Кавун Валентина Михайлівна icon

Кавун Валентина Михайлівна


5 чел. помогло.
Схожі
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11
повернутися в початок
Тема. Розвиток зв’язного мовлення. № 3-4. Підсумковий урок за творчістю Т. Г. Шевченка. Підготовка до творчої роботи.


Мета. Узагальнити знання учнів з теми „Творчість Тараса Шевченка”, ознайомити з поняттям „Шевченкознавство”, навчати учнів працювати з тестовими завданнями, продовжити формувати навички опису зовнішності людини, підготувати до написання творчої роботи, розвивати творче мислення, естетичні смаки, комунікативні здібності,виховувати патріотизм, національну самосвідомість.


Обладнання.Портрети письменника (автопортрет, портрети роботи І. Рєпіна чи М. Крамського), виставка його поетичних та прозових творів,роздруковані тестові завдання для всіх учнів класу, комплект
карток.


Т.Г. Шевченко! Досить було однієї людини, щоб урятувати цілий народ, цілу націю, що це – бідність? Ні, це якраз велике багатство нашого народу, коли одна людина підставляє свої могутні плечі за цілий народ!

Остап Вишня


^ Хід уроків


І. Організаційна частина

II. Повідомлення теми, мети, завдань уроків

1. Мотивація навчальної діяльності

2. Метод „Очікування”


Учні записують на окремих картках власні думки у вигляді тез про те, чого вони чекають від цих уроків. Учитель збирає і закріплює картки біля дошки.


III. Актуалізація опорних знань

  1. Завдання „Розминка”. Тест.

Завдання 1 – 4.

Вибрати одну правильну відповідь із чотирьох варіантів.

  1. Вказати, в якому році викупили Тараса Шевченка з кріпацтва :


  1. А




    Б




    В




    Г



    1836;

  2. 1838;

  3. 1840;

  4. 1841.

  1. Визначити, чий портрет було намальовано для викупу Т. Шевченка з кріпацтва”:


  1. А




    Б




    В




    Г



    Карла Брюллова;

  2. Івана Сошенка;

  3. Євгена Гребінки;

  4. Василя Жуковського.

  1. Указати, в якому році письменник створив цикл „В казематі”:


  1. А




    Б




    В




    Г



    1843;

  2. 1845;

  3. 1847;

  4. 1848.

  1. Назвати поезію, яка не входить у цикл „В казематі”:


  1. А




    Б




    В




    Г



    „Веселе сонечко ховалось”;

  2. „Садок вишневий коло хати”;

  3. „Думи мої, думи мої”;

  4. „Мені тринадцятий минало”.


Завдання 5 – 8.

Вибрати одну правильну відповідь із п’ятьох варіантів.

  1. Указати твір, який не належать перу Т. Шевченка:


  1. А




    Б




    В




    Г




    Д



    „Причинна”;

  2. „Буря на Чорному морі”;

  3. „Заповіт”;

  4. „Тополя”;

  5. „Іван Підкова”.

  1. Указати, хто намалював портрет В. Жуковського, завдяки якому Шевченко здобув волю:


  1. А




    Б




    В




    Г




    Д



    К. Брюллов;

  2. Ж. Венеціанов;

  3. Є. Гребінка;

  4. Г. Григорович;

  5. О. Кониський.


Завдання 7

Продовжити твердження.

  1. Силабо-тонічна система віршування – це ...

Завдання 8 – 10. Встановлення відповідності та послідовності.

^ 8. Установити відповідність між літературознавчими термінами та їхнім
визначенням:


1.Співзвучне закінчення у суміжних та А стопа;


1




2




3




4




5



близько розташованих словах у кінці Б рима;
чи в середині рядка. В ямб;

2.Поєднання одного наголошеного і Г філософська лірика;
одного або двох ненаголошених Д хорей.
складів.

3.Двоскладова стопа з наголосом на
першому складі.

4.Двоскладова стопа з наголосом на
другому складі.

5.Твори, які поетично осмислюють
буття, світ, людину, сенс людського
життя, добро і зло.

