Методичні рекомендації щодо змісту варіативної складової робочих навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів області icon

Методичні рекомендації щодо змісту варіативної складової робочих навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів області


Схожі
Методичні рекомендації щодо змісту варіативної складової робочих навчальних планів...
Методичні рекомендації упровадження допрофільної підготовки учнів загальноосвітніх навчальних...
Методичні рекомендації упровадження допрофільної підготовки учнів загальноосвітніх навчальних...
Рекомендації щодо розроблення навчальних та робочих навчальних планів...
Відповідно до наказу Міністерства освіти України №131 від 03. 04. 98 р...
Навчальна програма факультативного курсу «Харківщинознавство» (автори Кононенко О.Є....
Ти, хто вчив нас, прости, що я вчу, що ношу звання вчителя яке...
Наказ
Методичні рекомендації щодо можливого ущільнення та самостійного вивчення змісту програмного...
Методичні рекомендації щодо можливого ущільнення та самостійного вивчення змісту програмного...
Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу під час проведення...
Методичні рекомендації до складання навчальних програм дисциплін та робочих навчальних програм...



страницы: 1   2   3   4   5
повернутися в початок
^

Варіативна складова робочих навчальних планів ЗНЗ реалізується для:


- поглибленого вивчення;

- профільного навчання;

- введення спецкурсів, факультативів.

Класи з поглибленим вивченням окремих предметів формуються з першого класу. Регламентує діяльність класів із поглибленим вивченням окремих предметів Примірне Положення про класи з поглибленим вивченням окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах, затверджене наказом МОНУ від 08.04.2009р. №312.

Згідно листа МОН від 29.04.2011 № 1/9-325 «Про навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів на 2011/2012 навчальний рік» та наказу ГУОН від 13.05.2011р. №238 ««Про навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів на 2011/2012 навчальний рік», робочі навчальні плани на 2011/2012 навчальний рік складаються:

- для 5-10-х класів – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів 12-річної школи, затвердженими наказом МОН України від 23.02.2004 р. N 132, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 05.02.09 N 66 (додатки 1-4);

- для спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов: 1-10 класи – за Типовим навчальним планом спеціалізованих шкіл цього типу, затвердженим наказом МОН України від 13.05.2005 р. № 291, 11 класи – за Типовими навчальними планами спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов та предметів художньо-естетичного циклу, затверджених наказами МОН України від 16.07.2001 р. N 516 (додатки 1,2).

У робочих навчальних планах для класів із поглибленим вивченням окремих предметів інваріантною складовою визначено обсяг часу на вивчення усіх обов’язкових навчальних предметів на рівні стандарту (або академічному рівні).

Варіативною складовою передбачається додатковий час на поглиблене вивчення предмета, введення додаткових курсів за вибором, які поглиблюють і доповнюють зміст предметів, що вивчаються за відповідною програмою.

Профільне навчання організовується в старшій школі (10-1І кл.), коли в учнів уже сформований стійкий інтерес до предмета і здійснюється за відповідною програмою (Іноземні мови. Програми для профільного навчання 10-11 класи, 2004 р., в-во «Навчальна книга»).

Програма базується на результатах сучасних психолого-педагогічних та методичних досліджень, які розглядають навчання іноземних мов як процес особистісного розвитку учня в контексті “полілогу культур” та плюралінгвізму.

^ Спецкурси мають на меті створення мотиваційного середовища для учнів у процесі вивчення іноземної мови країни. Відбувається забезпечення логічної неперервності як теоретико-функціональних принципів викладання, так і змістових ліній цього процесу.

При викладанні спецкурсів, більше уваги рекомендуємо приділяти практичним заняттям та самостійним роботам. Учні повинні самостійно працювати із суспільно-політичною, історичною, публіцистичною літературою, користуватися довідниками і посібниками, застосовувати різноманітні стратегії для пошуку інформації іноземною мовою.

Предмети та курси за вибором визначаються загальноосвітнім навчальним закладом у межах гранично допустимого навчального навантаження з урахуванням інтересів та потреб учнів, а також рівня навчально-методичного та кадрового забезпечення закладу.


Згідно з Інструкцією з ведення класного журналу учнів 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів (наказ МОНУ віз 03.06.2008р. №496) усі предмети як інваріантної, так і варіативної складової робочих навчальних планів підлягають оцінюванню.


