Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного icon

Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного


Схожі
Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу під час проведення...
Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу під час проведення...
Рекомендації з організації навчально-виховного процесу з математики в 5-11 класах...
Методичні рекомендації щодо окремих аспектів організації навчання історії в школі...
Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу під час проведення...
Про особливості організації навчально-виховного процесу в загальноосвітніх навчальних закладах у...
Про особливості організації навчально-виховного процесу в загальноосвітніх навчальних закладах у...
Методичні рекомендації поіппо імені М. В...
Методичні рекомендації поіппо імені М. В...
Рекомендації щодо підготовки навчально-методичних комплексів дисциплін в умовах...
Методичні рекомендації щодо організації дослідження та оформлення науково-дослідницьких робіт...
Методичні рекомендації щодо формування навчально-методичних комплексів дисципліни при...



Загрузка...
страницы: 1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   18
повернутися в початок
скачать

^ Зарубіжна література

Л.І. Іванова,

методист зарубіжної літератури


Шкільний курс зарубіжної літератури – це, насамперед, предмет, вивчення якого вимагає організації навчальної діяльності учнів, спрямованої на емоційно-естетичне сприйняття художнього твору, переживання краси його форми та естетичного змісту. Отже, залишається актуальним питання сприйняття тексту як мистецького зразка.

Не менш важливим залишається питання якісної фахової підготовки вчителя, його вміння пролонговано визначити пріоритети предмета в низці дисциплін інваріантної складової, враховуючи педагогіко-соціальні завдання шкільної освіти.

Вивчення зарубіжної літератури, в якій поєднуються твори різних віків і народів, ускладнюється необхідністю враховувати національну своєрідність літератур, історичні зміни умов суспільного життя, а внаслідок цього – і проблематики літературних творів, ідеологічних пріоритетів, художніх систем, аксіологічних критеріїв. Така особливість курсу зумовлює необхідність побудови нових методологічних принципів з урахуванням специфіки предмета: важливо, щоб шляхи аналізу літературного тексту носили не тільки сюжетно-фабульний характер, а такий, що дозволить вийти на значно вищий – аналітико-інтелектуальний рівень осмислення мистецьких явищ.

За таких умов культурологічна функція предмета є очевидною. Постійна інтеграція на уроках літератури з іншими видами мистецтва, використання знань з інших галузей, що формуються в різних куточках планети, розширює коло інтересів учнів, допомагає їм глибше зрозуміти явища дійсності і самих себе, морально і естетично оцінювати вчинки і дії, почуття та емоції. А сама література виступає як могутній засіб «олюднення» особистості, формування її духовності.

У 2010/2011 навчальному році вивчення зарубіжної літератури у 5-9 класах загальноосвітніх навчальних закладів здійснюватиметься за програмою, затвердженою Міністерством освіти і науки України:

Зарубіжна література. 5-12 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів / Автори Ю.І. Ковбасенко, Г.М. Гребницький, Н.О. Півнюк, К.Н. Баліна, Г.В. Бітківська. Керівник авторського колективу Ю.І. Ковбасенко. За загальною редакцією Д.С. Наливайка. – К., Ірпінь: Перун, 2005. – 112 с.

Розподіл годин основної школи є таким:


Клас

Кількість годин на тиждень

Розвиток зв’язного мовлення

^ Позакласне читання

Контрольна робота

І семестр

ІІ семестр

І семестр

ІІ семестр

І семестр

ІІ семестр

5

2

2

2

2

2

3

3

6

2

2

2

2

2

3

3

7

2

2

2

2

2

3

3

8

2

2

2

2

2

3

3

9

2

2

2

1

1

3

3


Обов’язковими є уроки розвитку мовлення, які передбачають написання контрольних творів, що, у свою чергу, можуть зараховуватися як поточна контрольна робота наприкінці навчальної теми.


Клас

І семестр

ІІ семестр

^ Обсяг (сторінок)

класні

домашні

класні

домашні

5

-



1



0,5 – 1

6

1



1



1 – 1,5

7

1



1



1,5 – 2

8

1



1



2 – 2,5

9

1

1

1

1

2,5 – 3

Поточні контрольні роботи та контрольні твори учні мають виконувати в зошиті для контрольних робіт, всі інші види діяльності – у робочому зошиті. Оформляючи записи, слід дотримуватися орфографічного режиму (див. Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України № 14-15 за 2009 р., С. 36).

В умовах поступового переходу старшої школи на профільне навчання актуально звучить проблема якісної теоретичної розробки та втілення в щоденну практику системи вивчення літератури та визначення ступеня її представленості як окремої навчальної дисципліни в профілях інших спеціалізацій.

Реалізація профільного навчання вимагає від учнів здійснення свідомого вибору щодо майбутньої професії. Важливість такої підготовки ще в основній школі обумовлює значення допрофільного етапу в 8-9 класах.

Згідно з наказом МОН від 18.02.2008 р. № 99 «Про Типові навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням окремих предметів» розроблено навчальну програму з зарубіжної літератури:

  • Програма для загальноосвітніх навчальних закладів (класів) із поглибленим вивченням зарубіжної літератури. 8-9 класи. / За загальною науковою редакцією Д.С. Наливайка, керівник авторського колективу Ю.І. Ковбасенко; програму підготували: Ю.І. Ковбасенко, Г.М. Гребницький, Н.О. Півнюк, Г.В. Бітківська, К.Н. Баліна.

У таких класах пропорційно збільшується кількість контрольних робіт та уроків розвитку мовлення.

Вивчення курсу зарубіжної літератури в загальноосвітній школі здійснюється українською мовою. Відповідно до методичного листа Міністерства освіти і науки України № 1/9-113 від 11.03.2004 р. твори світової класики можна вивчати мовою оригіналу, якою учні добре володіють, та за умови якісної підготовки самого вчителя, що має глибокі знання цієї мови.

Оцінювання навчальних досягнень учнів із зарубіжної літератури здійснюється відповідно до наказу МОН України від 05.05.2008 р. № 371 «Про затвердження критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти» (Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України № 13-14-15 за 2008 р., С. 20-45).

