Методичні рекомендації для учителів історії України щодо підготовки учнів до зовнішнь icon

Методичні рекомендації для учителів історії України щодо підготовки учнів до зовнішнь


Схожі
Методичні рекомендації для учителів хімії щодо підготовки учнів до зовнішнь...
Методичні рекомендації вчителям історії щодо підготовки учнів до ІІІ етапу Всеукраїнської...
Методичні рекомендації для учителів математики щодо підготовки учнів...
Методичні рекомендації упровадження допрофільної підготовки учнів загальноосвітніх навчальних...
Методичні рекомендації упровадження допрофільної підготовки учнів загальноосвітніх навчальних...
Методичні рекомендації для учителів біології щодо підготовки учнів до зовнішнього незалежного...
Методичні рекомендації щодо окремих аспектів організації навчання історії в школі...
Методичні рекомендації щодо викладання історії в загальноосвітніх навчальних закладах у 2010-201...
Методичні рекомендації щодо підготовки рефератів та випускних робіт слухачами факультету...
Методичні рекомендації щодо вивчення української мови в загальноосвітніх навчальних закладах у...
Міністерство освіти І науки України...
Зміст робочої програми с. 10 13 Методичні рекомендації щодо підготовки до семінарських занять с...



Методичні рекомендації

для учителів історії України щодо підготовки учнів

до зовнішнього незалежного оцінювання у 2011 році


Укладач: Святокум О.Є.,

кандидат педагогічних наук,

начальник науково-методичного відділу

Харківського регіонального центру оцінювання якості освіти


ЗНО та якість шкільної історичної освіти:

взаємовизначення й взаємовплив

Допомогти педагогам підготувати учнів, у тому числі психологічно, до участі у ЗНО, а також сприяти розвитку компетентності учителя у використанні тестових технологій, підвищенню якості шкільної історичної освіти – саме ці завдання були визначальними для фахівців науково-методичного відділу ХРЦОЯО при укладенні методичних рекомендацій, які пропонуються Вашій увазі.

Сьогодні практично не викликає заперечень твердження про те, що ефективне управління системою освіти, а також її розвиток неможливі без створення ефективної національної системи моніторингу якості освіти. У багатьох країнах світу такі системи є дієвим чинником розвитку і вдосконалення освітніх систем.

Зовнішнє оцінювання навчальних досягнень учнів визнано у світі одним з ефективних інструментів освітнього моніторингу. Фахівці визначають його як найбільш об’єктивну й неупереджену форму оцінювання, яка здійснюється зовнішніми, стосовно навчального закладу, інституціями, із застосуванням стандартизованих тестових завдань, відповідних процедур проведення тестування і технології безособової перевірки.

Мета і завдання ЗНО з історії України визначені в програмі, затвердженій Міністерством освіти і науки України. Порівнявши їх з вимогами Державного стандарту загальної середньої освіти до рівня загальноосвітньої підготовки учнів у галузі «Суспільствознавство», предметними компетентностями провідної дисципліни цієї галузі – історія України, які виокремлюються українськими науковцями, та міжнародною системою цілей навчання у пізнавальній сфері (так звана, таксономія Б. Блума), можна зробити висновок, що цілі ЗНО значною мірою відповідають названим стандартам.

У нашій країні тільки формується система національного зовнішнього оцінювання, система дослідження її ефективності теж робить перші кроки. Подібні процеси відбуваються наразі в Російській Федерації. Наші російські колеги переконані, що підвищенню якості освіти сприятиме поступова переорієнтація контрольно-вимірювальних матеріалів загальнодержавного тестування1 на оцінку предметної компетентності, тобто здатності вирішувати проблеми, пов’язані з різноманітними ситуаціями, як предметними й міжпредметними, так і ситуаціями, близькими до реального життя. Для всіх предметів характерне зменшення кількості завдань репродуктивного характеру й збільшення завдань, спрямованих на виявлення рівня розуміння основних елементів змісту й сформованості уміння застосовувати набуті знання у різних ситуаціях.

При аналізі виконання завдань розглядаються результати фактичного виконання (а не тільки після шкалювання), що дозволяє зробити висновок і про загальний рівень підготовки випускників, і про сформованість окремих предметних компетентностей, і про якість програм, підручників, методики викладання предмета, відтак – окреслити шляхи вдосконалення навчально-виховного процесу.

Так, у матеріалах про виконання завдань з історії Росії зазначається, що у порівнянні з минулими роками покращився рівень засвоєння випускниками термінів і понять. Чинниками, що вплинули на цей процес, визначені такі:

  • цілеспрямована робота з поняттями;

  • наявність у підручниках термінологічних словників (у той час, як словники персоналій відсутні);

  • робота з поняттями теми, що аналізується, здійснювалась як у початковій, так і в основній школі.

Аналітичні дані за підсумками проведення загальнодержавного тестування в Росії використовуються для інформування вчителів, батьків, учнів, педагогічної громадськості про загальні принципи побудови екзаменаційних робіт, про типові помилки й прогалини у знаннях тощо. Щорічно виходять методичні листи з окремих предметів за підсумками проведення ЄДЕ, проводяться Інтернет-педради. Крім того, матеріали, підготовлені за результатами проведення ЄДЕ, використовуються при підготовці стандартів другого покоління.

В Україні наразі відсутні системні дослідження отриманих за результатами проведених загальнонаціональних тестувань статистичних даних. Не зроблено жодних висновків щодо вдосконалення стандарту, програм, підручників. Відсутні аналітичні дослідження рівня навчальних досягнень випускників і рекомендації педагогам-практикам щодо вдосконалення навчального процесу. Слід зауважити, що офіційний звіт про проведення ЗНО надається Українським центром оцінювання якості освіти три роки поспіль і є доступним для усіх зацікавлених осіб.

