Педагогічна рада: технологія підготовки І проведення icon

Педагогічна рада: технологія підготовки І проведення


7 чел. помогло.
Схожі
Програма фахових вступних випробувань на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня магістр зі...
Програма фахових вступних випробувань на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліст зі...
Програма фахових вступних випробувань на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліст зі...
План-конспект проведення занять із тактичної підготовки з працівниками учбових груп підрозділів...
Культура харчування. Технологія приготування кулінарних страв ” Пояснювальна записка...
Культура харчування. Технологія приготування кулінарних страв” Пояснювальна записка...
Робоча навчальна програма філософія освіти для напряму професійної підготовки 0101 “Педагогічна...
Нформаційний пакет напрям підготовки 0921 “Будівництво ” Спеціальність 092101 “Технологія...
Тематичний план роботи студентів з курсу „Технологія туристської діяльності” Рекомендації до...
Програма І робоча програма навчальної дисциплін и „ технологія обслуговування в готелях та...
Календарний план основних заходів з підготовки до проведення досліджень...
Програма І р обоча програма з навчальної дисципліни „ Технологія туристської діяльності” (для...



Загрузка...
страницы:   1   2   3
скачать
Педагогічна рада: технологія підготовки і проведення.


Наш час – час змін і перетворень у різних сферах життя, зокрема й в навчально-виховному процесі. Сучасний світ не стоїть на місці, і першими будуть ті, хто володіє знаннями. Жодна реформа не зможе змінити будь-що в системі освіти, якщо вчитель сам не зміниться, і тим самим не змінить підходи до організації навчально-виховного процесу.

Школа отримала можливість самостійно обирати орієнтири і цільові установки власної діяльності. В умовах демократизації шкільного життя, переходу до громадсько-державної, фасилітативної моделі управління навчальними закладами, що зумовлено Національною доктриною роз­витку освіти, значно зросла роль колективних форм управління і в першу чергу - педагогічної ради.

Розуміючи це, ми змінили підходи й до організації і проведення педрад. Щоб посилити демократичні засади управління НВК, при підготовці і проведення педрад ми стали залучати учнівське самоврядування, батьківський комітет, раду НВК. На всіх засіданнях постійно запрошений власник – сільський голова Г.П.Римарчук. Ці заходи підвищили роль педагогічної ради, яка стала дійсно дорадчим колегіальним організмом управління НВК.

«Педагогічна рада школи —постійно діючий колегіальний орган управління навчальним закладом», — запи­сано в Положенні про загальноосвітній навчальний заклад (затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від від 27 серпня 2010 р. № 778). Це ж саме зазначається в ст. 39 Закону України «Про загальну середню освіту» .

Одним із напрямків роботи заступника директора з навчально-виховної роботи є участь в плануванні, підготовці, проведенні педагогічних рад, здійснення методичного забезпечення педагогічної ради, створення умов для підвищення авторитету та працездатності ради, залучення педагогів до активної участі в підготовці і проведенні педагогічних рад.

^ Розробка тематики педрад передбачає визначення кількості пи­тань на одне засідання, обсяг інформації, тривалості засідання, відпові­дальних за його підготовку.

З нашого досвіду відомо, що оптимальною кількістю питань, які розглядаються на засіданні педради, може бути два. Одне з них основне, яке розглядає актуальні аспекти діяль­ності педагогічного і учнівського колективів, друге — інформа­ційного характеру.

Загальних рецептів щодо вибору тематики засідань педради бути не може. Вона розробляється з урахуванням особливостей та потреб конк­ретного навчального закладу і спрямована на глибоке розкриття питан­ня та максимальне залучення вчителів до участі в його обговоренні. Спрямованість тематичних засідань педради значною мірою визна­чається науково-педагогічною проблемою, над реалізацією якої працює загальноосвітній навчальний заклад.

Тематика засідань педради, як правило, визначається в кінці навчаль­ного року, виходячи з проблеми школи, потреб педколективу, аналізу ста­ну навчально-виховного процесу, бесід з керівниками проблемно-дина­мічних груп, активом учителів, батьківським колективом і учнівськими організаціями.

^ Перше засідання педради проводиться до початку навчального року, в кінці серпня, і присвячене, як правило, аналізу роботи НВК за мину­лий навчальний рік та обговоренню завдань на наступний.

На першому засіданні потрібно ознайомити присутніх з річним планом роботи НВК та подати на затвердження радою НВК,про використання годин варіативної складової робочого навчального плану, про поділ класів на групи при вивченні окремих предметів, про стан методичної роботи в освітньому окрузі, про роботу бібліотеки та забезпечення учнів шкільними підручниками, про стан оздоровлення та харчування учнів, затвердити варіанти програм, підручників, особливості робо­ти окремих педагогів (робота за авторськими програмами, апробація пе­дагогічних інновацій тощо).

Засідання педради, на якому розглядається питання про допуск до складання ДПА, переведення у наступні класи та випуск учнів, може про­водитись у декілька етапів.

Я хотів би застерегти новопризначених керівників від формалізму в проведенні цих педрад. У більшості з них заслуховуються повідомлення класних керівни­ків, а точніше, цифрові дані про кількість учнів у класі, їх освітні досяг­нення, наявність учнів з високим рівнем навчальних досягнень, учнів з особливими потребами тощо. Ці дані необхідні, але їм має передувати стислий аналіз роботи вчителів з класним колективом учнів, виявлення невикористаних резервів, накреслення кон­кретних шляхів удосконалення наявних результатів.