У вечірніх (змінних) загальноосвітніх навчальних закладах зарубіжна література вивчатиметься за програмами:

У ^ 5-9 класах: Зарубіжна література. 5-12 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів / Автори Ю.І. Ковбасенко, Г.М. Гребницький, Н.О. Півнюк, К.Н. Баліна, Г.В. Бітківська. Керівник авторського колективу Ю.І. Ковбасенко. За загальною редакцією Д.С. Наливайка. – К., Ірпінь: Перун, 2005. – 112 с.

^ У 10-12 класах: Зарубіжна література. 10-12 класи. Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Природничо-математичний, технологічний напрями. Рівень стандарту / Укладачі: Ю.І. Ковбасенко – керівник авторського колективу; Г.М. Гребницький, Т.Б. Недайнова, К.Н. Баліна, Г.В. Бітківська, І.А. Тригуб, О.О. Покатілова. – К.: Грамота, 2010. – 52 с.

Вивчення зарубіжної літератури у 10 класі загальноосвітніх навчальних закладів здійснюватиметься за програмами, затвердженими Міністерством освіти і науки України (наказ МОН від 22.02.2008 № 122):

  • Зарубіжна література. 10-12 класи. Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Природничо-математичний, технологічний напрями. Рівень стандарту / Укладачі: Ю.І. Ковбасенко – керівник авторського колективу; Г.М. Гребницький, Т.Б. Недайнова, К.Н. Баліна, Г.В. Бітківська, І.А. Тригуб, О.О. Покатілова. – К.: Грамота, 2010. – 52 с.

  • Зарубіжна література. 10-12 класи. Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Суспільно-гуманітарний, художньо-естетичний, філологічний та спортивний напрями. Академічний рівень / Укладачі: Ю.І. Ковбасенко – керівник авторського колективу; Г.М. Гребницький, Т.Б. Недайнова, К.Н. Баліна, Г.В. Бітківська, І.А. Тригуб, О.О. Покатілова. – К.: Грамота, 2010. – 56 с.

Розподіл годин старшої школи

Профіль

Рівень стандарту

(природничо-математичний, технологічний напрями)

^ Академічний, профільний рівні

(філологічний, художньо-естетичний, суспільно-гуманітарний, спортивний напрями)

Кількість годин

клас

10

11

12

10

11

12

на тиждень

1

1

1

2

2

2

розвиток мовлення

І семестр

2

2

2

2

2

2

ІІ семестр

2

2

2

2

2

2

письмовий твір

І с

класний

1

1

1

1

1

1

домашній

1

1

1

1

1

1

ІІ с

класний

1

1

1

1

1

1

домашній

1

1

1

1

1

1

позакласне читання

І семестр

1

1

1

2

2

1

ІІ семестр

1

1

1

2

2

1

контрольна робота

І семестр

2

2

2

3

3

3

ІІ семестр

2

2

2

3

3

3


Вивчення зарубіжної літератури як профільного предмета (програма академічного рівня з зарубіжної літератури співпадає з програною профільного рівня) покликане розширити обрії філологічного та загальногуманітарного мислення школярів, передбачає здійснення ними аналізу художнього твору за складнішими схемами, вивчення літературних явищ у щонайширшому світоглядно-філософському та культурологічному контексті доби, в зіставленні з типологічно спорідненими явищами культури. Глибшим також в процесі профільного вивчення курсу зарубіжної літератури є й освоєння школярами теорії літератури, поетики та ін. Більша кількість годин на вивчення предмета має пропорційно спрямовуватися на різні складники й напрями літературної освіти (життєписи письменників, текстуальне вивчення твору, розвиток зв'язною мовлення, позакласне читання, виразне читання й ін). За умов профільного навчання зростає також можливість учителя моделювати навчальний курс відповідно до власних методичних поглядів, вводячи додатковий матеріал або поглиблюючи методу його вивчення. Також у системі профільної освіти значно зростає обсяг самостійної навчальної діяльності школярів та урізноманітнюються й ускладнюються її форми.

Однією із передумов якісної роботи вчителя і ефективності навчання учнів зарубіжної літератури є наявність підручників і навчально-методичних комплектів. У 10 класах загальноосвітніх навчальних закладах вивчення предмета у 2010/2011 навчальному році здійснюватиметься за підручниками, рекомендованими Міністерством освіти і науки України:

  • Ковбасенко Ю.І. Зарубіжна література Підручник для 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Рівень стандарту. – К.: Грамота, 2010.

  • Ковбасенко Ю.І. Зарубіжна література Підручник для 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Академічний (профільний) рівень. – К.: Грамота, 2010.

  • Наливайко Д., Шахова К., Волощук Є., Нагорна Н., Кисельова Л., Білик Н. Зарубіжна література Підручник для 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Академічний (профільний) рівень. – К.: Генеза, 2010.

Вивчення зарубіжної літератури в 11 класах 11-річної школи здійснюватиметься за однією з двох програм, затверджених Міністерством освіти і науки України:

  • Зарубіжна література. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання. 5-11 кл. / За загальною редакцією Д.С. Наливайка, керівник авторського колективу Ю.І. Ковбасенко; 1998 (2003) р.

  • Зарубіжна література. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання. 5-11 кл. / За редакцією Д.В. Затонського, К.О. Шахової, Є.В. Волощук, керівник авторського колективу Б.Б. Шалагінов; 2001 р.

Розподіл годин старшої школи у структурі 11-річної

Профіль

Універсальний, суспільний, суспільно-гуманітарний, спортивний

Філологічний

Художньо-естетичний

Фізико-математичний, технологічний, природничий

Кількість годин

клас

11

на тиждень

2

2(+1)

2,5

1,5

розвиток мовлення

І семестр

2

2-3

2

2

ІІ семестр

2

2-3

2

2

письмовий твір

І с

класний

1

1

1

1

домашній

1

1

1

1

ІІ с

класний

1

1

1

1

домашній

1

1

1

1

позакласне читання

І семестр

2

3-4

2

1

ІІ семестр

2

3-4

2

1

контрольна робота

І семестр

3

3-4

3-4

2-3

ІІ семестр

3

3-4

3-4

2-3


Передбачений програмами резервний час учитель може використовувати на власний розсуд відповідно до завдань вивчення предмета в конкретних умовах: додати години на вивчення певної програмової теми з тим, щоб поглибити її опрацювання, увести до кола вивчення додатковий твір, більше часу спрямувати на розвиток зв'язного мовлення школярів, виразне читання, опрацювання ними певних критичних матеріалів тощо.

