Роект базової навчальної програми літературне читання 2-4 класи загальноосвітніх навчальних закладів Пояснювальна записка icon

Роект базової навчальної програми літературне читання 2-4 класи загальноосвітніх навчальних закладів Пояснювальна записка


2 чел. помогло.
Схожі
Проект базової навчальної програми Болгарська мова та літературне читання...
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів (класів) з поглибленим вивченням окремих...
Проект базової навчальної програми мова іврит 1-4 класи загальноосвітніх навчальних закладів з...
Роект базової навчальної програми Іноземна мова 1-4 клас и загальноосвітніх навчальних закладів...
Програми для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання...
Програма для учнів 10 класів загальноосвітніх навчальних закладів Пояснювальна записка...
Програма для учнів 10 класів загальноосвітніх навчальних закладів Пояснювальна записка...
Особливості навчальної програми для учнів 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів...
Програма історія для 5-10 класів спеціальної загальноосвітньої школи для дітей зі зниженим...
Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу загальноосвітніх навчальних закладів...
Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу загальноосвітніх навчальних закладів...
Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу загальноосвітніх навчальних закладів...



страницы: 1   2   3
повернутися в початок


3 клас


Зміст навчальної діяльності

Державні вимоги до навчальних досягнень

^ Коло читання

У 3 класі коло читання розширюється за жанрами і персоналіями, охоплюючи доступні, цікаві для цього віку твори, які мають художньо-естетичну цінність.

^ Усна народна творчість. Малі фольклорні форми: народні дитячі пісеньки, ігри, лічилки, загадки, скоромовки, прислів’я, приказки; народні усмішки, чарівні казки, легенди, народні пісні.

Поезія (вірші сюжетні, пейзажні, гумористичні, фантастичні). Т.Шевченко, Леся Українка, П.Тичина, М.Рильський, В.Сосюра, Олександр Олесь, І.Калинець, М.Вороний, М.Вінграновський, П.Воронько, Н.Забіла, М.Стельмах, А.Качан, Л.Костенко, В.Коломієць, Т.Коломієць, А.Костецький, А.Малишко, А.М’ястківський, Є.Горєва, В.Лучук, П.Осадчук, Д.Павличко, Марійка Підгірянка, Олена Пчілка, М.Познанська, І.Кульська, С.Жупанин, В.Самійленко, В.Скомаровський, І.Січовик, О.Сенатович, Г.Бойко, Д.Білоус, Д.Павличко, І.Світличний, І.Жиленко, М.Сингаївський, Г.Чубач.

Акровірші, вірші-загадки, вірші-скоромовки.

Байки. Л.Глібов, П.Глазовий.

Проза. Оповідання, уривки з повістей: О.Буцень, Є.Гуцало, А.Григорук, В.Кава, В.Нестайко, Д.Чередниченко, О.Іваненко, І.Сенченко, В.Скуратівський, Г.Тютюнник, Микола Трублаїні, В.Сухомлинський, Ю.Збанацький, М.Стельмах, В.Чухліб, О.Дерманський, Л.Вороніна.

^ Літературні казки. К.Ушинський, І.Франко, Леся Українка, О.Зима, І.Липа, О.Іваненко, В.Скомаровський, В.Сухомлинський, Л.Письменна, Ю.Ярмиш.

П’єси. Н.Куфко, Олександр Олесь, Л.Мовчун.

Сходинки до монографічного вивчення творчості поетів: Марійка Підгірянка, Н.Забіла, П.Воронько, М.Стельмах, Т.Коломієць, А.Костецький, Д.Павличко.

^ Науково-художні твори. Г.Демченко, О.Іваненко, О.Копиленко, Ю.Старостенко, А.Коваль, П.Утевська, Ю.Дмитрієв, М.Пришвін.

Довідкова література в контексті завдань літературного розвитку молодших школярів.

^ Сторінками дитячих журналів.

Зарубіжна література. Казки, оповідання, уривки з повістей - П.Єршов, О.Пушкін, Г.К.Андерсен, брати Грімм, З.Топеліус, А.Ліндгрен, Божена Немцова, М.Носов, М.Сладков.


Вірші. С.Маршак, А.Барто, Б.Заходер, Янка Купала, Джанні Родарі.

^ Учень:

співвідносить вивчені творі з відповідними жанрами: казка, вірш, оповідання, байка п’єса;

розрізняє фольклорні і авторські твори; твори за емоційним забарвленням; називає основні теми читання; прізвища, імена українських письменників-класиків, найвідоміших письменників-казкарів та їхні твори, з якими ознайомились під час навчання;

знає сюжети 4--5 фольклорних казок; напам’ять 7--8 віршів, прізвища, імена їхніх авторів; 5--6 прислів’їв;

усвідомлює значення книжки в житті людини



^ Формування і розвиток навички читання


Розвиток правильного, свідомого, виразного читання вголос цілими словами та групами слів.

Інтенсивне формування і розвиток продуктивних способів читання мовчки (очима, без позамовних засобів, виявлення емоцій, свідомо)

Формування і розвиток умінь з допомогою вчителя, а також самостійно вибирати та застосовувати під час читання мовленнєві засоби виразності (тон, темп, гучність, логічний наголос).

