Методичні рекомендації до проведення Першого уроку у 2009-2010 навчальному році icon

Методичні рекомендації до проведення Першого уроку у 2009-2010 навчальному році


Схожі
Методичні рекомендації до проведення Першого уроку у 2011-2012 навчальному році...
Методичні рекомендації щодо проведення Першого уроку у 2010-2011 навчальному році...
Методичні рекомендації щодо проведення Першого уроку у 2010-2011 навчальному році...
Методичні рекомендації до проведення Уроку знань у 2010 2011 навчальному році...
Методичні рекомендації до проведення олімпіади з астрономії в 2010-2011 н р...
Методичні рекомендації щодо проведення державної підсумкової атестації з математики в 9 та...
Методичні рекомендації щодо проведення державної підсумкової атестації з математики в 9 та...
Методичні рекомендації щодо проведення...
Методичні рекомендації до підготовки та проведення першого уроку...
Методичні рекомендації до проведення у загальноосвітніх навчальних закладах Печенізького району...
Методичні рекомендації щодо проведення Першого уроку Дня Знань у спеціальному навчальному...
«Про проведення Всеукраїнських учнівських олімпіад І турнірів у 2010/2011 навчальному році»...



Загрузка...
страницы:   1   2   3   4   5
скачать
Головне управління освіти і науки черкаської обласної державної адміністрації

черкаський обласний інститут післядипломної

освіти педагогічних працівників


«Народ мій Є!

В ЙОГО гарячих жилах

Козацька кров пульсує і гуде»


Методичні рекомендації

до проведення

Першого уроку

у 2009-2010 навчальному році


ЧЕРКАСИ

2009

ББК 74.200

М 70


„Народе мій! У твоїх гарячих жилах козацька кров пульсує і гуде”: Методичні рекомендації до проведення Першого уроку у 2009 – 2010 навчальному році. – Черкаси: Видавництво обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників, 2009. – 66 с.


У збірнику вміщено методичні рекомендації та розробки уроків на допомогу педагогічним працівникам навчальних закладів для проведення Першого уроку і подальшої роботи у напрямку формування духовно багатої і всебічно розвиненої особистості.

Розроблені рекомендації адресовані керівникам навчальних закладів, їх заступникам, класним керівникам, учителям – предметникам, усім, хто зацікавлений у духовному розвитку підростаючого покоління.


Збірник підготували:


Крутенко О.В. - завідувач лабораторії виховної роботи Черкаського ОІПОПП;

Степанова Н.М. - методист лабораторії суспільно-гуманітарних дисциплін Черкаського ОІПОПП.


Затверджено вченою радою Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників. Протокол № 2 від 05.06.2009 року.


© ЧОІПОПП

^ О.В. Крутенко,

завідувач лабораторії

виховної роботи ЧОІПОПП,

Н.М. Степанова,

методист лабораторії

суспільно-гуманітарних дисциплін ЧОІПОПП

Методичні рекомендації

до проведення Першого уроку 2009-2010 навчального року


Головна мета першого уроку 2009-2010 навчального року – це ознайомлення і подальше вивчення історії рідного краю та героїчного минулого нашого народу. Зміст уроку має бути спрямований на розвиток таких громадянських якостей особистості, як патріотизм, гідність, відповідальність, свідомість. Виховання в учнів любові до Батьківщини починається з формування інтересу до історії того села чи міста, де пройшло їхнє дитинство.

2009 рік – це ювілейний рік для Черкаської області, яка була утворена у 1954 році. На першому уроці навчального року вважаємо за доцільне розглянути ті досягнення, що має Черкащина за 55 років свого існування як окремої області.

Крім того, наш регіон з давніх часів відігравав значну роль у розвитку культури, ремесел, торгівлі Київської Русі. Під час монголо-татарської навали зросло значення регіону як оборонного порубіжжя Великого князівства Литовського, до складу якого входили ці землі. Пізніше Черкащина стає центром формування козацтва, захищаючи населення від кримсько-татарської агресії, протидіючи національно-релігійному гніту шляхетської Польщі. Звідси у 16 ст. починався рух козацько-селянських повстань, які перетворилися на Визвольну війну, яку очолив Богдан Хмельницький. Політичним центром Української козацької держави стає Чигирин. 18 сторіччя вибухнуло народженням гайдамацького руху, епіцентром якого стала територія нашого краю. І в роки революції, і в грізні часи Великої Вітчизняної Черкащина та її жителі відзначалися мужністю, героїзмом, громадянською свідомістю.