^ 9. Установити відповідність між назвами творів і цитатами з них (логічні пари):


1




2




3




4




5



1.„Посадила стара мати А „Минають дні, минають ночі”

Три ясени в полі, Б „Ой три шляхи широкії...”;
А невістка посадила В „Заповіт”;

Високу тополю...” Г „Думи мої, думи мої”;

2.„Страшно впасти у кайдани, Д „Мені однаково...”.
Умирать в неволі,
А ще гірше – спати, спати,

І спати на волі”.

3.„Щоб лани широкополі,
І Дніпро, і кручі,
Було видно, було чути,
Як реве ревучий...”

4.„В неволі виріс між чужими,
І, неоплаканий своїми,
В неволі плачучи, умру...”

5.„Прилітайте, сизокрилі
Мої голуб’ята,
Із-за Дніпра широкого

У степ погуляти...”

^ 10. Установити хронологічну послідовність подій у житті і творчості Т.Г. Шевченка:


1




2




3




4




5



А Вихід у світ першої збірки „Кобзар”.

Б Перша подорож на Україну.

В Навчання в Петербурзькій Академії мистецтв.

Г Відбування покарання за участь у Кирило-Мефодіївському
братстві на засланні.

Д Написання вірша „Заповіт”.

Відкриті тестові завдання

^ 11. Назвати твір, яким починається „Кобзар”:








































^ 12. Упишіть назву міста, де поховано Т. Шевченка:








































^ IV. 1. Розповідь учителя

Одним з найпереконливіших доказів величезного значення творчості письменника є виникнення окремої галузі науки – шевченкознавства. Що ж воно досліджує? Зобразимо це схематично і пояснимо написане.





^ 2. Метод „Мозкова атака”.

Уважно поглянути на схему і відповісти на запитання: „Що із зазначеного ми можемо вивчати у школі під час знайомства із життєписом і творчістю Шевченка? Навести приклади”.

^ 3. Вступне слово вчителя щодо опису портрета (на цьому етапі уроку опис використовується з метою підготовки до написання твору, це одночасно і окремий вид роботи, і як лексична робота, розвиток творчої уяви дітей).

^ 4. Робота над описом. Завдання для учнів:

  • пригадайте, які є види описів;

  • уважно роздивіться вираз обличчя Т. Шевченка, особливо очей. Про що вони говорять?

  • які риси характеру відбились у них?

  • що можна сказати про великого Кобзаря тільки на підставі його зовнішності, одягу?


За цими запитаннями учні разом з учителем працюють над створенням словесного портрета, застосовуючи метод „Ґронування”.




^ 5. Підготовлений учень зачитує опис зовнішності письменника, залишений його сучасником і першим біографом В. Маслієм:

Шевченко був кремезний, середній на зріст чоловік, міцного, майже залізного здоров’я. Обличчя його на перший погляд здавалося звичайним, але очі його світилися таким розумним і промовистим світлом, такою спокійною свідомістю своєї гідності, що мимоволі привертали до себе увагу кожного. В його голосі, в розмові була дивовижна м’якість, у ході і в рухах – зосередженість. Одягався він не вишукано, але просто й чисто; вдома ж любив носити народне українське вбрання”.


(Учень повинен читати не лише виразно, а і з почуттям і натхненням, бо лише за цієї умови портрет ніби „оживе”).

^ 6. Учитель зачитує уривок із спогадів І.С. Тургенєва про письменника.


Широкоплечий, приземкуватий, кремезний, Шевченко являв собою образ козака... Голова гостроверха, майже лиса; очі, погляд яких, завжди похмурий і недовірливий, інколи набирав виразу лагідного, майже ніжного, і супроводжувався хорошою, доброю посмішкою; голос трохи хриплий.., рухи спокійні, хода поважна... У високій баранячій шапці і в довгій темно-сірій чумарці з чорним смушевим коміром, Шевченко мав вигляд справжнього малороса...”


^ 7. Обговорення в парах. Учні обмінюються враженнями від почутих описів і опису, складеного ними; порівнюють їх.


8. Підготовка до творчої роботи.


Тема №1. „Скиньте з Шевченка шапку.

Та отого дурного кожуха.