Оскільки ці засідання педради є стандартними, доцільно класного керів­ника озброїти орієнтовною пам'яткою, яка може бути побудована за таким алгоритмом:

1. Охарактеризуйте особливості учнівського колективу.

2. Дайте аналіз результатів навчально-виховної роботи в класі.

3. Вкажіть основні фактори, які вплинули на покращення успішності та якості освітніх досягнень учнів.

4.Вкажіть основні причини, які спричинили зниження якості навчальних досягнень учнів, рівня їх вихованості та розвитку.

5. Підготуйте статистичні дані про стан успішності учнів класу.

6. Дайте пропозиції щодо подальшого удосконалення навчально-виховної роботи в класі (НВК).

Вчити педагогів умінню правильно висвітлювати питання — один із шляхів подолання формалізму в оцінці їх праці, її результативності.

^ Позачергове (позапланове) засідання педради може бути присвяче­не підсумкам атестації роботи освітнього закладу. На таких засіданнях обов’язково заслуховується доповідь директора установи чи голови атестаційної комісії (перевіряючого), а також представника відповідного органу освіти.

Позапланове засідання педради — одне з найважчих, оскільки багато чого неможливо запрограмувати, передбачити. Тому тут важливі об’єктивність в оцінці роботи закладу в цілому та конкретно кожного вчителя і класу з боку перевіряючих; правильна позиція керівництва та адекватна реакція педколективу на наявні недоліки в роботі. Позиція дирек­тора має бути принциповою, самокритичною, об'єктивною.

Проводити таке засідання педради директор повинен з посиленим почуттям відповідальності, для чого йому необхідно заздалегідь ознайомитись зі змістом довідки про перевірку НВК, для того, щоб забезпечити здорову атмосферу засідання педради, надати йому відповідного спрямування, що сприяло б удосконаленню навчально-виховного процесу.


^ Підготовка до педради

Важливе місце в роботі директора займає підготовка до черго­вого планового, тематичного засідання педради.

Процес підготовки засідання педради включає: узгодження його теми, ознайомлення з літературою щодо визначеного питання, вивчення шкіль­ної документації, розробку плану підготовки до педради, створення комісії (робочої або творчої групи) для її підготовки.

До складу такої комісії (творчої, робочої, динамічної групи) входять керівники методичних об'єднань, проблемно-динаміч­них груп, найбільш досвідчені вчителі. Доцільно до підготовчої роботи за­лучити якнайбільшу кількість зацікавлених осіб з метою всебічного вив­чення проблеми, збору потрібної інформації.

Комісія розробляє план підготовки до педради, який може складатися за такою схемою:





Зміст роботи


Термін виконання


Відповідальна особа














Важлива роль під час підготовки до педради надається діяльності методичного активу вчителів, які глибоко вивчають теорію даного питання, наявний педагогічний досвід, результативність самоосвіти, організовують, взаємовідвідування уроків, готують тематичні виставки тощо.

Доцільно підготувати невеличку виставку методичних матеріалів, методичний бюлетень, вивісити список літератури тощо.


Алгоритм підготовки педагогічної ради

  1. Планування тематики педагогічної ради на рік.

  2. Видача наказу про підготовку до педагогічної ради.

  3. Засідання методичної ради з питання підготовки педради.

  4. Створення ініціативної групи з підготовки засідання педагогічної ради.

  5. Формування творчих груп з підготовки окремих питань роботи пед­ради.

  6. Складання плану підготовки і проведення педагогічної ради.

  7. Складання списку рекомендованої літератури. Вивчення вчителями теоретичних основ питань і проблем, що виносяться на педраду.

  1. Визначення об'єктів вивчення (вчителі, стан викладання навчальних предметів, аспекти діяльності класних керівників, виховання учнів).]

  2. Оформлення стенду в методичному кабінеті «Готується педагогічна рада».

  1. Збір, обробка, аналіз та узагальнення необхідної інформації про об'єкти' вивчення.

  2. Створення моніторингу питань, що виносяться на педраду. Вико­ристання результатів внутрішньошкільного контролю.

  3. Робота з учителями та запрошеними, що мають виступити на педаго­гічній раді.

  4. Підготовка методичної виставки, ілюстративного матеріалу.

  5. Розробка проекту рішення.

Успішність роботи засідання педради значною мірою залежить від своєчасного та систематичного контролю за його підготовкою з боку директора, який знайомиться з роботою кожного члена комісії щодо підготовки засідання педради, надає відповідну допомогу. На нараді при директорові обговорюється хід підготовки засідання педради, зміст доповіді і проект рішення засідання.

Важливим фактором підвищення ефективності засідання педради є якість доповіді. Основу її змісту мають бути покладені провідні ідеї державної політики в галузі освіти, досягнення психолого-педагогічної науки з даної проблеми, моніторингові дослідження стану її вирішення н школі. Доповідь має містити в собі аналіз діяльності педагогічного колективу в цілому та окремих його членів щодо питання, яке розглядається, досягнень та недоліків у роботі учасників навчально-виховного про-матеріали спостережень, досліджень, об'єктивні та достовірні факти з життя школи, порівняльні дані, обґрунтовані висновки та судження, її і накликають позитивну реакцію педколективу, забезпечують необхід­ний зворотній зв'язок зі слухачами.

