Предмет І завдання методики навчання дітей української мови в російськомовних дошкільних закладах освіти icon

Предмет І завдання методики навчання дітей української мови в російськомовних дошкільних закладах освіти


9 чел. помогло.
Схожі
Предмет І завдання методики навчання дітей української мови в російськомовних дошкільних...
Концепція навчання української мови в системі профільної освіти...
Методика навчання української мови...
Методичні рекомендації щодо вивчення української мови в загальноосвітніх навчальних закладах з...
Міністерство просвіти республіка молдова курікулум з української мови І літератури...
Про вивчення української мови в загальноосвітніх навчальних закладах у 2010-2011 навчальному...
До листа мон від 30. 12. 2010 №1/9-950...
Методичні рекомендації щодо проведення підсумкових контрольних робіт з української мови у 5-8...
Методичні рекомендації щодо проведення підсумкових контрольних робіт з української мови у 5-8...
Методичні рекомендації щодо проведення підсумкових контрольних робіт з української мови у 5-8...
Теоретичний курс англійської мови ( фонетика І граматика) Робоча навчальна програма д...
Конспект лекцій та тестові завдання з української мови для студентів 1 курсу заочної форми...



Загрузка...
страницы: 1   ...   12   13   14   15   16   17   18   19   20
повернутися в початок
скачать
§5. Ознайомлення дітей з картинами українських художників

Дітей старшого дошкільного віку прилучають до українського образотворчого мистецтва, і насамперед знайомлять з репродукціями художніх картин.

Художня картина відображає дійсність в образній формі. Проте художній образ не є простим копіюванням дійсності, він повніше і глибше відбиває суть речей та явищ довкілля на основі узагальнення художником характерних рис того, що він спостерігає. У художніх картинах відбито рідну природу, народні звичаї, життя народу (трудову діяльність, відпочинок, побут тощо).

Специфікою сприймання творів живопису є його цілісність, вміння сприймати не тільки зміст картини, а й засоби художньої виразності (композицію, тло, колір, світлотінь, симетрію). Тому в роботі з дошкільниками не можна застосовувати розумовий, дидактичний підхід під час розглядання репродукцій художніх картин. Не можна деталізувати запитання, спрямовані на відтворення змісту картин (такі, як що? хто? де? яке? коли?). Такий підхід вихолощує емоційність сприймання, руйнує його цілісність.

Під час ознайомлення дітей з репродукціями українських художників розв'язуються такі завдання: формування здібності художнього бачення картини, цілісного сприймання ЇЇ змісту; виховання інтересу до творчості українських художників, гордості за національне мистецтво; збагачення словника дітей образними виразами.

Які ж картини українських художників доступні дітям? Картини, які відображують історичне минуле народу, його символи, обряди, традиції, природу мальовничої Ук- раїни, Її сьогодення.

Це картини М.І.Івасюка «В'їзд Богдана Хмельницького в Київ», «Богун під Берестечком», «Кубанські козаки у Львові», «Битва під Хотином»; картини, написані за мотивами українських народних пісень («Весна», «Біля криниці», «Вечір»); картини «Мати», «Відпочинок», «Жнива» . Картини К.О.Трутовського, які зображують українські народні звичаї, обряди: «Колядки на У країні», «Сорочинський ярмарок»; про життя та діяльність дітей: «Школярі», «Одягають вінок», «В гостях у бабусі», «Дівчинка зі снопами», «Хворий», «Сироти на господарстві».

Картини С.Ї.Світославського, присвячені рідній природі: «Ніч», «Дніпровські пороги». «Річка», «Напровесні», «Розлив Дніпра на Оболоні», «Вечір у степу», «Вітряк», «Воли на оранці», «Миргород», «Паром на Дніпрі».

Серед сучасних українських художників дітям близькі й зрозумілі картини Т.Яблонської «Хліб», «В українському дитячому садку», «Слухаючи казку», картини С.Ф.Шишка «Київська сюїта». «Осінь» та інші картини українських художників.