Відкрийте у нім академіка.

Ще одчайдуха-зуха.

Ще каторжника роботи.

Ще нагадайте усім:

Йому було перед смертю

Всього лише 47”

І. Драч


Тема №2. „Свою Україну любіть.

Любіть її... Во время люте,

В останню тяжкую минуту

За неї Господа моліть”

Т. Шевченко. Із циклу „В казематі”


Коментар до тем твору. Перша тема передбачає аналіз життєвого шляху Кобзаря та особливостей його творчості. У другій темі переважатиме ідейно-художній аналіз творів письменника, які вивчалися учнями.

А Гра „Будівничий”.

  • Слова, записані на картках, увести в словосполучення.

Земля, радощі, розлука, трудівники, сум, самотність, слово, діалог, вартовий, українець, самодержавство, жаль, серце, природа, праця, ідея, гніт, шедевр, лірика, краса, образ, задумливість, патріот.

  • Шість самостійно обраних словосполучень увести в речення.

Б Добір синонімів до слів жаль, батьківщина, задумливість, самотність, розлука, шедевр, любити, трудитися.

В Пояснення значення слів самодержавство, безталання, гніт, шедевр.

Г Добір асоціативного ряду до слова праця.

Д Метод „Кубування”. Завдання: продовжити речення. Початки речень прикріпити на куб, виготовлений з картону.

  • Визначальними мотивами циклу „В казематі” є ...

  • Центральним віршем циклу є ...

  • Шевченко – народний поет не тільки тому, що...

  • І тут, за ґратами, великий Кобзар залишається вірним собі ...

  • Палкі слова про полум’яну любов до знедоленого і скривдженого народу варто ...

  • Тарас Шевченко вбачає ...

  • Поет роздумує про власну долю ...

  • Не власна доля найбільше хвилює письменника, він ...


^ V. Підведення підсумків уроку

1. Метод „Прес”. Довести, що написання твору – це цікава і потрібна робота.

  • «Я думаю, що ...»

  • «Дійсно, я вважаю ...»

^ 2. Метод „Мікрофон”.

  • Чим збагатив мене сьогоднішній урок.

3. Метод „Очікування”. Вияснити, чи є серед учнів ті, хто прийшов на урок з однією думкою, а йде з іншою? Школярі обґрунтовують свої очікування, написані на картках.


^ VI. Домашнє завдання

  • Обов’язкове: написати твір на самостійно обрану тему.

  • За бажанням: розказати про цікаві факти з життя і творчості Тараса Шевченка своїй родині; поміркувати над тим, ким є письменник для нас, українців.



М.П.Книгиницька

Тема. Розвитку зв’язного мовлення. № 5-6. Письмовий твір – роздум за поемою Л. Українки «Давня казка»

Мета. Вчити дітей складати твір-роздум за віршованим твором, добирати матеріал на задану тему;складати план порівняльної характеристики, вдосконалювати вміння дітей в усній та письмовій формі висловлювати власні думки;розвивати творчі здібності , спостережливість, уміння логічно висловлювати власні міркування, співставляти , робити власні висновки; обґрунтовувати, вмотивовувати свої судження; виховувати почуття любові до рідного краю.


^ Тип уроку.Урок розвитку зв’язного мовлення.


Обладнання. Таблиця «Типи мовлення та їх ознаки».Поради щодо написання твору.


Перед тим, як почати писати,я задаю собі три питання:

що хочу написати , як написати і для чого написати.

О. М. Горький

^ Хід уроку

І. Створення емоційного фону.

Вчитель: Щастя – не знати спокою

В далі йдучи невідомі.

Щастя – це мир після бою

В отчому домі.

Щастя – це вогник чудесний-

Вічне дерзання ,

Це нерозтринькані весни

В пору буяння.

Щастя не слава , не гроші, -

Все це минає.

Щастя – це друзі хороші,

Шана людськая.

Там,де трудніше, де важче,

Швидше знайти його вдасться.

О. Підсуха



  • Діти, що для вас означає слово «щастя».

  • Як ви вважаєте, хто з героїв «Давньої казки» був щасливий?


