Методичні рекомендації для виконання контрольної роботи з дисципліни „ icon

Методичні рекомендації для виконання контрольної роботи з дисципліни „


Схожі
Методичні рекомендації до виконання контрольної роботи з навчальної дисципліни...
Робоча програма та методичні вказівки до виконання контрольної роботи з дисципліни...
Методичні вказівки до виконання контрольної роботи з дисципліни ”економіка підприємства”...
Методичні рекомендації до виконання завдань контрольної роботи Список літератури...
Методичні рекомендації до виконання курсової роботи з навчальної дисципліни...
Методичні рекомендації студентам-заочникам щодо виконання контрольної роботи з курсу "Основи...
Методичні рекомендації до виконання самостійної та індивідуальної роботи з дисципліни "спецкурс"...
Методичні рекомендації до виконання курсової роботи з дисципліни...
Методичні рекомендації до виконання самостійної роботи з дисципліни "Культурологія" для...
Методичні рекомендації до виконання самостійної роботи з дисципліни...
Методичні рекомендації до виконання курсової роботи Здисципліни...
Методичні рекомендації до виконання курсової роботи Здисципліни...



Загрузка...


Міністерство освіти і науки України

Харківська національна академія міського господарства


Методичні рекомендації

для виконання контрольної роботи з дисципліни

ЕКОНОМІЧНА ІСТОРІЯ

(для студентів заочної форми навчання спеціальностей

7.050106 „Облік і аудит”, 7.050107 „Економіка підприємства”)


Харків – ХНАМГ – 2004


Методичні рекомендації для виконання контрольної роботи з дисципліни „Економічна історія” ( для студентів заочної форми навчання спеціальностей 7.050106 „Облік і аудит”, 7.050107 „Економіка підприємства”). Укл. С.І.Штефан. − Харків: ХНАМГ, 2005. − 36 с.


Укладач: С.І.Штефан


Рецензент: к.е.н., доц. І.А.Островський


Рекомендовано кафедрою економічної теорії, протокол № 12 від 7.06.2005р.




ВСТУП

При вивченні дисципліни «Економічна історія» перед студентами ставиться завдання оволодіння предметом, в якому подаються основні положення здійснення перетворень одних господарських форм в інші, характеризуються напрямки змінних процесів, а також розуміння сучасних народногосподарських перетворень в Україні. Вивчається курс „Економічна історія” після опанування дисциплінами „Історія України”, „Політологія”, „Макроекономіка”, „Основи економічної теорії”.

Згідно з навчальним планом при вивченні дисципліни „Економічна історія” студенти заочної форми навчання спеціальностям „Облік і аудит” і „Економіка підприємства” повинні написати й захистити контрольну роботу.

Дані методичні рекомендації включають теми, плани, рекомендації щодо виконання робіт і список основної літератури.

Номер контрольної роботи студент вибирає за останніми двома цифрами номера своєї залікової книжки, а якщо номер залікової книжки закінчується на 51 – 100, то слід відняти 50. Наприклад, залікова книжка № 1277 - 50, то тема роботи №27

Обсяг роботи складає 15 – 18 сторінок учнівського зошита.

Необхідним є план роботи, який передбачає вступ (відзначається актуальність теми та структура розглянутих питань ); основана частина − 2 – 3 питання (розглядається сутність теми), висновки (підводяться підсумки роботи), список використаної літератури. В кінці роботи студент повинен вказати дату, коли робота здана на кафедру і поставити особистий підпис.

ТЕМАТИКА

контрольних робіт по курсу “Економічна історія” для студентів економічних спеціальностей заочного факультету.

1. Значення економічної історії України в дослідженні економічних проблем сучасності.

2. Матеріальна культура стародавніх цивілізацій.

3. Розвиток зовнішньої торгівлі у країнах Стародавнього Сходу і Античної Греції.

4. Розвиток товарно-грошових відносин Античного Риму.

5. Економічна раціональність цехового ладу середньовічного ремесла.

6. Господарський розвиток Західної Європи від Античності до Середньовіччя.

7. Характер європейської торгівлі в середні віки, її головні шляхи і райони.

8. Особливості мануфактурного періоду в розвитку промисловості в країнах Західної Європи, США.

9. Формування і розвиток внутрішніх національних і світового ринків.

10. Ґенеза індустріального суспільства у країнах Західної Європи (16-18 ст.).

11. Суть промислового перевороту. Особливості його у Великобританії, Німеччині, Австрії та США.

12. Особливості індустріалізації США, Німеччини, Великобританії.

13. Розвиток сільського господарства США, Японії та європейських країн.

14. Міжнародні економічні відносини у 19 ст. Формування світового ринку.

15. Подолання економічних наслідків Першої світової війни.

16. Розвиток сільського господарства провідних країн світу напередодні Другої світової війни.

17. Сутність мілітаристської економіки Німеччини в 30-40х рр. 20 ст.

18. Світова економічна криза 1929-1933 рр. і економічний розвиток у 30х роках 20 ст.

19. Економічні наслідки Другої світової війни.

20. Динаміка та структурні зміни господарського розвитку другої половини 40-90-х рр. 20 ст.

21. Розвиток міжнародних економічних відносин на сучасному етапі.

22. Нові індустріальні країни: їхнє становлення і економічний розвиток.

23. Характеристика процесу феодалізації селян в Україні.

24. Господарство Українських земель у праісторичні часи.

25. Господарський розвиток українських земель у другій половині 14-15 ст.

26. Розвиток ремесел і промислів на території України в 16 – 18 ст.

27. Розвиток внутрішньої та зовнішньої торгівлі Київської Русі.

28. Аграрні відносини в Україні у 16-першій половині 17 ст.

29. Аграрна еволюція українських земель у другій половині 17-18 ст.

30. Землеволодіння на правобережних та західноукраїнських землях. Особливості селянського землеволодіння у 16- 18 ст.

31. Економічна система Запорозької Січі. Розвиток торгівлі та фінансів.

32. Суть та основні етапи промислового перевороту в Україні у 19 – на поч. 20 ст.

33. Індустріалізація України (19-20 ст).

34. Аграрні реформи та розвиток сільського господарства України в 60-х роках 19 ст. – на початку 20 ст.

35. Зародження і розвиток кооперативного руху в Україні.

36. Розвиток внутрішньої торгівлі в Україні протягом 19- на початку 20 ст.

37. Роль України в системі світового ринку (19 – поч. 20 ст.).

38. Економіка України в 1914-1921 рр.

39. Політика “воєнного комунізму” та НЕП в Україні.

40. Економіка Української РСР в часи індустріалізації та колективізації.

41. Західноукраїнські землі в 20-30рр.20 ст.

42. Господарство України в роки Другої світової війни.

43. Відбудова і розвиток промисловості України в повоєнні роки.