Досвід проведення тестування з історії України показав, що значна частина учасників виявилася недостатньо готовою до цієї процедури. Основну причину труднощів, з якими зіткнулися учасники при проходженні тестування, фахівці бачать у відсутності досвіду роботи з тестовими завданнями. Зокрема, О. Пометун вважає за необхідне запровадження тестів як засобу оцінювання навчальних досягнень учнів уже в основній школі: «Виконуючи на уроках тестові завдання різних типів, зокрема й пов’язані з використанням різних джерел знань (що виявилося найважчим у випускних тестах 2008 року) у стислих часових межах і за процедурою незалежного тестування, ми зможемо якісніше підготувати наших учнів до завершального етапу».

Згідно з інформацією Українського центру оцінювання якості освіти тест з історії України 2010 року виявися складним для учнів (середня складність 34,05 %). Гірше впоралися з тестом учні сільських шкіл. Як і у минулі роки, проблемними для учнів виявилися питання, що передбачають роботу з історичною картою, джерелами. Результати виконання тестових завдань засвідчили низький рівень сформованості в учнів умінь встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

У чому ж причини проблем, з якими ми стикаємося третій рік поспіль? Як покращити ситуацію? Напевне, основним запитанням для вчителів-практиків має стати не «Як підготувати учнів до ЗНО з історії України?», а «Як організувати навчальний процес, щоб забезпечити набуття учнями всіх предметних компетентностей?». Саме такий акцент було зроблено під час проведення Харківським регіональним центром оцінювання якості освіти науково-практичних семінарів для вчителів історії.

Очевидно, формулу успішного проходження тестування з історії України, як і з будь-якого іншого предмета, можна виразити приблизно так: «систематизовані знання, сформовані предметні компетентності + досвід роботи з тестами».

Тестування – не більш складний іспит, ніж інші державні іспити, але він має іншу форму. Сподіваємося, що надана інформація й методичні рекомендації допоможуть Вашим учням добре підготуватися до зовнішнього незалежного оцінювання з історії України 2011 року.


^ Особливості проведення ЗНО-2011

Наказом Міністерства освіти і науки України від 26 серпня 2010 року № 833 «Про зовнішнє незалежне оцінювання навчальних досягнень осіб, які виявили бажання вступати до вищих навчальних закладів України у 2011 році» визначено перелік предметів, з яких буде проводитися зовнішнє незалежне оцінювання у 2011 році. Затверджено Календарний план підготовки та проведення зовнішнього незалежного оцінювання навчальних досягнень випускників навчальних закладів системи загальної середньої освіти, які виявили бажання вступати до вищих навчальних закладів в 2011 році (наказ Міністерства освіти і науки України від 22.12.2010 № 1265 «Про затвердження календарного плану підготовки та проведення зовнішнього незалежного оцінювання в 2011 році»).

Відповідно до названих нормативних документів можна визначити, що:

1. Зовнішнє незалежне оцінювання буде проведено у червні 2011 року.

2. Реєстрація учасників триватиме впродовж січня-лютого 2011 року.

3. У 2011 році зовнішнє незалежне оцінювання проводитиметься з дев’яти предметів. Обов’язковим для всіх вступників до вищих навчальних закладів є зовнішнє незалежне оцінювання з української мови та літератури. Крім цього, буде проведено тестування з історії України, математики, біології, фізики, хімії, географії, російської мови, однієї з іноземних мов (за вибором) – англійської, німецької, французької, іспанської.

4. Максимальна кількість тестів, яку може скласти кожен учасник тестування, – п’ять.

5. Тестування з історії України відбудеться 16 червня 2011 року.

6. Результати, отримані під час зовнішнього оцінювання, будуть зазначені в сертифікатах Українського центру оцінювання якості освіти, які абітурієнт подаватиме до приймальних комісій ВНЗ.

Запорукою успішного проходження зовнішнього незалежного оцінювання є завчасна підготовка до нього. Наказом Міністерства освіти і науки від 8 грудня 2010 року № 1218 затверджені програми зовнішнього незалежного оцінювання з усіх предметів, з яких проходитиме тестування у 2011 році. Підготовка тестів для зовнішнього оцінювання буде здійснюватися лише на основі цих програм. Жодного питання, яке виходитиме за межі затверджених програм, у тестах ЗНО-2011 не буде.


^ Програма ЗНО з історії України та характеристика тесту

Програма ЗНО з історії України укладена на основі чинної програми з історії України для 11-річної школи. Вона включає 31 тему, яка охоплює історію нашої держави від найдавніших часів до початку ХХІ століття і включає такі періоди:

  • Від найдавніших часів – перша половина ХVI ст.

  • Друга половина ХVI ст. – перша половина ХVIІІ ст.

  • Друга половина ХVIІІ ст. – початок ХХ ст.

  • 1914 – 1939 рр.

  • 1939 р. – початок ХХІ ст.

У завданнях тесту відображено різні аспекти вітчизняної історії: державний, політичний, соціально-економічний розвиток, суспільне та культурне життя, роль та місце України в системі міжнародних відносин, у європейській і світовій історії.

ЗНО з історії України проводиться з такою метою:

  • виявити та оцінити рівень навчальних досягнень учнів;

  • оцінити ступінь підготовленості випускників загальноосвітніх навчальних закладів до подальшого навчання у вищих навчальних закладах.