ІІ. Оголошення теми, мети уроку.

Учитель. Сьогоднішній урок - урок розвитку зв’язного мовлення, а саме підготовка до написання твору за поемою Л. Українки «Давня казка».


Ми спробуємо розібратися : в чому ж сенс життя наших героїв?

Але спочатку поясніть, що на вашу думку, означає слово «сенс»(діти пояснюють).


^ 1.Словникова робота (один з учнів заздалегідь отримав завдання знайти тлумачення слова «сенс» ).


Сенс 1. Те, що відіграє особливу роль, має виняткове значення ; сила її сутність – чого- небудь , значення, зміст.

  1. Мета, основне призначення чого-небудь, кого-небудь.


Учитель.Які асоціації у вас виникають при поєднанні слів «поет і сенс життя»; «Бертольд і сенс життя»?( записую на дошці центральні слова і пропоную учням назвати слова та фрази, які спадають на думку).
































^ 2. Робота в групах «Пошук інформації» .


Учитель. Вдома ви виписували цитати для характеристики образів поета (І група) і Бертольда (ІІ група).Відповідно до питань, які ви щойно отримали, Об’єднайте цитати в групи і прокоментуйте їх.

ІІІ група – Уявіть себе поетом. Від його імені розкажіть про сенс життя (використовуйте асоціативну схему, текст).

ІV група - Уявіть себе Бертольдом. Від його імені розкажіть про сенс життя (використовуйте асоціативну схему, текст).


^ Спільна робота груп. Тепер працюємо всі разом. Уважно слідкуйте за ходом запитань, які я буду ставити. Відповідає та група, чиє це запитання.


  • Якою людиною був поет?

Десь, колись в якійсь країні

^ Проживав поет нещасний,

Тільки мав талан до віршів

Не позичений, а власний.


На обличчі у поета

Не цвіте урода гожа

Хоч не був він теж поганий,-

От собі людина Божа!...


І не був поет самотнім,-

До його малої хати

Раз у раз ходила молодь

Пісні-слова вислухати.


  • А яким був лицар ?

Попереду їхав лицар, Сила статків та маєтків!

Та лихий такий, крий боже! Вже Бертольдо граф заможний!

Він живе в свойому графстві,

Був він гордий та завзятий, Наче сам король

Але ж тільки на упертість

Та на гордощі багатий. вельможний.


  • Як розуміє щастя людини поет?


оця діброва, Скрізь гуляю, скрізь буяю,

Поле, небо, синє море- Мов той вітер дзвінкий в полі;

То моє багатство – панство Сам я вільний і ніколи

І розкішне, і просторе. Не зламав чужої волі.

^ При всьому сьому багатстві

Я щасливий завжди й вільний.


  • Як розуміє щастя людини граф ?


Я б віддав отой химерний

Твій таємний світ надхмарний

За наземне справжнє графство,

За підхмарний замок гарний…


- Як поет ставився до людей?


Скрізь гуляю, скрізь буяю,

Мов той вітер дзвінкий в полі

Сам я вільний і ніколи

Не зламав чужої волі.


Розливався людський стогін

Всюди хвилею сумною

І в серденьку у поета

Озивався він луною.


- Як Бертольд ставився до людей?


Тож спочатку того щастя

Справді був Бертольдо гідний,

Правий суд чинив у панстві,

До підданих був лагідний.


Та й по всіх далеких війнах

Граф привчився до грабунку,

А тепер в своїй країні

Він шукав у тім рятунку.


Трудно навіть розказати ,

Що за лихо стало в краю,-

Люди мучились як в пеклі.

Пан втішався як у раю.


Пан гуляв у себе в замку,

У ярмі стогнали люди.


  • Який вплив мала поетова пісня на людей?


Теє слово всім давало

^ То розвагу, то пораду;


Він зостався, щоб піснями

Звеселять рідну країну,

Там він має розважати

Не одну сумну родину.


  • А Бертольдові допомогла пісня чи ні?


Можу я знайти й без плати

^ Для приятеля пораду.