Благодатним ґрунтом, на якому зростають глибокі духовні та громадянські якості учнів, є знання історії і традицій краю, „малої” батьківщини як складової України. Черкащина – це унікальний регіон, який має багаті історико-культурні, у тому числі й козацькі, традиції. Ця думка може стати лейтмотивом першого уроку. Мета такого уроку – формувати почуття своєї причетності до „малої” батьківщини як її представника, спадкоємця, наступника; формувати внутрішню потребу реалізувати свій особистий потенціал на зміцнення її матеріальної, духовної культури.

Найбільш ефективним завжди вважалося виховання на прикладах життєдіяльності батьків, історії роду, міжнародної ролі та місії Батьківщини, видатних здобутків її славних синів і дочок у всіх сферах світового поступу, починаючи від авторів літописів – Ярослава Мудрого, митрополита Іларіона і Володимира Мономаха, поважних козаків – Петра Сагайдачного та Івана Сірка, до геніїв українського народу – Богдана Хмельницького, Григорія Сковороди, Великого Тараса  Шевченка, Василя Симоненка, Миколи Негоди, Олександра Захаренка. Черкащина є Батьківщиною для багатьох талановитих людей, які в різні часи прославляли її у світовому просторі.

Визначені орієнтовні завдання рекомендуємо реалізувати через зміст певних модулів:

  • Морально-етичний потенціал у формуванні духовності школярів.

  • Розвиток почуттів обов’язку, патріотизму, гідності, гордості, самоповаги, честі як визначальні для формування уявлень про національний ідеал.

  • Формування національної самосвідомості (на основі знань про свої національні ознаки - мова, історія, культура, особливості ментальності).

  • Національна та загальнолюдська культури.

Виходячи із вищезазначеного, пропонуємо орієнтовні теми:

  • Сім духовних святинь малої Батьківщини.

  • Сторінки минулого Черкащини.

  • Із глибин історії рідного краю.

  • Звичаї та традиції Черкаського краю.

  • Куди не поїдеш, куди не підеш, ріднішого краю ніде не знайдеш.

  • „Краю мій! Цю сердечну сповідь в ювілейний вінок тобі вкраплю” (А.Корінь).

  • „Мій рідний край, моя земля, велика-превелика…”

  • Моє село (місто) на карті Черкащини.

  • Пишаюся тобою, рідний краю!

  • Культурно-духовне життя України в різні періоди.

  • До храму власної культури.

  • Перегортаючи часу сторінки.

  • Вчимося виховувати самі себе.

  • Життя – унікальна цінність.

  • „А ми живі, нам треба поспішати зробити щось, лишити по собі...” (Л.Костенко).

  • Життя – це творчість. Поки я живу, я дію.

Виховний потенціал Уроку Знань має бути спрямований на формування в учнів почуття гордості за героїчне минуле нашого народу та її представників, які є зразком для наслідування. Вважаємо за необхідне підкреслити, що важливою метою діяльності сучасного загальноосвітнього закладу є виховання високодуховної, високоморальної особистості, формування в неї сумління і громадянських чеснот: порядності, чесності, доброзичливості, працьовитості, пошани до старших, патріотизму. Для України, яка сьогодні перебуває у новій соціальній реальності, особливої ваги має виховання підростаючого покоління, так як складні соціально-економічні та політичні умови сучасності привносять у молодіжне середовище такі негативні соціальні явища, як аморальність, злочинність, розбещеність тощо, які, в свою чергу, ведуть до агресивності, жорстокості, нігілізму школярів. Наслідком цих деструктивних процесів стає відчуження дітей та молоді від моралі, бездуховність, зневажливе ставлення до культури і традицій свого народу, байдужість до долі держави і своєї власної долі, тобто певне заперечення духовності й моральності як суспільно й особистісно значущих феноменів [2; 14]. Тому все актуальнішим стає прилучення учнівської молоді до набутків виховних традицій народу, вивчення його історії, літератури, мистецтва.

