпретація результатів дослідження.

  27. Дослідження мокроти: макроскопічне, мікроскопічне, мікробіологічне.

  28. Діагностичне значення патологічних елементів мокротиння, тлумачення результатів.

  29. Зміни в мокроті при бронхіальній астмі, хронічному бронхіті.

  30. Види плеврального випоту.

  31. Визначення фізико-хімічних властивостей, мікроскопічне та мікробіологічне дослідження плевральної рідини.

  32. Електрокардіограма. Основні показники в нормі.

  33. Зміни ЕКГ при стенокардії, інфаркті міокарда.

  34. Зміни ЕКГ при порушеннях серцевого ритму, автоматизму, провідності.

  35. Додаткові методи електрокардіографічного дослідження.

  36. Тривале моніторування за Холтером.

  37. Додаткові методи рентгенологічного дослідження в кардіології.

  38. Ехокардіографія. Основні показники.

  39. Нормальна фонокардіограма. Зміни тонів серця при патології.

  40. Неінвазивні та інвазивні методи дослідження артеріального та венозного відділів системи кровообігу.

  41. Застосування радіонуклідних методів діагностики в кардіології.

  42. Вимірювання артеріального тиску.

  43. Поняття про інвазивні та радіонуклідні методи дослідження.

  44. Анатомо-фізіологічні особливості шлунково-кишкового тракту.

  45. Дослідження шлункової секреції: зондрові та беззондові методи.

  46. Дослідження фізичних, хімічних властивостей шлункового вмісту.

  47. Дослідження ферментоутворювальної функції, мікроскопічне дослідження.

  48. Метод визначення внутрішлункової рН-метрії.

  49. Уявлення про методи виявлення Helicobacter pylori, діагностичне значення.

  50. Дослідження калу. Діагностичне значення.

  51. Зміни випорожнень при патології підшлункової залози.

  52. Методи виявлення мікробної контамінації кишечника.

  53. Рентгенологічні дослідження стравоходу, шлунка, кишечника.

  54. Гастродуоденоскопія.

  55. Ректороманоскопія, підготовка хворих.

  56. Колоноскопія. Підготовка хворих.

  57. Порушення пігментного обміну. Основні показники.

  58. Порушення білкового обміну. Основні показники.

  59. Порушення білкового обміну. Основні показники.

  60. Порушення жирового обміну.

  61. Видільна функція печінки. Методи визначення.

  62. Знешкоджувальна функція печінки. Методи визначення.

  63. Біохімічні синдроми при ураженнях печінки.

  64. Дуоденальне зондування, мета проведення, діагностичне значення.

  65. Дуоденальне зондування: техніка класичного методу.

  66. Дуоденальне зондування: багатофазний метод.

  67. Фізичні властивості жовчі.

  68. Хімічне дослідження жовчі.

  69. Мікроскопічне дослідження жовчі.

  70. Бактеріологічне дослідження жовчі.

  71. Зовнішньосекреторна функція підшлункової залози.

  72. Методики вивчення зовнішньосекреторної функції підшлункової залози. Діагностичне значення.

  73. Методики визначення білірубіну та його метаболітів.

  74. Методи визначення маркерів вірусів гепатиту.

  75. Парацентез, дослідження асцитичної рідини.

  76. Основні рентгенологічні методи дослідження жовчного міхура, жовчовивідних шляхів, печінки.

  77. Ультразвукове дослідження жовчного міхура, жовчних шляхів, печінки, підшлункової залози. Підготовка хворих.

  78. Структура і функції нирок.

  79. Теорія утворення сечі.

  80. Порогові і непорогові речовини. Кліренс.

  81. Пункійна біопсія нирок.

  82. Протеїнурія, причини і види (ниркова, надниркова, позаниркова).

  83. Зміни в сечі при інфекційно-запальних процесах у сечовому міхурі, сечовипускному каналі, передміхуровій залозі.

  84. Зміни в сечі при пієлонефриті.

  85. Зміни в сечі при туберкульозі нирок.

  86. Зміни в сечі при гломерулонефриті.

  87. Зміни в сечі при нефротичному синдромі.

  88. Зміни в сечі при гострій нирковій недостатності.

  89. Зміни в сечі при сечокам'яній хворобі.

  90. Загальний клінічний аналіз сечі. Основні показники.

  91. Методи кількісної оцінки числа лейкоцитів, еритроцитів, циліндрів у сечі.

  92. Методи визначення ступеня бактеріурії.

  93. Дослідження сечі за Нечипоренко. Інтерпретація результатів дослідження.

