Програма з української літератури для 10-12 класів. Філологічний напрям. Профіль українська філологія icon

Програма з української літератури для 10-12 класів. Філологічний напрям. Профіль українська філологія


2 чел. помогло.
Схожі
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Філологічний напрям (профіль української...
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Філологічний напрям (профіль української...
Профіль – українська філологія...
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів (філологічний напрям...
Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів...
Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів Філологічний напрям...
Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів Філологічний напрям...
Робоча навчальна програма з дисципліни Історія української літератури ( ХХ ст...
Робоча навчальна програма з дисципліни Історія української літератури ( ХХ ст...
Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів...
Програма навчальної дисципліни історія української літератури 1798-1840-х років напряму...
Навчально-методичний комплекс дисципліни «Історія української літературної критики та...



страницы:   1   2   3

проект



Програма

з української літератури
для 10–12 класів.
Філологічний напрям. Профіль – українська філологія


Пояснювальна записка


Програма з української літератури для профільних 10—12 класів з української філології побудована на таких наукових засадах.

Художня література, яка є специфічною формою образного змалювання життя, вивчається в школі як мистецтво слова. У процесі співпереживання та сприйняття художнього тексту вона забезпечує естетичну насолоду читачеві, збуджуючи його найпотаємніші думки і почуття, сприяє формуванню інтелектуальної духовно багатої творчої особистості, її морально-естетичному розвитку, вихованню національної самосвідомості майбутніх громадян незалежної України в світлі високих гуманістичних ідеалів.

У зв’язку з цим українська література є одним з найголовніших навчальних предметів у сучасній 12-річній школі України, що в комплексі здійснює пізнавальні, виховні та естетичні пункції у формуванні підростаючого покоління. Програма, що поєднує в собі історичний, культурологічний, літературознавчий, морально-етичний та естетичний аспекти з врахуванням вікових особливостей старшого шкільного віку, складена на основі головних положень державних документів — законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Національної доктрини розвитку освіти України в ХХІ ст., побудована за такими методологічними та методичними принципами:

  • утвердження особистісно зорієнтованого навчання і виховання,спрямованого на всебічний розвиток школяра;

  • культурологічний підхід під час вивчення системного курсу української словесності у зв’язках із зарубіжною літературою та суміжними видами мистецтва;

  • добір для поглибленого вивчення літератури найдовершеніши художніх текстів, в яких виражені національні та загальнолюдські цінності, що викликають інтерес у старшокласників і сприяють їхньому ідейно-естетичному розвитку;

  • забезпечення естетичного сприйняття та прочитання на підвищеному рівні з позицій сучасного літературознавства художніх творів;

  • створення сприятливих умов учителеві, який творчо працює, для власної ініціативи та пошуку найефективніших форм і методів вивчення літератури в школі.

Метою шкільної літературної освіти, відповідно до Концепції літературної освіти в 12-річній загальноосвітній школі, є прилучення учнів через виховання інтересу до читання і художнього слова до кращих літературнс-мистецьких надбань людства, які є важливим чинником формування духовного світу особистості.

Із цього випливають такі основні завдання вивчення літератури в школі:

1. Прищеплення учням інтересу до української книжки, любові до літератури, формування читацьких навичок у школярів.

2. Виховання засобами художнього слова на основі гуманістичних ідеалів, які пропагує художня література, сучасного естетично розвиненого читача зі сформованими почуттями національної самосвідомості та власної людської гідності.

3. Формування наукового світогляду, самостійного, критичного, творчого мислення учнів на основі засвоєння ними необхідної системи знань з історії та теорії літератури у процесі аналізу художнього твору через самостійну його оцінку, дискусійне обговорення, висловлення власного ставлення до прочитаного.

4. Розвиток літературно-творчих здібностей школярів, їхнього за-зальнокультурного рівня, всебічно розвиненої особистості, здатної до самоосвіти, самопізнання та пізнання навколишнього світу, самоаналізу, самовираження та самовдосконалення, через ознайомлення учнів із світом прекрасного, через розкриття краси мистецтва слова, високих моральних цінностей людини, втілених у художніх творах.

Зa структурою українська література для 10—12 класів розглядається у хронологічній послідовності. Вона поділяється на розділи відповідно до прийнятої в літературознавчій науці періодизації літературного процесу. У кожному розділі виділяються теми (переважно про вивчення життєвого і творчого шляху письменників), до яких подані поширені анотації. Однак по можливості загальний курс поділяється на окремі жанрові розділи.

У кожному класі виділено імена найвидатніших українських письменників, твори яких вивчаються текстуально, на них відведено дестатню кількість годин для глибокого ідейно-художнього аналізу.

Щоб задовольнити індивідуальні естетичні смаки й уподобання вчителів та учнів, на вивчення творчості певної групи письменників відводиться резерв часу для вільного використання його вчителем, до творчості цих письменників також розроблені анотації, на вивчення мистецької спадщини кожного з них учитель може визначити певну кількість годин: окремі письменницькі постаті він обере для глибшого вивчення, інших — опрацює оглядово, а деякі — зовсім не розглядатиме, замінивши їх за своїм уподобанням, таким чином ліквідується калейдоскопічність у вивченні літератури, створюється можливість задовольнити інтереси та літературно-естетичні смаки різних груп учителів та учнів, виділити більшу кількість годин для текстуального вивчення найталановитіших творів.

У програмі визначено твори для обов’язкового текстуального вивчення в класі, а також подано списки творів для додаткового читання, ці списки не є обов’язковими, твори з них для аналізу вчитель добирає на свій розсуд, контроль за їх прочитанням словесник може здійснювати на уроках позакласного читання, під час оглядового вивчення творів того чи іншого письменника. Крім того, вчитель в окремих випадках може коригувати вивчення деяких творів у списках для обов’язкового та додаткового читання.

Вивчення системного курсу з української літератури у 10 класі починається з двох оглядово-узагальнюючих тем, які є основою вивчення красного письменства: «Науково-теоретичні основи вивчення літератури» (узагальнення системи знань з теорії літератури) та «Початки літературної творчості» (міфологія, фольклор). До кожної теми, що вивчається у 10—12 класах, виділено основні поняття з теорії літератури, які повинні засвоїти учні у старших класах, а також вміння та навички, котрі потрібно в них сформувати, крім того, в кожному класі визначено орієнтовну кількість годин для розвитку зв’язного мовлення учнів. Вони використовуються на підготовку та написання класних творів. Виділено також години для позакласного читання, на вивчення літератури рідного краю та для ознайомлення з новинками художньої літератури.

Автори програми врахували особливості роботи вчителя у профільних класах з української філології з поглибленим вивченням української літератури. У таких класах, порівняно з масовою школою, введено вивчення додаткових творів окремих письменників, здебільшого незаслужено забутих чи з української діаспори, збільшено кількість оглядовим тем. У оглядах пропонується більше матеріалу, аніж повинні знати учні, для глибшої орієнтації вчителя в літературному процесі, щоб він міг на свій розсуд обирати найголовніше.

У класах із поглибленим вивченням літератури більша увага приділена засвоєнню учнями науково-теоретичних понять, роботі з літературно-критичними статтями, глибшому аналізу літературного процесу та оцінці прочитаних художніх творів. Більше часу також виділяється на самостійне читання учнями художніх текстів, вироблення вміння самостійно аналізувати та рецензувати, на літературну самоосвіту.

Окрім того, на заняттях з літератури частіше запроваджуються спарені уроки, лекції зі складанням опорних конспектів, проблемний виклад матеріалу, пошуково-дослідницькі методи, групова робота в класі, конференції, семінарські заняття, дискусії, захист рефератів та проектів.

Отже, учні мають змогу, працюючи з художнім текстом, аналізувати літературно-мистецькі явища, висловлювати свої думки, розвивати навички самостійної роботи з додатковою літературою, творчу уяву, досвід емоційно-естетичного сприйняття та оцінки художнього твору. Ширше практикуються уроки літературної творчості, уроки-конкурси, різноманітні спецкурси, факультативні заняття.

Літературний процес розглядається у зв’язку з мистецьким життям України та розвитком зарубіжної літератури, учні глибше знайомляться з новинками літератури та мистецтва, з метою розвитку естетичних смаків та загальної культури вони більше залучаються до практичної позакласної роботи з підготовки та проведення літературно-мистецьких вечорів, читацьких конференцій, до захисту науково-дослідницьких робіт у Малій академії наук тощо.

Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється на основі методичних рекомендацій «Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з української літератури», розроблених Міністерством освіти і науки України. Вони конкретизуються з кожної теми програми.

У програмі вказано орієнтовні години на вивчення певних розділів і тем, але вчитель, виходячи із специфічних умов праці, може їх переставляти, змінювати в межах допустимого.

Програма може бути одночасно календарним планом, де вчитель проставляє дати проведення уроків у кожній темі, визначає, після яких розділів чи тем провести тематичні атестації.


10 клас


Усього — 105 год. На тиждень — 3 год. Вивчення творчості письменників — 89 год. Резервний час — 16 год.


Зміст навчального матеріалу

Год.

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

Додатки:
Мистецький контекст.
Міжпредметні зв’язки



ВСТУП


(Науково-теоретичні основи вивчення літератури і початки літературної творчості народу)

Шляхи пізнання дійсності: науковий і художній. Художня література як “друга реальність”, один із видів мистецтва. Літературний процес як сукупність виявів багатоманітного літературного життя. Літературознавство як наука про літературу, його складові частини. Найвідоміші українські літературознавці (узагальнююче повторення)


Початки літературної творчості народу (народні обряди, міфи, фольклор).


Українська література в контексті розвитку суспільства певного часу. Її вимушена історична місія, особлива роль у житті поневоленої нації. Зв’язок художнього мислення митця з провідними тенденціями доби. Українська література у світовому контексті, її особливість на загальноєвропейському тлі.


Розвиток української літератури від найдавніших часів до середини ХІХ ст., її періодизація.


ТЛ: поняття національного і вселюдського.

1


Вміти розкрити поняття “художня література”, “літературний процес”, “літературознавство”.


Називати найвідоміших українських літературознавців.


Вміти пояснити, з чого починається літературна творчість народів.

Вміти пояснити зв’язок літератури як мистецтва слова з провідними тенденціями свого часу. Вміти користуватися довідковими відомостями, словниками.


