М. стельмах «гуси-лебеді летять» icon

М. стельмах «гуси-лебеді летять»


66 чел. помогло.
Тема: М. СТЕЛЬМАХ «ГУСИ-ЛЕБЕДІ ЛЕТЯТЬ». ЄДНІСТЬ СВІТУ ПРИРОДИ І СВІТУ ДИТЯЧОЇ ДУШІ

Мета: продовжити знайомити школярів із змістом твору, зокрема його III, IV розділами; дослідити, як у творі поєднується світ природи зі світом головного героя твору у його вчин­ках, поведінці, роздумах, переживаннях; розвивати культуру зв'язного мовлення, логічне мислення, увагу, спостережли­вість, уміння грамотно висловлювати власні думки, почут­тя, спостереження, бажання навчатися та пізнавати нове, цікаве, захоплююче, життєво необхідне; виховувати почуття пошани, поваги, любові до рідної літератури, ЇЇ митців; пунктуальність, інтерес до наслідків власної праці; домог­тися розуміння того, що людина — мудрий друг і охоро­нець природи.


^ ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Перевірка домашнього завдання

Огляд малюнків учнів до твору М. Стельмаха «Гуси-лебеді летять» на тему «Чаруюча краса природи очима Михайлика».

Учні демонструють свої малюнки з відповідним коментарем.

III. Актуалізація опорних знань

^ 1. Розгадування кросворду «Сторінками життя та творчості М. Стельмаха»


















1













2




























3



















4




























5






















6

























7































8






















По горизонталі: 1. Про кого М. Стельмах писав: «В її устах і душі насіння було святим словом» (Мати) 2. Михайлик повсякчас мріяв про те, щоб у нього були... (Чоботи) 3. Ім'я героя, в якого Михайлик хотів за чотири склянки гарбузового насіння отримати для читання «Пригоди Тома Сойєра». (Юхрим) 4. Книга, якою ще малим захоплювався письменник. («Кобзар») 5. Опис природи. (Пейзаж) 6. Найулюбленіший письменник Михайлика. (Гоголь) 7. Область, де народився М.Стельмах. (Вінницька) 8. Жанр твору М. Стельмаха, про кмітливу дівчинку «Маленька Оленка». (Казка)

По вертикалі: 1. Ім'я головного героя твору М. Стельмаха «Гуси-лебеді летять». (Михайлик)

^ 2. Бесіда за питаннями

• Дайте визначення поняттю «пейзаж». Яка роль пейзажу в творах художньої літератури?

• За допомогою якого художнього засобу письменники відтворюють природу як живу істоту? Наведіть приклад.

  • Яким чином митці літератури намагаються у своїх творах вирішити проблему зв'язку, порозуміння людини і природи? Наведіть приклад.

  • Чому варто розумно користуватися природними дарами?

  • Що ви відчуваєте під час відпочинку на природі?

^ IV. Оголошення теми, мети уроку.
Мотивація навчальної діяльності школярів


V. Основний зміст уроку

Повість М. Стельмаха вся виросла на глибокій народній основі, самий її характер пов'язаний з рідною природою, з піснею і казкою.

Юрій Лукін (критик)

^ Самий смисл буття чи не в тому, щоб жити у мудрій злагоді з природою, знати насолоду праці і поезію людських взаємин. І щоб навчитися цим дорожити, треба відчути потребу це берегти.

О. Гончар

^ 1. Єдність світу природи і світу дитячої душі

1.1. Вступне слово вчителя.

Серед мальовничої природи Прибужжя минали дитячі та юнацькі роки письменника. Тут відкрилася йому поетична краса природи, таємниця людського життя.

У творі дуже виразно звучить мотив шанування природи. Людина — її добрий і мудрий господар, який повинен любити й оберігати її красу.

1.2. Бесіда за питаннями.

  • Як Михайлик був зачарований весняною красою, зокрема політом гусей? Про що це свідчить?

  • Чому він «розумів» природу?

  • Хто і яким чином, допомагає Михайлику сприйняти довкілля?

  • Чому для хлопчика природа — це казка?

  • Чим саме лебеді захопили Михайлика?

  • Як хлопець ставиться до свійських тварин (однокрилої качки, Об­мінної)?

  • Через що Михайлик дуже полюбляє ліс, багато часу перебуває в ньому?