  94. Проба за Зимницьким. Інтерпретація результатів дослідження.

  95. Дослідження мазку із уретри. Діагностичне значення.

  96. Визначення здатності нирок до осмотичного розведення та концентрування сечі.

  97. Методи визначення швидкості клубочкової фільтрації. Діагностичне значення.

  98. Методи визначення канальцевої реабсорбції. Діагностичне значення.

  99. Причини і види гематурії.

  100. Гемоглобінурія, методи визначення. Діагностичне значення.

  101. Гемосидеринурія, методики визначення. Діагностичне значення показників.

  102. Порфиринурія, методики проведення. Діагностичне значення показників.

  103. Міоглобінурія, методики визначення. Діагностичне значення показників.

  104. Меланінурія, методики визначення. Діагностичне значення показників.

  105. Рентгенологічні, радіонуклідні, ультразвукові методи дослідження сечовидільної системи (нирок, сечового міхура, сечоводів). Підготовка хворих.

  106. Регуляція кістково-мозкового кровотворення.

  107. Схема гемопоезу.

  108. Зміни в аналізах крові при анеміях.

  109. Зміни в аналізах крові при гемобластозах.

  110. Зміни в аналізах крові при мієломній хворобі.

  111. Зміни в аналізах крові при лімфогрануломатозі.

  112. Визначення парапротеїнів у сироватці крові.

  113. Визначення білка Бенс-Джонса в сечі.

  114. Пункція кісткового мозку, лімфатичних вузлів, селезінки. Діагностичне значення.

  115. Проби на резистентність стінки капілярів: симптом джгута, симптом щипка, молоточковий симптом.

  116. Глюкозурія: причини і види (патологічна і фізіологічна).

  117. Зв'язок вуглеводневого обміну з жировим: кетонемія і кетонурія.

  118. Методи визначення глюкози в крові та сечі. Діагностичне значення.

  119. Дослідження гормонів Т3, Т4, діагностичне значення при захворюваннях щитовидної залози.

  120. Дослідження наднирників.

  121. Феохромоцитома. Лабораторна діагностика.

  122. Основні рентгенологічні, радіоізотопні та радіоімунні методи дослідження, сканограма, УЗД, комп'ютерна томографія, термографія щитовидної залози.

  123. Основні лабораторні та інструментальні методи дослідження у хворих із патологією кістково-м’язової системи.

  124. Дослідження хворих з поліартритичним, міопатичним сндромами (РА, остеоартроз, системна склеродермія, системний червоний вовчак, хвороба Уіппла тощо).

  125. Остеопенія, остеопороз. Зміни в аналізах крові.

  126. Визначення ревматоїдного фактора, С-реактивного протеїну. Діагностичне значення.

  127. Визначення антинуклеарних антитіл, LE-клітин, визначення антигенів системи НLA. Діагностичне значення.

  128. Артроскопія.

  129. Дослідження синовіальної рідини. Інтерпретація результатів.

  130. Підготовка хворих до інструментальних методів дослідження хворих з патологією кістково-м’язової системи.

  131. Поняття про денситометрію. Основні денситометричні показники.

  132. Ехо- та електроенцефалографія.

  133. Комп'ютерна томографія, магнітно-ядерна резонансна томографія.

  134. Добовий моніторинг.

  135. Дослідження виділень з піхви. Основні показники.

  136. Визначення ступеня чистоти піхви. Діагностичне значення.

  137. Мікроскопічне дослідження виділень з піхви.

  138. Мікробіологічне дослдіження мазку із піхви.

  139. Методики виявлення гонококів.

  140. Методики виявлення трихомонад.

  141. Методики виявлення хламідій.

  142. Особливості дослідження виділень з піхви у дівчаток.

  143. Забір крові для дослідження статевих гормонів

  144. Підготовка хворих до ультразвукового дослідження матки, яєчників.

  145. Підготовка хворих до ультразвукового дослідження передміхурової залози.

  146. Маммографія. Мета проведення.

  147. Діагностичне значення маммографії.



Засоби для проведення поточного, проміжного та підсумкового контролю З дисципліни “лабораторна та функціональна діагностика” для студентів ІІі курсу фармацевтичного факультету за СПЕЦІАЛЬНІСТЮ “клінічна фармація” н 2007-2008 навчальний рік

^ Початковий контроль знань студентів здійснюється на першому занятті і включає в себе перевірку знань теоретичного та практичного матеріалу, який вивчався в попередніх семестрах (основи медичних знань, біохімія, патологічна фізіологія з основами патологічної анатомії), що проводиться методом фронтального усного опитування.