^ Усвідомлення суспільного призначення національної літератури.

Знати основні факти розвитку української літератури від найдавніших часів до середини XIX ст.




^ ЛІТЕРАТУРА 70-90-х років ХІХ ст.

Складні історико-культурні умови розвитку української літератури у другій половині ХІХ ст. (Валуєвський циркуляр та Емський указ, посилення цензури). Зв’язок літератури з національно-визвольним рухом свого народу. Подвижницька діяльність демократичної інтелігенції на ниві просвіти (громади, заснування українських часописів, Наукового літературного товариства ім. Т. Г. Шевченка). Новий етап у розвитку реалізму, натуралізму, пізній романтизм.


Розвиток української поезії, продовження в ній традицій Т. Шевченка. Новаторство української прози, розширення її тематично-жанрових горизонтів, особливо в жанрах повісті та роману. Розвиток драматургії і театру, його особливості (зв’язок з музикою). Зародження професійного “театру корифеїв”.

1


Вміти характеризувати в загальних рисах історико-культурні умови розвитку літератури цього періоду.


Е.Золя, В.Скотт, драматургія Ж.-Б.Мольєра, В.Шекспіра, Ф.Шіллера (зарубіжна література).


^ УКРАЇНСЬКА ПРОЗА 70—90-х років ХІХ ст.

Іван Нечуй-Левицький (1838—1918)

Кайдашева сім’я”, “Князь Єремія Вишневецький”


Основні віхи життя І. Нечуя-Левицького.

Творчість письменника — новий імпульс української літератури: “колосальне всеобіймаюче око України” (І.Франко). Загальна характеристика творчості І.Нечуя-Левицького


Розширення ним ідейно-тематичних та жанрових меж української прози.


“Кайдашева сім’я” — соціально-побутова повість-хроніка. Реалізм твору, сучасна (вічна) актуальність проблеми батьків і дітей. Особливості сюжету і композиції. Майстерність автора у змалюванні характерів старих Кайдашів (Омелька і Марусі), їхніх синів (Карпа і Лавріна), невісток (Мотрі й Мелашки). Художні деталі у портретній характеристиці персонажів, багатство і колоритність їхньої мови. Роздуми над винуватцями родинних сварок і баталій. Осуд явища “кайдашизму” в українському менталітеті. Утвердження традицій народного побуту і моралі, цінностей національної етики засобами комічного (гумор, художні тропи). Оцінка “Кайдашевої сім’ї” І. Франком.


Історична повість “Князь Єремія Вишневецький”. Проблематика твору, його патріотичний пафос. Змалювання широкої картини життя і національно-визвольної боротьби козацтва України в ХVІІ ст. Образ Максима Кривоноса у творі. Любов Єремії до Тодозі Світайлихи, її оцінка. Засудження зради Єремії Вишневецького.


Особливості композиції твору. Художня майстерність. Основні риси стилю митця. Значення творчості письменника, вшанування його пам’яті.


ТЛ: соціально-побутова повість, повість-хроніка. Поглиблення поняття про реалізм. Засоби змалювання комічного в художньому творі.

6



Вміти розповідати про письменника, назвати основні його твори, визначати їхню тематику.

Прокоментувати оцінку І. Франком творчої спадщини І. Нечуя-Левицького.

Вміти визначити жанр твору, прокоментувати основну проблему, схарактеризувати образи-персонажі, засоби їхнього зображення. Розвиток уміння порівнювати образи дійових осіб, пояснювати авторську позицію. Вміти виділяти засоби комічного у творі, пояснювати їхню роль. Розвиток уміння висловлювати власну думку про прочитане, українську ментальність, національний характер, народну мораль і етику.

Уміти визначити проблематику твору, проаналізувати його композицію, схарактеризувати образи у повісті.


Усвідомлення основних рис української ментальності, його значення для самопізнання та успішної адаптації у сучасному суспільстві, свого обов’язку перед батьківщиною.



Ф.Різниченко, “Вид на гору Спаса у Стеблеві”.

А.Куїнджі, “Українська ніч” – улюблена картина І.Нечуя-Левицького (образотворче мистецтво).


Л. Бетховен “Appasionata” – улюблена мелодія письменника.

^ Панас Мирний (П. Рудченко, 1849—1920)

Хіба ревуть воли, як ясла повні?”


Панас Якович Рудченко — “перший симфоніст української прози” (О. Гончар). Життєвий і творчий шлях письменника. Загальна характеристика його творчості, її тематична і жанрова різноманітність. Роман “Повія” у творчому доробку письменника.


Перший в українській літературі соціально-психологічний роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Історія створення роману (співавторство з Іваном Біликом). Складність і суперечливість характеру Чіпки Вареника — головного героя роману, його еволюція від правдошукача до розбійництва. Типове й екстремальне у долі героя. Люди “соціального дна” у романі. Роздум над проблемою життєвого вибору персонажів (Чіпки, Грицька, Максима). Жіночі образи у творі (Мотря, Галя та ін.), утвердження в них народних поглядів на духовне здоров’я людини.


Ідейне спрямування твору, алегоричність його назви. Художня майстерність (пейзажі, художні деталі, портре-ти, мовні достоїнства твору). О. Білецький про місце роману в історії української та зарубіжної психологічної прози (“Селяни” О. Бальзака та В. Реймонта). Зіставлення особливостей стилю творів І. Нечуя-Левицького та Панаса Мирного.

ТЛ: Епос та його жанри. Соціально-психологічний роман. Індивідуальний стиль письменника. Поглиблення поняття про сюжет і композицію (дві сюжетні лінії у творі).

5


Знати про життя прозаїка, його основні твори, їхню жанрову та тематичну різноманітність. Прокоментувати висловлювання О. Гончара про письменника.

Уміти пояснити особливості жанру, сюжету твору, переказати історію його написання. Вміти схарактеризувати образи-персонажі, зокрема образ Чіпки, простежувати еволюцію його поведінки, вміти пояснювати її психологічними чинниками. Вміти аргументовано висловлювати власну думку про життєвий вибір Чіпки та інших персонажів, коментувати власне розуміння честі, справедливості, людської гідності і можливі способи їхнього утвердження.

Пояснювати роль жіночих образів у творі, вміти розкрити їхню роль у творі.


Уміти пояснити назву твору, навести конкретні приклади на підтвердження високої майстерності автора. Вміти порівнювати роман із “Кайдашевою сім’єю” І.Нечуя-Левицького, шукати спільне і відмінне у художній манері прозаїків. Виконувати творчу роботу типу характеристики персонажа під певним кутом зору з вираженням власного ставлення до нього.


Вміння переконливо і толерантно висловлювати власні судження під час дискусії. Усвідомлення значення для становлення і утвердження людини правильності життєвого вибору.

І. Нечуй-Левицький, “Кайдашева сім’я”, Панас Мирний, “Повія”;

Л.Толстой “Воскресіння”.

^ Борис Грінченко (1863—1910)

Каторжна”, “Дзвоник”


Життя і різножанрова творчість Б. Грінченка, його багатогранна діяльність як митця і вченого (письменника, фольклориста, етнографа, літературного критика), педагога, автора 4-томного словника української мови, організатора і голови товариства “Просвіта”, перекладача, “робітника без одпочинку” (І. Франко) на культурно-освітній ниві України.


Демократична спрямованість поезії Б. Грінченка (“Смутні картини”, “До праці”), її спорідненість із віршами М. Старицького та М. Некрасова. Переклади Б. Грінченком творів світової літератури. Борис Грінченко — великий майстер малих епічних жанрів. Тематична різноманітність його оповідань (“Без хліба”, “Дзвоник”, “Олеся”), їхня спорідненість із творами І. Франка та Л. Толстого.


Оповідання “Каторжна”, утвердження в ньому прагнення людини до любові, добра. Глибокий психологізм у розкритті образу Докії, її душевних переживань та неординарного вчинку в екстремальній ситуації.


Майстерне відтворення психології дитячої душі в оповіданні “Дзвоник”. Образ головної героїні твору. Огляд інших творів письменника (дилогія про “українське село” “Серед темної ночі” та “Під тихими вербами”, повість “Сонячні промені” про просвітительську діяльність інтелігенції, драма “Степовий гість”). Значення творчості письменника в історії української літератури.

3


Вміти розповідати про велику подвижницьку діяльність письменника, висловлювати власні міркування про неї.


Мати загальне уявлення про Б. Грінченка як поета-перекладача, прозаїка, майстра малих епічних жанрів.

Засвоїти зміст оповідання “Каторжна”. Вміти визначати його головну думку, пояснювати причини душевних страждань Докії. Вміти розкрити чинники формування її характеру, пояснити причини неординарного вчинку героїні під час пожежі.

Знати зміст оповідання “Дзвоник”, уміти охарактеризувати образ головної героїні, засоби розкриття її внутрішнього світу.


Усвідомлення важливої ролі наполегливості і працелюбності як вирішальних факторів на шляху до поставленої мети. Усвідомлення неприйняття зла, жорстокості, у стосунках з людьми, переваги співчуття, доброзичливості, уваги до ближнього як необхідних моментів гармонійного спілкування.



Переклад Б.Грінченком творів Ф.Шіллера, Г.Гауптмана, М.Метерлінка, Г.Ібсена, Й.Гете, Г.Гейне, В.Гюго. Д.Дефо, О.Пушкіна та ін.

^ УКРАЇНСЬКА ДРАМАТУРГІЯ І ТЕАТР 70—90-х pp. XIX ст.

Від численних аматорських театральних гуртків до професійного “театру корифеїв”, що став “школою життя” (І.Франко). Театральні трупи М.Кропивницького

(1881) та М.Старицького (1883), їхні провідні актори (І.Карпенко-Карий, М.Садовський, П.Саксаганський, М.Садовська-Барілотті, М.Заньковецька, Л.Ліницька та ін.). Родина Тобілевичів та український театр. Тісний зв’язок театру з музикою (хорова композиція “Вечорниці” П.Ніщинського, опера М.Аркаса “Катерина”, опера С.Гула-ка-Артемовського “Запорожець за Дунаєм”, опера М.Лисенка “Тарас Бульба” та ін.). Розвиток драматургії. Соціально-побутові та історичні драми й комедії М.Старицького (“У темряві”, “За двома зайцями”, “Богдан Хмельницький”), М.Кропивницького (“Глитай, або ж Павук”, “Дай серцеві волю, заведе в неволю”, “Невольник”), Панаса Мирного (“Лимерівна”), Б.Грінченка (“Степовий гість”) та ін. Створення професійного театру в Галичині (1864). Театр “Руська бесіда” у Львові під керівництвом О.Бачинського, Т.Романовича, І.Гриновецького. Роль І.Франка у становленні національного професійного театру. Популярність “театру корифеїв” в Україні та за її межами. Перша народна артистка України Марія Заньковецька.