Українознавство

На виконання Закону України "Про освіту" (ст.12 п.1., ст.15 п.1.) рекомендуємо запровадити викладання українознавства в 1-11 класах (1 год. на тиждень) за рахунок варіативної складової навчальних планів (лист обласного управління і освіти №31/131 від 03.06.2002 р.) (методичні рекомендації щодо використання варіативної складової в 5-12 класах в ЗНЗ Мінченко Т.А.).

На українознавство в початкових класах відводиться 1 година на тиждень за рахунок варіативної складової робочого навчального плану (методичні рекомендації щодо використання варіативної складової в початкових класах в ЗНЗ Одинак М.М.). Рекомендуємо використовувати варіативну складову навчального плану для запровадження курсів духовно-морального спрямування, в тому числі і українознавства відповідно до наказу Головного управлянні освіти і науки від 13.02.2011 №238 п.1.12.

При викладанні цього курсу доцільно використовувати програму з українознавства для 1-11 класів середньої загальноосвітньої школи Міністерства освіти і науки України, Національного науково-дослідного інституту українознавства за редакцією програми «Я – українець» авторів Кононенко П.П., Касян Л. Г. та орієнтовне календарне планування з курсу „Українознавство” 5-11 класи, автор Т.А. Мінченко, 2005р.

Виховання дітей дошкільного віку бажано проводити за програмою «Українотворець», яка розроблена цими авторами відповідно до Базового компонента дошкільної освіти України.

У змісті концепції уроки з українознавства в 1-11 класах можуть об’єднуватися узагальнюючими темами «Вступ», «Я-українець», «Моя родина, мій рід», «Мій український народ», «Моя держава – Україна», «Україна та українці в світі».

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з українознавства вказані в програмі.

Рекомендуємо використовувати такі посібники: "Слово" (Поклад Н., Кононенко М.), "Українознавство" для учнів 1-4 класів (З.О.Сергійчук), "Дивосвіт" (Н.С. Іватьо), "Живиця" для учнів 2(1) класів (Н.С.Іватьо), "Український фольклор" (О.Ю.Бріцина, Г.В.Довженок) хрестоматія для учнів 5-11 класів, "Українознавство" (П.П.Кононенко) підручник, "Українознавство" (в 2-х книгах, В.С.Крисаченко), «Уроки українознавства». З досвіду роботи вчителів українознавства Чернівецької області». (Т.А.Мінченко) посібник, «Засіймо Українонькою в душах» (уроки українознавства в 5 класі, Т.А. Мінченко), «Українознавство в системі освіти Буковини» (науково-методичний вісник, Т.А. Мінченко), «Цілюще джерело української історії» (уроки українознавства в 6 класі, Т.А. Мінченко, А.В. Ткач), «Слідами історії державності України» (уроки українознавства в 7 класі, Т.А. Мінченко, А.В. Ткач), «Українська культура» (підручник, 8 клас, Т.А. Мінченко, Д.М. Препеліца), «Буковинська скриня» (посібник, Т.А. Мінченко), журнал «Українознавство» НДІУ МОН України, «Українознавство. «Я – українець» (посібник 9 клас, Т.А. Мінченко, Препеліца Д.М., Ковальчук Г.К., Дорожкіна Н.К.), «Народознавство. Українознавство» (підручник, Кожолянко Г.К.).


С^ УСПІЛЬСТВОЗНАВЧІ КУРСИ

Профільне навчання в оновленій 11-річній школі здійснюється у 10-11 класах за програмами, затвердженими Міністерством освіти і науки України. Профільне вивчення історії України у класах історичного профілю навчальних закладів суспільно-гуманітарного напрямку передбачає викладання історії у обсязі 140 год. у 10 класі та 140 год. в 11 класі.

Профільне вивчення всесвітньої історії у 10-11 класах того ж профілю і напрямку передбачає вивчення всесвітньої історії в обсязі по 140 год. у 10-11 класах. Текст програм розміщений на сайті Міністерства освіти і науки, молоді та спорту (http://www.mon.gov.ua/education/average/prog12)

У випадках виділення годин для підсилення викладання того чи іншого предмета у режимі передпрофільної підготовки, можна керуватися адаптованим до кількості годин плануванням на базі державних програм. Нагадуємо, що поглиблене вивчення історії розпочинається у 8 класі і рекомендуємо застосовувати його перш за все до історії України.

