Плани-конспекти уроків icon

Плани-конспекти уроків


29 чел. помогло.
Схожі
Плани-конспекти уроків...
Освіта. Виховання. Навчання абросимова, Т. В. Німецька мова: 6 кл.: Плани-конспекти уроків /Т. В...
Плани-конспекти уроків...
Конспекти відкритих уроків...
Конспекти вступних уроків 10 клас Тема: Мовлення як предмет вивчення стилістики І культури...
А конспекти уроків...
Огляд журналу «Педагогічний пошук» 2 (62) / 2009...
Вступ
Поняття “граматична структура” І “зразок мовлення”...
План-конспект уроку з відміткою особливостей для паралельних класів (див рекомендації в журналі...
Типові навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів...
Методичні рекомендації та плани семінарських занять для студентів спеціальності 060101...



страницы: 1   ...   27   28   29   30   31   32   33   34   35
повернутися в початок

2.Соловейко



Дуже прикро було Івасикові, що його соловейко не співав. Купив він його за власні гроші, що подаровані були йому на іменинах, посадив у гарну клітку, оздоблену візерунками. Соловейко ж мовчав, немов занімів.

  • Солов’ї співають тільки навесні, - розважала хлопчика мама.

Та соловейко й весною мовчав. Тому дивно й досадно було Івасикові, і злість брала на соловейка.

Соловейком цікавився не тільки Івасик, а й сірий смугастий кіт. Але йому було байдуже до соловейкових пісень чудових: він любив той спів тільки тоді, як соловей співав на вітті, і, співаючи, заплющував очиці, весь переймаючись своїм тьохканням. Те співання було таке любе, що кіт тихесенько, припадаючи до гілки, щоб не перебити, підкрадався до маленького співця й хапав його в свої міцні обійми. Та не вдячним поцілунком обдаровував кіт соловейка; чіпкі пазурі цупко тримали птаха, гострі, як голка, дрібні котові зубенята перегризали співцеві горло... Та тепер котові було байдуже до соловейкових пісень: хоча б соловейко й затьохкав, однаково його не дістанеш у клітці, що висіла під стелею над вікном.

А соловейко нудьгував. У кімнаті було тепло, їжі було доволі. І хоч ночами й блимали з темряви страшенні хижацькі очі кота, до цього можна було звикнути. У соловейковім серці була така нудьга, така безпосвітна туга за волею, за сонцем, за повітрям, що він бився крильцями в rратки, мов божевільний, і падав непритомний. Тільки в клітці соловейко пізнав, що то є на світі воля. Тепер вона часто йому снилася – дивна, чарівна, як казка. Воля!.. Це слово він уперше почув від наймички, котра відповіла Івасикові на його запитання – чому соловейко навіть весною мовчав.

  • Пустіть, паничу, його на волю, тоді він заспіває.

Якось був чудовий сонячний день за вікном. Дерева в саду завмерли, немов задубіли від морозу; чистенький сніжок іскорками виблискував на сонці.

У кімнату ввійшла наймичка, відчинила кватирку й почала прибирати. Соловейко з тугою дивився у вікно, не помічаючи навіть, як гострий холод проймав його до кісточок.

Коли це раптом скочив у кватирку кіт, стрибнув звідтіль на клітку й повис на дверцятах. Дверцята одірвались під його вагою, але й кіт не втримався і впав. Наймичка потягнула його щіткою по спині, і він кулею вилетів із кімнати.

Соловейко пурхнув і вилетів у садок. Холодне повітря обхопило його всього, та він не зважав, рвався у височінь, до сонця: воно пригріє й приголубить! Високо-високо піднявся соловейко, але жаданого тепла не було, бо над ним сяяло зимове сонце. Зате була воля!

Як любо!.. Але ж як холодно!.. Він почував, що ще мить – і він замерзне. Там, унизу, відчинена кватирка, і в кімнаті так тепло, так привітно. Туди!.. О, ні!.. Краще смерть, ніж життя у клітці! Холод дужчав, соловейко замерзав, ледве ворушачи крильцями. У кімнату, в клітку?.. Ні, краще смерть! Сіренькою грудочкою упав він з високості на білий, блискучий сніг. (За С.Черкасенком; 448 сл.)