Розглядання картин супроводжують читанням художніх творів, оповідань, віршів, слуханням пісень, легенд. Розглядання картини С.Ф.Шишка «Осінь» можна розпочати із загадки про осінь: «Невидимка ходить в гаї, всі дерева роздягає». Діти відгадують, хто ж ця невидимка. Потім вихователь показує картину й розповідає її зміст: «Осінь над Дніпром-Славутичем. Дніпровські круті схили, на схилах - тоненькі молоді топольки у святковому осінньому вбранні жовто-золотого, світло-зеленого ~- та темно-зеленого листя. Тихо. Вдалині - голубий простір Дніпра. Голуба вода зливається з голубим небом».

Якщо заняття проводиться з дітьми, які мешкають у містах чи селищах, розташованих на берегах Дніпра» діти пригадують, що бачили вони під час екскурсії.

Вихователь коротко розповідає про життя художника. Читає вірш про осінь. Далі проводить порівняльну бесіду за картиною та змістом вірша. У бесіді використовують уривки з інших віршів (Я.Щоголіва «Осінь», М.Рильського «Осінь» та ін.). Запитує, який настрій передає картина, якіфарби переважають у картині, чому. Діти слухають музику П.І.Чайковського з циклу «Пори року» про осінь.

Картину К.О.Трутовського «Одягають вінок»1 доцільно показати після серії занять ознайомлення дітей з українськими народними символами, національним одягом, вінком, інтер'єром старовинного українського села. На картині дія відбувається на зеленому подвірні. У центрі мальовничої композиції - симпатична дівчина, що зручно вмостилася на великому пні. Вона вбралася в яскраву спідницю і святкову сорочку з рясним намистом. А старша сестра прикрашає ЇЇ голівку віночком з пишних квітів і зеленого листя. Робить вона це з ніжністю і лагідною посмішкою, до того ж старанно, як важливу справу. Із серйозною повагою спостерігає за тим, що відбувається, братик чи товариш дівчинки. А вона аж шарілася, тамуючи радість від обнови, яка є символом певного ступеня дорослості та отакої уваги до своєї особи. Трохи пишаючись і соромлячись водночас, дівча торкається рукою намиста, ніби перевіряючи, чи на місці воно. Художник вдало підмітив цей жест - характерний для дівчаток, яким одягли незвичну прикрасу, і відтворив його так точно, ніби плівка фотографа. У цьому виявилася динамічність, властива творчій манері К.О.Трутовського. Пози й обличчя персонажів зображено в русі - вихоплено одну мить з процесу прибирання. Здається, відведеш погляд і все зміниться: поверне голівку дівчинка або старша сестра підійде з іншого боку, чи переступить з ноги на ногу хлопчик.

Картина пройнята поетичним ліризмом, інтересом і повагою художника до народних звичаїв і традицій.

Ознайомлюючи із твором старших дошкільнят, зверніть їхню увагу на святковий настрій персонажів, на ставлення хлопчика і старшої сестри до молодшої та її інтересів. Нехай малята уважно розглянуть сповнене теплоти і ніжності обличчя старшої сестри, розкажуть, у кого зі своїх близьких бачили вони такий вираз і до кого самі ставляться з турботою і добротою. Можна обговорити психологічний стан дівчинки. Він буде особливо зрозумілий дівчаткам, які пригадають, як їх самих прибирали до свята.

Розглядаючи майстерно зображені деталі, варто нагадати дітям, що такий одяг носили раніше українські дівчата і жінки, порівняти із сучасним національним одягом.

Композиція сповнена тепла і світла - щедре літо в розпалі. Нехай малята самі відзначать це і пояснять, за якими ознаками вони визначили пору року. Говорячи про сонце, запропонуйте дітям здогадатися, з якого боку падає його світло, запитайте, високо воно в небі, чи низенько, разом дійдіть висновку, що дія відбувається ввечері.

