Авторські права на текст програми “Українська література, 5-12 кл.” належать Міністерству освіти І науки України та авторам програми. Авторське право на видрук icon

Авторські права на текст програми “Українська література, 5-12 кл.” належать Міністерству освіти І науки України та авторам програми. Авторське право на видрук


Схожі
Авторські права на текст програми “Зарубіжна література, 5-12 кл...
Авторські права на текст програми “Українська мова, 5-12 кл...
Авторські права на текст програми “Українська мова, 5-12 кл...
Авторські права на текст програми “Українська мова, 5-12 кл...
Авторські права на текст програми “Українська мова, 5-12 кл...
Авторські права на текст програми “Іноземні мови, 2-12 кл...
Авторські права на текст програми “Іноземні мови, 2-12 кл...
Авторські права на текст програми “Іноземні мови, 2-12 кл...
Авторські права на текст програми “Хімія, 7-11 кл...
Авторські права на текст програми “Іноземні мови, 2-12 кл...
Авторські права на текст програми “Хімія, 7-11 кл...
Авторські права на текст програми “Трудове навчання, 5-12 кл...



Загрузка...
страницы:   1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13
УВАГА!


Авторські права на текст програми “Українська література, 5—12 кл.” належать Міністерству освіти і науки України та авторам програми. Авторське право на видрук програми (враховуючи редагування, коректуру, верстку, художнє оформлення) належить видавництву “Перун” згідно з “Угодою № 17/59-05 на випуск підручників (навчальної літератури) від 01.07.2005 р.” між Міністерством освіти і науки України та видавництвом “Перун”.


ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА


За концепцією розвитку гуманітарної сфери України, яка є пріоритетною в цілісному процесі реалізації української нацiональної ідеї та державотворення, найвищою цінністю проголошується людина. Тому в “Державному стандарті...” змістом базової та повної середньої освіти насамперед передбачається створення оптимальних передумов “для всебічного розвитку особистості, виховання громадянина-патріота України”, а сам зміст “визначається на засадах загальнолюдських і національних цінностей, науковості й систематичності знань, їх цінності для соціального становлення людини, гуманізації й демократизації шкільної освіти”. Відповідно, у сьогоднішній загальноосвітній системі предмет “українська література” набуває особливої актуальності.

Українська література є потужним носієм ідентичності нації, її генетичного коду. Це надзвичайно важливий чинник і в сьогоднішніх умовах глобалізації усього світового цивілізаційного простору, і в індивідуальному національному самоусвідомленні. Вона має стати важливим чинником витворення національної ідеології, без якої неможливо збудувати державу-Україну і виховати свідомого українця. Ця нова ідеологічна доктрина для її повноцінного функціонування в сучасному світі має базуватися на історичних і культурних традиціях, на переосмисленні сучасного досвіду на основі загальнолюдських цінностей. У цьому сенсі предмет “українська література” в 12-річній загальноосвітній школі набуває особливого значення.

Українська література в загальному світовому контексті є свідченням високої духовної та цивілізаційної розвиненості українського народу, вона є невід’ємною складовою його національної культури. Як мистецтво слова вона є носієм потужного заряду духовної енергії, здатна передавати загальнолюдські й національні цінності від покоління до покоління, культивувати їх у людській душі. Засобами мистецтва слова вона допомагає формувати, збагачувати внутрішній світ дитини, позитивно впливати на її свідомість і підсвідомість, спрямовувати морально-етичний потенціал, розвивати інтелект, творчі здібності, естетичний смак.

Отже, метою шкільного вивчення української літератури є:

— підвищення загальної освіченості громадянина України, досягнення належного рівня сформованості вміння “читати й усвiдомлювати прочитане”, “прилучатися до художньої літератури, а через неї — до фундаментальних цінностей культури”, розширення їхніх культурно-пізнавальних інтересів;

— сприяння всебічному розвитку, духовному збагаченню, активному становленню й самореалізації особистості в сучасному світі;

— виховання національно свідомого громадянина України;

— формування і утвердження гуманістичного світогляду особистості, національних і загальнолюдських цінностей.

Складові цієї загальностратегічної мети реалізуються через такі конкретні завдання навчального предмета “українська література”, які ґрунтуються на аксіологічній, літературознавчій, культурологічній змістових лініях, акцентованих у “Державному стандарті...”:

1. Зацікавлення учнів художнім твором як явищем мистецтва слова, специфічним “інструментом” пізнання світу і себе в ньому — прищеплення і утримання бажання читати.

