Програма з української літератури для 10-12 класів. Філологічний напрям. Профіль українська філологія icon

Програма з української літератури для 10-12 класів. Філологічний напрям. Профіль українська філологія


2 чел. помогло.
Схожі
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Філологічний напрям (профіль української...
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Філологічний напрям (профіль української...
Профіль – українська філологія...
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів (філологічний напрям...
Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів...
Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів Філологічний напрям...
Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів Філологічний напрям...
Робоча навчальна програма з дисципліни Історія української літератури ( ХХ ст...
Робоча навчальна програма з дисципліни Історія української літератури ( ХХ ст...
Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів...
Програма навчальної дисципліни історія української літератури 1798-1840-х років напряму...
Навчально-методичний комплекс дисципліни «Історія української літературної критики та...



страницы: 1   2   3
повернутися в початок



^ Д л я д о д а т к о в о г о (самостійного) ч и т а н н я:


І.Нечуй-Левицький “Дві московки”, “Микола Джеря”, “Хмари”, “Над Чорним морем”, “Гетьман Іван Виговський”.

Панас Мирний “Лихі люди”, “Повія”, “Лимерівна”.

І.Карпенко-Карий “Хазяїн”, “Суєта”, “Наймичка”.

М.Старицький. Поезії, “Молодість Мазепи”, “Кармелюк”, “Остання ніч”, “Богдан Хмельниицький”, “Руїна”, “Не судилось”.

І.Франко. “Терен у нозі”, “Із записок недужого”, “Основи суспільності”, “Для домашнього вогнища”, “Смерть Каїна”, “Великі роковини”.

М.Коцюбинський. “Сміх”, “Сон”, “Дебют”, “Хвала життю”, “На острові”, “Під мінаретами”.

О.Кобилянська “Людина”, “Царівна”, “Некультурна”, “Битва”, “У неділю рано зілля копала”.

В. Стефаник. “Катруся”, “Святий вечір”, “Палій”, “Сини”.

Леся Українка. Поезії, “Касандра”, “Бояриня”, “Оргія”, “Камінний господар”.

М.Вороний. Поезії.

О.Олесь. Поезії.

В.Винниченко. “На той бік”, “Раб краси”, “Чорна Пантера і Білий Ведмідь”, “Сонячна машина”.

Я.Щоголев. Поезії.

В.Самійленко. Поезії.

О.Маковей. Оповідання.

П.Карманський. Поезії.

В.Пачовський. Поезії.

С.Васильченко. “Талант”.

С.Черкасенко. “Казка старого млина”.

Г.Хоткевич. “Авірон”, “Кам”яна душа”.


^

З сучасної літератури



О.Бердник. “Чаша Амріти”, “Пітьма вогнища не розпалює”.

І.Білик. “Не дратуйте грифонів”, “Похорон богів”.

Н.Бічуя. “Біла вілла”.

О.Гончар. “Берег любові”, “Твоя зоря”.

Р.Іваничук. “Яничари”, “журавлиний клич”.

В.Марченко. “Листи до матері з неволі”.

Остап Вишня. “Вишневі усмішки”.

Д.Павличко. Сонети.

С.Плачинда. “Міфи і легенди давньої України”.

В.Симоненко. “Народ мій завжди буде!”.

М.Стельмах. “Дума про тебе”.

Вал.Шевчук. “Діти з огненної печі”.

В.Яворівський. “Марія з полином в кінці століття”.


^

Художньо-біографічні та мемуарні твори



В.Врублевська. “Емансипантка”.

Р.Горак. “Тричі мені являлася любов”.

Р.Іваничук. “Шрами на скалі”.

В.Костащук. “Володар дум селянських”.

М.Олійник “Дочка Прометея”.

І.Пільгук. “Дуби шумлять”.


11 клас


Усього — 140 год. На тиждень — 4 год. Вивчення творчості письменників — 124 год. Резервний час — 16 год.


Зміст навчального матеріалу

Год.

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

Додатки:

Мистецький контекст. Міжпредметні зв’язки

^ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 20—30-х РОКІВ ХХ ст.


Українська література ХХ ст. як новий етап в історії національної культури, її періодизація. Складні суспільно-історичні умови розвитку української літератури ХХ ст., основні напрямки (модернізм, соцреалізм, постмодернізм). Актуалізація проблем: митець і влада, свобода творчості.

Українська література і духовне відродженню нації в першу третину ХХ ст. Літературні організації в Україні (ВУСПП, “Гарт”, “Плуг”, “Аспанфут”, ВАПЛІТЕ, Неокласики, “Ланка”, що переросла в МАРС). Літературна дискусія 1925—1928 pp. про шляхи розвитку української літератури, активна участь у ній М.Хвильового (уривки з статті “Україна чи Малоросія?”). Модерністські (імпресіонізм, неоромантизм, експресіонізм, символізм) та авангардистські (футуризм, сюрреалізм, конструктивізм) течії та їхнє значення у подоланні народницьких тенденцій в українській літературі, у виведенні українського письменства на світові обшири. Стильове розмаїття мистецтва 20-х років.

Яскраве сузір’я творчих особистостей у поезії (П.Тичина, М.Зеров, В.Свідзинський, Є.Плужник, В.Поліщук, М.Семенко), у прозі (Г.Косинка, М.Хвильовий, В.Підмогильний, Ю.Яновський), драматургії (М.Куліш, М.Ірчан, Я.Мамонтов), що своєю творчістю збагатили не лише українську, а й світову літературу. Сміливі творчі пошуки в українському театрі (Лесь Курбас). Народження нового літературного жанру-кіноповісті (О.Довженко). Відродження українського сонета, психологічної новели, жанрове розмаїття роману. Популярність усмішок Остапа Вишні. Зв’язок з західноєвропейською модерністською літературою (П. Верлен, К.Гамсун, Б.Брехт та ін.).

Художнє осмислення доби в інших видах мистецтва (композитори В.Верховинець, П.Козицький, художники М.Жук, І.Труш, В.Кричевський, А.Петрицький, скульптор І.Кавалерідзе).


2


Знати про історичні та суспільні умови розвитку літератури в ХХ ст., її основні напрями, стильове розмаїття мистецтва 20-х років.

Називати основні літературні організації, угруповання 20-х pp.

Розкривати суть літературної дискусії в Україні 1925—1928 pp., ідейне спрямування статті М.Хвильового “Україна чи Малоросія?”

Називати модерністські та авангардистські течії в українській літературі 20-х pp., їх конкретних представників.

Розкривати новаторство української літератури та її відродження у 20-ті рр., вершинні досягнення в поезії, прозі, драматургії у співставленні з модерністськими течіями у світовій літературі та інших видах мистецтва.


Модернізм в західноєвропейській літературі (П.Верлен, К.Гамсун, Б.Брехт).


Композитори В.Верховинець, П.Козицький, художники М.Жук, І.Труш, В.Кричевський, А.Петрицький, скульптор І.Кавалерідзе.

Перший з’їзд українських письменників 1934 p., його негативний вплив на розвиток літератури. Ліквідація літературних організацій та угруповань, створення єдиної Спілки письменників України. Утвердження “соціалістичного реалізму” — літературного методу, що обмежував творчість письменників. Домінування соцреалістичної естетики в 30-ті pp. Тісний зв’язок літератури з політикою, надмірна ідеологізація літературного процесу. Необґрунтоване втручання компартії в літературний процес, нав’язування принципів класовості та партійності.

Тяжкі випробування українських письменників, криваві репресії в 30-ті pp. (М.Куліш, Остап Вишня, Г.Косинка, Є.Плужник, М.Зеров, та ін.). Поняття “розстріляного відродження”.

Розвиток української літератури на західноукраїнських землях (В.Стефаник, О.Кобилянська, Б.Лепкий, О.Турянський, Б.-І.Антонич, І.Вільде, Наталена Королева та ін.).

Еміграційна література (О.Олесь, В.Винниченко, У.Самчук, В.Барка). “Празька школа” українських поетів (Є.Маланюк, Ю.Липа, Ю.Клен, О.Ольжич, О.Теліга та ін.).

Розвиток української літературної критики та літературознавства (М.Грушевський, С.Єфремов, О.Дорошкевич). Поширення вульгарно-соціологічних оцінок у літературознавстві.


ТЛ: Початкове поняття про авангардизм. Соцреалізм.




Знати і вміти розповідати про масові репресії письменників у 30-ті роки, втручання влади в мистецький процес.

Вміти пояснювати поняття “розстріляне відродження”, “соцреалізм”.

Мати загальне уявлення про розвиток літератури в 30-х pp. на західноукраїнських землях і в еміграції.

Називати відомих українських літературознавців 20-х pp.

^ Вміння користуватися довідковими виданнями, словниками.


Розвиток допитливості, вміння шукати необхідну інформацію.






^ УКРАЇНСЬКА ПОЕЗІЯ 20—30-х рр.


Провідна роль поезії у 20-ті рр. Потужне ліричне самовираження, емоційне переживання пореволюційної епохи, її духовних катаклізмів.


^ Павло Тичина (1891—1967)

Ви знаєте, як липа шелестить...”, “Арфами, арфами...”, “О панно Інно...”, “Подивилась ясно…”, “Десь на дні мого серця”, “Одчиняйте двері...”, “Скорбна мати”, “Золотий гомін”, “Пам’яті тридцяти”


Життєвий і творчий шлях П.Тичини, найбільшого модерніста 20-х років.


(27)

7



Розуміти основні тенденції розвитку української поезії 20-х років, її “вітаїстичність”. Називати провідних поетів цього часу. Розвивати навички аналізу ліричних творів.


Поети-модерністи в західноєвропейській літературі (Ш.Бодлер, П.Верлен, А.Рембо, Т.Еліот, Р.Рільке).

Художники В. і Ф. Кричевські, М.Жук, А.Петрицький.

Малярські роботи П.Тичини, музика в його житті.

Музика Б.Фільца, М.Вериківського, П.Синиці, Г.Ляшенка на слова П.Тичини.