Завдання зовнішнього незалежного оцінювання з історії України:

1. Оцінити знання про основні політичні, соціально-економічні, культурні події та видатних історичних діячів.

2. Оцінити уміння:

  • встановлювати причиново-наслідковi зв’язки подій і явищ;

  • працювати з різними джерелами інформації; визначати хронологічні межі соціально-економічних та політичних подій, їхні зміст та послідовність;

  • позначати на картосхемі місця історичних подій;

  • визначати найважливіші зміни, що відбувалися й відбуваються в житті людства;

  • аналізувати історичні джерела, класифікувати їх;

  • пояснювати і застосовувати поняття й терміни.

Загальна кількість завдань тесту – 60.

На виконання тесту відведено 150 хвилин.

Тест з історії України складається із завдань чотирьох форм:

1. Завдання з вибором однієї правильної відповіді. До кожного завдання пропонується чотири варіанта відповіді, з яких лише один правильний. Завдання вважається виконаним, якщо абітурієнт вибрав і позначив правильну відповідь у бланку відповідей. А

2. Завдання на встановлення відповідності. До кожного завдання подано інформацію, яку позначено цифрами (ліворуч) і буквами (праворуч). Виконуючи завдання необхідно встановити відповідність інформації, позначеної цифрами та буквами (утворити логічні пари). Завдання вважається виконаним, якщо абітурієнт вибрав і позначив правильну літеру (від А до Д) навпроти кожної цифри (від 1 до 4) у бланку відповідей А.

3.Завдання на встановлення правильної послідовності. До кожного завдання подано перелік подій, позначених буквами, які потрібно розташувати у правильній послідовності, де перша подія має відповідати цифрі 1, друга – цифрі 2, третя – цифрі 3, четверта – цифрі 4. Завдання вважається виконаним, якщо абітурієнт вибрав і позначив правильну літеру (від А до Г) навпроти кожної цифри (від 1 до 4) у бланку відповідей А.

4. Завдання з короткою відповіддю множинного вибору. До кожного завдання пропонується шість варіантів відповіді, серед яких лише три правильні. Завдання вважається виконаним, якщо абітурієнт вибрав і записав правильні відповіді у бланку відповідей А.

За правильне (частково правильне) виконання завдань можна отримати:

• за завдання з вибором однієї правильної відповіді 0 – 1 тестовий бал.

• за завдання на встановлення відповідності 0 – 1 – 2 – 3 – 4 тестових бали.

• за завдання на встановлення правильної послідовності 0 – 1 – 2 тестових бали.

• за завдання з короткою відповіддю множинного вибору 0 – 1 – 2 – 3 тестових бали.

^ Максимальна кількість балів, яку можна набрати, правильно виконавши всі завдання тесту з історії України, – 84.

Композиція завдань у тесті з історії України ґрунтується на таких засадах:

1. Завдання розміщено відповідно до періодів історії України, що зазначені в Програмі зовнішнього незалежного оцінювання з історії України.

2. Завдання розміщено від завдань з вибором однієї правильної відповіді до завдань із короткою відповіддю множинного вибору.

Під час підготовки до складання тесту рекомендується використовувати підручники, що мають гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України».

1. Лях Р., Темірова Н. Історія України: Підручник для 7 кл. загальноосвіт. навч. закл. – К.: Генеза, 2003. – 192 с.

2. Власов В. Історія України: Підручник для 7 кл. загальноосвіт. навч. закл. – К.: Генеза, 2005. – 280 с.

3. Власов В. Історія України: Підручник для 8 кл. загальноосвіт. навч. закл. – К.: Генеза, 2005. – 256 с.

4. Швидько Г. К Історія України. ХVІ – ХVІІІ ст.: Підручник для 8 кл. загальноосвіт. навч. закл. – К.: Генеза, 1999. – 384 с.

5. Турченко Ф., Мороко В. Історія України: Підручник для 9 кл. загальноосвіт. навч. закл. –Факти: К.: Генеза, 2005. – 352 с. 2

6. Реєнт О., Малій О. Історія України. Кінець ХVІІІ – початок ХХ століття: Посібн. для 9 кл. загальноосвіт. навч. закл. – К.: Генеза, 2003. – 224 с.

7. Турченко Ф. Новітня історія України. Частина перша. 1914–1939: Підручник для 10 кл. загальноосвіт. навч. закл. – К.: Генеза, 2002. – 352 с.

8. Кульчицький С., Шаповал Ю. Історія України (1914–1939): Підручник для 10 кл. загальноосвіт. навч. закл. – К.: Генеза, 2003. – 304 с.

9. Турченко Ф. Новітня історія України (1939 – початок ХХІ ст.): Підручник для 11 кл. загальноосвіт. навч. закл. – К.: Генеза, 2006. – 384 с.

10. Кульчицький С., Шаповал Ю. Історія України (1939–2001): Підручник для 11 кл. загальноосвіт. навч. закл. – К.: Генеза, 2005. – 320 с.


Приклади завдань та коментарі

Розглянемо визначені у характеристиці формати тестових завдань на прикладі тесту з історії України ЗНО-2010 (перша сесія).
Завдання з вибором однієї правильної відповіді



Завдання 1 передбачає роботу з візуальним джерелом. Проаналізуємо побачене: малюнки виконані на камені. Період, коли основним матеріалом у господарстві людини був камінь, носить назву кам’яний вік і, у свою чергу , включає декілька періодів – палеоліт, мезоліт, неоліт. Отже, вибір правильного варіанта скоротився до трьох позицій. Форма представлених на малюнку виробів – досить примітивна – дозволяє віднести їх, а заодно і появу перших наскельних малюнків та орнаментів, до палеоліту.

