10-11 класи Профільний рівень Пояснювальна записка Вступ, мета та завдання профільного навчання з української мови icon

10-11 класи Профільний рівень Пояснювальна записка Вступ, мета та завдання профільного навчання з української мови


Схожі
10-11 класи Профільний рівень Пояснювальна записка Вступ...
10-11 класи Профільний рівень Пояснювальна записка Вступ...
Програма профільного курсу. 10-11 класи Пояснювальна записка...
Т. В. Коршевнюк (Профільний рівень) підручник для 10класу загальноосвітніх навчальних закладів...
Профіль – українська філологія...
Предмет І завдання методики навчання дітей української мови в російськомовних дошкільних...
Предмет І завдання методики навчання дітей української мови в російськомовних дошкільних...
Мацько Л.І.,Семеног О. М...
Мацько Л.І.,Семеног О. М...
Концепція навчання української мови в системі профільної освіти...
Навчальна програма для учнів основної школи пояснювальна записка програма Intel...
Міністерство просвіти республіка молдова курікулум з української мови І літератури...



страницы: 1   2   3   4   5   6   7
повернутися в початок


Мовленнєва (комунікативна) змістова лінія



^ Зміст навчального матеріалу

Навчальні досягнення учня

Мовленнєве спілкування. Стилістика і культура мовлення (15 год.)

Офіційне і неофіційне, публічне і непублічне мовленнєве спілкування. Вербальні й невербальні засоби спілкування. Особливості аудіювання (слухання), говоріння, читання і письма.

Мовленнєва ситуація. Мовленнєві ролі та наміри мовця і слухача. Мовленнєва тактика. Мовні засоби мовленнєвої ситуації. Причини комунікативних помилок.

^ Монологічне і діалогічне мовлення. Особливості монологічного мовлення в різних сферах спілкування. Виступ на зборах, семінарах, конференції.

Особливості діалогічного мовлення в різних сферах спілкування. Дискусійне мовлення.

^ Види читання: переглядове, ознайомлювальне, вивчальне, ознайомлювально-вивчальне, ознайомлювально-реферативне та ін.

Поняття про текст як продукт мовленнєвої діяльності. Текстоутворювальні категорії. Закономірності побудови тексту. Інформаційна переробка текстів різних функціональних стилів і жанрів. Написання тез, конспектів, анотацій, рефератів. Можливості комп'ютерних текстових редакторів.

Основні аспекти культури мовлення: інформативність, нормативність.

Комунікативні ознаки мовлення. Поняття про комунікативну доцільність, точність, ясність, правильність, чистоту, логіку, послідовність, образність, виразність, естетичність мови.

^ Учень (учениця):

розуміє сутність мовленнєвого спілкування як важливої форми взаємодії людей, розрізняє його види;

доцільно обирає мовленнєву тактику й мовні засоби, адекватні характеру мовленнєвої ситуації;

усвідомлює причини комунікативних помилок;

знає основні комунікативні якості мовлення, уміє доцільно ними користуватися;

складає план, тези, готує конспект статті, усвідомлює різницю між ними; здійснює самоконтроль і самокорекцію;

уміє створювати тексти різних функціонально-смислових типів, стилів і жанрів;

володіє прийомами вдосконалення й редагування текстів;

розповідає про побачене, прочитане в ситуаціях повсякденного спілкування;

оцінює усні й письмові висловлювання з позиції мовного оформлення та ефективності досягнення поставлених комунікативних завдань;

виконує переглядове, ознайомлювальне читання науково-популярної, довідкової літератури;

готує доповіді, реферати, тези, рецензії, з'ясовує спільне й відмінне між ними, користується можливостями комп'ютерних текстових редакторів;

виразно читає тексти різних стилів, типів і жанрів мовлення відповідно до орфоепічних та інтонаційних норм;

готує перекази (усні, письмові) із творчим завданням, висловлює власне ставлення до подій.

^ Розмовний стиль (8 год.)

Розмовне мовлення, сфера його використання, призначення, основні ознаки. Фонетичні, інтонаційні, лексичні, морфологічні, синтаксичні особливості розмовного мовлення. Жанри розмовного мовлення.

^ Науковий стиль (10 год.).