Відповідно до державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу (Постанова Головного державного санітарного лікаря України № 63 від 14.08.2001 р. за погодженням Міністерства освіти і науки України, лист № 1/12-1459 від 05.06.2001 р.) уроки з російської мови та зарубіжної літератури можна здвоювати з 5 класу, парні уроки літератури рекомендовано проводити з 10 класу. Згідно з таблицею складності навчальних предметів література в третій позиції з чотирьох, бал за ступенем складності становить 1,7 з 6 (при мінімальному – 1). Предмет також серед «важких» для різних паралелей 5-11 класів. А тому не рекомендується літературу проводити шостими та сьомими уроками, особливо, коли у старшій профільній школі навчальним планом передбачена одна година на тиждень.

Одним з основних компонентів допрофільної та профільної підготовки є курси за вибором і факультативи. Програми курсів за вибором та факультативів, рекомендованих Міністерством освіти і науки України, вміщено у збірниках:

  • Зарубіжна література: Програми спецкурсів та факультативів / Упоряд.: Ю. Ковбасенко та ін. – К: Шкільний світ, 2007. – 128 с.

  • Зарубіжна література. Збірник програм факультативних курсів для 8-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів / Упоряд.: Ю. Ковбасенко, В. Федоренко, Н. Жданова // Зарубіжна література. – 2008. – № 1-3 (545-547).

  • Збірник програм курсів за вибором і факультативів із зарубіжної літератури / За загальною ред. Таранік-Ткачук К.В. – Тернопіль: Мандрівець, 2010.

До останнього збірника ввійшли програми спецкурсів учителів нашої області, які схвалені комісією з зарубіжної літератури Науково-методичної ради з питань освіти МОН України:

    • Зарубіжна літератури в контексті світового мистецтва (від античності до романтизму) 9 клас (Автори: Л.І. Іванова, методист Чернівецького ОІППО; М.В. Гаврилюк, вчитель-методист Горішньошерівецької ЗОШ Заставнівського району);

    • Зарубіжна літератури в контексті світового мистецтва (ХІХ – початок ХХ ст.) 10 клас (Автори: Л.І. Іванова, методист Чернівецького ОІППО; М.В. Гаврилюк, вчитель-методист Горішньошерівецької ЗОШ Заставнівського району);

    • Постмодернізм як явище сучасної літератури (Автори: Л.І. Іванова, методист Чернівецького ОІППО; О.О. Семенюк, вчитель-методист Чернівецького ліцею № 4).

У нагоді вчителеві-практику стануть періодичні фахові виданняжурнали «Зарубіжна література в школах України», «Всесвітня література та культура» (видавництво «Антросвіт», м. Київ), «Всесвітня література в середніх навчальних закладах України» (видавництво «Педагогічна преса», м. Київ), газети «Зарубіжна література» (видавництво «Шкільний світ», м.Київ), «Зарубіжна література в школі» (видавництво «Основа», м.Харків).

Серед затверджених та рекомендованих МОНУ є методичні комплекти для 5-9 класів (навчальний підручник, книга для вчителя, методичні рекомендації з вкладкою календарного планування, робочий зошит та зошит для тематичного оцінювання видавництва «Грамота», м. Київ).

В умовах впровадження елементів інформаційно-комунікативних технологій на уроках літератури доцільним буде використання таких педагогічних програмових засобів, рекомендованих МОНУ:

  • Зарубіжна література, 5-6 класи, ЗАТ «Мальва»;

  • Зарубіжна література, 7 клас, ЗАТ «Мальва»;

  • Зарубіжна література, 5 клас, ЗАТ «Атлант»;

  • Зарубіжна література, 7 клас, ЗАТ «Атлант» та ін.


Іноземні мови


Кафедра методики

викладання філологічних

дисциплін


Геополітичні, комунікаційні та технологічні зміни в суспільстві втягнули як в безпосереднє так і в опосередковане спілкування доволі велику кількість людей різноманітного віку, професій, інтересів. Відповідно зросли і потреби у використанні іноземних мов. Пріоритетним напрямком у вивченні іноземних мов стало опанування ними, як засобом спілкування. Особливо актуальним на сьогодні є інтерактивний підхід до вивчення іноземних мов, у сфері розвитку культури мовлення, та розвиток таких компетенцій як: мовна, мовленнєва і соціокультурна. Для сучасної мовної освіти вкрай необхідні: міжпредметна інтеграція, багаторівневість, варіативність та орієнтація на міжкультурний аспект в оволодінні мовами.

Нові завдання вимагають змін до рівнів володіння іноземними мовами, визначення нових підходів до відбору змісту та організації матеріалів, використання адекватних форм та видів контролю.

^ Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів

У 2010/2011 н.р., як і в попередні роки, іноземна мова буде вивчатися за декількома навчальними програмами а саме:

«Програми для середніх загальноосвітніх шкіл. Іноземні мови 10-11 класи», «Ж-л іноземні мови в навчальних закладах», «Педагогічна преса» 2006р.;

«Програми для спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземної мови, Іноземні мови. 10-11 класи», «Ж-л іноземні мови в навчальних закладах», «Педагогічна преса», 2006р.; «Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Іноземні мови. Програми для профільного навчання. 10-11 класи.», «Навчальна книга», 2004р.;

«Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Іноземні мови. Програми для профільного навчання. 10-12 класи.», «Ж-л іноземні мови в навчальних закладах», «Педагогічна преса», 2009р.

«Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Іноземні мови. 2-12 класи», «Перун», 2005 р.;

«Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Друга іноземна мова 5-12 класи.», «Перун»,2005р.;

«Програми для спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземної мови 1-12 клас», «Ж-л іноземні мови в навчальних закладах», «Педагогічна преса», 2005р.