  • Чим пояснити те, що Михайлик сприймає природу, її красу по-особ­ливому, душею?

  • А як ви ставитеся до природи? Чи не завдаєте їй шкоди? Чи оберігаєте природу від людей, які бездумно її нищать?

1.3. Цитатний матеріал.

• «Прямо над нашою хатою пролітають лебеді. Вони летять нижче розпатланих, обвислих хмар і струшують на землю бентежні звуки далеких дзвонів... Я придивляюсь до їхнього маяння, прислухаюсь до їхнього співу, і мені теж хочеться полетіти за лебедями, тому й підіймаю руки, наче крила...».

  • «І цей світ тріпоче-міниться в моїх очах... Сказав би таке таємниче сло­во! Я замислююсь над ним, а навколо мене починає кружляти видіння казки, її нерозгадані дороги, дрімучі праліси і ті гуси-лебедята...»

  • «Переді мною, наче брама, розчиняється діброва, до мене живовидячки наближаються далекі тихі води і прихилені до них зорі...».

• «І так мені хочеться піти в лісову далечінь, побачити з якогось незна­йомого берета отих, наче зі срібла вилитих, лебедів, Подивитись на їхні співучі крила, що в теплому вирії захопили весну й принесли нам».

• «...Входимо в ліс. По ньому зараз у верховітті, низом гуляють шуми. Це, видать, очікуючи весну, гомонить душа лісу. ...Я дуже люблю ліс. І люблю, коли березовий сік накрапає із жолобка, він так гарно вистукує, і присядеш навпочіпки. Також люблю напасти на лісове джерело і дивитись, як воно коловертнем викручується з глибини, і люблю, коли гриби, обнявшись, мов брати, збирають на свої шапки росу, і люблю восени по коліна ходити в листі, коли так гарно червоніє калина і пахнуть опеньки».

• «Враз я нахиляюсь до кружечка ніздрястого снігу, що зеленуватим ковніром охопив молоденького бересклета. Щось, наче пальцем, пробило сніг, я розгортаю його і бачу ніжну, ще зачохлену голівку підсніжника. Це він відхукав дірочку в снігу і потягнувся до сонця.
Виходить, уже не мертвий ліс, бо лебеді принесли на своїх крилах весну і життя!»

^ 2. Опрацювання III розділу повісті

  1. Виразне читання учнями цікавих, на їх погляд, уривків з розділу твору.

  2. Тема: відтворення чаруючої краси природи, гармонії ЇЇ з людським жит­тям; зображення прагнення Михайлика пізнати оточуючий його світ.

  3. Ідея: уславлення доброти, щирості, працьовитості простих людей.

  4. Основна думка: важливе значення у вихованні порядної людини має те оточення, в якому вона перебуває.

  5. Композиція.

Експозиція: Михайлик вирушає до Якимівської загорожі нарвати черешень та попасти коняку; історія про те, як дід купував Обмінну.

Зав'язка: зустріч Михайлика з Любою.

Кульмінація: позитивні враження, які отримав Михайлик від спілку­вання з Любою.

Розв'язка: Михайлик отримав подяку від родини, його названо «нашим годувальником».

2.6. Сюжет.

Початок літа. Михайлик вирушає до Якимівської загорожі нарвати черешень (це йому порадила Мар'яна) і попасти Обмінну. (Дід Дем'ян розповів, як він з дядьком Трохимом замість коня купив коняку, через що розсмішив усю родину.)

Зустріч Михайлика з Любою, яка відкрила для хлопця таємниці природ­ної краси. Родина була задоволена тим, що Михайлик приніс черешень. Михайлик вирушає з дідом на рибалку.

2.7. Обговорення змісту розділу за питаннями.

  • Для чого мати рано-вранці розбудила Михайлика? («Раненько, бо все хочеться показати йому, як удосвіта по селу ходить літо»)

  • Про який свій сон розповіла Мар'яна тітці Ганні? («Сниться мені, наче я в своєму селі і в своїй хаті вимішую вдосвіта діжу, а до Мого вікна підійшов місяць вповні й придивляється, що я роблю. В цю частину хати заходить моя тітка і питається: «Кому ти, Мар'яно, місиш діжу?» А я тихень­ко їй: "Оцьому місяцю ясному"») Як його пояснила мати Михайлика? («...Що скоро ти міситимеш діжу не попаді, а своєму місяцю»)

  • Про що часто згадувала мати Михайлика?