Багатогранність таланту як поета, перекладача, вченого. Мистецькі уподобання (малярські роботи П.Тичини, гра на кларнеті). Тичина як жертва тоталітаризму. В.Стус про творчість П.Тичини (“Феномен доби”). П.Тичина як представник “кларнетичного символізму” уривок із статті Ю.Лавріненка “Кларнетичний символізм”.


Оптимістичний характер ранньої творчості поета (“Душа моя сонця намріяла...”, “Молодий я, молодий...”).

Вірш “Ви знаєте, як липа шелестить”. Утвердження нерозривної єдності людини з природою, її персоніфіковане змалювання як живої істоти. Майстерне використання алітерацій.

Вплив символізму та імпресіонізму на ранню творчість поета.


Збірка “Сонячні кларнети” — епохальне явище в українській поезії початку ХХ ст. Космогонічна тема і всесвіт у збірці (“Не Зевс, не Пан...”). Зорові та звукові образи-символи у змалюванні природи (“Гаї шумлять”, “Ой не крийся, природо, не крийся...”, “Пастелі”, “Енгармонійне”). Майстерне володіння верлібром. Оригінальність строфічної будови, ритмомелодики та римування віршів. Синкретичний характер поезії, використання засобів музичного й образотворчого мистецтва.

Вірш “Арфами, арфами…”, оригінальність образів, майстерність алітерацій та асонансів, ритмомелодики у вірші.

Вплив імпресіонізму в розкритті внутрішнього світу людини в інтимній ліриці поета (“Не дивися так привітно...”, “Подивилась ясно...”).

Вірш “Десь на дні мого серця...”, оригінальність строфічної будови, ритмомелодики і римування.

Майстерне зображення глибоких переживань ліричного героя з приводу смерті коханої (“О панно Інно…”). Автобіографічні джерела інтимної лірики, відтворені у “Щоденникових записах” поета.

Художнє осмислення автором національно-визвольного пробудження народу, радості українського відродження в ліричній поемі “Золотий гомін”.

Риси модернізму у змалюванні трагічної долі України в роки громадянської війни (“Одчиняйте двері”, “Скорбна мати”). Майстерне використання тонічного вірша. Афористичні образи-символи у вірші “Пам’яті тридцяти”. Уславлення борців за визволення народу.





Знати і вміти розповідати про трагізм творчої долі талановитого поета П.Тичини. Називати його ранні збірки. Характеризувати основні мотиви і стильові тенденції ранньої творчості. Розвиток навичок аналізу поезій, основних мотивів, художніх засобів.

Уміти пояснити смисл висловлювання Ю.Лавріненка “Кларнетичний символізм”.


Розуміти поняття “вітаїстичність”. Уміти пояснити вплив символізму та імпресіонізму на творчість П.Тичини.


Аналізувати зразки пейзажної та інтимної лірики з ранньої творчості поета (“Ви знаєте, як липа шелестить...”, “Арфами, арфами...”, “Десь на дні мого серця”, “О панно Інно...”), виділяти художні засоби, пояснювати новаторство поета.

Пояснювати назву та епохальне значення збірки “Сонячні кларнети”.


Розкрити символічні образи у віршах, присвячених національно-визвольній боротьбі українського народу (“Золотий гомін”, “Одчиняйте двері”, “Пам’яті тридцяти”, “Скорбна мати”).


Вивчити напам’ять вірші “Арфами, арфами...”, “О панно Інно...”, “Пам’яті тридцяти”.





Гуманістичний пафос збірки “Замість сонетів і октав”, осуд кривавого насильства у час революційних звершень (“І.Бєлий, і Блок...”).


Надмірна соціологізація в художньому трактуванні життєвих явищ у наступних збірках. Художнє осмислення поетом гармонії світу і дисонансів революційної дійсності, її планетарне зображення (збірка “Плуг”, цикл “В космічному оркестрі”). Євген Маланюк про злам у творчості поета (“Від кларнета твого — пофарбована дудка осталась”).


Новаторський характер поезії П.Тичини, особливості його поетичного стилю (звернення до “вічних” тем, культура віршування, потужне лірчине “Я” як символ нової людини, життєствердний пафос, поєднання тенденцій символізму, неоромантизму, імпресіонізму, експресіонізму). Місце видатного лірика в українській та світовій літературі.


ТЛ: Вітаїстичність. Тонічний вірш. Поліфонізм поезії. Новаторство.







Уміти прокоментувати висловлювання Є.Маланюка, В.Стуса про творчий злам у поезії П.Тичини в період тоталітарного режиму.


Вміти давати власну оцінку творчості П.Тичини.

Пояснювати новаторство поезії П.Тичини, особливості його художнього стилю, визначати його місце в українській та світовій літературах.


^ Розвиток естетичного смаку, культури образного бачення. Осмислення зв’язку внутрішньої свободи митця з процесом його творчості.




^ Михайло Семенко(1892—1937)


Бажання (“Чому не можна перевернути світ?..”), “Запрошення” (“Ви знаєте?..”), “Місто” (“Блимно і крапно...”), “Відблиски”


Михайло Семенко — яскравий представник українського футуризму, сміливий експериментатор, впроваджувач авангардних тенденцій в українській поезії 20-х років (революційна футуристична поема “Тов. Сонце”).

Космічні мотиви. Новаторство у версифікації.

Прагнення побудувати новий світ: вірш “Бажання” (“Чому не можна перевернути світ?..”). Оригінальне змалювання природи і кохання: вірші “Запрошення” (“Ви знаєте?..”), “Кохання”.

Урбаністичні мотиви його лірики, змістова новизна, деструкція класичної форми: вірш “Місто” (“Блимко і крапно…”). Інші поезії (“Відблиски”, “Понеділок, вівторок”, “Сьогодні”).

Поезія М.Семенка в контексті італійського та російського футуризму


ТЛ: Авангардизм, футуризм.


3



Розуміти авангардні експерименти поезії 20-х рр., її новаційний, пошукових характер, вміти розповідати про це.

Шліфування вміння виразно читати вірші, виділяти в них основні мотиви, головну думку, характеризувати настрій, ритм.

^ Розвиток пошукових, експериментаторських здібностей.


Пояснити розуміння термінів “авангардизм”, “футуризм”, значення творчості М.Семенка для розвитку української поезії.




М.Семенко — скрипаль. О.Архипенко “Карусель П’єро”.

Італійський і російський поетичний футуризм. Український малярський футуроавангард.

^

ПОЕЗІЯ “НЕОКЛАСИКІВ”



Загальна характеристика поезії неокласиків, її особливості.


Микола Зеров (1890—1941)

Обри”, “Суниці”, “Чистий четвер”


Микола Зеров як неокласик. Біографічні відомості. Висока культурологічна основа збірки поезій “Камена”.

Історіософічні мотиви в сонетах М.Зерова, їхні паралелі з сучасністю (“Обри”). Художнє відтворення засобами антитези трагічних сторінок тогочасної дійсності (“Суниці”, “Чистий четвер”). М.Зеров — перекладач. Значення його творчості в українській літературі, місце серед сонетярів світу (Ф.Петрарки, В.Шекспіра).



2


Пояснювати особливості поезії неокласиків на прикладі окремих віршів М.Зерова.




Сонети

Ф.Петрарки, В.Шекспіра

^ Максим Рильський (1895—1964)

Яблука доспіли, яблука червоні...”, “Коли усе в тумані життєвому…”, “Запахла осінь в’ялим тютюном...”, “Молюсь і вірю…”, “Солодкий світ!”, “Мова”


Життєвий і творчий шлях М.Рильського. Багатогранна діяльність (поет, перекладач, фольклорист, етнограф, публіцист, літературознавець, лінгвіст). Гуманістичний пафос його поезій. Формування ідейно-естетичних поглядів під впливом висококультурного українського оточення (сім’ї Лисенків, Старицьких) та світової класичної літератури. Приналежність до групи київських “неокласиків”. Їхнє творче кредо, орієнтація на традицію, класичну форму вірша.


Рання творчість М.Рильського. Майстерне змалювання природи і внутрішнього світу ліричного героя у збірках “На білих островах”, “Під осінніми зорями”, “Синя далечінь”, вплив символізму на творчість поета. Ліричні мініатюри з ранньої творчості (“Поле чорніє…”, “На білу гречку впали роси...”, “Ластівки літають...”).

Вірш “Яблука доспіли, яблука червоні…”

Майстерне змалювання в ньому настроїв і почуттів ліричного героя на фоні рідної природи. Яскраві художні деталі, оригінальні тропи у вірші. Афористичність мови. Мелодійність і задушевність поезії.

Життєстверджуючий пафос у змалюванні природи в яскравих образах поезії “Молюсь і вірю. Вітер грає...” Перегук вірша з поезією О.Олеся “Чари ночі” у змалюванні єдності людини і приводи.

Філософічна сповідальність пейзажної лірики поета (“Запахла осінь в’ялим тютюном…”). Естетика природної краси й гармонії.

Вітаїстичність настрою, життєлюбство, оптимізм ліричного героя (“Солодкий світ!”). Щире захоплення красою й неосяжною величчю світу.

Вірш “Коли усе в тумані життєвому…” як естетичне кредо митця, гімн вічному мистецтву, нетлінності його витворів. Смислова й настроєва значимість образу, художньої деталі у вірші. Мотиви пошуків душевної рівноваги, краси в житті.

Місце М.Рильського у групі “неокласиків”. Творче використання образів і мотивів вітчизняної та світової літератури (Ш.Бодлера, А.Рембо, П.Верлена).

4


Знати основні факти з життя і творчості М.Рильського, називати його основні збірки.

Розповідати про групу київських “неокласиків” і М.Рильського, характеризувати основне в їхній творчості.

Коментувати естетичне кредо митця за віршем “Коли усе в тумані життєвому...”, вміти пояснити смислову і настроєву значущість деталі, образу. Аналізувати інші поезії М.Рильського.

Висловлювати власні думки з приводу поетичної майстерності, філософічності поетичного самовираження М.Рильського, особливостей у змалюванні природи.