Навчальні програми не встановлюють порядок (послідовність) вивчення предметної тематики у рамках навчального року, а лише вказують на зміст, вивчення котрого є об'єктом тематичного контролю та оцінювання у рамках семестрового і підсумкового контролю.

Програми з іноземних мов мають наскрізний характер та представлені в єдиній системі, в діяльнісній термінології з чітко вираженою кореляцією між класами.

^ Типові навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів.

У 2010/2011 н.р. робочі навчальні плани для загальноосвітніх навчальних закладів у структурі 11-річної школи для:

  • 11-х класів загальноосвітніх навчальних закладів складаються за Типовими навчальними планами для організації профільного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах, затвердженими наказом МОН України від 20.05.2003 р. № 306;

  • 11-х класів спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов складаються за Типовими навчальними планами спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов та предметів художньо-естетичного циклу, затвердженими наказом МОН України від 16.07.2001 р. № 516 (додатки 1, 2);

  • 11-х класів спеціалізованих шкіл, гімназій, ліцеїв, колегіумів, класів з поглибленим вивченням окремих предметі складаються за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів на 2001/02 - 2004/05 навчальні роки, затвердженими наказом МОН України від 25.04.2001 р. № 342 (додаток 7).

Робочі навчальні плани для загальноосвітніх навчальних закладів у структурі 12- річної школи для:

  • 2-4-х класів загальноосвітніх навчальних закладів складаються за Типовими навчальними планами початкової школи, затвердженими наказом МОН України від 29.11.2005 р. №682;

  • 5-10-х класів загальноосвітніх навчальних закладів складаються за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів 12-річної школи, затвердженими наказом МОН України від 23.02.2004 р. № 132, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 05.02.2009 р. № 66;

  • 1-10-х класів спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов складаються за Типовим навчальним планом спеціалізованих шкіл цього типу, затвердженим наказом МОН України від 13.03.2006 р. № 182;

  • білінгвальних класів спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов складаються за Типовими навчальними планами, затвердженими наказом МОН від 07.07.2009р. № 626;

  • 5-10-х класів спеціалізованих шкіл, гімназій, ліцеїв, колегіумів, класів з поглибленим вивченням окремих предметів складаються за Типовими навчальними планами 12-річної школи, затвердженими наказом МОН від 07.05.2007 р. №357 (додаток 25).

5-10 класи загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням мовами національних меншин з вивченням двох іноземних мов можуть користуватися варіантами навчальних планів, доведеними до місцевих органів управління освітою та шкіл листом МОН України від 14.06.2005 р. №1/9-321. За цим варіантом можуть також складатись робочі навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів, які передбачають вивчення двох мов національних меншин (замість другої іноземної мови планується мова національної меншини).

Інваріанта складова типового навчального плану основної школи (2-10 класи) забезпечує реалізацію змісту іншомовної освіти на рівні Державного стандарту.

Якість загальної середньої освіти забезпечується через реалізацію інваріантної та варіативної частин навчального плану, які обов'язково фінансуються з відповідних бюджетів. Предмети та курси за вибором визначаються загальноосвітнім навчальним закладом у межах гранично допустимого навчального навантаження з урахуванням інтересів та потреб учнів, а також рівня навчально-методичного та кадрового забезпечення закладу.

Зміст навчання іноземної мови в школі реалізується через основні цілі направлені на розвиток в учнів культури спілкування в процесі формування всіх компонентів іншомовної комунікативної компетенції. Це передбачає формування як чисто лінгвістичних навиків (лексичних, фонетичних, граматичних), так і їхнє нормативне використання в усному та писемному мовленні. Зміст і структура предмета іноземна мова визначається:

  • комунікативними цілями і задачами;

  • варіативністю змісту навчання іноземної мови в різних типах шкіл;

  • кількістю годин, що відводиться на вивчення іноземних мов;

  • віковими особливостями учнів;

  • міжпредметними зв'язками.

На початковому етапі навчання (1-4 класи) велике значення має створення психологічних та дидактичних умов для розвитку в учнів початкових класів бажання вивчати іноземну мову, стимулювання потреб в ознайомленні зі світом закордонних ровесників та використання іноземної мови для цих цілей; формування елементарних умінь міжособистісного спілкування іноземною мовою з опорою на рідну мову. Вивчення іноземної мови в початковій школі направлено на:

  • створення умов для ранньої комунікативно-психологічної адаптації до нового мовного світу, що відрізняється від світу рідної мови і культури, і для подолання у подальшому психологічного бар'єру у використанні іноземної мови як засобу комунікації;

  • ознайомлення з іншомовним пісенним, віршованим та казковим фольклором, світом ігор та розваг;

  • набуття дітьми соціального досвіду за рахунок розширення спектру комунікативних ролей у ситуаціях сімейного та шкільного спілкування, з друзями і дорослими іноземною мовою;

  • формування уявлень про спільні риси та особливості спілкування рідною та іноземною мовою;

  • формування елементарних комунікативних умінь у 4-х видах мовленнєвої діяльності з урахуванням можливостей та потреб молодших школярів;

  • формування деяких універсальних лінгвістичних понять, що спостерігаються в рідній та іноземній мовах.

На середньому етапі основної школи (5-9 класи) в центрі уваги знаходиться послідовний та систематичний розвиток в учнів всіх складових комунікативної компетенції в процесі оволодіння ними різноманітними стратегіями говоріння, читання, аудіювання, письма.

Навчання іноземної мови на цьому етапі направлено на опанування мовою як засобом міжкультурного спілкування через:

  • формування і розвиток базових комунікативних умінь в основних видах мовленнєвої діяльності;

  • соціокультурний розвиток учнів у контексті європейської та світової культури за допомоги країнознавчого, культурознавчого матеріалів;

  • формування умінь представити рідну культуру і країну в умовах іншомовного міжкультурного спілкування;

  • ознайомлення учнів з доступними для них стратегіями самостійного вивчення мов і культур.

На завершальному етапі середньої школи (10-12 класи) вивчення іноземної мови завершується формування комунікативної компетенції на рівні (В1+) що забезпечує використання іноземної мови у ситуаціях офіційного і неофіційного спілкування в навчальній соціально-побутовій, культурній, адміністративній сферах комунікативної взаємодії.