Науковий стиль, сфери використання і призначення наукового стилю. Основні ознаки наукового стилю: логічність, точність, абстрактність, узагальненість, об′єктивність викладу. Наукова метафорика.

Підстилі наукового стилю: власне науковий, науково-навчальний і науково-популярний та їх особливості. Основні жанри наукового стилю. Бесіди, дискусії, повідомлення на наукову тему. Структура текстів різних жанрів. Лінгвістичний аналіз текстів науково- навчального стилю.

Особливості конспектування. Читання наукової, науково-популярної статті. Переглядове, ознайомлювальне читання науково-популярної, довідкової літератури.

Написання доповідей, рефератів, анотацій, тез, рецензій з навчально-наукової проблеми. Спільне й відмінне між ними. Редагування. Інформаційна переробка наукових і науково- навчальних текстів.

Бібліографічний пошук на тему наукової роботи із залученням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій.

^ Учень (учениця):

знає сфери використання, призначення розмовного мовлення, його фонетичні, інтонаційні, лексичні, морфологічні, синтаксичні особливості;

удосконалює будову розповідного тексту, використовуючи стилістичні засоби;

будує розповідь на певну соціокультурну тему й ситуації спілкування;

складає оповідь у народно-розмовній манері, казку, розповідь різного типу, текст-роздум, міркування, комбінований текст з елементами опису пейзажного, інтер'єрного портрету й міркування.


^ Учень (учениця):

знає основні ознаки наукового стилю; пояснює спільне та відмінне між різними жанрами науково-навчального стилю (рецензія, анотація, доповідь, реферат, тези, конспект);

характеризує лексичні, морфологічні, синтаксичні особливості наукового стилю, сфери його використання та призначення;

уміє трансформувати текст одного стилю в інший стиль;

розрізняє науково-навчальний і науково-популярний різновиди наукового стилю;

застосовує орфографічні й пунктуаційні норми при конструюванні текстів наукового стилю; виконує лінгвістичний аналіз текстів науково- навчального стилю;

обґрунтовує особливості мовного етикету в науковому стилі;

бере участь у бесідах, дискусіях, учнівських конференцій, у т.ч. інтернет-конференціях;

знає правила реферування, конспектування наукової літератури; реферує науковий текст, складає план наукової статті;

готує реферати, тези, рецензії з навчально-наукової проблеми, доповіді на лінгвістичні, морально-етичні, суспільні теми, виступи в науковому стилі та їх оцінкою; здійснює корекцію та редагування науково-навчальних текстів;

створює короткі повідомлення з наукової теми, проводить пошукові дослідження;

володіє технікою інформаційного опрацювання текстів різних функціональних стилів і жанрів; застосовує можливості комп'ютерних текстових редакторів;

проводить бібліографічну роботу із залученням сучасних інформаційних і комунікаційних технологій;

складає таблиці, схеми на основі наукового тексту, формулює узагальнення;

бере участь у рольових іграх ("Конференція", "Моє бачення шкільного підручника").


^ Види робіт


Назва виду роботи

Навчальні досягнення учня

^ Сприймання чужого мовлення

Аудіювання (слухання-розуміння) текстів дiалогічного й монологічного характеру різних стилів, типів і жанрів мовлення.
Різновиди аудіювання (ознайомлювальне, вивчальне, критичне).


Читання мовчки текстів діалогічного й монологічного характеру різних стилів, типів і жанрів мовлення.

Різновиди читання (переглядове, ознайомлювальне, вивчальне, ознайомлювально-вивчальне, ознайомлювально-реферативне).

^ Учень (учениця):

розуміє фактичний зміст почутого висловлювання (тривалість звучання художніх текстів 9-10 хв, інших стилів –

8-9 хв), адекватно сприймаючи його основну думку, особливості побудови і мовного оформлення;

користується різними видами аудіювання;
визначає власне ставлення до змісту;
формулює висновки щодо сприйнятого.

читає мовчки відповідно до його віку незнайомі тексти різних типів, стилів і жанрів мовлення зі швидкістю 150-300 слів за 1 хв;

користується всіма різновидами читання (переглядове, ознайомлювальне, вивчальне, ознайомлювально-вивчальне, ознайомлювально-реферативне) наукової, довідкової літератури;

оцінює прочитане, висловлюючи власну думку з позиції мовного оформлення та ефективності досягнення поставлених комунікативних завдань.