1


Уміти розповісти, як і коли в Україні виникає професійний “театр корифеїв”, хто входив до його складу.

Наводити конкретні приклади зв’язку українського театру з музикою.

Називати авторів та основні драматичні твори, написані для професійного українського театру.

^ Прищеплення любові до театру, розвиток уміння цінувати красу і художню досконалість мистецтва.

Виховання почуття гордості за “театр корифеїв”, що зіграв важливу роль у формуванні національної самосвідомості народу.


“Вечорниці” П.Ніщинського, “Запорожець за Дунаєм” С.Гулака-Артемовського

Іван Карпенко-Карий (І. Тобілевич) (1845—1907)

Мартин Боруля”, “Сава Чалий”


Життєвий і творчий шлях письменника. Багатогранність його літературної та театральної діяльності. І.Карпенко-Карий і “театр корифеїв”. Драматургічне новаторство. І.Карпенко-

Карий — “великий обсерватор життя”, що був “одним з батьків новочасного українського театру” (І.Франко).

Жанрова різноманітність драматичних творів І.Карпенка-

Карого: соціально-психологічна драма (“Наймичка”), сатирична комедія (“Хазяїн”, “Суєта”), історична трагедія (“Сава Чалий”). Драматургічні традиції Ж.-Б.Мольєра (“Міщанин у дворянстві”) у творчості І.Карпенка-Карого.


Комедія “Мартин Боруля”, її багаторічне життя на сцені. Прагнення стати дворянином як міф про краще життя. Підміна особистісних етичних цінностей (чесності, порядності, працелюбства) становою приналежністю. Психологічна переконливість і трагікомічне звучання образу Мартина Борулі. Інші образи у п’єсі (Марисі, Степана, Миколи, Омелька, чиновника Трандалєва). Спорідненість п’єси І.Карпенка-Карого з комедією Мольєра “Міщанин шляхтич”. Драматургічна майстерність І.Карпенка-Карого у п’єсі.

Історична трагедія “Сава Чалий” — одне з вершинних явищ української драматургії ХІХ ст. Історична основа твору. Сава Чалий як історичний діяч і уособлення трагічної самотності неординарної особистості. Глибоке розкриття його душевного світу, переживань (конфлікт людини зі своєю совістю, суперечність між ідейними поглядами героя та об’єктивними політичними обставинами). Образ Гната Голого — ватажка повстання, мужнього патріота, борця проти соціального і національного поневолення. Втілення у творі народного погляду на зраду і побратимство. Шмигельський як шукач мирних, гуманістичних шляхів розв’язання конфлікту між польською шляхтою і козацтвом. Об’єктивна неможливість здійснення цих ідей у той час. Романтичний пафос трагедії.


Значення творчості І.Карпенка-Карого, вшанування його пам’яті.


ТЛ: Драма як літературний рід, її особливості. Жанри драматичних творів (соціальна комедія, історична трагедія).

6


Знати основні віхи життя і творчого шляху драматурга, про його зв’язки з “театром корифеїв”. Розуміти причини просвітницьких ідейних пріоритетів у світогляді письменника.

Уміти прокоментувати слова І.Франка про митця.


Пояснити жанрову різноманітність творів І.Карпенка-Карого.


Знати зміст комедії І.Карпенка-Карого, виділяти основні елементи її сюжету і композиції, пояснювати особливості жанру твору. Розуміти особливості драми Мартина Борулі — абсолютизацію дворянського чину. Вміти схарактеризувати головного героя та інших персонажів, пояснювати засоби їх комічного зображення.


^ Усвідомлення негативних наслідків прагнення людини вивищуватись над оточенням, нехтувати родовими традиціями, нормами народної моралі.

Знати зміст п’єси “Сава Чалий” , вміти розповісти про історичну основу твору, визначити його жанр. Схарактеризувати головного героя, образи Гната Голого, Шмигельського, визначити головний конфлікт твору. Вміти розкрити психологічні причини страждання героя, показати невідповідність засобів боротьби Сави Чалого меті.

Брати участь у дискусії про правильність життєвого вибору персонажів, висловлювати власне ставлення до їхньої поведінки.

Вміти розкрити значення творчості І.Карпенка-Карого для розвитку української драматургії і театру.


Виховання любові до театру. Усвідомлення, що життєва позиція кожного творить життя всього суспільства. Усвідомлення негативних наслідків компромісних рішень (компроміс переконань — шлях до зради).

^ Усвідомлення необхідності керуватися у житті не матеріальними, а духовними цінностями.

Ж.-Б. Мольєр і п’єси І.Тобілевича.

Гайдамацький рух в Україні поч. ХVIII ст. як національно-визвольна боротьба (історія України).
^

Михайло Старицький (1840—1904)


До молоді”, “Гетьман”, “Виклик”, “Талан”


Життя і творчість Михайла Старицького, його багатогранна діяльність як поета, прозаїка, драматурга, організатора театральної справи.


Загальна характеристика творчості письменника. Поезія М. Старицького, її мотиви, патріотичний характер.

Заклик до молоді як надії на майбутнє України боротися за щастя народу (“До молоді”). Майстерне використання казково-фантастичних мотивів при змалюванні минулого і сучасного рідного краю (балада “Гетьман”). Поезія “Виклик”, що стала народною піснею (музика М. Лисенка) як перлина інтимної лірики. Оцінка І. Франком його новаторства в поезії. Перекладацька діяльність. Знайомство українського читача з творами світової класики (В. Шекспіра, Дж. Байрона, Х. Андерсена, Ю. Словацького, І. Крилова, Г. Гейне). Переклади творів Є. Гребінки, Лесі Українки, А. Кримського мовами народів світу.

М.Старицький і театр, творча співпраця з М. Лисенком. Інсценізація творів І. Нечуя-Левицького, М. Гоголя, Ю.Крашевського, Е. Ожешко та ін. Оригінальна драматургічна творчість: п’єси з життя села (“Не судилось”), інтелігенції (“Талан”), драма “Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці”.

Художня проза письменника — зачинателя історично-пригодницької повісті та роману, використання традицій романів В. Скотта (трилогія “Богдан Хмельницький”, романи “Молодість Мазепи”, “Руїна”, “Останні орли”).


Історико-романтична повість “Оборона Буші”, її пригодницький сюжет, драматизм, сценічність, антимілітаристське спрямування. Шлях помсти і крові як трагічна сторінка в житті українського та польського народів. Образи та символи твору.

“Талан” — драма з життя української інтелігенції змалювання нелегкої долі акторів. Марія Заньковецька як прототип образу Лучицької. Морально-етичні проблеми сім’ї та становище українського театру за п’єсою.


ТЛ: жанри драматичних творів (соціально-побутова драма).

5


Вміти розкрити значення творчості М.Старицького для розвитку української літератури і театру.

Давати загальну характеристику творчості митця. Аналізувати його поезії в єдності змісту і форми.

Давати загальну характеристику “Оборона Буші”, вміти визначити її жанр, головну ідею, характеризувати образи та символи. Вміти розкрити романтизм характеру Орисі, висловлювати власну думку про неї, порівнювати з іншими жіночими образами в українській прозі цього періоду.

Знати зміст драми “Талан”, уміти визначати особливості жанру, проблематику твору, характеризувати головну героїню.


Виховання почуття гордості за українську інтелігенцію, яка зіграла вирішальну роль у згуртуванні суспільства, культурному піднесенні України.

Розвивати почуття патріотизму, відповідальності за долю батьківщини. Усвідомлення краси вірності вітчизні, родові, коханій людині. Формування переконання про доброту, милосердя, любов і повагу до ближнього (Божі заповіді) як кращих моральних якостей. Осуд зарозумілості, погорди, кастової вищості у спілкуванні.



Переклади творів
Г.-Х.Андерсена, В.Шекспіра,

Дж.Байрона, І.Крилова.


Інсценізація творів М.Гоголя, Ю.Крашевського, Е.Ожешко та ін.


Історико-пригодницькі романи В.Скотта.

^ СТОРІНКИ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ 70—90-х рр. ХІХ ст. (на вибір)


Новий етап у розвитку української поезії. Провідна роль поетичної творчості І.Франка в літературі цього періоду. Визначальна роль збірки “З вершин і низин” та філософської поеми “Мойсей” в українській літературі.


Збірка Лесі Українки “На крилах пісень” як нове явище в українській поезії після Т.Шевченка.

Лірична поезія Я.Щоголева та І.Манжури, її місце в історії української літератури. Роль поезії Б.Грінченка, М.Старицького та П.Грабовського у пробудженні національної свідомості українського народу.


^ Яків Щоголев (огляд)

Стисла розповідь про поета. Збірки поезій “Ворскло” та “Слобожанщина”. Вірші про призначення поета й поезії (“Струни”), про красу природи (“Осінь”), про важке становище народу (“Бурлаки”). Майстерність версифікації (“Косарі”). Ліризм і задушевність поезії.


Іван Манжура (огляд)

Стисла розповідь про поета. Збірки поезій “Степові думи та співи”. Поетичне відтворення важкого становища заробітчан (“Пісня”), життя селян (“На степу і у хаті”). Майстерність інтимної лірики, її мелодійність (“Лелії”). Демократична спрямованість поезії.


^ Павло Грабовський (огляд)

Стисла розповідь про життя поета, який творив у тюремній неволі (збірки поезій “Пролісок”, “З півночі”, “Кобза”). Поєднання в поезії високих громадянських мотивів (“До Русі-України”) та інтимної лірики (“До Н.К.С.”, “До матері”). Вірш “Я не співець чудовної природи” як естетичне кредо письменника. Поетичний цикл “Веснянки”, його спорідненість із “Веснянками” І.Франка. Переклади та переспіви поета (збірки “З чужого поля”, “Доля”).