Застосування різних видів вправ, спрямованих на розвиток мовленнєвого апарату, розширення оперативного поля зору; правильності, безпомилковості сприймання тексту; розвиток смислової здогадки (антиципації); розвиток темпу читання вголос і мовчки; розвиток уваги і пам’яті у процесі сприймання.

^ Учень:

читає наприкінці навчального року вголос правильно, свідомо, виразно, цілими словами та групами слів у темпі, не нижчому 75 сл./хв;

оволодіває продуктивними способами читання мовчки (самостійно та з допомогою вчителя);

вибирає та застосовує під час читання мовленнєві засоби виразності (тон, темп, гучність, логічний наголос) - самостійно та з допомогою вчителя;

застосовує різні види вправ, спрямованих на розвиток артикуляційного апарату, розширення оперативного поля зору, розвиток смислової здогадки (антиципації), розвиток темпу читання вголос і мовчки; розвиток уваги і пам’яті у процесі сприймання


^ Літературознавча пропедевтика

Тема та основна думка твору

Формування умінь самостійно усвідомлювати, визначати тему твору та основну думку (з допомогою вчителя)

^ Учень:

усвідомлює та самостійно визначає тему твору; основну думку - з допомогою вчителя

^ Сюжет і композиція (без уживання термінів). Пейзаж, портрет, діалоги як найпростіші елементи композиції твору.

Початок, основна частина, кінцівка твору як основні елементи сюжету, їх взаємозв’язки

знаходить у структурі тексту художні описи природи, зовніш-ності людини, інших живих істот; пояснює їх роль у творі; називає учасників діалогу; розуміє зміст діалогу; визначає у структурі епічного твору початок, основну частину, кінцівку; пояснює їх взаємозв’язок після аналізу твору

^ Герой (персонаж) твору. Визначення головного й другорядних персонажів твору; позитивного та негативного героїв твору (з допомогою вчителя)

самостійно визначає головного і другорядного персонажів; пояснює, хто з персонажів є позитивним, хто - негативним (самостійно та з допомогою вчителя)

^ Автор твору. Усвідомлення взаємозв’язків: автор -- твори -- книжки; автор – теми.

Ставлення письменника до зображуваних подій і персонажів.

Епізоди з життя і діяльності письменника

пояснює, що той чи інший письменник є автором низки творів, низки книжок на певну тему, наводить приклади; має елементарне уявлення про авторську позицію: як автор ставиться до зображуваних подій і персонажів (з допомогою вчителя);

розповідає епізоди з життя і діяльності письменників, з якими ознайомлювались під час навчання

^ Мова твору. Яскраві, точні, образні вислови для характеристики персонажів, опису природи.

Розвиток умінь виділяти в тексті епітети, порівняння, метафори (без уживання термі-нів, практично), з’ясовувати їх роль у творі

виділяє у художньому тексті та вживає у своєму мовленні під час характеристики персонажів творів, опису природи яскраві, образні вислови з твору; пояснює їх роль у тексті

Жанр. Розвиток умінь самостійно визначати, усвідомлювати жанрові особливості творів, що вивчалися

правильно називає та розрізняє практично жанри творів, з якими ознайомлювався під час навчання;

самостійно визначає жанрові ознаки казок про тварин, віршів, оповідань; героїко-фантастичних казок, байок, п’єс -- з допомогою вчителя


^ Досвід читацької діяльності


Особливості опрацювання художнього твору


Усвідомлення жанрової специфіки творів –

впізнавання і називання жанру твору


^ Народні героїко-фантастичні (чарівні) казки. Спостереження за структурними особливостями цих творів. Особливий характер вимислу та фантазії таких казок: таємничі, зачаровані, незвичайні місця, предмети, істоти; надзвичайна сила, чудесні перетворення та ін.

Герої (персонажі) героїко-фантастичних казок, їхні вчинки, мотиви поведінки (з допомогою вчителя). Добро і зло в казці.


^ Учень:

усвідомлює, називає основні ознаки героїко-фантастичних казок: зачаровані, незвичайні предмети, істоти, чудесні перетворення, надзвичайна сила героїв і т.ін.;

правильно визначає, називає героїв чарівних казок; пояснює, якими якостями наділені позитивні і негативні герої; висловлює свою оцінку щодо поведінки, вчинків персонажів; робить висновок, що добро у таких казках перемагає зло (з допомогою вчителя)

^ Прислів’я і приказки як короткі, влучні, образні вислови повчального змісту. Тематика прислів’їв. Формування умінь вибрати з низки прислів’їв таке, що найточніше відображує основну думку твору.

Спостереження за використанням прислів’їв і приказок у художніх творах та мовленні людей.

розпізнає прислів’я і приказки з-поміж інших літературних жанрів;

називає, теми прислів’їв (напр., про працю, навчання); правильно вибирає з низки прислів’їв таке, що найточніше відображує основну думку твору (на прикладі прислів’їв, які побутують у мовленні переважно у прямому значенні);

Вірші. Розширення і поглиблення знань і умінь учнів про жанрові особливості віршів (рима, ритм, настрій, мелодика, уявні картини). Тематика дитячих віршів. Спостереження за мовою віршів.

