Вступ icon

Вступ


229 чел. помогло.
Схожі
Кочерган М. П. Вступ до мовознавства...
Програма дисципліни кредитний модуль “ основи радіоелектроніки (для груп фф) Вступ...
План Економічні погляди декабристів. Економічні проблеми в працях революційних демократів. Вступ...
Робоча навчальна програма з дисципліни «Вступ до спеціальності» освітньо-кваліфікаційний рівень:...
Курс валют 5 Скорочення 5 Реферат 6 І. Вступ 19 >ІI...
Робоча навчальна програма здисципліни: Принципи І методи аналізу художнього твору Спеціальність...
План, вступ, викладення змісту теми (як правило, 2 глави), висновок...
Робоча навчальна програма Модуля Вступ до спеціальності Для студентів спеціальності...
Програма з хімії для абітурієнтів на базі базової загальної середньої освіти вступ...
Робоча програма дисципліни: «вступ до мовознавства» Форма...
Робоча програма та методичні вказівки з дисципліни “ Вступ до вищої освіти ” для студентів...
Робоча програма дисципліни «Вступ до спеціальності» для спеціальності 010100 Практична...



страницы: 1   ...   51   52   53   54   55   56   57   58   ...   93
повернутися в початок
^

§ 58. Значення і склад сполучників



Сполучники служать для поєднання між собою однорідних членів речення або речень. Наприклад, у реченні Земле рідна! Мозок мій світліє і душа ніжнішою стає, як твої сподіванки і мрії у життя вливаються моє (В.Симоненко) службові слова і, як — сполучники, бо перше і поєднує два прості речення, як приєднує підрядне речення до головного, друге і сполучає два однорідні члени речення.

Однак подібні слова можуть бути і не сполучниками. Так, у реченні Дружній череді і вовк не страшний (Нар. творчість) слово і — частка, а не сполучник, бо воно нічого не поєднує, тільки служить для підсилення сказаного і має таке ж значення, як навіть. А в реченні Ніколи я не знав, як тяжко жить без солов’я, що в пісні аж тремтить тільцем своїм маленьким і гарячим (М.Рильський) слово як, хоч і приєднує підрядне речення до головного, проте не є сполучником — це прислівник, бо вказує на міру ознаки і відповідає на питання якою мірою?; слово що — відносний займенник, бо в реченні виступає замість іменника соловей і відповідає на питання хто тремтить?

1. За будовою сполучники бувають:

а) прості: і, а, бо, та, чи, що, як, хоч;

б) складні: якщо (як + що), якби (як + би), щоб (що + б), або (а + бо), проте, зате, ніби, неначе, начебто;

в) складені: та й, або й, коли б, тому що, так що, через те що, незважаючи на те що. не тільки... а й, як... так і, хоч... але.

2. За значенням розрізняємо сполучники сурядні, підрядні і пояснювальні.

Сурядні сполучники з’єднують однорідні члени речення або рівноправні речення, наприклад: ^ Правда, я зігнувся в бурі життьовій, і тремтить останнє листя моїх мрій, але в серці й досі ще вогонь палає, і рука то кобзу, то меча тримає (О.Олесь).

Серед сурядних сполучників виділяємо:

а) єднальні: і (й), та (в значенні і), також, і...і, ні...ні, як...так і, не тільки... а й;

б) протиставні: а, але, та (в значенні але), зате, проте, однак, все ж;

в) розділові: або, чи, або...або, чи...чи, то...то, не то... не то, чи то... чи то.

Підрядні сполучники приєднують підрядні речення до головного, наприклад: ^ Треба докласти всіх зусиль, щоб перетворити оточення на ліпше, якщо воно відстале, або ж самому дорівнятися йому, якщо відстав сам (О.Гончар).

До підрядних належать сполучники що, як, щоб, якби, якщо, хоч, хай, бо, тому що, через те що, для того щоб, дарма що, незважаючи на те що, тимчасом як, хоч... але, хоч... все ж, чи, мов, немов, немовбито, наче, неначебто, ніби тощо.

До підрядних сполучників наближаються за своїм значенням сполучники таж, тож, адже.

Пояснювальні сполучники вживаються при уточнюючих словах, наприклад: ^ Цитати із дум та з пісень без музичного їх оформлення, тобто без мелодії, багато втрачають (М.Рильський).

До пояснювальних належать сполучники тобто, себто, або, чи (у значенні інакше кажучи, тобто), а саме, як-от, як.