Літературні традиції Ш.Бодлера, А.Рембо, П.Верлена.

Творчий злам М.Рильського в умовах тоталітаризму і “Третє цвітіння” у його творчості в кінці 50-х років. Утвердження високої ролі мистецтва у вік НТР (“Троянди й виноград”, “Діалог”), уславлення рідної мови (“Мова”).


Перекладацька діяльність М.Рильського (“Пан Тадеуш” А.Міцкевича, “Євгеній Онєгін” О.Пушкіна). Публіцистична майстерність (“Вечірні розмови”).

Особливості поетичного стилю М.Рильського, його місце в літературу. Зіставлення поетичних стилів П.Тичини і М.Рильського. Вшанування пам’яті поета.


ТЛ: Неокласицизм. Філософічність поезії (медитація). Художній переклад.





Мати загальне уявлення про “Третє цвітіння” у творчості поета. Уміти проаналізувати вірш “Мова”.


Мати загальне уявлення про М.Рильського-перекладача.

Уміти визначити особливості поетичного стилю М.Рильського, зіставити його із стилем П.Тичини.

^ Розвиток відчуття естетики поетичного образу, урівноваженості філософської самозаглибленості при зіткненні з життєвими проблемами.





^ Юрій Клен (Освальт Бургардт) (1891—1947)

Беатріче”, “Сковорода”


Юрій Клен — продовжувач традицій неокласиків у еміграціі (збірка “Каравели”). Гуманістичний пафос його поезії.


Уславлення чистого і вірного кохання (сонет “Беатріче”), відданості своєму призначенню на землі (сонет “Сковорода”). Майстерність у володінні жанром сонета.


Правдиве зображення картин життя в умовах тоталітарної системи та утвердження віри в невмирущі сили народу (поема “Попіл імперій”).

Своєрідність поетичного стилю Юрія Клена.

2


Уміти розповідати про Юрія Клена як продовжувача традицій неокласиків в еміграції.

Характеризувати вірші поета, звертаючи увагу на художню майстерність у володінні сонетом.





^ Євген Плужник (1898—1936)

Для вас, історики майбутні...”, “Вчись у природи творчого спокою...”, “Ніч… а човен — як срібний птах...”, “Річний пісок слідок ноги твоєї…” “Суди мене судом своїм суворим...”, “Галілей” (фрагмент)


Стисла розповідь про життєву долю одного з провідних поетів “розстріляного відродження”. Збірки його поезій “Дні” та “Рання осінь” як вагомий новаторський внесок в українську поезію 20-х років.

“Громадянський інтим”, сповідальність, ліричність, філософічність його поезії. Урівноваженість душевного стану ліричного героя, мотив туги за минущістю краси, гармонією світу і людини, мить і вічність у чуттєвому вираженні.


Вірш “Для вас, історики манбутні” — зразок громадянської лірики поета, вираження свого ставлення до світу. Історіософічність погляду на минуле й сучасне життя.

Космічні мотиви в поезії Є.Плужника, усвідомлення себе часткою космосу (“Ніч… а човен — як срібний птах!..”). Мить і вічність у почуттєвому зіставленні. Роль порівняння і метафори в поезії.


Є.Плужник — майстер ліричних медитацій-роздумів про драматичну тогочасну дійсність, кривавий терор революції (“Був це хлопчик лагідний і тихий...”). Філофські узагальнення як вершинні злети української поезії 20-х років (“Суди мене судом своїм суворим...”). Художні деталі, глибокий психологізм і лаконізм зображення.


Захоплення красою навколишнього світу і біль з приводу відсутності душевної гармонії (“Вчись у природи творчого спокою...”). Майстерність у передачі миттєвого настрою ліричного героя, інтимна лірика поета (“Річний пісок слідок ноги твоєї...”). Майстерність художньої деталі.

3



Уміти розповісти про трагічну долю поета, називати його основні поетичні збірки.

Аналізувати його вірші, виділяти основні мотиви, настрої, визначати роль у них тропів.

Вивчити один з віршів Є.Плужника напам’ять.

Обмірковувати і висловлювати власні думки з приводу втрати душевної гармонії та способів її повернення.



Герметична поезія В.Свідзинського.

Імпресіонізм в українському живописі 20-х років (П.Нілус, Д.Бурлюк, М.Бурачек, О.Мурашко).



Поема “Галілей” — унікальне явище в літературі 20-х років про болючі роздуми над тогочасною дійсністю.


Особливості поетичного стилю Є.Плужника. Значення його творчості в українській літературі. Співзвучність з герметичною поезією В.Свідзинського, імпресіоністськими творами українського живопису 20-х років (О.Мурашка, М.Бурачека, Д.Бурлюка та ін.).


ТЛ: Поглиблення поняття про ліричного героя.




Мати уявлення про поему “Галілей”.

Усвідомлення зовнішнього спокою, урівноваженості як ознак душевного стоїцизму, опірності неприйнятливим життєвим обставинам. Розвиток уміння сприймати обставини, явища, події у зіставленні.


Вміти порівнювати стиль поезій Є.Плужника з поезіями П.Тичини, М.Рильського, визначати в них спільне і відмінне.





^ Володимир Свідзинський (1885—1941)

У рідній моїй стороні”, “Ти увійшла нечутно,
як русалка…”



Біографічні відомості про поета, одного з найталановитіших представників високого модернізму, творця міфософічної поезії. Асоціативні образи-символи у збірці “Вересень”. Художня досконалість строфічної будови (усічена строфа).

Мотиви самотності й самоізоляції ліричного героя (“І цей листочок, як я”). Довершеність верлібру. Філософічність поезії (“Голубими очима вдивляється в небо дитя...”). Тісний зв’язок поезії з фольклором, міфом, казкові мотиви (“Ти увійшла нечутно, як русалка”). Майстер ліричної мініатюри (“У рідній моїй стороні...”).

2



Пояснювати оригінальність поезії В.Свідзинського, визначати основні мотиви в його творчості.

Уміти аналізувати вірші “У рідній моїй стороні”, “Ти увійшла нечутно, як русалка…”





^ Володимир Сосюра (1898—1965)

Так ніхто не кохав...”, “До Володьки”, “Білі акації будуть цвісти...”


Життєвий і творчий шлях поета — визначного лірика в українській літературі, роздвоєність його душі (“Два Володьки”).

Художня довершеність інтимної лірики поета (“Коли потяг у даль загуркоче”, “Ластівки на сонці”, “Марія”). Майстерність ліричної мініатюри (“Люблю”).

Вірш “Так ніхто не кохав...”. Неоромантичне змалювання внутрішнього світу ліричного героя. Гіперболізація почуттів. Афористичність мови. Багатство тропів, майстерність у використанні поетичних фігур (анафори, обрамлення). Задушевність і мелодійність поетичного слова.

Майстерне поєднання в поезії любові до Вітчизни, рідної природи і коханої (“Білі акації будуть цвісти…”). Оригінальні тропи у вірші.

Поема “Розстріляне безсмертя” як щире і правдиве слово автора про драматичні сторінки нашої історії. Автобіографічний роман “Третя Рота”, його тривалий шлях до читача.

Особливості індивідуального стилю поета, його місце в українській та світовій літературах (український Єсенін). Вшанування пам’яті поета.


ТЛ: Поглиблення поняття про художню образність (поетичний образ).

3



Знати основні факти з життєвого і творчого шляху В.Сосюри, про роздвоєність його душі (за віршем “Два Володькпи”)..


Аналізувати вірші “Так ніхто не кохав...”, “Білі акації будуть цвісти”, називати їхні художні засоби, визначати віршовий розмір.

Вивчити напам’ять вірш “Так ніхто не кохав...”

Мати загальне уявлення про поему “Розстріляне безсмертя” та роман “Третя Рота”.

Визначати особливості поетичного стилю В.Сосюра, порівнювати його із стилем інших поетів.


Писати літературні твори на вираження власного ставлення до поезії, про улюблених поетів.


^ Усвідомлення краси почуття вірності до коханої і Батьківщини.


Поезія С.Єсеніна


Микола Бажан (1904—1983)

Цикл “Будівлі”, “Залізнякова ніч”


Поет-інтелектуал, філософ, перекладач, критик.

Рання творчість поета, поєднання в ній різних літературно-творчих напрямів — необароко, неоромантизму, експресіонізму: збірки “Різьблена тінь”, “Будівлі”.

Звернення до героїчних сторінок української історії (сонет “Залізнякова ніч”). Інтелектуалізм циклу “Будівлі”, поетичне відтворення різних культурних епох.


Микола Бажан як перекладач (переклад “Витязя в тигровій шкурі” “Шота Руставелі” та ін.).

Особливості поетичного стилю М.Бажана, його місце в історії української літератури. Роль поета в розширенні ідейно-стильових горизонтів української ліркики.



2


Знати основні біографічні відомості про поета, називати його поетичні збірки. Давати загальну характеристику творчості.


Аналізувати сонет “Залізнякова ніч”, розкриваючи його ідейний зміст, особливості художньої форми, та цикл поезій “Будівлі”. Виразно, усвідомлено читати і висловлювати власне розуміння змісту віршів, їхні версифікаційні особливості. Виділяти в текстах основні думки, ідеї, коментувати їх. Висловлювати власні міркування з приводу поезій М.Бажана.

Визначати особливості поетичного стилю письменника, його поетичне новаторство.


Розвиток уміння оберігати свої емоції і керувати ними. Усвідомлення сприйняття і осмислення явищ мистецтва як елементів культури певного часу і певного народу.



М.Бурачек “Михайлівський Золотоверхий собор у Києві” (1919).

^ УКРАЇНСЬКА ПРОЗА 20—30-х pp.


Жанрово-стильове розмаїття української прози цього періоду. Нові теми, проблеми, часткова ідеологічна заангажованість, її експериментаторські модерністичні пошуки, опертя на національну та європейську традиції. Зв’язок із поезією.