На сьогодні, у період переоцінки цінностей і творення нових форм людського співжиття, виховання підростаючого покоління стає особливо наочним. А що ж ми вкладаємо у термін „виховання”? Яким воно має бути?

Термін “виховання” вживається в сучасній педагогічній науці в кількох значеннях:

  • у широкому соціальному, коли мова йдеться про виховний вплив на людину всього суспільства і всієї дійсності, яка містить в собі не лише позитивну спрямованість, а й конфлікти та протиріччя; тут особистість може не тільки формуватися під впливом соціального середовища, а й деформуватися, або, навпаки, загартуватись у боротьбі з труднощами, “робити саму себе”;

  • у вузькому педагогічному, коли виховання є цілеспрямованою виховною діяльністю педагога (наприклад, класовода чи класного керівника, щоб досягти певної мети в учнівському колективі);

  • у гранично вузькому, коли педагог або батько вирішують конкретну індивідуальну проблему виховання або перевиховання (наприклад, у юнака прагнуть виховати чесність, ввічливість, у дівчини – порядність, гідність тощо) [4; 230 – 245].

І за умови, що виховання – це єдиний, неперервний, цілеспрямований процес, який має тривалу історію, традиції передаються із покоління до покоління, від батька до сина, то варто звернутися до тих зразків, які зберігаються у скарбниці народної педагогіки українців. А ми маємо прекрасні зразки козацької педагогіки, яка, не зважаючи на кількастолітню історію, залишається взірцем виховної системи молоді.

Під час проведення Уроку знань вважаємо за доцільне підкреслити також роль козацької педагогіки як такої, що сприяла формуванню козака-лицаря, захисника рідної землі, палкого патріота, мужнього громадянина Української держави. Ідеї козацької педагогіки набувають актуальності у сьогоденні, оскільки вони спрямовані на формування таких загальнолюдських цінностей, як любов до Батьківщини, повага до батьків, чесність, справедливість тощо.

Козацька педагогіка – феноменальне явище і складова української етнопедагогіки: в усній формі вона зберегла найкращі духовні цінності народу, досвід виховання, формування і навчання особистості, не зафіксовані письмово прогресивні й результативні форми допологового виховання, батьківського опікування немовлят і дітей дошкільного віку, роботи з отроками, підлітками і юнаками та побудови взаємин між дорослими.

Пропонуємо ознайомити учнів із неписанами законами кодексу лицарської честі, що передбачали:

  • любов до батьків, рідної мови, вірність у коханні, дружбі, побратимстві, ставленні до Батьківщини – України;

  • готовність захищати слабших, молодших, зокрема дітей;

  • шляхетне ставлення до дівчини, жінки, матері;

  • повага до старших;

  • непохитна відданість ідеям, принципам народної моралі, духовності (правдивість і справедливість, скромність і працьовитість тощо);

  • відстоювання повної свободи і незалежності особистості, народу, держави;

  • турбота про розвиток національних традицій, звичаїв і обрядів, бережливе ставлення до рідної природи, землі;

  • прагнення робити пожертви на будівництво храмів, навчально-виховних і культурних закладів;

  • цілеспрямований розвиток власних фізичних і духовних сил, волі, можливостей свого організму;

  • уміння скрізь і всюди чинити шляхетно, виявляти інші чесноти.

Бажано привернути увагу школярів до значення, яке надавалося освіті й вихованню у козацькі часи. Починаючи із родинного виховання, дітей ознайомлювали із моральними нормами, вчили долати життєві труднощі, загартовували фізично. На етапі родинно-шкільного виховання пріоритетне значення мали родинні цінності. Навчання у вітчизняних колегіумах та зарубіжних університетах значно підвищувало освіченість козацької молоді.

Система освіти і виховання у школах Запорозької Січі (козацькі, січові, полкові, паланкові, парафіяльні та інші школи) передбачала формування у молоді, крім якостей лицарської честі, певної системи доблесті та звитяги, а саме:

  • готовності боротися до загину за волю, честь і славу України;

  • нехтування небезпекою, коли справа стосується нещастя рідних, друзів, побратимів;

  • ненависть до ворогів, прагнення визволити рідний край від чужих зайд-завойовників;

  • здатність відстоювати рідну мову, культуру, право бути господарем на власній землі;

  • героїзм, подвижництво у праці та в бою в ім’я свободи і незалежності України.