44. Народне господарство України у 50-80х рр. 20ст.

45. Характеристика розвитку невиробничої сфери в другій половині 20 ст.

46. Об’єктивна необхідність перебудови України на основі ринку.

47. Вирішення соціально-економічних проблем в ході ринкових перетворень.

48. Актуальність аграрної реформи в сучасній Україні.

49. Зовнішньоекономічна політика України на сучасному етапі .

50. Україна і світовий ринок.


Тема 1. Значення економічної історії України в дослідженні економічних проблем сучасності.

ПЛАН

  1. Предмет і значення економічної історії .

  2. Місце економічної історії в системі наук.

  3. Роль історико-економічного аналізу у формуванні економічної культури господарських кадрів.



Розглядаючи дану тему, важливо визначити пріоритети, основні завдання предмета економічної історії, показати, яке місце вона займає в системі економічних наук. Потрібно підкреслити зростання актуальності вивчення суспільних явищ в їх історичному аспекті. Показати зв’язок історії господарства з іншими науками ( економічною теорією, соціологією, історією, економікою промисловості, іншими галузевими і функціональними економічними науками), а також охарактеризувати критерії періодизації економічної історії.


Тема 2. Матеріальна культура стародавніх цивілізацій.

ПЛАН

  1. Характеристика основних етапів первісного суспільства.

  2. Господарство і матеріальна культура стародавніх цивілізацій.

3. Економічні причини занепаду країн античного світу.


У роботі необхідно дати загальну характеристику основних рис господарства первісного суспільства, показати розвиток матеріальної культури. Розкрити особливості економіки східного рабства, господарства Стародавньої Греції, країн Стародавнього Сходу ( Стародавній Єгипет; державні утворення Межиріччя – Шумер, Ур, Вавилонське царство; Стародавня Індія; Китай та ін.). Назвати причини і наслідки колонізації Стародавньою Грецією нових земель, охарактеризувати відмінності античного і східного рабства, пояснити суть колонату. Визначити і проаналізувати економічні причини занепаду стародавніх цивілізацій.


Тема 3. Розвиток зовнішньої торгівлі у країнах Стародавнього Сходу і Античної Греції.

ПЛАН

  1. Економічний розвиток країн Стародавнього Сходу і Античної Греції.

  2. Характеристика розвитку зовнішньої торгівлі і товарно-грошових відносин.


У роботі треба охарактеризувати розвиток ремесла, сільського господарства, відносини власності на землю, відзначити роль і назвати джерела рабства, причини, охарактеризувати форми розвитку торгівлі. Особливого значення слід приділити характеристиці розвитку зовнішньої торгівлі у країнах Стародавнього Сходу і Античній Греції, здійснення грошового обміну.

Важливим моментом роботи є аналіз економічних причин занепаду античного рабовласницького суспільства.


Тема 4. Розвиток товарно-грошових відносин Античного Риму.

ПЛАН

  1. Господарство та соціально-економічні відносини Стародавнього Риму.

  2. Розвиток товарно-грошових відносин. Перетворення Риму у світовий центр грошових операцій.

  3. Занепад Римської імперії.



При розгляді теми необхідно дати загальну характеристику господарського розвитку Античного Риму. Визначаючи провідну роль сільського господарства в економічному житті Стародавнього Риму, слід охарактеризувати відносини земельної власності.

Показуючи розвиток торгівлі, важливо відзначити існування досить розвинутої грошової системи Стародавнього Риму, основні причини розквіту Античного Риму, дати їм характеристику.

У 3 – 4 ст. н.е. господарство Стародавнього Риму починає занепадати. У роботі слід проаналізувати причину і сутність кризи, її наслідки.


Тема 5. Економічна раціональність цехового ладу середньовічного ремесла.

ПЛАН

  1. Основні риси феодального господарства.

  2. Характеристика цехового ладу середньовічного ремесла, його економічна доцільність.


При аналізі основних рис феодального господарства слід охарактеризувати відносини власності. Важливо визначити категорію „рента”, розкрити три її форми ( відробіткова, продуктова, грошова). Розглядаючи перше питання, слід докладно описати основні форми господарської діяльності: феодальна вотчина ( французька сеньйорія), ремісничий цех, торгова гільдія.

Відзначаючи, що характерною рисою середньовічного ремесла була його цехова організація, слід охарактеризувати особливості цехового ладу, проаналізувати основні причини і завдання виникнення, соціальну структуру ремісничого цеху. Особливу увагу слід приділити визначенню економічної ефективності цехів у 12- 15 ст.


Тема 6. Господарський розвиток Західної Європи від Античності до Середньовіччя.

ПЛАН

1. Загальна характеристика господарства Європи в 5 -15 ст.

2 Характеристика соціально-економічних відносин в епоху Середньовіччя.

3. Розвиток середньовічних міст та ремесел.


Характеризуючи особливості господарського розвитку країн Західної Європи від Античності до Середньовіччя, доцільно розглянути причини, які зумовили розвиток різноманітних форм землеволодіння, а також розкрити ці форми. Особливу увагу слід приділити особливостям становлення феодального господарства у країнах Західної Європи, аналізу загальних рис феодального господарства. Назвати його основні виробничі форми.

Відродження античних міст і утворення нових мало велике значення для економічного розвитку. Міста стали осередками промисловості, утворювалися міста-комуни, або міста-держави, розвивалися ремесла. Характеризуючи ці процеси, слід розкрити особливості розвитку міст Західної Європи.


Тема 7. Характер Європейської торгівлі в середні віки, її головні шляхи

і райони.

ПЛАН

  1. Характеристика основних причин, що сприяли розвитку торгівлі в 11 -15 ст.

  2. Інтенсивний розвиток торгівлі в середні віки.

  3. Розвиток банківської системи. Виникнення кредиту.


Характеризуючи основні причини, що сприяли розвитку торгівлі, слід відзначити роль процесу урбанізації та розквіту ремесел.

Основною метою роботи є характеристика європейської торгівлі в середні віки, описання її головних шляхів і районів. Розвиток сухопутної торгівлі сприяв створенню торгових гільдій. Слід визначити їх роль у монополізації ринку. Великого значення у цей час набуло формування банківської системи, виникнення кредиту, утворення національних ринків.


Тема 8. Особливості мануфактурного періоду в розвитку промисловості

в країнах Західної Європи, США.

ПЛАН

  1. Значення Великих географічних відкриттів для господарства Західної Європи і США.

  2. Основні фактори становлення індустріального суспільства у країнах Західної Європи в 16 ст.

  3. Сутність і типи мануфактури. Характеристика мануфактурного періоду у країнах Західної Європи і США.


Визначаючи роль Великих географічних відкриттів в економічному становленні макроцивілізації, слід охарактеризувати розвиток економічних зв’язків між найвіддаленішими землями і народами різної матеріальної культури. Необхідно показати роль колоніальної системи у нагромадженні величезних багатств у країнах Західної Європи.