^ Микола .Хвильовий/Фітільов, (1893—1933)

Я(Романтика)”, “Солонський Яр”,“Іван Іванович”


Життєвий і творчий шлях М.Хвильового — “основоположника нової української прози” (О.Білецький). Його провідна роль в літературному житті 20-x років, у проведенні літературної дискусії 1925—1928 рр. (літературно-публіцистичні статті-памфлети “Камогрядеши?”, “Думки проти течії”, “Україна чи Малоросія?”). Романтичність світобачення. Тематичне і стильове розмаїття його прози.


Збірка новел “Сині етюди” як нове явище в українській літературі. Художнє дослідження проблеми “людина і революція” й трагічного буття українського народу в умовах народжуваної тоталітарної системи, суперечностей між гуманістичними ідеалами та їхнім реальним втілення у життя (“Солонський Яр”). Образ відданої революційним ідеалам жінки, яка морально вироджується і деградує в умовах командно-адміністративної системи (товариш Жучок у новелі “Кіт у чоботях”).

Лаконізм, ліризм, психологізм новели.

Новела “Я(Романтика)”. Проблема добра і зла в житті і в душі людини, внутрішнього роздвоєння людини між гуманізмом і обов’язком, породженого революцією. Жорстокість і фанатизм чекіста, доктора Магабата. Психологічний злам у душі головного героя-начальника чорного трибуналу, коли він убиває матір, розвіювання віри в “загірну комуну”.Символічний образ матері у творі.

Імпресіоністична манера письма М.Хвильового, роль природи і діалогів у розкритті внутрішнього світу героїв, розповідь від першої особи. Продовження неоромантичних традицій М.Коцюбинського. Перегук із творчістю французьких і російських символістів та імпресіоністів (К.Гамсуна, М.Пруста, С.Пшибишевського, Ф.Достоєвського, А.Бєлого, Максима Горького).

(33)

6



Знати про розвиток української прози 20—30-х рр., її представників.

Розповідати біографію М.Хвильового, про його провідну роль у літературному житті 20-х рр.

Прокоментувати висловлювання О.Білецького про письменника,

Визначати загальну спрямованість публіцистичних статей М.Хвильового.


Пояснювати значення збірки “Сині етюди” в історії української літератури, визначати її основні проблеми.

Аналізувати новелу “Солонський Яр”, пояснювати причини протистояння двох класово ворожих сил у роки громадянської війни.


Аналізувати новелу М.Хвильового “Я(Роматника)”, їхні образи, проблеми, стильові особливості, жанр.

Пояснювати присвяту до новели “Я(Романтика)”, символічність образу матері, проблему вибору героя, визначати реальне і уявне у творі.

Висловлювати своє ставлення до героїв новел М.Хвильового, у їх дискусійному обговоренні.




Типологічний зв’язок та вплив прози К.Гамсуна, М.Пруста, С.Пшибишевського на українську літературу.

Творчість

Ф.Достоєвського, А.Бєлого, М.Горького.

Французький модернізм.

Повість “Іван Іванович” як сатира на новий радянський побут. Правдиве відображення негативних явищ тогочасної дійсності, зокрема новонароджуваної бюрократичної системи управління. Майстерне розкриття психології “вічного” обивателя. Сатиричні зображувальні засоби.


Інші твори М.Хвильового. Змалювання образу сильної, вольової особистості (жінки Б’янки), яка бореться за свої ідеали, що розходяться з тогочасною дійсністю у повісті “Сентиментальна історія”. Трагічна історія створення останнього твору М.Хвильового “Вальдшнепи” — “роману політичної ідеї та соціальної тези, роману-памфлету” (Г.Костюк). Еволюція у світогляді головного героя Дмитра Карамазова. Характер Аглаї як резонера у творі.


Особливості імпресіоністичного стилю М.Хвильового (система розірваних уривчастих фраз, лаконізм, яскраві епітети і метафори, романтизація зображення, глибокий психологізм, художні деталі, своєрідна ритмічна організація прози).


Значення творчості письменника у виведенні української літератури на магістральні шляхи європейського розвитку, на обрії світового модернізму.


ТЛ: Імпресіоністська новела.




Знати зміст повісті “Іван Іванович”, розвивати навички аналізу ідейно-художньої ролі елементів сюжету твору, сатиричних зображувальних засобів, головних образів.


Мати загальне уявлення про твори М.Хвильового “Сентиментальна історія” чи “Вальдшнепи”, розкривати їхній ідейний зміст, проблематику.


Визначати особливості художнього стилю М.Хвильового, його місце в історії української та світової літератур.

Усвідомлення переваги гуманізму над будь-якими ідеологіями, складності морально-етичного вибору, вміння передбачити його наслідки. Усвідомлення сприйняття і осмислення явищ мистецтва як елементів культури певного часу і періоду.




^ Григорій Косинка/Стрілець, (1899—1934)

В житах”, “Мати”, “Фавст”, “Серце”


Життєвим і творчий шлях письменника, одного з найвидатніших українських новелістів 20-х років, трагічна доля митця. Його основні збірки: “На золотих богів”, “В житах”, “Політика”, “Серце”, відображення в них життя українського села в 20-ті роки, його гострих проблем, складної долі селянина. Змалювання строкатої картини життя крізь призма долі і душі людини. Перевага імпресіонізму в стильовій палітрі.


Григорій Косинка-новеліст. Майстерне відтворення народних звичаїв у новелістичному етюді “За земельку”.

“В житах” — як зразок імпресіоністичної новели. Проблематика твору (зупинена мить, пошуки порушеної гармонії). Вітаїстичний пафос, імпресіоністична настроєвість. Зорові і слухові образи, художні деталі в новелі. Лаконізм і психологічна насиченість оповіді.

Новітня інтерпретація відомого “вічного” образу Фауста із твору Й.В.Гете. Втілення європейської ідеї бунту, активної протидії людини обставинам. Образ Прокопа Конюшини у творі.


Художнє відтворення конфліктів, пов’язаних з революцією і громадянською війною в Україні, та їхня трансформація у психології українського селянина (“Мати”).

Новела “Серце”. Протиставлення в ній добра і зла, глибоке психологічне дослідження внутрішнього світу та вчинків головних героїв твору.


Особливості художнього стилю Г.Косинки, засвоєння ним модерністського стилю світової літератури (К.Гамсуна), українських художників 20-х років (М.Бурачека, О.Мурашка та ін.), продовження традицій Б.Стефаника та В.Винниченка в літературі.


ТЛ: Поглиблення поняття про імпресіонізм. Оповідання та новела як малі епічні форми.

4


Знати творчу біографію прозаїка, називати його основні збірки.

Розвивати уміння переказувати сюжет творів Г.Косинки “В житах”, “Мати”, “Серце”, коментувати їхній зміст та показ переваг загальнолюдського над класово-ідеологічним, визначати основні мотиви, коментувати зорові і слухові образи, художні деталі.


Вміти аналізувати образ Прокопа Конюшини в новелі “Фавст”, коментувати художні засоби, які передають ставлення автора до героя.


Вміти визначати особливості художнього стилю Г.Косинки, імпресіоністські мотиви в його творах.


Прищеплення прагнення гармонії душі і світу. Розуміння великої сили синівських почуттів, усвідомлення альтернативи: активна життєва позиція за будь-яких обставин чи терплячість і пасивне вичікування. Прагнення творити добро для людей.


Традиції В.Стефаника, В.Винниченка. Вплив К.Гамсуна.

Український імпресіонізм 20-х років (М.Бурачек, О.Мурашко та ін.).


“Вічний образ” Фауста (Й.В.Гете) і його новітня інтерпретація Г.Косинкою.


^ Валер’ян Підмогильний (1901—1937)

Місто”


Біографічні відомості про письменника як представника інтелектуально-психологічної прози, перекладача, творця українського модерністського роману (“Місто”) та екзистенційної повісті (“Повість без назви”).

Своєрідний підхід письменника до розкриття традиційної теми покинутої дівчини у романі “Невеличка драма”. Протиставлення у творі Марти Висоцької, сильної духом і національно свідомої української жінки, егоїсту-прагматику Юрію Славенку. Феміністична ідея твору. Екзистенційні мотиви. Ранні оповідання і повісті (“Син”, “Гайдамака”, “Повстанці”, “Історія пані Івги”).


Роман “Місто” — одна з вершин української урбаністичної прози. Проблема “місто-село” в романі. Світовий мотив підкорення людиною міста, самоутвердження, інтерпретований на національному ґрунті. Образ непересічної “цілісної” людини в єдності її біологічного, духовного, соціального — інтелігента Степана Радченка, складність і неоднозначність його характеру. Іронічний характер змалювання. Жіночі образи у творі. Перегук твору з кращими здобутками світової літератури (творчістю О. де Бальзака. Гі де Мопассана, А.Франса, Стендаля, І.Флобера), філософією О.Ніцше, А.Шопенгауера.


TЛ: Екзистенціалізм. Інтелектуально-психологічний урбаністичний роман Іронія.

5


Знати найосновніші події творчої біографії В.Підмогильного, про трагічну загибель митця, називати його основні твори.

Знати зміст роману “Місто”. Розуміти вплив цивілізаційних процесів на людину, психологічну мотивацію вчинків Степана Радченка. Характеризувати неординарний образ українського інтелігента. Вміти аналізувати світоглядну та психологічну еволюцію його характеру. Пояснювати роль жіночих образів у творі, іронічність авторської оповіді.

Висловлювати власну думку про способи самоутвердження людини.

Характеризувати жанр твору.


^ Усвідомлення моральних, психологічних аспектів самоутвердження людини.



Філософія Ф.Ніцше, А.Шопенгауера, С.Кіркегора.

Проза А.Франса, Г.Флобера, Гі де Мопассана, Оноре де Базьзака.

^ Юрій Яновський (1902—1954)

Вершиики” (“Подвійне коло”, “Дитинство”, “Шаланда в морі”), “Майстер корабля”


Життєвий і творчий шлях письменника-романтика. Ранні романтичні оповідання і новели з елементами імпресіонізму та сюрреалізму (“Поворот”, “В листопаді”), позначені впливом О’Генрі.