Таким чином, викарбувалися і козацькі заповіді:

  • не шкодь своїми діями іншим;

  • візьми все найкраще, що зробить тобі добро, зміцнить силу, загартує волю, збудить думку, уяву, сформує почуття і переконання;

  • без потреби не зазіхай на сусідські звички, не переймай чужих молитов, а бери лише те, що продовжить життя, зробить його незборимим, загартованим, помножить майстерність, вправність, а здібності перетворить на невичерпні.

Беззаперечно видно, що ці настанови тяжіють за своєю сутністю до Заповідей Господніх. Відомо, що запорожці були глибоко віруючими людьми, і відсіч усім ворогам давали за заповідями Божими. У цьому розумінні козацтво – високоінтелектуальний і суспільно творчий унікум державотворення, громадянського дива Європи, в якому кожен козак – це мудрець.

Під час перебування на військовій службі козацька молодь загартовувалася фізично та розвивала різноманітні навички. У цьому зв’язку варто підкреслити необхідність формування навичок здорового способу життя, що є надзвичайно актуальним для сучасності.

Проте історію переробити і відродити не можна, перенести старовину в сьогодення без творчого підходу теж практично не можливо, бо з’явились нові умови, обставини, нарешті, люди стали іншими, не такими, якими були в період формування традицій, обрядів, ритуалів, звичок, основ культурних характеристик епохи. Навіть унікальний випадок відродження в державі Ізраїль давньоєврейської мови івриту як державної вже несе зовсім інші функції, ніж тоді, коли іврит обслуговував давньоєврейське суспільство.

Працюючи над вирішенням важливого соціального завдання – виховання дітей та молоді, розвитку духовності як провідної якості особистості, можна використовувати найрізноманітніші форми та методи роботи, кардинально змінивши філософію та ідеологію виховання. Це можуть бути „уроки духовності”, „уроки творчості”, „уроки милосердя” (виховні години), які б не тільки давали певну суму знань, а й активно прилучали до вивчення духовних скарбів нашого народу, його історії: через аналіз проблемних ситуацій, проведення дискусій, диспутів, екскурсій.

Запропоновані матеріали не претендують на догматичний підхід і механічне використання їх у виховній роботі. Вони мають слугувати відправною точкою для творчого пошуку складових виховання, характерних для вашого колективу.

Слід зазначити, що обсяг матеріалів розрахований на те, щоб використання їх не завершилось першим вересневим уроком, а знайшло продовження в подальшій роботі. І наостанок, пам’ятайте, тільки в конкретних справах, активній інтелектуальній і практичній діяльності учні зможуть успішно розвивати в собі порядність, гідність, козацьку кмітливість, винахідливість, підприємливість, творчу ініціативність – зазначають провідні теоретики козацької педагогіки.

Використана література:

  1. Бех І.Д. Особистісно зорієнтоване виховання: Науково-метод. посібник. – К.: ІЗМН, 1988. – 204 с.

  2. До джерел духовності. – Кіровоград: Видавництво ОІППО, 2008. – 78 с.

  3. Косарєва Н.І. Формування духовності особистості на засадах традиційних національних цінностей українського народу // Світ виховання. – № 6,7. – С.14.

  4. Педагогіка / За редакцією Ю. К. Чабанського. – К.: Наукова думка, 2004. – 454 с.


Чалабієв Р.А., учитель Канівської міської гімназії імені І.Франка, Чалабієва Л.В., учительКанівської загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів №3 Канівської міської ради


Звитяга козацька живе у серцях і донині

Мета та завдання уроку:

  • акцентувати увагу учнів на славних сторінках вітчизняної історії; вчити розглядати історію України через призму краєзнавчого матеріалу; деталізувати події українського державотворення через особистісну призму взаємовідносин різних суб’єктів подій, що вивчаються;

  • формувати уміння встановлювати комунікативний контакт, продовжити формування громадянської позиції, соціальної, самоосвітньої та комунікативних компетентностей; відпрацьовувати вміння аналізу та оцінювання явищ, діяльності історичних осіб, аргументації власної точки зору; уміння критичного підходу під час аналізу інформації з різних історичних джерел, розвивати навички усного спілкування, розвивати словесно-логічне та креативне мислення;

  • виховувати повагу до національних та загальнолюдських цінностей, патріотичні почуття.