Завдання і зміст іншомовного навчального спілкування старшокласників варіюються з урахуванням профілю школи і розширюються за рахунок міждисциплінарного підключення іноземної мови до вивчення інших предметів. Навчання іноземної мови на профільному рівні спрямовано на:

  • розвиток комунікативної культури та соціокультурної освіченості школярів, що дозволяє їм бути рівноправними партнерами міжкультурного спілкування іноземною мовою в побутовій, культурній та навчально-професійній сферах;

  • навчання етики дискусійного спілкування іноземною мовою при обговоренні культури, стилів і способу життя людей;

  • розвиток загальнонавчальних умінь збирати, систематизувати й узагальнювати культурознавчі і іншу інформацію, що представляє інтерес для учнів;

  • ознайомлення учнів з технологіями самоконтролю і самооцінки рівня володіння мовою;

  • розвиток вмінь представляти рідну країну і культуру, способу життя людей в процесі іншомовного культурного спілкування;

  • використання іноземної мови у професійно-орієнтованому освіті.

Залежно від профілю школи останнє передбачає професійно орієнтоване навчання іноземної мови при вивченні:

  • гуманітарних дисциплін (історія, література, світова художня культура, граждановеденіе) за допомогою спецкурсів іноземною мовою або інтегрованих курсів з країнознавства і культурознавство, курсу з підготовки гідів-перекладачів та ін;

  • природничо-математичних дисциплін через спецкурси іноземною мовою на інтерактивній основі, курси з технічного перекладу та інші курси, що надають мовну підтримку для профільної освіти і спілкування школярів;

  • дисциплін, орієнтованих на конкретну професію, за допомогою профільно-орієнтованих мовних курсів для учнів професійно-технічних ліцеїв.

Середня школа також повинна створювати умови і стимулювати школярів до вивчення кількох іноземних мов з урахуванням потреб як самих учнів, так і суспільства в цілому. Вивчення іноземних мов у старшій школі (10 клас) буде здійснюватися за трьома (моделями) рівнями: рівень стандарту – 2 години на тиждень; академічний рівень – 3 години на тиждень; профільний рівень – 4 години на тиждень.

Перша модель – це загальноосвітній навчальний заклад, що забезпечує загальноосвітній рівень підготовки з іноземної мови (Рівень В1), і відповідає рівню, запропонованого Радою Європи для європейських шкіл. Цей рівень допускає досягнення функціональної грамотності у володінні іноземною мовою, формування іншомовної комунікативної компетенції як інтерактивної мети навчання, що включає мовну, мовну, соціокультурну, стратегічну і навчальну компетенції і передбачає виховання та розвиток школярів засобами іноземної мови. Цей рівень може бути досягнутий випускниками при ранньому початку вивчення іноземної мови, тобто з ІІ класу початкової школи. Досягнення порогового рівня є необхідною передумовою для практичного використання іноземної мови в найпоширеніших ситуаціях міжособистісного та міжкультурного спілкування з носіями цієї мови. А також є обов'язковою умовою для продовження освіти у ВНЗ. Отже, дана модель, не будучи профільною, не виключає разом з тим переходу окремих школярів в інші типи шкіл / класів і не закриває для них можливості подальшої освіти у ВНЗ.

Друга модель – це загальноосвітній навчальний заклад, що забезпечує академічний рівень підготовки з іноземної мови (Рівень В1+). Ця модель в основному буде реалізовуватися в класах гуманітарно-філологічного профілю (рідна мова та література історія, суспільствознавство). Специфіка цілей і змісту навчання іноземної мови у цих класах спрямована на:

  • можливе використання іноземної мови в рамках обраного профілю;

  • розширення інформації у профільних освітніх областях / навчальних предметах за рахунок використання профільних текстів у навчанні іноземної мови, оволодіння певною кількістю відповідних профілю іншомовних термінів, активізацію рецептивного граматичного мінімуму (наприклад складних форм пасивного стану);

  • посилення діяльнісної складової за рахунок використання перекладу як професійно-орієнтованого вміння, широкого використання проектної діяльності, що дозволяє включити основні види іншомовної мовленнєвої діяльності в інші види діяльності (трудову, навчально-дослідну, естетичну та ін.),

  • організацію професійно-орієнтованого іншомовного спілкування.

Навчально-методичне забезпечення для цього рівня побудоване з урахуванням особливостей іноземної мови як навчального предмета, до числа яких входять:

  • міжпредметні (змістом промови іноземною мовою можуть бути відомості з різних областей знання, наприклад, літератури, мистецтва, історії, географії, та ін);

  • багаторівневість (з одного боку, необхідно оволодіння різними мовними засобами, що співвідносяться з аспектами мови: лексичним, граматичним, фонетичним, з іншого вміннями в чотирьох видах мовленнєвої діяльності);

  • поліфункціональність (іноземна мова може виступати як мета навчання і як засіб придбання відомостей в інших областях знання).

Третя модель профільний рівень передбачає поглиблене вивчення іноземної мови на старшій ступені школи. Поглиблене вивчення іноземної мови і, відповідно, країнознавства і літератури країни мови, що вивчається може розглядатися як профільна мовна підготовка (при наявності 4 годин на тиждень). Навіть при такому короткостроковому поглибленому вивченні іноземної мови може бути досягнутий рівень навченості (рівень В2), що перевищує пороговий рівень (в термінах Ради Європи). Ця модель співвіднесена за цілями і до певної міри за змістом із так званими спеціалізованими школами з поглибленим вивченням іноземної мови. Цей рівень передбачає більш гнучке і більш вільне володіння іноземною мовою, використання його як засобу міжособистісного та міжкультурного спілкування в широкому спектрі ситуацій офіційного і неофіційного взаємодії з носіями мови. Досягнення цього рівня дозволяє випускникам, з одного боку, продовжити освіту в лінгвістичному чи іншому спеціалізованому ВНЗ, з іншого – здійснювати трудову діяльність відразу після закінчення школи в обраній професійній сфері, що передбачає професійно орієнтоване використання іноземної мови, наприклад, в якості спеціаліста середньої ланки: секретаря-референта (зі знанням іноземної мови), гіда-перекладача, працівника готельного, ресторанного бізнесу та ін. Введення спецкурсів, факультативів і курсів за вибором в класах цього рівня дозволяє не тільки краще готувати випускників до діяльності в зазначених вище, а й розширює діапазон підготовки випускників з іноземної мови.