Тепер можна і пофантазувати: вечір, усі справи по господарству закінчено, хочеться й розважитися. Сестри гарно вбралися. Можливо, вони підуть зараз на моріжок, де разом з Іншими водитимуть хороводи, співатимуть пісні. А може, збираються на якесь свято... Яке?

Допомагаючи дітям скласти таку розповідь, дорослі поділяться своїми знаннями про народні традиції і свята, спогадами власного дитинства.

Під час заняття використовують вірші та пісні про віночок, можна прочитати оповідання О.Волосюк «Віночок». На цьому ж занятті можна показати й картину П.О.Шевченка «Біла хата. Путивль». Діти порівнюють тло, фарби на картинах.

З дітьми старшого дошкільного віку на одному занятті можна розглянути знайомі вже картини С.І.Світославського «Вітряк», П.О.Левченка «Водяний млин» та картину Т.Яблонської «Хліб».

Картина П.О.Левченка «Водяний млин» напоєна сонцем, але воно вже не пекуче, як улітку, а тепле, ніжне, що буває тільки в перші дні осені. Ось уже й зеленого листя, травички на бережку торкнулася ЇЇ позолота...

Розглядаючи пейзаж, «увійдіть» з дітьми в нього, перейміться тим дивним спокоєм. Може, тільки раз по раз перебіжить легенький вітерець гіллям дерев і знову стихне, не тривожитиме дзеркальну гладінь річки. Нехай діти розкажуть, яка в ній вода - чиста, прозора, уявлять, як приємно було б напитися Її з відерця, яке тримає в руці жінка в українському вбранні. Фантазуючи, вдихнуть на повні груди свіжого повітря, відчують подих річкової прохолоди, помилуються блакиттю безхмарного неба. А може, вони заплющать очі, подумки підставлять обличчя лагідним сонячним променям і послухають, як мелодійно ллється вода, крутячи колесо водяного млина.

Уважно роздивіться його з дітьми, розкажіть, що такі млини споконвіку будувалися в українських селах. Мистецтво мірошництва передавалося від батька до сина. Ось цей зображений художником, певне, знає не одне покоління трударів. Він уже старий, про людину сказали б «сивий». Поки він відпочиває... Але вже вродили хліба на ланах, і ось-ось приїдуть до млина люди, привезуть золоте зерно, перемелють його на борошно, і в кожній селянській оселі на столі з'явиться рум'яний запашний хліб.

На картині С.І.Світославського «Вітряк» - степ... Степ навкруги, безмежно, як море. Такий привабливий навесні, коли все довкола зеленіло і цвіло, він став одноманітним і сумним восени. Гаряче сонце випалило його за літо, і тепер, куди сягає око, - лише пожовклі трави. Тихо і порожньо у змертвілому степу. Важкі свинцеві хмари нависли над ним, погрожуючи холодним дощем. Цей пейзаж навіює смуток і нудьгу. Навіть старі вітряки на пагорбі - звична для українського краєвиду деталь виглядають сірими, похмурими велетами. Дещо звеселяють картину вози і люди на передньому плані. Художник не зобразив обличчя селян. Можливо, тому що настрій людей співзвучний природі, зображеній так майстерно.

Напевно, не радує бідного селянина врожай, який привіз він сюди, щоб змолоти на борошно, до такого ж убогого, дарма, що великого, вітряка, як і він сам. Чи вистачить до наступного врожаю?

Обговорюючи картину зі старшими дошкільнятами, варто передусім запропонувати визначити її настрій. Діти відчують його досить легко, пильно вдивившись у полотно.

Якщо ж хтось відчує утруднення, можна на хвилинку затулити постаті людей і худоби паперовим прямокутником жовто-коричневого кольору. Це допоможе малятам зосередити увагу саме на образах природи. Нехай вони неспішно розглянуть степ, відзначаючи особливості його рельєфу, потім небо з темними хмарами, вітряки, добираючи влучні порівняння й епітети.