Структура доповіді повинна бути чіткою, логічною, послідовною вдатися з дуже короткого вступу, змістовної (основної) частини та висновків, рекомендації щодо покращення роботи з відповідного питання.

Кожен виступ учителя на засіданні педради має бути конструктивним, аргументованим, логічним, насиченим конкретними пропозиціями щодо удосконалення навчально-виховного процесу.

У зв'язку з цим учителів потрібно вчити активно, по-діловому виступати на засіданнях педради, виконуючи такі вимоги:

  • дотримуватись чіткого регламенту виступів (5—7 хв.);

  • виступати відповідно до питання, яке обговорюється, давати конкретні пропозиції до рішення;

  • сприяти створенню спокійної та ділової обстановки;

  • робити критичні зауваження об'єктивно та обґрунтовано;

  • сприймати критику як фактор, що сприяє покращенню якості роботи.

Кожне засідання слід починати з повідомлення про кількість присут­ніх і відсутніх членів педради (вказати на причини відсутності). Потім за­тверджується порядок денний роботи засідання. Далі з інформацією про стан виконання рішення попередньої педради виступає, як правило, ди­ректор. За інформацією педрада приймає рішення про зняття питання з контролю. Уразі невиконання окремих пунктів рішення попередньої педради педколективу повідомляються причини та заходи щодо забезпечення їх виконання.

На ефективність роботи педради впливає чітке дотримання регламенту (доповідь — 25-30 хв., співдоповідь — 10—15 хв; виступи — 5—7 хв.).

Велике значення має також культура проведення засідання педради: дотримання етичних норм спілкування, адміністративна культура, діло­ва атмосфера.

Слід враховувати мотиви, які змушують учителів виступати, забезпечувати доцільну послідовність та спрямованість при суворому дотриман­ім регламенту. Обговорення має носити дискусійний характер.

Директор як голова засідання педради забезпечує активність учителів тактовними і уважним ставленням до виступаючих, створенням ділової та доброзичливої атмосфери; підтримкою ініціативи вчителів, впевненості кожного вчителя в тому, що до його думки прислуховуються і враховують під час прийняття рішення.

Проведення засідань педагогічної ради є показником рівня творчої атмосфери в колективі, його професіоналізму.

У прийнятому рішенні, перш за все, дуже стисло викладається теоретична основа теми обговорення, дається її обґрунтування, чітко і точно формулюються завдання, які ставляться перед учителями та адміністрацією, перераховуються шляхи і методи реалізації завдань із визначенням відповідальних осіб і строків виконання.

^ Рішення педради фіксується у спеціальному документі — протоколі, які нумеруються упродовж календарного року.

У протоколі вказують такі реквізити: рішення педради (назва виду документа), дата проведення педради, заголовок до тексту, текст, підписи голови і секретаря засідання.

Текст протоколу складається з двох частин: вступної й основної. У вступ­ній частині вказуються прізвища та ініціали голови і секретаря засідан­ня, кількість присутніх і відсутніх на засіданні, порядок денний засідання з переліком питань, які підлягають розгляду, із зазначенням доповідачів по кожному з них. Основний текст протоколу викладається за розділами: «Слухали», «Виступили», «Постановили». Підписи голови та секретаря на протоколі є обов'язковими.

Для того, щоб рішення педради було оптимальним, воно повинно від­повідати таким вимогам:

  • бути науково обгрунтовним, тобто випливати з глибокого розуміння закономірностей педагогічного процесу, враховувати вікові та індиві­дуальні особливості тих осіб, щодо яких приймається рішення;

  • бути своєчасно прийнятим і природно випливати із ситуації, що скла­лася;

  • бути результатом осмисленого, наукового аналізу ситуації і водночас оригінальним, нешаблонним;

  • забезпечувати аргументованість, без якої рішення не має педагогічної цінності;

  • висвітлювати суть питання, яке розглядається;

  • мати оптимальну кількість пунктів (5-7);

  • бути чітким, лаконічним, конкретним;

• адресувати кожний пункт рішення конкретно вчителеві чи групі вчителів із вказівкою, що і коли їм необхідно зробити;

  • передбачати строки виконання не більше 1,5-2 місяців, тобто до чер­гового засідання (за випадком, коли розглядаються стратегічні завдан­ня, які вимагають довгострокового виконання);

  • бути конструктивним, відображати єдині вимоги, розраховані на пев­ний позитивний результат;

забезпечувати розуміння необхідності рішення всіма виконавцями;

  • враховувати індивідуальні можливості виконавців, особисті якості, здібності, досвід як основу для реального його виконання;

  • визначати чітко організацію проміжного і підсумкового контролю за виконанням рішення;

  • забезпечувати зняття з контролю рішень, які виконані.

Рішення педради ставиться адміністрацією на контроль, приймається адміністративне рішення (наказ ), накреслюються шляхи його реалізації, у разі виконання рішення знімається з контролю.

Своєчасний та систематичний контроль за виконанням рішень педради, інформація на черговому засіданні про стан реалізації попередніх рішень дисциплінує педколектив, підвищує його відповідальність за розв'язання поставлених завдань, сприяє удосконаленню роботи загальноосвітнього навчального закладу.