На кожне із запитань вибрати правильну відповідь.

1. Івасик журився, бо куплений ним соловейко

а) виявився хворим;

б) не хотів дзьобати зерно;

в) не співав, боячись кота;

г) не співав з невідомої причини.

2. Соловейко опинився в клітці через те, що

а) Івасик підібрав його з підбитим крилом;

б) Івасикові подарували його батьки;

в) Івасик купив його за власні гроші;

г) Івасик виміняв його в товариша на ножик.

3. Крім Івасика, соловейком зацікавився

а) Івасиків товариш;

б) Івасиків сусід;

в) рудий смугастий кіт;

г) сірий смугастий кіт.

4. Соловейко жив у клітці, що

а) стояла на вікні;

б) стояла на столі;

в) висіла під стелею над вікном;

г) висіла під стелею над ліжком.

5. Соловейко тужив за

а) своєю солов’їхою;

б) рідним гніздечком;

в) рідним гаєм;

г) волею.

6. Воля, що снилася соловейкові, була

а) ваблива, але небезпечна;

б) духмяна, як весняна ніч;

в) ніжна, як найкраща пісня;

г) дивна, чарівна, як казка.

7. На запитання хлопчика, чому соловейко мовчить, наймичка відповіла:

а) “Він не вміє співати, бо надто молодий”;

б) “Він не співатиме, розлучений із солов’їхою”;

в) “Купіть ще одного солов”я, то співатимуть удвох”;

г) “Пустіть його на волю, тоді заспіває”.

8. Дверцята клітки були випадково відірвані

а) наймичкою;

б) Івасиком;

в) Івасиковою матір’ю;

г) котом.

9. Вилетівши через кватирку, соловейко рвався

а) у даль, до рідного гаю;

б) у небо, до інших пташок;

в) за місто, до лісів і гаїв;

г) у височінь, до сонця.

10. Соловейкові довелося вибирати

а) між життям у зимовому місті й мандрівкою у вирій;

б) між поверненням до рідного гаю і життям у клітці;

в) між загибеллю на волі й життям у клітці;

г) між загибеллю від котячих пазурів і життям у клітці.

11. Прослуханий текст належить до

а) художнього стилю;

б) наукового стилю;

в) ділового стилю;

г) розмовно-побутового стилю.

12. Головна думка прослуханого тексту така:

а) за пташками у клітці потрібно добре доглядати;

б) головне для живої істоти – смачна їжа й тепло;

в) головне для живої істоти – воля;

г) головне для живої істоти – гарний догляд і безпека.

Дата:______________

Урок № 59

Тема: Вимова наголошених і ненаголошених голосних, позначення їх на письмі. Ненаголошені голосні [е], [и], [о] в коренях слів.

Мета: поглибити знання учнів про правила вимови й позначення на письмі наголошених і ненаголошених голосних, формувати навички вимови й написання ненаголошених [е], [и], [о] в коренях слів; закріплювати навички визначення орфограми “сумнівний ненаголошений голосний” та вміння обrрунтовувати орфограму відповідним правилом; формувати вміння записувати слова фонетичною транскрипцією, обrрунтовувати особливості їхньої вимови; розвивати фонематичний слух, увагу, пам’ять.

^ Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Обладнання: підручник.

Хід уроку


І. Перевірка домашнього завдання.


*Робота біля дошки. Записати слова. Поділити їх на склади та на частини для переносу. У виділених словах визначити орфограми. Записати ці слова фонетичною транскрипцією.

Підземелля, під’їзд, джміль, яма, армія, відряджати, об’їжджати, роз’яснення, пізнього, ранній, наввипередки, наддніпрянський, Закарпаття.


ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.


ІІІ. Актуалізація опорних знань.


* Бесіда.

  • Як вимовляються в українській мові голосні звуки в наголошених складах?

  • Які звуки вимовляються виразно і в ненаголошених складах? ([а], [у], [і], [о])

  • Як вимовляються ненаголошені голосні [е] та [и]? Навести приклади.