Отже, правильний варіант відповіді – А.



Завдання 2 перевіряє уміння встановлювати причиново-наслідковий зв'язок. При виконанні завдань з вибором однієї правильної відповіді ця досить складна логічна операція спрощується, адже ми точно знаємо, що серед запропонованих варіантів є правильна відповідь, її потрібно тільки «впізнати», пригадавши, що грецька колонізація Північного Причорномор’я носила виключно мирний характер.

На початок грецької колонізації (VІІ ст. до н.е.) територія Північного Причорномор’я була незаселеною. Вона стала дуже привабливою для греків, які через економічні та політичні причини змушені були залишити батьківщину і шукали притулку у інших краях. Залюднення греками Північного Причорномор’я відбувалося поступово: невеликі поселення переростали в міста з укріпленнями, а згодом навколо них створювалась сільськогосподарська округа.

Отже, правильний варіант відповіді – Г.



Завдання 13 перевіряє уміння отримувати інформацію із тексту джерела. Отже, перш за все слід уважно його прочитати. Якщо учні впізнали промову Богдана Хмельницького, виголошену ним у Переяславі 1649 р. (уривок з неї часто публікується у навчальній літературі), можете одразу позначати правильну відповідь.

Проте джерело може бути і незнайомим для учнів. Тоді варто ще раз його уважно перечитати. Читаючи вдруге, слід шукати слова-маркери (слова-підказки), які допоможуть встановити, кому ж з козацьких ватажків належала ця програма дій.

Усі ватажки тією чи іншою мірою мали проблеми та мусили рахуватися із Польщею та Туреччиною, усі боронили православну віру, та тільки одному з названих козацьких ватажків (Б. Хмельницькому) вдалося, піднявши народ, поширити свій вплив не тільки на Брацлавщину, Волинь, Поділля, але й «по Львів, по Холм і Галич».

Правильна відповідь: Б

Завдання на встановлення відповідності



Завдання вимагає продемонструвати уміння систематизувати інформацію на основі поданого контексту. У даному випадку, ключовим контекстом для систематизації інформації, що знаходиться у лівій (назви Універсалів) і правій (наслідки їх оприлюднення) колонках є контекст причина-наслідок. Наслідком у даному випадку є реакція суспільства на оприлюднення документів або реалізація проголошених у ньому положень.

Відтак:

Наслідком оприлюднення Першого Універсалу було створення Генерального секретаріату й загострення стосунків із Тимчасовим урядом Росії; Другого – збройний виступ самостійників, поповнення складу Центральної ради представниками національних меншин, Третій Універсал поширив владу Центральної Ради на дев’ять губерній і проголосив програму соціально-економічних перетворень, Четвертий спричинив підписання Брест-Литовського мирного договору , вступ німецьких і австрійських військ на територію УНР.

Правильна відповідь: 1Б, 2А, 3Г, 4В. Зайвий елемент – Д, Центральна Рада утворилася до оприлюднення, навіть, Першого Універсалу, так само раніше розпочалася Українська революція, отже ці події жодним чином не могли бути наслідком оприлюднення будь-якого із названих документів.


^ Завдання на встановлення послідовності



Завдання передбачає установлення хронологічної послідовності подій. Його ускладнює те, що кожна подія не названа, а описана уривком із історичного джерела.

Першим кроком при виконанні завдання має бути уважне ознайомлення з кожним окремим уривком.

^ Другим – датування описаної ним події.

Отже, у джерелі А йде мова про битву під Берестечком – це розпал Національно-визвольної війни;

Б – підписання угоди з Московським царем – спадання воєнних подій, пошук союзників;

В – битва під Жовтими Водами, початок війни;

^ Г – похід Ждановича у Польщу, який мав місце перед само смертю Б.Хмельницького.

Третій крок – власне, розміщення подій у хронологічній послідовності. Навіть не називаючи конкретних дат подій. А тільки співвідносячи їх з певними періодами Національно-визвольної війни, можемо вибудувати хронологічну послідовність.

Правильна відповідь: 1В, 2А, 3Б, 4Г.


Завдання з короткою відповіддю множинного вибору

Завдання з короткою відповіддю множинного вибору – це відносно новий формат у тесті з історії України. Завдання такого типу дозволяють перевірити інтелектуальні уміння учасників ЗНО високого рівня, а саме уміння систематизувати інформацію відповідно до вказаного контексту.

В умові завдання пропонується за певним критерієм обрати три із шести наведених положень, вказавши номери цих положень у відведеному місці бланку відповідей. Порядок написання цифр значення не має.

Розглянемо кілька завдань такого типу.

1. Появу яких галузей господарського життя вчені називають «неолітичною революцією»?

1. Збиральництво.

2. Землеробство.

3. Мисливство.

4. Ремісництво.

5. Рибальство.

6. Скотарство.

Правильна відповідь: 2, 4, 6. «Неолітичною революцією» називають перехід до якісно нових форм господарства, які були не привласнювальними, а відтворювальними – землеробства, скотарства і ремісництва.

2. Що з указаного нижче розкриває основний зміст політики українізації, здійснюваної в УСРР у 1920-х рр.?

1. Масове усунення представників інших національностей з керівних посад і заміна їх українцями.

2. Підготовка, виховання та висування кадрів корінної національності.

3. Розширення мережі українських навчальних, культурних закладів, газет, журналів.

4. Витіснення мов національних меншин з освіти та культури республіки.