2. Розвиток уміння сприймати літературний твір як явище мистецтва слова.

3. Підняття загальної освіченості учнів: набуття ними базових знань з української літератури, необхідних для повноцінної інтеграції в суспільство на різних рівнях. Ознайомлення із найвизначнішими і найпоказовішими взірцями української народної творчості та художньої літератури.

4. Формування читацької культури учнів, розвиток естетичного смаку, вміння розрізняти явища класичної (як високого мистецтва) і масової культури.

5. Формування стійкого інтересу до української літератури як вагомого духовного спадку народу, повноцінного оригінального мистецтва.

6. Повернення втраченого престижу національної літератури, виховання її майбутнього читача й шанувальника.

7. Формування гуманістичного світогляду, розвиток духовного світу, утвердження загальнолюдських морально-етичних орiєнтирів.

8. Сприяння національному самоусвідомленню і стійкому відчуттю приналежності до європейської спільноти. Бачення в українській художній творчості ментальних особливостей української людини.

9. Вивчення української літератури в національному і світовому культурологічному контекстах, у міжпредметних зв’язках.

10. Розвиток творчих і комунікативних здібностей учнів, їхнього самостійного і критичного мислення, культури полеміки, вміння аргументовано доводити власну думку.

11. Вироблення вміння компетентно і цілеспрямовано орієнтуватися в інформаційному і комунікативному сучасному просторі.

12. Вироблення вміння застосовувати здобуті на уроках літератури знання, навички у практичному житті.

13. Розвиток навичок самоосвіти, бажання і спроможності вчитися.


Найважливішою особливістю пропонованої програми з української літератури є те, що вона укладена на основі Державного стандарту базової і повної середньої освіти. Тому в ній враховано сьогоднішні державні вимоги до змісту і рівня навчальних досягнень учнів основної і старшої школи. Зміст запропонованого до вивчення літературного матеріалу спроектований на очікувані результати навчання, що дає можливість більш цілеспрямовано і стратегічно зорієнтовано організувати навчальний процес, а також проконтролювати його. Такий тип шкільної програми стає особливо актуальним у процесі сьогоднішньої реформаційної політики загальної освітньої сфери в Україні, у державотворчому виробленні національної ідеологічної доктрини.

Таким чином, відповідно до Державного стандарту програмою з української літератури передбачається “формування покоління молоді, що буде захищеним і мобільним на ринку праці; здатним робити особистісний, духовно-світоглядний вибір; матиме необхідні знання, навички і компетентності для інтеграції в суспільство на різних рівнях; здатним до навчання упродовж життя”. В ній наскрізно втілено ключові компетентності, які сприятимуть розвитку особистості та її повноцінній самореалізації в сучасному житті. Вивчення в загальноосвітній школі предмета “українська література” забезпечує реалізацію цих компетентностей у таких напрямках:

— соціальні компетентності (активна участь у суспільному житті; здатність знайти, зберегти і розвинути себе як особистість; розвиток комунікативних якостей; здатність розв’язувати проблеми; формування світоглядних і загальнолюдських ціннісних орієнтирів);

— мотиваційні компетентності (розвиток творчих здібностей, здатності до навчання, самостійності мислення);

— функціональні компетентності: естетична, культурологічна, мовна, комунікативна (вміння оперувати набутими знаннями, сформованими навичками, використовувати їх у практичному житті).

^ Загальний результат програми з української літератури стосується:

учня (освічену і розвинену особистість, спроможну повноцінно реалізуватися в майбутньому дорослому житті);

учителя (для якого передбачається підвищення фахових вимог);

української літератури (змінюється її усталений імідж, зростає престиж).


^ Концепція програми


Відповідно до цієї концепції структура програми, її змістове наповнення передбачає: світовий і національний культурологічний контексти, міжпредметні зв’язки, втілення ключових компетентностей, врахування вікових особливостей учнів, психології сприйняття дитиною творів художньої літератури, особливості сучасного навчального процесу в середній школі, право вибору (для вчителя і учня), особливості сучасного інформаційно-комунікативного простору, національних процесів державотворення, загальносвітових процесів глобалізації тощо.

При доборі художніх творів для текстуального вивчення враховувалося і те, що програма з української літератури за своїм змістовим наповненням є своєрідним шкільним каноном у єдиній, нехай і розгалуженій, багаторівневій системі загальноприйнятої літературно-критичної оцінки того чи того твору, постаті письменника, його внеску у національну і світову духовні скарбниці. Загалом цей шкільний канон є первісною ланкою літературного канону сьогоднішнього часу, однак він визначає національний простір української культури в цілому, закладає у свідомості молодої людини певні культурологічно-ціннісні орієнтири, які неодмінно “спрацюють” у майбутньому.