Алгоритм ведення засідання педради:

  • починати засідання в призначений час;

  • доповісти про кількість членів педради, присутніх та відсутніх, причини їх відсутності;

  • затвердити відкритим голосуванням порядок денний;

  • затвердити регламент роботи педради та дотримуватись його;

  • проінформувати про виконання рішень попереднього засідання педради;

  • надати слово доповідачу, співдоповідачу, виступаючим;

  • запропонувати виступаючим висувати конструктивні ідеї, корисні для всіх, реальні для виконання;

  • стежити за реакцією членів педради, увагою, дисципліною, сприяти їх участі в роботі засідання;

  • у разі потреби під час засідання коригувати виступи діловими репліками, спрямовувати виступаючого, дотримуватись порядку денного;

  • не допускати закритих для обговорення тем, некоректних зауважень, бути толерантним, прислухатись до думки інших; критикувати пот­рібно конструктивно;

  • підвести підсумки після обговорення проблеми; накреслити шляхи ви­рішення питання, що розглядається;

  • зачитати проект рішення педради і після внесення доповнень, змін, уточнень затвердити його відкритим голосуванням;

  • оголосити закінчення роботи педради;

  • надати можливість членам педради виступити з довідками, зауважен­нями щодо ведення засідання педради.


Орієнтовний алгоритм реалізації рішень педради:

  1. Постановка рішення на контроль (занесення його до комп'ютера, жур­налу контролю, книги наказів, картки контролю, інше).

  2. Прийняття адміністративного рішення (видання наказу, проведення нарад, засідань методоб'єднань тощо).

3. Розробка шляхів реалізації рішення (планування педагогічних заходів щодо його реалізації: складання графіків відкритих уроків; проведен­ня теоретичних семінарів, навчально-методичних тренінгів, вивчен­ня та впровадження кращого досвіду роботи; апробація різних педа­гогічних інновацій; проведення моніторингових досліджень тощо).

  1. Організація проміжних форм контролю (відвідування уроків, факуль­тативів, курсів за вибором, позакласних заходів; проведення дирек­торських контрольних робіт, зрізів навчальних досягнень учнів, вив­чення рівня їх розвитку та вихованості; анкетування, співбесіди з уч­нями, учителями, батьками тощо).

  2. Аналіз стану реалізації рішення.

  3. Зняття з контролю (інформування педагогічного колективу про оста­точне виконання рішення педради; відмітка про це в журналі або кар­тці контролю, файлі).


^ Контроль за реалізацією рішень педагогічної ради

Перевірку реалізації рішень педагогічної ради здійснюють члени комісії з перевірки виконання рішень педради, яка кожного року у складі ЧОТИРЬОХ чоловік обирається на серпневому засіданні. Результати перевірки фіксуються в спеціальній карті контролю за такими пунктами:


^ Картка контролю

за виконанням рішень педагогічної ради

Тема педради - «Про підсумки першого року апробації навчальних програм у НВК »

Дата проведення – 20 червня 2009 року




^ Зміст питання, яке контролюється

Виконавець

Термін виконання

Дата зняття з контролю

^ Відмітка про виконання

1.

Продовжити проведення шкільної апробації навчальних програм для реалізації варіативної складової навчального плану у 2009/2010 н.р.

Учителі -предметники

до 31.05.10

22.06.10 р




2.

Обговорити результати апробації на засіданні навчально-методичної ради, нараді при директорові

Учителі –предметними,

заступники директора

22.12.2009 р.

23.03.2010р

22.06.10 р




3.

Організувати для педагогічних працівників, які залучені до апробації навчальних програм, консультації із науковими співробітниками лабораторії «Сільська школа» ВІППО

Шеметило О.Г.

за потребою

22.06.10 р




4.

Результати апробації навчальних програм розглянути на засіданні педради в червні 2010 р.

Творча група

до 20.06.10р

22.06.10 р



Контроль за виконанням – Кутинець С.Г., Черевко І.О., Данилик Р.П., Пасевич О.І.


Систематичний і своєчасний контроль за виконанням рішень педагогічної ради, причому не з боку адміністрації, а з боку колег по роботі, яким колектив доручив цю справу, об'єктивна і вичерпна інформа­ція про стан їх виконання на кожному засіданні педагогічної ради дисциплінує колектив,сприяє дієвості і результативності педагогічної ради, підвищує її авторитет, формує причетність до виконання рішень у більшості членів педагогічного колективу, підносячи у такий спосіб роль педагогічної ради як колективного органу управління діяльністю навчального закладу.

Підвищенню ефективності роботи педради сприяє використання не­традиційних форм її проведення («Вертушка», «Час пік», «Кольорові ка­пелюшки», «Мозкова атака», «Регламентована дискусія» тощо). Вони пот­ребують більш ретельної підготовки, наявності позитивного мікроклімату її педколективі; чіткого дотримання відповідної атрибутики; можливості використання саме даної форми для певної конкретної теми засідання.

Проведення нестандартних педрад сприяє розвитку творчості учасни­ків освітнього процесу, ініціативи, винахідливості, самостійності.

Завдання директора — знайти найбільш раціональну форму проведен­ня педради відповідно до специфіки теми та умов роботи школи, НВК.

^ У будь-якому випадку директору треба твердо пам'ятати, що педра­да — це не вистава. Ретельність підготовки до неї не означає, що виступа­ти повинні тільки ті, кого визначили. Це привело б до зниження наукової вагомості педради і нівелювання будь-якої дискусії та критики.

Це, перш за все,— рада! Зібрання однодумців!

Потрібно вислухати різні точки зору, всебічно висвітлити питання, оз­начити та обговорити те, що турбує всіх вчителів.