Орієнтовне навчально-тематичне планування поглибленого вивчення історії України у 8 та 9 класах (по 140 год. у кожному з класів) розміщені на сайті Інституту післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області

У розрізі класів та курсів за вибором історичного та суспільствознавчого спрямування, які можна викладати за рахунок варіативної складової навчальних планів у 2011/2012 навчальному році рекомендуємо:

^ Програми курсів за вибором,

затверджені Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України:



з/п

Назва курсу за вибором

Автори

Кількість годин

1

Міжнародні відносини у другій половині ХХ століття (11 кл.)

Ю.Василюк, М.Семкіяш, В.Островський

17

2

Видатні постаті України кінця XVI-XVIII ст., 8 клас

Н.Лівун, В.Островський

35

3

Видатні постаті України кінця XVIII-початку ХХ століть, 9 клас

Н.Лівун, В.Космірак, В.Островський

35

4

Спеціальні (допоміжні) історичні дисципліни, 10-11 клас

Ю.Василюк, В.Островський

35

5

Міфологія Стародавнього світу, 6 кл.

І.Нікітіна

35

6

Спецкурс «Трипільська протоцивілізація»

М.Відейко

17

7

Історія українського кінематографа ХХ ст. (10-12 кл.)

А.Приходько

35

8

Досліджуємо історію України (10-12 кл.)

Ю.Малієнко

35

9

Українське відродження у ХХ ст. (10-12 кл.)

Т.Мацейків

35

10

Історія України першої половини ХХ ст. в особах (10-12 кл.)

Т.Чубукова

35

11

Історія української культури (10-12 кл.)

В.Власов

35

12

Видатні постаті України (10-11 кл.)

І.Гирич




13

Українська культура середини XVI-ХІХ століть, 8-9 кл.

С.Загребельна

35

14

Історія української філософської думки ХХ століття

В.М.Поздняков

35

15

Основи християнської етики

(5-11 класи)

Авт.кол-в під кер. Жуковського В.М.

по 35 год. у кожному з класів осн. і старшої школи


Що стосується курсів духовно-морального спрямування, якими є курси з основ християнської етики та моралі, наголошуємо на двох моментах. Перше – це світські курси, а не основи Закону Божого того чи іншого конфесійного спрямування. Друге – ці курси можуть викладатися у школах лише за згодою батьків, що виражається у формі письмової заяви.

Серед курсів недержавного компоненту, рекомендуємо вивчати, є історико-краєзнавчі курси. Затверджена Вченою радою ІППОЧО і подана на затвердження Міністерством освіти і науки, молоді та спорту нова програма шкільного курсу Історії Чернівецької області в обсязі 70 годин для 7-11 класів. Її структура передбачає вивчення історії земель, що нині складають Чернівецьку область від найдавніших часів до наших днів. У тому числі у старшій школі – з 1900 до 2010 рік. Крім того, затверджена нова програма курсу «Оповідання з історії рідного краю» для 5 класу.

У зв’язку з вищевикладеним втратили чинність програми з історії Північної Бессарабії, зміст яких включений до програми з історії Чернівецької області.

Рекомендуємо вивчати за рахунок недержавного компоненту і курс «Історія нашого району (міста)» в обсязі 17 год. Серед курсів краєзнавчого змісту, рекомендуємо вивчати, і курс «Основи археології Буковини» в обсязі 17 год. Підготовлений посібник: С.В. Пивоваров, В.Ф. Федорак «Основи археології Буковини (шкільний курс)». Курс можна викладати у 7-11 класах суспільно-гуманітарного профілю як спецкурс, або факультатив в класах інших профілів.

У школах з румунською мовою навчання можна викладати курс «Історія румунського народу» за авторською програмою Ворника А.С. в обсязі 35-140 год. Окрім програми, є посібник «Оповідання з історії румунського народу» (Авт.-упор. Н.В.Шапка, Ф.А.Шапка), виданий румунською та українською мовами.

Спецкурс «Катастрофа європейського єврейства у роки другої світової війни» та інші курси юдаїки, що вивчаються у школі №41 м. Чернівців з поглибленим вивченням єврейського етнокультурного елементу або їхні фрагменти можна використовувати/викладати і в інших навчальних закладах області.