Аналізуючи фактори становлення індустріального суспільства ( розвиток товарного господарства, посилення майнової і соціальної диференціації, формування великих капіталів, розвиток розширеного відтворення, перетворення феодальної земельної власності на об'єкт купівлі-продажу, використання найманої праці),слід визначити значну роль мануфактурного виробництва, основні його типи. Крім того, важливо охарактеризувати зрушення у сфері торгівлі, обігу, розподілу, формування ринкових відносин.


Тема 9. Формування і розвиток внутрішніх національних і світового ринків.

ПЛАН

  1. Передумови і наслідки Великих географічних відкриттів.

  2. Процес формування і розвиток внутрішніх і світового ринків.


При розгляді теми слід проаналізувати причини, які обумовили необхідність географічних відкриттів, внаслідок яких посилилися економічні зв'язки між країнами, змінилися торгові шляхи. Зовнішня торгівля у 16 – 18 ст. стала світовою. Почалося формування світового ринку.

Характеризуючи процес формування і розвитку національних ринків ( на прикладі більш розвинутих країн), слід зазначити, що торгівля в ті часи стала найбільш прибутковою сферою. Розвиток торгівлі зумовив зростання ролі банківської справи і кредиту. Почався процес так званого первісного нагромадження капіталу.


Тема 10. Ґенеза індустріального суспільства у країнах Західної Європи.

( 16 – 18 ст.).

ПЛАН

  1. Соціально – економічні передумови і наслідки буржуазних революцій у Нідерландах, Англії, Франції.

  2. Колонізація Північної Америки. Війна за незалежність та утворення США.


Перше питання доцільно розглядати на прикладі окремих країн, підкреслюючи специфіку, аналізуючи конкретно-історичні особливості, а також особливості в економічному розвитку кожної країни, у відносинах власності.

Розвиток економіки Америки значною мірою залежав від політики колоніалізму Англії, що гальмувала розвиток колоній. Війна за незалежність 1775 -1783 рр. закінчилася перемогою північноамериканських колоній і проголошенням у 1776р. нової незалежної держави – Сполучених Штатів Америки. Війна одночасно була буржуазною революцією, що прискорила розвиток промисловості і торгівлі.


Тема 11. Суть промислового перевороту. Особливості його у Великобританії,

Німеччині, Австрії і США.

ПЛАН

1. Сутність та етапи промислового перевороту.

2. Характеристика промислового перевороту у провідних країнах світу.


Характеризуючи промисловий переворот як перехід від ручного, ремісничо-мануфактурного до великого машинного фабрично-заводського виробництва, як світовий процес, слід визначити його етапи.

Маючи загальні закономірності, промисловий переворот специфічно здійснювався у різних країнах.


Тема 12. Особливості індустріалізації США, Німеччини, Великобританії.

ПЛАН

  1. Прогрес науки, техніки і технології виробництва в останній третині 19 ст.

  2. Економічне піднесення США та Німеччини.

  3. Характеристика факторів промислового відставання Великобританії.


Приступаючи до роботи, слід звернути увагу на те, що після завершення промислового перевороту розвинуті країни світу вступили в добу індустріалізації. Вона характеризується структурними зрушеннями в господарстві. На основі науково-технічної революції виникають нові галузі виробництва, модернізуються старі, відбувається концентрація виробництва та капітальні зміни в організації й управлінні виробництвом - виникають монополії, акціонерні товариства. У кінці 19 – на початку 20 ст. завершується формування світового ринку, поглиблюється нерівномірність у розвитку окремих країн.

Розглядаючи друге питання, слід показати бурхливий розвиток НТР в кінці 19 ст. у США, які вийшли на перше місце у світі за обсягом промислової продукції, дати характеристику політичних, соціальних, географічно-кліматичних, природних факторів, які сприяли цьому. Друге місце в світі та перше у Європі, завдяки індустріалізації, зайняла Німеччина. Доцільно дати аналіз факторів, що зумовили цей процес.

Працюючи над третім питанням, слід визначити основні причини відставання Великобританії, де в останній третині 19 ст. почали знижуватися темпи промислового виробництва.


Тема 13. Розвиток сільського господарства США, Японії та європейських

країн.

ПЛАН

  1. Характеристика основних рис процесу індустріалізації світової економіки.

  2. Аграрні реформи та розвиток сільського господарства у кінці 19 - початку 20 ст. у провідних країнах світу.


Перш ніж давати характеристику розвитку сільського господарства слід визначити особливість даного етапу в світовій економіці, показати зрушення, які відбувалися у ті часи в провідних країнах світу.

Висвітлюючи друге питання, необхідно зазначити, що аграрні реформи середини 19 ст. не змогли ліквідувати суперечності в сільському господарстві, по-різному склалися економічні відносини у сільському господарстві США, Японії ( селянство цієї країни складало 80% населення), Франції і Німеччині.

Тема 14. Міжнародні економічні відносини у 19 ст. Формування світового ринку.

ПЛАН

  1. Економічні зміни в світовій економіці у кінці 19 – на початку 20 ст.

  2. Світовий ринок. Формування світового господарства.



Розгляд першого питання треба починати з аналізу наслідків процесу індустріалізації. Зовнішня торгівля набула світового характеру, склалася система міжнародних економічних відносин як результат взаємодії всієї сукупності світових господарських зв’язків.

У першій половині 19 ст. сформувалися світовий ринок, світовий кредитний та валютний ринки. Масова міграція трудових ресурсів свідчила про виникнення міжнародного ринку праці. Розглядаючи друге питання роботи, слід охарактеризувати основні фактори формування світового ринку, визначити роль міжнародного поділу праці, міжнародної торгівлі, міграції робочої сили як основних форм зовнішньоекономічної діяльності. Також необхідно визначити термін «світове господарство», назвати його риси.


Тема 15. Подолання економічних наслідків Першої світової війни.

ПЛАН

  1. Економічні причини і наслідки Першої світової війни.

  2. Господарство розвинутих країн у 20-ті роки 20 ст.



Працюючи над даною темою, слід звернути увагу на те, що на початку 20 ст. співвідношення сил між великими державами світу зайшло у гостру суперечність з тим поділом світу, який склався наприкінці 19 ст. постало питання про перерозподіл зон впливу, насамперед ринків збуту, джерел сировини, сфер вкладання капіталу. Перша світова війна тривала 1914-1918 рр., вона принесла людству важкі матеріальні і моральні втрати. Всі ці аспекти слід розглянути у першому питанні.

Характеризуючи розвиток господарств провідних країн Європи, США і Японії, слід проаналізувати план Дауеса та його наслідки.


Тема 16. Розвиток сільського господарства провідних країн світу напередодні Другої світової війни.