вміє самостійно назвати основні ознаки вірша (наявність рими ритму, поділ на строфи -- без вживання терміну); наводить кілька прикладів віршів, різних за емоційним забарвленням, пояснює, які почуття висловлює поет у творі; називає основні теми дитячих віршів, які опрацьовувалися на уроках;

^ Акровірш (акростих) як особлива форма вірша (віршованої загадки), у якому початкові літери рядків, прочитані згори вниз, становлять слово чи словосполучення.

практично розрізняє акровірш; називає його основну відмінність від інших творів

Оповідання. Поглиблення знань, умінь щодо структурних особливостей оповідання, типів персонажів, тематики дитячих оповідань.


Формування умінь усвідомлювати умовність подій у літературному творі, їх відмінність від реальних, життєвих.

Привернення уваги учнів до особистості автора твору

називає основні ознаки оповідання як жанру, наводить кілька прикладів; пояснює, хто є героями (персонажами) оповідань; називає основні теми дитячих оповідань, які опрацьовувалися під час навчання;

має уявлення про умовність подій у літературному творі (з допомогою вчителя);

пояснює, що відображені події у тому чи іншому оповіданні не є точною копією з реального життя

Байка як невеликий за обсягом, здебільшого віршований твір, у якому в гумористичній, алегоричній формі зображуються людські вчинки, характери, недоліки.

Герої (персонажі) байок

має початкове уявлення про жанрові особливості байки як не-великого, здебільшого віршова-ного твору, у якому в алегоричній формі висміюються негативні риси характеру, вчинки людей; правильно називає героїв байок

^ Повість, повість-казка як прозові твори, у яких мають місце кілька подій; їх відмінність від оповідання та казки. Герої (персонажі) повістей, повістей-казок.

практично розрізняє повість, повість-казку; пояснює їх відмінність від оповідання та казки; правильно називає героїв повістей, повістей-казок (на прикладі програмових творів)

П’єса як драматичний твір, написаний для вистави. Дійові особи. Діалогічний характер побудови п’єси. Діалоги і монологи у п’єсі. Слова автора. Дії (картини) у п’єсі.

має уявлення про основні жанрові ознаки п’єси, її відмінність від інших жанрів; визначає у п’єсі діалоги, монологи, слова автора, дії (картини); вміє брати участь у постановці дитячих п’єс


^ Смисловий і структурний аналіз тексту


Смисловий і структурний аналіз тексту має практичну спрямованість і здійснюється у процесі його багаторазового перечитування, під час якого учні поступово готуються до глибшого аналізу та синтезування прочитаного, тобто узагальнення.

У 3 класі продовжується формування і удосконалення умінь, що були об’єктом роботи у 2 класі, а також вводяться у читацьку діяльність нові уміння і способи опрацювання тексту.

Удосконалення умінь знаходити і пояснювати зв’язки між реченнями, абзацами і частинами тексту; самостійне визначення послідовності подій у творі і орієнтування у структурі тексту: зачин (початок), основна частина, кінцівка.

Самостійне складання простого плану до невеликих за обсягом і нескладних за будовою оповідань, науково-художніх, науково-популярних текстів.

Користування планом для переказу прочитаного.

Розвиток умінь запитувати і відповідати на матеріалі прочитаних текстів; ставити запитання до тексту; вступати в діалог (5--6 реплік) на основі прочитаного.

Формування уміння аналізувати тексти з метою знаходження певних ознак описуваних предметів, явищ, подій, персонажів твору, встановлення причиново-наслідкових зв’язків, визначення нового, невідомого, узагальнення, доведення тощо.

Формування уміння з допомогою вчителя та самостійно виділяти головне в прочитаному тексті; співвідносити головну думку прочитаного із заголовком, з прислів’ям, з ілюстраціями; знаходити в тексті слова, вислови, речення, які є ключовими для розуміння тексту, характеристики персонажів.

Формування уміння розрізняти у творах елементи розповіді, опису, міркування.


^ Учень:

уміє знаходити і пояснювати зв’язки між реченнями, абзацами і частинами тексту;

самостійно визначає послідовність подій у творі;

самостійно складає проект план до невеликих за обсягом і нескладних за будовою художніх і науково-художніх текстів;

уміє користуватися планом і малюнками для переказу прочитаного (детально, стисло, вибірково);

уміє самостійно формулювати запитання до тексту;

уміє з допомогою вчителя і самостійно аналізувати тексти, виділяти ознаки описуваних предметів, явищ, подій; вчинки дійових осіб;

висловлює здогадки щодо можливого розвитку подій;

уміє з допомогою вчителя і самостійно встановлювати причиново-наслідкові зв’язки, визначати головне, узагальнювати, доводити свою думку;

вміє визначати у творах елементи розповіді, описи, міркування


^ Засоби художньої виразності, емоційно-оцінне

ставлення читача до змісту твору


Розширення і поглиблення в учнів уявлень про епітет, порівняння, метафору; їх роль, різні форми вираження; усталені епітети, порівняння, метафори в усній народній творчості й у творах письменників.