2



Знати особливості розвитку української поезії у другій половині ХІХ ст., основних її представників, вершинні досягнення.


Уміти дати загальну характеристику поетичній творчості Я.Щоголева та І.Манжури, назвати їхні поетичні збірки, тематику поезій.

Розповідати про трагічний життєвий шлях письменника-засланця, у творчості якого поєдналися високі громадянські мотиви з інтимною лірикою, назвати його основні поезії, знати їхнє ідейне спрямування.

^ Усвідомлення необхідності формування патріотичних почуттів, високого громадянського обов’язку.



^

Іван Франко (1856—1916)



Гімн”, “Розвивайся ти, високий дубе…”, “Гримить! Благодатна пора наступає...”, “Сикстинська мадонна”, “Чого являєшся мені...”, “Ой ти, дівчино, з горіха зерня...”, “Безмежнеє поле...”, “Хоч ти не будеш цвіткою цвісти...”, “Легенда про вічне життя”, “Мойсей”, “Сойчине крило”, “Перехресні стежки”, “Украдене щастя”, “Із секретів поетичної творчості” (уривки).


Життєвий і творчий шлях І.Франка — видатного українського письменника, вченого, громадського діяча. Багатогранна його діяльність в українській культурі, її вплив на пробудження національної свідомості народу. Спільна видавнича діяльність з М.Павликом. “Великі роковини” І.Франка, написані до 100-річчя виходу “Енеїди” І.Котляревського, як символ духовного відродження українського народу. Основні книги і праці.


Поезія І.Франка, її новаторство, гуманістичний пафос. Збірка “З вершин і низин” як важливий етап у розвитку української літератури. Загальне уявлення про композицію збірки (основні цикли). Програмний вірш “Гімн”, (“замість пролога”) утвердження в ньому важливих загальнолюдських ідей — прагнення людини до свободи, до людського поступу, нового щасливого життя, вираження незламного оптимізму, проголошення великої перетворюючої сили “науки, думки, волі”. Глибокий зміст алегоричних образів поезії, її висока художня майстерність (промовисті алітерації, анафора, риторичне запитання, тропи). Популярність твору, покладеного на музику М.Лисенком.

Образи будівничих нового життя в поезії “Каменярі”.


Новаторство поетичного циклу “Веснянки”. Багатогранний образ весни у циклі (“Дивувалась зима...”, “Гріє сонечко!..”). Різноманітність ритмомелодики. Майстерне вживання антитези, поетичного паралелізму, верлібру. Поезія “Гримить! Благодатна пора наступає...” Яскраві тропи, алітерації, поетичний паралелізм, які увиразнюють алегоричні образи вірша. Віра поета в неминучі зміни в житті народу. Поетичне обрамлення у творі.


15


Знати життєву біографію митця, вміти окреслити основні сфери його багатогранної діяльності, називати основні книги і праці. Формувати власне ставлення до таких особистостей, як І.Франко.


На прикладі життєдіяльності І.Франка формування ціннісного переконання: можливість силою високого духа сягнути від селянської хати до світових вершин інтелекту.

Вміти пояснити багатозначність понять “вершин” і “низин” у назві збірки. Називати твори (цикли) з неї, ідеї яких видаються актуальними сьогодні.

Характеризувати вірш “Гімн”, вміти визначати і пояснити його символіку, алегоричні образи, розкрити значення поняття “вічний революціонер”, назвати основні художні засоби.

Характеризувати вірші “Гримить!...”, “Розвивайся ти, високий дубе…”, “Сикстинська мадонна”, розкривати їхній ідейний зміст, поетичні образи, художні засоби, визначати віршові розміри, знаходити фольклорні елементи у творах.


Уміти пояснити місце збірки “З вершин і низин” у контексті світової літератури.


Переклади творів Дж.Мільтона, Байрона, Гете, Гейне, Гюго, Міцкевича та ін.


Музика М.Лисенка, С.Людкевича, Б.Лятошинського, А.Кос-Анатольського та ін. до творів І.Франка.

Цикл “Україна”, вираження в ньому патріотичних почуттів, благодатних надій на соціальне та національне визволення народу (“Моя любов”, “Не пора, не пора, не пора...”/.

Вірш-заклик “Розвивайся ти, високий дубе...”, поетичний паралелізм і поетична антитеза. Відображення заповітної мрії ліричного героя щодо пробудження національної свідомості народу, його віри у щасливе майбутнє своєї нації.


Цикл “Вольні сонети”, майстерність автора у опануванні цим жанрам. Утвердження в сонетах загальнолюдських цінностей із творчості великих майстрів епохи Відродження: краси материнства і вічної жіночності (“Сикстинська мадонна”).


Збірка “З вершин і низин” у контексті світової літератури (поезії М.Некрасова, Х.Ботєва, І.Вазова, М.Конопницької).


Поетична збірка “Зів’яле листя”, її висока оцінка М.Коцюбинським. Місце любовної теми у творчості

І.Франка. Автобіографічні мотиви у збірці. Майстерне вираження широкої емоційної гами почуттів у драмі ліричного героя (“Тричі мені являлася любов”, “Як почуєш вночі край свойого вікна...”, “Розвійтеся з вітром, листочки зів’ялі...”). Тісний зв’язок поезій з фольклором (“Червона калино, чого в лузі гнешся...”).

Вірш “Чого являєшся мені у сні...” — поетична перлина збірки. Оригінальність тропів, зокрема порівнянь, у змалюванні образу коханої. Майстерне використання повтору для вираження повені почуттів ліричного героя, зміни його настроїв, розкриття драми його кохання. Оригінальність побудови строфоїдів з усіченою стопою, ритмомелодики.





^ Утвердження переконання у здійсненні поступу не шляхом насилля, а через розвиток духовності людини.

Усвідомлення того, що українці — представники народу, що “вгору йде”, що відкидає занепад у будь-якій формі.

^ Усвідомлення облагороджуючого впливу мистецтва на людину.


Уміти дати загальну характеристику збірки “Зів’яле листя”, виділити у ній характерні поезії.

Прокоментувати оцінку збірки М.Коцюбинським.

Характеризувати поезії “Чого являєшся мені...”, “Ой ти, дівчино, з горіха зерня...”, “Безмежнеє поле...”, “Хоч ти не будеш цвіткою цвісти...”, виділяти в них поетичні образи, художні засоби, пояснювати їх.





Поетичне протиставлення краси дівчини її характерові в поезії “Ой ти, дівчино, з горіха зерня...”. Яскравість поетичних-порівнянь у вірші. Роль риторичних запитань.

Поетичний образ нестерпного людського болю у вірші “Безмежнеє поле в сніжному завою...”.

Утвердження невмирущості справжніх людських почуттів, ідеалів кохання (“Хоч ти не будеш цвіткою цвісти...”).

Музика М.Лисенка., Я.Степового, С.Людкевича, Б.Лятошинського. К.Данькевича, А.Кос-Анатольського до віршів цієї збірки. Її місце серед шедеврів світової інтимної лірики (поезії Ф.Петрарки, В.Шекспіра, Р.Бернса, О.Пушкіна, О.Блока, С.Єсеніна). Продовження традицій І.Франка в інтимній ліриці В.Сосюрою, Д.Павличком, Л.Костенко.


Збірка “Мій Ізмарагд”, де зібрані зразки філософської та громадянської поезії. Використання в ній біблійних мотивів і образів, звернення до жанрів легенди та притчі (“Притча про приязнь”, “Легенда про Пілата”). Змістовий зв’язок “Легенди про вічне ниття” з поезією “Зів’яле листя”. Драматизм людських стосунків. Роздуми про доцільність безсмертя людини, взаємне кохання як критерій щастя, неможливість його досягнення.

“Декадент” — поетичне кредо І.Франка. Полемічний характер вірша. Вираження в ньому життєствердної позиції ліричного героя-митця, думки про високе призначення поета і поезії, які повинні служити народові. Особливість поетичної форми (ораторія, поетичний монолог). Пристрасне громадянське звучання поезії. Роль риторичних художніх прийомів.


Інші поетичні збірки І.Франка (“Із днів журби”, “Semper tiro”). Змалювання в них важкої жіночої долі, утвердження надії на краще життя, звеличення рідної мови.


Особливості поетичного стилю І.Франка.




Вивчити напам’ять 2 вірші І.Франка (з громадянської та інтимної лірики).


Уміти пояснити зв’язок збірки “Зів’яле листя” з музикою, розкрити її місце серед шедеврів світової інтимної лірики.

^ Усвідомлення того, що любов — найвеличніше з людських почуттів, яке необхідно берегти і цінувати.


Вміти пояснити використання біблійних мотивів і образів, умовність художнього світу легенд і притч у збірці “Мій Ізмарагд”.

Сформулювати провідну думку “Легенди про вічне життя”.


Характеризувати вірш “Декадент”. Висловлювати власні роздуми про мету і сенс художньої творчості людини.

^ Усвідомлення неуникного драматизму людського життя.


Визначати особливості поетичного стилю І.Франка.




Філософська поема “Мойсей” — одна з вершин творчості І.Франка. Однойменна скульптура Мікельанджело як поштовх до написання поеми. Біблійна основа твору, його проблематика: історичний шлях нації, визначна особистість як її провідник, пробудження національної свідомості, історичної пам’яті народу, віра в його щасливе майбутнє і гідне місце України у світовій історії. Композиційне та ідейне значення прологу до поеми як духовного заповіту українському народові.

Образ Мойсея у поемі, розкриття складності його характеру, близькість до сподвижницької постаті самого Франка. Зіставлення Мойсея з демоном пустині Азазелем, зрадниками віри Авіроном та Датаном. Висока художня майстерність твору (роль церковнослов’янізмів у забезпеченні урочистого, піднесеного тону поеми, вставні притчі, діалоги, монологи). Світове значення поеми, її актуальність.

Інші поеми І.Франка (“Іван Вишенський”, “Смерть Каїна”, вступ до поеми “Лісова ідилія” з посвятою М.Вороному).


Загальна характеристика прози І.Франка (ідеї, проблеми, художні шукання по шляху модернізму).