Водночас особливість сучасного шкільного вивчення української літератури потребує добирати художні тексти за принципами: високих естетичних критеріїв, жанрово-тематичної розмаїтості, врахування вікової психології, осучаснення змістового матеріалу. Тому добиралися насамперед твори, цікаві й актуальні у контексті нинішнього життя, суголосні сьогоднішній рецепційній свідомості, близькі та зрозумілі сучасній молодій людині, яка живе в інакшому комунікативному, інформаційному просторі.

Українська література як шкільний предмет водночас виконує кілька рівноцінних функцій, серед яких виділяються: естетична, пізнавальна і виховна. Це означає, що кожен запропонований твір не лише відображає певну історично-художню дійсність, а й засобами мистецтва слова виховує українську людину. Тому особливий акцент робиться на тих художніх творах, що сприяють зародженню у свідомості та підсвідомості молодої людини якостей, які є носіями позитивної, життєствердної енергії. Адже в умовах нацiонального державотворення актуалізуються пріоритет людини-гуманіста, людини-патріота, оптимістичні суспільні настрої, духовне здоров’я сучасної людини. Ці твори мають давати естетичне задоволення і моральне опертя (оптимізм, життєствердність, ідея подолання труднощів, воля до перемоги, досягнення мети тощо), однак це не зводилося до абсолюту. Враховано те, що літературний текст як явище мистецтва — живий організм, а тому своїм впливом на людину завжди непередбачуваний. Іноді негативний приклад із художнього твору може спрацювати значно потужніше, сприяти духовному очищенню, оновленню, моральному загартуванню (у зарубіжній літературі твори Ф. Достоєвського, Ф. Кафки). Тому, скажімо, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Панаса Мирного у цьому контексті сприймається як роман-засторога. Ключові компетентності програми якраз і передбачають підготовку молоді до подібних складностей сучасного життя, його іноді фатальної непередбачуваності, яку треба вчитися гідно долати (і на негативних прикладах також!).

Отже, програма з української літератури складається з двох частин: основна школа (5—9 класи) і старша школа (безпрофільна) (10—12 класи), кожна з яких має свої особливості. Наприкінці містяться додатки: № 1 Рекомендована література для вчителя; № 2 Додаткова література для читання; № 3 Календарне планування.

Відповідно до Державного стандарту вивченням предмета “українська література” в ОСНОВНІЙ ШКОЛІ закладається основа загальної освіченості учнів, їхньої естетико-літературної підготовленості, формування суспільно-ціннісних орієнтирів, спроможності вчитися надалі. Передбачається засвоєння певного кола усвідомлених літературних знань (змісту творів, авторів, окремих фактів біографії письменників тощо), початкових уявлень, умінь і навичок оперувати ними у процесі читання творів та їх аналізу.

Курс української літератури в 5—8 класах цілеспрямовано структурований за такими загальними тематичними блоками: 5 клас (“Світ фантазії, мудрості”, “Історичне минуле нашого народу”, “Рідна Україна. Світ природи”), 6 клас (“Загадково прекрасна і славна давнина України”, “Я і світ”, “Гумористичні твори”, “Пригоди і романтика”), 7 клас (“Із пісенних скарбів”, “Про далекі минулі часи”, “Ти знаєш, що ти людина?”, “Ми – українці”), 8 клас (“Усна народна творчість”, “З давньої літератури”, “Світ української поезії”, “Український гумор і сатира”, “Національна драма”, “З української прози”). До кожного з них відповідно до вікових особливостей учнів підібрані тексти, які за своїм змістом дають можливість максимально репрезентувати ту чи іншу тему. В 5—6 класах в основному це твори, написані спеціально для дітей і про дітей, твори з казковим, фантастичним сюжетом. У цілому акценти зроблено насамперед на сучасних, близьких до свідомості сучасної дитини текстах. Враховано також і необхідність тематично-стильової різноманітності пропонованих для розгляду творів, їхні ідейно-ціннісні пласти, які втілюють ключові компетентності.