Новела “В листопаді”, присвячена О.Довженку. Образ художника. Використання засобів сюрреалізму у психологічній характеристиці героя. Картини природи у творі.

Активна участь Ю.Яновського у становленні українського кіно, відбиття цього у його творчості.


6



Знати творчу біографію письмениика, називати його найосновніші твори. Розповідати про зв’язки M.Яновського з українським кіно 20-х років.


Мати загальне уявлення про ранні романтичні оповідання і новели письменника.



Ю.Яновський і М.Хвильовий. Типологічна спорідненість новел Ю.Яновського з поетикою українського народного епосу.



Новаторський за змістом і формою роман “Майстер корабля”. Художнє заглиблення в ньому в суть життя людини, її місце на землі. Умовність зображення (зміщення в часі і просторі). Наскрізні проблеми творення нової культури, самоусвідомлення української людини в новій дійсності.

Роман “Чотири шаблі” його неоднозначне сприйняття сучасниками. Оригінальність композиції, символічність назви, що розкривається через образи командира дивізії вільних козаків Шахая та його друзів.

Роман у новелах “Вершники”. Своєрідність композиції і жанру (поєднання ознак народної думи, героїчної поеми, новели). Проблематика, романтичне змалювання дійсності. Показ героїв у незвичайних обставинах.

Історична правда, життєві реалії як поштовх до художнього узагальнення. Новела “Подвійне коло”, смисл назви. Зображення братовбивчої війни між Половцями. Умовність зображення. Ідея протиставлення загальнолюдських вартостей класовим. Проблема розпаду роду, родини як трагедія народу.

Новела “Дитинство” ідея нетлінної вартості національних основ буття, спадковості поколінь, духовної пам’яті.

Новела “Шаланда в морі”, утвердження в ній високих загальнолюдських ідеалів кохання і вірності, відданості своєму громадському обов’язку (Мусій Половець, Половчиха).

Символічна назва твору як узагальнюючий образ українського народу, що бореться за кращу долю.

Особливості стилю Ю.Яновського (романтичне зображення, лаконізм, гіперболізація, місткість слова, панорамність у змалюванні дійсності). Місце “Вершників” в історії української літератури, висока оцінка роману світовою літературною критикою.


Інші твори Ю.Яновського: правдиве відтворення труднощів післявоєнного села у романі “Жива вода” (“Мир”); проблема виховання дітей у сім’ї у драмі “Дочка прокурора”. Драматична історія цих творів.


Місце творчості Ю.Яновського у світовій літературі. Спорідненість із творами М.Хвильового та європейського неоромаитизму (Р.Кіплінга, Дж.Лондона, Дж.Конрада).


ТЛ: Роман у новелах. Художній час і простір. Умовність зображення. Романтика як пафос і романтизм як стильова течія в літературі. Засоби романтичного зображення.




Уміти аналізувати роман “Майстер корабля”, знати його зміст, взначати основні проблеми. Характеризувати образи-персонажі, образи Міста і Моря. Пояснювати символіку назви роману, інші новаторські художні засоби.


Знати зміст визначених новел із роману “Вершники”. Розвивати навички їх аналізу. Визначати основні проблеми. Шліфувати вміння пояснювати роль художніх засобів, романтичних прийомів зображення, відшукувати реалістичне і умовне зображення, елементи фольклору, поетичні прийоми в епічному описі. Пояснювати особливість композиції і сюжету (“відкритість” фіналу в новелі). Виділяти епізоди й художні деталі як втілення національних атрибутів.

Брати участь у дискусійному обговоренні смислу назви новели “Подвійне коло”. Висловлювати своє ставлення до проблеми збереження своїх коренів, небезпеки їхньої втрати.

Визначати особливості стилю Ю.Яновського і його місце в літературі.

Мати загальне уявлення про інші твори письменника, визначати їхню тематику.


^ Усвідомлення важливості збереження родових, родинних зв’язків, духовного опертя на вселюдські, гуманістичні цінності.


Писати твір-роздум проблемного чи дискусійного характеру за одним чи кількома вивченими творами.


Вплив європейського неоромантизму (Р.Кіплінг, Джек Лондон, Дж.Конрад).


^ Віктор Домонтович/Петров (1894—1969)

Доктор Серафікус”


Розповідь про письменника і науковця (літературознавця, етнографа). Тематична і жанрова новизна прози митця (філософія любові, романізована біографія): “Романи Куліша”, “Аліна і Костомаров” та ін.

Модерністичний роман “Доктор Серафікус”. Динамічність сюжету. Особливості оповіді. Образ доктора Комахи (Серафікуса) як втілення людини раціональної, новітньої “людини у футлярі”. Проблеми особистості і суспільства, раціонального і чуттєвого, чоловічого і жіночого начал. Символічний смисл назви твору, його спорідненість із європейським модерним романом.


ТЛ: Модерністичний роман.


5


Знати основні відомості про життя і творчість В.Домонтовича.


Знати і розуміти зміст роману “Доктор Серафікус”. Вміти прокоментувати новизну і динамічність сюжету твору, віртуозність і простоту оповіді.

Розвивати уміння осмислювати проблеми, порушені в романі. Інтерпретувати ім’я головного героя, його символічний смисл, користуючись довідковою літературою. Шліфування навичок характеризувати образи-персонажі. Висловлювати судження, дискутувати з приводу “людини у футлярі”.


^ Розуміння складності, загадковості і непередбачуваності людської психіки, готовності помірковано сприймати інших людей.



“Людина у футлярі” А.Чехова

^ Остап Вишня (Павло Губенко) (1889—1956)

Моя автобіографія”, “Чухраїнці”, “Як варити і їсти суп із дикої качки”, “Сом”, “Про мудрого зайця”, “Бенгальський тигр”, щоденник “Думи мої, думи мої…” (уривки)


Життєвий і творчий шлях Остапа Вишні — одного з найвидатніших українських письменників-гумористів. Продовження ним сатирично-викривальних традицій української літератури (народні усмішки, С.Руданський, Л.Глібов, І.Нечуй-Левицький, І.Карпенко-Карий, В.Самійленко). Велика популярність і значення усмішок Остапа Вишні у 20-ті роки. Арешт і десятилітнє заслання у сталінських таборах. Табірний щоденник “Чиб’ю. 1934”.


Тематична і жанрова різноманітність творчості. Утвердження засобами гумору народної моралі. Сатиричне змалювання дійсності у фейлетонах (“Демократичні реформи Денікіна”).

5


Знати основні факти з життя і творчості Остапа Вишні як продовжувача кращих гумористичних і сатирично-викривальних традицій української літератури. Розуміти, що гумор — одна з провідних ментальних рис характеру українців.


Гумористичні твори М.Твена, Я.Гашека

“Моя автобіографія” як оригінальний жанр, гумористична розповідь про своє життя і літературну творчість.

Гумореска “Чухраїнці”, гумористичне висміювання в ній деяких негативних рис української ментальності, слабкості в українців почуття національної єдності та відсутності державотворчих якостей.


“Остап Вишня — поет полювання” (М.Рильський). Цикл “Мисливські усмішки” (гуморески “Як варити і їсти суп із дикої качки”, “Сом”, “Бенгальський тигр”, “Про мудрого зайця” та ін.). Зображення в них комічних життєвих ситуацій, мальовничих картин природи. Глибокий ліризм розповіді, тонка іронія. Екологічні проблеми у “Мисливських усмішках”.


Особливості стилю письменника (оптимізм, любов до природи, людини, м’який гумор).


Літературний щоденник “Думи мої, думи мої...” (уривки). Влучні афористичні висловлювання про літературну творчість, моральні якості людини. Філософські роздуми про роль літератури і мистецтва в житті, природу сміху, його естетичну функцію.

Місце Остапа Вишні в українській та світовій літературах серед найвидатніших гумористів світу (М.Твен, Я.Гашек та ін.). Продовження гумористичних традицій письменника українськими гумористами (О.Ковінька, С.Олійник, Є.Дудар та ін.).


ТЛ: Усмішка як вид гуморески. Засоби комічного зображення в гуморесці (гумор, іронія).





Вміти аналізувати усмішки, їхні художні засоби (портрет, пейзаж, засоби харектеротворення, використання народних прикмет, прислів’їв, приказок, мовні засоби).

Розповідати про особливості мисливських усмішок письменники, порівнювати їх з пейзажними описами в інших творах.

Уміти пояснити засоби творення комічного в гуморесці.


Характеризувати особливості художнього стилю Остапа Вишні.

Мати загальне уявлення про літературний щоденник Остапа Вишні, знати кілька афористичних висловлювань із нього.

Уміти визначити місце Остапа Вишні серед видатних гумористів світу.

^ Усвідомлення оптимістичної ролі гумору в житті людини. Розвиток самокритичності, спроможності проводити доречні аналогії.



“Записки мисливця” М.Тургенєва

^ УКРАЇНСЬКА ДРАМАТУРГІЯ 20-30-х pp.


Розвиток національного театру (“Березіль” Леся Курбаса, Харківський театр ім. І.Франка). Драматургія 20-30-х років (від ідеологічних агіток до психологічної драми). П’єси В.Винниченка, М.Куліша, І.Дніпровського, І.Кочерги, Я.Мамонтова на перетині традицій “корифеїв”, зарубіжної класики і модерної драматургії.

Микола Куліш (1892—1937)
^

“Мина Мазайло”, “Маклена Граса”



Життєвий і творчий шлях драматурга-новатора, основоположника новітньої української драматургії, його творча співпраця з режисером модерного українського театру Лесем Курбасом. Утвердження загальнолюдських цінностей і сатиричне викриття потворних явищ тогочасної дійсності у п’єсах М.Куліша.


Огляд драматичних творів М.Куліша. П’єса “97”, відображення в ній трагічних обставин голодомору в Україні на початку 20-х років. Образ селянина-незаможника Мусія Копистки як втілення стійкості й незнищенності народного характеру.