Відтак педагогічні ради можуть і повинні стати дієвою школою педа­гогічної майстерності для всіх вчителів.


^ ІНТЕРАКТИВНІ МЕТОДИ ПРОВЕДЕННЯ ПЕДРАД

Першою й найголовнішою умовою розвитку творчого потенціалу уч­нів є творча робота вчителя. Хороше знання навчальних програм та змісту підручників, зразкове володіння методикою – цього сьогодні вже замало вчителю, адже він повинен мати справді енциклопедичну освіту.

Пройшли роки, коли вчитель для учня був чи не єдиним джерелом знань. Значно зросла поінформованість дітей. Навіть першокласники вперше переступають поріг школи вже не таким острахом, який колись опановував нас.

Сьогодні школа в усьому змінюється, оновлюється й перебудовуєть­ся. Нова соціально-економічна ситуація ставить перед нами й нові вимо­ги. І педрада як орган колективно-колегіального управління тепер мусить змінювати старі педагогічні уявлення та орієнтири. На наш погляд, саме це є основою того, що ми називаємо новими підходами до підготовки та проведення педагогічних рад. І це зовсім не означає абсолютного запере­чення вчорашнього. Впровадження нових підходів, безумовно, передба­чає наступність і подальший розвиток усього позитивного й передового, що було в традиційних підходах.

На зміну традиційним приходять нові форми проведення педрад: педра­да з елементами тренінгу, педрада — «круглий стіл», педагогічний аукціон, методична панорама, педрада — ділова гра, педагогічна дискусія, багатосту­пенева та багатоетапна педрада, педагогічно-методичний фестиваль, психолого-педагогічний ринг тощо.

Саме ці форми перетворюють педраду в орган, який об'єднує вчителів, батьків, учнів спільною турботою про сьогодення і майбутнє шкільного життя, дозволяє відстоювати свою позицію, створює умови для підвищен­ня педагогічної майстерності, змушує шукати ефективні форми роботи з дітьми, надихає на творчу співпрацю на підставі особистісно орієнтованого навчання і виховання підростаючого покоління, дає можливість почувати себе Вчителем — і знову сумніватися, шукати, апробувати, творити...

Нетрадиційні форми проведення педрад досягають своєї мети, якщо в колективі панує доброзичлива обстановка, вчитель з радістю йде на роботу, адміністрація розуміє проблеми вчителя, завжди допомагає їх розв'язанню, бачить у кожному педагогові та учневі творчу особистість, створює опти­мальні умови для плідної роботи.

Саме нетрадиційна педрада знаходить виходи, здавалося б, із безвихідних ситуацій, докопується до самої суті, до справжніх причин, приймає іноді не­сподівані, часом ризиковані рішення, які ведуть до позитивного результату.

Педагогічні інновації пов'язані сьогодні із застосуванням інтерактивних (англ. inter — взаємний, асі — діяти) методів у навчальній та виховній діяль­ності вчителя, в управлінській діяльності керівника навчального закладу. «Інтерактивний» означає здатність взаємодіяти в процесі бесіди або діало­гу з чимось (комп'ютером) або кимось (людиною).

Отже, інтерактивне нав­чання — це насамперед діалогове навчання, в ході якого здійснюється взає­модія вчителя та учня. Які ж основні характеристики інтерактиву?

Передусім — це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності. Вона передбачає конкретні завдання. Одне з них — створення комфортних умов навчання, за яких кожен учасник процесу відчуває свою інтелекту­альну спроможність. Це робить продуктивним і сам процес навчання.

^ Суть інтерактивного навчання: навчальний процес організований так, що всіх учасників залучено до процесу пізнання, формулювання виснов­ків, створення певного результату, де кожен робить індивідуальний вне­сок, обмінюється знаннями, ідеями, способами діяльності. Відбувається цей процес в атмосфері доброзичливості та взаємопідтримки. Це дозво­ляє не тільки отримати нові знання, а й розвиває пізнавальну діяльність, переводить її в більш високі форми кооперації та співробітництва.

Інтерактивне навчання дозволяє розв'язати одразу кілька завдань: роз­виває комунікативні вміння й навички, допомагає встановленню емоційних контактів між учасниками процесу, забезпечує виконання виховного завдан­ня, оскільки змушує працювати в команді, прислухатися до думки кожно­го. Використання інтерактиву знімає нервове напруження, дає можливість змінювати форми діяльності, переключати увагу на основні питання.

Найбільш відомі форми інтерактивних методів — «Велике коло», «Дзиґа», «Акваріум», «Дебати», «Мозковий штурм», «Джигсоу».

Нагадаємо коротко про деякі з них.

^ За методом «Велике коло» група учасників процесу розміщується у вели­кому колі. Ведучий формулює проблему, після чого протягом 10 хвилин ко­жен індивідуально записує свої пропозиції для її розв'язання. Учасники по колу зачитують свої пропозиції, група уважно вислуховує (не критикуючи) і голосує за кожним пунктом: включити чи не включити його в загальне рі­шення, фіксоване на дошці. Цю методику доцільно використовувати, якщо необхідно швидко визначити шляхи розв'язання певної проблеми.

^ Метод «Акваріум» — форма діалогу, коли групі пропонують обговори­ти проблему «перед очима глядачів». Кожна мала група обирає того, кому вона може довірити вести діалог. Це може бути й кілька бажаючих. Усі інші виступатимуть у ролі глядачів. Цей метод дає можливість побачити кож­ного «збоку», зрозуміти, як відбувається спілкування, яка реакція на чужу думку, як аргументовано кожну тезу, як улагоджують конфлікт, що може назрівати в процесі дискусії. Кожен глядач має можливість порівняти по­чуте з особистою думкою та зробити певні висновки.