Реалізацію саме цих особливостей навчання іноземних мов забезпечує використання автентичних навчально-методичних комплектів видавництва країн, мова яких вивчається «Лонгман Пірсон», «Оксфорд Юніверсіті Прес», «Хубер», «Лангеншайт», «Ікспрес Паблішінг» Великобританії та Німеччини, які рекомендовані МОН України.

Базові курси за вибором обов'язкові для всіх учнів. Вони входять до складу профілю навчання на старшій ступені школи. Учні відвідують ці курси за вибором, і їх кількість повинна бути достатньою , щоб задовольнити потреби учнів. Реалізуються ці курси за рахунок шкільного компоненту навчального плану і підтримують вивчення основних профільних предметів на заданому рівні. За призначенням можна виділити кілька типів курсів за вибором. Одні з них можуть бути як би «надбудовою» профільних предметів і забезпечити для найбільш здібних школярів підвищений рівень вивчення того чи іншого навчального предмета. Інші повинні забезпечити міжпредметні зв’язки і дати можливість вивчати суміжні предмети на профільному рівні (країнознавство, література). Решта курсів може бути орієнтована на придбання школярами освітніх результатів для успішного просування на ринку праці (Діловодство або Ділова іноземна мова, курси з підготовки до роботи у сфері обслуговування і т.д.) Вибираючи з переліку курси за вибором необхідно враховувати, що мова йде не тільки про їх програми і навчальні посібники, але й про всю методичну систему навчання цим курсам в цілому. Адже профільне навчання - це не тільки диференціювання змісту освіти, але, як правило, і по-іншому побудований навчальний процес. Саме тому в навчальних планах в рамках часу, що відводиться на курси за вибором, передбачені години на організацію навчальних практик, проектів, дослідницької діяльності. Ці форми навчання, поряд з розвитком самостійної навчальної діяльності учнів, застосуванням нових методів навчання (наприклад, дистанційного навчання, навчальних ділових ігор і т.д.), стануть важливим чинником успішного проведення занять з курсів за вибором. Передбачувана система не обмежує школу в організації того або іншого профілю навчання (чи кількох профілів одночасно), а учня - у виборі різних наборів курсів за вибором, які в сукупності і складуть його індивідуальну освітню траєкторію. У багатьох випадках це зажадає реалізації нетрадиційних форм навчання, створення нових моделей шкільної освіти.

^ Організація навчально-виховного процесу та навчально-методичне забезпечення.

У загальноосвітніх навчальних закладах може використовуватися лише те навчально-методичне забезпечення, що має відповідний гриф Міністерства освіти і науки України. Перелік рекомендованої літератури затверджується наказом Міністерства освіти і науки України та оприлюднюється через «Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України». Із зазначеним переліком можна буде ознайомитись на сайті Міністерства освіти і науки України www.mon.gov.ua. Для учнів 10-го класу 12-річної школи підготовлені нові підручники та навчально-методичні комплекти.



Англійська мова (9-рік навчання)

1.

Карпюк О.Д. Рівень стандарту

вид. «Астон»

Підручник входить до завершеної лінії підручників для учнів 2-10 класу загальноосвітніх навчальних закладів (рівень стандарту). Додаткові засоби навчання: робочий зошит, книжка для вчителя, книжка для читання, компакт-диск з аудіосупроводом

2.

Несвіт А.М. Профільний рівень

вид. «Ґенеза»

Підручник входить до завершеної лінії підручників для учнів 2-10 класу загальноосвітніх навчальних закладів (профільний рівень). Додаткові засоби навчання: робочий зошит

3.

Калініна Л.В. Самойлюкевич І.В. Академічний рівень

вид.«Наш час»

Підручник входить до незавершеної лінії підручників для учнів 2-10 класу загальноосвітніх навчальних закладів (академічний рівень). Додаткові засоби навчання: робочий зошит.

Англійська мова як друга іноземна (6-рік навчання)

1.

Козловська Т.П. Рівень стандарту та академічний

вид. «Інститут

сучасного

підручника»

Підручник входить до незавершеної лінії підручників для учнів 5-10 класу загальноосвітніх навчальних закладів (друга іноземна мова).

2.

Сірик Т.Л.

Сірик С.В.

Профільний рівень

вид. «СТЛ-Книга»

Підручник входить до завершеної лінії підручників для учнів 5-10 класу загальноосвітніх навчальних закладів (друга іноземна мова).

Німецька мова (9-рік навчання)

1.

Савчук Г.Г.

Рівень стандарту

вид. «Світ»

Перший підручник автора. Додаткові засоби навчання: немає

2.

Басай Н.П. Академічний рівень

вид. «Освіта»

Підручник входить до завершеної лінії підручників для учнів 2-9 класу загальноосвітніх навчальних закладів (як рівень стандарту). Додаткові засоби навчання: робочий зошит, методичні рекомендації, книжка для читання.

3.

Кириленко Р.О.,

Орап В.І. Профільний рівень

вид. «Ґенеза»

Підручник входить до незавершеної лінії підручників для учнів 2-10 класу загальноосвітніх навчальних закладів (як рівень стандарту). Додаткові засоби навчання: робочий зошит.

Німецька мова (6-рік навчання)

1.

Сотникова СІ. Рівень стандарту та академічний

вид. «Ранок»

Підручник входить до завершеної лінії підручників для учнів 5-10 класу загальноосвітніх навчальних закладів (друга іноземна мова). Додаткові засоби навчання: робочий зошит.

2.

Сотникова С.І. Профільний рівень

вид. «Ранок»

Підручник входить до завершеної лінії підручників для учнів 5-10 класу загальноосвітніх навчальних закладів (друга іноземна мова). Додаткові засоби навчання: робочий зошит.

Французька мова (9-рік навчання)

1.