Трагікомедія “Народний Малахій”. Художнє осмислення конфлікту “маленької людини”, поштового чиновника, “прав дошукача” Малахія з навколишнім середовищем. Малахій Стаканчик як український Дон Кіхот. Осуд у п’єсі тоталітарного режиму, що нівелює людську особистість.

Нова форма драми “Патетична соната” як вершина творчості М.Куліша. Оригінальність композиції (вертепна побудова п’єси, міфологічна циклічність руху часу), роль музики, листів і щоденників героя у розгортанні сюжету, його багатоплановість. Мотив України — центральний у творі. Пошуки Ільком Югою шляхів у житті. Марина як втілення прагнення народу до національного визволення, її моральна перемога над Ільком. Поєднання у п’єсі ліричних і романтичних прийомів з експресіонізмом та необароко.

(12)


7



Розуміти особливості розвитку драматургії і театру 20-х років. Вміти розповісти про це. Називати драматургів. Вміти орієнтуватися в допоміжних матеріалах з історії культури (зокрема зарубіжного і національного театру 20-30-х років).Вміти проводити аналогії з іншими явищами культури.


Знати і вміти розповісти творчу біографію драматурга, про його зв’язок з театром Леся Курбаса.



Національний і зарубіжний театр 20-30-х років.

Спорідненість із драматургією Г.Ібсена, Б.Шоу, Б.Брехта.

Сатирична комедія “Мина Мазайло”. Особливості сюжету. Розвінчання національного нігілізму, духовної обмеженості на матеріалі українізації (Мина, Мокій, дядько Тарас, тьотя Мотя). Сатиричне викриття бездуховності обивателів, що зрікаються своєї мови, культури, родового коріння. Драматургічна майстерність автора у створенні комічних характерів і ситуацій, у побудові діалогів та ремарок, у мовній характеристиці героїв. Сценічне втілення. Актуальність п’єси у наш час.


Соціально-психологічна драма “Маклена Граса”. Вихід автора за рамки специфічно українських сюжетів. “Мотив розчавленого дитинства” (Ю.Шерех), втілений в образі тринадцятирічної польської дівчинки Маклени Граси. Людина і суспільство у трагічному протистоянні. Проблема відносин митця і влади в тоталітарному суспільстві (образ філософа-музиканта Ігнатія Падура). Умовність місця дії твору поза часом і простором.


Особливості стилю М.Куліша, поєднання в ньому рис реалізму та романтизму, сатиричних та трагедійних начал, оригінальне втілення загальнолюдських проблем на національному ґрунті, створення колоритних національних характерів.

Новаторство драматурга, його місце серед найвизначніших драматургів-новаторів ХІХ—ХХ ст. (Й.В.Гете, Г.Ібсена, Б.Шоу, Б.Брехт). Актуальність п’єс М.Куліша сьогодні.


ТЛ: Драматургія і театр. Художня умовність у п’єсі.






Аналізувати п’єсу “Мина Мазайло”, знати її зміст, визначати проблематику та актуальність для нашого часу, характеризувати образи, пояснювати художню майстерність.


Знати зміст п’єси “Маклена Граса”. Розуміти умовність у ній часу і місця дії. Аналізувати п’єсу, визначати і коментувати проблеми, порушені в ній, характеризувати образи дійових осіб, пояснювати символічність окремих епізодів (Ігнатій Падур у собачій будці, п’яні гуси тощо).

Обговорювати актуальність проблем, порушених у п’єсах М.Куліша. Визначати особливості його стилю.

Розвиток гнучкості і логічного мислення, застосування відомостей, одержаних раніше. Усвідомлення “вічного” протистояння людини і суспільства, “вічну” необхідність прагнення гармонії між ними, а також приналежності людини до свого роду, рідної культури.






Іван Кочерга (1881—1952)

Свіччине весілля”


Життєвий і творчий шлях письменника, тематична й жанрова особливість його драматичних творів. Романтичне змалювання подій, пов’язаних із повстанням гайдамаків 1768 р. (романтична драма “Алмазне жорно”). Ідейний смисл символічного образу алмазного жорна у п’єсі.

Драматична поема “Свіччине весілля”, її історична основа. Символічні образи світла і свічки у п’єсі. Втілення в образі Івана Свічки непоборної сили українського народу в боротьбі за щастя і волю. Образ Меланки як символу України та її тернистого шляху в історії.


Драматична поема “Ярослав Мудрий” як глибоко патріотичний твір про наших славних предків. Неординарність образу Ярослава Мудрого, змальованого в триєдиному вимірі-воїн, будівничий, сім’янин. Складність і суперечливість його характеру.


Своєрідність драматургії І.Кочерги. Продовження ним класичних традицій у жанрі драматичної поеми. Утвердження поетичного стилю в драматургії. Романтичний пафос і психологізм його п’єс, їхній образний символізм.


ТЛ: Образи-символи. Драматична поема.


5


Знати основні факти з життя і творчості письменника, називати його основні твори, коментувати проблеми, порушені в них.


Аналізувати драматичну поему “Свіччине весілля”, її символічні образи, проблематику.


Писати твір-роздум з вираженням власного ставлення до прочитаного.

Розуміти особливості художнього стилю Івана Кочерги, своєрідність його драматургії.


^ Усвідомлення свого громадянського обов’язку перед державою і народом.


Продовження традицій української і зарубіжної літератур в жанрі драматичної поеми.
^

УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ЗА МЕЖАМИ УКРАЇНИ



Література в Західній Україні (до 1939 р.)


Автономність, відкритість зарубіжним традиціям і новітнім процесам, високий розвиток літератури в Західній Україні до 1939 р.

Яскраве поетичне гроно: Б.-І.Антонич, С.Гординський, Ю.Липа.

Проза В. Стефаника, О.Кобилянської, І.Вільде, О.Турянського.

Історична проза Б.Лепкого, Ю.Опільського, Катрі гриневичевої, Наталени Королевої.


^ Богдан-Ігор Антонич (1909-1937)

Автопортрет”, “Вишні”, “Зелена Євангелія”, “Різдво”, “Дороги”, “Пісня про незнищенність матерії”


Біографічні відомості про письменника, його творчий шлях. Поєднання класичних фольклорних образів із модерністськими символічними поетичними образами у збірках “Три перстені”, “Книга Лева”, “Зелена Євангелія”, “Ротації”.

(30)


(9)


4



Мати загальне уявлення про розвиток української літератури в Західній Україні до 1939 р., називати її основних представників.

Розвиток і закріплення навичок творчого використання довідкових матеріалів, словників, для поглиблення знань з певної теми.

Знати основні факти з біографії, творчий шлях митця, вміти розповісти про нього. Розвивати вміння давати загальну характеристику творчості поета.



Західна Україна до 1939 року (історія України).

Традиції В.Уїтмена, Р.Тагора, Р.-М.Рільке.


Засвоєння поетичних традицій і новаторства із творчості раннього П.Тичини, із світової літератури.

Аполітичність, наскрізна життєствердність, метафоричність і міфологізм поезій Б.-І.Антонича. Лемківська конкретика як джерело образних асоціацій. Поєднання язичницьких мотивів із християнськими. Міфологічність образу, екзотика лемківського краю в контексті вселюдських мотивів.


Поетичний образ рідної Лемківщини у пейзажній ліриці Б.-І.Антонича (“Село”, “Черемхи”).

Вірш “Вишні”, оригінальне сприйняття ліричним героєм природи і навколишньої дійсності через народні символічні образи, майстерність у використанні народнопісенних тропів.


Використання міфологічних та архетипних образів. Психологічне перевтілення героя, його уподібнення явищам природи, прийом метаморфози (“З зелених думок одного лиса”).

Вірш “Автопортрет” як поетичне кредо митця, його міфопоетичне сприйняття світу, медитація-роздум над своїм родовим корінням.

Вірш “Різдво”, майстерне поєднання в ньому язичницьких та християнських уявлень наших предків.

Вірш “Зелена Євангелія”, захоплення ліричного героя вічною красою світу.


Вірш “Дороги”, оптимізм ліричного героя, його віра в неминучу молодість життя, специфіка пейзажу, символіка образів.

Вірш “Пісня про незнищенність матерії”, філософські роздуми про безсмертя, про вічність життя.


Особливості поетичного стилю лемківського поета: сюрреалістичне мислення, оригінальність метафоричних образів, новаторство поезії. Місце Б.-І.Антонича серед визначних ліриків-новаторів світу (Р.-М.Рільке, П.Верлен).


ТЛ: Поглиблення поняття про сюрреалізм. Міфологема. Поетичний архетип. Поетична асоціативність.





Виразно і усвідомлено читати поезії. Шліфувати вміння визначати головні мотиви в поезії, її ідеї, коментувати, аналізувати символіку oбразів, художні засоби.


Вивчити два вірші напам’ять (на вибір).

Розвиток уміння знаходити необхідну інформацію, порівнювати і співставляти різні явища, сприймати і розуміти естетику образного слова, його значення для розвитку загального естетичного смаку, естетичної розвиненості людини. Усвідомлення європейської єдності естетичних цінностей із морально-етичними.


Визначати особливості поетичного стилю Б.-І.Антонича, його місце серед поетів-новаторів світу.


Творчість раннього П.Тичини.

^ Осип Турянський (1880—1933)

Поза межами болю”


Біографічні відомості про письменника.


“Поза межами болю” — видатний твір української модерної літератури, написаний в стилі експресіонізму. Оригінальність жанру (повість-поема). Історичний матеріал Першої світової війни як предмет художнього узагальнення у поемі в прозі, що хвилює, єднає людські серця, звільняє і просвітлює душу.

Умовність зображення (події поза конкретним часом і простором). Загальнолюдські мотиви у творі, гуманістичні цінності, що утверджуються в ньому. Біологічні інстинкти і духовна воля до життя. Ідея перемоги духу над матерією. Гуманістичний, життєстверджуючий пафос поеми в прозі, його вселюдська значимість і всеохопність. Афористичність мови твору.