^ Метод «Джигсоу» використовують для навчання або обговорювання в групах, склад яких змінюється в процесі роботи. Його специфіка полягає в тому, що кожен член первинної групи стає експертом одного з аспектів теми, яку вивчають в експертних групах. Після опрацювання своїх частин теми кожен учасник навчає інших, повернувшись до первинної групи, тоб­то учасники процесу вчать одне одного. Головна мета полягає в тому, щоб усі члени колективу однаково повно вивчили всі аспекти заданої провід­ної теми. Після того, як повністю завершився процес навчання та конт­ролю в навчальних групах, здійснюється індивідуальна оцінка знань всіх учнів або формулюється загальне рішення.

Для ведення педагогічної ради доречним вбачається обрання найбільш доступної та ефективної форми — індивідуальної, парної та групової ро­боти. Наведу приклад використання методів, що значною мірою підви­щують ефективність проведення педагогічної ради.

Індивідуальна робота за методом «вільного письма» полягає в тому, що автор протягом 5—7 хвилин викладає на папері свої думки з проблеми, щоб з'ясувати, усвідомити, обміркувати певні ідеї або інформацію. Оскільки, за умовами даної методики, не слід звертати увагу на такі елементи пись­ма, як граматика та орфографія, увага кожного зосереджується на вільно­му потоці думок, в ході якого суттєво активізується процес мислення. Не менш важливим елементом, з психолого-педагогічної точки зору, є вмін­ня учасників взяти на себе відповідальність за висловлювання особистого погляду, бути впевненими у сприйнятті аудиторією своїх думок.

Результати індивідуальної роботи за методом «Вільного письма» обго­ворюють у парах протягом певного часу. У ході обговорення доцільно кіль­ка разів змінити склад творчих пар з метою подальшого обміну інформа­цією та розширенням її змісту.

Об'єднавшись, пари утворюють групи, які складають спільний заключ­ний проект, використовуючи напрацьовані в парах тексти. Група обирає спікера, який презентує результати її роботи.

Нові форми педрад, без перебільшення, перетворили їх на «мозковий центр», штаб передової думки, лабораторію майстерності педагогів.

Приведу декілька форм нетрадиційних форм педради


^ Педрада-диспут «Навчати чи виховувати?»

Учителям запропонували поміркувати над такими проблемами:

  • Якою мірою модернізація освіти зачепила проблеми виховання?

  • Дитину треба приймати такою, якою вона є. Чи згодні ви з такою дум­кою?

  • Як ви гадаєте, чи не актуальний вже традиційний урок? Якщо ні, то в чому його переваги?

На цій педраді вчителі виконували не тільки традиційні ролі учасників диспуту, але й були «конформістами», «критиками», «союзниками». До­повідачу довелося активно захищати свою позицію. Педрада-диспут спо­добалась: обговорення проблеми було гострим, активним. Нудьгування та байдужості на цьому засіданні не було. Як рекомендації учасникам за­пропонували закони диспуту:

  • диспут — вільний обмін думками;

  • на диспуті всі активні, в суперечці всі рівні;

  • кожен виступає та критикує будь-яку пропозицію, з якою не згоден;

  • говори, що думаєш, і думай, що говориш;

  • головне в диспуті — факти, логіка, вміння доводити; міміка, жести, вигуки як аргументи не прийнятні;

  • май мужність вислухати правду й не ображайся;

  • гостре, влучне слово заохочується;

  • перешіптування на місці, недоречні жарти заборонені;

• тут немає спостерігачів, кожен — активний учасник розмови.
Варіантом педагогічної ради є вирішення педагогічних ситуацій. Ад­міністрація вибирає банк складних педагогічних ситуацій, які про­понуються колективу до обговорення.


^ Педагогічна рада — захист інновацій

Кожній групі учасників педради (методоб'єднанню) дано за­вдання: попередньо підготуватися (ознайомитися з досвідом) і лаконічно (за 10-15 хвилин) викласти ідеї та особливості педагогічної інновації.

Гру­па обирає виконавців таких ролей:

  • автор-новатор — носій передових ідей, спікер групи;

  • оптимісти — захисники ідеї, її пропагандисти;

  • песимісти-консерватори і скептики — противники ідеї;

  • реалісти-аналітики, що здатні зважити всі «за» і «проти», зробити не­обхідні висновки.

Залежно від кількості людей та обговорюваних інновацій можна виді­лити творчі групи за рольовими напрямками, а також групи типу «учень— учитель—батьки», «вчитель—керівник» тощо. Зрештою, педрада робить висновок про доцільність чи недоцільність інновації.


^ Педагогічна рада ділова гра

Зміст ділової гри ґрунтується на імітації виробничих ситуацій, розв'язанні різних завдань. Для педагогічної ради-ділової гри необхід­но виконання певних умов:

  1. Наявність проблеми й мети, які має вирішити педагогічний колектив. Наприклад, такі теми педрад-ігор:

  • гумані­зація й демократизація взаємин у колективі;

  • модель учнівського само­врядування;

  • модель випускника;

  • захист ідей передового педагогічного досвіду;

  • опанування інноваційних технологій;

  • розробка програм роз­витку тощо.