^ Поточний контроль студентів здійснюється під час проведення практичних занять і включає перевірку знань теоретичного матеріалу та контроль оволодіння практичними навичками, які передбачені методичними розробками занять з відповідних тем. Перевірка знань студентів здійснюється за допомогою усного фронтального опитування , вирішування тестових завдань різного ступеня важкості, а також під час перевірки правильності проведення процедур.

^ Підсумковий контроль знань студентів проводиться на підсумкових заняттях № 1, 2, 3 і по закінченню VІ семестру і включає два етапи: 1) практичні навички (на останньому занятті); 2) іспит: студент відповідає на 3 запитання (додаються), виконує практичне завдання, вирішує ситуаційну задачу.

Оцінка виставляється згідно критеріїв оцінки, затверджених на засіданні кафедри та предметної методичної комісії.

Студенти, які були не допущенні до складання іспиту через наявність академічної заборгованості, та студенти, які не з’явилися своєчасно на іспит, складають семестровий іспит в усній формі комісії у складі завідувача та доцентів кафедри. Результати іспиту заслуховуються і обговорюються на засіданні кафедри, де затверджуються і заходи, спрямовані на покращання підготовки студентів, оптимізацію навчального процесу на кафедрі догляду за хворими та вищої медсестринської освіти.


КРИТЕРІЇ ОЦІНОК ТЕОРЕТИЧНОЇ ТА ПРАКТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ З дисципліни “лабораторні та функціональні дослідження” для студентів ІіІ курсу фармацевтичного факультету за СПЕЦІАЛЬНІСТЮ “клінічна фармація” (СПЕЦІАЛІСТ)


Знання і вміння студента оцінюються викладачем за загальноприйнятою 4-х бальною системою (“відмінно”, “добре”, “задовільно”, “незадовільно”) з виставленням оцінки в журнал відвідування та успішності.


Оцінку "відмінно" отримує студент, який показав глибокі знання теоретичного матеріалу, передбаченого програмою, досконало володіє практичними навичками.


Оцінку "добре" отримує студент, який показав добрі знання теоретичного матеріалу по темі заняття, оволодів практичними навичками згідно програми і виконує їх самостійно.


Оцінку "задовільно" одержує студент, який показав задовільні знання теоретичного матеріалу, оволодів більшістю практичних навичок по програмі, не проявляв ініціативи і старання при освоєнні практичних навичок.


Оцінка "незадовільно" виставляється студенту, якщо він показав незадовільні знання теоретичного матеріалу, не володіє більшою частиною передбачених програмою практичних навичок і не може їх виконувати самостійно, систематично порушував виробничу дисципліну.


^ КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ НА ІСПИТІ З ТЕОРЕТИЧНОЇ ТА ПРАКТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ З "ЛАБОРАТОРНОЇ ТА ФУНЦІОНАЛЬНОЇ

ДІАГНОСТИКИ" ДЛЯ СТУДЕНТІВ ІІІ КУРСУ ФАРМАЦЕВТИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ ЗА СПЕЦІАЛЬНІСТЮ “КЛІНІЧНА фармація”

^ (СПЕЦІАЛІСТ) НА 2007-2008 НАВЧАЛЬНИЙ РІК



  1. Оцінка “ВІДМІННО” ставиться студенту, який правильно і глибоко відповів на питання екзаменатора, показав відмінне володіння передбаченими програмою практичними навичками, проявив творче володіння учбовим матеріалом, вмінням логічно мислити, чітко і ясно викладати відповіді на поставленні питання, бездоганно володіє практичними навичками.

  2. Оцінка “ДОБРЕ” ставиться студенту, який правильно відповів на питання екзаменатора, але деякі з відповідей були неповними або нечіткими, показав добре володіння передбаченими програмою практичними навичками.

  3. Оцінка “ЗАДОВІЛЬНО” ставиться студенту, який правильно відповів на питання екзаменатора, але відповіді на питання були неповними і неглибокими, показав задовільне володіння, передбаченими програмою, практичними навичками.

  4. Оцінка «НЕЗАДОВІЛЬНО» ставиться студенту, який дав відповіді лише на частину питань екзаменатора, відповіді на запитання були поверхневі, нечіткі, показав незадовільне володіння, передбаченими програмою практичними навичками.