Співзвучність твору із світовою класикою (“Воля до життя” Дж.Лондона, “Старий і море” Е.Хемінгуея). Його місце у світовій антивоєнній літературі серед творів “Вогонь” А.Барбюса, “На західному фронті без змін” Е.-М.Ремарка.


ТЛ: Поема в прозі.


5


Мати загальне уявлення про життя письменника.


Розуміти і вміти пояснити умовність зображення художньої реальності на конкретному матеріалі.

Розглядати ідейно-художній зміст окремих фрагментів твору, вміти коментувати їх. Виділяти основні ідеї. Пояснювати особливість і роль композиції, пейзажу, інших художніх засобів для втілення головних думок. Характеризувати головних персонажів.

Уміти пояснити особливості експресіоністського стилю твору.

Осмислювати вартість мистецтва, грошей, почуттів людини, спираючись на текст, висловлювати власні міркування, проводячи аналогії з сучасним життям.

Усвідомлення важливої переваги в житті духовного над матеріальним. Розвиток вміння пізнавати і розуміти справжню вартість речей, явищ, почуттів.




Дж.Лондон “Воля до життя” , Е.Хемінгуей “Старий і море” (зарубіжна література).
^

Еміграційна література



Еміграція українців за кордон у 20-40-х рр. ХХ ст. Утворення за кордоном літературно-мистецьких організацій, “празької поетичної школи” українських літераторів. Проза У.Самчука, Т.Осьмачки, І.Багряного, Д.Гуменної та ін.

^

Празька школа поетів



Утворення “празької школи” поетів, її представники (Є.Маланюк, Ю.Дараган, Л.Мосендз, О.Ольжич, О.Теліга, О.Лятуринська, О.Стефанович, Ю.Липа, Ю.Клен, Н.Лівицька-Холодна та ін.). Продовження ними модерністських традицій неоромантиків, неокласиків.

Збірка ЮДарагана “Сагайдак” (1925) як поетичний заспів “пражан”.


Головний герой їхніх творів — духовно сильна й вольова людина, національно свідомий українець, що мріє про незалежність України. Волелюбність, мужність, почуття відповідальності перед поневоленою батьківщиною, щирий патріотизм — основний пафос їхньої творчості.

(21)


2




Знати і вміти розповісти про історичні умови і функціонування української літератури за кордоном. Знати основні відомості про українську еміграційну літературу.


Знати і вміти розповісти про “празьку школу” українських поетів, особливості їхньої поезії, називати основних представників.



Еміграція українців за кордон в 20-40-х роках (історія України).


Твори О.Ольжича, О.Теліги, вивчені в попередніх класах.


^ Євген Маланюк (1897—1968)

Стилет чи стилос?..”, “Псалми степу”(“Знаю — медом сонця, ой Ладо…”), “Істотне”, “Під чужим небом”, “Невичерпальність”


Життєвий і творчий шлях поета й літературознавця, яскравого представника “празької школи”. Поєднання в його творчості неоромантичних, неокласичних, символістських та реалістичних тенденцій: збірки поезій “Стилет і стилос”, “Земля й залізо”, “Земна мадонна”, “Влада”, “Остання весна” та ін. Художнє осмислення в них проблем буття, ностальгічні мотиви, філософічність поезій.


Вірші про призначення поета і поезії в ранній творчості письменника. Роль поета-патріота в суспільному житті (“Стилет чи стилос?..”). Майстерне використання антитези у творі.


Своєрідний образ України як Степової Еллади у поезії Є.Маланюка (“Псалми степу”, “Варязька балада”).

Вірш “Знаю — медом сонця, ой Ладо…”. Патріотичні мотиви в поезії. Оригінальні поетичні образи, їх символічний зміст. Промовисті епітети і метафори у творі.


Філософські мотиви у поезії “Істотне”. Земне буття у космічному вимірі. Оригінальність метафор і порівнянь.


Туга за рідним краєм, мотиви самотності (“Під чужим небом”).

Вірш “Невичерпальність”, віра в безсмертя свого народу, оптимістичні мотиви. Риторичні оклики в поезії, антитеза.


Художня майстерність віршів Є.Маланюка, оригінальність форми, особливості поетичного стилю.


Літературознавчі праці Є.Маланюка про Т.Шевченка, І.Франка, Лесю Українку, М.Хвильового (“Книга спостережень”). Місце поета в історії української та світової літератур.


5


Розповідати про Є.Маланюка як одного з “пражан”.

Аналізувати поезії Є.Маланюка, визначати їх основні мотиви, ідеї, пояснювати їх.

Характеризувати образи-символи. Шліфувати вміння висловлювати власні міркування, давати оцінку явищам мистецтва.

Визначати особливості поетичного стилю письменника, його місце в історії української та світової літератур.


^ Виховання патріотичних почуттів, які проявляються на відстані від рідного краю, усвідомлення їхньої щирості і безпосередності.



Продовження традицій української громадянської поезії.

^ Тодось Осьмачка (1895—1962)

Старший боярин”


Тодось Осьмачка — письменник-вигнанець, який художньо відтворив у своїй творчості особисту драму та драму свого народу. Трагічна доля письменника, умови творчого життя за кордоном. Його творча спадщина.

Основні збірки поезій: “Скитські вогні”, “Клекіт”. Відображення в алегоричній формі становища України після поразки національно-визвольних змагань (“Казка”), використання засобів усної народної творчості. Патріотичні мотиви в поезії (“Україна”), туга за рідним краєм (“Незмінність”).


Прозові твори Т.Осьмачки. Показ життя рідного народу в умовах тоталітарного режиму (“План до двору”, “Ротонда душогубців”).


Повість “Старшин боярин” — модерністична оповідь-роздум про Україну з її побутом і звичаями та українців у ХХ ст. Автобіографічність твору, експресивна виражальність стилю, символіка, психологізм, еволюційність характерів у повісті.


Особливості художнього стилю письменника, його значення в українській літературі.


5


Переказувати основні фрагменти біографії Т.Осьмачки, характеризувати його творчу спадщину.


Знати зміст повісті “Старший боярин”. Вміти коментувати її сюжет, переказувати найнапруженіші моменти. Розвивати уміння аналізу художніх особливостей твору, звертаючи увагу на пейзажні описи, образи-символи, роль метафори. Характеризувати головних героїв, психологічну мотивацію автором їхніх вчинків та дій. Висловлювати власні міркування про ідейно-художні особливості індивідуального почерку митця. Розкрити символічний зміст фіналу повісті.


Виховання і утвердження оптимістичної, впевненої позиції, цілеспрямованості, несхитної волі до перемоги на шляху самоутвердження, досягання поставленої мети.



Прозова спадщина У.Самчука, І.Багряного, Д.Гуменної.

Улас Самчук (1905—1987)
^

“Нарід чи чернь?”, “Марія”



Життєвий і творчий шлях письменника, втілення в його творах трагічної долі українського народу в ХХ столітті. Участь в організації МУРу (Мистецького Українського Руху), яку очолював з 1945 р. Відображення життя української еміграції в романах “На твердій землі”, “Чого не гоїть вогонь”, трилогії “Ост”. Мемуарні твори: “На білому коні”, “На коні вороному”.

Публіцистика У.Самчука: народ і нація, проблеми формування національної свідомості (уривки з статті “Нарід чи чернь?”).


Трилогія “Волинь” — роман-хроніка, широке епічне полотно про долю українського селянства в першій третині ХХ ст. Образ Матвія Довбенка як символу справжнього сина українського народу. Показ формування національної самосвідомості на прикладі Володька.


Роман “Maрія” як художній документ про життя селянської родини в Україні в умовах тоталітаризму. Зображення страшних картин голодомору в Україні на прикладі однієї сім’ї. Образ Марії, її символічний зміст та спорідненість з біблійними образами. Утвердження у творі високих моральних якостей українського народу, осуд тих, хто зрікається свого роду, нації. Висока художня майстерність письменника у розкритті психології героїв, побудові драматично напруженого сюжету. Пейзажні картини та художні деталі, їхня роль у романі.


Світове значення творчості У.Самчука.


TЛ: Поглиблення поняття про роман (роман-хроніка, епопея).


5


Знати основні факти з життя і творчості У.Самчука.

Називати основні його твори, їхню проблематику.


Розуміти ідейне спрямування статті “Нарід чи чернь?”, складати до неї тези.


Давати загальну характеристику трилогії “Волинь”.


Аналізувати роман “Марія”, коментувати його проблематику, характеризувати образ Марії, розкривати її символічний смисл.

Аналізувати художні засоби твору.


Уміти пояснити значення творчості письменника.

^ Усвідомлення своєї приналежності до роду, нації.




Спорідненість твору з романом В.Барки “Жовтий князь”.

^ Українська література 40-50-x років


Друга світова війна і участь у ній українських письменників (О.Гончар, М.Стельмах, А.Малишко та ін.), їхня трагічна загибель у боротьбі з фашистами (К.Герасименко, О.Ольжич, О.Теліга, М.Трублаїні та ін.).

Активізація патріотичної тематики, героїчного пафосу (“Слово про рідну матір” М.Рильського, цикл “Україно моя” А.Малишка), філософські мотиви в поезії (“Похорон друга” П.Тичини).

Засилля соцреалізму в мистецтві повоєнного періоду. Поширення вульгарно-соціологічних трактувань літе-ратурно-художнього процесу, ідеалізація дійсності в літературі, декларативність поезії. Утвердження теорії “безконфліктності” в літературі.

Продовження репресій проти українських письменників: О.Довженка, Ю.Яновського, М.Рильського, В.Сосюри та ін.

Збагачення літератури жанрами (кіноповісті О.Довженка, “Мисливські усмішки” Остапа Вишні).

Українська література в еміграції. Проголошення гасла “Творення великої літератури”. Літературне об’єднання МУР. Активізація в післявоєнний період творчості І.Багряного, У.Самчука, В.Барки, Є.Маланюка та інших письменників. Їхня публіцистична діяльність.


Відображення Другої світової війни в творчості українських письменників (О. Довженка, О.Гончара, Г.Тютюнника),

співзвучність їхньої творчості із антивоєнними творами світової літератури (Г.Белля, О.Твардовськото, А.Камю).