Цикл “Бориславські оповідання”, зображення в ньому трагічної долі заробітчан (“Ріпник”). Правдиві картини життя тогочасної школи, образи дітей (“Грицева шкільна наука”). Повість “На дні” як високохудожній твір про “соціальне дно”. Інші повісті І.Франка (“Захар Беркут”, “Борислав сміється”, “Основи суспільності”, “Для домашнього вогнища”). Новаторство у створенні образу Бенедя Синиці як організатора робітничого страйку в повісті “Борислав сміється”, її місце у світовій літературі поряд із твором Е.Золя “Жерміналь”.


Повість “Сойчине крило”, зображення в ній жіночої долі в новітній інтерпретації. Образ героя-адресата — уособлення боротьби між “естетикою” і “живим чоловіком”. Гуманістичний пафос новели.




Вміти з’ясувати основну сюжетну лінію поеми “Мойсей”, визначати найнапруженіші фрагменти. Пояснити біблійну основу сюжету, його актуальність для епохи національно-визвольних рухів.

Розкрити алегоричність образу Мойсея, передати зміст його сумнівів, роздумів і сформулювати думку-підсумок цих роздумів.

Висловлювати власні міркування про майбутнє свого народу.

Вивчити напам’ять уривок з прологу до поеми “Мойсей”.


^ Осмислення поняття нації як повноправного суб’єкта історії, безмежність перспективи поступу.

Уміти дати загальну характеристику прози І.Франка, назвати основні прозові твори митця, схарактеризувати їхню тематику.


Розглянути і прокоментувати композицію повісті “Сойчине крило”. Розкрити образ Марії, її неоднозначність. Схарактеризувати образ героя-адресата. Вміти визначати основний морально-етичний пафос новели.

Скульптура Мікеланджело “Мойсей”.

Повість “Перехресні стежки”. Особливість жанру (соціально-психологічна повість). Змалювання життя і побуту провінційної інтелігенції. Трагічна доля Регіни, її нерозділеного кохання. Протиставлення образів Рафаловича і Стальського, зображення громадської діяльності першого. Феміністичні ідеї у творі, їхній перегук із творчістю О.Кобилянської. Художня майстерність твору.


Драматургія І.Франка. Соціально-психологічна драма “Украдене щастя”. Фольклорна основа твору (“Пісня про шандаря”). Соціально-психологічний конфлікт у п’єсі. Майстерність зображення трагічної долі героїв (Анни, Михайла, Миколи). Роздуми над тим, у кого з героїв украдено щастя. Сценічна історія п’єси.


Публіцистична діяльність І.Франка (стаття “Що таке поступ?”). Літературознавча праця “Із секретів поетичної творчості” (уривки).


Значення творчості І.Франка, її зв’язок із зарубіжним літературним процесом (О.Бальзак, Т.Драйзер, Л.Толстой, Ф.Достоєвський).

І.Франко — переклапач творів Дж.-Г.Байрона, Дж.Мільтона, Й.Гете, Г.Гейне, В.Гюго, А.Міцкевича та ін.

Продовження традицій І.Франка у творчості М.Рильського, Д.Павличка, В.Стуса. Вшанування пам’яті митця. Видання 50-томного зібрання творів письменника.


ТЛ: Поглиблення поняття про ліричні жанри (сонет, веснянка, гімн, терцини, філософcька лірика). Ліричний цикл. Філософська поема. Ліричний герой. Поетичний образ, його різновиди. Віршові розміри (повторення). Образотворчі засоби ліричного твору.




Уміти розкрити ідейний зміст повісті “Перехресні стежки”. Характеризувати її головних героїв. Брати участь у дискусії на основі прочитаного твору, обстоюючи власну думку.


^ Усвідомлення неминучості перемоги добра над злом, “великодушності над невдячністю”.

Характеризувати образи Анни, Михайла, Миколи у драмі “Украдене щастя”. Пояснити смисл її назви, характер конфлікту. Брати участь у дискусійному обговоренні проблеми твору.


^ Усвідомлення думки, що для справжнього щастя потрібне взаємне кохання.


Уміти складати тези, виписувати цитати із статті “Із секретів поетичної творчості”.

Уміти пояснити значення творчості І.Франка у вітчизняній і світовій літературах. Наводити конкретні приклади про вшанування пам’яті митця продовження його традицій в літературі.

Назвати коло тих художніх, історико-політичних проблем, до яких долучився письменник, що актуальні і сьогодні.

Виконувати творчу роботу на проблемну літературну тему з вираженням власного ставлення до прочитаного або на літературно-публіцистичну тему.

Робити самостійно ідейно-художній аналіз поезії.


Шанобливе ставлення до творчості І.Франка як до великого надбання української культури. Усвідомлення внеску І.Франка у світову культуру, загальнолюдський поступ.





^ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця ХІХ-початку XX ст.


Національно-визвольний рух в Україні на початку ХХ ст. та його вплив на літературний процес, Початок нового етапу в розвитку новітньої української літератури епохи модернізму. Новаторські пошуки письменників у контексті розвитку світової літератури (європейський літературний імпресіонізм К.Гамсуна, А.Чехова).

Розширення тематичних обріїв української прози, її художнє оновлення (поетизація, психологізм).Збагачення літературних жанрів та їх взаємопроникнення, урізноманітнення новелістичного жанру. Неоромантизм у творчості Лесі Українки та О.Кобилянської.

Риси імпресіонізму в творчості М.Коцюбинського, символізму та експресіонізму в творчості В.Стефаника.

Новаторські пошуки в поезії. “Молодомузівці” та зародження українського модернізму.

Творчі здобутки української драматургії (жанрова різноманітність неоромантичних драматичних поем Лесі Українки, символістські твори О.Олеся таС.Черкасенка).


ТЛ: Поняття про модернізм та його напрямки.

1



Характеризувати особливості літературного процесу в Україні в кінці ХІХ-на початку ХХ ст. як нового етапу в розвитку новітньої української літератури епохи модернізму.


Наводити конкретні приклади вияву новаторства в поезії, прозі, драматургії.


Мати загальне уявлення про модернізм у літературі та мистецтві.



Європейський літературний імпресіонізм (К.Гамсун, А.Чехов).

Малярство художників-імпресіоністів Сезанна, К.Моне, К.Піссаро, О.Ренуара.

Український імпресіонізм (М.Бурачек “Овини”).


^ Михайло Коцюбинський (1864—1913)

На камені”. “Intermezzo”, “Цвіт яблуні”,

Тіні забутих предків”


Життєвий і творчий шлях письменника, який вивів українську прозу на світові обшири. Гуманізм його світогляду. Еволюція художньої свідомості: від народництва і реалізму до модернізму.

Михайло Коцюбинський-новеліст. Ранній період творчості, перевага у ньому жанру оповідання і новели.


Новелістична акварель “На камені”. Майстерність художньої деталі та зорових образів. Своєрідність композиції. Образи Алі та Фатьми у новелі.

Майстерність психологічного аналізу внутрішнього світу людини у новелі “Цвіт яблуні”.


Посилення соціальної спрямованості новел і оповідань у другий період творчості.


Лірико-психологічна новела “Intermezzo” з жанровими ознаками “поезії в прозі” як невеличкий імпресіоністичний шедевр. Автобіографічна основа твору. Оригінальність жанру, своєрідність композиції, смисл назви. Проблеми душевної рівноваги, повноцінного життя, специфіки творчого процесу. Майстерність зображення картин природи у творі у стилі імпресіонізму. Психологічно переконливе розкриття внутрішнього світу людини, оригінальність побудови внутрішнього монологу та діалогу. Символічні звукові і світлові образи, ускладнені метафори.


Останні новели М.Коцюбинського (“Хвала життю!”, “На острові”), вираження в них оптимістичної віри в торжество життя на землі.


Повість “Fata morgana” висвітлення у ній проблеми людини і землі (образ Маланки). Ідейне і композиційне значення опису “Ідуть дощі…”. Місце повісті серед визначних прозових творів світової літератури початку XX ст.

7



Знати основні події життєвого і творчого шляху письменника.


Вміти розпізнавати і характеризувати новелістичний твір.

Давати загальну характеристику оповіданням і новелам письменника, виділяти їхню тематику.

Характеризувати новелу “На камені”,зокрема образи Алі та Фатьми, виділяти імпресіоністські елементи в новелі.

Уміти проаналізувати новелу “Цвіт яблуні”, розкрити у ній засоби психологічної характеристики персонажа.


Визначити проблематику “Intermezzo”, пояснити глибокий психологізм твору, особливості його композиції. Аналізувати імпресіоністичну поетику (роль пейзажу, звукових образів, світлотіні). Пояснювати символічні образи, ускладнені метафори. Розкривати образотворчі засоби (внутрішній монолог, діалог, антитеза). Уміти пояснити назву твору.


Мати загальне уявлення про повість “Fata morgana”.





Повість “Тіні забутих предків”. Фольклорно-етнографічна основа твору, її романтичний характер. Поетичне змалювання в повісті кохання Івана та Марічки, невмирущості їхніх почуттів та трагічної долі як наслідок супепечності між мрією та дійсністю. Літературні паралелі з образами драми В.Шекспіра “Ромео і Джульєтта”.

Використання імпресіоністських та символічних засобів зображення дійсності, світу людини у зв’язку зі світом природи.

Екранізація повісті (С.Параджанов). Її місце серед визначних творів неореалістичної літератури цього періоду (Я.Райніса, Лесі Українки, О.Олеся, О.Кобилянської). Зіставлення твору М.Коцюбинського із романами норвезького письменника К.Гамсуна “Пан” та колумбійського письменника Г.Маркеса “Сто років самотності”.


Особливості стилю прози М.Коцюбинського, її новаторство, місце в українській і світовій літературах. Вшанування пам’яті письменника.


ТЛ: Імпресіонізм, психологічна новела.





Знати зміст повісті “Тіні забутих предків”. Вміти пояснювати символи твору, аналізувати образи Марічки та Івана, розкривати пантеїзм світобачення героїв, виражений через побут, звичаї, обряди. Вміти показати протиставлення реалій життя внутрішньому світові душевно багатих натур. Пояснити роль природи у творі. Схарактеризувати мовний колорит повісті, використання імпресіоністських засобів зображення дійсності.

Уміти пояснити місце повісті серед творів світової літератури.


Характеризувати особливості художнього стилю письменника.