  • Звук [о] перед наголошеним [у]? Навести приклади.


*Зробити звуковий запис поданих слів (обов’язково вказавши місце наголосу). Вказати голосні звуки, що вимовляються нечітко. Пояснити причину нечіткої вимови.


Голубити, розумничка, село, повернутися, зимовий.


ІV. Вивчення нового матеріалу.


* Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 136 - 137).


V. Виконання вправ на закріплення.


*Прочитати вголос скоромовки, правильно вимовляючи голосні звуки. Які голосні у ненаголошених складах вимовляються чітко? Які – нечітко?


Босий хлопець

Сіно косить

Роса росить

Босі ноги.


От Кіндрат, так Кіндрат!

Зуб зламав об мармелад!


Всіх скоромовок не перемовиш, не перевискоромовиш.

Народна творчість.


*Прочитати слова, голосні звуки вимовляючи відповідно до правил української орфоепії.


Олена, Олександр, кіт, брат, подруга, сестра, мати, батько, студент, університет, Володимир, спортсмен, музикант, художник, географ, геолог.


* Фонетичний диктант. Записати слова (речення) фонетичною транскрипцією.


І. Зимовий, зелений, голубка, кожух, читати, крижаний, пенал, кочерга, медаль.

ІІ. Де кисіль, там я сів, де пиріг, там я ліг. З кривого дерева крива тінь. Вбери в кожух пенька, то стане за панка.

Народна творчість.


* Словниковий диктант. У кожному зі слів вказати сумнівний голосний, усно дібрати перевірне слово (за потреби скориставшись таблицею на с. 137). Позначити в словах орфограму «сумнівний ненаголошений голосний».


Вишневий, перезимувати, крижаний, небесний, зупинитися, зернистий, впливати, помиритися, висипаний, верхівка.


* Подані слова записати в колонку, підкреслити букву, що позначає сумнівний голосний. Дописати до кожного слова самостійно дібране перевірне слово.


Червоний, липневий, глибокий, здивований, крикливий сивина, дверцята, медичний, випиляний, листуватися, записати, розумниця, зупинити, впливати, сливовий, вишневий.


* Записати слова, вставляючи пропущені букви. Змінити слова так, щоб сумнівний ненаголошений голосний випав.


Чов..н, груд..нь, січ..нь, віт..р, тижд..нь, хлоп..ць, зброєнос..ць, селез..нь, дур..нь, пал..ць, виш..нь.


* Попереджувальний диктант. Позначити в словах орфограму «сумнівний ненаголошений голосний».


І. Пливуть, пливуть кудись снігів тумани… (В.Сосюра.) Димок легкий, крило голубки в студенім небі пропливуть. (П.Воронько.) У долині село лежить, понад селом туман дрижить. (І.Франко.) Вже неминуче буде сніг з хвилини на хвилину. (М.Вінграновський.) Зима десант на білих парашутах висаджує. (Є.Гуцало.) Вітер снігом б’є в обличчя, засипає снігом дах. І ведуть між себе січу хуртовини у степах. (Н.Забіла.) Не зупиняйся, друже, в хуртовині, як і в житті. (П.Воронько.) Мете, мете метелиця, метелиця не та. Метелик за метеликом над квітами зліта. (А.М’ястківський.) Знов починається весна, знов починаються дива!.. (А.Костецький.) Шишки на тім’я кидають білиці. Мохи кошлаті, як зелений лев. Стоять дерева. На пахучій глиці лежить туман од дихання дерев. (Л.Костенко.) Шелестять тополі на світанні. Скільки в тому шелесті краси! (П.Воронько.) Журавлі високі пролітають, ледве видно птахів із землі. Журавлів я з вирію стрічаю і прошу перо у журавлів. Хай з небес перо високе кинуть, хай мене благословлять крилом, щоб писалось слово журавлине журавлиним з вирію пером. (Є.Гуцало.)