Клименко Ю.М. Рівень стандарту

вид. «Ґенеза»

Підручник входить до незавершеної лінії підручників для учнів 2-10 класу загальноосвітніх навчальних закладів (рівень стандарту). Додаткові засоби навчання: робочий зошит.

2.

Чумак Н.П. Академічний рівень

вид. «Перун»

Підручник входить до завершеної лінії підручників для учнів 2-10 класу загальноосвітніх навчальних закладів (рівень стандарту). Додаткові засоби навчання: робочий зошит.

3.

Клименко Ю.М. Профільний рівень

вид. «Ґенеза»

Підручник входить до незавершеної лінії підручників для учнів 2-10 класу

загальноосвітніх навчальних закладів (рівень стандарту). Додаткові засоби навчання: робочий зошит.

Французька мова (6-рік навчання)

1.

Клименко Ю.М. Рівень стандарту та академічний

вид. «Ґенеза»

Підручник входить до завершеної лінії підручників для учнів 5-10 класу загальноосвітніх навчальних закладів (друга іноземна мова). Додаткові засоби навчання: робочий зошит.

2.

Клименко Ю.М. Профільний рівень

вид. «Ґенеза»

Підручник входить до незавершеної лінії підручників для учнів 5-10 класу загальноосвітніх навчальних закладів (друга іноземна мова). Додаткові засоби навчання: робочий зошит.

Іспанська мова (9-рік навчання)

1.

Редько В.Г.

вид. «Ґенеза»

Підручник входить до завершеної лінії підручників для учнів 2-10 класу загальноосвітніх навчальних закладів (рівень стандарту). Додаткові засоби навчання: робочий зошит.


З огляду на те, що майже всі стратегічні документи щодо вивчення іноземних мов, зорієнтовані на Загальноєвропейські рекомендації з мовної освіти, то більш детально ознайомитись із основними положеннями цього документу можна на сайтах: http:www.coe.int; www.britishcouncil.org.ua; www.goethe.de/kiev.

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з іноземних мов

На сьогодні внесено певні зміни до критеріїв навчальних досягнень учнів (наказ Міністерства освіти і науки України №371 від 05.05.2008 ) а саме: уточнені схеми і критерії оцінювання письма, оскільки формат завдань з іноземних мов носить компетентнісний і характер і в тій чи іншій мірі охоплює всі компоненти комунікативної компетенції в якості об'єктів контролю.

Обсяг тексту, рівень складності, лексична та граматична наповнюваність, тематика текстів для аудіювання та читання; обсяг висловлювань монологічного висловлювання та кількість реплік у діалогічному мовленні, характер і тематика, лексична і граматична наповнюваність для говоріння; обсяг письмового повідомлення, його тематика, структура, повнота розкриття змісту, лексична насиченість та рівень граматичної компетентності для письма визначається вчителем відповідно до Програмових вимог, для кожного етапу навчання та типу навчального закладу.

Основними видами оцінювання з іноземної мови є поточне, тематичне, семестрове, річне оцінювання та підсумкова державна атестація. Більшість прийомів поточного оцінювання спрямовано на детальну перевірку окремих параметрів мови або вмінь мовлення, яких щойно навчили, тематичне оцінювання проводиться на основі поточного оцінювання і виставляється єдиний тематичний бал. Під час виставлення тематичного балу результати перевірки робочих зошитів не враховуються.

Семестрове оцінювання з іноземної мови проводиться один раз наприкінці семестру за чотирма видами мовленнєвої діяльності (аудіювання, говоріння, читання, письмо).

Для виконання всіх видів навчальних робіт з іноземної мови учням рекомендується мати зошити:

  • з першого року навчання (2 клас) – 2 зошити один з яких може бути на друкованій основі;

  • для виконання тематичних, підсумкових, контрольних робіт окремі зошити не заводяться.

При перевірці робіт з іноземної мови у початковій школі (2-4 класи) вчитель виправляє помилки і пише зверху правильний варіант слова, виразу тощо. Зошити у яких виконуються навчальні класні та домашні роботи перевіряються після кожного уроку у всіх учнів з виставленням оцінок.

В 5-9 класах зошити перевіряються один раз на тиждень.

В 10-11 класах у зошитах перевіряються найбільш значимі роботи але з таким розрахунком щоб один раз в місяць перевірялись роботи всіх учнів.

Словники перевіряються один раз в семестр. Вчитель виправляє помилки і ставить підпис та дату перевірки.

Не менш важливим на сьогоднішній день у сучасній школі є саме оцінювання. Самооцінювання є невід'ємним умінням сучасної людини в процесі пізнання і самопізнання та альтернативним способом оцінки досягнень учнів. Найважливішою метою самооцінювання є підвищення учнівської здатності до саморефлексії, що сприяє зростанню питомої ваги самостійності в організації процесу навчання (самонавчання). Одним з найефективніших інструментів, що допомагає розвинути в учня здатність до самооцінювання в іншомовному навчанні є Європейське мовне портфоліо.

Використання Європейського мовного портфоліо дозволяє зробити процес іншомовного навчання більш прозорим для учнів, допомагаючи їм розвивати їхню здатність до відображення та самооцінювання, таким чином, надаючи їм можливість поступово збільшувати свою відповідальність за власне навчання.

Загальноєвропейські рівні володіння мовою є базовими для Європейського мовного портфоліо. Вони забезпечують основу для учнівського самооцінювання та слугують матеріалом для постановки навчальних цілей. Шкали для самооцінювання відповідно до рівнів мовленнєвих умінь є центральними для структури і функцій Європейського мовного портфоліо. Таким чином, використовуючи Європейське мовне портфоліо у своєму іншомовному навчанні учні не тільки знайомляться із загальноєвропейськими рівнями володіння мовою, але й на практиці вчаться працювати з ними – з одного боку, займаючись плануванням власної навчальної діяльності із визначенням конкретних цілей за допомогою дескрипторів в оціночних шкалах, з другого - займаючись самооцінюванням, яке є результатом ефективної учнівської рефлексії власного процесу навчання мови. Отже, за допомогою Європейського мовного портфоліо спрощується процедура впровадження європейських стандартів оцінювання учнів, в тому числі під час формуючого чи підсумкового тестування, які здійснюються за допомогою дескрипторів відповідно до Загальноєвропейських рівневих стандартів.