^ Відтворення готового тексту
Перекази (навчальні й контрольні).

Говоріння: Докладний переказ тексту художнього стилю з творчим завданням (висловленням власного ставлення до подій, героїв та ін.).

Письмо: Докладний переказ тексту публiцистичного стилю з творчим завданням (висловленням власного ставлення до подій, героїв, їхніх вчинків).

Конспект прочитаного /ї (художнього твору, публіцистичної та науково-популярної статті).Тематичні виписки, план (складний), тези.

^ Учень (учениця):

переказує докладно прослуханий або прочитаний текст художнього, наукового чи публіцистичного стилів мовлення обсягом 350-400 слів, за самостійно складеним складним планом (усно і письмово), підпорядковуючи висловлювання темі та основній думці, ураховуючи комунікативне завдання, дотримуючись композиції, мовних, стильових особливостей та авторського задуму;


складає конспект, тези почутого і прочитаного, тематичні виписки;

оцінює текст з погляду його змісту, форми, задуму і мовного оформлення;

реферує науковий текст, складає план наукової статті;

готує реферати, тези, рецензії з навчально-наукової проблеми, доповіді на лінгвістичні, морально-етичні, суспільні теми, виступи в науковому стилі та їх оцінкою; здійснює корекцію та редагування науково-навчальних текстів;

^ Створення власних висловлювань

Діалогічне мовлення

Особливості діалогічного мовлення в різних сферах спілкування.

Дискусійне мовлення.


Монологічне мовлення (навчальні й контрольні види)

Говоріння. Розгорнута відповідь на уроці (іспиті) в науковому стилі.

Доповідь у науковому стилі.

Стаття в газету на морально-етичну тему.

Бібліографія. Анотація.

Ділові папери: звіт про виконану роботу.

Учень (учениця):

самостійно визначає тему і зміст діалогу; доцільно добирає переконливі аргументи на захист своєї позиції, у тому числі і з власного життєвого досвіду; мовленнєву тактику й мовні засоби, адекватні характеру мовленнєвої ситуації;

змінює свою думку в разі незаперечних аргументів іншого;
дотримується норм української літературної мови;
оцінює текст з погляду його змісту, форми, задуму і мовного оформлення;


готує і виголошує виступи на зборах, семінарах;
складає відгук про твір мистецтва, статтю в газету, бібліографію, анотацію; роздуми відповідно до творчих завдань переказів, звіт про виконану роботу;
перевіряє результати мовленнєвої діяльності (коректує усне мовлення в процесі говоріння, ураховуючи реакцію слухача);
додержується основних правил спілкування;
оцінює текст з погляду його змісту, форми, задуму і мовного оформлення.



10 клас

^ Соціокультурна змістова лінія


Зміст навчального матеріалу

Навчальні досягнення учня

^ Я і українська мова

Мовна особистість. Структура мовної особистості. Мовна особистість в українській літературі, історії. Спадщина мовних особистостей в українській культурі.

^ Мовне родинознавство

Родина - плекальниця пошанiвку до piдної мови. Семантика та етимологія назв спорідненості і свояцтва.

Етноестетика мови родинних і календарних обрядів. Здорове харчування. Мовні традиції України.

Фамiльна честь. Знатнi pодини Укpаїни.

Розвиток мовної особистості сучасного українця. Традиційна українська мораль і сучасні виклики бездуховності (суржикізація).


^ Український мовленнєвий етикет

Національно-культурна мотивація мовленнєвої поведінки. Специфіка українського мовленнєвого етикету.

Пошанна паpемiогpафiя, її виховне значення. Лексеми і фраземи на позначення гостинності. Тpадицiї мовних звеpтань. Українські етикетні норми (дистанція, спілкування, рукостискання, уклін).

Стійкі народні порівняння. Вітання, побажання, вибачення, їх оцінний зміст. Етикетні слова-теми (пане, добродію, пані, панно, пане-товаришу). Національно-етикетні вигуки. Етикет гостювання і застілля. Епістолярний етикет - невід′ємна складова української мовленнєвої культури.

^ Національно-мовне виховання особистості

Виховання мовного чуття і смаку, мовної обізнаності і стійкості.

Фольклор, художня література як основа національно-мовного виховання особистості. Побpатимство та посестpинство. Форми взаємодопомоги. Громадські вихователі.