  • Якої шкоди завдала коняка Михайлику, коли той одного разу випасав її вночі у лісі? («Обмінна попасеться, потроху тягне мене з собою, а я то прокидаюсь, то знов засинаю. І треба ж було, щоб вона світанням чогось схарапудилась і гайнула в туман, волочачи мене по землі. Поки я, вдарившись об кілька пеньків, скочив на ноги, з моїх очей, як з коминів, розліталися іскри й підпалювали дерева. Напевне, тільки туман і роса врятувала їх від пожежі. Днів зо два тоді гуділи жорна в моїй голові, але я тримався, як і належало хлопцеві...»)

  • Що було перешкодою для діда Дем'яна щодо швидкого купування коняки?

  • Охарактеризуйте поведінку цигана на базарі.

  • Через що вранці вся родина сміялася над дідом Дем'яном стосовно коняки, яку він придбав на базарі? («Дідусь вивів звідти вчорашнього коня, який сьогодні, на тверезі очі, чогось став кобилою»)

  • Якою красою милувався Михайлик, під'їхавши до Якимівської загорожі? («Вона була обнесена веселим свіжообструганим воринням, за ним спадисто ішла під сонце висока трава. Тут червоніли хрещики дикої гвоздики, красувався перестріг чайовий, хвалилася білими віночками ромашка і все з кимсь переморгувалась тендітна віяста метлиця. А над травою височіли безладно розкидані черешні, яблуні, груші й напатлані кислиці»)

  • Про що спілкувалися Михайлик з Любою? Чим дівчина подобалась хлопцю?

  • Чому розповідь Михайлика про автомобіль вразила Любу?

  • Яке значення для хлопця мала зустріч з Любою в Якимовій загорожі?

  • В чому полягали обов'язки Люби?

  • Чому після повернення від Люби Михайлика вдома назвали «году­вальником»?

  • Поясніть, через що Теси. називають Китаєм? («А через те, що тут у родинах водиться не тільки по шестеро, а й по шістнадцятеро дітей, то в нас ще й досі Теси називають Китаєм»)

• Як Михайлик висловився про своїх дідуся і бабусю? («Я ніколи не ба­чив дружніших людей, як мої діди. В селянстві, та ще в нестатках, усього доводилось мені надивитись і научитись. Але жодна крихітка житейського бруду не виповзла з двору моїх дідів, недобре слово з їхніх уст не торкнулося жодної людини»)

^ 3. Робота над змістом IV розділу твору

  1. Переказ цікавих епізодів із повісті

  2. Тема: Михайлик прагне отримати книгу для читання, а здобувши її — не зміг її зрозуміти.

  3. Ідея: возвеличення любові до книги, намагання пізнати всесвіт, по­ширити свій кругозір.

  4. Основна думка: «...Нам зараз головне — знати землю, знати і ділити її бідним людям...» (дядько Себастіян — Михайлику).

  5. Композиція.

У розділі чимало ліричних відступів, екскурсів у минуле:

  • життя родини Михайлика у перші роки після революції;

  • рішення батьків щодо подальшого навчання Михайлика;

  • діяльність Гаврила Шевка на посаді сільського старости і голови волвиконкому;

  • виховання, поученія батька й дядька Себастіяна.

Експозиція: рішення Михайлика піти до Мар'яни, щоб та допомогла йому взяти у попа книжку для читання.

Зав'язка: отримавши від поповича книгу «Космографія», хлопець не розуміє її змісту і призначення.

^ Розвиток дії: Михайлик намагається знайти в селі того, хто б роз­тлумачив зміст незрозумілої книги.

Кульмінація: здивування Михайлика тим, як полісовщики Артем і Сергій роззброїли бандитів, принесли рушниці, бомби і гранати. '

Розв'язка: дядько Себастіян пояснює, про що та книга, яку намагався прочитати Михайлик.

Голова комбіду порадив хлопцю не читати книг про небо, бо «зараз головне — знати землю».

3.6. Сюжет.

Михайлику дуже хотілося віднайти книгу для читання. Він звертається до Мар'яни, щоб та допомогла йому в цьому. Дівчина приводить хлопця до попа, який дає для читаний книгу «Космографія». Михайлик на­магається осмислити її, але йому це складно, оскільки книга має багато незрозумілих термінів, понять. Поп навмисно дав хлопцю таку книгу. Ніхто на селі Михайлику не міг розтлумачити її зміст. Тільки дядько Себастіян сказав: «...це книга про небо» — і порадив повернути цю книгу попу.