Особливістю вивчення української літератури в останній ланці основної школи — у 9 класі — є те, що тут застосовано історико-хронологічний підхід. Саме з цього класу починається вивчення художніх творів у контексті історико-літературного процесу. Це пояснюється насамперед тим, що в центр цього вивчення ставиться детальніше, аніж то було в попередніх класах, вивчення творчості Тараса Шевченка — нашого національного генія. З його творчістю мають ознайомитися однаково глибоко (звичайно, на шкільному рівні) всі українські школярі, незалежно від того, в яких профільних класах вони навчатимуться надалі. Курс української літератури в 9 класі закінчується окремим блоком ознайомлення з деякими художніми взірцями ХХ століття. Таким чином, учні випускного класу основної школи цілеспрямовано долучаються до сучасної літератури.

Українська література у СТАРШІЙ ШКОЛІ (10—12 класи) розглядається у хронологічній послідовності. Однак по можливості загальний курс поділяється на окремі жанрові розділи. Наприклад, у 11 класі: “Поезія”, “Проза”, “Драматургія”, “Українська література за межами України”, “Українська література 40—50-х років”. У 12 класі: “Поети-шістдесятники”, “Українська новела, оповідання”, “Постшістдесятництво”, “Українська химерна проза”, “Традиція бароко в ХХ ст.”, “Українська історична проза”, “Сучасна “молода” українська література”. Кожен клас старшої школи закінчується уроками: “література рідного краю”, “новинки сучасного літературного життя”, “урок-підсумок”, які дають широкий простір для вибору як учителя, так і учнів.

Змістом літературної освіти в цих класах передбачається ознайомлення з творчістю талановитих, реалізованих як творчі особистості митців, зокрема тими високохудожніми текстами, які “репрезентують різні етапи літературного процесу, культурно-лiтературні традиції”, відповідно пропонується аналіз творів “у контексті історико-літературного процесу” (як і передбачено Державним стандартом). Таким чином, історичний літературний процес окреслюється лише пунктирно — в найпоказовіших і для письменника, і для певного жанрово-стилістичного явища взірцях. У сучасній загальноосвітній школі вивчається не історія літератури, а українська література, що дає більшу можливість активізувати морально-етичні аналогії, суспільно-ціннісні орієнтири через естетико-літературознавчі категорії, поняття; зацікавити учнів близькими їхній свідомості художніми творами; змінити усталений, застарілий імідж української літератури на цілісній карті світової літератури.


Навчально-виховний процес уроків української літератури передбачає формування цілісного уявлення про неї як про важливий складник національної культури, підвищення загального рівня культури майбутнього покоління, розвиток його творчого, інтелектуального потенціалу, виробленню здорового, повноцінного світогляду.

Викладання цього предмета відбувається у форматі загального мистецького контексту, в якому створювався художній твір, а також міжпредметних зв’язків (українська мова, історія, зарубіжна література, образотворче мистецтво, музика, природознавство, географія, естетика, етика), які відбиті у додатках до кожної окремої теми.

Для кожного класу окремо вказується загальна кількість годин (однакова для всіх), резервний час. У розділі основної школи присутній додатковий розподіл годин (для уроків виразного читання, повторення та узагальнення, позакласного читання), який може бути змінений учителем. Запронована кількість часу на вивчення кожного розділу, теми також є орієнтовною, вчитель може її змінювати (в межах 70 год). Резервний час може використовуватися для підсумкових уроків (у основній школі), уроків розвитку мовлення, тематичного оцінювання, різних видів творчих та інших робіт (екскурсій, диспутів, семінарів тощо) — на вибір учителя.

У рубриці “Зміст навчального матеріалу” при необхідності пропонуються вступні тези до кожного розділу чи теми, коротка характеристика творчості того чи того письменника, короткі анотації до творів, що враховують сучасні літературознавчі оцінки (в доступних для школярів межах); називаються обов’язкові для засвоєння теоретичні поняття, необхідні для аналізу текстів тощо. Але зміст цієї рубрики є лише пропозицією, однією з найсучасніших компетентних версій оцінки письменника і його творчості, він не повинен сприйматися догматично.