ПЛАН

  1. Наслідки економічної кризи.

  2. Розвиток сільського господарства США, Англії, СРСР, Франції і Японії.


Розпочинаючи роботу, слід мати на увазі, що економічна криза призвела до суттєвих змін в економіці країн світу. Почалася заміна ринкових структур державним регулюванням і навіть плануванням. Методи і мета державного втручання у національні економіки відрізнялися у різних країнах. У СРСР, наприклад, економічна політика базувалася взагалі тільки на державному плануванні.

Зміни в економіці країн не обійшли і сільське господарство. Ця галузь теж потребувала втручання держави, проведення реформ. Та й тут по-різному вирішувалися питання. Тому важливо провести порівняльний аналіз розвитку сільськогосподарських перетворень у різних країнах.


Тема 17. Сутність мілітаристської економіки Німеччини в 30 – 40-х роках 20 ст.

ПЛАН

  1. Наслідки світової економічної кризи для Німеччини.

  2. Особливості економіки нацистської Німеччини.


Аналізуючи наслідки економічної кризи на світову економіку взагалі, слід зазначити, що економічна криза призвела Німеччину до кризи політичної і приходу до влади нацистів. Висвітлюючи перше питання слід характеризувати внутрішню економічну політику уряду А. Гітлера, її пріоритети.

Показуючи особливості розвитку нацистської Німеччини, слід підкреслити її одержавлення, мілітаризацію, введення жорсткого контролю на ринку праці, ліквідацію профспілок, введення загальної трудової повинності тощо.

Тема 18. Світова економічна криза 1929 – 1933 рр. Економічний розвиток у 30-х роках 20 ст.

ПЛАН

  1. Основні причини і сутність світової економічної кризи.

  2. Особливі риси економічної кризи у провідних країнах світу.

  3. Господарство розвинутих країн світу у 30-х роках 20ст.



Спочатку слід дати загальну характеристику циклічному спаду 1929 - 1933 рр. Описати основні причини, які полягали в надмонополізації економіки та у відсутності контролю з боку держави за виробництвом. Промислова криза у цей час збіглася з аграрним перевиробництвом.

Характеризуючи кризові процеси у різних країнах, важливо проаналізувати різні засоби, які використовувалися урядами щодо стабілізації економіки. Більш детального розгляду потребує політика Ф.Рузвельта „Новий курс”.

Тема 19. Економічні наслідки Другої світової війни.

ПЛАН

  1. Економіка провідних країн світу в роки Другої світової війни.

  2. План Маршалла.

  3. Особливості розвитку СРСР, Німеччини та Японії.


Розглядаючи економічний стан різних країн світу у роки Другої світової війни, перш за все, слід охарактеризувати його у Німеччині, СРСР, США, Франції, Японії, Англії.

Після Другої світової війни розпочалося відродження ринкових господарств розвинутих європейських країн. Програмою відбудови і розвитку Європи після Другої світової війни став план Маршалла. Необхідно розглянути його суть, пояснити, чому СРСР та його союзники відмовилися від цього плану.

Господарський розвиток країн Західної Європи у післявоєнний період суттєво відрізнявся, тому, розглядаючи третє питання, слід визначити особливості його у СРСР, Німеччині та Японії.


Тема 20. Динаміка й структурні зміни господарського розвитку другої половини 40 – 90-х рр. 20 ст.

ПЛАН

  1. Характеристика соціально - економічного розвитку розвинених країн світу.

  2. Роль науково-технічного прогресу в динаміці та структурних змінах господарства.

  3. Суть концепції постіндустріального суспільства.


Розглядаючи перше питання, слід зазначити, що в другій половині 20 ст. економічно розвинуті країни перейшли до якісно нового етапу економічного розвитку. Найбільш динамічно розвивалася провідна галузь господарства – промисловість, виникли нові галузі ( аерокосмічна, радіоелектронна та ін.). Сільське господарство перетворилося на індустріальну галузь. Характерною ознакою стала концентрація виробництва.

Структурні зрушення національного господарства значною мірою визначалися досягненнями науково-технічного прогресу. Показуючи, яким чином НТП впливав на економіку, слід визначити поняття науково-технічна революція (НТР) і дати характеристику її сучасного етапу.

При розгляді третього питання слід показати, як бурхливий розвиток науки, техніки, технології в другій половині 20 ст. зумовив створення концепції постіндустріального суспільства, метою якого стає не кількість створених благ, а їхня якість ( а в широкому розумінні - якість життя). Головним теоретиком цієї концепції був американський соціолог Д. Белл.


Тема 21. Розвиток міжнародних економічних відносин на сучасному етапі.

ПЛАН

1. Основні причини, суть та наслідки світових інтеграційних процесів.

2. Етапи і напрями розвитку міжнародних економічних відносин.

Розглядаючи перше питання, слід визначити міжнародну економічну інтеграцію як вищу форму інтернаціоналізації господарського життя, що передбачає зближення і взаємо пристосування всіх структур національних господарств. Необхідно при цьому визначити основні риси економічної інтеграції, охарактеризувати різні рівні інтеграції, назвати об’єктивні та суб’єктивні передумови інтеграційних процесів.

У своєму розвитку міжнародна економічна інтеграція проходить ряд етапів ( зона вільної торгівлі; митний союз; спільний ринок; економічний союз; повна інтеграція), кожний з них передбачає ширшу інтеграцію і має свої особливості. Аналізуючи етапи економічної інтеграції, слід визначити особливості цього процесу сьогодні. На цей час у світі нараховується близько 20 економічних угруповань. Як приклад рекомендується розглянути інтеграцію в рамках Європейського Союзу, Європейської асоціації вільної торгівлі, Тихоокеанське економічне співтовариство, Чорноморське економічне співробітництво та ін.

Тема 22. Нові індустріальні країни: їхнє становлення і економічний розвиток.

ПЛАН

1. Характеристика основних груп країн, що розвиваються.

2. Причини і наслідки швидкого економічного зростання нових індустріальних країн.

Характеризуючи основні групи країн, що розвиваються, перш за все, слід розглянути розвиток господарств країн з перехідною економікою. Важливо визначити особливості перехідної економіки, роль держави у вирішенні соціально-економічних проблем.

З розпадом колоніальної системи виникли можливості суверенного розвитку нових держав в Азії, Африці, Латинській Америці. Не зважаючи на те, що рівень економічного розвитку цих країн різний, вони мають спільні риси. Слід описати ці риси, а також охарактеризувати основні групи цих країн за класифікацією ООН ( країни – експортери нафти, нові індустріальні країни (НІК), найменш розвинені держави).

При розгляді другого питання слід детально описати розвиток основних груп нових індустріальних країн, критерії зарахування країн до названої групи, їхню роль у міжнародному розподілі праці. Значну увагу необхідно приділити регіональному економічному співробітництву НІК.