Очікувані результати:

Учні зможуть

  • прослідковувати витоки та наслідки появи на українських землях феномену українського козацтва;

  • визначати та характеризувати роль козацтва в українському державотворенні;

  • хронологічно та територіально співвідносити події та явища українського державотворення в контексті вивчення історії розвитку українського козацтва;

  • характеризувати регіональну специфіку становлення українського державотворення.

Обладнання та матеріали:

Мультимедійний проектор, настінний екран, ноутбук (комп’ютер), відеофрагменти «Історія українських земель. Козаки.», «Історія українських земель. Наддніпрянська Україна.», «відеонарізка» з кінофільмів «Вогнем і мечем», «Тарас Бульба», «Полтавська битва», роздатковий матеріал, настінна карта «Україна. Адміністративний поділ та історико-етнографічні землі», атласи для 8, 9, 10 класів, ілюстративний матеріал, виставка художньої літератури.

Тип уроку: нестандартний (інтерактивна лекція).

Час: 45 хвилин

^ ХІД УРОКУ:

От де, люде, наша слава,

Слава України!

(Т.Г.Шевченко)

І. Організація класу.

Створення позитивної атмосфери

Вправа „Позитив” (3 хв.)

Хід вправи.

Всі знають, що настрій, із яким починають будь-яку роботу, програмує майбутній результат. Учитель просить подумки повернутися у недалеке минуле і пригадати, який приємний випадок трапився із кожним учнем. Школярі за бажанням пригадують ті приємні моменти, які вони пережили, і проголошують їх на загал. Учитель пропонує оплесками подякувати один одному за відвертість.  



На допомогу вчителеві

Для ефективності роботи класу вчитель може підготувати вправу у формі міні-гри (наприклад, учні передають із рук у руки „позитивчик” (ним може бути маленький м’ячик чи інший предмет) і проговорюють „Я тобі дарую гарний настрій, а від себе ще й бажаю ...”).




^ 2. Вправа „Очікування” (2 хв.)

Хід вправи

Методом «Мікрофон» учні визначають те, про що вони сподіваються дізнатися, чому навчитися протягом роботи на уроці.

Учитель коротко акцентує увагу учнів на особливостях організації роботи на уроці. Також доцільно запропонувати підліткам розпочати роботу над проектом, метою якого є вивчення регіонального аспекту формування українського козацтва.

ІІ. Виклад нового матеріалу ( 10 хв.)

Учитель, подаючи новий матеріал, притримується наступного плану. Матеріал подається у вигляді робочих тез. Варто пам’ятати, що переважна частина матеріалу вже знайома учням і тому головний акцент уроку має орієнтуватися на формування основних життєвих компетентностей та вихованні активної життєвої позиції громадянина і патріота.


Для учителя

Лекцію доцільно супроводжувати заздалегідь підготовленою презентацією, яка ілюструє найвагоміші віхи українського державотворення в контексті розгляду історії українського козацтва та дозволить акцентувати увагу на регіональній специфіці даного феномену.




План

1. Фактори та передумови, що сприяли виникненню українського козацтва.

2. Середнє Подніпров’я як колиска козацтва: регіональна специфіка.

3. Козацтво в контексті українського державотворення (на прикладі аналізу розвитку українського козацтва протягом ХVІ – ХХІ ст.)

На початку уроку вчитель ставить проблемне запитання, яке має стати лейтмотивом всієї роботи:



^ Подача нової інформації


Традиційний підхід

Метод історичного прогнозування

Українське козацтво в контексті національного державотворення

  • Наявність значних незаселених земельних масивів призводила до посилення міграційних процесів, особливо в райони Запоріжжя та формування тут особливої соціальної структури.

  • Посилення економічного та національно-культурного гноблення з боку польської адміністрації розширило соціальну базу козацтва та призвело до збільшення його чисельності.

  • Будучи репрезентантом прагнень всього українства, козацтво стало основою національного державотворення, створивши Запорізьку Січ, а потім ставши керуючою силою у новоствореній Гетьманщині.