Правознавство та Громадянська освіта

Під час вивчення правознавства у профільних класах слід керуватися програмою «Основи правознавства» для профільних класів 12-річної школи, авторами якої є I.I.Котюк та Н.Й. Палійчук. Програма розміщена на сайті Міністерства освіти і науки України. В 11 класі 11-річної школи можна використовувати програму «Правознавство для ліцеїв, гімназій, класів з поглибленим вивченням правознавства» (журнал «Історія в школах України», №5, 2002 р.) та посібник «Конституція і основи правознавства в школі» (Київ,1999,2003 рр.)

В 11 класі можна використовувати програми курсів: «Громадянська освіта» - 9-11 класи (35 годин) або «Ми – громадяни України» – 9 клас (35 годин), програми і підручники яких затверджені Міністерством освіти і науки України.

^ Програми курсів за вибором,

затверджені Міністерством освіти науки, молоді та спорту України:

Правознавство

  1. «Права людини», 10 (12) кл. (авт. О.Пометун, Т.Ремех);

  2. «Історія держави і права України» 10-12 кл. (авт. Л. Кульчак);

  3. «Досліджуючи гуманітарне право»;

  4. « Еволюція влади» 11 (12 кл.) проект газети «Голос України»;

  5. «Конституційне право» (10-11 кл.) (авт. М.В.Галенко, О.І.Куцакова);

  6. «Права людини в Україні», 10-12 кл. (авт. Т.О.Ремех);

  7. «Живи за правилами» (авт. Т.О.Ремех).

Громадянська освіта

1. «Основи демократії», 11 (авт. Т.В.Бакка, Т.В.Ладиченко);

2. «Ми - громадяни України», 9 кл;

  1. «Вчимося бути громадянами», 7(8кл) (авт. В.Мисан, П. Вербицька);

  2. «Основи теорії та історії української суспільно-політичної

думки», (10-11 кл.) (авт. Г.Дичковська, О.Пташник);

  1. «Ми різні-ми рівні», 9-11 кл. (авт. О.І.Семиколєнова та ін.);

  2. «Історія української філософської думки XX століття» (авт. В.М.Поздняков).


Румунська мова і література (румунська та світова)

Рекомендуємо виділити по 1 годині з варіативної складової навчального плану на такі спецкурси і факультативи:

Діалогічне і монологічне мовлення

(5-8 класи)

Р.М. Дирда, вчитель-методист НВК «Боянська гімназія» Новоселицького району

Програма спецкурсу

«Прояви семантичного процесу у художньому творі» 10 клас


О.Г. Товарницька, вчитель-методист Карапчівського ліцею Глибоцького району

Програма спецкурсу пропонує учням інший лінгвістичний аспект вивчення рідної мови на основі семантичних цінностей художнього тексту. Учні відкрию лексичне багатство мови, а також крилаті фразеологізми та мудрість прислів’їв.

«Редагування», 10 клас


Г.М. Семенюк, вчитель-методист НВК «Боянська гімназія» Новоселицького району

Р.М. Дирда, вчитель-методист НВК «Боянська гімназія» Новоселицького району

^ Письмове висловлювання або редагування – це суттєвий процес у соціальній комунікації. Відносно особистості це є фундаментальна техніка індивідуальної інтелектуальної діяльності. Редагування передбачає стимулювання автономного, рефлекторного і критичного мислення, визнання ролі мови щодо особистісного і збагачення культурного кругозору, оптимальне творче перетворення власних здібностей, розвиток інтересу до інтеркультурного спілкування. Даний спецкурс дає можливість учням редагувати власні тексти на підставі художніх, функціональних, рефлексивних текстів та розвиває уяву.


Факультатив

«Орфографія та орфоепія румунської мови», 10 клас

М.К. Попа, вчитель-методист Петрашівської ЗОШ Герцаївського району

Факультатив дає можливість учням поглиблено використовувати орфографічні і орфоепічні норми мови, а також збагачує їхні знання щодо стилістичних аспектів цих понять.

Факультатив «Журналістика», 10 клас

Л.Д. Данілова, вчитель-методист Динівецького НВК Новоселицького району

Виховання культурного читача формується і шляхом розуміння ролі джерел мас-медіа у розвитку соціальної свідомості, впливу преси, радіо, телебачення на культуру особистості. Учені отримуватимуть елементарні навички, знання і вміння у журналістиці.