  1. Імітація реальних ситуацій за ролями (учень, батьки, директор, представники органів влади тощо). Організаторами виступають коор­динатор, інтегратор, контролер, тренер. У грі беруть участь учасники з методологічними позиціями (методолог, критик, методист, проблематизатор, програміст) та психологічними (лідер, незалежний, несприйнятий, нехтуваний).

  2. Реальна наявність інтересів та думок учасників. У великому колективі це забезпечують різні посадові статуси, суб'єктивна позиція, відпові­дальність різного ступеня тощо. Звичайно, під час проведення такої педради слід дотримуватися правил гри, стимулюючи учасників екс­пертною оцінкою особистого й колективного внеску, оцінюванням ре­зультатів ігрової діяльності.

Увесь процес організації педради-гри можна поділити приблизно на п'ять етапів:

  • перший етап — розробка гри, складання сценарію;

  • другий етап — організаційний: необхідно роз'яснити учасникам гри мету й зміст, ознайомити їх із програмою та правилами, розподілити ролі, поставити конкретні завдання, призначити або вибрати експертів (журі), визначити регламент виступів; ролі можна розподілити за бажанням;

  • третій етап — розігрування ситуацій та пошук рішення всередині кож­ної групи. Робота в групі може відбуватися у вигляді «мозкового штур­му», дискусії, тренінгу під керівництвом ігротехніка, обраного гру­пою;

  • четвертий етап — підведення підсумків: експерти аналізують та узагаль­нюють результати, учасники ухвалюють колективне рішення. Під час оцінювання гри експерти (керівники) особливу увагу звертають на ак­туальність, реальність, економічність, оптимальність та оригінальність рішень;

  • п'ятий етап досить складний: потрібно перенести досвід мислення і діяльності з гри в реальне життя школи.

Отже, педагогічна рада сучасного навчально-виховного комплексу мусить функціонувати не лише як орган розгляду, а й як орган вирішення життєво важливих питань. Вона може і повинна стати інструментом колективного управлін­ня НВК, допомогти розвинути творче мислення вчителя.

Педагогічна рада походить від слова «радитися». Вона має приносити педагогічному колективу радість та задоволення, впевненість і натхнен­ня.

Саме цього я і бажаю вам у праці та в житті!


Додаток 1

Орієнтовна пам’ятка для класного керівника

( при переведенні учнів у наступні класи та допуску до складання ДПА)


1. Охарактеризуйте особливості учнівського колективу.

2. Дайте аналіз результатів навчально-виховної роботи в класі.

3. Вкажіть основні фактори, які вплинули на покращення успішності та якості освітніх досягнень учнів.

4.Вкажіть основні причини, які спричинили зниження якості навчальних досягнень учнів, рівня їх вихованості та розвитку.

5. Підготуйте статистичні дані про стан успішності учнів класу.

6. Дайте пропозиції щодо подальшого удосконалення навчально-виховної роботи в класі (НВК).

Додаток 2

Алгоритм підготовки педагогічної ради


1. Планування тематики педагогічної ради на рік.

2. Видача наказу про підготовку до педагогічної ради.

3. Засідання методичної ради з питання підготовки педради.

4. Створення ініціативної групи з підготовки засідання педагогічної ради.

5. Формування творчих груп з підготовки окремих питань роботи пед­ради.

6. Складання плану підготовки і проведення педагогічної ради.

7. Складання списку рекомендованої літератури. Вивчення вчителями теоретичних основ питань і проблем, що виносяться на педраду.

8. Визначення об'єктів вивчення (вчителі, стан викладання навчальних предметів, аспекти діяльності класних керівників, виховання учнів).

9. Оформлення стенду в методичному кабінеті «Готується педагогічна рада».

10. Збір, обробка, аналіз та узагальнення необхідної інформації про об’єкти вивчення.

11. Створення моніторингу питань, що виносяться на педраду. Вико­ристання результатів внутрішкільного контролю.

12. Робота з учителями та запрошеними, що мають виступити на педаго­гічній раді.

13. Підготовка методичної виставки, ілюстративного матеріалу.

14. Розробка проекту рішення.


Додаток 3

Залізницький НВК

НАКАЗ

10.01.2011 р № 6


Про створення творчої робочої групи

з підготовки засідання педагогічної ради


З метою глибокого вивчення всебічного аналізу, якісної підготовки засідання педагогічної ради в межах Залізницького освітнього округу № 5 з питання « Формування різнобічно розвиненої гармонійної особистості вчителя та учня з високим рівнем творчого, морального і фізичного розвитку. Робота з обдарованими дітьми»

Н А К А З У Ю:

І. Створити робочу групу в такому складі:

1. Яневич О.П. – заступник директора з НВР – голова комісії

Члени комісії:

2. Занько Н.О. – директор Судченської ЗОШ І-ІІІ ст.;

3. Домашин Т.С. – заступник директора з НВР Судченської ЗОШ І-ІІІ ст..;

4. Гудько Л.В. – заступник директора з ВР Судченської ЗОШ І-ІІІ ст.;

5. Зінич Л.П. – директора Березновільської ЗОШ І-ІІ ст.;

5. Швирид Н.І. – заступника директора з НВР Лобненської ЗОШ І-ІІ ст.;

6. Жилко Р.П. – практичний психолог Залізницької ЗОШ І-ІІІ ст.