Зупинившись на вітряках, малі помітять: їх давно ніхто не лагодив. Зрозуміло, що користуються ними незаможні люди. Варто з'ясувати, як діти розуміють призначення вітряка, порівняти його із млином, зображеним на картині П.Левченка, запитати, чому в одній місцевості ставлять вітряк, в іншій - млин. Тут не обійтися без запитань про те, що люди привезли до вітряка, якої пори року везуть зерно молоти, яка робота передує цьому тощо. Однак, звертаючись до набутих дітьми уявлень про сівбу, жнива та інші види праці хліборобів, слід відчувати міру. аби не відволікти вихованців від картини та її настрою.

У ході розглядання цих картин вихователі використовують вірші та оповідання про млин, вітряк, хліб.

Картину М.І.Івасюка «Мати» поєднують із читанням віршів про матір із творів Т.Г.Шевченка та сучасних поетів.

Знайомі репродукції картин українських художників виставляють у залі, влаштовують виставку, яку оглядають з дітьми старшого дошкільного віку.


§6. Ознайомлення дітей з рідним краєм

Мальовнича природа України, її барвисті луки, степи, зачаровані ліси, високі гори, моря, ріки, озера - все це невичерпне джерело виховання любові до рідного краю, формування почуття Батьківщини.

Батьківщина для дитини починається з рідної вулиці, невеличкої річки, пагорбка, степу, озера чи водоймища. Кожна місцевість має свій краєвид, свої природні особливості, свій рослинний і тваринний світ. Тому і завдання вихователів — насамперед познайомити дітей з природою рідного краю, рідної місцевості, з тими деревами, які дитина бачить кожний день, з тими птахами, які мешкають у цьому районі.

Наприклад, на Одещині кожна дитина з раннього віку повинна знати білу та жовту акацію, платан; для киян є традиційними каштани, липи; в Закарпатті - смереки, ялини, сосна, кедр.

Полісся - це край лелек; у причорноморських та приазовських містах та селищах мешкають чайки, це рибні краї.

Важко скласти єдину програму ознайомлення дітей з рідною природою, це мають бути регіональні місцеві програми. Тому вихователі й повинні працювати з дітьми відповідно до місцевих умов. Діти повинні знати гори, моря, ріки, заповідники, ліси, парки, сквери свого міста та області чи регіону. Наприклад, на Запоріжжі до перспективного плану ознайомлення дітей з рідною природою повинні ввійти такі теми: «Дніпро», «Плавні», «Хортиця», «Дніпровські пороги», «Степ», «Каховське море», «Дубовий гай», «Зелений гай», «Азовське море». На Рівненщині - «Горинь», «Біле озеро», «Ліси», «Козацькі могили», «Случ» («Надслучанська Швейцарія»), «Вишнева гора» і т. ін. На Одещині - «Чорне море», «Лимани», «Степи», «Дунай», «Дністер». «Озера», «Катакомби», «Затоки» і т. ін.

Поступово у старшому дошкільному віці дітей потрібно знайомити з природою різних регіонів республіки. Це тематична серія занять «Подорожі по мальовничих куточках України». До цієї серії повинні ввійти такі теми занять:

«Реве та стогне Дніпр широкий», «Синє-синє Чорне море», «Азовське море», «Кримські гори», «Карпати», «Смереки Карпат». «Черемош». «Гірські ріки», «Барвисті плавні Херсонщини», «Соснові бори Житомирського Полісся», «Блакитні блюдечка озер Волині», «Озера України», «Заповідники України», «Природа Донбасу», «В гостях у лісової пісні» і т. ін.

Наприклад, конспект заняття з теми «Чорне море». Завдання: познайомити дітей з Чорним морем, містами на морі (Одеса, Ялта, Євпаторія, Керч, Феодосія), з мешканцями Чорного моря, морським транспортом. Виховувати любов до рідної країни. Матеріал: пісні про Чорне море, вірші, слайди, фотографії.