МЕТОДИКА

^ ПРОВЕДЕННЯ ІСПИТУ З дисципліни "ЛАБОРАТОРНА ТА ФУНЦІОНАЛЬНА ДІАГНОСТИКА" ДЛЯ СТУДЕНТІВ ІІІ КУРСУ ФАРМАЦЕВТИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ ЗА СПЕЦІАЛЬНІСТЮ “КЛІНІЧНА фармація”

^ (СПЕЦІАЛІСТ) НА 2007-2008 НАВЧАЛЬНИЙ РІК


До іспиту допускаються студенти, які не мають академічної заборгованості і виконали навчальну програму в повному об”ємі про що ставиться відмітка “зараховано” в залікову книжку. Іспит проводиться в два етапи.


І етап

Контроль практичних навичок, передбачає оцінку, тлумачення результатів досліджень крові, сечі, мокротиння, калу, біохімічних досліджень крові, випотних, спиномозкової рідин, ЕКГ досліджень, заключень, гастродуоденоскопії, колоноскопії, рентгендосліджень органів грудної порожнини, серцево-судинної системи, ШКТ, опорно-рухового апарату.


ІІ етап

Співбесіда за екзаменаційною білетною програмою. Кожний білет складається з 3-х питань. Питання додаються.

Оцінка виставляється згідно критеріїв оцінки, затверджених на засіданні наради кафедри та предметній методичній комісії з медсестринської справи та лабораторної діагностики.


^ ПЕРЕЛІК РЕКОМЕНДОВАНОЇ НАВЧАЛЬНОЇ

ТА НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ дисципліни "ЛАБОРАТОРНА ТА ФУНЦІОНАЛЬНА ДІАГНОСТИКА" ДЛЯ СТУДЕНТІВ ІІІ КУРСУ ФАРМАЦЕВТИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ ЗА СПЕЦІАЛЬНІСТЮ “КЛІНІЧНА фармація”

Основна


  1. Абдулаев РЯ., Атьков О.Ю., Соболь Ю.С. Атлас ультразвуковой диагностики. В 2 Т.- Харьков: Прапор, 1993. - 112 с.

  2. Аронов ДМ., Лупаноа В.П. /Функциональные пробы в кар­диологии. Лекция VIII. Фармакологические пробы. - Кардиология, 1996, №8, С. 94-102.

  1. Битти А.Д. Диагностические тесты в гастроэнтерологии: Пер. с англ. - М.: Медицина, 1995. - 221 с.

  2. Бышеаский А.Ш., Терсенаа ОА. Биохимия для врача. - Ека­теринбург: Уральский рабочий, 1994. - 383 с.

  3. Воробьев А.И., Дризе Н.И., Чертков ИЛ. Схема кроветворе­ния: 1995 // Проблемы гематологии. - 1995. - 1. - с. 7-14.

  4. Дабровски А., ДаброоскиБ., ПиотроаичР. Суточное мониторирование ЭКГ: Пер. с польск. - М.: Медпрактика, 1998. -208с.

  1. Капустин С.В., Лиманов С.И. Ультразвуковое исследование мочевого пузыря, мочеточников и почек. - Витебск: Бел-медкнига, 1998.122

  2. Клинический диагноз - лабораторные основы / Под ред. В.В. Меньшикова. - М.: Лабинформ, 1997.- 246 с.

  3. Справочник по гематологии / Под ред. А.Ф. Романовой. - К.: Здоров'я, 1997.

  4. Руководство по клинической лабораторной диагностике / Под ред. М.А. Базарновой, А.Й. Воробьева. -К.: Вища школа, 1991.- 424 с.

  5. Руководство по практическим занятиям по клинической лабораторной диагностике / Под ред. М.А. Базарновой, В.М. Морозовой. - К.: Вища шк., 1998.-376 с.

  6. Клиническая гематология / Под ред. Берчану. - Бухарест: Медицинское издательство, 1985.- 520

  7. Клиническая оценка биохимических показателей при забо-леваниях внутренних органов / Под ред. В.Г.Передерия,Ю.В.Хмелевекого. - Киев: Здоровье, 1993. - 190 с.

  8. Данилова Л.А. Анализы крови и мочи. Спб.: Салит-Мед.книга, 2000. – 128 с.

  9. Долгов В.В. Клинико-диагностическое значение лабораторных показателей. М.:Лабинформ; Центр, 1995. – 215 с.

  10. Мазуров В.И., Климко Н.Н. Клиническая гематология. Спб., 1993. –199 с.

  11. Медведев В.В., Волчек Ю.З. Клиническая лабораторная диагностика: Справочник для врачей / Под ред. В.А.Яковлева. Спб.: Гиппократ, 1995. – 208 с.