Для вищевказаних факультативів є регіональні програми, схвалені вченою радою ІППОЧО (протокол №2 від 15.06.2008 р.), а також спецкурси, які мають гриф Міністерства освіти науки, молоді та спорту України (2010 р.), поширенні методичні рекомендації і розробки.


Світова література

Одним із компонентів допрофільної та профільної підготовки є курси за вибором і факультативи. Звертаємо особливу увагу, що відповідно до наказу Міністерства освіти і науки від 01.09.2009р. № 806 «Про використання навчально – методичної літератури у загальноосвітніх навчальних закладах» загальноосвітні навчальні заклади мають право використовувати в організації навчально – виховного процесу лише навчальні програми, що мають відповідний гриф Міністерства освіти і науки, молоді і спорту України, схвалення відповідною комісією Науково–методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки, молоді і спорту України. Міністерство освіти і науки, молоді і спорту України рекомендує для використання збірники:

  • Зарубіжна література: Збірник програм факультативних курсів для 8-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів /Упорядники: Ю. Ковбасенко, В. Федоренко, Н. Жданова// Зарубіжна література, 2008. – число № 1-3 (545-547).

  • Збірник програм курсів за вибором та факультативів зі світової літератури. 8 – 11 класи. Книга 1/ за загальною редакцією К.В.Таранік-Ткачук, І.П. Дворницької. – Тернопіль: Мандрівець, 2011. – 336 с.

У 2011/2012 н. р. можна ввести у регіональний компонент варіативної складової програму факультативу для учнів 6 класу «Світ дитинства та моральні цінності в літературі» (Т. А. Мірча, вчитель світової літератури ЗОШ I – III ст. с Зелена Кельменецького району).

Ураховуючи, що організація профільного навчання на етапі допрофільної

(8 – 9 класи) та профільної (10 – 11 класи) освіти має свої особливості, важливим є узгодження обраної програми з реальною ситуацією. Обравши

курс за вибором на 35 годин, учитель має право скоригувати кількість годин і ущільнити матеріал, якщо, згідно з реальними обставинами, може викладати лише факультативний курс на 17 годин. Можливим є й зворотній процес, коли факультативний курс може бути використаний як курс за вибором. Кількість годин на вивчення кожної теми, збільшення навчального матеріалу має бути скорегованим у календарно – тематичному плануванні до

програми курсу за вибором, погоджено на засіданні методичного об’єднання

та затверджено керівником цього навчального закладу. У пояснювальній записці до програми необхідно зазначити, на основі якої програми курсу за вибором або факультативу розроблено скорегований варіант.

Математика

У старшій школі вивчення математики у новому 2011/2012 навчальному році диференціюється за трьома рівнями: рівнем стандарту, академічним і профільним. Кожному з них відповідає окрема навчальна програма:

- програма рівня стандарту визначає зміст навчання предмета, спрямований на завершення формування в учнів уявлення про математику як елемент загальної культури. При цьому не передбачається, що в подальшому випускники школи продовжуватимуть вивчати математику або пов’язуватимуть з нею свою професійну діяльність;

- програма академічного рівня задає дещо ширший зміст і вищі вимоги до його засвоєння у порівнянні з рівнем стандарту. Вивчення математики на академічному рівні передбачається передусім у тих випадках, коли вона тісно пов’язана з профільними предметами і забезпечує їх ефективне засвоєння. Крім того, за цією програмою здійснюється математична підготовка старшокласників, які не визначилися щодо напряму спеціалізації;

- програма профільного рівня передбачає поглиблене вивчення предмета з орієнтацією на майбутню професію, безпосередньо пов’язану з математикою або її застосуваннями.

Під час навчання математики, за умов профільного навчання основна увага приділяється не лише засвоєнню математичних знань, а й виробленню вмінь застосовувати їх до розв’язування практичних і прикладних задач, оволодінню математичними методами, моделями, що забезпечить успішне вивчення профільних предметів: хімії, фізики, біології, інформатики, астрономії тощо. При цьому зв’язки математики з профільними предметами посилюються за рахунок розв’язування задач прикладного змісту, ілюстрацій застосування математичних понять, методів і моделей у шкільних курсах цих предметів.