Рубрика “Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів” містить перелік основних усвідомлених знань (у тому числі і творів для вивчення напам’ять), вмінь, навичок, передбачених кожною конкретною темою. Особливий акцент зроблено на вимогах емоційно-ціннісної сфери (вони виділені іншим шрифтом), які найконкретніше втілюють ключові компетенції. Скажімо, навчально-виховний процес повинен відбуватися так, щоб, вивчаючи творчість В. Симоненка в 11 класі (характеризуючи особливості його індивідуального стилю, самостійно визначаючи і аргументовано коментуючи під час дискусій основні мотиви його поезій), учні розвивали навички “формування власної думки про порушені у творах мотиви, проблеми. Формування життєвої позиції, вміння її відстоювати”, “шліфували навички аргументованого, толерантного ведення дискусії”. Оповідання “Федько-халамидник” В. Винниченка, яке вивчається у 6 класі, дає можливість “усвідомлювати найважливіші цінності моралі та етики, що роблять людину душевно багатою і щедрою на добро, порядність, чесність, здатність до милосердя і співпереживання”. А усвідомлені знання дев’ятикласників про письменника-патріота Івана Липу, їхній самостійний коментар ідей його притч “Мати” і “У невідому путь”, розвиток уміння проводити аналогії із власного життєвого досвіду спонукає до “усвідомлення власної готовності до життя у прекрасному, але жорстокому світі”.

Під час навчально-виховного процесу програмою передбачено таку його організацію, у процесі якої вчитель дає необхідні стартові знання, висловлює-демонструє власні судження, заохочує до глибшого пізнання, зацікавлює, корегує, спрямовує вивчення теми. Але не вимагає прийняття єдиної думки, не диктує своє прочитання тексту, він лише спонукає до певних оціночних висновків, а учень вчиться їх робити самостійно, так само як і самостійно мислити, оцінювати, порівнювати, проводити аналогії з сучасним життям, власним досвідом тощо.

Загалом така демократична орієнтація програми спрямована на постійну творчу співпрацю, діалог учителя, учня з художнім твором, дає широкий простір для самостійного сприйняття і осмислення літератури як явища мистецтва.


^ Критерії оцінювання


Рівні навчальних досягнень учнів

Бали

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів

1. Початковий

1

Учень відтворює матеріали на елементарному рівні, називаючи окремий літературний факт або явище.




2

Учень розуміє навчальний матеріал на елементарному рівні його засвоєння, відтворює якийсь фрагмент окремим реченням.




3

Учень сприймає навчальний матеріал, дає відповідь у вигляді вислову (з допомогою вчителя).

2. Середній

4

Учень володіє літературним матеріалом на початковому рівні його засвоєння, відтворює незначну його частину, дає визначення літературного явища без посилання на текст.




5

Учень володіє матеріалом та окремими навичками аналізу літературного твору, з допомогою вчителя та учнів відтворює матеріал і наводить приклад з тексту.




6

Учень володіє матеріалом, відтворює значну його частину, з допомогою вчителя знаходить потрібні приклади у тексті літературного твору.

3. Достатній

7

Учень володіє матеріалом і навичками аналізу лiтературного твору за поданим учителем зразком, наводить окремі власні приклади на підтвердження певних суджень.




8

Учень володіє матеріалом, навичками текстуального аналізу на рівні цілісно-комплексного уявлення про певне літературне явище, під керівництвом учителя виправляє допущені помилки й добирає аргументи на підтвердження висловленого судження або висновку.




9

Учень володіє матеріалом та навичками цілісно-комплексного аналізу художнього твору, систематизує та узагальнює набуті знання, самостійно виправляє допущені помилки, добирає переконливі аргументи на підтвердження власного судження.

4. Високий

10

Учень володіє матеріалом та навичками цілісно-комплексного аналізу літературного твору, виявляє початкові творчі здібності, самостійно оцінює окремі нові літературні явища, знаходить і виправляє допущені помилки, працює з різними джерелами інформації, систематизує та творчо використовує дібраний матеріал.




11

Учень на високому рівні володіє матеріалом, вміннями і навичками аналізу художнього твору, висловлює свої думки, самостійно оцінює різноманітні явища культурного життя, виявляючи власну позицію щодо них.




12

Учень вільно володіє матеріалом та навичками текстуального аналізу літературного твору, виявляє особливі творчі здібності та здатність до оригінальних рішень різноманітних навчальних завдань, до перенесення набутих знань та вмінь на нестандартні ситуації, схильність до літературної творчості.





залишити коментар
Сторінка1/13
Дата конвертації25.09.2011
Розмір2.32 Mb.
ТипДокументы, Освітні матеріали
Додати документ в свій блог або на сайт

страницы:   1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13
Ваша оцінка цього документа буде першою.
Ваша оцінка:
Додайте кнопку на своєму сайті:
uadocs.exdat.com

Загрузка...
База даних захищена авторським правом ©exdat 2000-2017
При копировании материала укажите ссылку
звернутися до адміністрації
Реферати
Автореферати
Методички
Документи
Поняття

опублікувати
Загрузка...
Документи

Рейтинг@Mail.ru
наверх