ДОДАТКОВА


  1. Исследование системы крови в клинической практике / Под ред. Г.И.Козинца, В.А.Макарова, М.: Триада-Х, 1997. – 480 с.

  2. Ошибки в лабораторной диагностике / Под. ред. Л.Л. Громашевской. К.: Вища школа, 1990.- 136 с.

  3. Козловская Л.В., Мартынова М.А. Учебное пособие по клиническим лабораторным методам исследования. М.: Медицина, 1989. - 351 с.

  4. Тодоров Й.Клинические лабораторные исследования в педиатрии. -София, 1968. -294 с.

  5. Руководство по клиническим лабораторним исследованиях / Под ред. Л.Г. Смирновой, Е.А. Кост. -М.: Медгиз, 1960.- 421 с.

  6. В.Е. Предтеченский. Руководство по клиническим лабораторным исследованиям./ Под ред. Л.Г. Смирновой, Е.А. Кост. - М.: Медгиз, 1960.- 253с.

  7. Руководство по гематологии: В 2 т. / Под ред. А.И. Воробьева.-М.:Медицина, 1985.-432 с.

  8. Комаров ФМ„ Коровкин Б.Ф., Меньшиков ЪБ. Биохимические исследования в клинике. - Элиста: Джангар, 1998. - 250 с.

  9. Любина М.Я., Ильичева А.П., Кассонова Т.В., Петросова С.М. Клинические лабораторное исследования. - М.: Медицина, 1984. - 387 с.

  10. М Г. Абрамов. Гематологический атлас. - М.: Медицина, 1985. - 210 с.

  11. В.Я Краепскин Атлас микроскопии осадков мочи.- М.: Медицина,1976. - 152 с.

  12. Макаров А.Ю. Клиническая ликворология. –Л.: Медицина, 1984. – 216 с.

  13. Де Луна А.Б. Руководство по клинической электрокардиог­рафии: Пер. с англ. - М.: Медицина, 1993. - 703 с.

  14. Мурашко В.В., Стритынский А.В. Электрокардиография. - М.: Медпресс, 1998'. -311 с.

  15. Циммерман Ф. Клиническая электрокардиография: Пер. с англ. - М. - СПб.: Бином - Невский Диалект, 1997. - 441 с.



Довідник ДЛЯ СТУДЕНТА

з дисципліни: “Клінічне медсестринство” (цикл терапія)

на 2007-2008 навчальний рік


^ ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ

з дисципліни “Клінічне медсестринство” (терапевтичний цикл) для СТУДЕНТІВ II ТА для осіб, які мають кваліфікацію "Лікар" (ОКР - "спеціаліст") за спеціальністю “Лікувальна справа”, “Педіатрія” (навчання з неповним робочим тижнем) КУРСУ МЕДИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ №4 З відділенням молодших медичних і фармацевтичних фахівців за спеціальністю

^ Сестринська справа” (ОКР – “бакалавр”) на 2007-2008 навч. рік.




п/п

ЗМІСТ


К-сть годин

1

Пневмонії, бронхіальна астма. Клініка, принципи лікування та сестринського догляду в стаціонарі, невідкладна допомога.

2

2

Гіпертонічний криз, інфаркт міокарда, гострі порушення серцевого ритму. Клінічні прояви, невідкладна допомога, принципи лікування та сестринського догляду.

2

3

Цирози печінки, печінкова недостатність, печінкова кома. Клінічні прояви, принципи лікування та сестринського догляду в стаціонарі. Невідкладна допомога.

2

4

Захворювання нирок. Ниркова еклампсія, гостра та хронічна ниркова недостатність. Клінічні прояви, невідкладна допомога, принципи лікування та сестринського догляду в стаціонарі.

2

5

Цукровий діабет. Діабетична та гіпоглікемічна коми. Діагностика. Клінічні прояви, невідкладна допомога, принципи лікування та сестринського догляду в стаціонарі.

2




залишити коментар
Сторінка9/22
Дата конвертації25.09.2011
Розмір3,69 Mb.
ТипДокументы, Освітні матеріали
Додати документ в свій блог або на сайт

страницы: 1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   22
Ваша оцінка цього документа буде першою.
Ваша оцінка:
Додайте кнопку на своєму сайті:
uadocs.exdat.com

База даних захищена авторським правом ©exdat 2000-2014
При копировании материала укажите ссылку
звернутися до адміністрації
Реферати
Автореферати
Методички
Документи
Поняття

опублікувати
Документи

Рейтинг@Mail.ru
наверх