Реферат латинського походження І означає icon

Реферат латинського походження І означає


Схожі
Методика навчання математики...
Курс історії України в системі гуманітарних наук. Предмет, мета та завдання курсу...
Реферат нафта. Походження, склад, переробка...
Найвідоміші роди І жанри мистецтва...
Реферат на тему: Картопля...
Лекція сутність фінансів, їх функції І роль виникнення І сутність фінансів...
Реферат на тему: Антропосоціогенез...
Тема походження людини І суспільства...
Написання слів іншомовного походження...
Реферат на тему...
Реферат на тему...
Реферат на тему...



Реферат

Слово реферат латинського походження і означає – доповідати, оповіщати. Згідно з найдавнішим визначенням, реферат – це стислий виклад змісту наукового документа. Слово реферат латинського походження і означає – доповідати, оповіщати. Згідно з найдавнішим визначенням, реферат – це стислий виклад змісту наукового документа.

На відміну від анотації, що, як правило, відповідає на запитання, про що повідомляється в первинному документі, реферат покликаний лаконічно відповідати на запитання, що саме повідомляється в первинному документі. Відповідно, провідною ознакою реферату є інформативність – здатність коротко передати зміст первинного документа, на відміну від індикативності, яка значно більше відповідає анотації. Спільність реферату й анотації полягає в представленні користувачеві основного змісту документа. Саме через це користувач вибирає з-поміж багатьох документів однорідної тематики ті, які безпосередньо його цікавлять.

Інформативний реферат максимально повно розкриває зміст первинного документа. Структура його тексту може бути такою: 1) предмет дослідження, 2) мета роботи, 3) умови, 4) основні результати дослідження, 5) пропозиції автора щодо застосування результатів дослідження, 6) основні характеристики процесів чи виробів тощо.

Реферування починається з читання тексту первинного документа. Практика засвідчує, що референт має володіти трьома видами читання – ознайомлювальним, вивчаючим і реферативним.

^ Ознайомлювальне читання спрямовано на загальне ознайомлення зі змістом документа без спеціальної настанови на його дальше сприйняття. Вивчаюче читання – це вдумливе, інтенсивне читання, під час якого відбувається запам’ятовування змістової інформації тексту та її мовних засобів. Реферативне читання полягає в умінні узагальнювати і на цій основі відбирати найсуттєвішу інформацію. Реферування передбачає також правильне розуміння змісту тексту первинного документа. Під розумінням мають на увазі процедуру тлумачення явища, яке вивчається, його інтерпретацію за допомогою системи правил, притаманних прикладній лінгвістиці. Явище буде усвідомленим, якщо знайдено коректні концепції його опису. Термін розуміння досить часто застосовують у працях зі створення штучного інтелекту, зокрема в системі автоматичного реферування.
^

Основні етапи реферування


У створенні реферату можна виділити шість етапів.

На першому етапі роботу розпочинають із загального ознайомлення з текстом першоджерела. Мета такого ознайомлення полягає в охопленні основного змісту первинного документа. Вивчення першоджерела починають з ознайомлення з заголовком, довідковим апаратом видання (вступною статтею або передмовою, схемою групування матеріалу (змістом), рубриками всередині тексту, висновками й резюме).

На другому етапі референт приступає до уважного читання й поглибленого аналізу змісту документа та вилучення несуттєвих відомостей, або таких, що не належить до основних семантичних характеристик документа. За результатами поглибленого аналізу референт має одержати чітке уявлення про об’єкт і мету роботи, його властивості, переваги й вади, про застосовані методи й основні результати та висновки автора, про ступінь реалізації й галузь застосування відомостей з першоджерела. Надзвичайно важливо під час поглибленого читання помітити суперечності й недоказові положення, висловлені автором первинного документа. Уважно читаючи й аналізуючи текст першоджерела, референт оцінює значущість його складових елементів з погляду доцільності їхнього відображення в рефераті. Зокрема виділяє:

    • елементи, які обов’язково слід відобразити в рефераті – нові ідеї й гіпотези, експериментальні дані, нові методики, оригінальні конструкції машин і механізмів, якісно нові явища, процеси тощо. Дану групу елементів треба максимально відображати в рефераті. Тут припустимі лише текстові скорочення без втрати важливої інформації, наприклад, заміна широких пояснень лаконічними фразами;

    • відомості, що не є принципово новими – традиційні методи, формульний, цифровий матеріали тощо – відображають вибірково: залежно від їхньої значущості й мети реферування їх можна подавати в узагальненому або анотованому вигляді;

    • аргументи, пояснення, приклади та інша інформація пояснювально-ілюстративного характеру зазвичай не входять до реферату або ж їх подають в анотованому вигляді.

На третьому етапі референт визначає вид реферату – розширений чи короткий, загальний чи спеціалізований. Вибір виду реферату залежить від виду документа, зміст якого треба представити, а також від мети й завдань процедури згортання інформації.

На четвертому етапі референт визначає структуру реферату залежно від його виду, а також вибирає мовні й стилістичні засоби відображення змісту первинного документа.

На п’ятому етапі референт синтезує інформацію й компонує текст реферату згідно з вимогами до структури й стилю даного різновиду вторинних документів, забезпечуючи послідовний короткий виклад основного змісту першоджерела; редагує текст реферату з метою подання інформації зв’язно й лаконічно.

На шостому, завершальному, етапі реферат оформлюють відповідно до нормативних вимог.

У роботі референтів поширеним є використання схем змістових аспектів. Змістові аспекти текстів єдині для різних галузей знань, хоча й відрізняються змістом і формою. Наведемо одну з них:

  • проблема, предмет або тема дослідження;

  • наукова галузь, у якій проведено дослідження;

  • мета дослідження;

  • матеріал, на основі якого проведено дослідження;

  • погляд на предмет або ракурс, під яким він розглядається;

  • призначення об'єкта дослідження (розробки);

  • вид дослідження;

  • методи дослідження;

  • використане обладнання;

  • умови, в яких проводили дослідження;

  • конкретні результати.

Не в кожному тексті можна знайти всі зазначені аспекти, але більшість з них властиві майже всім науковим документам.

План-макет поаспектного аналізу документа
психолого-педагогічної тематики


  • актуальність проблеми;

  • відомий варіант рішення;

  • його переваги;

  • вади відомого варіанту рішення;

  • цільова настанова реферованого документа;

  • опис запропонованого варіанта рішення або предмета перегляду;

  • особливості (новизна) запропонованого варіанта рішення;

  • призначення предмета розгляду;

  • місце дослідження;

  • технічні засоби обладнання;

  • метод дослідження;

  • експериментальна перевірка;

  • приклади;

  • математичний апарат;

  • уточнене представлення інформації;

  • результати;

  • висновки;

  • переваги запропонованого варіанта рішення;

  • рекомендації.

Залежно від галузі належності вихідних документів, об’єктів опису і сутності публікацій, є відомості, обов’язкові для реферату. До них належать:

  • назви держави і організацій, в яких виконано роботу;

  • назви теорій, методик;

  • дані про вірогідність (час спостереження, кількість досліджених зразків, масштаби впровадження тощо);

  • відомості про економічну ефективність, витрати, перешкоди й труднощі.

Як додаткові відомості подають інформацію про кількість ілюстрацій, таблиць тощо.

Співвідношення аспектів змісту первинного документа та їх маркерів

Аспект змісту

Маркер аспекту

^ Семантичний блок 1 – „Вступ”

Актуальність

проблеми

Однією з актуальних проблем... сучасності є...

Великої ваги набувають питання...

Особливе значення має питання...

Соціальна значущість теми визначається...

Серед проблем, пов’язаних з... в останні роки чільну увагу дослідники приділяють питанню...