Усвідомлення гуманізму як основи світоглядних переконань розвиненої особистості, оптимізму і життєствердження як важливих духовних цінностей буття людини. Усвідомлення краси природи, її благотворного впливу на людину. Прищеплення рис співчуття, співпереживання як важливих компонентів гуманістичних поглядів людини. Усвідомлювати красу глибокого почуття кохання і деспотизм антигуманних звичаїв.


“Ромео і Джульєтта” В.Шекспіра.

Екранізація повісті “Тіні забутих предків” (режисер С.Параджанов)

^ Ольга Кобилянська (1863—1942)

Valse melancoligue”, “Земля”


Життєвий і творчий шлях буковинської письменниці періоду раннього українського модернізму, “пишної троянди в саду української літератури” (М.Старицький). Формування світогляду (європейська культура, феміністичний рух). Новаторські пошуки в українській прозі. Ідея краси вільної думки, аристократизм духу як провідні її мотиви.


О.Кобилянська — новелістка. Своєрідність її новел (неоромантичне змалювання дійсності, поетичність, психологізм).

7


Знати основні віхи життя і творчості О.Кобилянської.

Уміти прокоментувати висловлювання М.Старицького про письменницю.

Давати загальну характеристику творчості письменниці, виділяючи тематику та жанри її творів, проблематику.

Мати загальне уявлення про О.Кобилянську як новелістку.


Твори Ф.Ніцше, Ф.Шіллера,

Й.-В.Гете, Г.Ібсена, Г.Гейне, К.Гамсуна, І.Тургенєва, М.Метерлінка.


Оорази нових жінок-інтелектуалок — талановитої піаністки Софії, гордої духом Марти, пристрасної і вольової художниці Ганнусі у новелі “Valse melancoligue”. Глибоке відтворення внутрішнього світу героїнь через мелодію вальсу.


Ідея емансипації жінки у творчості О.Кобилянської, образи Олени та Наталії (дилогія “Людина”, “Царівна”). Романтичне змалювання дійсності, гімн високим людським почуттям, розкритим у стилі експресіонізму (повість “В неділю рано зілля копала”). Ліричні та драматичні елементи у епічному творі.


Соціально-психологічна повість “Земля”, її життєво-документальна основа. Глибоке психологічне трактування в ній проблем: людини і землі, злочину і кари на українському матеріалі.

Модерністична проблема сакрально-містичного зв’язку людини із землею. Розкриття споконвічного прагнення селянина бути господарем на землі. Трагічна історія родини Федорчуків — новітня інтерпретація християнського мотиву братовбивства. Михайло і Сава — протилежні психологічні типи; Марійка та Івоніка — втілення справжніх цінностей народної моралі; Сава і Рахіра — уособлення духовної деградації. Трагедія шляхетної, чутливої душі в жорстоких обставинах тогочасного сільського життя (образ Анни). Глибокий психологізм і символізм твору як новаторство О.Кобилянської. Філософські роздуми, ліричні сцени, пейзажі, художні деталі та їхня роль у творі.

Екранізація повісті, її місце серед шедеврів світової літератури (“Земля” Е.Золя, “Селяни” В.Реймонта, “Мужики” А.Чехова, “Селяни” Г.Сенкевича, “Злочин і кара” Ф.Достоєвського та ін.).

Особливості художнього стилю О.Кобилянської, місце її творів у світовій класиці (Г.Ібсен, М.Метерлінк, І.Тургенєв, К.Гамсун, Й.-А.Гете, Ф.Шиллер).


ТЛ: Взаємопроникнення літературних родів та жанрів (використання засобів лірики та драми в епічному творі).




Характеризувати новелу “Valse melancoligue”, зосереджуючи увагу на створенні образів нових жінок-інтелектуалок.

Знати сюжет повісті “Земля”. Розвивати вміння визначати проблеми твору, характеризувати образи-персонажі в їхньому порівнянні. Вміти аналізувати соціальні та біологічні фактори характеротворення, виділяти елементи детективного сюжету, пояснювати символіку твору (образ землі). Вміти пояснювати композиційно-характеротворчий принцип контрасту.

Визначати місце повісті і творів О.Кобилянської у вітчизняній і світовій літературах.

Визначати особливості художнього стилю письменниці.

Вміти писати творчі роботи типу порівняльної та групової характеристики.


Усвідомлення глибокої прив’язаності української людини до землі. Формування шанобливого ставлення до землі, поваги до хліборобської праці. Усвідомлення неможливості для людини бути щасливою, досягнувши мети злочином. Осудження злочину як протиправної, ворожої для людини дії, як духовної деградації особистості.

^ Захоплення такими рисами жінки, як гордість, духовна краса, емоційна пристрасність, вольовий характер, розум.



“Земля” Е.Золя, “Злочин і кара” Ф.Достоєвського


^ Василь Стефаник (1871—1936)

Новина”, “Камінний хрест”, “Марія”


Життєвий і творчий шлях Василя Стефаника, неперевершеного новеліста-новатора в українській літературі. “Се найвищий тріумф поетичної техніки” (І.Франко). Творча співдружність В.Стефаника з Л.Мартовичем та М.Черемшиною (“покутська трійця”). Поезія в прозі “Моє слово” як художній маніфест, кредо письменника. Роздуми в ньому автора про призначення художнього слова.


Два періоди творчості В.Стефаника. Змалювання трагічного становища галицького селянства в ранній творчості (“Збірки новел “Синя книжечка”, “Камінний хрест”, “Дорога”).

Новела “Новина”, її ідейний зміст, художня майстерність, образ Гриця Летючого. Пейзажі, художні деталі, портретні характеристики дітей, глибокий психологізм новели.

Новела “Камінний хрест”. Історична основа твору (психологічне розкриття теми еміграції галицького селянства в каналу). Сюжетно-композиційні особливості (в центрі новели — трагічна подія). Драматизм конфлікту, емоційна загостреність зображеного в стилі експресіонізму. Ідея нерозривної єдності Івана Дідуха з полем, рідною землею. Останній танець Івана перед від’їздом з села як символ трагізму і розпачу прощання з рідним краєм. Художні деталі у творі. Символічний смисл назви новели.


Творчість В.Стефаника другого періоду (збірка “Земля”), її антивоєнне спрямування, гуманістичний та патріотичний пафос, зображення наростання національно-визвольного руху в Галичині, боротьби Січових стрільців за незалежну соборну Україну (“Марія”,”Сини”).


Новела “Марія”. Майстерне зображення в ній внутрішнього світу матері-патріотки.


Особливості художнього стилю В.Стефаника (лаконізм, психологізм, художні деталі, символічні образи, розповідь від першої особи, діалектизми в мові персонажів). Місце письменника серед видатних новелістів світу (П.Меріме, Гі де Мопассана, А.Чехова). Вшанування пам’яті письменника.


ТЛ: Експресіонізм.

4


Знати основні віхи життя і творчого шляху письменника. Вміти прокоментувати висловлювання І.Франка.


Мати загальне уявлення про два періоди в творчості В.Стефаника, називати його збірки, тематику творів.

Уміти робити ідейно-художній аналіз новели “Новина”.

Вміти коментувати зміст новели “Кам’яний хрест” як модерністичного твору, пояснювати його сюжетно-композиційні особливості, емоційно напружений драматизм ситуації.

Характеризувати образ головного героя Івана Дідуха. Вміти розкрити історичну основу новели, пояснити багатозначність символіки камінного хреста, горба, прізвища головного героя.


Знати зміст новели “Марія”, характеризувати образ матері. Знаходити символічні образи в творі, розкривати їх зміст. Уміти пояснити роль пісень Січових стрільців у творі.


Визначати особливості художнього стилю В.Стефаника та його місце серед новелістів світу.


Виховання співчуття, співпереживання до драматичних напружених життєвих ситуацій. Усвідомлення того, що прагнення допомогти є виявом громадянської позиції людини.

^ Формування почуття національної самосвідомості.


Європейський експресіонізм

(Ф.Кафка, М.Шагал, Г.Кайзер).


Еміграція українців за кордон наприкінці ХІХ — початку ХХ ст. (історія України).

^ Леся Українка (Лариса Косач) (1871—1913)

Contra spem spero”, “І все-таки до тебе думка лине...”, “І ти колись боролась, мов Ізраїль...”, “Хвиля”. “Стояла я і слухала весну”, “Все, все покинуть, до тебе полинуть…”, “Уста говорять: “він навіки згинув!””, “Дим”, “Одержима”, “Лісова пісня”, «Бояриня»


Життєвий і творчий шлях письменниці, що мужньо вела тридцятилітню боротьбу з невиліковною хворобою. Роль родини, культурного оточення і самоосвіти у формуванні світобачення письменниці.


Збірка поезій “На крилах пісень”, її місце в літературі, висока оцінка І.Франком. Неоромантизм як основа естетичної позиції Лесі Українки. Основні цикли поезій: “Подорож до моря”, “Сім струн”, “Мелодії”, “Невільничі пісні”, “Пісні про волю”.

Мотиви поетичної творчості Лесі Українки: ідея патріотизму (“Сторононько рідна! коханий мій краю!..”), утвердження незламності духу людини (“Хто вам сказав, що я слабка...”), призначення поета і поезії (“Слово, чому ти не твердая криця...”), прагнення до волі (“Мріє, не зрадь!..”), краса рідної природи (“Нічка тиха і темна була”), інтимна лірика (“Квіток, квіток...”, “Ви щасливі, пречистії зорі...”).


Вірш “Contra spem spero”. Символічність, романтичні образи, образотворчий прийом контрасту, світоглядна декларація сильної вольової особистості у поезії. Афористичність мови.


Громадянські мотиви у поезії “І все-таки до тебе думка лине...”, вираження у ній співчуття патріотки до страждань свого народу. Емоційно наснажені епітети у творі. Заклик до активних дій за визволення рідного краю.

Вірш “І ти колись боролась, мов Ізраїль...”. Використання в ньому біблійних мотивів і образів, порівняння з долею України. Актуальність поезії. Болісний докір сучасникам за пасивність у національно-визвольних змаганнях, у пробудженні національної свідомості.


10



Знати основні віхи життєвого і творчого шляху письменниці.

Вміти розкрити основні теми і мотиви її віршів, схарактеризувати образи-символи, алегорії, композиційні і ритмомелодійні особливості.


Уміти прокоментувати висловлювання І.Франка про збірку “На крилах пісень”. Знати основні цикли поезій Лесі Українки.