Самостійне знаходження у тексті слів, що мають переносне значення, пояснення їх значень на прикладах.

Формування умінь визначати настрій, загальну тональність твору; висловлюватися про враження від прочитаного.

Формування художньо-образного мислення, основою якого є емоційно-чуттєве сприймання і аналіз учнями прочитаного, а результатом -- оцінні судження, почуття, милування красою художнього слова.

Формування в учнів у співпраці з учителем досвіду сенсорного естетичного сприймання художніх творів через аналіз зображення словом кольорів, форм, звуків природи

^ Учень:

уміє знаходити у тексті самостійно і з допомогою вчителя порівняння, епітети, метафори (без вживання терміну); пояснювати їх роль у тексті;

уміє самостійно знаходити у тексті слова, що мають переносне значення;

уміє використовувати у власному мовленні образні засоби (розповідь, переказ);

уміє з допомогою вчителя визначати настрій, загальну тональність твору;

уміє висловлювати оцінні судження морального і естетичного характеру про події, вчинки персонажів, описи у художньому творі; висловлювати своє ставлення до прочитаного.



^ Робота з науково-художніми творами


Художні і пізнавальні особливості науково-художніх творів. Художня сюжетна лінія, характеристика героїв твору. Пізнавальна наукова інформація


Порівняння художнього і науково-художнього твору

усвідомлює сюжет, виявляє розуміння вчинків, подій, знаходить текст і пояснює слова-терміни, визначає смислові частини, встановлює між ними зв’язки, виокремлює (за допомогою вчителя) науково-пізнавальний матеріал, складає словесний, малюнковий план, визначає основну думку, переказує зміст.

Розрізняє твори (за наявністю чи відсутністю наукової інформації)


^ Робота з дитячою книжкою; робота з інформацією


Практичне ознайомлення школярів з поняттями “прикнижна анотація”, “відомості про письменника”

^ Учень:

самостійно виділяє у книжці, правильно називає її структурні елементи: титульний аркуш, прикнижна анотація, відомості про письменника; пояснює їх призначення;

Формування умінь самостійно ознайомлюватись з новою книжкою з опорою на позатекстову інформацію, вміщену на обкладинці, титульному аркуші, у прикнижній анотації, передмові і т.ін.

самостійно ознайомлюється з новою дитячою книжкою з опорою на зміст обкладинки, титульний аркуш, прикнижну анотацію, передмову; прогнозує її орієнтовний зміст;

Формування в учнів самостійно добирати і читати дитячі книжки за темами, рекомендованими вчителем


самостійно добирає і читає дитячі книжки на рекомендовану вчителем тему читання; будує зв’язне висловлювання за змістом твору (творів);


Формування умінь самостійно орієнтуватись у групі дитячих книжок, розташованих на книжковій виставці


розглядає дитячі книжки на книжковій виставці; висловлюється щодо орієнтовного змісту книжок, їх тематики

Формування умінь здійснювати пошук потрібної книжки у відкритому фонді, а також за допомогою Інтернет-ресурсів бібліотеки (з допомогою вчителя)

здійснює пошук потрібної книжки у відкритому фонді бібліотеки

Формування умінь складати найпростішу анотацію на прочитану книжку (усно, з допомогою вчителя)

складає найпростішу анотацію на прочитану книжку (усно , з допомогою вчителя);

Формування умінь самостійно користуватись довідковою літературою (дитячими енциклопедіями, словниками тощо)


усвідомлює призначення довідкової літератури; самостійно користується нею для пошуку потрібної інформації, розширення та поповнення своїх знань;

Розвиток у школярів умінь самостійно читати дитячу періодику. Практичне ознайомлення з поняттями “число журналу”, “рік видання”, “примірник”, “комплект”.


виділяє, правильно називає у дитячому журналі число журналу, рік видання; пояснює значення понять: “примірник журналу”, “комплект” (з допомогою вчителя);

Виховання у школярів культури спілкування під час колективного обговорення прочитаних творів (умінь слухати думки, міркування однолітків, з повагою ставитись до міркувань, суджень, які не збігаються з власними; бути толерантними під час діалогу, колективної дискусії і т. ін

бере участь у колективному обговоренні змісту самостійно прочитаних книжок: уважно слухає думки, міркування однокласників; висловлює власні міркування щодо прочитаного; виявляє толерантність, повагу до однолітків під час діалогу, колективної дискусії



^ Розвиток творчої діяльності учнів на основі прочитаного

У 3 класі на новому матеріали продовжується залучення учнів до тих видів творчих завдань, які виконувались у 2 класі, з деяким їх ускладненням. Зокрема, колективне та індивідуальне складання варіантів кінцівок до літературних казок, творів-мініатюр про казкових героїв і власні спостереження; складання розповідей від імені одного з героїв твору, заповнення пропусків у прозових і віршованих творах; інсценування прочитаного.

Ознайомлення і практичне використання у співпраці з учителем прийомів складання казок, загадок, лічилок за аналогією, зразком і самостійно.