Тема 23. Характеристика процесу феодалізації селян в Україні.

ПЛАН

  1. Утворення державності на українських землях.

  2. Форми й характер землеволодіння в Київській державі.

  3. Характеристика основних категорій залежних селян в Україні.

Розпочинаючи роботу, слід знати, що формування державності на українських землях стало наслідком розвитку східнослов'янських племен. Підвищення продуктивності праці спричинило виникнення додаткового продукту, призвело до значних змін у соціальній сфері. Відбулося майнове й соціальне розшарування. Князі, бояри, дружинники поступово зосереджують у своїх руках чималі багатства, захоплюють землі сільської общини, використовують працю рабів та збіднілих одноплемінників, перетворюючи їх на феодально залежних. Посилення об’єднавчих тенденцій у суспільстві, укрупнення територіальних утворень, а також загроза ззовні, вимагали нових методів і форм управління − це основні фактори, що відігравали важливу роль у державотворенні. Наприкінці 8 – у першій половині 9 ст. утворилося стабільне проукраїнське державне об’єднання Руська земля ( пізніше – Київська Русь), що існувала до 40-их років 13 ст. Це була ранньофеодальна держава. Слід зазначити якою була соціальна структура держави ( князь; воєводи, бояри; селяни-смерди, ремісники, купці; холопи, закупи, рядовичі).

Разом з розвитком держави розвивається і приватне землеволодіння, яке називалося вотчиною ( князівська, боярська, церковна, монастирська).

У роботі слід пояснити особливості кожної з тогочасних форм власності на землю.

Розглядаючи третє питання, слід зазначити, що хоча велика земельна власність зростала, але тривалий час вона не становила основи економіки. У Київській Русі налічувалася велика кількість дрібних землеволодінь, власниками яких передусім були смерди, поряд з ними були й інші категорії населення - ізгої, закупи, рядовичі, холопи. У роботі необхідно визначити кожну категорію, показати процес розкріпачення селян.


Тема 24. Господарство українських земель у праісторичні часи.

ПЛАН

  1. Господарство українських земель, трипільська культура.

  2. Господарство скіфів та античних міст-держав українського Причорномор’я.

  3. Економічний розвиток східнослов’янських племен.



Розглядаючи дану тему, слід охарактеризувати основні здобутки господарства первісних племен на території України за часи мезоліту (середнього кам’яного віку), неоліту (нового кам’яного віку), енеоліту (мідно-кам’яного віку), бронзового і залізного віків. Серед енеолітичних племен на території сучасної України провідне місце посідали хліборобські племена Трипільської культури. Описанню Трипільської культури слід приділити особливу увагу. Назвати основні риси господарства скіфів, визначити причини грецької колонізації, охарактеризувати розвиток античних міст-держав українського Причорномор’я, а також розкрити особливості економічного розвитку східнослов’янських племен.


Тема 25. Господарський розвиток українських земель у другій половині 14 – 15ст.

ПЛАН

  1. Україна в умовах іноземної експансії.

  2. Особливості землеволодіння і господарський розвиток українських земель.

При розгляді теми слід зауважити, що економічний розвиток українських земель у даний період був зумовлений перебуванням їх у складі іноземних держав. Особливу увагу необхідно приділити визначенню передумов і сутності Кревської і Люблінської уній. Показати, до яких змін у земельних відносинах (формування і розвиток магнатського і шляхетського землеволодіння, зростання власності церковних феодалів), як наслідок, це призвело.

Тема 26. Розвиток ремесел і промислів на території України в 16 – 18 ст.

ПЛАН

  1. Зростання міст як осередків товарного виробництва.

  2. Розвиток цехового й позацехового ремесла.

  3. Початок і розвиток мануфактур в Україні.

У роботі слід показати причини зростання міст, пояснити, чому значна їх частина виникла у другій половині 16 ст., охарактеризувати соціально-економічний розвиток. Характерною рисою середньовічного ремесла була його цехова організація, важливо з'ясувати її сутність і соціальну структуру.

Поряд з цеховим існувало і нецехове ремесло, слід визначити його значення у суспільному виробництві. Важливе місце в господарстві займали промисли, опишіть найбільш значні , охарактеризуйте мануфактурний період української промисловості.


Тема 27. Розвиток внутрішньої і зовнішньої торгівлі Київської Русі.

ПЛАН

1. Розвиток внутрішньої і зовнішньої торгівлі.

2. Формування українського національного ринку.

Розкриваючи тему роботи, важливо охарактеризувати роль торгів і базарів, ярмарків, аукціонів тощо. Необхідно назвати основні торговельні шляхи. Упродовж 16 -18 ст. в Україні відбувалося формування і становлення національного ринку. Описуючи цей процес, слід назвати фактори, що цьому сприяли. Розвиток торгівлі дав поштовх подальшому формуванню грошової і фінансово-податкової систем, слід описати їх.


Тема 28. Аграрні відносини в Україні в 16 – першій половині 17 ст.

ПЛАН

  1. Еволюція форм землеволодіння протягом 16 ст.

  2. Сутність аграрної реформи 1557 р. Зміни у соціально-економічному становищі селян.

У роботі необхідно показати процес змін у структурі феодального землеволодіння, пов’язаний з розвитком козацького землеволодіння, охарактеризувати соціальну структуру селянства. У 16 ст. значно посилилася залежність селян від феодалів „Устава на волоки” (аграрна реформа, проведена у 1557р.).

Слід розглянути сутність цієї реформи і її наслідки, охарактеризувати роль фільварків (хутір, ферма) і процес закріпачення селянства. Крім того, важливо визначити, яку роль відігравали українські землі у зовнішньоекономічних зв’язках Речі Посполитої.


Тема 29. Аграрна еволюція українських земель у другій половині 17 – 18 ст.

ПЛАН

  1. Причини та наслідки Національно-визвольної боротьби українського народу 1648-1676 рр.

  2. Характеристика аграрного розвитку західних і правобережних українських земель.


Приступаючи до роботи над темою, важливо уяснити, що посилення експлуатації українського селянства, національно-релігійного гноблення, обмеження прав козацтва призвели до національно – визвольної боротьби українського народу на чолі з Богданом Хмельницьким. Розглядаючи перше питання теми, слід детально проаналізувати основні причини повстання, показати, до яких соціально-економічних змін у житті України воно призвело, які зміни відбулися у землеволодінні ( зросло старшинське, монастирське, шляхетське).

Характеризуючи аграрний розвиток у 17 – 18 ст., необхідно зазначити, що він відбувався при зростанні і зміцненні феодальної власності на землю, на основі фільварково-панщинної системи. Розвиток західних і правобережних земель мав певні особливості, автор роботи повинен їх чітко визначити.


Тема 30. Землеволодіння на правобережних і західноукраїнських землях. Особливості селянського землеволодіння у 16 – 18 ст.