Визначати ідейний зміст та художні особливості поезій, їхні віршові розміри. Вивчити напам’ять вірш “Contra spem spero”.

Знайти біблійні образи і мотиви у вірші “І ти колись боролась, мов Ізраїль...”, пояснити їх.



Поезія Г.Гейне.


Музика П.Чайковського, Ф.Шопена, Ф.Шумана, Л.Бетховена – улюблених композиторів Лесі Українки, її улюблені живописці І.Айвазовський, О.Мурашко.

Пейзажна та інтимна лірика Лесі Українки. Оригінальність ритмомелодики і образотворчих засобів у вірші “Хвиля”.

Зображення повені людських почуттів у вірші “Стояла я і слухала весну”.

Поезія в прозі “Твої листи завжди пахнуть зов’ялими трояндами…”. Ідея невмирущості справжнього кохання, засоби психологічної характеристики настрою ліричного героя у віршах “Все, все покинуть, до тебе полинуть…”, “Уста говорять: “він навіки згинув!””.


Поєднання патріотичних мотивів із співчуттям до болю інших народів у поезії “Дим”. Майстерність у володінні білим віршем.

Особливості поетичного стилю Лесі Українки, її новаторство в галузі ритміки, строфіки. Співзвучність її лірики з поезією Г.Гейне.


Драматургія Лесі Українки як вершина її творчої майстерності, новаторство, сміливе звернення до світових образів і мотивів (“Одержима”, “Кассандра”, “Камінний господар”), до історії свого народу (“Бояриня”).


“Бояриня”, історична основа драматичної поеми. Майстерність відображення страждання патріотки-українки Оксани в боярській Москві.


Драматична поема “Одержима”, її біблійна основа. Утвердження високої одержимості духу ліричної героїні в особі Міріам.







Знаходити образотворчі засоби у поезіях, визначати їх віршовий розмір.

Уміти пояснити особливості білого вірша.

Визначати особливості поетичного стилю Лесі Українки.


Назвати найвизначніші драматичні твори письменниці, пояснювати їхній зв’язок із традиціями зарубіжної драматургії.

Уміти аналізувати драматичну поему «Бояриня»

Знати зміст драматичної поеми “Одержима”, розкривати її проблематику, характеризувати головну героїню.





“Лісова пісня” — шедевр світової драматургії. Оригінальність жанру (драма-феєрія). Фольклорно-міфоло-гічна форма сюжету, піднесена до філософських узагальнень. Особливості композиції (переплетення життя двох світів — світу природи і людини). Майстерне розкриття у творі загальнолюдських проблем (взаємини людини з природою, людина і власність, краса в людському житті, вірність і зрада, вічність життя). Ідея невмирущості людської мрії про щастя.

Символічність образів Мавки і дядька Лева — уособлення духовності і краси. Мати Лукаша і Килина — антиподи головній героїні Мавці. Роздвоєність душі Лукаша. Природа і людина у творі. Мистецтво (зокрема музика) в житті людини. Неоромантичне утвердження духовно-естетичної сутності людини, її творчих можливостей. Конфлікт між буденним життям і високими пориваннями душі людини, дійсністю і мрією. Звеличення почуття кохання Мавки і Лукаша як розквіту творчих сил людини.

Художні особливості драми-феєрії. “Лісова пісня” в інших мистецтвах (музика, хореографія, кіно). Зв’язок “Лісової пісні” із західноєвропейською драмою М.Метерлінка, Г.Гауптмана.


Особливості творчого методу Лесі Українки (неоромантизм). Її місце серед визначних письменників світу (Дж.Г.Байрона, Ф.Шиллера, Г.Ібсена, Ж.-Б.Мольєра, Й.В.Гете). Вшанування пам’яті.


ТЛ: Неоромантизм. Драма-феєрія. Білий вірш.





Вміти визначити основні проблеми, порушені в “Лісовій пісні”, розкрити фольклорну основу сюжету, характеризувати образи. Порівнювати образи Мавки та Лукаша, Мавки і Килини. Вміти показати на прикладах з тексту духовну бідність Килини і матері Лукаша, їхню обмеженість, байдужість до краси, природи, мистецтва. На прикладах з “Лісової пісні” розкрити красу глибокого почуття, антигуманність душевного убозтва і користолюбства. Висловлювати власне ставлення до поведінки героїв.

Складати порівняльну характеристику героїв, виконувати творчу роботу на літературно-публіцистичну тему.

Вивчити напам’ять останній монолог Мавки.


Висловлювати власні судження про життя і творчість Лесі Українки, визначати її місце у вітчизняній та світовій літературах.


Виховання шани і поваги до життя-подвигу славетної українки. Усвідомлення духовної цінності неоромантичного світогляду. Розуміння того, що любити “слово у вірші” — могутній засіб впливу на духовність, інтелект людини. Розвиток почуття любові до краси природи рідного краю. Усвідомлення кохання як життєстверд­жуючого почуття, творчої сили, що стимулює духовне піднесення, збагачення, розквіт людини. Вміти бачити переваги високої духовності над буденністю.

^ Усвідомлення необхідності збереження історичної пам’яті народу, гордості за приналежність до свого родоводу.



“Лісова пісня” Лесі України і “Тіні забутих предків” М.Коцюбинського.

^ Микола Вороний (1871—1938)

Іванові Франкові”, “Блакитна панна”, “Інфанта”, “Ти не любиш мене”, “Легенда”


Життя і творчий шлях М.Вороного, поета-новатора, “ідеолога” модернізації української літератури, першого представника українського символізму. Літературна полеміка з І.Франком про роль мистецтва в житті народу.

Інтенсивна діяльність на театральній ниві. Вимушена еміграція і повернення в Україну.


Зміст і художні особливості поезії М.Вороного. Мотив необхідності для поезії бути “цілим чоловіком”.

Вірш “Іванові Франкові”, заклик рівнятися на модерністські течії в новій літературі, на багатогранну поезію, що підносить красу в житті.


Пейзажна лірика М.Вороного. Вірш “Блакитна панна”, неоромантичне змалювання природи, єдність краси природи і мистецтва. Образотворчі засоби твору.


Інтимна лірика поета, відображення в ній краси і багатства почуттів ліричного героя, душевних страждань через нерозділене кохання (“Ти не любиш мене”). Уславлення безкорисливої материнської любові (“Легенда”).


Вірш “Інфанта” написаний в дусі французького та російського символізму. Мотив самотності в земному житті. Узагальнено-ідеалізованим жіночий образ як сюжетний центр вірша. Згадка про революцію як данина естетиці доби соціальних перетворень.


Новаторство М.Вороного в українській поезії (оригінальність строфічної будови, віртуозність римування і ритміки).


Поема “Євшан-зілля”, її патріотичний зміст, проблема історичної пам’яті у творі (узагальнююче повторення).

Перекладацька діяльність. Значення творчості М.Вороного в українській літературі, збагачення її мотивами модерністської світової літератури (вливи французьких та російських символістів), удосконалення культури українського поетичного слова.

ТЛ: Символізм.

3



Знати основні віхи життя і творчого шляху М.Вороного.


Вміти розпізнавати символічний твір серед інших поезій. Вміти характеризувати тематику і проблематику віршів М.Вороного, визначати їхні жанрові та ритмомелодичні особливості. Визначати ознаки символізму у творі.

Схарактеризувати ідейний зміст поезії “Іванові Франкові”, визначити його віршовий розмір.


Розкрити неоромантичне звеличення краси природи у вірші “Блакитна панна” визначити його художні засоби.

Вивчити напам’ять вірш “Блакитна панна”.


Висловити своє враження від вірша “Ти не любиш мене”, визначити його віршовий розмір, образотворчі засоби.

Дати оцінку вчинкам літературних персонажів у вірші “Легенда”.

Передати власні емоційні відчуття від вірша, аналізувати поетичну символіку у поезії “Інфанта”.


Уміти пояснити, в чому полягає новаторство М.Вороного в поезії. Визначати його місце в історії української та світової літератур.


Усвідомлення національної свідомості як важливого фактора громадянської позиції людини. Цінування краси поетичного слова, його здатності об’єднувати людей роздумати над вічними проблемами життя.

^ Розуміння невмирущості краси справжніх людських почуттів кохання і материнської любові.




Вплив французького (А.Рембо, П.Верлен, Ш.Бодлер)

і російського символізму (К.Бальмонт, О.Блок. В.Брюсов) на творчість Вороного.

^ Олександр Олесь (Кандиба) (1878—1944)

З журбою радість обнялась”, “Чари ночі”, “О слово рідне! Орле скутий!..”, “Лебідь”, “Яка краса: відродження країни!..”, “О принесіть як не надію...”,
“По дорозі в Казку”



Життя і творчість Олександра Олеся — одного з найбільших ліриків України. Світоглядні переконання. Формування ідейно-естетичних поглядів під впливом І.Франка, “молодомузівців”. Підтримка національно-визвольного руху. Еміграція за кордон. Неоромантичні, символістські тенденції у його творчості.


Збірка поезій “З журбою радість обнялась” як ліричний документ епохи. Філософські роздуми над складнощами життя, в якому переплелися добро і зло, горе і щастя, радість і сум. Майстерне використання антитези для відображення контрастів життя у однойменному вірші із збірки.


Вірш “О слово рідне! Орле скутий!..” Експресивне висловлювання патріотичних почуттів, любові до рідного слова та осудження тих, хто його цурається. Образотворчі засоби вірша, символічні образи. Художня довершеність ритмомелодики.


Алегоричний образ народного співця як лебедя — символу незнищенності української нації (“Лебідь”). Відгук поета на національно-визвольний рух народу. Алегоричне зображення у вірші втрачених надій і сподівань. Осудження рабської покори, віра в національне відродження. Художній засіб контрасту у вірші, досконалість тропів.


Віра у щасливе майбутнє народу, його соціальне і національне визволення (“Яка краса: відродження країни!..”). Яскраві порівняння, які передають радість ліричного героя з приводу боротьби за свободу рідного краю. Риторичні запитання, символічні образи у вірші.

4



Знати основні події життя і творчості письменника.

Вміти визначити провідні мотиви, жанри його поезій, віршові розміри, пояснити ритмо-мелодичні особливості, художні засоби, характеризувати поетичні образи.