Виконання творчих завдань на основі сприймання різних видів мистецтва: творів письменників, художників, композиторів

^ Учень:

уміє самостійно і з допомогою вчителя доповнювати і змінювати тексти;

уміє самостійно і в співпраці з учнями творчо переказувати, складати твори-мініатюри про казкових героїв, інсценізувати;

уміє складати твори за власними спостереженнями; малюнками;

уміє з допомогою вчителя і самостійно (з використанням опорних слів, малюнків) складати казки, загадки, лічилки, доповнювати рими; бере участь в інсценізації прочитаних творів


4 клас

^ Зміст навчальної діяльності

Державні вимоги щодо навчальних досягнень


^ Коло читання

У 4 класі коло читання розширюється і систематизується шляхом упорядкування і узагальнення знань про раніше відомі жанри і авторів, а також залучення нових жанрів, творів та імен. З метою забезпечення перспективності у підготовці учнів до вивчення літератури в 5 класі збільшується

питома вага жанрового і монографічного підходів у доборі та конструюванні навчального змісту за розділами і темами. Отже, жанрова й авторська різноманітність залишаються провідними принципами добору змісту.

^ Усна народна творчість. Малі фольклорні форми: прислів’я, приказки, лічилки, загадки, усмішки; соціально-побутові казки, притчі, легенди, народні пісні.

Міфи про створення світу і людей.

Поезія: поетична палітра охоплює всі види віршів, з якими діти ознайомилися у попередніх класах. Крім авторів, твори яких діти читали у 2-3 класах, пропонуються твори І.Малковича, В.Симоненка, І.Драча, П.Усенка, Л.Полтави, Б.Чалого, Г.Черінь, І.Жиленко та ін.

Байки. Л.Глібов, Є.Гребінка, Г.Бойко, П.Глазовий.

Сходинки до монографічного вивчення творчості Т.Шевченка, І.Франка, Лесі Українки, М.Рильського, Д.Павличка, Л.Костенко.

Проза: оповідання, легенди, уривки з повістей - М.Гоголь, М.Коцюбинський, Марко Вовчок, Б.Грінченко, Остап Вишня, О.Довженко, О.Гончар, В.Близнець, О.Донченко, А.Григорук, В.Нестайко, С.Плачинда, К.Пасічна, І.Сенченко, М.Слабошпицький, В.Сухомлинський, Г.Тютюнник, А.Дрофань, В.Чухліб, Г.Храпач, О.Дерманський, Л.Вороніна

П’єси. Я.Стельмах, В.Лучук, Н.Шейко-Медведєва.

^ Науково-художні, науково-популярні твори. А.Лотоцький, В.Скуратівський, А.Григорук, Б.Лепкий, Є.Шморгун, А.Коваль, П.Утевська, А.Давидов.

^ Довідкова література в контексті завдань літературного розвитку і виконання творчих завдань.

Сторінками дитячих журналів.

Зарубіжна література. Казки, оповідання, уривки з повістей - А.Чехов, В.Гюго, П.Бажов, М.Твен, Р.Кіплінг, Алан Мілн, Джек Лондон, А.Волков, М.Пришвін, Е.Успенський, Л.Керолл.

^ Учень:

має уявлення про коло дитячого читання: називає теми дитячих творів; співвідносить прочитаний твір з певним жанром: казка, вірш, оповідання, повість, повість-казка, байка, п’єса; розрізняє казку

народну і літературну; прозові, поетичні, драматичні твори; називає прізвища, імена українських письменників-класиків, а також тих письмен-ників, з творами яких неодноразово зустрічалися під час навчання; знає назви, сюжети 6--7 фольклорних казок, а також літературних творів, прізвища, імена їхніх авторів; знає напам’ять 8--10 віршів; 2-3 уривки з прозових творів; 8-10 прислів’їв, розуміє їх зміст та пояснює, у якій життєвій ситуації доцільно вживати кожне з прислів’їв;

усвідомлює, що читання є важли-вим джерелом знань, задоволення пізнавальних інтересів, цікавого дозвілля; знає і шанує видатних культурних діячів, традиції українського народу





^ Формування і розвиток навички читання

Удосконалення навичок свідомого, правильного, виразного читання вголос з дотриманням основних норм літературної вимови.

Удосконалення навички усвідомленого, у відповідному темпі читання мовчки різних за обсягом та жанровою специфікою текстів.

Самостійний вибір та правильне застосування під час читання інтонаційних та позамовних засобів виразності відповідно до знакової структури художніх, науково-художніх та науково-популярних текстів, за допомогою яких учень виражає своє ставлення до змісту прочитаного


^ Учень:

володіє повноцінною навичкою читання вголос і мовчки як загальнонавчальним умінням: сприймає, розуміє (під час читання, слухання) зміст творів (текстів) різних видів, виділяє в них суттєву інформацію; читає вголос наприкінці навчального року у темпі, не нижчому 95 сл./хв.; усвідомлено і достатньо вільно читає мовчки у темпі, не нижчому 110 сл./хв.;

самостійно готується до виразного читання; добирає та правильно застосовує під час читання, декламації, інсценізації різножанрових творів мовленнєві та позамовні засоби художньої виразності; передає з їх допомогою своє та авторське ставлення до змісту твору



^ Літературознавча пропедевтика

Тема та основна думка твору.