Хід заняття: Вихователь починає заняття з розповіді:

- Кожна людина найбільше любить той край, де вона народилась і живе. Він їй здається найкращим, наймилішим. Кожен пишається своєю рідною природою. Український народ гостинний і завжди запрошує до себе в гості друзів, щоб разом з ними помилуватися красою рідного краю. Ми з вами вже багато подорожували по мальовничій Україні. Пригадайте, де ми з вами вже були? (Діти пригадують, де вже вони були). - Хто ж сьогодні запрошує нас до себе в гості? (Звучить пісня про Чорне море).

- Куди ми поїдемо сьогодні? Так, до Чорного моря. Хто з вас був на Чорному морі? Де ви були, в якому місті чи селищі.? Що ви робили на Чорному морі? (Показує слайди. Розповідає. Знайомить із містами, які розташовані на березі Чорного моря. Розповідає про Одесу - місто-герой).

Діти пригадують, хто з батьками був в Одесі, що вони там бачили. Ялта ~ місто відпочинку, курорт Криму та ін. Показує карту України, Чорне море. Запитує в дітей, чому море називають Чорним, чому в піснях про нього співають синє-синє, а чому воно буває й зеленим. Розповідає дітям. Показує слайди. Вода в морі солоно-гірка. Солоний смак дає поварена сіль, а гіркий - англійська.

Діти пригадують й називають морський транспорт. Читають вірші про кораблики, човники. Чорне море.

Вихователь читає уривок з вірша Г.Вієру «Що ти подаруєш, море?»:

Море, море, чуєш?

Що ти подаруєш?

Риби й самоцвіти, ~-

Відказало море.

- Діти, що ж нам дарує море? (Показує ілюстрації, слайди).

Дидактична гра «Дарунки моря».

Вихователь: «Багато є морів на земній кулі, але найкраще своє, рідне, близьке нам, що є в нашім ріднім краї. Український поет П.Воронько написав вірш «Облітав журавель». Послухайте його:

Облітав журавель

Сто морів, сто земель.

Облітав, обходив.

Ноги, крила натрудив.

Ми спитали журавля:

- Де найкращая земля?

Журавель відповідає:

- Краще рідної - немає!

- То ж і ви, діти, пам'ятайте про це і завжди любіть рідну Вітчизну, пишайтеся мальовничою природою України, бережіть її. Це наше багатство.

Дітям старшого дошкільного віку доступні знання й з народної метеорології.

Народна метеорологія є відображенням результатів багатовікових спостережень людей за явищами природи.

Тому в народних передбаченнях погоди є багато раціонального, визнаного сучасною наукою.

Народні метеорологічні знання були активними помічниками в господарстві селян. Наводимо деякі народні прикмети та передбачення.

Рік. Коли рік сухий, купуй бджілку, а коли мокрий - корівку.

День. Добрий день видно зранку, добрий рік - з весни.

Ніч. Як уночі ясно, то вдень буде похмуро.

Ранок. Після туманного ранку часто буває ясний день.

Сірий ранок - гарний день.

Вечір. Червоний вечір - ясний день. Рум’яний вечір і сірий ранок - на холодну погоду.

Весна. Добрий рік по весні видно. Рання весна – рання зима. Холодна зима - для вівса, тепла - для гречки. Рання весна - багато води.

Літо. Вологе літо і тепла осінь - на довгу зиму. Коли влітку дощ рідко буває, тоді у вулику мед прибуває. Літо бур'яне - зима із заметілями. Літо сухе, жарке - зима сніжна, морозяна. Сухе літо - дощова осінь. Дощове літо — гнила зима.

Осінь дощова - на врожай.

Зима. Зима зі снігами - літо з хлібами. Зима без снігу - не бути хлібу. Зимою завірюха - влітку негода. Зимою сухо, холодно - влітку сухо й жарко. Зимове тепло – літній холод.

Вересень. Який у вересня початок, такий буде і кінець.

Жовтень. Який жовтень, такий березень.