ПЛАН

  1. Характеристика змін у земельних відносинах в Українській гетьманській державі та Слобідській Україні протягом другої половини 17-18 ст.

  2. Форми землеволодіння на правобережних та західноукраїнських землях.

Аналізуючи проблеми даної теми, слід показати, яких змін добилися українці в ході визвольної боротьби, по-перше, це стосується змін у землеволодінні та зміні становища селян. На процес цих змін впливала політика гетьманського уряду і російських царів.

Із занепадом автономії, в Україні збільшується російська дворянська земельна власність, становище селян знов значно погіршилося, у 80-х роках 18 ст. було повторно введено кріпосне право. Аграрний розвиток у Гетьманській і Слобідській Україні мав свої особливості, господарство розвивалося на основі фільварково-панщинної системи. Розглядаючи ці процеси, слід проаналізувати основні форми землеволодіння у той час, їх особливості у різних регіонах.


Тема 31. Економічна система Запорозької Січі. Розвиток торгівлі й фінансів.

ПЛАН

  1. Соціально-економічні умови розвитку Запорізької Січі.

  2. Актуальність розвитку ремесел і промислів, внутрішньої і зовнішньої торгівлі.

  3. Фактори, що сприяли руйнуванню Запорізької Січі.



При розгляді даної теми слід зазначити, яке значення мала Запорізька Січ для української державності, що сприяло розвитку її економіки, як розвивалося січове й індивідуальне господарство. Значного розвитку в Січі набули ремесла (виробництво зброї, куль, ядер, кораблебудування та ін.) і промисли (рибальство, видобуток солі, бджільництво, мисливство та ін.), що стало передумовою розвитку торгівлі, перш за все, зовнішньої. Як велась торгівля у Січі? Не менше значення мали фінансові ресурси, які формувалися з податків, тому слід назвати основні джерела формування фінансів Січі.

Розглядаючи третє питання, слід проаналізувати фактори, які обумовили ліквідацію Запорізької Січі у 1775 р., політику і роль Росії у цьому питанні.


Тема 32. Суть та основні етапи промислового перевороту в Україні у 19 – на початку 20 ст.

ПЛАН

  1. Сутність і етапи промислового перевороту у Східній Україні.

  2. Промисловий розвиток західноукраїнських земель.

Характеризуючи промисловий переворот в Україні, слід визначити передумови, основні етапи, їх характеристику і наслідки в Східній Україні, який мав свої суттєві особливості. Уряд Австро-Угорщини, а також іноземний капітал диктували однобокий розвиток західноукраїнських земель, розвиваючи видобування і переробні галузі, а не виробництво готової продукції, що негативно впливало на промисловий розвиток. Треба дати характеристику розвитку промисловості у Західній Україні.


Тема 33. Індустріалізація України.

ПЛАН

  1. Процес індустріалізації у Східній Україні.

  2. Розвиток промисловості у Західній Україні у кінці 19–на початку 20 ст.

Характеризуючи індустріалізацію в Україні, слід розрізняти шляхи і темпи розвитку промисловості в Східній і Західній Україні. Розглядаючи питання, необхідно пояснити роль іноземного капіталу і монополізації у процесі індустріалізації. Описуючи індустріалізацію у Східній Україні, важливо пояснити колонізаторську політику царського уряду Росії, яка проявлялася і в колоніальному характері товарообміну.

Індустріалізація у західноукраїнських землях йшла значно повільніше, маючи теж колоніальний характер. Тому, незважаючи на значні зрушення кінця 19 – початку 20 ст., становлення фабрично-заводської промисловості на західноукраїнських землях ще не відбулося.


Тема 34. Аграрні реформи та розвиток сільського господарства в 60-х роках 19 – на початку 20 ст.

ПЛАН

  1. Сільське господарство України в дореформений період.

  2. Прогресивне значення і особливості столипінської реформи в Україні.

  3. Розвиток капіталістичних відносин у сільському господарстві на західноукраїнських землях.

Розглядаючи тему, слід охарактеризувати зрушення, які мали місце в сільському господарстві, положення селян, основні форми господарювання. Необхідно розкрити зміст аграрних реформ 1848 і 1861 рр., зробити їх порівняльний аналіз. Особливого розгляду потребує Столипінська реформа, яка мала велике прогресивне значення для розвитку сільського господарства в Україні, важливо також проаналізувати наслідки цієї реформи. Розвиток капіталістичних відносин у сільському господарстві мав місце і на західноукраїнських землях, однак тут збереглося велике поміщицьке й церковне землеволодіння, селяни мали напівкріпосне положення. Для цього регіону характерним є зростання еміграції, тому слід проаналізувати причини її та наслідки.


Тема 35. Зародження і розвиток кооперативного руху в Україні.

ПЛАН

  1. Соціально-економічні умови зародження кооперативів.

  2. Розвиток кооперативного руху у Східній Україні.

  3. Види і напрями західноукраїнської кооперації.


Аналізуючи зародження і розвиток кооперації в Україні, перш за все, слід з’ясувати , які причини цьому сприяли, які умови соціально-економічного розвитку на той час склалися в Україні, чим стала кооперація для економічно і соціально принижених верств населення. Основною метою роботи є характеристика розвитку споживчих кооперацій, артільного руху, кредитних товариств у Східній Україні і ролі торгової, кредитної, виробничої кооперації у створенні внутрішнього ринку для національних товаровиробників у Західній Україні.


Тема 36. Розвиток внутрішньої торгівлі в Україні протягом 19 – на початку

20 ст.

ПЛАН

  1. Значення кооперативного руху для розвитку національного ринку.

  2. Фактори і характерні риси розвитку внутрішньої торгівлі в Україні у 19 і на початку 20 ст.


У роботі слід розглянути, які фактори і причини впливали на пожвавлення внутрішньої торгівлі, як сприяла цьому процесу українська кооперація, набувши у цей час значного розвитку. Особливу увагу необхідно приділити ролі кредитних товариств і банків у розвитку національного ринку і пожвавленні внутрішньої торгівлі, через здійснення банківських та торгово-посередницьких операцій, організацію промислового підприємства тощо. Важливо проаналізувати причини та наслідки грошової реформи царського уряду 1895 – 1897 рр.


Тема 37. Роль України в системі світового ринку ( 19 – початок 20 ст.).

ПЛАН

  1. Сутність і фактори світового ринку. Розвиток міжнародних економічних відносин.

  2. Роль України в системі світового ринку.


У роботі слід визначити фактори формування, сутність світового ринку, охарактеризувати його основні риси. Даючи характеристику розвитку міжнародних економічних відносин, необхідно звернути увагу, що основою формування світового ринку став міжнародний поділ праці, тому важливо дати характеристику його формам, а також визначити основні форми світових зв’язків (міжнародна торгівля, міграція капіталу, міграція робочої сили, інтеграція, фінансово-кредитні відносини). Розглядаючи друге, питання важливо охарактеризувати рівень економічного розвитку України, її роль і місце у формуванні світового ринку, розвитку зовнішньої торгівлі.