3.7. Обговорення змісту розділу за питаннями.

• За що Петро дорікав Михайлику? («Читай не читай, грамотяко, все одно попом не станеш»)

  • Якою у творі зображена попадя? {«...Добре знаю скаредність нашої блідовидної попаді, в очах якої зеленкувато застоївся мед, а на язиці трималася жовч; присадкувата і широка, мов дзвін, матушка цілоденно товчеться на своєму попівстві і все бурботить, що тепер настало не життя, а один розор — усі і всякі руїнники об'їдають та обносять її статки»).

  • Через що іноді її характер та ставлення до Мар'яни змінюються? («..Коли на попівському подвір'ї стоять червоні козаки, матушка до їхнього від'їзду стає тихою, ніби зітхання, і навіть най­мичку Мар'яну називає не богопротивним плевелом,, а серце моє...»)

  • Чим це зумовлено, на ваш погляд?

  • Як на селі люди ставились до Мар'яни? («...Жалували її, зичили добра і гарного жениха, який мав би земельку і славно хліборобив»)

  • За що Михайлик полюбляв воду? («...Як співає вода,— весною вона з ревінням нуртує по всій долині і, аж запінившись од люті, рве греблі, влітку ледь-ледь награє у сопілку, а взимку тільки іноді спросоння писне, як в'юн, і знову спить»; «...прокинулась вода і дмухає в торішню роз­колену очеретину, а та, дурненька, ще не второпала, що настає весна, і чогось схлипує собі») ,

  • Якою була доля у горшковоза Терентія? Як він ставився до дітей? («... Щоб звеселити нею і людей, і своїх онуків, хоча сам уже й розлучився з радістю, гетьманці повісили Терентієвого сина. Тепер хоч і незахисно стало старому гончареві на світі, проте він не розлучається зі своїми дрібняками, - навіть їде з ними в далекі села ярмаркувати»)

  • Яким чином прихід Михайлика до Мар'яни вплинув на її настрій? («"От молодчага! А я ще нещодавно подумала й зажурилась собі: хто мене згадає і перед святом провідає? Рідня ж моя далеко живе",— по­смутніла і зітхнула дівчина, і куточки вуст її стали журні»)

  • Як висловилась Мар'яна Михайлику стосовно його прагнення до чи­тання? («Вчися, Михайлику, вчись, дорогенький, може, хоч ти не будеш таким темним, як ми. А вивчишся, не понехтуй нами»)

  • Що відчув Михайлик під час розмови з поповичем? («...Я починаю соромитись їх (своїх ніг), брудних, порепаних і подряпаних стернею, починаю соромитись свого незугарного полотняного одягу і торби, що пропікає мою спину попівськими пундиками і справжнім цукром... Я печу раки і мовчки стою на одному місці, каючись, що прийшов сюди. Сором, затятість і гордість змагаються в мені, а до очей зрадливо підкочуються-сльози. Я ніколи не був скиглієм, терпляче зносив і батіг, і хлудину, і запотиличники, а це так заболіло і допекло»)

  • Чому Михайлик у попівських хоромах вважав себе приниженим?

  • Як Михайлик описує свою матір? («...Моїй сільській босоногій Ярославні, перед людяністю, скромністю і мудрістю якої я й .досі схиляє свою вже посивілу голову. Не знаю, як би склалась моя доля, коли б біля неї не стояла, мов благання, моя зажурена мати. Я й досі чую на своєму

чолі, біля свого серця, спокій і тепло її позазілюваних, потрісканих рук. Може, тому його й було так багато, що воно трималося не на поверхні, а в глибоких шпаринах материнських рук...»)

• В яких умовах жила родина Михайлика у перші роки після революції?
(«...Страшні нестатки впакували нас у стару, дідівську клуню. Тут ми якось обладнали голодрабську хижину на двоє підсліпуватих віконець. Щоб вони здавались кращими, перед ними мати посадила малину, а взимку в міжвіконня клала кетяги горобу»)

  • По тому, як попович зберігав книжки, можна було з'ясувати його ставлення до них. Відповідь обґрунтуйте.