Листопад. У падолисті багато води - для лук великі вигоди. У листопаді зима з осінню бореться. У листопаді іній на деревах - морози, а туман - на відлигу. Як листопад дерев не обтрусить, довга зима бути мусить.

Грудень. Грудень холодний та сніжний - хліб буде буйний та пишний. Як у грудні сніг заляже, то в серпні жито виляже. Якщо в першім тижні грудня погода стала, то буде зима довготривала. Якщо сухий грудень буває» то суха весна і сухе літо довго триває.

Січень. Січень - погодний - то й рік буде плідний. Як у січні тріщать морози, влітку від хліба тріщатимуть стоги. Якщо в січні сніг і морози, то готуй уже плуги і вози. Мряка в січні - мокра весна. Коли в січні росте трава, влітку болить голова.

Лютий. Коли мороз у лютім гостро тримається, тоді вже недовга зима буде.

Березень. Березень без води - квітень без трави. Березень з водою, квітень з травою, а травень з квітами. Коли в березні орють, а квітень студений, травень буде красивий, теплий і зелений. Рано березень веснянку починає - ненадійне тепло.

Квітень. Мокрий квітень, сухий май - для картоплі буде рай.

Травень. Як випадуть у травні три дощі, то дадуть хліба на три роки. Як у травні дощ надворі, то восени хліба повні комори. Травень холодний - рік хлібородний.

Червень. Коли червень медовий, то рік не вельми хлібовий.

Липень. Яка погода в липні, така буде й в січні.

Серпень. У першій половині серпня погода стала: буде зима довготривала.

Якщо листя на деревах скоро жовтіє - будуть морози, якщо ні - буде довго тепло.

Якщо на модрині кілька гілочок пожовкнуть знизу - буде сніг у селі, якщо зверху - сніг випаде в горах.

Якщо в лісі багато грибів - буде сувора зима. Якщо опеньки ранні ~- рання зима.

Якщо дерево зацвіте і відцвіте протягом одного круга місяця по небу - буде добрий урожай.

Коли дерева цвітуть у холодну погоду, буде урожай на фрукти, оскільки цвіт не їсть мошка.

Якщо восени розвивається кульбаба - буде довга осінь.

Якщо спочатку розвивається береза - буде сухий рік, якщо вільха - мокрий.

Якщо бук розвивається перед вільхою ~ буде мокре літо.

Якщо дерева розвиваються в такій послідовності: береза, вільха, а потім бук - буде тепле літо. Якщо перший поліг скошеного сіна змочить дощ, то вже все сіно змочить дощ.

Якщо восени з'являться підсніжники, осінь буде довга.

Осінь ясна - зима холодна.

Якщо багато павутиння і шпаки не поспішають відлітати, осінь буде тривала. Чим тепліший і сухіший вересень, тим пізніше прийде зима.

Коли тихої погоди шумить ліс - на грозу.

За добу до дощу на каштановому листі виступають «сльози» - липкі краплини соку.

Швидкий, дружний падолист - на сувору зиму.

Якщо до середини жовтня з беріз не осипалося листя — сніг ляже пізно.

Листя папороті скручується донизу — перед ясною погодою, випростовується - на негоду.

Коли веселку видно після дощу, але вона швидко зникає, — буде гарна погода, а коли довго «п’є» воду - на негоду.

Народні прикмети описано й у літературній формі у вигляді коротеньких оповідань. Такі оповіданнячка вихователі можуть знайти на сторінках журналу «Дошкільне виховання» під рубриками «Малятам про природу», «Український календар» (тексти В.Скуратівського). Наприклад, оповідання-прикмета «Чому перед дощем ластівки літають низько над землею?».

Польова мишка вирішила пошукати собі харч. Але вона боялася, що піде дощ, бо на небі збиралися хмарки. «- Ти не знаєш - буде дощ чи ні? - запитала мишка їжачка, який пробігав повз її нірку.

-Я не розуміюся в цьому, - відповів той. – Спитай краще ластівок: вони завжди знають.