Тема 38. Економіка України в 1914 - 1921 рр.

ПЛАН

  1. Вплив Першої світової війни на економіку України.

  2. Сутність економічної політики урядів Центральної Ради, Гетьманату, Директорії, ЗУНР.


Основною метою роботи є розгляд економічного стану України під впливом Першої світової війни. Тому у першому питанні покажіть руйнівний вплив світової війни на економіку України, охарактеризуйте її кризове становище.

Економічна і політична криза на початку 1917р. призвела до краху російського самодержавства. Була створена Центральна Рада, яка ставила перед собою мету створення автономії України у складі Росії. Слід дати аналіз основним принципам її економічної політики, показати значення Третього універсалу. Банкрутство її економічної політики призвело до того, що Центральна Рада перестала існувати, а влада перейшла до Гетьманату ( уряд гетьмана П.Скоропадського), який прагнув побудувати нову Українську державу на засадах приватної власності, розробив аграрне законодавство (у чому полягає його суть?), відновлював старорежимні порядки і в промисловості ( яким чином?). Характеризуючи наслідки такої політики, слід визначити сутність економічної політики Директорії, її непослідовність. Радикальні заходи в економічній політиці здійснила Західноукраїнська Народна Республіка, опишіть сутність її політики, поясніть чому ЗУНР потерпіла крах.


Тема 39. Політика „воєнного комунізму” та НЕПу в Україні.

ПЛАН

  1. Соціально-економічні передумови і сутність політики „воєнного комунізму”.

  2. Причини переходу до нової економічної політики. Характеристика і значення НЕПу.

Визначаючи сутність політики „воєнного комунізму”, поясніть, з якою метою Радянська влада ввела цю жорстку політику, що передбачала „продрозкладка” („продрозверстка”), для чого організовувалися комнези – комітети незаможних селян, які наслідки мала ця політика. Особливу увагу слід приділити продовольчій кризі, яка призвела до голодомору в Україні.

Розглядаючи друге питання, слід детально охарактеризувати складові непу, пояснити, які заходи він передбачав у сільському господарстві, промисловості, торгівлі, які наслідки і значення мав.


Тема 40. Економіка Української РСР в часи індустріалізації та колективізації.

ПЛАН

  1. Основні джерела та сутність індустріалізації УРСР.

  2. Колективізація сільського господарства в Україні.

  3. Наслідки колективізації.


При аналізі джерел індустріалізації слід звернути увагу на націоналізацію промисловості, збільшення прямих і непрямих податків, використання трудового ентузіазму працівників і примусової праці політичних в’язнів, колективізацію сільського господарства, конфіскацію церковного і монастирського майна, прибутки від зовнішньої торгівлі та ін. Характеризуючи сутність індустріалізації в Україні, важливо підкреслити її особливі риси, показати наслідки. Одним із джерел індустріалізації мало стати село, для цього треба було провести колективізацію сільського господарства. Як проходила колективізація та „розкуркулення” в українських селах, чи чинило селянство протести до вступу в колгоспи?

Характеризуючи наслідки колективізації, особливу увагу слід приділити голодомору українського народу в 1932 – 1933 рр.


Тема 41. Західноукраїнські землі в 20 – 30-х рр. 20 ст.

ПЛАН

  1. Політика Польщі, Румунії та Чехословаччини на західноукраїнських землях.

  2. Фактори економічного розвитку західноукраїнських земель у 20-30-х роках 20 ст.


Основною метою роботи є аналіз економічного розвитку західноукраїнських земель у той період. Напрям і темпи цього розвитку визначалися політикою, внаслідок якої західноукраїнський регіон залишався аграрно-сировинним придатком, ринком збуту, джерелом сировини й дешевої робочої сили іноземних країн.


Тема 42. Господарство України в роки Другої світової війни.

ПЛАН

  1. Українська економіка напередодні Другої світової війни.

  2. Економічне становище України в 1941-1944 рр.


У роботі слід дати характеристику господарства України в передвоєнні роки, територіальних і економічних змін на початку війни. Пояснити політику радянської влади на західноукраїнських землях, що були приєднані до Радянської України (Східна Галичина, Західна Волинь у 1939р, Північна Буковина і Південна Бессарабія у 1940р.). При розгляді другого питання слід пояснити, як проходила масова евакуація, охарактеризувати окупаційну політику фашистського режиму на українських землях.


Тема 43. Відбудова і розвиток промисловості України в повоєнні роки.

ПЛАН

  1. Становище промисловості і сільського господарства.

  2. Відбудова економіки УРСР.

  3. Сутність і наслідки грошової реформи 1947р.


Розглядаючи тему, дайте порівняльний аналіз економічного розвитку України та інших країн на початок відбудови. Відбудова зруйнованого війною господарства здійснювалася різними темпами у різних галузях. Особливо складним було становище сільського господарства. Проаналізуйте причини та наслідки голоду 1946-1947 рр. Охарактеризуйте процес індустріалізації й колективізації у західних областях України. При розгляді третього питання слід розкрити сутність та причини грошової реформи, її вплив на добробут населення.


Тема 44. Народне господарство України у 50-80-х роках 20 ст.

ПЛАН

  1. Необхідність і сутність реорганізації економічної політики у 50-х − першій половині 60-х рр.

  2. Реформування сільського господарства.

  3. Причини і форми застійних явищ в економічному житті 70-х – першій половині 80-х рр.


При розгляді даної теми слід з’ясувати причини та наслідки реорганізації управління промисловістю, охарактеризувати хід та наслідки господарської реформи 1965р. Особливу увагу слід приділити аналізу аграрної політики (освоєння цілинних земель, „кукурудзяно-горохова епопея”, тощо). Необхідно визначити основні напрями розвитку господарства України в другій половині 60 - 80-х роках, обґрунтуйте його стагнаційний ( застійний) характер. Назвіть основні економічні причини розпаду СРСР.


Тема 45. Характеристика розвитку невиробничої сфери в другій половині

20 ст.

ПЛАН

  1. Сутність соціально-економічної політики держави.

  2. Актуальність вирішення економічних проблем у невиробничій сфері.



При розгляді теми слід звернути увагу на те, що у другій половині 20 ст. загострилася проблема розвитку невиробничої сфери, росту добробуту населення, вирішення проблем житла, транспорту, медичного обслуговування, побутового обслуговування, організації дозвілля тощо. Державна і партійна політика на той час була спрямована на прискорення соціально-економічного розвитку країни, реконструкцію народного господарства на основі науково-технічного прогресу. Характеризуючи цю політику, слід детальніше розглянути вирішення проблем розвитку невиробничої сфери.