ІІ. Посіяла мати в своїй колисковій зернини добра і тепла. (Б.Дегтярьов.) В материнській колисанці надлюдське терпіння. А любов така велична, що й кінця не знати. Як життя, вона одвічна і свята, як мати. Мати життям прикриває життя, коли в небезпеці її дитя. (П.Воронько.) Відро защебетало у криниці. (Є.Гуцало.) Зірка упала в криницю! Гляньте, лежить на дні!.. Ніхто не хотів подивиться. Люди такі чудні! (П.Воронько.) Перш ніж виплисти під місяцем на берег, русалки дивляться в дзеркальних коропів. (Л.Костенко.) Дніпро блищить синьою хвилею, і човни по березі розкидані, а там і перевіз. За малу годинку перебігти можна, бо недалечко. (Марко Вовчок.)


* Розподільний диктант. Слова із сполученнями –ере-, -еле- та зі сполученнями -ри-, -ли- записати в дві колонки.


Береза, криниця, кришити, пелена, кривавий, очерет, берег, глитати, обережний, глибокий, Берегиня, блищати, кривий, дерево.


* Диктант із коментуванням. Виділені слова записати фонетичною транскрипцією. Позначити в словах орфограму «сумнівний ненаголошений голосний».


Хвилюється широкий лан зелений. Мохнатий джміль із будяків червоних спиває мед. Бездумні роси на траві поблідлій живуть життям ритмічним і легким. Ластівка крилом розтинає тінь. Людські сни переписує місяць на широких небес полотно.

З тв. М.Рильського.


*Навчальний диктант. Позначити в словах орфограму «сумнівний ненаголошений голосний».


І. Раніше почало вставати сонце, щиріше доглядати землю. Поринули весняні води, задзюрчали струмочки, заклекотали в ярах, розіллялись широкою повіддю. З-під снігу зазеленіла травиця й звеселила жайворонка. Звився жайворонок високо під чисте небо і заспівав про те, що мертва земля ожила знов, що сонце зраділо щастю землі і стало ласкавим. (За М. Коцюбинським; 48 сл.).

ІІ. Березень. Ранок року. Після тривалого зимового сну прокидається жива природа. Серед дерев однією з перших відгукується на поклик і ласку весни білокора красуня береза Тому-то й перший весняний місяць назвали на Україні її ім’ям

Береза милує зір завжди. Та найкрасивіша вона напровесні, коли розвинуться ніжні зелені і ще липкі листочки. Береза - окраса нашого краю.

(За Г.Смиком; 52 сл.)


^ VІ. Підбиття підсумків уроку.


VІІ. Домашнє завдання. П. 18, вправа 376.

Дата:______________

Урок № 60

Тема: Ненаголошені голосні, що не перевіряються наголосом.

Мета: формувати в учнів навички правильної вимови ненаголошених голосних, записувати слова фонетичною транскрипцією, знаходити в словах орфограму «сумнівний ненаголошений голосний», обгрунтовувати написання слів із ненаголошеними голосними, що не перевіряються наголосом, удосконалювати вміння користуватись орфографічним словником; розвивати увагу, логічне мислення, пам’ять.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
^
Обладнання: підручник.

Хід уроку


І. Перевірка домашнього завдання.


* Попереджувальний диктант. Слова із сумнівними голосними підкреслити. Записати ці слова фонетичною транскрипцією.


І. Наступила холодна зима, у мисливця кожуха нема. (П.Воронько.) Час минає, а не вертає. Хто переплив море, той знає горе. Сите черево на науку не квапиться. Чий берег, того й вода. Бережи час, він – цінність для нас. Сніп без перевесла – солома. Заліз в чужу солому, ще й шелестить. Хай буде гречка, аби не суперечка. Бережи вуха, бо відкусить муха. Так холодно, що якби не вмів дрижати, то змерз би. Діла на копійку, а балачок на карбованець.

Народна творчість.


ІІ. Всі річки тепер в обнові, біле скло над бережком. Ходить Грудень по діброві, застеляє світ сніжком. Вишні в інею розквітли, в білих шубах всі дубки. Позирають ночі світлі в розмальовані шибки. І така привітна й люба тиша білої зими, і в кімнаті тепла груба й нові книги на столі.

Т. Масенко.

Словник.

Перевесло – джут із скрученої соломи для перев’язування снопів.


