Віктор Васнєцов. Боян. 1910 р icon

Віктор Васнєцов. Боян. 1910 р


Схожі
1   2   3   4   5   6   7   8   9
повернутися в початок
^

Римські вали


На зорі нашої ери оборонні вали активно споруджувались римлянами для зміцнення гігантської прикордонної лінії лімеса. У першому і другому сторіччях були побудовані Задунайські і Зарейнські вали, що відмежовували Римську і Кельтську держави з південного сходу на північний захід і одержали назву "німецької границі", але в народі їх і понині кличуть "чортові стіни". У першій половині другого сторіччя римський імператор Адріан наказав побудувати оборонну лінію довжиною 117 кілометрів, щоб захистити південну Британію від войовничих шотландців. Вона перетинала всю Англію зі сходу на захід, являючи собою рів і стіну висотою 6 метрів з вежами через кожні 1,5 кілометра.

Широко відомими спорудами є Троянові вали Румунії. Укріплена лінія довжиною близько 60 кілометрів перетинає перешийок між Дунаєм і Чорним морем біля міст Чорнавода та Констанца і складається з трьох валів – двох земляних і одного кам'яного. Їх висота нині на різних ділянках коливається від 3 до 6 метрів. Два земляних вали знаходяться північніше, а південний, кам'яний, за різними оцінками є найдавнішим. До того ж, з півдня від нього знаходиться рів, а отже ці вали будували не римляни, а хтось будував – можливо від римлян? І чи від римлян взагалі?? На територіях сучасних Угорщини, Болгарії і Сербії в різні часи будувалися цілі фортифікаційні системи, частина яких одержала назву римських, хоча час їх створення достовірно не встановлено. Спроби окремих дослідників приписати зведення споруд у цих районах лише римлянам стикаються з запереченнями, оскільки щось подібне є і за межами колишньої Римської імперії, у Східній Європі. Наприклад, у Польщі зустрічаються великі оборонні вали і рови; на південному заході країни їх називають "валами Хороброго" чи "Шленскими", на півночі – "старими окопами".

Траян


Ряд дослідників намагається приписати авторство побудови Троянових валів римському імператору Траяну (53-117 р.), від імені якого нібито і походить назва. Дійсно, цей імператор вів численні війни на східних рубежах Римської імперії, на територіях сучасних Болгарії, Румунії й Угорщини, зміцнював кордони старих провінцій та приєднував нові, здобув численні скарби з багатих місцевих золотих та срібних копалень. У Карпатах до нашого часу існують споруди, походження яких місцева традиція відносить до римських часів. Більше того, дехто з українських та польських істориків аргументовано доводять, що велична фортеця Кам'янця-Подільського закладена імператором Траяном, а один з рельєфів на Траяновій колоні в центрі Риму зображає саме міст через Смотрич у Кам'янці-Подільському – дивись, наприклад науковий часопис "Пам'ятки України" N 3-4 (128-129) за 2000 рік.

Існує також версія щодо згадки "віку Троянового" у "Слові о полку Ігоревім", але вона досить аргументовано заперечена Олжасом Сулейменовим у книзі “Аз і Я”, яка наробила чимало шуму після виходу 1975-го року. Втім, можливо, як створення так і назва грандіозних фортифікаційних систем є лише непрямим відображенням культурного впливу Римської імперії. Адже у гіпотези про походження легендарної назви від імені не надто видатного римлянина є цілий ряд заперечень:

  • Немає твердої певності в правильній назві валів. Наприклад, Велика Радянська Енциклопедія називає їх "Трояновы", але далі говорить, що вірніше було б "Траяновы".

  • Далеко за межами Римської імперії існує безліч сіл та селищ з назвами: Троян, Троянка, Трояновка, Трояново, зокрема близько двох десятків в сучасній Україні у Житомирській, Волинській, Миколаївській, Полтавській, Ровенській, Хмельницькій та інших областях.

  • Більш того, у Болгарії, територія якої свого часу була частиною Римської імперії, і де бував сам імператор Траян, є Троянів перевал і місто Троян, у назвах яких чітко лунає звук "о", що вказує на не римське походження цих назв.

  • Про румунські Троянові вали можна впевнено твердити, що вони були зведені задовго до часів володарювання на цих територіях римлян, хоча і не виключається, що вони були перебудовані і відреставровані саме в часи імператора Траяна.



^

Хто ж побудував українські вали?


Авторство будівництва Змієвих валів деякими дослідниками приписується Володимирові Великому, князю Київському, або навіть всім представникам київської династії, починаючи з Володимира. Аргументуючи дану версію, її прихильники виходять з наступних тверджень:

  • Змієві вали – титанічні споруди загальною протяжністю понад 1500 кілометрів! Щоб їх побудувати, необхідним було використання роботи сотень тисяч людей протягом десятиліть, а це було під силу лише такій могутній і централізованій державі, якою була Київська Русь у ранній і середній стадії своєї державної еволюції.