7. Шеметило О.Г. – вчитель української мови та літератури, «старший вчитель», «учитель- методист»;

8. Жилко Ю.І. – голова ради Залізницької ЗОШ І-ІІІ ст..

ІІ. Голові комісії Яневич О.П :

- розподілити обов’язки серед членів творчої групи та провести їх засідання, окреслити коло питань для обговорення на педраді;

- розробити разом з координаційно-методичною радою округу до 21.01.11 р робочий план підготовки педради;

- до 01.02.2011 р підготувати проект доповіді.

3. Контроль за виконанням даного наказу залишаю за собою.


Директор С.Г.Кутинець


Голова ради Залізницького

освітнього округу № 5

________ С.Г.Кутинець

22.01.2011 р

ПЛАН

підготовки до засідання педагогічної ради з питання

«Формування різнобічно розвиненої гармонійної особистості вчителя та учня з високим рівнем творчого, морального і фізичного розвитку. Робота з обдарованими дітьми»




Заходи

Відповідальний

Термін

Примітка

1.

Оголосити тематику педради. Створити творчу групу з підготовки та проведення педради

Кутинець С.Г

10.01.11р




2.

Оформити виставку літератури проблеми педагогічної ради

Бібліотекарі шкіл округу

10.01-

18.02




3.

Оформити та випустити методичний бюлетень щодо організації роботи з обдарованими дітьми.

Яневич О.П

Домашич Т.С.

Швирид Н.І.

До 01.02.11р




4.

Розробити анкету. Провести анкетування вчителів, батьків, учнів в межах округу

Жилко Р.П.

Приймак В.Г.

До 12.02.11р




5.

Розробити перелік питань для обговорення на педагогічній раді

Члени творчої групи

15.01.11р




6.

Скласти план проведення педради – «методичного дня». Вибір відповідальних за роботу мікрогруп

Яневич О.П

Домашич Т.С.

15.01.11р




7.

Ознайомити педколективу з переліком питань та літературою стосовно формування різнобічно розвиненої гармонійної особистості як вчителя, так і учня з високим рівнем творчого, морального і фізичного розвитку

Члени творчої групи

10.01-

18.02




8.

Скласти розклад взаємовідвідувань уроків в школах. Вивчити стан навчально-виховної роботи шкіл щодо формування різнобічно розвиненої гармонійної особистості вчителя і учня.

Члени творчої групи

До 14.01.11р

січень-лютий




9.

Проаналізувати систему роботи шкіл з обдарованими дітьми

Члени творчої групи

До 11.02.11р




10.

Підготувати повідомлення «Формування різнобічно розвиненої гармонійної особистості вчителя та учня з високим рівнем творчого, морального і фізичного розвитку. Робота з обдарованими дітьми».


Яневич О.П

Домашич Т.С.

Швирид Н.І.

До

12.02.11р




11.

Створити експертну групу з підготовки проекту рішення

Члени творчої групи

14.02.11р




12.

Розглянути питання про готовність до проведення засідання педагогічної ради на нараді при директору Залізницької ЗОШ І-ІІІ ст

Кутинець С.Г.

18.02.11р




13.

Проведення педагогічної ради

Кутинець С.Г.

22.02.11р






Додаток 4

Орієнтовний алгоритм реалізації рішень педради:

  1. Постановка рішення на контроль (занесення його до комп'ютера, жур­налу контролю, книги наказів, картки контролю, інше).

  2. Прийняття адміністративного рішення (видання наказу, проведення нарад, засідань методоб'єднань тощо).

3. Розробка шляхів реалізації рішення (планування педагогічних заходів щодо його реалізації: складання графіків відкритих уроків; проведен­ня теоретичних семінарів, навчально-методичних тренінгів, вивчен­ня та впровадження кращого досвіду роботи; апробація різних педа­гогічних інновацій; проведення моніторингових досліджень тощо).

4. Організація проміжних форм контролю (відвідування уроків, факуль­тативів, курсів за вибором, позакласних заходів; проведення дирек­торських контрольних робіт, зрізів навчальних досягнень учнів, вив­чення рівня їх розвитку та вихованості; анкетування, співбесіди з уч­нями, учителями, батьками тощо).

5. Аналіз стану реалізації рішення.

6. Зняття з контролю (інформування педагогічного колективу про оста­точне виконання рішення педради; відмітка про це в журналі або кар­тці контролю, файлі).


Додаток 5

Контроль за реалізацією рішень педагогічної ради

Перевірку реалізації рішень педагогічної ради здійснюють члени комісії з перевірки виконання рішень педради, яка кожного року у складі ЧОТИРЬОХ чоловік обирається на серпневому засіданні. Результати перевірки фіксуються в спеціальній карті контролю за такими пунктами:

^ Картка контролю

за виконанням рішень педагогічної ради





залишити коментар
Сторінка1/3
Дата конвертації07.09.2011
Розмір0.69 Mb.
ТипДокументы, Освітні матеріали
Додати документ в свій блог або на сайт

страницы:   1   2   3
плохо
  1
не очень плохо
  1
средне
  2
хорошо
  2
отлично
  9
Ваша оцінка:
Додайте кнопку на своєму сайті:
uadocs.exdat.com

Загрузка...
База даних захищена авторським правом ©exdat 2000-2017
При копировании материала укажите ссылку
звернутися до адміністрації
Реферати
Автореферати
Методички
Документи
Поняття

опублікувати
Загрузка...
Документи

Рейтинг@Mail.ru
наверх