Розвиток умінь самостійно усвідомлювати та визначати тему і основну думку твору; розуміти основний смисл описаних фактів, подій, вчинків персонажів

^ Учень:

усвідомлює та самостійно визначає тему і основну думку твору; розуміє основний смисл описаних фактів, подій, вчинків, персонажів

^ Сюжет і композиція (без уживання термінів).

Факти, події, випадки, пригоди, характери персонажів у художньому творі, їх взаємозв’язки


самостійно визначає відносно завершені і самостійні частини тексту (епізоди); пояснює, хто герої твору, що і як про це сказано в тексті; які події, пригоди трапилися, місце і час подій, як вони пов’язані між собою

^ Герой (персонаж) твору. Головний і другорядний персонажі у творі, стосунки між ними. Мотиви вчинків персонажів. Самостійне визначення типу персонажа (позитивний, негативний), власне ставлення

самостійно визначає головних і другорядних персонажів твору; встановлює тип персонажа (позитивний, негативний); пояснює, обґрунтовує вчинки

до героїв твору, обґрунтування своїх думок.

героїв та їхні мотиви; висловлює до них своє та авторське ставлення

^ Автор твору. Усвідомлення взаємозв’язків: письменники -- теми; письменник - жанр; письменник -- талановита людина; біографії, автобіографії письменників для молодших школярів.


називає основні теми та жанри творчості письменників, з якими неодноразово зустрічалися під час навчання;

складає невеликі усні розповіді про життєвий шлях письменників, події, які особливо запам’яталися; пояснює, як, з яких джерел можна одержати біографічні відомості про майстрів мистецтва слова

^ Мова художнього твору. Усвідомлене сприймання засобів художньої виразності відповідно до їх функцій у творі. Спостереження за авторським вибором слова у творах різних жанрів під час діалогів, описів природи, зовнішності персонажів, характеристики героїв.

пояснює, які яскраві, влучні слова, словосполучення, вислови допомагають глибше, краще уявити картини природи, місце події, зовнішність персонажів, їхні характери, вчинки, стосунки з іншими героями;

Жанр. Удосконалення умінь самостійно визначати жанрові ознаки творів, що вивчалися в 2 - 4 класах, обґрунтовувати свою думку


самостійно розрізняє, визначає, обґрунтовує елементарні жанрові ознаки літературних творів, які опрацьовувалися під час навчання в 2-4 класах; наводить приклади


^ Досвід читацької діяльності


Особливості опрацювання художнього твору


Усвідомлення жанрової специфіки творів –

впізнавання і називання жанру твору


^ Народні соціально-побутові казки. Відображення народного побуту, місце події у казці, особливості мови цих казок. Герої, їхні характери, вчинки, мотиви поведінки. Протиставлення персонажів.

Відмінність соціально-побутових казок від казок про тварин та героїко-фантастичних (чарівних).

Зв’язок літературної казки з фольклорною. Письменники-казкарі

^ Учень:

практично розрізняє народну соціально-побутову казку; називає місце події у казках, героїв, пояснює їхні вчинки, мотиви поведінки; відмінність соціально-побутових казок від казок про тварин та героїко-фантастичних (на конкретних прикладах);

розрізняє фольклорну та літературну казку; пояснює спільне та відмінне у цих казках; правильно називає прізвища найвідоміших письменників-казкарів та їхні твори

Легенда як твір-переказ про якісь події, факти, людей, оповитий казковістю, фантастикою. Герої легенд, їхні риси особистості. Відмінність легенди від казки.

практично розрізняє легенду; пояснює її відмінність від казки; називає героїв легенд, їхні риси особистості

Розширення та систематизація знань, умінь школярів про жанрові особливості віршів, їх тематику, проблематику.

Емоційна тональність вірша; динаміка почуттів поета у ліричному вірші.


називає ознаки вірша як жанру;

теми опрацьованих віршів; розрізняє вірші за емоційною тональністю;

пояснює, як змінюються почуття поета у ліричному вірші (на конкретному прикладі)

Удосконалення умінь школярів орієнтуватися в структурі оповідання, повісті.

Ставлення письменника до зображуваних подій, до героїв твору.

Типи персонажів: позитивні, негативні; мотиви їхніх вчинків


розрізняє оповідання й повість;

обґрунтовує свій вибір (на конкретному прикладі); самостійно визначає в оповіданні та повісті тип персонажа (персонажів): позитивні й негативні за характером поведінки, ставленням до них письменника та власним ставленням, обґрунтовує свої міркування

Історичні оповідання для дітей.


практично розрізняє історичні оповідання для дітей, пояснює, що в таких творах йдеться про події (людей), які відбувалися (жили) дуже давно;

Основні теми дитячих оповідань, повістей.