Вивчаючи математику, старшокласники мають усвідомити, що процес її застосування до розв’язування будь-яких прикладних задач розчленовується на три етапи:

1) формалізація (перехід від ситуації, описаної у задачі, до формальної математичної моделі цієї ситуації, і від неї – до чітко сформульованої математичної задачі);

2) розв’язування задачі у межах побудованої моделі;

3) інтерпретація одержаного розв’язання задачі та застосування його до вихідної ситуації.

Залежно від профілю може використовуватись варіативна складова навчального плану, що передбачає вивчення спецкурсів, факультативів, курсів за вибором, орієнтованих на посилення міжпредметних зв’язків математики з профільними предметами. Наприклад, такі курси за вибором “Математичні методи обробки результатів хімічного експерименту”, “Математичне моделювання у біології”, “Прийоми графічного зображення властивостей технічних об’єктів і процесів”. Їх вивчення не лише посилює міжпредметні зв’язки, а й сприяє успішному засвоєнню учнями профільних предметів.

У зв’язку з тим, що відведена типовими навчальними планами кількість годин на викладання математики в 5-9 класах також не дозволяє повною мірою здійснювати розвиваючу функцію навчання, підвищити якість виконання програми, формувати творчу особистість та надати відповідну підготовку до підсумкового контролю – обов’язкової підсумкової державної атестації у 9 класі, пропонуємо:

1. Збільшити тижневе навантаження викладання математики у 5-9 класах до 5 годин для загальноосвітніх класів, у 10 класі - рівня стандарту - до 3,5-4 годин, - академічного рівня – до 5 годин, не вимагаючи при цьому окремої програми.

2. Для класів профільного навчання обов’язково ввести курс за вибором по підготовці до Всеукраїнських олімпіад, виділивши при цьому додатково не менше 2 годин на тиждень.

3. Виділити, за можливістю, з варіативної складової навчального плану години для впровадження у загальноосвітніх навчальних закладах нових форм організації роботи з учнями: курси за вибором, спецкурси, факультативи, мета яких – розширити і поглибити вивчення програмового матеріалу, ознайомити школярів з деякими загальними математичними ідеями, підготувати здібного учня до олімпіади з математики. Такі програми курсів рекомендовано Міністерством освіти і науки України: ”Програми факультативів, спецкурсів, гуртків”, – Київ, “Навчальна книга”, 2003 р. Зауважуємо, що до цих програм вчитель має право самостійно добирати додаткові теми вибраного курсу у залежності від їх актуальності, не порушуючи логіки усього курсу.

Рекомендуємо також користуватися авторськими програмами, схваленими вченою радою ІППО Чернівецької області для допрофільного підсиленого вивчення математики.

В індивідуальній роботі зі здібними учнями пропонуємо опиратись на посібник, схвалений комісією з математики Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України “Готуємось до олімпіади з математики” (автор Іван Федак), розвязниками до олімпіадних завдань, підготовлених ІППОЧО (автор Гульчак В.І.) та іншими посібниками, рекомендованими або МОНМС України, або ІППО Чернівецької області.


Біологія

Якість шкільної біологічної освіти забезпечується через реалізацію інваріантної та варіативної частин навчального плану.

Біологія вивчатиметься як обов’язковий предмет у 7-11-х класах – кількість навчальних годин є диференційованою і визначається Типовими навчальними планами та чинними програмами, рекомендованими МОНМСУ.

Упровадження профільного навчання у школі ІІІ ступеню – один із шляхів диференціації й індивідуалізації навчання, що дозволяє за рахунок змін у структурі, змісті й організації навчального процесу більш повно враховувати інтереси, схильності й здібності учнів, створювати умови для навчання старшокласників відповідно до їхніх професійних інтересів і намірів відносно продовження освіти.

Навчальними планами МОНМС України передбачено напрями диференціації освіти, які конкретизуються у формі поглибленого вивчення предмета (основна школа), окремі профілі навчання учнів старшої школи.

Відповідно до рекомендацій МОНМСУ години варіативної складової Типових навчальних планів можуть бути використані на:


збільшення годин на вивчення окремих предметів інваріантної складової:

- оптимальним такий підхід буде для 7-х та 10-11-х класів у випадку, коли для старшої школи використовується варіант на­вчального плану універсального профілю, складеного відповідно до академічного рівня змісту освіти.