5. Створення окремих адміністративно-територіальних одиниць у місцях компактного проживання неукраїнського населення.

6. Надання переваг українцям при влаштуванні на роботу, здобутті освіти.

Правильна відповідь: 2, 3, 5

Політика коренізації була спрямована на те, щоб надати народам, об'єднаним у СРСР, певної «культурно-національної автономії» — реальної можливості розвивати свої національні культури і мови. Ці ідеї покладені в основу рішень XII з'їзду РКП(б) (квітень 1923 p.), на якому вже чітко були сформульовані основні положення політики коренізації: підготовка, виховання та висування кадрів корінної національності; врахування національних чинників при формуванні партійного і державного апарату; організація мережі навчальних закладів усіх ступенів, закладів культури, газет і журналів, книговидавничої справи мовами корінних національностей; глибоке вивчення національної історії, відродження і розвиток національних традицій і культури.

У практичному здійсненні політики коренізації в Україні виділяються два аспекти: українізація і створення необхідних політичних та економічних умов для розвитку національних меншин.

За порівняно короткий час енергійне втілення в життя політики українізації дало значні результати. Так, у середині 20-х років питома вага українців у партії виросла до 54,5%. У цей час 78% шкіл і 39% технікумів, 34,1% дитячих будинків були україномовними. У 1927/28 навчальному році українці становили 49,8% усіх студентів республіки. Тираж україномовних газет за 1924—1927 pp. зріс у 5 разів, значно збільшилася кількість і тиражі книжкової продукції українською мовою.

Активно здійснювалася політика коренізації в районах України, населених національними меншинами. Досить активно проводилася лінія щодо найповнішого представництва різних національностей в органах радянської влади. Всього в держапараті всіх рівнів представники інших національностей становили 41,3%.

Для розвитку національних меншин велике значення мало створення окремих адміністративно-територіальних одиниць у місцях компактного поселення неукраїнського населення.


^ Як працювати з картосхемою

Як уже зазначалося, значну складність для учасників ЗНО з історії України становить виконання завдань, які перевіряють уміння працювати з історичною картою. Розглянемо більш цей аспект підготовки.

Усі тестові завдання побудовані в межах програми загальноосвітньої школи Неодмінною складовою шкільної історичної освіти є формування предметних компетентностей, тобто умінь, які дозволяють не тільки добувати історичні знання, а також використовувати їх на практиці. Усі історичні події відбуваються не тільки в часі, але й в просторі. Важливе місце серед компететностей, яких має набути учень при вивченні історії, посідає просторова компетентність учня.

^ Просторова компетентність, за визначенням О. Пометун, передбачає вміння учнів орієнтуватися в історичному просторі:

  • співвідносити розвиток історичних явищ і процесів з географічним положенням країн та природними умовами;

  • користуючись картою, пояснювати причини і наслідки історичних подій, процесів вітчизняної та всесвітньої історії, основні тенденції розвитку міжнародних відносин, пов’язані з геополітичними чинниками і факторами навколишнього середовища;

  • характеризувати, спираючись на карту, історичний процес та його регіональні особливості.

З огляду на зазначене, неодмінною складовою тесту з історії України є завдання, які перевіряють уміння працювати з картосхемою, а відтак – обов’язковим елементом підготовки до тестування має бути робота з картою.

Наведемо декілька порад щодо підвищення ефективності цієї роботи та проілюструємо її важливість на прикладах тестових завдань.


^ Загальні поради:

1. Увесь процес підготовки до тестування має відбуватися за постійної присутності у полі зору абітурієнта історичної карти – як ілюстрації у підручнику чи посібнику, карти атласу, настінної, електронної тощо.

2. Процес отримання інформації із підручника та карти має іти паралельно, тобто карта має дійсно ілюструвати ті події, про які учні щойно прочитали у тексті. Прочитавши текст підручника, слід спробувати отримати ту ж саму інформацію, але тепер уже із карти.

3. Для того, щоб отримувати інформацію із карти, треба навчитися розуміти її мову. Важливими атрибутами карти є не тільки власне зображення певної місцевості, країни, материка тощо, але й легенда і назва карти. Отже, розпочинаючи роботу з картою, прочитайте її назву, ознайомтеся з легендою, потім знайдіть на карті необхідну Вам інформацію.

4. Знайомлячись із зображенням на карті перебігу якихось історичних подій чи процесів, слід «пов’язати» ці події, процеси, явища із сторонами світу, з великими географічними об’єктами (морями, ріками, горами тощо). Тобто необхідно виконати дію, обернену тій, що описана у другій пораді.

5. Алгоритмом виконання тестового завдання з картою можуть бути наступні кроки.

Перший крок. Визначаємо та узагальнюємо інформацію подану на карті з позиції поставленого до неї запитання.

Другий крок. Встановлюємо відповідність отриманої інформації з карти із кожним запропонованим варіантом відповідей.


^ Приклади й коментарі:

Зауважимо, що уміння працювати з картою, сфомованість просторової компетеності учня може перевірити й завдання, яке не містить ні в умові, ні у варіантах відповідей картографічного зображення.

Приклад 1.

Учасникам тестування з історії України під час проведення ЗНО-2009 було запропоновано таке завдання:

^ Установіть послідовність воєнних операцій Червоної Армії в роки Великої Вітчизняної війни (1941-1945).