Під час вивчення іноземної мови дія самооцінювання може фокусуватися на трьох аспектах. Перший – це сам навчальний процес. Учні повинні бути здатними оцінити, наскільки добре вони навчаються взагалі, на певному етапі та наскільки успішно виконують індивідуальні завдання та досягають навчальних цілей. Другий аспект для самооцінювання – це учнівські комунікативні уміння, відповідно до рівнів і дескрипторів, розроблених Радою Європи. Третій аспект – це лінгвістична компетенція учня. Використовуючи самооцінювання, учні вчаться контролювати свій лінгвістичний здобуток і виправляти помилки, використовуючи ті самі шкали і оціночні схеми, які використовуються під час оцінювання іншими. Таким чином, вони починають глибше розуміти методи оцінювання, що може допомогти їм краще скласти підсумкові іспити (тести).

Самооцінювання та традиційне оцінювання не можуть замінити один одного, але в ідеалі вони повинні доповнювати один одного. Самооцінювання базується на учнівській розвинутій здібності рефлексії з метою оцінити свої знання, уміння й досягнення. Оцінювання іншими надає більшої об'єктивності у вимірювані тих же знань, навичок і досягнень. Використання цих двох видів оцінювання сприятиме розвитку учнівської автономії, впровадженню компетентістного підходу у навчання іноземних мов, кращого розуміння загальноєвропейських оціночних стандартів.

На сьогодні розроблено український варіант Європейського мовного портфоліо який проходить апробацію у п'яти регіонах України (Харків, Одеса, Донецьк, Чернівці, Тернопіль) та підготовлено і видрукувано методичний посібник «Європейське Мовне Портфоліо: Методичний посібник. - Тернопіль: Лібра Терра,2008.». Більш детально ознайомитися з основними положеннями щодо використання Європейського мовного портфоліо можна на сайтах: www.coe.int/portfolio; wwwcilt.org.uk/elp.htm; www.nacell.org.uk/elp.htm; www.eelp.gap.it; www.europeestaalportfolio.nl та безпосередньо звернувшись до національного експерта проекту Карпюк О.Д. за адресою: karpiuk@i.ua.

Звертаємо увагу, що наказом МОН від 03.06.08 №496 затверджено інструкцію з ведення класного журналу учнів 5-11(12) класів загальноосвітніх навчальних закладів. Відповідно до загальних вимог до ведення класного журналу «Записи в журналі ведуться державною мовою. З іноземних мов частково допускається запис змісту уроку та завдання додому мовою вивчення предмета».

Всі записи в зошитах учні повинні проводити з урахуванням наступних вимог:

  • писати акуратно та розбірливо.

  • записувати дату виконання роботи (число та місяць). Дата в зошитах з іноземних мов записується так як це прийнято у країні мова котрої вивчається. Після дати необхідно вказати де виконується робота (класна чи домашня робота);

  • вказати номер вправи або вид роботи, що виконується.
    Зошити та словники підписуються мовою яка вивчається.

Поділ класів на групи здійснюється відповідно до нормативів, затверджених наказом Міносвіти і науки України від 20.02.02 р. № 128. При поглибленому вивченні іноземної мови з 1-го класу клас ділиться на групи з 8-10 учнів у кожній (не більше 3 груп); при вивченні іноземної що не є мовою навчання, а вивчається як предмет - клас чисельністю понад 27 учнів ділиться на 2 групи.


Основні напрями роботи

методичних об’єднань вчителів іноземних мов у 2010/2011н.р.


  1. Перехід до інноваційних моделей навчання, системного запровадження комплексів педагогічних методів і прийомів, спрямованих на залучення учнів до активної навчально-пізнавальної діяльності.

  2. Кооперативне навчання як технологія конструктивної взаємодії учасників освітнього процесу.

  3. Проектна технологія як творче вивчення значущої в теоретичному, практичному, пізнавальному плані проблеми на основі самостійного вивчення завдань, етапів дослідження, їх реалізації і оформлення результатів.

  4. Розвиток критичного мислення учнів на основі застосування сукупності спеціальних форм, прийомів і методів навчання під час опрацювання інформації з різних джерел.

  5. Застосуваня іншомовного навчання на основі дебатів і дискусій, як цілеспрямований і впорядкований обмін ідеями, судженнями і думками на уроках іноземних мов.

  6. Технологія ситуаційного навчання як шлях розвитку здатності учнів ефективно діяти і приймати рішення в реальних життєвих ситуаціях.


Історія і правознавство


В.Ф. Федорак,

методист історії і правознавства


Історія

У 2010/2011 навчальному році учні 5-10 класів навчатимуться за програмою 12-річної школи «Історія України. Всесвітня історія. 5-12 класи», котра розміщена на сайті МОН України, за Інтернет-адресою http://www.mon.gov.ua/main.php?query=education/average/new_pr, а також видрукувана у видавництві «Перун» у 2005 р.

Для учнів 11 класу чинною є програма «Історія України. Всесвітня історія. 5-11 класи» (Київ, «Шкільний світ», 2001р.).

Для 11 класів суспільно-гуманітарного профілю чинними є програми з історії України (журнал «Історія в школах України», №4, 2003), всесвітньої історії (журнал «Історія в школах України», №2, 2002), а також видані окремою брошурою у видавництві «Педагогічна преса», 2005 р.




залишити коментар
Сторінка8/18
Дата конвертації26.09.2011
Розмір4.1 Mb.
ТипМетодичні рекомендації, Освітні матеріали
Додати документ в свій блог або на сайт

страницы: 1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   18
отлично
  1
Ваша оцінка:
Додайте кнопку на своєму сайті:
uadocs.exdat.com

Загрузка...
База даних захищена авторським правом ©exdat 2000-2017
При копировании материала укажите ссылку
звернутися до адміністрації
Реферати
Автореферати
Методички
Документи
Поняття

опублікувати
Загрузка...
Документи

Рейтинг@Mail.ru
наверх