Ось пожди лиш трохи, зараз

Будеш мати серенаду.(допоміг в одруженні)


Та коли вже надто тяжко

Туга серце огортала (похід війська)

То співці співали пісню

Пісня тугу розвивала


«Утікай, поки здоровий!»-

Всі співці тут заспівали; (врятував життя Бертольда Вояки стояли тихо, і допоміг здобути місто) Очі в землю поспускали.

І гукнуло військо хором:

«Ми готові йти до бою!

Краще смерть, ніж вічний сором»


  • Як народ ставився до поета?


Маєм свого отамана,

Він у нас одважний лицар.


І поет від свого люду

Не почує слів догани

В день сумний, коли на нього

Накладатимуть кайдани


Надійшла сільськая молодь,

Що з роботи поверталась,

І побачила поета ,

З ним приязно привіталась.


У вікно зирнули слуги,

Бачать: зібрана громада,

Всі стоять навколо ліжка,

Мов якась таємна рада.


  • Як народ ставився до Бертольда?


Та околиця, де жив він,

Вся була йому віддана

Люд увесь в краю тім мусив

Узнавать його за пана.


Мужики цікаві стали,

Чи ті кості білі всюди

Чи блакитна кров проллється,

Як пробити пану груди?


Ось одного разу чує

Граф лихі, тривожні вісті,

Донесла йому сторожа,

Що не все спокійно в місті.


  • Чому співці називали поета отаманом?


Тож підіте і скажіте,

Що поки я буду жити,

Не подумаю довіку

Зброї чесної зложити!


Так довіку у темниці

Довелось поету жити,

За тюремний спів він мусив

Головою наложити.


  • До яких хитрощів вдається Бертольд , щоб відірвати поета від народу?


^ Я поетові дарую

В себе в замку гарну хату.


Я його талан співацький

Так високо поважаю,

Що співцем своїм придворним

Я зробить його бажаю.


  • Яке життєве кредо поета?


Ви скажіть, що я не хочу

Слави з рук його приймати,

Бо лихую тільки славу

Тії руки можуть дати


Золотих не хочу лаврів,

З ними щастя не здобуду.

Як я ними увінчаюсь,

То поетом вже не буду.


Не поет, у кого думки

Не літають вільно в світі,

А заплутались навіки

В золотії тонкі сіті.


Не поет, хто забуває

Про страшні народні рани,

Щоб собі на вільні руки

Золоті надіть кайдани!


Та й в темниці буду вільний,-

Маю думи чарівниці,

Що для них нема на світі

Ні застави, ні границі.


І мого прудкого слова

Не затримає темниця,

Полетить воно по світі

Наче тая вільна птиця.


Ви скажіте свому пану,

Що заплати не бажаю,

Бо коли я що дарую,

То назад не одбираю.


  • Яке життєве кредо Бертольда?


Кажуть , весь поміст у пеклі

З добрих намірів зложився!

Для пекельного помосту

І Бертольдо потрудився…


І потроху в себе в графстві

Інші звичаї заводив.


Що ж напитки та наїдки,

Та убрання прехороші,

Та забави, та турніри,

А на все ж то треба гроші!


Почалися нескінченні

Мита, панщини, податки,

Граф поставив по дорогах

Скрізь застави та рогатки


Граф привчився до грабунку,

А тепер в своїй країні

Він шукав у тім рятунку.


Ви скажіть, що він у мене

Буде жити в шані , в славі,

Тільки, звісно, хай забуде

Різні випадки лукаві.


Коли він складання віршів

Бунтівничих, не покине,

То в тюрму його закину,

Там він клятий і загине!


Виступ ІІІ групи.


Я народився звичайною людиною. Бог не наділив мене зовнішньою красою, але дав мені набагато більше – талант творити.

Я закоханий у свій рідний край, природу. Не уявляю свого життя без діброви, поля , гаю, людей. Часто лину «в таємні світи надхмарні». Там прекрасно.

Але коли зустрічаюся з людьми , то стараюся їм допомогти, розважити їх, бо їхня печаль озивається в моєму серці луною.

Коли граф Бертольд вирушив зі своїм військом воювати, я старався розважити піснею не одну сумну родину, яка залишилася без годувальника.