називає основні теми оповідань, повістей, які опрацьовувалися під час навчання;

^ Гумористичні твори для дітей. Гумор як добродушний необразливий сміх, його виховний вплив на людину. Спостереження за авторським вибором слова для характеристики героя, створення комічних ситуацій і т. ін.


спостерігає за авторським вибором слова для характеристики героя, створення комічних ситуацій у гумористичних творах, усвідомлює, що гумор не ображає людину, а почуття гумору є позитивною якістю особистості


^ Смисловий і структурний аналіз тексту

За вимогами Державного стандарту з “Читання” основне завдання цієї складової читацької діяльності - домогтись повноцінного сприймання молодшими




школярами тексту з урахуванням специфіки його жанру і структури. У зв’язку з цим у читанні художнього тексту основне завдання смислового і структурного аналізу - це сприймання художнього образу твору, у науково-художніх, науково-популярних текстах - передусім розуміння смислових зв’язків, істотних ознак, понять, висновків. Ці завдання розв’язуються у взаємозв’язку, проте залежно від жанру, обсягу, складності тексту одне з них висувається на перший план.

Смисловий і структурний аналіз є основою досягнення учнями повного розуміння тексту.

У 4 класі на новому змісті літературного матеріалу удосконалюються основні уміння смислового аналізу прочитаного: з’ясування значення слів і висловів у тексті;

знаходження і пояснення ознак певних подій, явищ, персонажів з метою їх характеристики і підготовки до виразного читання; читання в особах; з’ясування ролі пейзажу, середовища для розуміння художніх образів.

З урахуванням змістових і жанрових можливостей прочитаних творів здійснюється робота з формування в учнів усього спектра загально-навчальних умінь і навичок: формулювати запитання до текстів, будувати діалог, виділяти головні думки, доводити, встановлювати причиново-наслідкові зв’язки, узагальнювати тощо.

Особлива увага має бути приділена удосконаленню умінь здійснювати структурний аналіз тексту. Зокрема, спостереженню за будовою тексту, виділенню у творах різних жанрів їх структурних елементів; складання плану оповідання, казки, статті. Використання плану для підготовки розповідей, переказів.

У взаємозв’язку смислового і структурного аналізу прочитаного відбувається проникнення учнів у його смисл. Процес розуміння тексту завершує діалогічна взаємодія читача з текстом, виявом якої є самостійна постановка ним запитань за змістом прочитаного

^ Учень:

розуміє текст, свідомо і достатньо повно відтворює зміст прочитаного; визначає основний смисл твору і розповіді;

вміє знаходити і пояснювати істотні ознаки певних подій, явищ; характеризувати дійових осіб; встановлювати смислові зв’язки між частинами тексту;

уміє користуватися загально-навчальними уміннями: формулювати запитання до тексту; будувати діалог; аналізувати, порівнювати тексти різних жанрів, персонажів; виділяти основне у творі і характеристиці персонажів; знаходити причиново-наслідкові зв’язки, доводити і формулювати (з допомогою вчителя)

уміє складати плани оповідання, казки, статті; використовує їх для розповіді, різних видів переказу



^ Засоби художньої виразності, емоційно-оцінне

ставлення читача до змісту твору

Усі види роботи над текстом у цьому напрямі, що рекомендовані для 3 класу, зберігають своє значення і в 4 класі. Підкреслюємо переважаючу роль тих видів художнього аналізу тексту, які формують у дітей увагу до засобів створення художніх образів, серед яких одним з найголовніших є художня виразність мови, з’ясування ролі епітетів, порівнянь, метафор, повторів, гіпербол в усній народній творчості та у творчості поетів і прозаїків.

Образність, як відомо, залежить не лише від лексичного значення слова, а й від його взаємозв’язку з іншими словами, мети, з якою воно використано автором. Ці особливості створюють варіанти художнього опису, основу для зіставлення різних способів художнього відображення. Однак у з’ясуванні ролі засобів художньої виразності аналіз тексту не повинен перетворюватись у “пояснювальне” читання.

Формування в учнів емоційно-оцінного ставлення до прочитаного передбачає включення завдань на виявлення і оцінювання стану героїв твору шляхом формулювання власних оцінних суджень (моральних, естетичних), виявлення авторської позиції щодо зображеного

^ Учень:

уміє знаходити в тексті засоби художньої виразності (епітет, метафору, без вживання терміну) порівняння;

з’ясовувати з допомогою вчителя їх роль у тексті, створенні художніх образів, описів;

використовує художні засоби у власному мовленні (в описах, розповідях, творах), розуміє їх роль у тексті.


уміє висловлювати емоційно-оцінні судження (морально-етичного і естетичного характеру); обґрунтовувати свою думку;

виявляти ставлення автора до зображеного

Робота з науково-художніми творами


Науково-художні оповідання, повісті, казки

Самостійно визначає тему, відбирає факти, слова і думки, які до них відносяться, складає план, визначає основну думку, робить висновки, переказує зміст за складеним планом


^ Робота з дитячою книжкою; робота з інформацією

Удосконалення умінь самостійно ознайомлюватись з новою книжкою, визначати її орієнтовний зміст з опорою на всі складові позатекстової інформації, засвоєні під час навчання в початковій школі

Удосконалення умінь розрізняти зміст художньої, науково-художньої та науково-популярної книжки, спираючись на її ілюстративний та довідково-інформаційний апарат


Удосконалення умінь самостійно складати коротку анотацію до прочитаної книжки (усно).