  • Чим було зумовлено те, що батько Михайлика вирішив продати корову? («Згодом батько змирився, що йому й далі доведеться вбожіти — продав корівчину, а я пішов учитися...»)

  • Яким чином хлопець готувався до читання книги? («Щоб не схопити «басурмена»,я старанно мию руки, витираю десятчаним рушником і вже тільки тоді, смакуючи, розгортаю палітурки»)

  • Які перші враження охопили Михайлика, коли він прочитав назву книги поповича? («"Космографія",— читаю вголос незрозумілий за­головок, перегортаю сторінку і на другій, поміж нашими літерами, бачу багато чужих і якихось незрозумілих значків. Радості як не бувало. Але я пригадую слова, що це дуже розумна книга, і, шкутильгаючи, затис­каючись, починаю з усіх боків підбиратися до її трудного розуму»)

  • Через що мати Михайлика вважала Біблію найрозумнішою книгою? («...Найрозумнішою і найтяжчою книгою в світі є Біблія: дочитаєш її — і, гляди, повилітають клепки з голови»)

  • Чому Михайлику було складно сприймати «Космографію»? («До вечора моє чоло морщилось над цією книгою, наче дядьківський постіл, та щось второпати ніяк не вдавалося. Одначе все-таки збагнув, скільки і яких є планет і яка відстань од Землі до Місяця і Сонця, але незрозумілі зна­чки; літери і такі слова, як синуси, тангенси, астрономія, метеорологія, космологія та й безліч інших, доводять мене до гіркого розпачу»)

  • Над яким питанням змушений був задуматися Михайлик під час читання «Космографії»? («А де ж та дорога, що єднає небо й землю та й біжить собі поміж зорями?») Чому хлопчик не міг дати відповідь на нього? А ви можете йому допомогти в цьому?

  • Яким чином приповідка «Бідному Савці нема долі ні на печі, ні на лав­ці» стосувалося Михайлика? («Але хто пособить мені розібратись у книжці. Я перебираю в пам'яті грамотіїв своєї вулиці, та всі вони щонайбільше знають написати листа і ждати отвєта, як соловей лєта. Міг би допомогти піп, але я не піду більше до нього пекти раків, і досі сором, як згадаю. До дяка теж не випадає потикатися, бо нещодавно з Петром лазив у його сад»)

  • Чому Михайлик вирішив звернутися по допомогу до дядька Себастіяна для розтлумачений незрозумілої книги «Космографія»? («Він же всякі папери приймає аж з самої Вінниці. Окрім того, дядько Себастіян добре знає мого батька та й мене пізнає на вулиці, навіть добридень каже»)

  • Яке значення мав бідком для простого люду? («...До бідкому, де вечорами завжди було гамірно і людно. Тут біднота зустрічалася із своїми надіями, тут вона слухала ленінську правду і не раз за неї брала до рук і російську трьохлінійну, і англійські, французькі, німецькі та австрійські рушниці»)

  • Чому, на думку Михайлика, Гаврило Шевко був би непоганим кіно­актором? («..Досить було чоловікові прикрити очиці капицями повік, як з безлічі їхніх зморшок непереможно бризкала нічим не прихована хитрість. Але їм мало було місце на повіках, і вона струмувалась на ніздрі носа, на уста, підборіддя і владно глузувала над усім і всіма»)

  • Що зумовило Шевка погодитися на посаду старости? («Нарешті роз­лючені гетьманці сказали, що викличуть з повіту державну варту, а та знає, для якої частини мужицького тіла викручуються шомполи»)

  • Як зрозуміти слова Шевка: «Над шкурою дрижати — людиною не жити»?

  • Якого покарання отримав Шевко від німців? («...Всипали чоловіку двадцять п'ять шомполів у шкуру, забрали останню корову й свиню, щоб не було на подвір'ї ні писку, ні виску»)

  • Як зреагував Шевко на прохання Михайлика пояснити незрозумілу книгу? Що він порадив хлопцю? («...Цю книжку будеш читати, коли більше з'їсиш каші. Тут усе діло в каші. Зрозумів?»)