Нарешті граф повернувся , але народу не стало легше жити, бо пану були потрібні гроші для убрань, забав, турнірів.

Коли виник конфлікт між простим людом і Бертольдом, я став на сторону народу, бо для мене краса невіддільна від служіння трудящим у боротьбі.

Я створюю пісні, в яких закликаю народ до революційної розправи з кривдниками:

« … Чи блакитна кров проллється,

Як пробити пану груди!»

На пропозицію графа продати свій хист за «гарну хату», за золото, відповів йому відмовою; бо « не поет, хто забуває про страшні народні рани…»

Я потрапив до в’язниці, але й тут не скорився, продовжую писати, мрію своїм словом збудити народ до боротьби за волю, за правду, бо в цьому сенс мого життя.


^ Виступ ІV групи.

Я- граф Бертольд. Найбільшою моєю втіхою є полювання. Прагну бути щасливим: мати гарний маєток, вродливу дружину, багато грошей, жити в розкоші і багатстві.

Під час воєнного походу я здобув « всього без ліку», ще й король «нагороду дав велику». Я став заможним , наче король, весь свій час проводив в забавах та турнірах. Через деякий час відчув гостру потребу в грошах, почав брати у людей. Я збільшив мито, податки, панщину, поставив на дорогах застави та рогатки.

Народ почав бунтувати, а їхнім отаманом став мій знайомий – поет , який допоміг мені одружитися, здобути перемогу в війні , врятував життя. Я запропонував йому стати придворним співцем, багатство, гарні хороми, але він відмовився.

Змушений кинути його до в’язниці, бо для мене найголовніше – жити тільки для себе, в своє задоволення.


  1. Колективне складання плану порівняльної характеристики героїв.


Орієнтовний план учнівського твору.


  1. Поет і Бертольд – головні герої поеми Л. Українки « Давня казка».

  2. Розуміння щастя людини співцем та графом.

  3. Природний розум, талант, спостережливість,всепрощення поета; ницість, жорстокість, обмеженість, хитрість лицаря.

  4. Перевага громадських інтересів над особистими(поет); особистих над громадськими(Бертольд).

  5. Моє ставлення до головних героїв.



Учитель . Таким чином , ми підійшли з вами до розв’язання проблеми. Вам залишається узагальнити , обґрунтувати і зробити потрібні висновки, а своїми міркуваннями з приводу цього ви зможете поділитися у творі- роздумі на тему:

« В чому сенс життя героїв поеми Л. Українки « Давня казка» ( порівняльна характеристика)»

Пишучи цей твір, не слід характеризувати спочатку поета, а потім Бертольда, а потрібно писати одразу про обох, порівнюючи їх, виділяючи спільне і відмінне в їх характері, поведінці, вчинках.

Зверніть увагу на епіграф уроку.

І не забувайте,що ви пишете твір-роздум.

Як епіграф до твору ви можете використати дані вислови.


О , ні ! Поет – не гладіатор,

Що бавить натовп цирковий!

Поет – пророк . Поет – новатор

І вільний мучень миттьовий.

Г. Чупринка


Життя лиш доти має вартість,

Доки чоловік може помагати іншим


І. Франко


Поет не боїться від ворога смерти,

Бо вільная пісня не може умерти,

Тож він з ворогами і лихом жартує

І вірші, мов легкії стрілки, гартує.

Л. Українка



  1. Поради щодо написання твору

Вибираючи тему , корисно спитати у себе:

  • чи знаю я цей матеріал?

  • чи цікава для мене ця тема ?

  • чи розумію я зміст та надзадачу теми?

Так,



залишити коментар
Сторінка5/11
Дата конвертації22.09.2011
Розмір2,18 Mb.
ТипДокументы, Освітні матеріали
Додати документ в свій блог або на сайт
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11
плохо
  7
отлично
  3
Ваша оцінка:
Додайте кнопку на своєму сайті:
uadocs.exdat.com


База даних захищена авторським правом ©exdat 2000-2014
При копировании материала укажите ссылку
звернутися до адміністрації
Документи

Рейтинг@Mail.ru
наверх