А Кримська наступальна операція

Б «битва за Дніпро»

В Карпатсько-Ужгородська операція

Г Львівсько-Сандомирська операція

Відповідь: БАВГ

Після проведення тестування довелося вислухати думку батьків учасниці тестування, яка претендувала на нагородження золотою медаллю за особливі досягнення у навчанні.2 Мати відмінниці з обуренням доводила, що учні не мають знати напам’ять дати подій, різниця між якими складає кілька місяців. Проте, чи саме на перевірку (чи тільки на перевірку дат) орієнтоване це завдання? Звичайно, можна припустити, що є учні, які з великими інтересом поставилися до вивчення цієї сторінки історії нашого народу й пам’ятають не тільки загальний хід подій Великої Вітчизняної війни, а й те, як саме й коли вони відбувалися, хто був їх учасником, який слід залишила ця війна в їхньому місті чи селі. Для таких учнів не стало проблемою розмістити названі події в хронологічному порядку. Проте, виходячи із статистичних показників тесту, їх, на жаль, не більше 27,63% (саме такий відсоток учасників отримали максимальну кількість балів – 2).

Зауважимо, що у число тих, хто відповів правильно, ввійшли й учні, які могли точно не пам’ятати, коли відбувалися описані події. До того ж, програмою ЗНО з історії України тільки одна з них визначена обов’язковою для запам’ятовування – дата, пов’язана з «Битвою за Дніпро», тобто визволення Києва. Маючи уявлення про загальний хід подій Великої Вітчизняної війни, про те, що визволення території України відбувалося у напрямі із сходу на захід, про розташування місць, за якими названі операції, на території України, можна було цілком правильно виконати дане завдання.

Отже, дане завдання дозволяє перевірити сформованість не тільки хронологічної предметної компетентності (уміння орієнтуватися в історичному часі), а й просторової (уміння орієнтуватися в історичному просторі).

Розглянемо й інші приклади виконання тестових завдань, що перевіряють уміння працювати з картосхемою, та прокоментуємо їх.


Приклад 2.

^ Територію розселення яких племен заштриховано на картосхемі?

А Білогрудівської культури

Б Зарубинецької культури

^ В Трипільської культури

Г Чорноліської культури






Відповідь: В.

На картосхемі заштриховано територію розселення племен трипільської культури, які у ІV—ІІІ тис. до н. е. розселилися у басейнах р. Дніпра, Дністра, Південного Бугу, Пруту, а також на Волині, Поділлі й у Північному Причорномор’ї.


Приклад 3.

^ Користуючись картою, вкажіть князівство Русі, землі якого простяглися на Правобережжі й межували на півдні з половецькими степами.



^ А Переяславське

Б Київське

В Чернігівське

Г Галицьке

Відповідь: В

Завдання можна віднести до категорії найпростіших у роботі з картою. Воно не стільки перевіряє уміння працювати з картою, скільки вчить це робити.

Приклад 4.




^ Укажіть, яке завдання можна виконати, користуючись наведеною картосхемою.

А Показати, де проживали і назвати східнослов'янські племінні союзи.

Б Показати кордони Київської держави за князя Ярослава.

В Показати, де пролягали кордони держави, створеної Чингісханом.

Г Показати,де було розташоване місто, у якому князь Олег уклав вигідні для Русі угоди.

Незважаючи на велику кількість інформації, яку несе картосхема (назва, легенда, позначені географічні об’єкти), запитання є дещо складнішим за попередні.

Отже, умова завдання передбачає установлення серед варіантів завдань того, яке можна виконати за допомогою карти. Розглянемо картосхему: її назва «Правління Ярославичів» має допомогти нам установити хронологічні рамки періоду, до якого відноситься зображене – ХІ століття. Правильність наших міркувань підтверджує легенда, де знаходимо позначення володінь синів Ярослава Мудрого за заповітом 1054 р., місце проведення Любецького з’їзду князів 1097 р. тощо. Розглянемо зміст зображеного на картосхемі – найперше ми бачимо певну територію, чітко визначену кордоном, згідно з легендою – це кордони Київської держави у середині ХІ ст. Обмежена цим кордоном територія поділена на менші територіальні утворення – землі (Чернігівська, Київська, Переяславська тощо).

Настав час послідовно проаналізувати запропоновані варіанти відповіді – у нашому випадку вони мають вигляд завдань до картосхеми.

А Показати, де проживали і назвати східнослов'янські племінні союзи – очевидно, що це неправильний варіант відповіді, ми не бачимо на карті племінних союзів, оскільки в той період, який вона зображує, племінні союзи перестали існувати.

Б Показати кордони Київської держави за князя Ярослава – здається, ми знайшли правильний варіант. Незважаючи на те, що карта присвячена подіям, які розпочалися після смерті князя, територія його володінь чітко визначена і навіть зазначена в легенді. Навіть, якщо ми не пам’ятаємо дату смерті Ярослава Мудрого, варто співставити дві позиції в легенді картосхеми: «Володіння синів Ярослава Мудрого за заповітом 1054 р.» та «Кордони Київської держави у середині ХІ ст.».

^ Навіть, якщо ми повністю переконані, що знайшли правильний варіант відповіді, не буде зайвим розглянути варіанти, що залишилися.

В Показати, де пролягали кордони держави, створеної Чингісханом – навряд чи дана картосхема допоможе нам установити кордони створеної Чингісханом держави – вона була розташована східніше тих територій, які позначені тут, а перший «візит» очолюваного ним війська на українські терена відноситься до 1223 р.

Г Показати,де було розташоване місто, у якому князь Олег уклав вигідні для Русі угоди – дана картосхема не дає нам можливість побачити землі Візантії, її столицю (а саме там Олег підписав договір), а тому карта не дає можливості виконати дане завдання.