Миша побачила ластівку, яка пролітала низенько над землею, і гукнула їй:

- Люба ластівко, скажи - буде дощ чи ні? ~ Напевно, буде, - відказала ластівка. - Бачиш, як низько ми літаємо.

- А чому, якщо ви низько літаєте, має бути дощ, поцікавилася мишка, бо була дуже допитлива. Ластівка підлетіла до неї і чемно пояснила:

- Ми не просто літаємо, а полюємо за комашнею, коли повітря сухе, комахи піднімаються високо вгору, ми також піднімаємося за ними. А перед дощем повітря стає вологим, важчає і притискає комах ближче до землі. Тоді й нам доводиться літати низенько. Отже, придивившись, як саме ми літаємо, можна дізнатися, буде дощ чи ні.

- Дякую, - мовила мишка і повернулася до нірки взяти парасольку.

За народними прикметами проводять тематичні сезонні заняття українською мовою. Наприклад, тематичне заняття з природи з теми «Осінні явища». Мета: закріпити знання дітей про осінні явища, народні прикмети. Ознайомити з осінніми прикметами. Виховувати спостережливість за природними явищами. Словник: листопад, прикмети, восени, явища, городина, золотокоса, чарівниця. Матеріал: ширма та екран лялькового театру, прикрашені осіннім листям, лялька Листочок, діапозитиви «Пори року», запис твору П.Чайковського «Пори року».

Хід заняття: Групова кімната прикрашена жовтим осіннім листям. Осінні листочки спускаються повільно зі стелі (на нитках), кружляють у повітрі, звучить музика П.Чайковського.

Вихователь: Прийшла золота осінь. У своєму чарівному кошику вона принесла листя, кинула його людям. Кружляло листя в повітрі і тихо спускалося на землю. Спіймала листочок і я. Сьогодні Листочок прийшов до вас у гості. (вихователь ловить великий лист, що спустився зверху).

Вихователь сідає. Відкривається ширма лялькового театру. Далі розповідь з дітьми веде лялька Листочок.

Листочок: Добрий день, діти. Відгадайте мою загадку:

Невидимка ходить гаєм.

Всі дерева роздягає.

Хто це?

(Осінь)

Листочок: Діти, я хочу вам розповісти про чудовий осінній ліс (вихователь показує діапозитиви). Дерева одяглися в жовто-червоне вбрання. Листя відривається від гілок дерев і опадає на землю. Це - листопад (діти повторюють це слово).

На калині і горобині дозріли плоди червоного кольору. На лісових галявинах літають у повітрі тоненькі павутинки. На них - молоді павучки. Літаюче павутиння – це ознака золотої осені, а в народі ці погожі дні називають бабиним літом (діти повторюють).

Осінь називають золотокосою чарівницею (повторюють слова).

Трава стала бурою, збираються хмаринки, дує холодний вітер, іде дощ. Комахи сховалися на зиму і заснули. Стало прохолодніше, і пташки полетіли зимувати в теплі краї. Першими відлітають журавлі, дрозди, шпаки, ластівки. Останніми покидають наші краї водоплавні (качки, дикі гуси і т. Ін.). Горобці, синички залишаються тут на зимівлю.

— Діти, а чи знаєте ви вірші про осінь? (Діти читають вірші про осінь).

Листочок: Діти, якою ви уявляєте собі осінь? (відповіді дітей).

Листочок: У кожної пори року є свої народні прикмети, які визначають погоду. Я знаю таку: осінь — ясна, зима - холодна. А ви знаєте?

Відповіді дітей:

У листопаді іній на деревах - на морози, а туман – на відлигу.

Який жовтень - такий березень.

Який у вересня початок - такий буде кінець.

Як листопад дерев не обтрусить, довга зима бути мусить і т. ін.

Листочок: Молодці, багато прикмет знаєте. А тепер послухайте ще нові.

Знайомство дітей з осінніми прикметами. Читання уривків з оповідань В.Скуратівського.