Вміти висловити власні судження про прочитані ліричні твори.

Вивчити напам’ять одну з поезій О.Олеся (на вибір).


Пояснювати роль антитези у вірші “З журбою радість обнялась”.


Знаходити символічні образи у вірші, пояснювати їх зміст.


Розкривати символічний смисл назви вірша “Лебідь”.

Називати художні засоби вірша, виясняти їхню роль у творі.




Шевченківські мотиви, біблійно-християнська символіка в поезії О.Олеся.

Перегуки з творчістю Дж.Байрона, П.Б.Шеллі.

Перегуки з творчістю М.Метерлінка, Г.Гауптмана, Г.Ібсена.

Ідеї філософії Ф.Ніцше.

“Чари ночі” — шедевр інтимної лірики О.Олеся, уславлення в поезії краси кохання і молодості, філософські роздуми про необхідність жити в гармонії з природою. Музичність, звукова виразність поезії. Майстерність у відтворенні настрою і почуттів.

Мальовничі картини пейзажної лірики О.Олеся (цикл “Щороку”), майстерність звукопису.


Збірки поезій “Чужиною” та “Кому повім печаль мою”. Туга ліричного героя за рідним краєм (вірш “О принесіть як не надію...”). Алегоричний образ грудочки рідної землі.


Особливості драматургії О.Олеся, використання фольклорних і міфологічних образів (“Ніч на полонині”, “Над Дніпром”).

Символізм драматичного етюда “По дорозі в Казку”. Дорога в Казку — символ духовних поривань людини до кращого життя. Проблема поводиря і маси. Лідер — духовно сильна особистість. Трагічна суперечність між духовністю, мрією і жорстокою дійсністю. Спорідненість твору О.Олеся із філософською поемою І. Франка “Мойсей”. Використання біблійно-християнської символіки.

Поетичність і психологізм драматичних творів О.Олеся, перегук їх із “Лісовою піснею” Лесі Українки та з “драмами настрою” А.Чехова, Г.Ібсена, Г.Гауптмана, М.Метерлінка, із філософією Ф.Ніцше.


Особливості поетичного стилю О.Олеся, його місце серед визначних ліриків української та світової літератур (Дж.Г.Байрона, П.Б.Шеллі, Р.Бернса).


ТЛ: Драматичний етюд.




Уміти висловити власне враження від поезії “Чари ночі”.


Пояснювати зміст алегоричних образів у вірші “О принесіть як не надію...”.


Знати зміст драматичного етюда “По дорозі в Казку”. Вміти визначати його тему, проблеми, розкривати власне розуміння образів-символів, зокрема символу дороги в Казку.

Дискусійне обговорення питання: “Казка життя людства — вимисел чи реальність?”

Порівняти драматичний етюд О.Олеся з поемою І.Франка “Мойсей”.

Вміти висловити власні міркування з приводу порушених у творі проблем (лідерства, шляхів успішного досягнення мети).

Розуміння, що свобода і незалежність особистості є обов’язковою умовою творчості митця. Усвідомлення того, що любов до рідного краю — джерело творчої наснаги.

Усвідомлення мрії як прагнення людини жити краще, спонуки до активної дії. Осмислення благородства вчинків, які здійснюються заради щастя людей, краси кохання і молодості.




^ Володимир Винниченко (1880—1951)

Момент”, “Записки кирпатого Мефістофеля”, “Гріх”


Життєвий і творчий шлях письменника, його багатогранна літературна, громадська і політична діяльність, еміграція.

Публіцистичний твір В.Винниченка “Відродження нації”. Щоденник В.Винниченка. Захоплення митця живописом.


Рання творчість В.Винниченка, її новаторство В.Винниченко — новеліст. Ідейно-стильові особливості збірки“Краса і сила”, де зібрані зразки нової соціально-психологічної прози модерного характеру. Висока її оцінка І.Франком та М.Коцюбинським.

“Момент” — неореалістична новела про філософські проблеми життя і щастя. Проблематика твору (плинність життя, щастя людини, мить — частинка вічності). Образ Панни як втілення ідеї вічної жіночності, краси. Імпресіоністичні мотиви в новелі.

Неореалістичні тенденції в оповіданнях та новелах письменника: гострий соціальний і психологічний конфлікт, зображення героя у незвичайних ситуаціях, динамічність сюжету, психологічна характеристика персонажів, елементи імпресіонізму.


Романістика письменника. Створення першого в українській літературі науково-фантастичного роману-утопії (“Сонячна машина”). Висока оцінка роману М.Зеровим та О.Білецьким, його місце серед науково-фантастичних творів світової літератури (О.Толстого, Г.Уеллса, Р.Бредбері, С.Лема). Викриття “культу особи” Сталіна (роман “Слово за тобою, Сталіне!”.


Шукання нового літературного героя (роман “Записки кирпатого Мефістофеля”). Використання в ньому образів із світової літератури, їх нова інтерпретація. Засоби психологічної характеристики героїв.

7


Знати основні моменти життя і творчого шляху письменника, про його громадську та політичну діяльність.

Давати загальну характеристику новелам і оповіданням В.Винниченка, визначати їхню тематику, неореалістичні мотиви.

Вміти прокоментувати висловлювання І.Франка та М.Коцюбинського про В.Винниченка.


Знати зміст, розкривати тематику та проблематику новели “Момент”. Вміти висвітлити її філософський підтекст. Схарактеризувати образ Панни, роль героя-оповідача. Розвивати вміння аргументовано передавати власні роздуми, судження про миттєве і вічне, сенс життя, щастя людини. Вміти розкрити стильові особливості твору, його імпресіоністичні елементи.


Називати основні романи В.Винниченка, визначати їхню тематику.


Знати зміст роману “Записки кирпатого Мефістофеля”, уміти розкрити нову інтерпретацію образу Мефістофеля у творі, дати йому характеристику.


Західноєвропейський і російський модернізм (Г.Ібсен, М.Метерлінк, Г.Гауптман, А.Чехов).

Науково-фантастичний роман у світовій літературі (О.Толстой, Г.Уельс, Р.Бредбері, С.Лем).



Популярність В.Винниченка-драматурга на світовій арені. Драматичні твори письменника, їхнє жанрово-тематичне багатство, художня майстерність (“Чесність з собою”, “Пророк”, “Чорна Пантера і Білий Ведмідь”, “Між двох сил”, “Гріх” та ін.).


Морально-філософські проблеми у драмі В.Винниченка “Гріх” та їхня актуальність у наш час. Утвердження загальнолюдських норм християнської моралі. Змалювання трагічної долі Марії Ляшківської, засоби психологічної характеристики героїні. Інші персонажі п’єси, їхня роль у розкритті назви твору.


Співзвучність творів В.Винниченка з творами західноєвропейських та російських модерністів (Г.Ібсена, М.Метерлінка, Г.Гауптмана, А.Чехова), його місце в історії української та світової літератур.


ТЛ: Неореалізм. Психологічна драма.





Називати основні п’єси В.Винниченка.


Знати зміст драми “Гріх”, характеризувати основні елементи її сюжету і композиції, проблематику, героїв. Уміти пояснити засоби психологічної характеристики головної героїні п’єси, роль інших персонажів у розкритті назви твору.

Виконувати творчу роботу на тему дискусійного характеру.


Вміти визначати особливості художнього стилю письменника, його місце в історії української та світової літератур.


^ Формування загальнолюдських норм християнської моралі.

Усвідомлення художнього слова як увічненого для поколінь досвіду життя людини, її думок, переживань, а також життєвого покликання людини, її родинного обов’язку. Усвідомлення ролі театру як школи виховання почуттів.




Інші письменники кінця ХІХ — початку ХХ ст.
(на вибір)



Володимир Самійленко — видатний український лірик і гуморист. Патріотичні мотиви в ліриці поета (“Україна”, “Українська мова”). Сатиричні і гумористичні твори (“Патріота Іван”).


Реалістичні картини з життя народу у творах С.Васильченка (“Циганка”, “Талант”, “На перші гулі”). Модерністські шукання поетів (П.Карманський, В.Пачовський, Б.Лепкий).

Новаторські шукання в новелістичному жанрі (М.Черемшина, Н.Кобринська, Дніпрова Чайка, Л.Мартович, О.Маковей).

Новаторські пошуки в драматургії (С.Черкасенко).



3


Мати загальне уявлення про творчість В.Самійленка, С.Васильченка, називати їхні твори та їх тематику.


Характеризувати одну з поезій модерністів.


Називати прізвища найвідоміших українських новелістів. Характеризувати одну з їхніх новел.

Мати загальне уявлення про драматургію С.Черкасенка.


Усвідомлення того, що справжній письменник повинен служити своєму народові.




^

Підсумково-узагальнююче повторення



Бесіда або дискусія про твори, які справили на учнів найбільше враження і викликали різні думки.

Семінарське заняття або конференція.

1

Уміти висловлювати власні судження про прочитані твори, брати участь у їх обговоренні, пояснювати актуальність для нашого часу.

Уміти користуватись допоміжною довідковою літературою.




Резервний час


Розвиток зв’язного мовлення


Позакласне читання


Література рідного краю


Новинки художньої літератури


Тематичні атестації


(16)


4


4


2


2


4



Виконувати різні творчі роботи за вивченими літературними творами.


Обговорювати прочитані книги, готувати на них відгуки та рецензії.


Вміти самостійно характеризувати творчість письменників-земляків, висловлювати свої судження про них. Самостійно готувати реферати про їхню творчість, виголошувати доповіді.


Готувати повідомлення про сучасних письменників та їхні твори, вміти характеризувати їх, пояснювати власні уподобання, мистецькі інтереси.


Проведення тематичних атестацій за вивченою творчістю письменників.








залишити коментар
Сторінка1/3
Дата конвертації22.09.2011
Розмір1,65 Mb.
ТипДокументы, Освітні матеріали
Додати документ в свій блог або на сайт

страницы:   1   2   3
плохо
  5
средне
  2
Ваша оцінка:
Додайте кнопку на своєму сайті:
uadocs.exdat.com

База даних захищена авторським правом ©exdat 2000-2014
При копировании материала укажите ссылку
звернутися до адміністрації
Реферати
Автореферати
Методички
Документи
Поняття

опублікувати
Документи

Рейтинг@Mail.ru
наверх