Отже, правильна відповідь: Б.


Приклад 5.

Якою цифрою позначено на карті столицю Галицько-Волинської держави за часів правління князя Юрія І Львовича?

А 1

Б 2

В 3

Г 4






Правильна відповідь: Б (Володимир)

Дане завдання перевіряє сформованість уміння застосовувати набуті історичні знання у зв’язку із наявним картографічним зображенням. Виконуючи завдання, варто пригадати, що за часів Юрія І столиця Галицько-Волинської держави була перенесена у Володимир, який свого часу був головним містом Волинської землі.

Установивши назву міста, спробуємо знайти його розташування на картосхемі. Але спершу детально розглянемо її.

Ми можемо побачити чіткі кордони Галицько-Волинської держави, менш чіткою лінією позначено кордони Галицької (на південному заході), Волинської (на північному сході), Люблінської (на північному заході) земель. Деякі міста позначені назвами, деякі – цифрами. Два міста розташовані на території Волині, два – на території Галичини. Ми вже встановили, що Володимир – волинське місто, отже варіанти 3 і 4 нам не підходять. Серед варіантів 1 і 2 обираємо той, що ближче до Луцька (варіант 2). Варіант 1 – це місто розташоване ближче до Люблінської землі – столиця, заснована Данилом Галицьким, його улюблений Холм.

Під цифрою 3 – Львів, столиця Лева, під цифрою 4 – Галич, перша столиця Галицько-Волинської держави, заснованої Романом.


^ Тестові стратегії

(Поради для учнів щодо роботи із тестом у форматі ЗНО)

Порада 1. Відповідайте на завдання тільки після того, як Ви уважно прочитали та зрозуміли його зміст.

Порада 2. Намагайтеся виконати усі завдання тесту!

Якщо Ви не впевнені у обраному Вами варіанті відповіді, поміркуйте над іншими запропонованими варіантами, співставляючи їх зі змістом завдання. Можливо, інші історичні знання дозволять виключити неправильні, на Вашу думку, відповіді та допоможуть прийняти остаточне рішення. Використовуйте навіть часткову інформацію на користь Вашого вибору. Порада 3. Як під час підготовки до зовнішнього оцінювання, так і під час проходження тестування Ви часто зустрічатиметься із різноманітними фотографіями. Важливо пам’ятати, вони є не лише ілюстраціями до завдань. Вони являють собою самостійні джерела, які надають необхідну інформацію для виконання тестового завдання. Відтак – важливо користуватися правильним підходом до їх дослідження та аналізу.

Своєрідним алгоритмом аналізу фотоджерел є відповіді на такі запитання:

– Що від Вас вимагається визначити за фото (персонаж, подія, рік події тощо)?

– Які персонажі, предмети, речі, зображені на фото пов'язані зі змістом самого тестового завдання?

– Чи є на фото якась текстова інформація, що дозволяє виконати завдання?

Відповівши на ці запитання та узагальнивши усі максимально можливі ознаки фото, інформацію з неї, оберіть один із запропонованих варіантів відповіді на завдання.

Порада 4. Серед візуальних джерел, що використовуються у завданнях зовнішнього оцінювання з історії, є карикатура. Історична цінність карикатур полягає в тому, що вони дозволяють отримати уявлення про думки та настрої людей у певний час. Карикатури коротко подають або узагальнюють суть проблеми. Однак слід пам'ятати, що карикатурист передбачає повну поінформованість про події, явища, людей, яких стосується твір. Відтак – використання карикатури часто потребує володіння додатковими історичними знаннями. Карикатурист є необ'єктивним і відверто не прагне подати різні точки зору, бо висловлює лише свій (або замовника) погляд. За допомогою спеціальних художніх засобів він створює позитивне чи негативне враження, нерідко спираючись на певні стереотипи. Отже, особливу увагу слід звертати на правила інтерпретації та аналізу карикатури. Послідовно відповідайте на такі запитання:

– Чи упізнаєте Ви персонажів предмети, речі, відображені на карикатурі?

– Якій події чи якому явищу присвячено карикатуру?

– Яке ставлення до персонажів, позитивне чи негативне, відображає карикатура?

– Яку оцінку, інтерпретацію персонажів, подій, явищ подає малюнок?

– Які ідеї та політичні погляди сповідує автор? Як це можна визначити?

– Що Вам ще відомо з інших джерел про події, пов'язані зі змістом карикатури?

Узагальніть отриману інформацію та оберіть із запропонованих варіантів відповідей, той варіант, який не суперечить Вашим узагальненням.

Порада 5. Серед візуальних джерел, що використовуються у завданнях зовнішнього оцінювання з історії, Ви зустрінетеся також і з картами. Алгоритмом виконання можуть бути наступні кроки. Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію подану на карті з позиції поставленого до неї запитання. /Другий крок. Встановлюємо відповідність отриманої інформації з карти із кожним запропонованим варіантом відповідей.

Порада 6. Аналітичного підходу потребують також завдання тесту на опрацювання вербальних, текстових джерел. Це найбільш звичний для Вас вид історичного матеріалу. Як правило, в тестах використовуються уривки (фрагменти) із таких видів текстових джерел: погляд очевидця, свідчення учасника подій, газетне повідомлення, погляд історика-дослідника, офіційний документ. Пам’ятайте, завдання, які супроводжуються вказаними джерелами, як правило, вимагають:

^ Атрибуцію самого джерела (наприклад, «Прочитайте уривок з історичного джерела та укажіть його назву» тощо).

Атрибуцію події, про яку йдеться в джерелі (наприклад, «Про яку подію йдеться уривок з історичного джерела?» тощо).