Національно-мовний образ України. Мовосимволи мати, хата, хлiб, доля, рушник, козак та ін.


^ Народ, національна історія, культура

Українська мова і проблема збереження та розвитку української нації.

Найважливіші історичні відомості про Україну. Сьогодення України. Здобуття незалежності йі відродження української державності.

Національна свідомість та самосвідомість – основа для існування української нації.


^ Українська мова як засіб самопізнання й самореалізації

Найважливіші умови самопізнання й самореалізації.

Ставлення людини до Всесвіту, природи, людства, рідного народу, самого себе.

Самопізнання й саморозвиток людини. Загальнолюдські цінності. Українська ментальність.

^ Учень (учениця):

знає і розуміє значення понять "мовна особистість", “національно-мовне вихован-ня”;

характеризує мовні особистості, відображені в українській літературі, історії, культурі;

визначає особливості мовної особистості сучасного українця;

досліджує етноестетику мови родинних і календарних обрядів, мовні тpадицiї України;

аналiзує, зiставляє, порiвнює, узагальнює етномовнi явища; виконує історико-культурологічні коментарі назв спорідненості і свояцтва, етнографізмів, діалектизмів, народних фразем у фольклорному або художньому тексті на основі словника діалектизмів, етимологічних, тлумачних словників;

виконує спільно з учителем історико-етнографічний аналіз фамільних легенд і переказів, складає з допомогою вчителя історії родослівні лінії;

здійснює етнолiнгвiстичнi розвiдки лексем пошанної паpемiогpафiї у словниках української мови;

виконує самостійну пошукову, творчу роботу з етнолінгвокультури рідного краю;

доцільно використовує слова з національно-культурним компонентом, впливає на думку слухача, глядача;

укладає тематичний словник-тезаурус з українського мовленнєвого етикету,

ознайомлюється з кращими епістолярними зразками культурної спадщини України (листи щоденники Лесі Українки, Івана Франка, Т.Шевченка та ін.);

сприймає, оцiнює прочитані, опрацьовані чи почуті соціокультурні відомості, використовує їх для досягнення певної пізнавальної, експресивної, комунікативної мети;

редагує висловлювання, збагачуючи їх національно орієнтованими мовними одиницями;

рецензує виступи однокласників з питань етнопедагогічного змісту;

готує письмове повідомлення на основі праць українських мовознавців – дослідників лінгвокраєзнавства;

створює власні національно-культурні тексти етнопедагогічного змісту монологічної та діалогічної форми за пропонованою темою або змодельованою ситуацією;

уміє вести бесіди етнопедагогічного спрямування;

бере участь в обговореннях питань національно-мовного виховання;

готує доповіді, замітки до стінгазети на теми національно-мовного виховання, бере участь у наукових конференціях;

самостійно добирає тематичний матеріал, користуючись різними джерелами етнолінгво- і соціокультурної інформації, в т.ч. електронними;

працює з довідковою літературою, складаючи бібліографію з етнолінгво- і соціокультурних тем;

опановує різні способи узагальнення, систематизування лінгвокультурної інформації;

використовує різні види запису зібраного матеріалу для підготовки до усного виступу, дискусії, презентації.



^ Тематика текстів

Мовна особистість в українській літературі.

Родина - плекальниця пошанiвку до piдної мови.

Магія рідного слова.

Тепло отчого дому.

Українська мова і проблема збереження та розвитку української нації.

Українська мова як засіб самопізнання й самореалізації.


^ Тематика висловлювань учнів

Висловлювання з власного досвіду, з родинного, шкільного, літературного, мистецько-культурного, суспільно-громадянського життя.






залишити коментар
Сторінка3/7
Дата конвертації22.09.2011
Розмір1.58 Mb.
ТипДокументы, Освітні матеріали
Додати документ в свій блог або на сайт

страницы: 1   2   3   4   5   6   7
отлично
  1
Ваша оцінка:
Додайте кнопку на своєму сайті:
uadocs.exdat.com

База даних захищена авторським правом ©exdat 2000-2014
При копировании материала укажите ссылку
звернутися до адміністрації
Реферати
Автореферати
Методички
Документи
Поняття

опублікувати
Документи

Рейтинг@Mail.ru
наверх