Формування у школярів умінь самостійно та з допомогою вчителя читати й усвідомлювати фактичний зміст, основний смисл значних за обсягом творів (повістей, повістей-казок, біографічних творів тощо); визначати провідну тему твору, сюжетну лінію; розуміти цілісний зміст твору та окремих його частин, пояснювати, як вони пов’язані між собою; визначати головних та другорядних персонажів

^ Учень:

самостійно визначає орієнтовний зміст книжки, у т.ч. за типом видання, напр., збірка творів різних авторів про природу, авторська збірка казок і т.ін.


розрізняє зміст художньої, науково-художньої, науково-популярної дитячої книжки, спираючись на її ілюстративний

та довідково-інформаційний апарат;

самостійно складає коротку анотацію до прочитаної книжки (усно);


самостійно читає й усвідомлює зміст значних за обсягом творів (повісті, повісті-казки, біографічні твори): визначає провідну тему твору, розуміє цілісний зміст твору та окремих його частин, пояснює, як вони пов’язані між собою; визначає головних та другорядних персонажів

Формування умінь самостійно орієнтуватись у збірках творів, хрестоматіях для позакласного читання

самостійно орієнтується у збірках творів, хрестоматіях з метою пошуку відповідної інформації; визначає за допомогою змісту (переліку) творів, передмови, які розділи увійшли до книжки; за яким принципом систематизований літературний матеріал, наприклад, за тематичним, жанровим чи іншим; швидко знаходить потрібний твір, узагальнює інформацію

Удосконалення умінь самостійно орієнтуватися у світі дитячих книжок здійснювати пошук потрібної книжки, користуючись відкритим фондом бібліотеки, засобами бібліотечно-бібліографічної допомоги, у т.ч. Інтернет-ресурсами дитячої бібліотеки, а також пошук навчально-пізнавальної інформації, користуючись різними джерелами друкованої продукції (науково-популярні книжки з різних галузей знань, словники, енциклопедії, періодичні видання для дітей)

самостійно добирає дитячі книжки за завданням учителя, а також з власної ініціативи, користуючись відкритим книжковим фондом бібліотеки, різними видами бібліотечно-бібліографічної допомоги, з якими ознайомилися під час навчання; знаходить потрібну навчально-пізнавальну інформацію, користуючись різними джерелами друкованої продукції (науково-популярні книжки з різних галузей знань, словники, енциклопедії, періодичні видання для дітей);



Формування умінь підтримувати колективну дискусію за змістом прочитаного: врахову-вати різні думки, міркування однокласників, співвідносити їх, доповнювати власними; обстоювати власну позицію дотримуватись норм культури спілкування і т.ін.

бере участь у колективному обговоренні змісту прочитаного (уважно слухає й розуміє запитання вчителя, думки, міркування однокласників, аргументовано доповнює їхні відповіді, обстоює власну позицію); дотримується норм культури спілкування під час дискусії; висловлює власні оцінні судження щодо прочитаного


^ Розвиток творчої діяльності учнів на основі прочитаного

Коло літературного читання і його методичне опрацювання створюють передумови для самовираження дітей через творчу діяльність у зв’язку з прочитаним. У 4 класі, як і в попередніх, рекомендуються з цією метою: словесне малювання та ілюстрування прочитаного, творчий переказ, читання за ролями, інсценізація, доповнення віршованих і прозових творів, зміни текстів; складання з допомогою вчителя казок, небилиць, творів-мініатюр, віршів, лічилок, загадок тощо. В організації цієї діяльності використовується комплексний вплив різних видів мистецтв: художнє слово, живопис, музика

^ Учень:

уміє самостійно та з допомогою вчителя виконувати творчі види завдань до прочитаного (доповнення, певні зміни тексту);

знає і вміє користуватися прийомами казок, загадок, лічилок; складання римованих рядків;

бере участь в інсценізації прочитаних творів








Програму підготовлено творчим колективом під керівництвом Савченко О.Я.,

головного наукового співробітника лабораторії початкової освіти Інституту педагогіки НАПН України, доктора педагогічних наук, професора




11 Для кожного класу програмою визначаються нормативи (якісні та орієнтовні кількісні показники) читання вголос і мовчки.





залишити коментар
Сторінка3/3
Дата конвертації22.09.2011
Розмір0,54 Mb.
ТипДокументы, Освітні матеріали
Додати документ в свій блог або на сайт

страницы: 1   2   3
плохо
  1
отлично
  2
Ваша оцінка:
Додайте кнопку на своєму сайті:
uadocs.exdat.com

База даних захищена авторським правом ©exdat 2000-2014
При копировании материала укажите ссылку
звернутися до адміністрації
Реферати
Автореферати
Методички
Документи
Поняття

опублікувати
Документи

Рейтинг@Mail.ru
наверх