  • Про що дізнався Михайлик від Шевка стосовно дядька Себастіяна? («Він... цілий день ганявся в лісах Кипорового яру за бандитами. І по­раненого коня від них увів»)

  • Яке враження на Шевка справили полісовщики Артем і Сергій? Чому? («...На їхніх плечах похитуються аж сім рушниць, а на їхніх поясах гойдаються різномасті бомби і гранати»)

  • Що сказав Артем про життя на небі? («Коли б не жили, то хто б там світив?»)

• Як дядько Себастіян зустрів Михайлика у себе вдома?

  • Через що батько дядька Себастіяна категорично ставився до сина, який окрім піаніно нічого не мав у господарстві? («Краще б заплакав дурноверхий, коли розбив обручі від макітри. Чи ти німиці об'ївся, чи з великого розуму пришелепуватим став? Коли це і хто це на всьому білому світі бачив у нашого мужика піаніно?» «Хіба нам до музики? Мужицька музика ціп і коса!»)

  • Як дід сприйняв гру свого сина на піаніно? («Старий, спираючись на патерицю, сів на призьбі. А з хати небавом прибилися музика і спів про ті василечки, що сходять на горі, про той барвінок, що послався під горою. І угледів старий крізь притуманені роки свої далекі-далекі

василечки, і той барвінок, і молоду жінку, яких тільки в молодості бачив... Гай-гай, який голос у його сина, за нього можна навіть без піаніно в театрах щось платити»)

  • Що розповів дядько Себастіян Михайлику стосовно змісту книги «Космографія»? Які надав поради? {«...Михайле, це книга про небо! Та нам зараз головне — знати землю, знати і ділити її бідним людям. А по­тім будемо добиратись до неба. Завтра занеси книгу попові і перекажи йому, що я просив давати тобі ті книги, які зараз можеш вчитати. Ще скажеш, що я загляну до нього, і завтра ввечері знов приходь до мене»)

  • Про що свідчить закінчення розділу? («...З невеликого розуму хотіли насміятися з малої селянської дитини. Але все це, як з води, піднялося того дня, коли селянський син нашої рідної землі вперше в історії люд­ства піднявся у космос... Справді, добре сміється той, хто сміється останнім!»)

3.8. Міні-дискусія.

• Чому, на ваш погляд, попович дав Михайлику прочитати книгу «Кос­мографія»?

(а) Бо хотів насміятися над селянським хлопцем; б) щоб він до попівської родини більше не звертався з подібним проханням; в) на­магався принизити хлопця, звертаючи увагу на його розум.
Завдання.

Оберіть варіант відповіді або висловіть власний, прокомен­туйте його, наводячи переконливі факти з твору.

^ VI. Закріплення вивченого матеріалу

1. Проведення тестового опитування

До III розділу

1. Який художній засіб використав М. Стельмах, висловлюючись: «На човнику й веслі від нас від'їхав травень»?

а) Порівняння; б) метафору; в) епітет.

  1. На думку матері Михайлика, найбільше див у світі робиться: а) зоряної ночі; б) на зимові свята; в) влітку на світанні.

  2. Що вранці принесла Мар'яна тітці Галині?

а) Глечик молока; б) пахучу паляницю; в) марципани.

4. Мар'яна запропонувала Михайлику погнати випасати коняку до Якимівської загорожі, щоб:

а) нарвати ягід черешні; б) побачити красу весняного саду; в) назбирати щавлю і грибів.

5. Як звали коняку Михайлика?

а) Вірна; б) Обмінна; в) Яскрава.

6. Мешканці Багряниць не полюбляли:

а) розводити коней; б) вимовляти літеру «г»; в) садити горобину.

7. «Люди по-різному залишали свої гроші: одні набиралися за них веселощів, а інші — смутку». До перших належав:

а) Юхрим Бабенко; б) батько Михайлика; в) дід Дем'ян.

8. Улюбленою піснею у діда Дем'яна була:

а) «Не ходи Грицю та й на вечорниці»;

б) «Як продала дівчина курку»;

в) «Світить місяць, світить ясний».

9. Дід Михайлика вважає, що найдорожче для бідного чоловіка:
а) мати шматок хліба; б) пісня; в) воля.

10. Кому з героїв твору належать слова: «Завжди на ярмарку знайдеш двох дурнів: один дорого просить, другий дешево дає»?

а) Дядьку Трохиму; б) цигану; в) діду Дем'яну.

  1. Коняку на базарі дід Дем'ян купив у: а) цигана; б) селянина; в) попа.