3. За способом вживання сполучники поділяються на:

а) одиничні (і, та, або, чи, щоб, як, мов) — вживаються тільки між двома однорідними членами речення або між двома реченнями, наприклад: Хай квітне злагода і праця на всіх полях, у всіх серцях, щоб у труді святім змагаться, а не в загарбницьких боях (М.Рильський);

б) повторювані (і...і, ні...ні, ані...ані, або...або, чи...чи, то...то) — повторюються два або більше разів підряд при однорідних членах речення або реченнях, наприклад: Він не боявся ані реву бурі, ані гуркоту громів (І.Франко). Хочу бачити, знати, чути, і любити, й творити красу (Л.Первомайський — треба мати на увазі, що і та й — це той самий сполучник, тільки в різному звучанні);

в) парні (не тільки... а й, як... так і, хоч...але, хоч... все ж) — вживаються двома частинами при двох різних однорідних членах речення або реченнях, наприклад: Не тільки гомерівський епос, але й трагедії Есхіла, Софокла, Евріпіда побудовані на народних міфах (М.Рильський). Хоч поганий тин, та затишно за ним (Нар. творчість).


223. Прочитайте речення, знайдіть сполучники й схарактеризуйте їх за поданою нижче схемою.

1. За будовою: а) простий; б) складний; в) складений.

2. За значенням: а) сурядний єднальний; б) сурядний протиставний; в) сурядний розділовий; г) підрядний; ґ) пояснювальний.

3. За способом вживанням: а) одиничний; б) повторюваний; в) парний.

1. Усе йде, але не все минає над берегами вічної ріки (Л.Костенко). 2. Не лише батьки, а й діти відповідають за майбутнє своє і вселюдське (О.Шугай). 3. Чи то блискавка мигоче і гримить у хмарах грім, чи сліпить то сонце очі, світом сяючи палким? (Б.Грінченко). 4. А наше — все круг нас: і води, й дерева, і переплески хвиль, і вогкість лісова, і хмари з синьої прозорчастої криги (М.Рильський). 5. І сонцеокий день крізь дим далечини блакитним леготом і пестить, і голубить (Є.Маланюк). 6. Добудь нові слова, новії струни або мовчи (Леся Українка). 7. Іди — мужній і сам себе помножуй у ранній радості і радісній біді. 8. День крутоберегий уклався спати, ніби шарий віл (З тв. В.Стуса). 9. Потрібна завірюха, щоб розбурхати сонну, покірну кров (Р.Андріяшик). 10. Перед кожним ухожим він [швейцар] витягався у струну, щось вихитував булавою, — тобто честь робив (Панас Мирний).


224. І. Прочитайте уривок, знайдіть сполучники й схарактеризуйте їх. Які ще слова, крім сполучників, сприяють об’єднанню окремих речень у текст?

Тепер уже виразно було видко, що новий учитель — чоловік непевний. Тому було багато доводів.

Насамперед — учитель ні до кого ніколи не ходив (розумілося: до людей статечних) і сидів у своїй школі то з дітьми, то з якимись книжками. Що тому була правда, міг посвідчити шкільний сторож, що був за сторожа й у волості. Друге — він не мав ніякого “благородного виду” і тільки одежею відрізнявсь од мужиків, бо розмовляв “по-мужицькому”. Третє — він, як випускав школярів погратись, дурів, як маленький, гуляючи з ними у м’яча, ганяючи наввипередки або ще які грання вигадуючи; таку “кумедію” щодня міг бачити і старшина, і писар, і всякий, хто бував у волості, бо школа була в одному дворі і навіть в одному будинку з волостю. Четверте — він сам собі варив їжу та ще й у гурті з тими школярами, що ночували в школі. Нарешті — він ходив по лісах та по луках, збирав якісь квітки, камінці і всяку таку дурницю і все те обережно ховав. Про цей останній пункт старшиниха погадала навіть, чи не ворожбит він який, але ж цю думку не взяв собі до уваги освічений писар, і старшина просто сказав жінці, щоб вона не встрявала, куди їй не треба.

Але ж цього мало. Він був навіть неслухняний і неввічливий до начальства. Замість, щоб удовольнятися з двох поламаних лавок, що дала волость школі, і заліплювати побиті шибки папером, він домагався, щоб йому пороблено нові парти, засклено вікна і навіть щоб покрашено стару класову таблицю, начебто через те, що на ній уже крейда не пише. І як волость, звісно, не зважила на такі його кумедні домагання, то він насмілився написати про це до земської управи, додавши, що гроші, від громади призначені для школи, лежать по кишенях волосних і не вживаються на що треба (Б.Грінченко).

ІІ. Хто і чому вважає, що вчитель, про якого тут іде мова, — людина непевна? Чи правда це? Доведіть. Чи трапляється так у житті, що про когось судять несправедливо? Чому?





залишити коментар
Сторінка55/93
Дата конвертації20.09.2011
Розмір5.7 Mb.
ТипДокументы, Освітні матеріали
Додати документ в свій блог або на сайт

страницы: 1   ...   51   52   53   54   55   56   57   58   ...   93
плохо
  147
не очень плохо
  36
средне
  74
хорошо
  74
отлично
  207
Ваша оцінка:
Додайте кнопку на своєму сайті:
uadocs.exdat.com

База даних захищена авторським правом ©exdat 2000-2014
При копировании материала укажите ссылку
звернутися до адміністрації
Реферати
Автореферати
Методички
Документи
Поняття

опублікувати
Документи

Рейтинг@Mail.ru
наверх