- Діти, а чи знаєте ви загадки про осінні явища?

Діти загадують:

Жовте листячко летить,

Під ногами шелестить.

Сонце вже не припікає,

Коли, діти, це буває?

(Восени)

Без рук, без ніг, на гору побіг.

(Вітер)

Він скрізь, у полі і в саду. а в дім не попадає.

А я тоді лиш з дому йду, коли його немає.

(Дощ)

Листочок: Добре, гарні загадки знаєте. А ще осінь звуть щедрою і багатою. Чому?

Діти: Зараз ми покажемо.

Гра «Що буває восени?»

Діти стають у коло. Одна дитина - Осінь у вінку з осіннього листя. Діти йдуть по колу. Друга дитина - Дощ.

Лічилка: Тікав заєць через міст, довгі вуха, куций хвіст. А ти далі не тікай, лічити починай: один, два, три – вийди ти.

Вихователь:

Щедра Осінь і багата

З подарунками прийшла.

То ж дозволь нам запитати:

Діти: Що ти. Осінь, принесла?

Осінь: Принесла пшениці.

Діти: Будуть паляниці.

Осінь: Стиглі груші запашні.

Діти: Заготуємо сушні.

Осінь: Ось городина для вас!

Діти: Буде суп і борщ у нас!

Осінь: Стиглі яблука, мов жар,

Діти: На варення, на узвар!

Всі разом йдуть по колу, співають:

Різних овочів з городу,

Хліба з поля принесла.

Чи хорошу ти погоду

В подарунок принесла?

Осінь: Дощ! Дощ!

Вихователь:

Хто на дощ потрапить, діти,

Зразу буде той водити!

«Дощ» вибігає і ловить дітей.

Можна інсценувати оповідання В.Скуратівського про народні прикмети кожної пори року. Для цього групу прикрашають відповідно до того місяця, про який йдеться в тексті, готуються інсценізована декорація, костюми. В інсценізації беруть участь і діти, і дорослі.

Народні прикмети вихователь повинна використовувати в повсякденному житті, впродовж дня, спостерігаючи за природними явищами, рослинним і тваринним світом кожного сезону. Тоді й діти їх запам'ятають.

^ Практичні завдання

1. Розробіть серію конспектів занять на ознайомлення дітей з рідним містом (селом), з рідною природою, місцевими героями.

2. Розробіть серію конспектів занять на ознайомлення дітей з українськими народними іграшками, національним (регіональним) одягом, посудом, речами домашнього вжитку, хатнім інтер'єром, національною їжею.

3. Складіть конспекти занять на ознайомлення дітей з державною та національною символікою (герб, прапор, гімн); з народною національною символікою (рушник, вінок, червона калина, липа, чорнобривці тощо).

4. Розробіть серію занять на ознайомлення дітей з українською народною творчістю (вишиванки, витинанки, кераміка, лозоплетіння тощо).

5. Складіть анотації до репродукцій картин українських художників.

6. Випишіть народні прикмети, складіть мінісценарії та інсценівки з використанням їх у роботі з дітьми.

7. Виготовте альбоми зразків української народної творчості відповідно до регіонів.


^ РОЗДІЛ XI


ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ 3 НАВЧАННЯ

ДІТЕЙ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ В

ДОШКІЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ






залишити коментар
Сторінка19/20
Дата конвертації21.09.2011
Розмір4.21 Mb.
ТипДокументы, Освітні матеріали
Додати документ в свій блог або на сайт

страницы: 1   ...   12   13   14   15   16   17   18   19   20
плохо
  1
хорошо
  3
отлично
  15
Ваша оцінка:
Додайте кнопку на своєму сайті:
uadocs.exdat.com

Загрузка...
База даних захищена авторським правом ©exdat 2000-2017
При копировании материала укажите ссылку
звернутися до адміністрації
Реферати
Автореферати
Методички
Документи
Поняття

опублікувати
Загрузка...
Документи

Рейтинг@Mail.ru
наверх