  • Незважаючи на ліквідацію козацтва у ХVІІІ ст., ідеологічний зміст його діяльності як захисника національних інтересів був настільки глибоким і укоріненим у народній традиції, що це стало однією з причин відродження козацтва на початку минулого століття в період національно-визвольних змагань 1917 – 1920 рр.




    • Учитель дає тезу:

Несприйняття представниками різних соціальних груп нових суспільно-політичних та соціально-економічних умов, в які були включені українські землі протягом ХV – XVI ст., призвели до збільшення кількості втікачів у незаселені райони Дикого поля з його ворожим оточенням.

      • Учні прогнозують:

Збіг (поєднання) цих факторів має врешті решт призвести до появи в цьому регіоні специфічної, різнорідної соціальної групи, яка створить притаманну лише їй суспільну організацію .

    • Учитель дає тезу:

Протягом ІІ половини XVI – І половини XVIІ ст. на Запоріжжі формується справжня козацька держава, а з українським козацтвом вимушені рахуватися уряди сусідніх держав та Речі Посполитої.

      • Учні прогнозують:

Запорізька Січ буде мати значний вплив на розвиток міжнародних відносин у регіоні та разом з всією козацькою верствою стане рушійною силою українського національного державотворення.

  • Отже, козацтво було визначальним чинником у формуванні та розбудові української державності протягом ХVІІ – ХVІІІ ст. і продовжило залишатися таким (хай навіть в дещо меншій мірі та трансформованому вигляді) і на початок ХХ століття.

    • Учитель дає тезу:

Українське козацтво зі своїми державницькими амбіціями викликало острах у сусідів та заважало їх кулуарним політичним інтригам. Як результат були створені умови для усунення цієї верстви з системи суспільних відносин

      • Учні прогнозують:

Потенціал козацтва настільки значний, що дане явище не може зникнути з історичної авансцени безслідно, а в разі виникнення відповідних умов знову має відродитися, адаптувавшись вже до нових історичних реалій.

Таким чином,


Передумови появи українського козацтва


  • Наявність значної кількості вільних територій – Дикого поля.

  • Традиції бродництва, існування сезонних зимівників, сформованість давніх традицій життя в умовах постійної небезпеки.

  • Занепад князівської влади, відсутність власної державності, агресивні наміри сусідніх держав щодо українських земель.

  • Включення українських земель до нових політичних, економічних, культурних відносин; посилення адміністративного тиску з боку нових органів влади.

  • Формування національно свідомої культурної, а з часом політичної еліти; намагання протиставити ідею національної ідентичності національно-культурному гнобленню українців.

Етапи формування та становлення козацтва

Періодизація історії козацтва, подана нижче, має умовний характер і лише ілюструє основні віхи становлення козацтва як фактору українського державотворення:

1) ХVХVІ століття – період зародження та початок формування українського козацтва як нового соціального явища;

2) кінець ХVІ – перша половина ХVІІ – період набуття козацтвом ознак провідної соціальної верстви, що поєднала в собі;

3) середина ХVІІ – друга половина ХVІІІ – період перетворення на провідну рушійну силу українського державотворення, формування та розвиток національної державності на засадах козацького устрою з його особистісною свободою та демократичними тенденціями;

4) друга половина ХVІІІ – початок ХХ століть – нівелювання основ козацького устрою, втрата українським козацтвом національної ідентичності, часткова міфологізація останнього;

5) початок ХХ – доба національно-визвольних змагань українського народу за відновлення власної державності покликала до життя козацькі формування в межах державних програм створення загонів так званого «Вільного козацтва», що мало стати основою для майбутньої національної армії, прагнення українських урядів відновити козацтво як окремий соціальний компонент та перетворити його на опору національної влади;

6) початок ХХІ століть – відродження козацтва, його трансформація в бік історико-культурної площини, виконання останнім функції збереження історичної пам’яті та національно-культурних традицій народу.


Особливості

  • Становлення українського козацтва як національного феномену.

  • Включення ідей козацтва до генетичної колективної пам’яті української нації


Характер діяльності:

був неоднозначним. У ньому проявлялися як розбійницькі, так і державницькі тенденції.