^ Атрибуцію факту, про який йдеться в джерелі (наприклад, «Про якого діяча йдеться уривок з історичного джерела?» тощо).

Алгоритмом виконання завдань на аналіз історичного джерела можуть бути наступні кроки:

– Уважно прочитайте запитання до запропонованого тексту та варіанти відповідей на нього.

– З’ясуйте, що потрібно ідентифікувати: саме джерело, описану у ньому подію чи рік, коли вона відбулася, персонаж тощо.

– В тексті джерела знайдіть слова, висловлювання (ключові слова), які дозволять впізнати предмета ідентифікації. Проаналізуйте їх та узагальніть.

– Оберіть запропонований варіант відповіді, переконавшись що він не суперечить обраним ключовим словам. Зверніть увагу, що, як правило, в тексті джерела наведено не одне, а декілька ключових слів, які дозволяють чітко визначити предмет ідентифікації.

Порада 7. Обираючи літературу для підготовки, звертатайте увагу:

  • на наявність грифів, які засвідчують, що те чи інше видання рекомендовано до використання Міністерством освіти і науки України, Українським центром оцінювання якості освіти,

  • на рік видання (перевидання) посібника,

  • на те, за специфікацією якого року укладені тренувальні вправи.

Уся інформація щодо проведення ЗНО-2011 оперативно розміщується на сайті Українського центру оцінювання якості освіти (http://www.testportal.gov.ua/) та Харківського регіонального центру оцінювання якості освіти (zno-kharkiv.org.ua.).


^ Список літератури для вчителя

  1. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти. Затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2004 р. №24. // Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України. — 2004. — Січень. №1—2. — С. 5–60.

  2. Короткий текстологічний словник-довідник / Упорядник Л.Т. Коваленко. –– К. : Грамота, 2008. –– 160 с.

  3. Матеріали офіційного сайту Програма сприяння зовнішньому тестуванню в Україні (USETI) [Електронний ресурс]. –– Режим доступу : http://www.useti.org.ua/ua/news/455/

  4. Основи педагогічного оцінювання. Частина І. Теорія : Навчально-методичні та інформаційно-довідкові матеріали для педагогічних працівників / За заг. ред. Ірини Булах. –– К. : Майстер-клас, 2005. –– 96 с.

  5. Офіційний звіт про проведення зовнішнього незалежного оцінювання знань випускників загальноосвітніх навчальних закладів України в 2010 році [Електронний ресурс]. –– Режим доступу : http://www.testportal.gov.ua –– назва з екрану. –– 322 с.

  6. Пометун О. Компетентнісний підхід у сучасній історичній освіті / Олена Пометун // Історія в школах України. –– 2007. –– №6. –– С. 3––12.

  7. Пометун О. «Забезпечити формування предметної історичної та громадянської компетентності учнів…» (Актуальне інтерв’ю) / Олена Пометун // Історія в школах України. –– 2008. –– №7––8. –– С. 3––6.

  8. Результаты единого госдарственного экзамена (май-июнь 2008 года) / [Общее руководство – Ершов А.Г., к. филос. наук]. –– Москва, 2008. –– 422 с.

  9. Святокум О.Є. ЗНО та якість шкільної історичної освіти: взаємовизначення й взаємовплив / Оксана Святокум // Історія в школах України. – 2010. –– № 2. –– С.20–24.

  10. Святокум О.Є. Компетентнісна орієнтованість тестів як шлях удосконалення ЗНО (на прикладі тестування з історії України) / Святокум О.Є. // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Серія №5. Педагогічні науки: реалії та перспективи. –– Випуск 22 : збірник наукових праць / за ред. В.П. Сергієнка. –– К. : Вид-во НПУ імені М.П. Драгоманова, 2010.–– С.426–430.

  11. Сидоренко О. Визначення прогностичної валідності тестів як шлях до створення національної системи моніторингу якості освіти / Сидоренко О.Л. // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна : Збірник наукових праць. –– Серія : Соціологічні дослідження сучасного суспільства : методологія, теорія, методи. –– 2010. –– №889. –– С.148––152.

  12. Сидоренко О. Роль і місце зовнішнього незалежного оцінювання у становленні національної системи моніторингу якості освіти / Сидоренко О.Л. // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Серія №5. Педагогічні науки: реалії та перспективи. –– Випуск 22 : збірник наукових праць / за ред. В.П. Сергієнка. –– К. : Вид-во НПУ імені М.П. Драгоманова, 2010.–– С.435–439.

  13. Сидоренко О. Роль соціального моніторингу в становленні й удосконаленні зовнішнього незалежного оцінювання як органічної складової системи освіти / Сидоренко Олександр Леонідович // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства : Збірник наукових праць. –– Випуск 15. –– Х. : ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2009. –– С.593––597.

1 В Росії загальнодержавне зовнішнє тестування має назву Єдиний державний екзамен (ЄДЕ)

2 У 2009 році результати ЗНО зараховувалися як результати ДПА.







залишити коментар
Дата конвертації03.09.2011
Розмір288 Kb.
ТипМетодичні рекомендації, Освітні матеріали
Додати документ в свій блог або на сайт

отлично
  1
Ваша оцінка:
Додайте кнопку на своєму сайті:
uadocs.exdat.com

База даних захищена авторським правом ©exdat 2000-2017
При копировании материала укажите ссылку
звернутися до адміністрації
Реферати
Автореферати
Методички
Документи
Поняття

опублікувати
Документи

Рейтинг@Mail.ru
наверх