(20)



Знати про особливості літературного процесу в Україні воєнного і повоєнного періодів, про трагічну загибель національних героїв О.Ольжича та О.Телігу. Користуватися довідковими виданнями, енциклопедіями.

^ Розвиток уміння знаходити необхідну інформацію, творчо, компетентно її використовувати.



Події другої світової війни на території України (історія України).



^ Олександр Довженко (1894—1956)

Україна в огні”, “Зачарована Десна”, “Щоденник” (уривки)


Життєвий і творчий шлях видатного українського письменника, відомого у світі кінорежисера, засновника поетичного кіно О.Довженка. Захоплення у ранній творчості малярством. Романтичне світобачення. Соцреалістичний канон і новаторський естетичний пошук. Болісні шукання компромісів національно-патріотичного світогляду із системою, трагічна доля митця в умовах тоталітарного режиму. Національні та загальнолюдські проблеми у його творчості.


Кіномистецька спадщина. Кіноповісті Довженка як новий жанр в літературі, його характерні ознаки (синтез літератури та кіномистецьких засобів моделювання дійсності). Звернення у ранній творчості до історичної долі країни, до народних звичаїв і традицій (“Звенигора”), усвідомлення загальнолюдських філософських проблем, змалювання складних процесів на селі перед початком колективізації, які призвели до руйнації національних традицій і моральних засад, у кінофільмі “Земля”, що став одним з кращих творів світового кіномистецтва. Режисерська майстерність митця. Екранізація Юлією Солнцевою кінотворів О.Довженка після його смерті (“Зачарована Десна”, “Повість полум’яних літ”, “Поема про море”).


Проблеми народу та війни, історичної пам’яті у кіноповісті “Україна в огні”. Несправедлива критика твору в часи “культу особи” та її тривалий шлях до читача. Доля народу крізь призму авторського бачення і оцінки, поєднання лірико-романтичного, виражального начала з публіцистикою. Публіцистичні відступи в творі.


Образ Лавріна Запорожця як символу нескореності українського народу. Жіночі образи в творі. Патріотичні мотиви, звеличення героїчного подвигу народу, утвердження його безсмертя.


О.Довженко — майстер малого епічного жанру — оповідання та новели. Романтичне змалювання людини в незвичайних умовах війни: “Ha колючому дроті”, “Воля до життя”, “Ніч перед боєм” (на вибір).

8



Знати творчу біографію митця, розуміти її трагізм.


Вміти розповідати про Довженка-кінорежисера, основні події його творчого життя. Розуміти особливості жанру кіноповісті, специфіку публіцистичного тексту.

Переказувати історію написання та опублікування кіноповісті “Україна в огні”, знати її зміст, вдумливо читати текст, коментувати найосновніші фрагменти, публіцистичні відступи.

Шліфувати вміння виділяти провідні мотиви, проблеми, образи, обговорювати їх з позицій сьогодення, дискутувати про їхню актуальність.


Аналізувати одне з оповідань О.Довженка.


Друга світова війна в зарубіжній і українській літературі (Г.Белль, О.Твардовський, Г.Тютюнник).

Автобіографічна кіноповість “Зачарована Десна”. Реалістичне змалювання процесу формування духовно багатої особистості під впливом природи, родини, народних традицій, історії та культури народу. Звеличення добра та осудження зла у творі. Сповідальність оповіді. Поєднання минулого і сучасності. Два ліричні герої: малий Сашко та зріла людина.

Своєрідність сюжету і композиції кіноповісті (наявність кількох сюжетних ліній, тонке переплетення сприйняття навколишнього світу очима дитини та зрілого митця). Художнє відтворення незабутніх чарів дитинства, своїх дитячих вражень. Утвердження духовних коренів народу, зображення краси людини праці, її нерозривного зв’язку з природою. Ліричні та публіцистичні відступи у творі, їхня роль. Національний колорит, багатство та образність мови. Виразні художні деталі. Переплетення реальних та фантастичних символічних образів, ідейний смисл назви твору.


“Щоденник” О.Довженка — важливий історико-літературний документ епохи. Публіцистичні та філософські роздуми митця про трагічні сторінки історії України та її сучасності, про трагізм творчої долі чесного митця за тоталітарного режиму, вільний розвиток особистості та національної культури, боротьбу добра і зла, про красу в житті й мистецтві.


Особливості художнього стилю О.Довженка: широка панорамність зображення життя, глибокий історизм образного мислення, філософські узагальнення дійсності, глибина відтворення національних характерів, поєднання реалістичних і романтичних засобів, образи-символи, гіперболізація та контрастність у відтворенні дійсності, гуманістичний пафос, ліризм і поетичність зображення.


Значення творчості О.Довженка як основоположника поетичного кіно. Визнання його таланту в світі. Вшанування пам’яті.


ТЛ: Кіноповість. Публіцистичність в літературі.





Коментувати текст “Зачарованої Десни”, виділяти основну ідею, провідні мотиви і проблеми, характеризувати образи, пояснювати роль пейзажних описів і засобів індивідуалізації героїв.

Співставляти кіноповість “Зачарована Десна” із власними враженнями від своїх дитячих років. Виконувати творчу роботу на цю тему.


Вивчити напам’ять прикінцевий уривок із кіноповісті “Зачарована Десна”.

Мати загальне уявлення про “Щоденник” О.Довженка, наводити кілька конкретних прикладів його записів.

Визначати особливості художнього стилю митця, його місце у вітчизняному і світовому мистецтві.


Висловлювати власні міркування про творчу спадщину митця.

^ Розвиток уміння сприймати життєві явища, події, людей у контексті загальнолюдських понять і цінностей.

Розуміти взаємозв’язок конкретного із загальним.

М.Стельмах, “Гуси-лебеді летять”.

Іван Багряний (Лозов’ягін) (1907—1963)

Огненне коло”


Життєвий і творчий шлях письменника. Початок літературної творчості (збірка поезій “Золотий бумеранг”). Уславлення краси і багатства українського слова (“Рідна мова”). Україна у вирі апокаліпсичних конфліктів першої половини ХХ ст. (поема “Гуляйполе”).


Роман “Тигролови”, правдиве змалювання в ньому жахливих картин життя ув’язнених та тяжких умов життя переселенців-українців на далекому Сході.


“Сад Гетсиманський” — “справжня енциклопедія радянської політичної в’язниці (Ю.Шерех). Зображення в романі трагічних картин життя народу в умовах командно-адміністративної системи та невиправданих репресій на прикладі сім’ї Чумаків. Образ Андрія Чумака як людини високоморальних якостей і стійких ідейних переконань.


Роман “Огненне коло”, змалювання в ньому національної трагедії в роки Другої світової війни (битви під Бродами). Образи Петра і Романа у творі, двох бойових побратимів, показ через їх сприйняття жахів війни. Антивоєнний пафос твору, відображений у його назві. Поєднання романтичних та реалістичних засобів зображення дійсності, зв’язок з антивоєнними романами Е.Хемінгуея, Е.-М.Ремарка. Використання традицій неоромантичних творів Дж.Лондона, Р.Кіплінга, Дж.Конрада. Особливості жанру твору (соціально-психологічний роман).


Останні твори письменника (роман “Людина біжить над прірвою”).

Тривалий шлях художнього слова письменника до українського читача після заборони його творів в Україні.


ТЛ: Поглиблення поняття про роман (пригодницький та соціально-психологічний романи).


5


Знати основні факти з життя і творчості письменника, називати його основні твори, давати їм загальну характеристику.

Уміти розкривати смисл назви творів “Тигролови” та “Сад Гетсиманський”, розуміти їх символічне значення.


Знати зміст роману “Огненне коло”, визначати його проблематику, характеризувати головних персонажів, пояснювати роль художніх засобів, особливості художнього стилю письменника.

^ Розуміння того, що війна — протиприродне явище, яке несе горе людям.

Оволодіння навичками писати твір літературно-публіцистичного характеру.



О.Солженіцин, “Архіпелаг ГУЛАГ”


Твори зарубіжної літератури про Другу світову війну (Е.Хемінгуей, Е.-Ль Ремарк).


^ Підсумково-узагальнююче повторення


Бесіда (дискусія) про улюблені твори української літератури, вивчені упродовж навчального року.

Зосередження уваги на питаннях їхньої художньої особливості, мистецької повноцінності, національної і вселюдської значущості.



1


Провести дискусію довкола проблем: література і науково-технічний прогрес, проблема глобалізації, література елітна і масова. Висловлювати власні міркування і судження про твори, вивчені упродовж навчального року.


^ Закріплення вміння компетентно, аргументовано, толерантно висловлювати власні міркування, поважати думку іншого (опонента).






Резервний час —


Розвиток зв’язного мовлення


Позакласне читання

Література рідного краю

Новинки художньої літератури


Тематичні атестації



(16)


4


4

2

2


4



Виконувати різні творчі роботи за вивченими літературними творами та публіцистичного характеру.


Обговорювати прочитані книги, готувати на них відгуки та рецензії, брати участь у читацьких конференціях.


Знати про письменників-земляків та їхні твори, висловлювати про них власну думку, готувати реферати та доповіді.


Знати про новинки сучасного літературного життя. Розрізняти поняття масової та елітної літератури, знати про їхні найпоширеніші жанри. Читати і обговорювати твори сучасних письменників.


Проведення тематичних атестацій за вивченою творчістю письменників.








залишити коментар
Сторінка2/3
Дата конвертації22.09.2011
Розмір1,65 Mb.
ТипДокументы, Освітні матеріали
Додати документ в свій блог або на сайт

страницы: 1   2   3
плохо
  5
средне
  2
Ваша оцінка:
Додайте кнопку на своєму сайті:
uadocs.exdat.com

База даних захищена авторським правом ©exdat 2000-2014
При копировании материала укажите ссылку
звернутися до адміністрації
Реферати
Автореферати
Методички
Документи
Поняття

опублікувати
Документи

Рейтинг@Mail.ru
наверх