^ Для учнів 8-9-х класів передбачено поглиблене вивчення шкільного курсу біології, що виконує функцію допрофільної підготовки. Тому за відповідного кадрового складу, рівня навчально-матеріальної бази, психологічної готовності учнів доцільним буде запровадження саме поглибленого вивчення, а не збільшення годин на вивчення базового біологічного курсу ;

  • якщо години варіативної складової відводяться на збільшення годин на вивчення біології, то вони заносяться до класного журналу на сторінку цього предмета. Вчитель напрацьовує календарно-тематичні плани відповідно до визначеного сумарного тижневого навантаження та чинної програми, раціонально розподіляючи час на її виконання.


Упровадження курсів за вибором:

  • у закладі, де не планується запровадження поглибленого вивчення біології, а старша школа працюватиме за навчальним планом відповідно до універсального профілю (передбачено рівномі­рний розподіл навчального часу між усіма обов’язковими предметами), можливе також допов­нення біології курсами за вибором учнів. Згідно з рекомендаціями МОНМСУ курси можуть бути 9-ти, 18-ти, 36-ти, 72-ох годинні. За рішенням навчального закладу облік занять з курсів за вибором може здійснюватися на окремих сторінках класного журналу або у окремому журналі. На відміну від попередніх рекомендацій, рішення щодо оцінювання навчальних досягнень учнів також приймається навчальним закладом;

  • за умов організації навчально-виховного процесу з біології на рівні стандарту (напрями: суспільно-гуманітарний; філологічний, художньо-естетичний, технологічний; у профільних класах: фізико-математичних; фізико-хімічних; математичних; фізичних) у варіативній складовій недоцільними будуть курси за вибором і факультативи біологічного змісту.


Факультативи, індивідуальні та групові заняття:

  • проводяться для окремих учнів, чи груп учнів. В окремому журналі зазначається склад групи, яка відвідує факультативні заняття з біології, та ведеться облік відвідування. Оцінювання навчальних досягнень учнів може здійснюватися за рішенням педагогічної ради.

- мінімальна наповнюваність груп для факультативних занять у міських загальноосвітніх навчальних закладах має становити 8, сільських - 4 учні. За меншої кількості учнів пропонується створювати міжкласні та міжшкільні факультативи, курси за вибором учнів (наказ ГУОН від 13.05.2011 № 238).

Основні функції курсів за вибором:

    • забезпечення профільної прикладної і початкової професійної спеціалізації навчання;

    • орієнтація на вдосконалення навичок пізнавальної, організаційної діяльності;

    • поглиблення і розширення змісту профільних предметів.


Факультативні курси це навчальні курси:

    • зміст безпосередньо не пов’язаний із загальнообов’язковим навчальним змістом;

    • обираються учнями для розширення загальної ерудиції;

    • обираються учнями для прилучення до нових сфер знання і людської діяльності.

При розподілі варіативної складової навчального плану слід враховувати, що гранично допустиме навантаження вираховується на одного учня, а уроки фізичної культури не враховуються при визначенні цього показника. (додаток до листа МОНмолодьспорт від 29.04.11 № 1/9-325).

Зміст включених до рекомендованого МОНУ посібника програм курсів за вибором, факультативів («Збірник навчальних програм курсів за вибором та факультативів з біології для допрофільної підготовки і профільного навчання»

(«Аксіома», К.-Подільський, 2009), як і кількість зазначених у них годин, є орієнтовними. Вчителю надано право творчо підходити до реалізації змісту програм, враховуючи інтереси і здібності своїх учнів, можливості навчально-матеріальної бази навчального закладу.





залишити коментар
Сторінка2/5
Дата конвертації26.09.2011
Розмір0.7 Mb.
ТипМетодичні рекомендації, Освітні матеріали
Додати документ в свій блог або на сайт

страницы: 1   2   3   4   5
отлично
  1
Ваша оцінка:
Додайте кнопку на своєму сайті:
uadocs.exdat.com

База даних захищена авторським правом ©exdat 2000-2014
При копировании материала укажите ссылку
звернутися до адміністрації
Реферати
Автореферати
Методички
Документи
Поняття

опублікувати
Документи

Рейтинг@Mail.ru
наверх