  • Київський літопис оповідає, що князь Володимир, обороняючи від кочівників, наказав будувати міста вздовж границь своєї держави (але варто відмітити, що досить-таки недалеко від Києва).

  • Згадки про укріплення границь Київської землі збереглося в листі католицького місіонера Брунона до німецького імператора Генріха II (1008 рік). У ньому Брунон зображує сцену прощання з князем Володимиром на границі Київського князівства. Попрощалися вони біля воріт вала, яким, за словами місіонера, Володимир огородив свої землі.

  • При проведенні археологічних досліджень у земляних шарах валів були знайдені численні фрагментарні залишки предметів, датованих при аналізі X-XII століттями нашої ери.


Наскільки ж вагомі ці твердження? Адже їм легко протиставити ряд контраргументів:

  • У фундаментах валів археологи неодноразово знаходили вугілля, що потрапило туди під час їхнього будівництва. Результати аналізів показали дуже солідний вік, що визначається для різних знахідок від 1200 до 2100 років!!! Іншими словами, досліджені вали будувалися в період з II століття до нашої ери по VII століття після Різдва Христова, – задовго до виникнення Київської держави.

  • Змієві вали – гігантські споруди, довжина яких лише в Київській області складає 800 кілометрів. Можливо, і не викликає сумнівів те, що частина саме цих валів була побудована київськими князями, однак приналежність споруд в інших частинах України до більш давніх епох можна довести навіть документально.

  • Київський літопис при зображенні подій 980, 1093, 1095, 1146, 1151, 1169, 1223 років багато разів згадує про рови і вали. Але ж як!?.. Вони вказуються лише як орієнтири місцевостей, де відбувалися описувані в літописі події. Жодного слова не сказано ні про їхню побудову, ні про використання їх як захисних споруд за призначенням! Схоже, що київські князі лише успадкували дещо з надбань таємничих попередників, притому не завжди вміючи доречно розпорядитись цим скарбом.


За часи Київської Русі настільки широкомасштабне будівництво вестися не могло. Святослав Ігорович (957-972) і Володимир Святославич (980-1015) билися з печенігами буквально на околицях тодішнього Києва. Походи Володимира Мономаха (1053-1125) і його сина Ярополка (1082-1139), а потім Ігоря Святославича (1151-1202) до Дону вважалися вторгненнями всередину половецьких земель.

По смерті Володимира Мономаха чвари між князями загострилися, і в столітній період до Батиєвої навали на київському престолі побувало більше сорока правителів. У ті складні для Русі часи Змієві вали, розташовані далеко від основних князівських центрів (Києва, Переяслава, Чернігова), не могли будуватися, оскільки ослаблене розбратами і половецькими набігами держава не мала достатніх ресурсів для проведення будівництва такого масштабу.

Після таких співставлень прийти до єдиного висновку дуже важко. Безумовним виглядає одне – віднести побудову всіх українських валів до періоду Київської Русі неможливо. Адже, якщо будівництво майже кожного, нехай навіть невеликого, храму відображено в літописах, то як же створення цих гігантських споруд пройшло непоміченим?

Походження численних земляних оборонних споруд – питання вкрай важливе. Однозначним виглядає лиш те, що це сива давнина, куди зможе докопатися лише "лопата історії" – археологія. Не виключено і те, що українські вали пам'ятають навіть епоху створення загадкових мегалітичних споруд на зразок британського Стоунхенджа. А те, що окремі оборонні споруди будувались в більш пізній історичний період, ні в якому разі не суперечить положенню про стародавність окремих валів, а навіть інколи підтверджує це. Згадайте хоча б Трою з її культурними шарами, де міста з зовсім різним населенням будувалися буквально одне поверх іншого.

Зайнятись комплексним дослідженням українських валів, безумовно, давно вже пора, – доки ще не пізно. Ми можемо й повинні звернути увагу на безцінну і практично ще не досліджену реліквію історії, археології й архітектури нашої країни, доки антропогенна діяльність ще остаточно не знищила їх, і плуги та борони не розрівняли останній вал.


Сергій П’ЯТИГОРСЬКИЙ, Торонто, 2003



залишити коментар
Сторінка3/9
Дата конвертації21.09.2011
Розмір1,87 Mb.
ТипДокументы, Освітні матеріали
Додати документ в свій блог або на сайт
1   2   3   4   5   6   7   8   9
плохо
  1
средне
  2
отлично
  2
Ваша оцінка:
Додайте кнопку на своєму сайті:
uadocs.exdat.com


База даних захищена авторським правом ©exdat 2000-2014
При копировании материала укажите ссылку
звернутися до адміністрації
Документи

Рейтинг@Mail.ru
наверх