* Словниковий диктант. Позначити орфограму «сумнівний ненаголошений голосний».


Черешня, тривога, бережок, липень, трутень, стерегти, крижень.


ІІ. Актуалізація опорних знань.


*Прочитати подані слова, вказати в них голосні звуки, що вимовляються нечітко. Чи можна перевірити їх наголосом? Як перевірити правопис слів з ненаголошеними голосними, що не перевіряються наголосом? Який словник дає довідки про написання слів?


Лимон, апельсин, левада, цибуля, леміш, кишеня, легенда, математика, коридор.


ІV. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.


^ V. Вивчення нового матеріалу.


*Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу ( с. 137).


VІ. Виконання вправ на закріплення.


*Словниковий диктант. Слова, у яких уживання голосних звуків не перевіряється наголосом, підкреслити. До якого словника слід звернутися, щоб перевірити написання цих слів?


Вечірній, легенький, керівник, пшениця, високий, звичайно, блискавиця, степовий, вербовий, система, температура, сидіти, кресати, химерний.


* Переписати, вставляючи пропущені букви.


Внизу л..ман л..жав у оч..реті, б..чків було в л..мані без ч..сла. (Л.Костенко.) Пахнуть свіжістю поля, л..скотить масна рілля. Угрузає в землю ніж, горне борозну л..міш. (В.Довжик.) Цвіт ч..ремхи прин..се л..лека, щоб в..сною пахла моя пісня. (Н.Донець.) Каже в..рба в..рбі: «Чом ти, вербо, в журбі?» Каже в..рбі в..рба: «Хіба ц, вербо, журба? Просто л..сточків нема, не за горами з..ма!» (А.Камінчук.) Посутеніло. Між Дніпром і Доном Перун переморгнувся з Посейдоном. (Л.Костенко.)

Словник.

Перун – бог грому та блискавки у давніх слов’ян. Посейдон – у давньогрецькій міфології бог моря і мореплавства (у давніх римлян - Нептун).


*Переписати прислів’я, вставити замість крапок пропущені букви. Підкреслити слова з ненаголошеними голосними, які не перевіряються наголосом. Перевірити написання цих слів за орфографічним словником.


Рання пташка пш...ничку клює, а пізня очі дере. Хто вж...ває л...міш, в того на столі – куліш.. Ц...буля від семи недуг лікує. Купив хрону до л..мону. Яка пш..ниця, така й паляниця. Коли в ледаря свято? Як з плуга л..міш знято! Лізе на тр..буну, як колорадський жук на картоплю. Свою к..шеню май, а в чужу не заглядай. Не лізь свинячим писком у пш..ничне тісто. Як одержав д..плом, не думай, що вже агроном.

Народна творчість.

^ VІІ. Підбиття підсумків уроку.

VІІІ. Домашнє завдання. П. 18, вправи 382, 391.


Дата:_____________

Урок № 61

Контрольний диктант


Мета: з’ясувати рівень засвоєння орфографічних і пунктуаційних знань, сформованості мовних умінь та навичок щодо вивчених упродовж семестру тем; формувати вміння й навички використовувати здобуті теоретичні знання відповідно до конкретних випадків на практиці; розвивати логічне мислення, орфографічну й пунктуаційну грамотність, навички самостійної роботи, пам’ять, увагу.

^ Тип уроку: урок перевірки й обліку здобутих знань, умінь та навичок.




залишити коментар
Сторінка34/35
Дата конвертації10.09.2011
Розмір2,2 Mb.
ТипКонспект, Освітні матеріали
Додати документ в свій блог або на сайт

страницы: 1   ...   27   28   29   30   31   32   33   34   35
плохо
  12
не очень плохо
  2
средне
  6
хорошо
  6
отлично
  45
Ваша оцінка:
Додайте кнопку на своєму сайті:
uadocs.exdat.com

База даних захищена авторським правом ©exdat 2000-2014
При копировании материала укажите ссылку
звернутися до адміністрації
Реферати
Автореферати
Методички
Документи
Поняття

опублікувати
Документи

Рейтинг@Mail.ru
наверх