  2. Чим Люба пригостила Михайлика, коли вони зустрілися в Якимівській загорожі?

а) Насінням; б) горіхами; в) суницями.

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

До IVрозділу

  1. «Думами українського степу» Михайлик вважає: а) вітряки; б) селян-хліборобів; в) чумаків.

  2. Петро Вдовиченко називає Михайлика:

а) розумником; б) читальником; в) розбишакою.

3. Кому з героїв повісті належать слова: «Не дивуйтесь, бо що воно, бідне, тямить у панському їдлі»?

а) Мар'яні; б) Петру; в) Трохиму Тимченку.

4. Мар'яна, попівська прислужниця, виконувала роботу:

а) пританцьовуючи і сміючись; б) невдоволено і зі сльозами на очах; в) з прокльонами і з великим небажанням.

  1. За непокору і неслухняність попадя називала Мар'яну: а) бусурманихою; б) злодійкою; в) революціонеркою.

  2. Дядько Петра Вдовиченка воював на Карпатах з: а) ляхами; б) угорцями; в) австріяками.

  3. Михайлик вирішив звернутися до Мар'яни, щоб та допомогла йому в попа:

а) знайти книгу; б) набрати гарбузового насіння;

в) отримати благословення та дозвіл для навчання у школі.

8. Дід Терентій був майстром:

а) гончарства; б) ковальства; в) римарства.

9. Піп, як невільників, замикає:
а) собак; б) гроші;, в) книжки.

10. Який фразеологізм використав М. Стельмах до свого героя, коли той перебував у попа?

а) Пекти раків; б) дістати гарбуза; в) намилити шию.

  1. Куди хотів віддати Михайлика батько для подальшого навчання?

а) Сільської чотирирічки;б) шевця; в) школи селянської молоді.

  1. Яку .книгу отримав Михайлик у поповича:

а) Біблію; б) «Космографію»; в) «Пригоди Тома Сойєра».

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

  1. Робота на картках

Картка № 1

  1. Що мав на увазі Михайлик, висловлюючи таку думку: «Як іноді важливо буває, щоб хтось виділив у людини щось гарне та й іншим, менш видющим, підказав». Власну думку обґрунтуйте.

  2. Чому, на думку батька дядька Себастіяна, «мужицька музика — ціп і коса». Свої міркування вмотивуйте.

  3. Дід Дем'ян мав подяку від самої Революції за те, що:

а) брав активну участь в обороні села від ляхів;

б) здав машину в повіт; в) допоміг пораненим партизанам.
Картка №2

  1. Яким чином і для чого, на ваш погляд, М. Стельмах намагається відобразити неповторну красу природи? Відповідаючи, посилайтеся на зміст твору.

  2. Дослідіть, що спільного і різного у творах О. Довженка «Зачарована Десна» і М. Стельмаха «Гуси-лебеді летять». Власні спостереження узагальніть.

  3. Якою стравою пригостила Люба Михайлика, коли той приїхав рвати черешні до Якимової загорожі?

а) борщем; б) млинцями; в) кулішем.

Картка № З

  1. Чому, на ваш погляд, Мар'яна порівнює панів із свинями? Свої мір­кування доведіть.

  2. Що мав на увазі Шевко, говорячи: «...коли влада не має своєї голови то показує чуже гузно. На це ніколи багато розуму не вимагалось». Висловіть власну думку.

  3. Найкращі черешні тітка Василина називала:

а) крашанками; б) піснею; в) любками.

VII. Підсумок уроку

VIII. Оголошення результатів навчальної діяльності школярів на уроці

IX. Домашнє завдання

Дібрати матеріал про українські звичаї, про які говориться у творі; опрацювати зміст V, VI розділів повісті.





Скачати 222,43 Kb.
залишити коментар
Дата конвертації19.09.2011
Розмір222,43 Kb.
ТипДокументы, Освітні матеріали
Додати документ в свій блог або на сайт

плохо
  45
не очень плохо
  5
средне
  12
хорошо
  7
отлично
  79
Ваша оцінка:
Додайте кнопку на своєму сайті:
uadocs.exdat.com

База даних захищена авторським правом ©exdat 2000-2014
При копировании материала укажите ссылку
звернутися до адміністрації
Реферати
Автореферати
Методички
Документи
Поняття

опублікувати
Документи

Рейтинг@Mail.ru
наверх