У зв’язку з... великого значення набула проблема...

Зацікавленість у проблемі... зумовлюється...

Відомий варіант

рішення

Відомо, що...

Відомі способи...

Широке застосування одержали...

Проблемі... присвячено значну кількість публікацій [1–15]

Питанню... відведено велике місце в роботах [5–9]

В останні роки даній проблемі приділено велику увагу в таких роботах, як [14–18]

Висвітлення проблеми знайшло відображення в монографіях [9–11] (у низці статей [12–18]; дисертацій [3–5])

Переваги відомого варіанта рішення

Запропонований в [19] метод вигідно відрізняється від... завдяки йому можна підвищити... (поліпшити... позбавитися...)

Серед позитивних ознак описаного в монографії [7] підходу слід назвати...

Перевагами запропонованого В. П. Дубовином [9] способу є...

Концепція... сформована колективом авторів монографії [3], дає змогу... (відкриває можливості...)

Вади

відомого варіанта рішення

Вадою відомих способів... є...

Використання... пов’язане з серйозними труднощами

Висока трудомісткість... не дає змоги (можливості)...

Утім не зважаючи на... існують перешкоди для...

Поряд із перевагами, запропонований автором роботи [8] підхід має такі вади...

Проте, запропоноване в [...] рішення не дає змоги (можливості)...

Однак підхід до вирішення питання про... описаний в [...] не дає відповіді на... (невиправдано звужує можливості...)

Запропонований у [...] спосіб... обмежує (негативно позначається на...)

Цільова настанова

Мета даної статті...

Метою цієї публікації є...

Мета даної роботи полягає в...

В завдання даної публікації входять...

Ця робота має на меті...

До основних завдань дослідження входять...

Основне завдання монографії...


^ Семантичний блок 2 – „Основна частина”

Опис запропонованого варіанта рішення або предмета розгляду

Запропонована... форма... ґрунтується на...

Запропоновано такий метод... завдяки чому...

Нижче запропоновано один із методів...

Запропонований підхід... ґрунтується на...

Особливості (новизна) запропонованого варіанта рішення

Особливість запропонованого способу... полягає в...

Особливістю... є...

Відмінна риса запропонованого нами методу... полягає у...

Характерними ознаками, що відрізняють наш спосіб... є...

Новизна запропонованого підходу полягає в...

Новизна... виявляється в...

Принципова відмінність і новизна запропонованої моделі полягає в...

Призначення предмета розгляду

... використовується для...

... призначений для...

... служить для...

... може бути використаний як...

його можна використовувати...

Місце дослідження

Національний університет ім. Т. Г. Шевченка розробив...

Співробітники РІНІТІ запропонували...

В ДАКККіМ проведено дослідження...

На базі ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського проведено...

Технічні засоби

обладнання

Систему реалізовано на ЕОМ...

У процесі дослідження використано таку апаратуру...

Технічною базою системи служила мережа ЕОМ...

Для... застосовували обладнання, що входить...

З метою... було використано апарат...

Метод дослідження

У даній роботі використано метод...

Дослідження передбачало комплексне використання таких методів, як...

Для... використовували інтерв’ю...

Сполучення спостереження й тестування дало змогу...

Застосування таких методів, як... дало можливість...

До складу методів, що забезпечили проведення даної НДР, входили...

... використано методику...

... метод ґрунтується на...

Експериментальна перевірка

Експеримент засвідчив, що...

Експеримент проводили в...

Мета експерименту...

Наші експерименти довели, що...

Приклади

Наприклад...

Розглянемо на прикладі...

Наведемо приклад...

Звернімося до прикладу...

Цей приклад підтверджує, що...

Даний приклад дає підстави стверджувати, що...

Математичний
апарат

Використаємо формулу... (наявність математичних символів)

Розрахунки показали, що...

Виходячи з формули...

Уточнене представлення інформації

Див. мал.:

Див. табл. (графік, схему...)