Учитель закінчує лекцію матеріалом про сучасний стан розвитку українського козацтва.

^ Вправа «Судження».

Хід вправи

Учитель пропонує учням долучитися до процесу висвітлення нового матеріалу, використовуючи раніше підготовлену модель.

Учні отримують підручник та довідники і, використовуючи ще й можливості книжкової виставки, розглядають наведені факти та думки. Після цього формулюють власне судження на запропоновану тезу. Для успішного вирішення завдання можна:

- показати відеофрагменти «Історія українських земель. Козаки» та «Історія українських земель. Наддніпрянська Україна»;

- поставити направляючі запитання:

    • чому українському козацтву вдалося досягти значних результатів у боротьбі з переважаючим по силі суперником протягом ХVІІ – ХVІІІ ст.?

    • чим, на Вашу думку, зумовлено те, що традиції українського козацтва продовжують існувати в генетичній пам’яті народу та культивуватися національними патріотично налаштованими силами?

    • чи можна говорити про козацтво як загальнонаціональне явище, чи це скоріше був рух певних соціальних груп?

На опрацювання та презентацію напрацьованих висновків учням дається 6 хвилин. Вони можуть опрацьовувати матеріал у парах.

Презентують роботу по бажанню, але не менш як три особи.


Факт

Про значний потенціал козацької верстви пам’ятали і будівничі української державності на початку ХХ ст., зокрема в період визвольних змагань 1917-1920рр. Тож в умовах революційної нестабільності для підтримання порядку на місцях почали формуватися загони «Вільного козацтва». І знову першоосновою для його творення, а, можливо, відродження стала Наддніпрянська Україна, зокрема Звенигородський повіт. А вже на з’їзді Вільного козацтва в Чигирині 8 жовтня 1917р. генерал Павло Скоропадський, майбутній гетьман, був обраний його головним отаманом



Факт

У 1812 році князь Лобанов-Ростовський звернувся до колишнього козацтва з пропозицією організувати військову силу, обіцяючи відродження козацького устрою.

У 1830р., коли поляки повстали, імператор Микола дав запит князю Репніну, чи не виявить козацтво бажання підтримати державу?

Навіть частина поляків, втративши власну державу, у перші десятиліття ХІХ ст. створили собі образ українського козака, відданого Польщі.




думка

Козацтво – найхарактерніше явище історії. В ньому віддзеркалилися позитивні і негативні аспекти української народності; з ним пов’язується розквіт її політичного життя; ним живилася поетична творчість українського народу. Природно, що коли суспільне життя України було полишене напризволяще, воно знову формувалося в козацькі організації.




Очікуваний результат

В ході аналізу вихідних даних та ситуацій, учні мають прийти до висновку: феномен українського козацтва полягав в тому, що ідеї та принципи, на яких воно розбудовувалося були і залишаються близькими кожному свідомому українцю не зважаючи на його соціальну приналежність. Окрім цього, козацька соціальна організація фактично стала яскравим прикладом практичної реалізації засад демократизму в суспільних відносинах.

Саме цим, напевно, був зумовлений той факт, що навіть в умовах розбудови нових суспільно-політичних реалій сучасного українського сьогодення козацтво також знайшло своє чільне місце і, як у минулому, продовжує плекати національні традиції та є ґрунтовною базою для формування національно свідомої патріотично налаштованої молоді.



ІІІ. Закріплення нового матеріалу ( 15 хв.).

Клас об’єднується у 3 групи. Використовуючи підручник, карту та додатковий матеріал, учні знайомляться з інформацією. Час на виконання завдання – 9 хв.




залишити коментар
Сторінка1/5
Дата конвертації25.09.2011
Розмір0.95 Mb.
ТипМетодичні рекомендації, Освітні матеріали
Додати документ в свій блог або на сайт

страницы:   1   2   3   4   5
отлично
  1
Ваша оцінка:
Додайте кнопку на своєму сайті:
uadocs.exdat.com

Загрузка...
База даних захищена авторським правом ©exdat 2000-2017
При копировании материала укажите ссылку
звернутися до адміністрації
Реферати
Автореферати
Методички
Документи
Поняття

опублікувати
Загрузка...
Документи

Рейтинг@Mail.ru
наверх