Тема 46. Об’єктивна необхідність перебудови України на основі ринку.

ПЛАН

  1. Посилення тоталітарного режиму та його вплив на економіку. Кризові явища у господарстві.

  2. Спроби економічних перетворень та їх наслідки.


Основною метою роботи є обґрунтування необхідності реформування господарської системи у зв’язку з тим, що економічна система, заснована на одержавленні засобів виробництва, централізації в управлінні, пріоритеті державних інтересів, не могла забезпечити заінтересованості людей у наслідках своєї праці, обмеживши реалізацію їх особистих інтересів. На середину 1980-х років всеохоплююча криза вразила всі сфери життя, знижувався рівень життя, тривала виснажлива гонка озброєнь. Спроба перетворень, рішучих змін почалася з квітневого пленуму ЦК КПРС 1985р. У роботі слід розглянути суть економічних реформувань, пояснити їх провал, назвати основні економічні причини розпаду СРСР.


Тема 47. Вирішення соціально-економічних проблем в ході ринкових перетворень.

ПЛАН

  1. Сутність економічної політики Української держави.

  2. Здійснення ринкових реформ.

  3. Формування фінансової, грошово-банківської системи.


При розгляді питань теми слід чітко визначити стратегію економічних перетворень у незалежній Україні, пояснити, як здійснювалися ці перетворення у різних галузях господарства, як проходила приватизація, законотворча діяльність. Необхідно пояснити необхідність проведення грошової реформи, формування банківської системи.


Тема 48. Актуальність аграрної реформи в сучасній Україні.

ПЛАН

  1. Криза сільськогосподарського виробництва у 1980-1990-х рр.

  2. Сутність аграрної політики.


Приступаючи до роботи, необхідно пояснити причини кризової ситуації в аграрному секторі країни, проаналізувати основні чинники сільськогосподарського виробництва. Необхідно прокоментувати значення Указу Президента України від 3 грудня 1999р. „ Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектору економіки”. Найскладнішим питанням у цьому секторі є питання про землю, тому в роботі слід охарактеризувати процес приватизації землі в Україні.


Тема 49. Зовнішньо - економічна політика України на сучасному етапі.

ПЛАН

  1. Об’єктивні основи зовнішньоекономічних зв’язків (ЗЕП) України.

  2. Сутність, цілі та інструменти зовнішньоекономічної політики.

Основною метою роботи є характеристика необхідності інтеграції України у світове господарство і розвитку її міжнародних відносин, особливої уваги заслуговують проблеми участі України у міжнародному поділі праці.

Розглядаючи цілі ЗЕП, перш за все, слід виділити:

1. Інтеграція України в світове господарство.

2. Орієнтація на цілеспрямоване формування і ефективну реалізацію експортного потенціалу країни.

3. Багатовекторність зовнішньоекономічних зв’язків.

Серед різних класифікацій інструментів ЗЕП слід назвати тарифні і нетарифні інструменти (методи).


Тема 50. Україна і світовий ринок.

ПЛАН

  1. Характерні риси світового ринку.

  2. Участь України у міжнародному поділі праці (МПП).

  3. Зовнішня торгівля України.



Починаючи роботу, слід визначити характерні риси світового ринку, підкреслити особливості його сучасного етапу. В умовах незалежності склалися об’єктивні передумови активної участі України в МПП, визначте, що цьому сприяє. Розглядаючи третє питання, слід навести обсяги зовнішньої торгівлі країни, її структуру, показати тенденції розвитку.

^ СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ


1. Бабенко С., Гелей С., Гончарук Я. Історія кооперативного руху: Підручник. - Львів, 1995.

2. Багалій Д. Історія Слобідської України. - Харків, 1991.

3. Барановський О. Нові індустріальні країни: науково-технологічна полі­тика // Вісник Академії наук України. - 1993.- № 10. - С.95 – 103.

4. Барг М. Некоторые теоретико-методологические вопросы формирова­ния мирового рынка в 16- 18 вв.// Экономическая история : Исследо­вания, историография, полемика. – М., 1992.

5. Білоусов Р. Две крестьянские реформы 1861 и 1907гг, // Экономист." 1992.-№12.-С. 73-81.

6. Гаврилюк О. Румянцев А. Економічна інтеграція в сучасному світі. -К., 1991.

7. Грицак Я. Нарис історії України. - К., 1996.

8. Грушевський М. Очерки истории украинского народа. - К., 1990.

9. Економіка зарубіжних країн: Підручник / А.Філіпенко, В.Вергун, І.Бураківський та ін. - К., 1996.

10. Історія економічної думки України: Навч. посібник / Р. Васильєва, Л.Горкіна, Н.Петровська та ін. - К., 1993.

11. Лановик Б., Матисякевич З., Матейко Р. Економічна історія світу і

України: Підручник. - К., 1999.

12. Мочерний С. Суть та структура економічного суверенітету України // Економіка України. - 1992. - №11.

13. Экономическая история капиталистических стран /Под ред. Ф.Полянского, В. Жамина. - М., 1986,

14. Экономическая история зарубежных стран: Курс лекций / Н.Полетаева, В.Голубович, Л. Пашкевич и др. Под общ. ред. В.Голубовича. - Минск, 1997.
^

Навчальне видання



Методичні рекомендації для виконання контрольної роботи з дисципліни «Економічної історія» (для студентів заочної форми навчання спеціальностей 7.050106 "Облік і аудит", 7.050107 "Економіка підприємства")



Укладач:

Штефан Світлана Іванівна


Відповідальний

за випуск: Є.П. Данильченко


Редактор С.Д.Сусло


Коректор З.І. Зайцева


План 2005, поз. 370

Підп. до друку 19.04.05

Друк на ризографі.

Замовл. №____________

Формат 60х84 1/16

Умовн.-друк. арк. 1,5.

Тираж 100 прим.

Папір офісний.

Обл.-вид. арк. 2,0

Ціна договірна


61002, Харків, ХНАМГ, вул. Революції, 12

Сектор оперативної поліграфії ІОЦ ХНАМГ




61002, Харків, вул. Революції, 12





Скачати 383.79 Kb.
залишити коментар
Дата конвертації22.09.2011
Розмір383.79 Kb.
ТипМетодичні рекомендації, Освітні матеріали
Додати документ в свій блог або на сайт

Ваша оцінка цього документа буде першою.
Ваша оцінка:
Додайте кнопку на своєму сайті:
uadocs.exdat.com

Загрузка...
База даних захищена авторським правом ©exdat 2000-2017
При копировании материала укажите ссылку
звернутися до адміністрації
Реферати
Автореферати
Методички
Документи
Поняття

опублікувати
Загрузка...
Документи

Рейтинг@Mail.ru
наверх