На рис. 1 чітко видно...

Дані, наведені в табл. 6, дають підстави стверджувати, що...

Графік демонструє залежність...

На схемі відображено...

^ Семантичний блок 3 – „Висновки”

Результати

Результати показали таке...

Результати... виявилися такі...

Описані результати засвідчують, що...

Основні результати дослідження такі...

Головним результатом проведеного аналізу слід вважати...

Одержані результати... дають підстави стверджувати, що...

Висновки

Таким чином, можна зробити висновок, що...

Проведене дослідження дає змогу зробити висновок про те, що...

Підбиваючи підсумок, можна констатувати, що...

Наприкінці зазначимо, що...

На основі попередніх міркувань, можна зазначити, що...

Підбиваючи підсумки проведеного аналізу, слід відзначити...

З усього сказаного можна зробити висновок...

Таким чином, ми дійшли висновку...

...робота дає змогу зробити висновок, що...

Переваги запропонованого варіанта рішення

Цей спосіб має ту перевагу, що...

Відповідно переваги полягають в...

Аналіз засвідчив переваги методу...

Запропонований спосіб дає змогу підвищити (прискорити... знизити)...

Рекомендації

Систему можна рекомендувати...

Як... так і... могли б бути рекомендованими...

Цей метод може бути рекомендованим для... (може знайти застосування у...)



^ Приклад реферату,

підготовленого фахівцями відділу реферативно-аналітичної інформації Державної науково-педагогічної бібліотеки України
імені В. О. Сухомлинського


Логвіна-Бик Т. Роль куратора у професійному становленні студентів та самоврядуванні / Т. Логвина-Бик // Рідна шк. – 2006. – № 1. – С. 61–65. – Бібліогр.: 7 назв. – укр.

Висвітлено надзвичайно актуальну проблему формування ціннісних орієнтацій і культурних потреб, ствердження моральних і духовних засад у молодіжному середовищі. Простежено шлях розвитку молодіжного руху на Україні з початку XVII ст. до сьогодення. Зазначено, що наприкінці ХІХ століття зародилися громадські структури українського молодіжного руху, соціальну базу якого становили здебільшого студенти та учнівська молодь – середовище, якому притаманні потужний інтелектуальний і творчий потенціал, прагнення до самоствердження та самореалізації. Розглянуто діяльність куратора академічної групи студентів Мелітопольського державного педагогічного університету (МДПУ), який виконує дидактичну, організаторську, управлінську й виховну (що забезпечує неперервність виховання та самовиховання) функції. Наведено форми роботи, які використовують на кураторських годинах: інформаційні, ілюстративно-показові, практичні, діагностико-контролюючі. Визначені десять основних компонентів педагогічної культури вихователів, серед яких здібності, педагогічна майстерність і етика, культура мовлення, культура спілкування, духовне багатство, наукова організація праці, прагнення до самовдосконалення. Охарактеризовано етапи педагогічного керівництва самоврядуванням студентів, впровадженого у МДПУ, тематику кураторських викладачем, скільки на самооцінку, власну мотивацію та ініціативу стосовно навчальної діяльності.годин, внесення нових елементів до структури навчально-виховного процесу. У подальших дослідженнях можлива розробка нових моделей навчання та виховання з орієнтацією кожного студента не стільки на оцінку його знань




Скачати 112.27 Kb.
залишити коментар
Дата конвертації21.09.2011
Розмір112.27 Kb.
ТипРеферат, Освітні матеріали
Додати документ в свій блог або на сайт

отлично
  1
Ваша оцінка:
Додайте кнопку на своєму сайті:
uadocs.exdat.com

База даних захищена авторським правом ©exdat 2000-2017
При копировании материала укажите ссылку
звернутися до адміністрації
Реферати
Автореферати
Методички
Документи
Поняття

опублікувати
Документи

Рейтинг@Mail.ru
наверх